CC BY
5
DOI 10.31718/2077-1096.22.1.77 УДК 616.314.25/.26-089-06:611.716 Голубченко О. Ю.
ПОШУК Ф1З1ОЛОГ1ЧНОГО СП1ВВ1ДНОШЕННЯ ЩЕЛЕП ТА М1ЖАЛЬВЕОЛЯРНО1 ВИСОТИ У ПАЦ16НТ1В З ОКЛЮЗ1ЙНИМИ ПОРУШЕННЯМИ СПОЛУЧЕНИМИ З ПЕРВИННО ГЛИБОКИМ ПРИКУСОМ, ЩО ВИНИКЛИ П1СЛЯ ПРОВЕДЕННЯ НЕКОРЕКТНИХ СТОМАТОЛОГ1ЧНИХ ВТРУЧАНЬ
Нацiональний медичний унiверситет iменi О.О. Богомольця
Виявлено, що одним з найважчих моментiв в процес ортодонтичного лкування пацieнтiв, як ма-ють функцiональнi розлади ятрогенного генезу та потребують репротезування, е в'дновлення мiжальвеолярно'i' висоти. Часто, коли мова йде про перепротезування, мають мсце конфлiктнi си-туацУУ у стосунках патент - лкар, що пов'язано з необх'дн'стю видалення дороговартсних конс-трук^й та проведення ортодонтичноУ корекцУ не менш затратноУ у фнансовому в'дношенн'!. За нашими спостереженнями, навть в'днайдене комфортне положення на оклюз1'йн1'й шин'!, яке при-зводить до зникнення больових в'дчутт'т, може бути хибним. Тому критерieм оцнки досягнення функцюнального та естетичного оптимуму сл'д вважати не лише в'днайдення положення нижньоУ щелепи, що усувае больов/ прояви в зубо-щелепному апарат'!, але й визначення мiжальвеолярно'i' висоти, на якй потрiбно зд/'йснити ортодонтичне лкування та репротезування. Тим самим, знаючи прогноз, лкар зменшуе ризик похибки при проведенн ортодонтичного лкування та виготовленн нових стацонарних дороговартсних конструк^й, що попереджае виникнення конфлiктно'У ситуац'УУ з патентами. Наше досл'дження дозволяе прогнозувати обсяг необх'дно'У корекцУУ прикусу. Було доведено значну функцональну адапта^ю щелепно-лицевоУ област'!, в ход! наших досл'джень адап-та^йних зм/'н всх УУ вЮдШв. Ус па^енти мають р'зну адапта^йну здатнсть до оклюзшних пору-шень, що сприймаються органiзмом як стресова ситуа^я. Одн хвор'! швидко адаптуються до зна-чних зм/'н оклюзтних сп'тв'дношень, iншi можуть мати широкий спектр симптом'т навть за незна-чних зм/'н оклюзтних контакт'т. Наша схема лкування допомагае п'д'брати найправильнший '¡нди-в'дуальний алгоритм ведення пацieнтiв. До стресових фактор'т можна зарахувати реконструкти-вн стоматолог'чн'! ман'туляцУУ. Вегетативний дисбаланс може призвести до порушення емо^йно-поведнкових аспект'т особистост'!. Невротичнi стани хворого, що виникають у результатi дисбалансу, часто вводять лiкарiв в оману щодо первинних ет'1олог'1чних фактор'т наявних симптом'т. Наш алгоритм лкування дозволяе чтко в'др'знити суб'ективн'! в'дчуття патента в'д реальних проблем. Таким чином, ми змогли знайти першопричину симптом'т. Ми також можемо своечасно вирiшити питання щодо залучення нших фах1вц1в. Це дозволяе вирiшити питання про взаемини пацieнтiв та лiкарiв, як проводили попередне протезування. Таким чином, ми зробили висновки про домнуючий причинний фактор, тривалсть лкування та обсяг реконструктивних опера^й. Все це повертае пацieнтiв до нормального ритму життя ¡, як насл/'док, пдвищуе яксть Ухнього життя.
Ключов1 слова: зубо-щелепний апарат, вертикальна висота, ф1зюлопчне сп1вв1дношення, оклюзшна шина, оклюзшна корекц1я, ортодонтична корекц1я.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана стаття е фрагментом науково дослiдницькоi' роботи ка-федри ортодонтп'та пропедевтики ортопедичноУ стоматологи НМУ iм. О.О. Богомольця: «Кпiнiка, дiагностика, методи л-кування аномалiй та деформа^й окремих зубiв, зубних рядiв та прикуав», № державноУреестрацИ' 0112и001417.
