CC BY
42
УДК 618.3-008.6-02:618.3-06
Венцківська І.Б., Жданович О.І., Яроцька Ю.О.
ПОРУШЕННЯ ГЕМОСТАЗУ ПРИ ВАГІТНОСТІ В УМОВАХ ПІДВИЩЕНОГО РИЗИКУ ПРЕЕКЛАМПСІЇ
Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця,
Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України»
Різноманітні гемостазіологічні порушення відіграють провідну роль у патогенезі низки ускладнень вагітності, зокрема прееклампсії. Мета дослідження: визначення особливостей функціонування системи гемостазу у жінок з високим ризиком прееклампсії. Матеріал і методи дослідження. Проведено обстеження 80 жінок з високим ризиком прееклампсії (основна група) і 80 жінок без такого ризику (група порівняння). Показники системи гемостазу визначались на автоматичному коагуломе-тричному аналізаторі ВС-3000 Plus. Отримані результати та їх обговорення. У жінок з високим ризиком прееклампсії встановлені кількісні та якісні зміни тромбоцитарної ланки системи згортання (зниження кількості тромбоцитів, збільшення їх розмірів та анізоцитоз при компенсаторному зростанні агрегації), особливо виражені у ІІ половині вагітності. При клінічно вираженій тяжкій прееклампсії на тлі тромбоцитопенії спостерігається виснаження пристосувально-компенсаторних можливостей (відсутність зростання індексу АДФ-індукованої агрегації), що може розцінюватись як початкові ознаки ДВЗ-синдрому. Встановлений підвищений коагуляційний потенціал крові за рахунок активації зовнішнього (зростання фібриногену та Пті) і внутрішнього шляхів згортання (зниження АЧТЧ та часу рекальцифікації), особливо виражений у ІІ половині вагітності при прееклампсії середнього та тяжкого ступеня. Відмічається поява продуктів деградації фібрину. У 21,4 % жінок з клінічно вираженими ознаками тяжкої прееклампсії рівень D-димеру перевищував 400 мг/л, що є ознакою ДВЗ-синдрому. Висновки. Порушення системи гемостазу у жінок з високим ризиком прееклампсії у І половині вагітності (тромбоцитопенія з анізоцитозом та зростанням агрегаційноїздатності тромбоцитів, підвищення кількості фібриногену, зниження АЧТВ, зростання рівня D-димеру) можна використовувати як додаткові маркери виникнення та тяжкості преек-лампсії.
Ключові слова: вагітність, прееклампсія, гемостаз, тромбоцитопатія, гіперкоагуляція
Різноманітні гемостазіологічні порушення відіграють провідну роль у патогенезі низки ускладнень вагітності, таких як прееклампсія, передчасне відшарування плаценти, тромбоге-морагічний синдром, затримка росту плода та ін. [1, 3, 5].
Вагітність відноситься до станів, що супроводжується складними змінами гемостазіологічних параметрів навіть при фізіологічному перебігу. В основі таких змін гемохоріальний тип плацента-ції у людини і спрямованість на попередження крововтрати в пологах. Коагуляційні механізми забезпечуються взаємодією системи тромбіну і плазміну. Значну роль відіграють клітинна ланка гемостазу і стан ендотелію. Динамічні зміни системи регуляції агрегатного стану крові мають безпосереднє відношення як до забезпечення основних гомеостатичних реакцій матері, так і до підтримки трофічних процесів в фетоплацентар-ной системі [3, 4, 6].
Таке важке і небезпечне ускладнення вагітності, як прееклампсія розвивається в результаті порушення процесів інвазії позаворсинчатого трофобласта в спіральні судини матки, що визначається недостатнім рівнем судинного ендо-теліального фактора росту, адгезивних молекул та інших речовин [5].
Розуміння механізмів коагуляційного гомеостазу дозволило останнім часом розглядати прееклампсію як прояв тромбофілії, яка виснажує спровоковану при вагітності прокоагулянтну ланку гомеостазу. Зрив компенсаторних можливостей призводить до дисемінованого внутріш-
ньосудинного згортання крові (ДВЗ) [3, 5].
Мета дослідження
Визначення особливостей функціонування системи гемостазу у жінок з високим ризиком прееклампсії.
