CC BY
21
Матер1али конференцм / Proceedings of the Conference
1. Шд час первинного ендопротезування кульшово-го суглоба у 3 хворих при дефектах ацетабулярно! за-падини.
2. Шд час ревiзiйного ендопротезування кульшо-вого суглоба у 34 хворих для пластики ацетабулярного компоненту кульшового суглоба як алотрансплантат.
3. Шд час ревiзiйного ендопротезування колшно-го суглоба для пластики феморального та тибiального компонентiв ендопротеза у 4 хворих.
4. Пластика дефекту стегново! истки при переломах дистального метаепiфiза стегново! кустки у 3 хворих.
5. Пластика дефекту великогомтково! истки при за-мщенш дефекту проксимального метаепiфiза у 4 хворих.
6. При артродезуванш колшного суглоба у 2 хворих iз метою замiщення дефектiв пiсля ускладнень ендо-протезування.
Таким чином, використання исткового банку дозволило широко застосовувати исткову пластику для потреб первинного та ревiзiйного ендопротезування суглобiв та шших оперативних втручань.
Анкн М.Л., Петрик Т.М., Голомовзий О.В. КЗКОР «Кишська обласна 1^мчна лкарня»
Виб1р засобу фксацм перелом1в дистального в1дд1лу променевоТ кютки у пащенлв похилого вку
Актуaльнiсть. Протягом останнiх десятирiч було запропоновано низку рiзноманiтних засобiв для фш-саци переломiв дистального втдту променево! кустки. Це i традицiйнi методики фiксацii спицями та АЗФ, i новiтнi, з використанням долонного або тильного доступу iз застосуванням конструкцiй з кутовою стабть-нiстю. Використання останнiх дозволило вщмовитися вiд iммобiлiзацii суглоба та покращити функцiональнi результати лiкування. Але дискутабельним питанням залишаеться лiкування хворих похилого вшу, у яких актуальною е проблема остеопорозу, а отже, постае питання мщносл та надшносп фшсаци за умов низь-ко! якостi кiстковоi' тканини та порушеного кровопос-тачання.
Мета роботи. Покращення результапв лiкування переломiв дистального вщдту променево! истки у людей похилого вшу iз застосуванням диференцiйованого тдходу до вибору засобу фшсаци.
Матерiали та методи. Проведено аналiз лшування 52 хворих похилого вiку, яи перебували на стацюнар-ному лшуванш в ОТЦ iз 2010 по 2012 рш. У всiх хворих дiагностовано первинну травму, закритий перелом, вщсутнють супутнiх ушкоджень. З них чоловшв було 18 (35 %), жшок — 34 (65 %). Середнш вiк хворих — 65 ± 7 роив. У передоперацiйному перiодi всiх хворих було обстежено клшчно, !м проведено рентгеногра-фш, КТ- та УЗД-денситометрiю.
За класифкащею АО переломи типу А зареестроваш у 9 хворих, типу В — у 16 хворих, типу С — у 27 хворих.
При стабтьних переломах за класифкащею АО типу А2, В1, С1 у 24 хворих виконували перкутанну фксацш спицями Кршнера та гшсову iммобiлiзацiю,
коли Т-показник УЗД-остеоденситометрй' був вище — 1,0, у 28 випадках при нестабтьних переломах та у випадку, коли Т-показник нижче —1,0, здшснювали вiдкриту репозицiю уламив та остеосинтез блокуючою пластиною, з яких в 11 випадках застосовували артро-скопiчний контроль.
Результати дослвдження. Функцiональнi результати оцiнювали за шкалою Green and O'Brien через 3,6 та 12 мюящв. Вщмшш результати отримано в 21 % випадив, 62 % добрих результапв. У 1-й групi хворих отримано тай результати: втмшно — 3, добре — 15, задовтьно — 5, незадовтьно — 1. У 2-й груш хворих отримано так! функцюнальш результати: втмшно — 8, добре — 17, задовтьно — 3, незадовтьно — 0.