Вступ
Будь-як оклюзшы порушення, зокрема Ti, що виникли або були спровокован внаслщок про-веденого стоматолопчного лкування, супрово-джуються змшами практично у вах дтянках зу-бощелепноТ системи (ЗЩС) та ведуть до низки ускладнень. На виникнення порушень оклюзп i розвиток патологи у скронево-нижньощелепному суглобi впливають найрiзноманiтнiшi фактори. Це соматичн хвороби i травми щелепно-лицевоТ обласп, вковий стан зубних рядiв i прикусу, на-явнють пломб i дефек^в зубних рядiв, якють зубних протезiв у порожнин рота, патолопчна сте-ртють твердих тканин зубiв, шкiдливi звички та ш. Подiбного роду морфолопчш змши значно утруднюють ортодонтичне лкування па^ен^в з функцюнальними розладами зубощелепного апарату (ЗЩЛА), особливо якщо вони обумов-
лен (детермшоваш) соматичною патолопею. lнодi таке лкування стае неможливим без засто-сування комплексу спе^альних пщготовчих за-ходiв (М.Д. Гросс, Дж.Д. Мзтьюс, 1986; А.А. Тимофеев, А.И.Мирза, 2001; О.1. Мiрза, 2002; М.М. Рожко, Н.1. Герзанич, 2008; Е.Н. Рябоконь, 2008; P.P. Хайбуллина, 2008; M.D.Gross, J.D.Mathews, 1982; L.Helenius, 2005).
Значна кшьмсть людей мае зубы ряди з де-якими елементами оклюзшноТ' дисгармонп, що приводить до розвитку «м'язового стресу». При цьому жувальна система втрачае здатнють адекватно адаптуватися, порушуеться функцюналь-ний стан елемен^в скронево-нижньощелепного суглобу (СНЩС), внаслщок чого у них можлива поява запальних та дистрофiчних змш [1,9].
У бшьшосп спостережень ц фактори непо-стшж, при втрат адаптацшно'Т здатност можуть призводити до дисфункци елеметчв ЗЩС, зок-
рема, СНЩС, та набувати тимчасовоТ або хрош-чноТ форми [3,11,14].
При наявност недостатнiх прямих та непря-мих реставрацш зубiв, оклюзiйнi контактнi точки на деяких зубах зникають, що призводить до зниження мiжальвеолярноТ висоти призводить до функцюнальноТ перебудови жувального апа-рату зi змiнами в СНЩС та жувальних м'язах, особливо, коли мова йде про випадки сполучеш з вертикальними аномалiями прикусу. [6,8,12] Вщновлення висоти такою як вона була до будь-яких змш з боку зубних рядiв, означае, що жува-льний апарат буде поставлений перед необхщ-нютю вторинно перебудовуватися, що небажа-но, а школи i неможливо через глибок анатомiч-нi змiни у СНЩС. Якщо перюд перебудови оклю-зiйних поверхонь зубiв був достатньо тривалим, то компенсаторно-пристосувальне положення нижньоТ щелепи стае стшким, що може призвес-ти до помилок при визначенш центрального спiввiдношення щелеп[5,10,13].
Слщ зазначити, що на характер змикання зу-бiв мають вплив «фактори оклюзи», такi як: морфологiчна будова оклюзшноТ поверхнi бiчних зубiв, рiзцевий шлях, термiнальна шарнiрна вiсь, компенсацшш кривi, суглобовi сагiтальнi та трансверзальш шляхи та кути [2,7,15]. Саме тому, будь-яка реставрацшна стоматолопчна ма-нiпуляцiя, в тому чи^ i ортодонтична потребуе ретельного аналiзу спiввiдношення мiж верх-ньою та нижньою щелепами, також мiжальвео-лярноТ висоти на якiй вона буде проведена [4,14,16].
Проведет нами дослщження дозволили нам виршити низку питань, що спонукае нас до про-ведення подальших дослiджень. Впровадження нами в практичну дiяльнiсть схем лкування да-ють пiдстави продовжувати пошук шляхiв опти-мiзацiТ процесу реконструкцп положення та висоти прикусу у зв'язку з актуальнютю даноТ проблематики та реальною можливютю пiдвищення якостi надання ортодонтичного лкування.
Мета дослiдження
Оптимiзацiя процесу лкування шляхом пошу-ку оптимальноТ вертикально!' висоти та положення нижньоТ щелепи, що дасть можливють мь нiмiзувати ризик похибки пiд час проведення ор-тодонтичноТ корекцп та репротезування пюля видалення конструкцiй, що стали пусковим фактором, або причиною виникнення проявiв функ-цюнальних розладiв ЗЩЛА.
Матерiали i методи
У робот розглянуто застосування рiзних пщ-ходiв до лiкування на пщготовчому до ортодон-тичноТ корекцп та репротезування етапi. Тому ми провели розподт наших пацiентiв за трупами. Всього нами було проведене лкування 60 па^етчв. У вах пацiентiв на стартовiй висоти що була продиктована додатковими комплексними методами обстеження, ми спостер^али значне
зменшення iнтенсивностi симптоматичних про-явiв з боку СНЩС лiкування проводилося з ви-користанням лiкувально-дiагностичних апаратв. Це нас спонукало вважати вщнайдене положення як фiзiологiчне для даного патента, але вертикальна висота не були такими, що вщповщало б наближенням до фiзiологiТ даноТ особи. Симптоматика усувалась лише пюля виготовлення шшоТ оклюзшноТ шини на вщнайденому поло-женш нижньоТ щелепи, але iншiй висотк Причо-му, не шляхом модифкаци попередньоТ конструкций а виготовленням нових. Це дозволяло нам завжди «повернутися» на крок назад у лкуваль-ному процесi, не втрачаючи орiентиру досягнуто-го положення на попередшх конструкцiях, яке ми могли вважати наближеним до фiзiологiчного.
