7ART
ПОСТАТЬ МИРОНА ФЕДОР1ВА В ОЦ1НЦ1 ПЕР1ОДИКИ УКРА1НСЬКО1 Д1АСПОРИ (НА ПРИКЛАД1 ГАЗЕТИ «СВОБОДА»)
аспирантка, Ящв I. В. Украгна, м. 1вано-Франювськ,
кафедра музичног украгшстики та народночнструментального мистецтва, Навчально-науковий институт мистецтв,
ДВНЗ «Прикарпатський нацюнальний университет 1мен1 В. Стефаника» DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_sr/31012020/6871
ARTICLE INFO
Received 21 November 2019 Accepted 15 January 2020 Published 31 January 2020
KEYWORDS
Ukrainian-language newspaper «Svoboda», diaspora, composer, musicologist, Myron Fedoriv.
ABSTRACT
On the basis of materials of Ukrainian-language periodicals are described the main artistic achievements of the Ukrainian composer, conductor, public figure and musicologist Myron Fedoriv's (1907-1996). Reflected a wide range of bibliographic and factual information of the artist's life, which made it possible to clarify the historical, cultural and artistic conditions for the formation of the creative personality of a professional musician; specificity and leading directions of his versatile musical and educative activities. Special attention is paid to the issue of actualization of the composer's artistic and creative heritage in the context of popularization of the national song tradition in the cultural and artistic environment of the Ukrainian Western Diaspora. The article deliver the evaluative judgments of modern scholars and individual publication authors, which characterizes the importance of personal contribution to the preservation of Ukrainian spiritual and musical culture abroad.
Citation: Яцв I. В. (2020) Postat Myrona Fedoriva v Otsintsi Periodyky Ukrainskoi Diaspory (na Prykladi Hazety «Svoboda»). Science Review. 1(28). doi: 10.31435/rsglobal_sr/31012020/6871
Copyright: © 2020 fl^B L B. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. На кожному з етатв становлення Украшсько! держави, тшьки-но порушусться питання нацюнально! щентичносп i И складових (традицш, мови та культури) не останню роль для об'ективного висв^лення юторичних факпв щодо самоствердження украшського народу вщграли вщкрип для доступу науково-документальш джерела, архiвнi матерiали бiблiотечних фоцщв та приватних колекцш.
Вщтак, задля об'ективно! реконструкцп подш минулого змютовно наповненим джерелом, з якого сьогодш вдасться вщтворити сощальну реальнють окремих юторичних перiодiв, залишасться перюдика й часописи шоземних видань, випуск яких здiйснювалося в кранах iз найчисельнiшим складом украшських емiгрантiв.
З-помiж украшомовних часописiв, де неупереджено з першими шпальтами про нацiонально-полiтичнi поди висв^лювалися серii аналiтичних жанрiв на найрiзноманiтнiшi суспiльно-культурнi теми, дотепер залишилася газета-щотижневик «Свобода», заснована у 1893 рощ в США.
Серед уславлених сторшками згаданоi перiодики персоналiй вщнаходимо iм'я не менш яскравоi особистосп XX столiття, педагога, диригента, музично-громадського дiяча, фахового музикознавця та композитора - Мирона Федорiва (1907-1996).
Попри те, що його творча спадщина (вокально-хоровi твори) сьогодш все частiше зус^чаються в репертуарних збiрниках знаних хорових колективiв, вiдомостi про його дiяльнiсть для багатьох все ще залишаються маловiдомими.
Втiм, слiд зазначити, що окремi здобутки митця знайшли свш вiдбиток в розвiдках укра!нських науковщв: Ганни Карась [15; 16], Тетяни Прокопович [24], магiстерськiй роботi 1рини Чабан [33].
Серед широкого кола дослщжень соцiогуманiтарного напрямку фундаментального значення в полi iсторико-культурологiчного осмислення феномену укра!нсько! дiаспори, як своeрiдного машфесту нащонально!, етшчно! i культурно! щентифшацп укра!нщв набувае монографiя Ганни Карась «Музична культура укра1нсько1 дiаспори у св^овому часопросторi ХХ столотя» [16].