Висновки. Перкутанна фiксацiя спицями Юрш-нера стабтьних переломiв дистального вiддiлу променево! истки у людей похилого вку при втсутносп УЗД-остеоденситометричних ознак остеопорозу е ма-лоiнвазивним, швидким та легким способом фiксацiï перелому i дае можливiсть отримати добрi функцю-нальнi результати. Застосування пластин iз кутовою стабiльнiстю при нестабтьних переломах дистального втдту променево! истки у людей похилого вку та УЗД-остеоденситометричних ознаках остеопенй' або остеопорозу забезпечуе мщну механiчну фкса-цiю перелому, ранню мобiлiзацiю суглоба з добрими функцюнальними результатами.
Смаль А.К., Наджко С.В.
КЗ «Льв'тський обласний госп'паль нвал^в вйни тарепре-сованих¡м. Ю. Липи», в'1дд1лення кютково-гнмноïxipypriï
Пор1вняння ефективност метод1в лкування хворих з ¡нфекцшними ураженнями хребта, а саме: х1рурпчного та консервативного
Вступ. 1нфекцшш ураження хребта е тяжкою пато-логiею, що за вiдсутностi адекватного л^вання може призвести до тривало! втрати працездатностi та тяжко! швалтносп хворого. Тому вибiр тактики лкування таких хворих залишаеться важливою проблемою истко-во-гнiйноï хiрургiï та вертебрологй'.
Мета. Оцiнка ефективностi оперативного та консервативного методу л^вання хворих з шфекцшними ураженнями хребта.
Матер1али та методи. Проведено аналiз iсторiй хвороби пащенпв з iнфекцiйним ураженням хребта рiзноï етiологiï, яи лiкувались у втдтеннях истко-во-суглобового туберкульозу та истково-гншно! хь рургй' Львiвського обласного гостталю iнвалiдiв вь йни та репресованих iм. Ю. Липи з 2003 по 2013 рк. Для аналiзу використовувалась комп'ютерна медична шформацшна система Ther Dep-5, завдяки яий ве-деться база даних пащенпв iз 2002 року. За цей перюд було пролiковано 395 хворих з уперше виявленим ш-фекцшним ураженням хребта, iз них: чоловтв — 234 (59,2 %), жшок — 161 (40,8 %). Вк хворих становив вт 21 до 90 роив. 1з туберкульозним остеомiелiтом хребта були пролiкованi 194 хвор^ iз неспецифiчним спонди-
Том 15, №3 • 2014
www.mif-ua.com
131
I Матерюли конференцм / Proceedings of the Conference
лиом — 201. За лок^защею процесу: шийний вщдт хребта — 22 XBopi, грудний — 166, поперековий — 207. З ускладненнями у виглядi паралiчiв та парезiв нижшх кшщвок було 43 хворi. В ушх хворих за показання-ми проводилась антибактерiальна, протизапальна та симптоматична тератя, а також вiтамiнотерапiя, роз-вантаження хребта, ЛФК. Консервативне лшування проведено 325 хворим. 70 пацiентам, ^м терапевтич-ного лiкування, було проведено оперативне л^вання, з них: некректомiя (НЕ) шийних хребцiв iз переднього доступу — 2 пащенти, НЕ тт грудних хребцiв транс-торакальним доступом iз корпородезом — 11, НЕ тт грудних хребцiв трансторакальним доступом без кор-породезу — 14, НЕ ттл грудних хребщв екстраплевраль-но через костотрансверзектомiю — 7, НЕ поперекових хребщв позаочеревинним доступом iз корпородезом — 5, НЕ поперекових хребщв позаочеревинним доступом без корпородезу — 12, абсцесотомiя та дренування па-равертебральних напливних абсцесiв — 19. Результати л^вання оцiнювали у вiддаленому перiодi за модифь кованою шкалою Macnab, даними рентгенолопчних обстежень, МРТ або КТ обстежень та результатами кшшко-лабораторних дослщжень.
Результати. Серед хворих з шфекцшним уражен-ням хребцiв, якi лшувались консервативно, добрi i дуже добрi результати лiкування спостернались у 197 хворих, що становило 60,6 %. У цих хворих в!дм1чали зникнення болi, нормалiзацiю показниюв кровi, вщ-новлення функци тазових органiв та нижшх кiнцiвок (при наявностi невролопчних ускладнень), iнволюцiю паравертебральних абсцесiв, формування ысткового чи фiброзного блоку хребщв. Задовтьш результати пiсля консервативного лшування були вiдмiченi у 116 хворих (35,7 %), у яких частково залишились невропата нижшх кшщвок у виглядi радикулоневриту, легкого парапарезу чи легко виражених болiв у спиш, незначне порушення ходи. Незадовтьний результат лiкування вiдмiчено у 12 (3,7 %) хворих, яю лшувались консервативно. Це в основному тяжы хворi з поширеними гншними процесами, тяжкою супутньою патологiею та ускладненнями у виглядi паралiчiв.