Формування груп вщбувалося за рахунок за-гальноТ клiнiчноТ вибiрки, що складала 105 хво-рих, вiкового дiапазону 18-45 рокiв (середнiй вiк 29,9±6,1 роки) з ятрогенними функцiональними протетичними порушеннями, ускладненими пер-винно-глибоким прикусом.
Розподт на групи проводився на основi критерий виключення/включення, симптоматичного блоку та скарг па^етчв.
До першоТ групи увiйшли 37 па^ен^в з ятрогенними функцiональними протетичними пору-шеннями з переважанням м'язовоТ симптоматики (тризм, контрактура латерального крилоподн бного м'язу (ЛКМ), бруксизм тощо), для яких були характеры вертикальш аномалп прикусу, множинш прямi реставрацiТ та ортопедичнi конс-трукцiТ малоТ протяжностi.
До другоТ групи увiйшли 42 пацiента з ятрогенними функцюнальними протетичними порушеннями та дисфунк^ею СНЩС iз больовими проявами, що мали артикуляцшш розлади та для яких були характеры вертикальш аномалп прикусу та наявш тотальн ортопедичнi незнiмнi конструкцп з вираженою архiтектонiкою.
До третьоТ групи увiйшли 26 хворих з ятрогенними функцюнальними протетичними пору-шеннями та первинними невротичними розла-дами, у розвитку яких стоматолопчш втручання носили вторинний характер i в^гравали роль пускового мехашзму або пщтримуючого фактору, а за наявними реставра^ями пацiенти були рiзноплановi, як у I та II групах.
З метою порiвняння ефективност лiкування кожну з клiнiчних груп було роздтено на 2 пщгру-пи в залежностi вiд алгоритму лкування, що за-стосовувався: до першоТ пщгрупи входили па^е-нти, що були пролковаш за розробленою нами схемою, а до другоТ пщгрупи входили па^енти, що лкувались за загальноприйнятою методикою.
Всього в груш дослщження було пролковано 64 па^енти, середнш вiк склав 30,0±6,3 року, в групi контролю було пролковано 41 пацiент, середнш вiк склав 30,0±5,8 року. Не було виявлено вщмшносп мiж групами за вком (р=0,815).
В таблиц представленi характеристики пацн ентiв групи контролю та групи дослщження.
Показник Група дослщження, абс.(%) (n=64) Група контролю, абс.(%) (n=41) РГвзнь значимост вГдмГнностГ, р
Стать Ж 37 (57,8) 24 (58,5) >0,999
Ч 27 (42,2) 17 (41,5)
1 21 (32,8) 16 (39,0)
KnirnMrn групи 2 25 (39,1) 17 (41,5) 0,589
3 18 (28,1) 8 (19,5)
Примтки: пор1вняння проводилося за точним критер':ем Фшера та критер':ем xi-квадрат.
При проведены аналiзу не виявлено вщмш-ностей групи контролю i групи дослщження Hi за розподтом за статтю (p>0,999), нi за розподiлом за основними кл^чними проявами (р=0,589).Таким чином, група контролю та група дослщження с^вставш за вком, за розподтом за статтю, розподтом за основними ктычними проявами (p>0,05 у вах випадках), що дозволи-
ло ствставляти методики за ефективнiстю лiку-вання.
Послщовнють апаратурно-протетичного лку-вання пацieнтiв 1 групи опишемо IT в деталях, котре ми можемо подтити на дектька етапiв:
Загальна схема лкування пацieнтiв 1 ктыч-ноТгрупи
1. Пщготовчий до перебудови етап як захщ на вiднайдення положення нижньоТ щелепи (НЩ) та мiжальвеолярноТ висоти (МАВ) най-бiльш наближених до фiзiологiчного у пацieнтiв iз глибоким прикусом:
Початковi манiпуляцiТ, котрi спрямованi на релаксацiю жувальних м'язГв:
- вивiрення оклюзiйних контактiв за допомого «T-Scan III», як автономно на оклюзшнш поверхнi (ОП) зубiв (реставрованих та нереставрованих), так i в сполученнi з вивiренням на оклюзшнш шин (ОШ) з метою лквщаци травматичних вузлiв на Оп зубiв реставрованих та нереставрованих. На-явнiсть цих вузлiв призводить до порушення тра-eкторiТ руху НЩ та вщповщно дискоординаци ро-боти жувальних м'язГв. Даний дисбаланс призводить до виникнення симптоматики;
- на ОШ пришлiфовування проводили в декн лька вщвщувань. Першi 3-4 вщвщування: фор-мування оклюзшноТ' поверхн ОШ проводили шляхом створення пласкоТ поверхнi на розмежу-ваннi МАВ за показаннями.