Чималий список опрацьованих документальних матерiалiв, архiвних джерел та лiтератури, використаних автором, дають змогу сформувати уявлення щодо iсторичних передумов i головних чинникiв виникнення процесу культуротворення в украшськш дiаспорi; об'ективно оцiнити значення творчосп митцiв-емiгрантiв в збереженнi нащонально! юторико-культурно! спадщини та пролити св^ло на прихованi сторiнки бюграфп укра!нських дiячiв зарубiжжя, яким своею творчютю вдалося поповнити скарбницю не тшьки нащонально!, але й св^ово! музично! культури.
Питанням спiввiдношення штернащонального й «традицп» як категорп нащонально! культури в мистецта дiаспори друго! половини XX столiття розкривае у своему дослщжент Тетяна Прокопович [24]. Мистецтвознавець вивчае специфiку iнтерпретацiй й домiнуючi тенденцiй збереження надбань нащонально! духовно-релтйно! культури, зокрема в дисертащ! вона розглядае художньо-естетичну вартiсть й щейно-концептуальт засади творчостi Мирона Федорiва крiзь призму укра!нсько! музично! традицп, як прояву сутностi укра!нсько! ментальносп.
Широкий спектр проблематики музично-теоретичного напрямку порушуеться в магiстерськiй роботi 1рини Чабан [33]. Нею проведено розгорнутий iсторико-стилiстичний та лiтературно-художнiй аналiз окремих хорових творiв духовно! спадщини митця, що дозволило авторщ виокремити й найповшше сформулювати риси iндивiдуального музичного стилю написання й способу мислення композитора.
Однак, проблема оцiнки постап М. Федорiва з погляду укра!номовно! дiаспорно! перiодики США не розглядалася вище вказаними авторами, що й зумовило вибiр теми досл1дження.
Мета дослщження: комплексний науково-теоретичний аналiз мистецько! постатi М. Федорiва за публшащями газети «Свобода».
Результати дослiдження. Аналiзуючи дiяльнiсть укра!нсько! преси на американському континентi Оксана Хiмяк зауважуе, що: « <.. .> укра!нська емiграцiйна преса була важливим засобом зв'язку як мiж емiгрантами, так i з старим краем, захищала економiчнi iнтереси трудiвникiв, прищеплювала !м нацiональну гордють, була трибуною укра!нсько! лiтератури, пропагувала культурнi надбання народу, стояла на варт проти асимiляцi! укра!нсько! емпрацл» [32, с. 31].
Вочевидь, укра!нська преса в США, взявши на себе прерогативу культурно-просвiтницько! та бшьшою мiрою полiтично! сфер життя суспiльства, практично стае способом консолщаци нацi!, джерелом iдентичностi на чужиш, формуе справедливий iмiдж Укра!ни серед найбшьших осередкiв укра!нсько! дiаспори у свт.
Так, нинi, тримаючи в руках архiвнi матерiали газети-тижневика «Свобода» найбшьше читацьку увагу та науковий штерес викликають сторiнки часопису з публшащями на мистецькi теми, отож, у межах дослщження першочергово! значимосп набувають публiкацi! саме дiаспорних авторiв: Б. Тодорiва [29], В. Шандора [34], о. I. Сембрата [26], о. М. М. Соловiя [27] та Р. Андрушка [9; 10], Р. Кухаря [18-23] за якими здшснено спробу репрезентувати окремi аспекти професшно! дiяльностi Мирона Федорiва, аргументувати значення персонального вкладу митця для укра!нсько! музично! культури.
Вибiр джерельно! бази дослщження представлений комплексом публшацш видання «Свобода» перiоду 1980-2000 рр. Всього предметом защкавлення стали 63 газетш статтi, з яких 24 стали об'ектом практичного аналiзу. Певна рiч, цi публiкацi! вiдмiннi мiж собою, як за об'емом, так i шформацшною наповненiстю, проте, вони не е тематично однобiчними, позаяк характеризують творчi досягнення композитора, науково-практичнi здобутки музикознавця й iншi провiднi сфери професшно! самореалiзацi! митця.
Так, завдяки тематичнш добiрцi публшацп iнформацiйно-хронiкальних жанрiв й за авторськими статтями-присвятами пошанованих в середовищi захiдно! дiаспори музичного критика Роман Кухаря та культурно-громадського дiяча й освганина Богдана Тодорiва, пощастило встановити дос маловiдомi сторiнки життево! хрошки цiе! багатогранно! особистостi, а особливо те, що народився Мирон Федорiв 12 кв^ня 1907 року в мальовничому селi Криве, що на Тернопшьщиш. Гiмназiйну освiту вiн здобув у мютечку Бережани, потiм було навчання у Львiвському унiверситетi (вивчав фшософда i теологiю), Варшавськiй музичнш консерваторi!, Вiденськiй вищiй музичнiй школ^ Зальцбурзькiй консерваторi! «Моцартеум» та ушверситет Темпл (Фiладельфiя, США) [23; 29].