Матеріал і методи дослідження
Проведено клініко-параклінічне обстеження в динаміці вагітності 160 вагітних жінок: 80 жінок з високим ризиком прееклампсії (основна група) і 80 жінок без високого ризику прееклампсії (група порівняння)
Критерієм включення вагітних у дослідження стала інформована згода жінки на участь у дослідженні. Критерії виключення: онкологічні захворювання, ВІЛ-інфекція, туберкульоз, тяжка соматична патологія, психічні захворювання, хронічний алкоголізм, наркоманія. До групи високого ризику розвитку прееклампсії відносили за факторами: наявність екстрагенітальної патології (гіпертонічної хвороби, варікозної хвороби, захворювання ЩЗ, АФС, захворювання нирок), обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез (запальні гінекологічні захворювання, непліддя, прееклампсія, самодовільні викидні, гес-таційний діабет та передчасні пологи в анамнезі).
Спостереження в динаміці вагітності показало, що у 58 жінок основної групи та 16 - групи порівняння розвинулась прееклампсія різного ступеня тяжкості. Основна група поділена на 2 підгрупи: 1А - 58 жінок, у яких розвинулась прееклампсія та 1Б - 22 жінки, вагітність яких не бу-
ла ускладнена прееклампсія. У групі порівняння також виділено 2 підгрупи: 2А - 16 жінок з пре-еклампсією та 2Б - 64 жінки без прееклампсії.
Для визначення особливостей функціонування системи гемостазу у жінок з високим ризиком прееклампсії проведено дослідження тромбоци-тарної ланки системи гемостазу за наступними показниками: кількість тромбоцитів, тромбоци-тарні індекси (середній об'єм тромбоцитів, ширину розподілення тромбоцитів по об'єму, тром-бокрит), індекс агрегації тромбоцитів. Про стан прокоагуляційної ланки системи гемостазу судили за такими показниками: концентрація фібрину та фібриногену, протромбіновий індекс, час ре-кальцифікації, міжнародне нормалізоване співвідношення (МНС), активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), рівень D-димеру. Наявність продуктів паракоагуляції оцінювали за даними фібриногену В. Показники визначались на автоматичному коагулометрично-му аналізаторі ВС-3000 Plus.
Всі отримані дані оброблені статистичними методами, прийнятими в медико-біологічних дослідженнях, з використанням критерію Стьюдента.
Отримані результати та їх обговорення
Аналіз показників тромбоцитарної ланки показав (табл. 1), що вже в І половині вагітності (15-16 тижнів вагітності) у жінок з високим ризиком прееклампсії спостерігається тенденція до зниження кількості тромбоцитів. Значне зниження показника (нижче 180, 109/л) спостерігалось у частини жінок (з АФС, варікозною хворобою). При дослідженні у ІІ половині вагітності (30-32 тижні гестації), коли у більшої частини жінок ос-
Показники тромбоцитарної ла
новної групи розвинулась прееклампсія, відмічено достовірне зниження кількості тромбоцитів (181,2±11,9 проти 217,3±14,8 109/л у вагітних групи порівняння), що відповідає даним літератури, згідно яким прееклампсії притаманна тромбоцитопенія. Тенденція до тромбоцитопенії відображається і на показниках тромбокриту.
Також у жінок основної групи виявлено збільшення розмірів тромбоцитів - зростає середній об'єм тромбоцитів (у ІІ половині вагітності 10,1 ±0,3 проти 8,5±0,5 фл у жінок групи порівняння, p < 0,05), що свідчить про їх прискорений метаболізм та швидке руйнування [1]. Встановлене збільшення ширини розподілення тромбоцитів по об'єму також відображає гетерогенність тромбоцитів за розмірами (ступінь анізоцитозу). Поява «молодих» (великих за розміром) тромбоцитів вказує на їх незрілість, недостатню функціональну неспроможність.
Такі зміни тромбоцитарної ланки супроводжуються підвищеним індексом агрегації тромбоцитів, особливо вираженим у ІІ половині вагітності групи (p < 0,05), що на певному етапі може розглядатись як компенсаторна реакція.
Аналіз показників тромбоцитарної ланки гемостазу залежно від виникнення прееклампсії (див.табл. 1), показав, що найбільш виражені вищеописані тенденції змін встановлені у жінок основної групи, у яких розвинулась прееклампсія (підгрупа 1А), у жінок групи порівняння з пре-еклампсією (підгрупа 2А) такі зміни також присутні, але менш виразні.