Далi за потреби проводили центрування суг-лобових голiвок СНЩС та, вiдповiдно НЩ, при-шлiфовку проводили з формуванням похилих площин на оклюзшнш поверхн шини, вiдповiдно траeкторiТ змiщення суглобових голiвок пiд контролем комп'ютерноТ томографи (КТ) 3-D СНЩС Також в окремих випадках ми проводили при-шлiфовування ОП ОШ та ОП зубiв без неТ до першого оклюзiйного контакту. Все призводило до релаксацп жувальних м'язiв та встановлення зубiв у положеннi наближеному до фiзiологiчно-го.
Термiн лкування за допомогою лкувально-дiагностичноТ апаратури проводили не менше, нiж 10 тижшв з метою адаптацiТ оргашзму до за-пропонованого алгоритму перебудови.
- в процеа виготовлення ОШ на верхню ще-лепу (ВЩ) необхiдно отримати результати елект-ронного методу запису рухiв НЩ з метою шдивь дуального налаштування артикулятора за показ-никами, отриманими пщ час запису. Також налаштування артикулятора можна проводити за допомогою реестраторiв пограничних рухiв НЩ.
2. Етап планування об'ему ортодонтичного лкування, а також прямих та непрямих стомато-лопчних реставрацш та iнформування пацiента, включае в себе:
- Заппсовка моделей в артикулятор; воскове моделювання, котре дае змогу визначити кть-кють бiчних зубiв, на якi будемо встановлювати тимчасовi конструкцiТ.
3. Етап встановлення тимчасових конструкцш (ТК) як захщ для утримання вiднайденого поло-ження нижньоТ щелепи та МАВ, котрi були максимально наближен до фiзiологiчного.
Пiд час лкування пацiентiв iз глибоким прикусом тимчасовi конструкцiТ встановлювали на моляри верхньоТ та нижньоТ щелепи з обох бо-кiв; та кла верхньоТ щелепи з метою створення клового ведення пiд час проведення фшшного протетичного лiкування. Коли ми проводили лн кування пацiентiв з вщкритим прикусом, то тим-
часовi конструкцiТ ми встановлювали в дтянц молярiв та перших (в окремих випадках других премолярiв) на верхнш та нижнiй щелепах з обох бош.
Тимчасовi конструкцiТ виготовляли шляхом фрезерування, препарування зубiв не проводили, що створювало умови нешвазивного втручання та можливютю на етапах проведення повернути-ся на «крок назад», що значно зменшувало ймо-вiрнiсть виникнення помилок та ускладнень.
Плануючи тимчасовi конструкцiТ таким чином, ми забезпечували утримання МАВ в статиц та створювали прототип клового ведення, або гру-повоТ направляючоТ функцп в динамiцi.
По мiрi проведення ортодонтичного лкуван-ня, потрiбно було виконувати оклюзшну корекцiю тимчасових конструкцш за потреби, так як оклю-зшш контакти внаслiдок ортодонтичного лку-вання змiнювались i потребували корекцп з метою стабiлiзацiТ статичних та динамiчних оклю-зiйних взаемовщношень мiж зубами верхньоТ та нижньоТ щелепи. Оклюзшне пришлiфовування ми проводили пщ контролем «T-Scan III».
Пюля цього проводили фiнiшне протетичне лкування.
Послiдовнiсть апаратурно-протетичного лiку-вання па^ен^в 2 групи опишемо Т'Т в деталях, котре ми можемо подтити на дектька етапiв:
Загальна схема лкування пацiентiв 2 клiнiч-ноТ групи:
1. Пiдготовчий до перебудови етап як захщ на вщнайдення положення та МАВ най-бтьш наближених до фiзiологiчного у пацн ентiв iз глибоким прикусом: А) Мантуляцп, котрi спрямованi на релакса-цiю жувальних м'язiв:
- вивiрення оклюзiйних контактiв за допомого «T-Scan III», як автономно на ОП реставрованих зубiв, так i в сполучены з вивiренням на ОШ з метою лквщацп травматичних вузлiв на ОП реставрованих зубiв. Наявнiсть цих вузлiв призво-дить до порушення траекторiТ руху НЩ та вщпо-
вiдно дискоординаци роботи жувальних м'язiв. Даний дисбаланс призводить до виникнення симптоматики;
- на ОШ пришлiфовування проводимо в декн лька вiдвiдувань. Першi 3-4 вщвщування: фор-мування оклюзiйноТ поверхн ОШ проводили шляхом створення пласкоТ поверхнi на розмежу-ваннi МАВ за показаннями.
Далi за потреби центрування суглобових го-лiвок СНЩС та, вiдповiдно НЩ, пришлiфовку проводили з формуванням похилих площин на оклюзшнш поверхн шини, вiдповiдно траекторп змiщення суглобових голiвок пiд контролем КТ 3D СНЩС Також в окремих випадках ми проводили пришлiфовування ОП ОШ та ОП зубiв без неТ до першого оклюзiйного контакту. Все при-зводило до релаксацiТ жувальних м^в та вста-новлення зубiв у положены наближеному до фн зюлопчного.