Помiж тим, здобувши блискучу мистецьку осв^у й володiючи практично енциклопедичними знаннями, М. Федорiв найперше виявляе себе в суспшьно-громадськш та культурно-мистецькш дiяльностi. Публiкацi! в газетi «Свобода» повщомляють про його особисте представництво в складi президiй декiлькох громадських органiзацiй: Спiлки Укра!нсько! Молодi Америки (СУМА), членство в координацшних радах осередюв Громадського Комiтету Укра!нцiв (ГКУ) в Детройт та Органiзацi! Укра!нського Визвольного Фронту (ОУВФ) [3; 4; 12].
Попри незначний обсяг шформативност цих публiкацiй, кiлькiсть прес-анонсiв, репортажв масових культурно-мистецьких заходiв, концертних програм, присвячених ювшейним датам та важливим суспiльно-полiтичним подiям, до яких прямо чи опосередковано був долучений Мирон Федорiв, вш е прикладом велико! самовiддачi та працелюбностi у напрямку популяризацп й утвердження престижу укра!нсько! музики та культури у сощокультурному просторi США.
Так, певною мiрою про органiзаторську та музично--просвггницьку роботу Мирона Олексiйовича зазначено зокрема в публiкацiях, що повiдомляли про урочистосп з нагоди 40-рiччя Акту проголошення вiднови Укра!нсько! Держави (Детройт-Воррен, 1981 р.) [4], творчий вечiр оперного спiвака Володимира Денисенко (Фiладельфiя, 1982 р.); концерт з приводу 50-лггтя Академi! Св. Василiя Великого (Фiладельфiя, 1982 р.) [28]; святкування 950-лiття вiддання пiд Покров Матерi Божо! укра!нського народу Ярославом Мудрим (Нью-Джера, 1987 р.); виставка укра!нського образотворчого мистецтва (Детройт-Воррен 1987 р.) [3; 28] та iншi поди [6; 12; 14; 17].
Окрiм насичено! громадсько! дiяльностi новою сторшкою професiйного самовираження для митця стае диригентська й педагогiчна праця. Розкрити свою викладацьку майстернiсть Мирону Федорiву вдалося читаючи «<...> низку музичних предметiв у Василiянськiй Колегi! в Стенфорд^ в Музичнiй школi в Чикаго, на курсах в Денверi й Фшядельфп» [23].
Також серед вщнайдених газетних публiкацiй декiлька дозволяють встановити шформащю про те, що вш був диригентом укра!нського чоловiчого хору «Сурма», мiшаного хору Католицько! церкви св. Миколая в Чикаго; з 1979 року - керiвником хору Сестер Василiянок Провiнцi! Христа Чоловшолюбця у Фiладельфi!. Також вш працював з хоровими колективами при молодiжнiй органiзацi! «Пласт» в осередках для молод^ укра!нських парафiяльних школах в Чикаго та Денверi [5; 17; 19].
Вим, незважаючи на встановлену шформащю щодо кшькосп хорових колективiв, з якими талановитому диригенту довелося працювати, немае змоги з'ясувати деталi процесу художньо-творчо! дiяльностi, а з цим й видшити iндивiдуальнi риси професiйно! майстерностi Мирона Федорiва в контекстi виконавського мистецтва диригування.
Водночас найповшше вираження активного творчого «Я» митця пов'язуемо передовым з його композиторською та музикознавчою дiяльнiстю.
З 1939 року й до кшця свого життя (1996 р.) М. Федорiв бере на себе особливо важке в умовах емграци комплексне завдання - унiверсалiзацiя укра!нсько! пiсенно! традицi! зi збереженням каношв культово! музики, що слугувало б покращенню ситуаци з вiдсутнiстю повнощнного нотного репертуару в релiгiйно-церковного житп дiаспори [19].
Як вважае Т. Прокопович «композитор-ем^рант прагне зберегти для нащадюв усi форми вiтчизняного богослужшня та протистояти тотальному спрощенню християнських богослужiнь, яке спостерiгаеться в ем^рантських церквах, призупинити вiдмирання культово! традицп сво!х предкiв» [24, с. 59-60].