Таблиця 1
системи гемостазу у вагітних високим ризиком прееклампсії
Показник Термін вагітності, половина Група жінок
Основна, n = 80 Порівняння, n = 80
1А, n = 58 1Б, n = 22 2А, n = 16 2Б, n = 64
Кількість тромбоцитів, 109/л І (202,3±12,8)л (197,5±8,6)* 218,4±12,6 223,4±15,1 (211,4±14,2)* 239,1±11,3
ІІ (181,2±11,9)л (169,4±11,3)* 213,3±13,8 217,3±14,8 (186,9±16,3)* 230,6±12,2
Середній об'єм тромбоцитів, фл І 202,4±12,3 (9,5±0,5)* 8,3±0,3 212,3±13,7 8,7±0,3 8,0±0,4
ІІ 190,4±12,7 (10,8±0,4)*# 8,6±0,5 203,4±12,5 9,1±0,4 8,3±0,5
Ширина розподілення тромбоцитів по об'єму, % І 9,1±0,5 (15,4±0,4)* 14,0±0,5 8,3±0,5 14,7±0,3 13,9±0,5
ІІ (10,1±0,3) л# (17,3±0,6)*# 15,3±0,5 8,5±0,5 15,7±0,5 14,9±0,6
Тромбокрит, % І 15,1±0,4 201,3±12,1 206,4±10,4 14,2±0,5 203,6±14,0 215,2±12,0
ІІ (16,9±0,6) л# 186,4±12,3 200,5±12,7 15,1±0,6 190,8±12,0 206,6±11,4
Індекс АДФ-індукованої агрегації, % І 71,6±4,5 (76,6±4,3)* 64,0±4,5 63,2±3,3 68,4±3,1 61,1±3,5
ІІ 78,6±4,5 (81,6±4,4)* 68,2±3,9 67,3±4,1 (75,3±3,5)* 64,5±4,3
Примітки: А - різниця достовірна щодо показника жінок групи порівняння (p<0,05);
* - різниця достовірна щодо показника жінок даної групи без прееклампсії (p<0,05);
# - різниця достовірна щодо показника у І половині вагітності (p<0,05).
Аналіз стану тромбоцитарної ланки системи гемостазу у вагітним з високим ризиком прееклампсії залежно від ступеня тяжкості даного ускладнення вагітності (табл.2) показав, що при легкому ступені прееклампсії не відмічалось суттєвих змін тромбоцитарної ланки системи гемостазу відносно вагітних без прееклампсії, тоді як при середньому і тяжкому ступені ускладнення ці зміни набували патологічного характеру. Так, у вагітних з середньою тяжкістю прееклампсії вже у І половині вагітності відмічено достовірне
зниження кількості тромбоцитів, збільшення їх розмірів та анізоцитоз при компенсаторному зростанні агрегації. У жінок, у яких пізніше діагностована прееклампсія, уже в І половині вагітності на тлі відносної тромбоцитопенії та анізоцитозу не завжди відмічається компенсаційна реакція у вигляді зростання адгезійно-агрегаційної активності. У ІІ половині при клінічно вираженій тяжкій прееклампсії на тлі тромбоцитопенії спостерігається виснаження пристосувально-компенсаторних можливостей: індекс
АДФ-індукованої агрегації не відрізняється від показника жінок без прееклампсії (70,1±6,0 проти 68,2±3,9 %, p>0,05) і достовірно нижчий за показник жінок з прееклампсією середнього сту-
Показники тромбоцитарноїланки системи гемостазу у ва
пеня (84,6±5,8 %, p<0,05). Такий стан можна розцінювати як початкові ознаки тромбоцитопатії споживання (тромбоцитопенія і гіпоагрегація), що притаманна ДВЗ-синдрому.