Термiн лiкування за допомогою лкувально-дiагностичноТ апаратури проводили не менше, нiж 10 тижнiв з метою адаптаци органiзму до за-пропонованого алгоритму перебудови.
- в процес виготовлення ОШ на ВЩ необхiдно отримати результати електронного методу за-пису рухiв нЩ з метою iндивiдуального налаш-тування артикулятора за показниками, отрима-ними пщ час запису. Також налаштування артикулятора можна проводити за допомогою ре-естраторiв пограничних рухiв НЩ.
- Б) МанiпуляцiТ направлен на пошук МАВ
Враховуючи те, що в 2 кл^чну групу ми
включали па^етчв з тотальними керамiчними реставра^ями, то в процесi ведення па^етчв на оклюзiйнiй шинi ми повинн не лише релаксу-вати жувальн м'язи, проводити пошук положен-ня нижньоТ щелепи (вiдповiдно центрування суглобових голiвок), але й знайти МАВ найбтьш наближену до фiзiологiчноТ. За останню ми при-ймали ту, на котрш не лише можна добитися позитивно!' динамки у лквщацп симптоматичних проявiв, але й отримати позитивы результати додаткових методiв дослщження (КТ 3-D СНЩС, показники електромюграфп i тд.). Для цього ми виконували каскад шин на рiзному за величиною розмежуванш, але кожна наступна ОШ виготов-лялася на оклюзшному положеннi попередньоТ ОШ. Для цього ми отримували реестрати прикусу на попереднш ОШ i в заданому положены проводили заппсовку моделей щелеп в артику-лятор з наступних виготовленням ОШ, але на шшш МАВ.
- В) Мантуляци, котрi спрямован на фiксацiю та стабiлiзацiю отриманого результату, котрi ми проводили в дектька етапiв, а саме:
2. Етап планування об'ему ортодонтичного лкування, а також прямих та непрямих стомато-лопчних реставрацiй та шформування пацiента, включае в себе:
- Загiпсовка моделей в артикулятор; воскове моделювання та створення 3-D макету з пода-льшим iнформуванням та обговоренням з пате-
нтом, що дае змогу на даному етап спланувати не лише функцюнальну якiсть ТК, але й максимально можливий естетичний оптимум, особливо коли мова йде про па^етчв робота яких пов'язана з публiчнiстю.
3. Етап встановлення ТК як захщ для утри-мання вщнайдених положення та МАВ найбтьш наближених до фiзiологiчного
Пюля планування майбутнiх ТК ми проводили !'х виготовлення шляхом фрезерування. Пюля встановлення ТК проводили серш пришлiфовок, використовуючи «T-SCAN-III» за термшами згщ-но з адаптативними можливостями органiзму в кожному окремому випадку з урахуванням особ-ливостей подальшо! ортодонтично! корекцп.
Пiсля ортодонтично! корекцп проводили фн нiшне протетичне лкування.
До 3-! групи ми вщнесли пацiентiв з формою функцiональниx порушень з нейрогенною симптоматикою та загальносоматичною патологiею, що вимагало застосування мiжцисциплiнарного пiдxоду у лiкуваннi. Щодо стоматологiчного статусу пацiентiв ^е! групи, то до 3 групи ми включали па^ентв з щентичним статусом, як у 1 та 2 групах.
Загальна схема лкування па^ентв 3 ктыч-но!групи.
Пацiенти 3-! групи в^знялися загально со-матичними захворюваннями (в т.ч. з боку центрально! нервово! системи (ЦНС)), наявними оклюзiйними порушеннями. Больовi прояви спо-стерiгались до моменту реконструктивних маш-пуляцiй. Дану групу ми визначили як па^етчв з такою формою функцюнальних порушень, при якш стоматологiчнi втручання стали провокатором загострення симптоматичних проявiв та пщ-тримуючим фактором окремих симптомiв. При наявностi дано! форми функцюнальних порушень мала мюце симптоматика, котра була ду-же подiбною до симптоматики пацiентiв 2-! клшн чно! групи. Диференцiацiя шшчних форм вщбу-валася, в основному, на пщготовчих до протезу-вання етапах. На початку дiагностичного проце-су ми дуже рiдко могли вщокремити пацiентiв 2-! та 3-! клiнiчниx груп.
Лiкування дано! групи па^етчв мало чiтко вирiзненi двi складовi, а саме - мюцеве лкуван-ня, чи лiкування, яке було направлене на усу-нення загально соматично! патологи.
Мiсцеве лкування в залежностi вiд стомато-лопчного статусу не вiдрiзнялося вiд алгоритму проведення протезування у па^ентв 2 кл^чно! групи.
У випадках, коли патент не мiг чiтко вказати на наявнють будь-яких захворювань, а мюцеве лкування не давало бажаного результату, ми застосовували метод вегетативного тестування «VEGA-TEST», який давав можливють визначи-ти окрiм загального стану оргашзму, стани ЦНС, iмунно'!, вегетативно! нервово!, лiмфатично!' та ендокринно! систем, хребта та наявнiсть вюце-рально! патологи.