Так, невелика частина творчого доробку композитора це: двi «Служби Божих» (1964, 1982 рр.), «Воскресна утреня» (1967 р.), «Срусалимська утреня» (церковна ораторiя 1971 р.),
«36ipHm cnÍBÍB Закарпатсько! Церкви» (1982 р.), «Велика Be4Ípra з Литieю» (церковна opaTopÍH 1986 р.) та iншi [18; 19].
Чимало! популярностi серед багатьох виконавщв, керiвникiв церковних i свтеьких хорових колективiв також набули: цикли тсень «Сальви мальви» на слова Т. Куртти (1967 р.), «Cím струн» на слова Лесi Укра!нки (1971 р.), «Збiрник чоловiчих спiвiв Закарпатсько! Церкви» (1982 р.), «Молебш пiснi до Матерi Божо!» (1995 р.) [23].
Високу ощнку композиторському таланту митця у сво!х публшащях неодноразово надае публiцист Роман Кухар, в яких, зокрема, пише: «Ус цi численнi композицп, вислiд кроттко! працi М. Федорiва <...> твори музичного генiя Федорiва матимуть значення в пору й пiсля проголошення незалежностi Укра!ни й залишаеться основною базою збережено! церковно-музично! лiтератури для li майбутнього розвитку» [22].
Варто зазначити, що серед публшацш часопису «Свобода» за 4 кв^ня 1989 року важливе значення авторським композищям в сво!й статтi надае й Роман Андрушко: «Я, як довгол^нш музичний педагог i диригент, з радiстю сприйняв цей, що так скажу, кодекс нашо! вокально! музики з багатством хорового матерiялу та сольового на рiзнi потреби <...> В моему поняттi, це револяцшна поява, що наче чудом спала з неба для наших рiзнорiдних, не раз пекучих потреб» [9].
Помяну роль в популяризаци творiв композитора вiдiграли мистецью поди з нагоди величного вщзначення 1000-лiття хрещення Руси-Укра!ни 1988 року в США, Канадi та Сврош. Будучи у складi мистецько-iмпрезово! комюи укра!нського комiтету, який був створений для вщзначення цих урочистостей, Мирон Федорiв створив низку творiв для виконання хоровими колективами, зокрема Пмн Тисячолiття на слова о. Севаспяна Сабола, ЧСВВ (Зореслав), який став офщшним на час проведення святкових заходiв за рiшенням засiдання Президи Синоду 1ерархи Укра!нсько! Католицько! Церкви в Римi 19-го травня 1987 року.
Зауважимо, що до програм ювшейних концертiв-академiй з нагоди вщзначення 1000-лiття хрещення Руси-Укра!ни яю вiдбувалися 5-го липня в Сенп-шял, Вiннiпег (Канада); 7-го серпня в Town Hall, Аделаида та Сщне! (Австралiя); в примiщення укра!нського релшйно-культурного центру «Полтава», Куритибi (Бразилiя); в Herkules Hall, Мюнхенi (Шмеччина), 16-го жовтня в залi Оркестра Гол в Чикаго (США) за участ хорового колективу шд керiвництвом Р. Андрушка поруч з творами С. Гулака-Артемовського, Б. Кудрика, Г. Давидовського були внесенi й виконаш музичнi композицп Мирона Федорiва [6, с. 1; 16, с. 209].
Таким чином, з'ясоваш факти бюграфп митця, iсторично зафiксованi в джерелах вщомосп про насичену громадсько-мистецьку дiяльнiсть, стають свiдченням невичерпного творчого потенщалу особистостi. Проте, найбiльш повними для означення дiяльностi цiе! вельми високообдаровано! людини виявляються публiкацi! анал^ичних жанрiв: оглядовi статтi, рецензп, вщгуки, щодо результатiв його творчих й наукових здобуткiв.
Так, за юторичними обставинами, сво! науковi досягнення Мирону Федорiву вдалося зреалiзувати в рамках служшню укра!нськi церквi в дiаспорi. В 1966 роцi пiсля конференци епископату УКЦ пiд проводом Верховного Архiепископа Йосифа Слiпого в рамках Другого Ватиканського Собору, як фаховий музикознавець, композитор вш стае учасником Л^ургшно! комюи при Чиказькш кафедрi у США, дiяльнiсть яко! зумовлювалася процесами змiн в лiтургiйнiй практищ церкви [15].