Таблиця 2
х високим ризиком прееклампсії залежно від ступеня тяжкості прееклампсії в динаміці вагітності
Наявність прееклампсії, ступінь
Показник Легкий, Середній, Тяжкий, Без преек-лампсії,
n = 20 n = 24 n = 14 n = 22
Кількість тромбоцитів, 109/л І 210,5±14,3 (199,3±8,2)* 169,3±13,6 218,4±12,6
ІІ 198,7±12,9 (165,4±13,6)* 156,8±16,8 213,3±13,8
Середній об'єм тромбоцитів, І 8,7±0,7 (9,6±0,5)* 9,8±0,8 8,3±0,3
фл ІІ 9,2±0,5 (10,9±0,6)*# 11,7±0,9 8,6±0,5
Ширина розподілення тром- І 14,3±0,6 (15,5±0,5)* 15,8±0,6 14,0±0,5
боцитів по об'єму, % ІІ 16,0±0,6 (17,5±0,5)*# 18,6±0,7 15,3±0,5
Тромбокрит, % І 205,2±11,8 203,3±12,4 197,5±14,1 206,4±10,4
ІІ 198,8±10,8 188,7±12,5 178,1±13,3 200,5±12,7
Індекс АДФ-індукованої агре- І 66,4±4,9 (73,4±4,5)* 65,3±9,4 64,0±4,5
гації, % ІІ 70,1±6,0 (84,6±5,8)* (60,7±7,7) # 68,2±3,9
Примітки: * - різниця достовірна щодо показника жінок без прееклампсії (p<0,05);
# - різниця достовірна щодо показника вагітних з легким ступенем прееклампсії (p<0,05).
Таблиця 3
Показники коагуляційноїланки системи гемостазу у вагітних високим ризиком прееклампсії
Показник Термін вагітності, половина Група жінок
Основна, n = 80 Порівняння, n = 80
1А, n = 58 1Б, n = 22 2А, n = 16 2Б, n = 64
Фібриноген, г/л І (3,5±0,21)л 3,6±0,33 (3,2±0,23) # 2,8±0,15 2,9±0,22 2,6±0,18
ІІ (4,6±0,42)л# (4,8±0,38)* 3,8±0,34 3,4±0,31 (4,0±0,31)* 3,2±0,31
Протромбіновий індекс, % І 95,5±4,4 96,7±4,2 93,4±4,0 92,5±3,2 94,5±3,7 92,0±3,0
ІІ 101,8±5,7 (110,8±4,7)* 96,8±5,0 95,6±4,0 99,6±4,1 94,6±4,5
Час рекальцифікації, с І 89,8±3,9 86,9±3,7 90,7±4,0 93,5±4,7 91,3±4,2 95,5±4,5
ІІ (73,4±5,1)л 71,3±4,4 82,5±3,7 87,9±5,0 80,9±4,6 88,4±5,0
МНС, ум.од. І (0,91±0,06)л 0,90±0,08 0,97±0,05 1,07±0,02 0,98±0,04 1,08±0,05
ІІ (0,76±0,05)л# (0,74±0,06)* 0,89±0,04 (0,93±0,06)# 0,83±0,06 0,96±0,06
АЧТЧ, с І (26,7±0,92)л (26,2±0,88)* 29,1±0,75 29,6±1,1 (27,6±1,0)* 31,1±1,2
ІІ (23,8±1,12)л (22,5±1,08)* 27,7±1,21 28,8±0,94 (24,8±0,98)* 29,0±1,01
D-димер, мг/л І 199,4±10,4 205,9±11,0 190,4±10,2 177,6±8,9 192,3±11,9 172,6±12,3
ІІ (305,3±19,7)л# (315,3±15,2)* 265,3±17,1 (250,6±14,6)# (291,2±13,4)* 245,6±18,1
Примітки: А - різниця достовірна щодо показника жінок групи порівняння (p<0,05);
* - різниця достовірна щодо показника жінок даної групи без прееклампсії (p<0,05);
# - різниця достовірна щодо показника у І половині вагітності (p<0,05).
Виявлені зміни стану тромбоцитарної ланки гемостазу у жінок з високим ризиком прееклампсії відбуваються на фоні підвищеного коагуля-ційного потенціалу крові (табл. 3) вже в І половині вагітності. Відмічена тенденція до підвищення значень протромбінового індексу та достовірне зростання концентрації фібриногену порівняно з жінками групи порівняння (4,6±0,42 проти 3,4±0,31 г/л, p<0,05). Паралельно з активацією зовнішнього шляху коагуляції зростає активність внутрішнього механізму згортання крові: зниження часу рекальцифікації та АЧТЧ (26,7±0,92 проти 29,6±1,1 с, p<0,05), спостерігається поява продуктів деградації фібрину (фібриноген В слабопозитивний у 15,0 % жінок основної групи проти 5,0 % жінок групи порівняння). З прогресуванням вагітності у ІІ її половині, коли у більшості жінок основної групи діагностована прееклампсія, відмічається посилення гіперкоа-гуляції, що підтверджується суттєвим зростанням фібриногену (p < 0,05), зниженням часу ре-кальцифікації, АчТч. Особливо слід відмітити зростання рівня D-димеру (305,3±19,7 проти
250,6±14,6 мг/л у жінок основної групи та групи порівняння, p<0,05), що може бути пов'язано з активацією тромбоцитарної ланки гемостазу, на що вказувалось вище.