Серед оперованих хворих добрi результати лшуван-ня спостерiгались у 30 пащенпв, що становило 42,9 %. Задовтьш результати були вiдмiченi у 38 (54,3 %) пащенпв, незадовтьш — у 2 (2,9 %) пащенпв.
Висновки. Наш досвт лшування хворих з шфек-цiйними ураженнями хребта показуе, що адекватна антибактерiальна тератя, втповтний ортопедичний режим iз розвантаженням хребта та iнша консервативна тератя в комплексному застосувант дае добрi результати лiкування у бтьшосп випадюв (60,6 %), на-вiть у хворих iз рiзноманiтними ускладненнями. Вибiр методу лiкування таких хворих на користь оперативного не завжди виправданий, особливо у раннш перюд лiкування (до 1 мюяця). Показання до оперативного л^вання цих хворих повиннi бути максимально об-Грунтованими, з урахуванням перспективи штра- та пiсляоперацiйних ускладнень, а також прогнозу якосп життя шсля виписки пацiента.
Ивченко Д.В., Ивченко А.В., Швец А.И., Антонова Т.С. ГУ «Луганский государственный медицинский университет», кафедра ортопедии, травматологии и ЛФК
Тотальное эндопротезирование тазобедренного сустава у больных сахарным диабетом
Резюме. Проведение оперативных вмешательств больным сахарным диабетом (СД) вызывает опасения ортопедов-травматологов из-за якобы частого развития гнойных осложнений. Однако при условии тщательного предоперационного планирования и подготовки пациента избежать таких осложнений представляется возможным. В статье проведен анализ результатов лечения 12 больных СД как первого, так и второго типа, которым проведено тотальное эндопротезирование тазобедренного сустава цементными эндопротезами Zimmer. Полученные отдаленные результаты расценены как хорошие и удовлетворительные.
Цель работы. Проанализировать результаты лечения больных СД, которым проведено тотальное эндопротезирование тазобедренного сустава. Оценить риск развития осложнений в данной группе больных.
Материалы и методы. За 2011-2012 гг. тотальное эндопротезирование тазобедренного сустава проведено 12 пациентам, болеющим СД. Средний возраст составил 63 года (от 52 до 81 года). По поводу перелома шейки бедренной кости протезирование проводилось
9 пациентам, коксартроза 3-й стадии (по классификации Косинской) — 2, ложного сустава шейки бедренной кости — 1 пациенту. У всех больных диагностирован СД 2-го типа. Легкая степень тяжести заболевания была у 1, средняя — у 9, тяжелая — у 2 пациентов. Компенсированный СД — у 2, субкомпенсированный — у
10 пациентов. По давности заболевания СД: до 5 лет — 3 пациента, от 5 до 10 лет — 6, более 10 лет — 3. Максимальный уровень сахара у больных в день поступления был 15,6 ммоль/л, минимальный — 7,7 ммоль/л. Оперативное лечение проводилось после стабилизации показателей сахара крови в течение 3-5 дней.
Всем больным проведена денситометрия. Системный остеопороз 1-3-й степени диагностирован у всех пациентов данной группы.
Оперативное вмешательство проводилось на 3-и — 9-е сутки пребывания больного в отделении. Всем 12 пациентам проведено тотальное эндопротезирование одного тазобедренного сустава имплантатами Zimmer с цементной фиксацией элементов протеза.
Антибиотикопрофилактика проводилась по 24-часовому протоколу. В раннем послеоперационном периоде осуществляли контроль сахара крови фракцион-но. Больные активизированы в пределах постели уже в первые сутки с момента операции, со 2—4-х суток больные обучались ходьбе при помощи костылей с дозированной нагрузкой до 50 % массы тела на прооперированную конечность. Дренажи удаляли на 2-е — 3-и сутки с момента операции.
Результаты и обсуждение. Раны зажили первично у 10 пациентов, у 2 больных с длительностью заболевания
132
Травма, ISSN 1608-1706
Том 15, №3 • 2014