Як зазначае Г. Карась: «М. Федорiв, як активний учасник цього процесу, пише пращ, в яких обгрунтовуе особливост украшського церковного сшву. Його музикознавча дiяльнiсть була спрямована на висвiтлення та опрацювання питань, пов'язаних з укра!нською культурною традицiею. Iсторiя становлення i розвитку украшського церковного сшву, специфша системи музично-виразових засобiв лiтургiйно! музики, проблеми сучасного стану життездатностi ритуальних наспiвiв i пiклування за нащональну чистоту обрядових жанрiв» [15, с. 59 ].
Коло дослщницьких проблем, до яких звертався музикознавець, отримало свое вщображення в чималому списку грунтовних праць, зокрема: тритомник «Васишянсью церковнi наспiви» (1961), «Напрямнi пращ лггургшно! комiсi! для укра!нського церковного сшву й церковних практик» (1968), «Обрядовi стви Укра!нсько! Церкви Галицько! землi» (1983), «Укра!нськi Богослужбовi Стви з юторичного й теоретичного огляду» Т. 3 (1997) та iншi [29].
Важливiсть отриманих музикознавцем теоретичних результатiв не раз була вщзначена на сторiнках газети-тижневика «Свобода». В 1988 рощ, о. 1ван Сембрат, ЧСВВ у сво!й статтi тд
назвою «Цшна книжка про нашу церковну музику» про працю «Обрядов1 сшви Украшсько! Церкви Галицько! земт» (1983) пише: «Дивлячись на цю обширну зб1рку, вщразу впадае нам на думку i ïï велика вартiсть для практичного вжитку не тiльки для наших церковних спiвiв, але й для аранжерiв церковноï музики та композиторiв. Зваживши це все, мусимо ствердити, що праця М. Федорова — це справдi цiнна публшащя i великий вклад у церковну музиколопю. Вона е кодексом наших церковних спiвiв, що е виданий вперше фахово, солiдно й обширно» [26].
Принагщно науковi здобутки М. Федорiва вiдзначив також о. М. М. Соловш, ЧСВВ, пщкреслюючи, що « <...> всi ri, що будуть вживати виданоï автором книги завжди будуть добрим словом згадувати його, як натхненного любителя вшх рiдних церковних напiвiв за те, що вш не дав загинути цiй нашiй церковно-богослужебнiй шсш, яку ми - емiгранти привезли iз собою iз своïм обрядом в краши нашого теперiшнього поселення. <...> Така книга, як його, не дасть загинути на чужиш нашш прекраснiй, богослужебнiй i лиургшнш пiснi нашо1' УКЦеркви! Тому треба, щоб ця книга опинилася в руках кожного украшця--католика, якому е дороп своя Церква, рщний обряд i рiдна церковна тсня!» [27].
Отже, здiйснений аналiз проблеми дослщження дозволяе зробити наступи висновки: вщнайдеш архiвнi матерiали украшомовно1' перюдики США стали теоретичною базою й практичним iнструментарiем для об'ективного штерпретування фактографiчних вiдомостей про важливi етапи життевого та творчого шляху яскраво1' постатi в украïнськiй музичнiй культурi XX столiття.
Джерела дослiдження складають широку жанрову пал^ру, левовою частиною яко1' е публiкацiï iнформацiйного (дописи [1; 5; 7; 8;], прес-анонси [4], репортаж! [3; 6; 12; 14; 17; 28] штерв'ю-портрет [19; 22; 29]) та аналогичного (статп-вщгуки [2; 18; 23; 29], рецензп [9; 10; 20; 21; 26; 27; 34]) вид!в. Перша група публшацш хоч i мае радше описовий характер, однак з них довщуемося шформащю про поди, що вщображали тогочасне юторичне тло, посщали мюце в житп митця чи були похщним вiдображенням творчих здобутюв. Друга група публiкацiï, це анал^ичш жанри: рецензп, окремi повiдомлення вщносно творчо1' спадщини митця й статп присвяченi його пам'ятi.
З наукових джерел та публiкацiй перiодичних видань встановлено, що Мирон Федорiв був людиною високоосвiченою й глибоко духовною (отримав богословську та музичну освпу в провщних навчальних закладах Свропи й США). Як особистють самодостатня й багатогранна, високопрофесiйний музикант займаючи чпгсу проукрашську позищю зушв самоактуалiзуватися далеко за межами Батьювщини. Задля культивування украшських традицй' в контекст американсько1' дшсност вш розгорнув енерпйну сустльно-громадську, культурно-мистецьку та наукову роботу.