Гіперкоагуляція також підтверджується наявністю продуктів деградації фібрину, на що вказує збільшення частоти виявлення слабопозитивних та позитивних значень фібриногену В у 25,0 % жінок основної групи проти 10,0 % жінок групи порівняння.
Аналіз показників коагуляційної ланки системи згортання крові залежно від виникнення прееклампсії (див.табл. 3) продемонстрував більш глибокі зміни у жінок основної групи з реалізованим ризиком прееклампсії (група 1А), особливо у ІІ половині вагітності, за рахунок активації як зовнішнього так внутрішнього шляхів згортання, процесів деградації фібрина.
Проведений аналіз стану коагуляційної ланки системи гемостазу у жінок основної групи залежно від тяжкості прееклампсії показав (табл. 4), що при легкому ступені даного акушерського ускладнення суттєвих змін показників не відмічається.
Таблиця 4
Показники коагуляційноїланки системи гемостазу у вагітних високим ризиком прееклампсії залежно від ступеня тяжкості
прееклампсії в динаміці вагітності
Показник Наявність прееклампсії, ступінь
Легкий, n = 20 Середній, n = 24 Тяжкий, n = 14 Без преек-лампсії, n = 22
Фібриноген, г/л І 3,3±0,32 3,6±0,30 3,7±0,35 3,2±0,23
ІІ 3,8±0,37 (4,9±0,37)*# 4,5±0,35 3,8±0,34
Протромбіновий індекс, % І 95,2±4,4 96,3±5,1 98,7±4,8 93,4±4,0
ІІ 98,3±5,4 (112,5±4,3)*# (118,6±4,9)*# 96,8±5,0
Час рекальцифікації, с І 90,1±4,7 83,4±4,0 84,7±3,8 90,7±4,0
ІІ 80,2±3,5 73,3±4,7 70,4±5,2 82,5±3,7
МНС, ум.од. І 0,95±0,04 0,90±0,07 0,91±0,06 0,97±0,05
ІІ 0,87±0,05 0,75±0,07 0,84±0,18 0,89±0,04
АЧТЧ, с І 28,4±0,73 26,9±0,78)* (25,8±0,66)*# 29,1±0,75
ІІ 26,9±1,25 (22,9±1,12)*# (20,2±1,24)* 27,7±1,21
D-димер, мг/л І 196,3±12,5 211,3±11,0 215,3±14,2 190,4±10,2
ІІ 275,2±13,4 (323,4±15,2)*# (385,1±19,2)*# 265,3±17,1
Примітки: * - різниця достовірна щодо показника жінок без п # - різниця достовірна щодо показника вагітних з
У той же час у жінок з середнім та тяжким ступенем прееклампсії суттєво підвищений ПТІ (112,5±4,3 та 118,6±4,9 % відповідно проти 98,3±5,4 та 96,8±5,0 % у жінок з легким ступенем прееклампсії та при її відсутності, p<0,05), знижений АЧТВ та підвищений рівень D-димеру (323,4±15,2 та 385,1±19,2 мг/л відповідно проти 275,2±13,4 та 265,3±17,1 мг/л у жінок з легким ступенем прееклампсії та при її відсутності, p<0,05). При цьому у частини жінок (21,4 %) з клінічно вираженими ознаками тяжкої прееклампсії рівень D-димеру перевищував 400 мг/л, що є ознакою ДВС. У 14,3 % цих жінок МНС знижувався менше 0,6 ум.од., що вказує на високий ризик тромбоутворення.