Ця методика викориcтовyетьcя також y па^е-н^в зi cтiйким порyшенням адаптацiï до зу6них протезiв, алгоритм доcлiдження та лкування якого було розроблене на кафедрi ортопедичноТ cтоматологiï д.м.н. ^^рядько В.П. та к.м.н. Mедвiнcькою H.I. в межах виконання диcерта-цшноТ роботи «Алгоритм доcлiдження пацiентiв з
порушенням адаптацiï до зубних протезiв».
Заcтоcyвання методу вегетативного тесту-вання «VEGA-TEST» надавав можливicть визна-чити ч^кий взаемозв'язок мiж cоматичним станом па^етчв та клiнiчних проявiв з боку ЗЩA, а ^ме:
~«~Симптоматичне л1кування
• вивфення оклюзшних контакпв за допомого «T-Scan III»
• на OUI пришл1фовування проводимо вдек1лька в1дв1дувань
• центрування суглобових гол1вок СНЩС та пошук MAB, для цього застосовували каскад шин (за показаниями)__
л
• Визначення первинного етюлопчного фактору, так як тригерним стало ортопедичне лжування ятрогенного характеру
метод вегетативного тестування «VEGA-TEST» дав можливють визначити ч1ткий взаемозв'язок м1ж соматичним станом пац1ент1вта клшЫних прояв1в з боку ЗЩА
• Етап планування об'ему ортодонтичного лшування, а також прямих та непрямих стоматолопчних реставрацш та ¡нформування патента (паралельно з консультативно-д1агностичними заходами невролога, амейного лшаря та ¡нших спещалклв)
Етап встановлення тимчасових конструкцт (ТК)
Ортодонтичне лшування комплементарж методи лшування
• 4>¡HÍujHe протетичне лтування
• При плануванш фшшних прямих та непрямих реставрац1й проводили воскове моделювання, у pa3¡ завищених естетичних вимог до протетики створювали 3-D макет майбутн1х конструкц1й з наступним друкуванням моделей на 3-D принтер!
1. Виникнення парестезш може бути пов'язане зi захворюванням печшки, жовчного мiхyра, шлунку та cелезiнки, ураженням щито-подiбноï залози i деформа^ею та cтенозами cy-дин голови та шиТ.
2. Виникнення болю може бути пов'язане з остеохондрозом або ушкодженням шийного вщ-дту хребта, захворюваннями або перенеcеними хiрyргiчними втручаннями органiв репродуктив-ноТ cиcтеми та значними нейрогуморальними зcyвами в органiзмi, внаcлiдок ураження ппофн
зу.
Kомплекc лiкyвальних заходiв було cпрямо-вано на:
- вiдновлення порушення фyнкцiï органiв та cиcтем
- ycyнення клiнiчних проявiв та парестезш
- змшу чyтливоcтi cлизовоï оболонки рота та шюри обличчя
- нормалiзацiю cлиновидiлення
- вiдновлення cмакових вiдчyттiв
Bci лiкyвальнi заходи, що були направленi на ycyнення загальноcоматичного етiологiчного фактору, ми умовно подшили на заходи невщ-кладноТ допомоги, проведення пcихотерапiï та довготривалого етютропного лiкyвання.
Щодо мicцевого лiкyвання па^ен^в 3 групи,
то бyдь-якi реконструктивш манiпyляцiï зубних рядiв проводили в якооп cyпроводy на фонi проведення лкування загально cоматичноï патологи ^е^алютами iнших галузей медицини, лише пюля наcтання вiдноcноï ремiciï.
Закртлення результату пicля заcтоcyвання шин передбачало проведення подальшого планування обcягy cтоматологiчних втручань на пiдcтавi аналiзy даних додаткових методiв до-^щження та проведення комплекcy заходiв планування реконструктивних заходiв, зокрема ортодонтичноТ корекцп, пicля чого було перед-бачене встановлення провiзорних конcтрyкцiй з подальшим cтацiонарним протезуванням.
Результати дослiдження та ïx обговорення
Hа жаль, y вciх клiнiчних групах cпоcтерiгавcя певний вдооток рецидивiв (повернення ^мпто-матики та змша тонycy м'язiв i вщповщно оклю-зiйних контактiв).
В 1 та другш групах протягом року пюля про-веденого лкування рецидиви cпоcтерiгалиcь, як правило, якщо не утримували виcотy та поло-ження вiднайдене на оклюзiйних шинах або ж якщо не проводили Тх пошук на лкувально-дiагноcтичних апаратах, або ж не засто^вували комплементарнi методи лiкyвання чи не засто-
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
совували iншi заходи направленi на активацiю саногенних процеав). В 3 клiнiчнiй rpyni рециди-ви спостерiгались через 3-4 мюящ якщо навiть було досягнуте певне покращення.
Завдяки запропонованш нами схемi лiкування у 1 та 2 групах показник штенсивносп болю практично завжди вдавалось знизити i навiть пщ час перiоду адаптацп пiсля встановлення незш-мноТ ортодонтичноТ апаратури штенсивнють болю була меншою. В 3 груп iнтенсивнiсть болю лишалась досить високою пiсля встановлення ортодонтичноТ апаратури, особливо без засто-сування нашого алгоритму).
