CC BY
68
© Шкляр А. С.
УДК 616-056.7-02:616.248-053.2 Шкляр А. С.
ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З КОМПОНЕНТНОГО СКЛАДУ МАСИ Т1ЛА ЛЮДИНИ НА ЕТАПАХ ПОСТНАТАЛЬНОГО ОНТОГЕНЕЗУ: В1КО-СТАТЕВ1 ЗАКОНОМ1РНОСТ1
Харкiвський нацiональний медичний ушверситет МОЗ УкраГни
(м. Харкiв)
Результати, викладенi у публiкацiI, отриман при безпосереднiй участi автора у експедицмних антро-пометричних обстеженнях, передбачених мiждер-жавною НДР «Вивчення структурно-функцюналь-ного стану кютково! тканини у дiтей та тдглтюв, як1 проживають в еколопчно несприятливих регiонах» (2006-2008 р.) [13, 14, 20], при регюнально-популя-цмних обстеженнях за програмою НДР ХНМУ «Об-фунтування та впровадження системи регюнально-го монiторингу здоров'я дтей та пiдлiткiв в умовах реформування ПМСД населенню Укра1ни» [8, 19] (№ держ. реeстрацiI 010711001392) та продовжен у межах iнiцiативноI пошуково! НДР
Вступ. Вивчення закономiрностей розвитку у рiзнi вiковi перiоди дуже важливе для встановлення послiдовностi етатв розвитку статури, статевого дозрiвання, вартвання розмiрiв тiла. Бунак В. В. вiдмiчаe, що рiвень фiзичного розвитку людини ви-значаеться загальними розмiрами тiла i абсолютною величиною його маси. Встановлення законо-мiрностей у процес росту i формування оргаызму складае одну з головних задач вчення про онтогене-тичний розвиток [7, 18]. Вщомо також, що одним iз iнтегральних показникiв ттобудови е його соматотип, яким i визначаеться вiдносний вмiст компонентiв маси
тта конкретно! людини [2, 4, 9]. Жирова компонента маси тта (ЖКМТ) людини е одним iз показниюв т^ лобудови людини та Ыдикатором II харчового (ал^ ментарного) статусу та може динамiчно змЫювати-ся пiд впливом рiзних факторiв [4, 6, 9, 23]. М'язова компонента маси тта (МКМТ) людини е одним iз показниюв ттобудови та шдикатором його струк-турно-функцюнального стану на етапах онтогенезу [15-17]. ЗмЫи МКМТ можуть бути транзиторними або стмкими, що визначаеться станом метаболiчних процесiв у вiдповiдному перiодi онтогенезу, алiмен-тарним забезпеченням ну^ентного гомеостазу, режимом рухово! активностi та станом соматичного здоров'я людини [5, 15, 16, 22]. Вщомо, що остеоге-нез починаючись у антенатальному перюд^ продо-вжуеться до 25-30 р. , а вiковi змши кiстковоI компо-ненти найбiльш пом^ы у першi роки постнатального онтогенезу [4, 9, 21]. ЗмЫа кютково! маси може бути транзиторною або стмкою, що визначаеться станом метаболiчних процеЫв у вiдповiдному перiодi онтогенезу, регюнально - екологiчними вщмшностями, алiментарним забезпеченням нутрiентного гомеостазу, режимом рухово! активности станом соматичного здоров'я, соматотипом людини [13, 14, 19-23].
Таблиця 1
Кшькюна характеристика наповнення референтно'Г антропометричноГ бази даних
№ онтогенетич-ного перюду Вкова пер1одизац1я об'ект1в досл1дження Антропометр1я
Визначення тотальних розм1р1в т1ла Визначення парщальних розмлрв т1ла Визначення товщи-ни шюрно-жирових складок тта Всього ос1б, за перюдами онтогенезу
VI Друге дитинство хлопчики 7-12 р. 226 226 226 400
д1вчатка 7-11 р. 174 174 174
VII Пщлпховий в1к хлопчики 12-16 р. 202 202 202 421
д1вчатка 11-15 р. 219 219 219
VIII Юнацький вк юнаки 16-21 р. 156 156 156 322
д1вчата 15-20 р. 166 166 166
IX Зр1лий в1к (I пер1од) чоловки 21-35 р. 114 114 114 230
жшки 20-35 р. 116 116 116
Загальна юльюсть чолов1ча стать 698 698 698 1373
ж1ноча стать 675 675 675
Мета дослщження полягала у порiвняльному вивченнi закономiрностей тiлобудови (компонентного складу маси тта) на етапах онтогенезу рiзних статевих груп людини.