Висновки
У жінок з високим ризиком прееклампсії виявлені порушення системи гемостазу. Так, встановлені як кількісні, так і якісні зміни тромбоци-тарної ланки системи згортання (зниження кількості тромбоцитів, збільшення їх розмірів та ані-зоцитоз при компенсаторному зростанні агрегації), особливо виражені у ІІ половині вагітності при реалізації ризику прееклампсії. При клінічно вираженій тяжкій прееклампсії на тлі тромбоцитопенії спостерігається виснаження пристосувально-компенсаторних можливостей (відсутність зростання індексу АДФ-індукованої агрегації), що вказує на тромбоцитопатію споживання і може розцінюватись як початкові ознаки ДВЗ-синдрому.
Встановлений підвищений коагуляційний потенціал крові за рахунок активації як зовнішнього (зростання фібриногену та ПТІ), так і внутрішнього шляхів згортання (зниження АЧТЧ та часу рекальцифікації), особливо виражений у ІІ половині вагітності при прееклампсії середнього та тяжкого ступеня, відмічається поява продуктів деградації фібрину. У 21,4 % жінок з клінічно вираженими ознаками тяжкої прееклампсії рівень D-димеру перевищував 400 мг/л, що є ознакою ДВЗ-синдрому, який проявляється інтравельоз-ним тромбозом, порушенням матково-плацентарного кровотоку, порушується мікроци-
іампсії (p<0,05);
ш ступенем прееклампсії(p<0,05).
ркуляція, розвивається гіпоксія, порушується стан плода.
Порушення системи гемостазу у жінок з високим ризиком прееклампсії у І половині вагітності (тромбоцитопенія з анізоцитозом та зростанням агрегаційної здатності тромбоцитів, підвищення кількості фібриногену, зниження АЧТВ, зростання рівня D-димеру) можна використовувати як додаткові маркери виникнення та тяжкості прееклампсії.
Література
1. Макацария А.Д. Тромбозы и тромбоэмболии в акушерско-гинекологической клинике / А.Д. Макацария, В.О. Бицадзе, С.В. Акимшина. - М. : МИА, 2007. - 1064с.
2. Монастырский В.А. Тромбинплазминовая система - одна из основных регуляторных систем организма / В.А. Монастырский. -Львов : ЛигаПресс, 2007. - 228с.
3. Радзинский В.Е. Современные технологии лечения акушерских кровотечений / В.Е. Радзинский, О.А. Кузнецова, И.Н. Костин [и др.] // Здоров'я України. - 2010. - №2(13). - С.78-79.
4. Ткаченко Р.А. Интенсивная терапия массивной кровопотери в акушерстве. Часть І. Геморрагический шок / Р.А. Ткаченко // Медицинские аспекты здоровья женщины. - 2010. - №1. - С.34-39.
5. Redman C.W. The pathogenesis of preeclampsia / C.W. Redman, I.L. Sargent // Gynecol. Obstet. Fertil. - 2001. - Vol.29, №7-8. -P.518-522.
6. Santamaria A. Clinical management using lowmolecularweight heparin (LMWH) in pregnant women with thrombophilia, thromboembolic desease (DVT) or thrombophiliarelated maternoplacental syndrome: experience in one center / A. Santamaria, J. Vila, A. Marco [et al.] // Journal of Thrombosis and Haemostasis. - 2007. - Vol.5, Suppl. 2. - P.587-590.
References
1. Makacarija A.D. Trombozy i trombojembolii v akushersko-ginekologicheskoj klinike / A.D. Makacarija, V.O. Bicadze, S.V. Akimshina. - M. : MIA, 2007. - 1064s.
2. Monastyrskij V.A. Trombin-plazminovaja sistema - odna iz osnovnyh reguljatornyh sistem organizma / V.A. Monastyrskij. -L'vov : Liga-Press, 2007. - 228s.
3. Radzinskij V.E. Sovremennye tehnologii lechenija akusherskih krovotechenij / V.E. Radzinskij, O.A. Kuznecova, I.N. Kostin [i dr.] // Zdorov'ja Ukrami. - 2010. - №2(13). - S.78--79.
4. Tkachenko R.A. Intensivnaja terapija massivnoj krovopoteri v akusherstve. Chast' І. Gemorragicheskij shok / R.A. Tkachenko // Medicinskie aspekty zdorov'ja zhenshhiny. - 2010. - №1. - S.34--39.
5. Redman C.W. The pathogenesis of preeclampsia / C.W. Redman, I.L. Sargent // Gynecol. Obstet. Fertil. - 2001. - Vol.29, №7-8. -P.518--522.