Вщтак, за своею значущiстю мистецька постать Мирона Федорiва, його р!зно6!чш д!яльшсть, що тюно пов'язана з педагопчною, диригентсько-виконавською, композиторською, музикознавчою сферами й громадськими iнiцiативами без перебшьшення доа залишаеться надзвичайно значимою для сьогодення й юторп музично1' культури украшсько1' дiаспори XX ст., осюльки завдяки значним старанням митця вдалося без перебiльшення суттево вплинути на переб^ подш в iсторiï реформування украшсько1' церковно1' культури, на процес тотального спрощення унiкальноï автентично1' тсенно1' традицй' лпургшного ству й каношв нацiональноï культово!' музики.
REFERENCES
1. Vyyshla knyzhka pro obryadovi spivy Ukrayins'koyi Tserkvy. [A book on ritual chants of the Ukrainian Church has been published]. (1989, February 1), Svoboda. p. 1.
2. Vyyshla knyzhka pro obryadovi spivy Ukrayins'koyi Tserkvy. [A book on ritual chants of the Ukrainian Church has been published]. (1988, March 25), Svoboda. p. 2.
3. Vidbuvsya XVII z"yizd SUMA. [The 17th SUMA congress has taken place]. (1987, January 9), Svoboda. p. 8.
4. Detroyt vidznachyv Akt 1941 roku. Svoboda. [Detroit celebrated the 1941 Act.]. (1981, June 4), Svoboda. p. 4.
5. Zvukozapys «Sluzhby Bozhoyi» nadayet'sya na rizdvyanyy podarunok [The «Liturgy» soundtrack is presented as a Christmas present]. (1983, December 2), Svoboda. p. 1.
6. Iyerarkhiya UKTserkvy skhvalyla vidznaku ta himn Tysyacholittya. [The Hierarchy of the Church has endorsed the Millennium Distinction and Hymn]. (1987, July 25), Svoboda. p. 1.
7. Knyzhka hidna uvahy. [The book is worthy of attention]. (1988, June 7), Svoboda. p. 4.
8. Poyavylasya nova plativka Liturhiyi sv. Ivana Zolotoustoho. [A new plate of the Liturgy of Sts. Ivan Zolotoustoho]. (1982, November 3), Svoboda. p.1.
9. Andrushko, R. (1989, April 4) Vazhlyve dlya khoriv, spivakiv solistiv ta shkil. [Important for choirs, singers and soloists]. Svoboda. 1989. p.2.
10. Andrushko, R. (1984, June 8) Shche pro plativku z dukhovnoyu muzykoyu. [More about the record with spiritual music]. Svoboda. pp. 2, 5.
11. Bodnar, V. (1984, September 15) Svyatkuvannya 4-oyi richnytsi vidnovlennya samostiynosti Ukrayiny u Klivlendi. [Celebrating the 4th Anniversary of the Restoration of Ukraine's Independence in Cleveland]. Svoboda. p. 2.
12. Dorosh, M. V. (1987, December 12) Nyu Dzherzi vidznacheno 950-littya viddanya pid pokrov Materi Bozhoyi nashoho narodu. [In New Jersey, the 950th anniversary of the dedication of the Mother of God of our people is celebrated]. Svoboda. p. 3.
13. Zin'kevych, O., & Chekan, Yu. (2007). Muzychna krytyka: navch. posib [Music criticism]. Chernivtsi: Knyhy - XXI [in Ukrainian].
14. Ivasyutyn, I. (1991, March 15) «Nove pokolinnya» zaproshene na Mizhnarodnyy festyval' v Edinburhu. [The New Generation" is invited to the Edinburgh International Festival]. Svoboda. p. 3.
15. Karas', H. (2012-2013). Muzykoznavcha diyal'nist' Myrona Fedoriva na poli reformuvannya tserkovnoho spivu v konteksti Dekretiv Vatykans'koho Soboru. [Musical Studies of Myron Fedoriv in the Field of Reforming Church Singing in the Context of Vatican Council Decrees]. Visnyk Prykarpats'koho universytetu. Mystetstvoznavstvo - Bulletin of the Carpathian University. Art Studies, 26-27, 58-62, Ivano-Frankivs'k [in Ukrainian].