Об'ект i методи дослiдження. Дослщження виконано за комплексною програмою отримання, накопичення та аналiзу результатiв iз застосуван-ням вiдомих класичних та шновацмних методiв. Матерiалом дослiдження стали результати прямо) антропометри, понад 1300 оЫб, стратифiкованих за ознакою онтогенетичного перюду (табл. 1). Днтро-пометричне дослщження виконано згiдно схеми В. В. Бунака [1] та передбачало визначення тотальних, парщальних розмiрiв тта i товщини шкiрно-жирових складок.
Накопичен результати склали референтну базу даних [8], результати розробки яко! лягли в основу статистичного аналiзу; його фрагмент наведено у поточнм статп, та низки iнновацiйних розробок [10-12].
ОцЫка ЖКМТ [10]: вимiр товщини шюрно-жиро-вих складок виконано за допомогою калiперу на за-днiй поверхнi плеча мм), пщ лопаткою (d2). на боц1 (d3), на переднiй поверхнi плеча мм). Пiсля чого розраховували середне значення iндексу товщини за формулою: Р,= 1,14 - 0,06 Ч 1од2^, + d2 + d3 + d4) та загальну товщину за формулою: F2=d1+d2+d3 i ви-значали абсолютну кiлькiсть жирового компонента (МЖА) за формулою МЖА=100Ч а оцiнку жи-
рово! компоненти виконували за ендоморфним по-казником (МЖТ), який визначали за формулою МЖТ= G2 + G3ЧF2 - G4ЧF22 + G5ЧF23, вра-ховуючи вiко-статевi коефiцiенти (G0-G5) i варiацiйнiсть (Эй) ендо-морфного показника (МЖТ ± Эй^) та абсолютно! ктькост жирово! тканини (МЖА ± ЭОЖД). При цьому коефiцiенти G0-G5 i варiацiйнiсть (Эй) ендоморфного показника (МЖТ ± а також (Мжд ± ЭОжд)
для вко-статево! групи, до яко! вiдноситься конкретна людина, добирали iз регiонально! референтно! бази даних [8].
ОцЫка МКМС [11]: штангенциркулем з точнютю до 0,01 см - вимiрювали ширину дистальних епiфiзiв плеча см) та стегна см), сантиметровою стрiчкою з точнютю до 0,5 см - охват плеча у його напруженому стан см), пюля чого визначали площу м'язово! тканини плеча см2), сантиметровою стрiчкою з точнютю до 0,5 см - вимiрювали охват-нi параметри гомтки (F5, см) та унiверсальним антропометром, з точнютю до 0,5 см - довжину тта людини см;), пюля чого визначають абсолютну ктькють
м'язово! маси (ММД) за формулою ММД= F6'(Х0+Х1'F4), а оцЫку м'язово! компоненти виконували за мезо-морфним показником (ММТ), який визначали за формулою Ммт= (Х2Т,+ Хз'F2 + Х4'Fз +Х5Т5)-Х„Т6+Х7. При цьому, властивi для вiдповiдного онтогенетичного перюду статевi коефiцiенти (Х0-Х7) i варiацiйнiсть (Эй) мезоморфного показника (ММТ ± ЭйМТ) та абсолютно! ктькост м'язово! тканини (ММД ± ЭОМД) в конкретнiй групi добирали iз референтно! бази даних [8].
ОцЫка ККМТ [12]: унiверсальним антропометром вимiрювали довжину тiла (Н, см) з точнютю до 0,1 см, iз застосуванням ваг медичних - масу тта (МТ, кг) з точнютю до 0,1 кг. Штангенциркулем (з точнютю до 0,01 см) вимiрювали ширину дисталь-ного епiфiза плеча (в1, см); передплiччя; ширину передплiччя (в2, см), ширину стегна (в3, см), ширину гомтки (в4, см). Пiсля виконання антропометри, розраховували зросто-ваговий шдекс конкретно! особи за формулою (1МТ=Н/МТ-3), розраховували середне значення охватних параметрiв тiла за формулою 5=(з1+з2+83+84) /4, розраховували абсолютну масу кютково! тканини (МКД, кг) за формулою МКД = 52'Н'1,2/ 1000 та розраховували ектоморфний по-казник (МКТ) за формулою МКТ= 1МТ'Х1-Х2. При цьому коефМенти Х1 та Х2 i варiацiйнiсть (Эй) ектоморфно-го показника (МКТ ± ЭОКТ), а також абсолютну ктькють кютково! тканини (МКД ± ЭОКД) для вiко-статево! групи, до яко! вщноситься конкретна особа, добирали iз референтно! бази регюнальних даних [8].