Висновки
Проведене нами лкування проiлюструвало, що вiдсоток устху було досягнено у пацieнтiв вах клiнiчних груп у пiдгрупах, в яких застосову-вались запропонованi нами схеми пошуку та утримання положення, а також МАВ, що були максимально наближен до фiзiологiчних.
З прогностичноТ точки зору проводити лку-вання за допомогою кiлькох оклюзшних шин на вiднайденому положеннi, але рiзнiй висотi е найбiльш доцтьним i дозволяе досягнути як фу-нкцiонального, так i естетичного оптимуму.
Лтература
1. Danilova MA, Tsar"kova OA, Nikitina YES. Kompleksnyy podkhod k lecheniyu detey doshkol'nogo vozrasta s narusheniyem nosovogo dykhaniya [An integrated approach to the treatment of preschool children with nasal breathing disorders]. Stomatologiya. 2015;94(5):58-60. (Russian)
2. Andrews LF. The 6-elements orthodontic philosophy: Treatment goals, classification, and rules for treating. Am J Orthod Dentofacial Orthop. 2015;148(6):883-7.
Реферат
ПОИСК ФИЗИОЛОГИЧЕСКОГО СООТНОШЕНИЯ ЧЕЛЮСТЕЙ И МЕЖАЛЬВЕОЛЯРНОЙ ВЫСОТЫ У ПАЦИЕНТОВ С ОККЛЮЗИОННЫМИ НАРУШЕНИЯМИ, СОЕДИНЕННЫМИ С ПЕРВИЧНО ГЛУБОКИМ ПРИКУСОМ, ВОЗНИКШИМИ ПОСЛЕ ПРОВЕДЕНИЯ НЕКОРРЕКТНЫХ СТОМАТОЛОГИЧЕСКИХ ВМЕШАТЕЛЬСТВ. Голубченко Е.Ю.
Ключевые слова: зубочелюстной аппарат, вертикальная высота, физиологическое соотношение, окклюзионная шина, окклюзионная коррекция, ортодонтическая коррекция.
Обнаружено, что одним из самых тяжелых моментов в процессе ортодонтического лечения пациентов, имеющих функциональные расстройства ятрогенного генеза и нуждающихся в репротезирова-нии, является восстановление межальвеолярной высоты. Часто, когда речь идет о перепротезировании, имеют место конфликтные ситуации в отношениях пациент - врач, что связано с необходимостью удаления дорогостоящих конструкций и проведения ортодонтической коррекции не менее затратной в финансовом отношении. По нашим наблюдениям, даже найденное комфортное положение на окклюзионной шине, приводящее к исчезновению болевых ощущений, может быть ложным. Поэтому критерием оценки достижения функционального и эстетического оптимума следует считать не только обнаружение положения нижней челюсти, что устраняет болевые проявления в зубочелюстном аппарате, но и определение межальвеолярной высоты, на которой нужно осуществить ортодонтическое лечение и репротезирование. Тем самым, зная прогноз, врач уменьшает риск погрешности при проведении ортодонтического лечения и изготовлении новых стационарных дорогостоящих конструкций, что предупреждает возникновение конфликтной ситуации с пациентами. Наше исследование позволяет прогнозировать объем необходимой коррекции прикуса. Была доказана значительная функциональная адаптация челюстно-лицевой области, в ходе наших исследования адаптационных изменениями всех ее отделов. Все пациенты имеют разную адаптационную способность к окклюзионным нарушениям, которые воспринимаются организмом как стрессовая ситуация. Одни больные быстро адаптируются к значительным изменениям окклюзионных соотношений, другие могут иметь широкий спектр симптомов даже при незначительных изменениях окклюзионных контактов. Наша схема лечения помогает подобрать наиболее правильный индивидуальный алгоритм ведения пациентов. К стрессовым факторам можно отнести реконструктивные стоматологические манипуляции. Вегетативный дисбаланс может привести к нарушению эмоционально-поведенческих аспектов личности. Не-
Botero-Mariaca P, Sierra-Alzate V, Rueda ZV, Gonzalez D. Lingual function in children with anterior open bite: A case-control study. Int Orthod. 2018 Dec;16(4):733-43.
Cassis MA, de Almeida RR, Janson G, et al. Stability of anterior open bite treatment with bonded spurs associated with high-pull chincup. Orthod Craniofac Res. 2018 May;21(2):104-11. Choi SH, Kim JS, Cha JY, Hwang CJ. Effect of malocclusion severity on oral health-related quality of life and food intake ability in a Korean population. Am J Orthod Dentofacial Orthop. 2016 Mar;149(3) :384-90.
do Amaral BA, Gondim Filgueira AC, da Silva-Neto JP, de Lima KC. Relationship between normative and self-perceived criteria for orthodontic treatment need and satisfaction with esthetics and mastication in adolescents. Am J Orthod Dentofacial Orthop. 2020 Jan;157(1):42-8.e2.