16. Karas', H. (2012). Muzychna kul'tura ukrayins'koyi diaspory u svitovomu chasoprostori XX stolittya [Musical culture of the Ukrainian diaspora during theXXcentury]. Ivano-Frankivsk: Tipovit [in Ukrainian].
17. Kostelyna, L. (1992, April 24) 40-litniy yuviley khoru «Surma» v Chykaho. [40 anniversary of the choir «Surma» to Chicago]. Svoboda. p. 6.
18. Kukhar, R. (2000, February 18) Vin zalyshyv nam klyuch do rozuminnya tserkovnoho spivu. [He left us the key to understanding church singing]. Svoboda. p. 18.
19. Kukhar, R. (1995, December 7) Na storozhi bohosluzhbovoyi pisennoyi kul'tury. [On the guard of liturgical song culture]. Svoboda. p. 2.
20. Kukhar, R. (1989, June 15) Novyy vypusk «Ukrayins'kykh pisen'» Myrona Fedoriva. [A new issue of «Ukrainian Songs» by Myron Fedoriv]. Svoboda. p. 2.
21. Kukhar, R. (1984, May 8) Plativka zi zrazkovoyu dukhovnoyu muzykoyu. [Record with exemplary spiritual music]. Svoboda. p. 2.
22. Kukhar, R. (1994, November 12) Pro avtora novykh vydan' tserkovnoyi muzyky. [About the author of new editions of church music]. Svoboda. p. 2.
23. Kukhar, R. (1997, January 23) Providnyy spodvyzhnyk tserkovnoyi muzyky. [A leading contributor to church music]. Svoboda. p. 2.
24. Prokopovych, T. (2001). Funktsionuvannya natsional'noyi tradytsiyi u relihiynomu mystetstvi ukrayins'koyi diaspory druhoyi polovyny XX stolittya [Functioning of the national tradition in the religious art of the Ukrainian diaspora in the second half of the XX century]. Candidate's thesis. Rivne: Rivnens'kyy derzh. humanitarnyy un-t [in Ukrainian].
25. Svoboda. Hazeta ukrayins'koyi diyaspory. [Svoboda. Ukrainian Diaspora Newspaper]. Retrieved from: http://svoboda-news.com/svwp/ [in Ukrainian].
26. Sembrat, I. (1988, March 25) Pratsya, shcho zasluhovuye na uvahu. [A work that deserves attention] Svoboda. p. 2.
27. Soloviy, M. (1984, September 14) Neotsinenna knyha pro obryadovi spivy nashoyi tserkvy. [An invaluable book on the ritual singing of our church]. Svoboda. p. 2.
28. Teren-Yus'kiv, T. (1982, January 19) Zbirna vystavka ukrayins'kykh obrazotvortsiv u Ditroyti-Vorreni. [Combined Exhibition of Ukrainian Fine Artists in Detroit-Warren]. Svoboda. p. 2.
29. Todoriv, B. (1998, March 4) Sv. p. M. Fedoriv - kompozytor i muzykoloh. [S. M. of M. Fedorov -composer and musicologist]. Svoboda. p. 6.
30. Fedoriv, M. (1984, July 14) Kul'turna pratsya shkoly sv Mykolaya v Filadel'fiyi. [Cultural work of St. Nicholas School in Philadelphia]. Svoboda. p. 2.
31. Fedoriv, M. (1982, May 8) Radisna zustrich z V. Denysenkom u Filadel'fiyi. [Joyful meeting with V. Denysenko in Philadelphia]. Svoboda. pp. 2-3.
32. Khimyak, O. (2012). Ukrayins'ka presa na amerykans'komu kontynenti (kinets' XIX - pochatok XX st.). [Ukrainian press on the American continent (end of XIX - beginning of XX century)]. The Ukrainian National Idea: Realities and Prospects for Development, 24, (pp. 27-31). L'viv: Lviv Polytechnic National University [in Ukrainian].
33. Chaban, I. (2008). Ukrayins'ka dukhovna muzyka u tvorchiy spadshchyni Myrona Fedoriva [Ukrainian spiritual music in the creative heritage of Myron Fedoriv]. Extended abstract of master thesis. Ivano-Frankivs'k: DVNZ «Prykarpats'kyy natsional'nyy universytet imeni Vasylya Stefanyka» [in Ukrainian].
34. Shandor, V. (1985) Tsinna Knyzhka pro nashu tserkovnu kul'turu. [A valuable book on our church culture].
Svoboda.p. 2.