6. Santamaria A. Clinical management using low-molecular-weight heparin (LMWH) in pregnant women with thrombophilia, thromboembolic desease (DVT) or thrombophilia-related maternoplacental syndrome: experience in one center / A. Santamaria, J. Vila, A. Marco [et al.] // Journal of Thrombosis and Haemostasis. - 2007. - Vol.5, Suppl. 2. - P.587--590.
Реферат
НАРУШЕНИЯ ГЕМОСТАЗА ПРИ БЕРЕМЕННОСТИ В УСЛОВИЯХ ПОВЫШЕННОГО РИСКА ПРЕЭКЛАМПСИИ Венцковская И.Б., Жданович А.И., Яроцкая Ю.О.
Ключевые слова: беременность, преэклампсия, гемостаз, тромбоцитопатия, гиперкоагуляция
Различные гемостазиологические нарушения играют ведущую роль в патогенезе ряда осложнений беременности, в том числе преэклампсии. Цель исследования: определение особенностей функционирования системы гемостаза у женщин с высоким риском преэклампсии. Материал и методы исследования. Проведено обследование 80 женщин с высоким риском преэклампсии (основная группа) и 80 женщин без такого риска (группа сравнения). Показатели системы гемостаза определялись на автоматическом коагулометричному анализаторе ВС-3000 Plus. Полученные результаты и их обсуждение. У женщин с высоким риском преэклампсии установлены количественные и качественные изменения тромбоцитарного звена системы свертывания (снижение количества тромбоцитов, увеличение их размеров и анизоцитоз при компенсаторном росте агрегации), особенно выражены во II половине беременности. При клинически выраженной тяжелой преэклампсии на фоне тромбоцитопении наблюдается истощение приспособительные-компенсаторных возможностей (отсутствие роста индекса АДФ-индуцированной агрегации), что может расцениваться как начальные признаки ДВС-синдрома. Установлен повышенный коагуляционный потенциал крови за счет активации внешнего (рост фибриногена и ПТИ) и внутреннего путей свертывания (снижение АЧТВ и времени рекальцификации), особенно выраженный во II половине беременности при преэклампсии средней и тяжелой степени. Отмечается появление продуктов деградации фибрина.У 21,4% женщин с клинически выраженными признаками тяжелой преэклампсии уровень D-димера превышал 400 мг / л, что является признаком ДВС-синдрома. Выводы. Нарушение системы гемостаза у женщин с высоким риском преэклампсии в I половине беременности (тромбоцитопения с анизоцитозом и ростом агрегационной способности тромбоцитов, повышение количества фибриногена, снижение АЧТВ, рост уровня D-димера) можно использовать как дополнительные маркеры возникновения и тяжести преэклампсии.
Summary
HEMOSTASIS IMPAIRMENT IN PREGNANT WOMEN UNDER INCREASED RISK OF PREECLAMPSIA Ventskovskaya I.B., Zhdanovich A,I,m Yarotskaya Yu. O.
Key words: pregnancy, preeclampsia, hemostasis, thrombocytopathy, hypercoagulation
Various hemostatic disorders play a major role in the pathogenesis of a number of pregnancy complications, including preeclampsia. Objective: To determine the characteristics of the hemostasis system in women at high risk of preeclampsia. Material and methods. The study involved 80 women with a high risk of preeclampsia (test group) and 80 women without this risk (control group). Hemostatic parameters were determined by automatic coagulometerr BC-3000 Plus. Rresults and discussion. Women with high risk of preeclampsia were registered to have quantitative and qualitative changes in platelet clotting system (reduction in the number of platelets, increase in their size and anisocytosis in the compensatory growth of aggregation), which were particularly pronounced in the second half of pregnancy. In cases of clinically marked severe preeclampsia under thrombocytopenia there was depletion of adaptive-compensatory abilities (no growth index of the ADP-induced aggregation), which can be regarded as initial signs of DIC. 21.4% of women with symptomatic signs of severe preeclampsia, D-dimer levels exceed 400 mg / l, which is a sign of DIC. Conclusions. Hemostatic disorders in women at high risk of preeclampsia in the I half of pregnancy (thrombocytopenia with anisocytosis and increasing platelet aggregation, increasing the amount of fibrinogen, aPTT reduction, increase in the level of D-dimer) can be used as additional markers to detect the onset and severity of preeclampsia.