Divya S, Urala AS. Orthodontic retention procedures: orthodontist-based questionnaire study. Am J Orthod Dentofacial Orthop. 2018 Nov;154(5):617.
Germa A, Clément C, Weissenbach M, et al. Early risk factors for posterior crossbite and anterior open bite in the primary dentition. Angle Orthod. 2016 Sep;86(5):832-8.
Kravanja SL, Hocevar-Boltezar I, Music MM, et al. Three-
dimensional ultrasound evaluation of tongue posture and its
impact on articulation disorders in preschool children with anterior
open bite. Radiol Oncol. 2018 Sep 11;52(3):250-6.
Leib A. M. The occlusal bite splint - a noninvasive therapy for
occlusal habits and temporomandibular disorders. Compend
Contin Educ Dent. 1996; 17(11): 4-1081, 1086, 1088.
Long JH Jr. Interocclusal splint designed to reduce tenderness in
lateral pterygoid ad other muscles of mastication. J Prosthet Dent.
1995; 73 (3): 316.
Nelson S. J. Principles of stabilization bite splint therapy. Dent Clin North Am. 1995; 39 (2): 21-403.
Pacheco-Pereira C, Brandelli J, Flores-Mir C. Patient satisfaction
and quality of life changes after Invisalign treatment. Am J Orthod
Dentofacial Orthop. 2018 Jun;153(6):834-41.
Peck CC. Biomechanics of occlusion - implications for oral
rehabilitation. J Oral Rehabil. 2016 Mar;43(3):205-14.
Sun L, Wong HM, McGrath CPJ. Association between the severity
of malocclusion, assessed by occlusal indices, and oral health
related quality of life: A systematic review and meta-analysis. Oral
Health Prev Dent. 2018;16(3):211-23.
Wajid MA, Chandra P, Kulshrestha R, et al. Open bite malocclusion: An overview. J Oral Health Craniofac Sci. 2018;3:11-20.
вротические состояния больного, возникающие в результате этого дисбаланса, часто вводят врачей в заблуждение относительно первичных этиологических факторов имеющихся симптомов. Наш алгоритм лечения позволяет четко отличить субъективные ощущения пациента от реально существующих проблем. Таким образом, мы смогли найти первопричину симптомов. Мы также можем своевременно решить вопрос о привлечении других специалистов. Это позволяет решить вопрос о взаимоотношениях пациентов и врачей, проводивших предыдущее протезирование. Таким образом, мы сделали выводы о доминирующем причинном факторе, длительности лечения и объеме реконструктивных операций. Все это возвращает пациентов к нормальному ритму жизни и, как следствие, повышает качество их жизни.
Summary
FINDING THE PHYSIOLOGICAL RELATIONSHIP BETWEEN JAWS AND INTERALVEOLAR HEIGHT IN PATIENTS WITH OCCLUSIVE DISORDERS ASSOCIATED WITH PRIMARY DEEP OCCLUSION, WHICH RESULTED FROM IMPROPER DENTAL INTERVENTIONS Holubchenko O.Yu.
Key words: maxillofacial region, inter-alveolar height, occlusive splint, occlusive correction, individual treatment, orthodontic treatment
Recent studies have documented that regaining inter-alveolar height is one of the most difficult tasks during the prosthetics remanufacturing process. Often, during prosthetics remanufacturing process, misunderstanding between a patient and a doctor may occur. It is related to the removal of expensive structures, manufacturing new ones and performing orthodontic treatment that requires additional expenses. According to our observations, even apparent comfortable positioning of the occlusive splint that eliminates the pain sensation could be misleading. Thus, the touchstone for achieving optimal functional and aesthetic results is not only the repositioning of the mandible that eliminates pain sensation in temporomandibular joint, but is also regaining of inter-alveolar height needed for prosthesis remanufacturing.
Therefore, knowing the treatment outcome, the doctor is able to minimize the risk of errors in prosthesis remanufacturing process and improve the doctor-patient relationship. These steps contribute to the improvement of life quality of the patients. Our study enables us to predict the range of bite correction required. Out study has shown significant functional adaptation of the maxillofacial region. All patients have different adaptive capability to occlusal disorders, which are perceived by the body as a stressful situation. Some patients demonstrate quick adaptation to significant changes in occlusal relationship; others may present a wide range of symptoms even with minor changes in occlusal contacts. Our treatment regimen helps to choose the most appropriate individual algorithm for managing patients. Restorative dental procedures can be attributed to stress factors. Vegetative imbalance can lead to the deterioration of the emotional and behavioural aspects of the personality. The neurotic state of patients that results from this imbalance can misleads prothodontists as to the primary etiological factors of the symptoms present. Our treatment algorithm enables to clearly distinguish between patients' feelings and the objective problems. Thus, we can find the prime cause of the symptoms. We can also resolve the issue of consulting other specialists in a timely manner. This allows us to improve the relationship between patients and doctors who performed previous prosthetic treatment. We can draw a conclusion about the dominant causative factor, and its interdependence between the treatment course duration and the volume of restorative procedures. This brings patients back to a normal rhythm of life and, as a result, improves their quality of life.