Результати дослiджень та 'Гх обговорен-ня. Дналiз даних дозволив виявити, що статев1
Таблиця 2
Частота онтогенетично дисгармоншного компонентного складу маси т1ла серед ос1б р1зних в1ко-статевих груп
№ онтогенетичного перюду Вкова перюдизац1я об'еклв дослщження Р ± т,% ос1б, як1 мають дисгармон1йну масу тта за вщпо-в1дною II' компонентою
м'язова жирова юсткова
VI перюд другого дитинства хлопчики 7-12 р. 14,6 ± 2,3 8,4±1,8 17,3 ± 2,5а
д1вчатка 7-11 р. 9,2 ± 2,3 14,4 ± 2,7 б 8,0 ± 2,1
всього 12,3 ± 1,6 11,0 ± 1,6 13,2 ± 1,7
VII пер1од пщлткового в1ку хлопчики 12-16 р. 8,9 ± 2,0с 11,4 ± 2,2 13,4 ± 2,4 а
д1вчатка 11-15 р. 14,2 ± 2,4 б 11,9 ± 2,2 7,3 ±1,8
всього 11,6 ± 1,6 14,0 ± 1,7 10,2 ± 1,5
VIII пер1од юнацького в1ку юнаки 16-21 р. 14,1 ± 2,8 16,7 ± 3,0 12,2 ± 2,6
д1вчата 15-20 р. 17,5 ± 2,9 13,9 ± 2,7 14,5 ± 2,7
всього 15,8 ± 2,0 15,2 ± 2,0 13,4 ± 1,9
IX 1-й перюд зртого в1ку чоловки 21-35 р. 20,2±3,8с 33,3 ± 4,4 10,5 ± 2,9
жшки 20-35 р. 22,4 ± 3,9 26,7 ± 4,1 25,0±4,0б
всього 21,3±2,7 30,0 ± 3,0 17,8 ± 2,5с
Загалом чолов1ча стать 13,8 ± 1,3 15,2 ± 1,4 13,9 ± 1,3
ж1ноча стать 15,1 ± 1,4 15,6 ± 1,4 12,3 ± 1,3
всього 14,3 ± 0,9 15,4 ± 1,0 12,4 ± 0,1
Примпжа: а - в одн1й онтогенетичн1й гругл - достов1рно част1ше серед ос1б чолов1чоТ стат1; б - в однм онтогенетичн1й груп1 - достов1рно част1ше серед ос1б жшочсн стат1; с - достов1рно в1др1зняеться вщ попередньоТ онтогенетичноУ групи.
вщмшност у частотi онтогенетично дисгармонмно! МКМТ - вiдсутнi, однак частота таких оЫб чолов^ чо! стат в рiзних онтогенетичних групах становила 13,8 ± 1,3%, коливалась вщ 8,9 ± 2,0% - у VI онто-генетичнiй групi до 20,2 ± 3,8% - у IX онтогенетич-нiй групi. Серед оЫб жiночоI статi середня частота дисгармонмност маси тiла за м'язовою компонентою становила 15,1 ± 1,4% та коливалась вщ % до 22,4 ± 3,9% - у IX онтогенетичнм групi (табл. 2).
Частота онтогенетично дисгармонмно! ЖКМТ по аналiзованим онтогенетичним перiодам коливалась у межах вщ 11,0 ± 1,6% до 30,0 ± 3,0%, склада-ючи в середньому по вЫм обстеженим 15,4 ± 1,0%. Серед осiб чоловiчоI стат найменша частота дис-гармонiйностi маси тта по жировiй його компонен-тi виявлена у перiодi другого дитинства - складае 8,4 ± 1,8%, а найбiльша - 33,3 ± 4,4% у першому пе-рiодi зрiлого вiку. Серед оЫб жiночоI статi найбть-ша частота дисгармонмност маси тiла по жировт його компонентi виявлена у першому перiодi зрiлого вiку - 26,7 ± 4,1%, тодi як в попередн онтогенетич-нi перiоди цей показник був вщносно стабiльним та достовiрно не вiдрiзнявся, залежно вщ вiку. Вихо-дячи iз отриманих даних, опрацьовано аналiтичнi та ктьюсны моделы (полiноми) частоти онтогенетично зумовлено! дисгармонiйностi маси тiла по жировт компонентi.
Частота онтогенетично дисгармонiйноI ККМТ до-стовiрно (р<0,01) бiльша серед оЫб чоловiчоI статi у VI та VII онтогенетичному перюд^ тодi як в юнацько-мi вМ частота дисгармонiйних варiантiв серед оЫб чоловiчоI та жiночоI статi достовiрно не вiдрiзнялась. Виявлена висока частота дисгармонмност кiстковоi, компоненти маси тта серед оЫб жiночоI статi у 1-му
жЫок та 10,5 ± 2,9% - серед чоловiкiв, р<0,001). Ущ-лому, частота дисгармонiйноI ККМТ коливалась вщ 8,0 ± 2,1% (особи жЫочо! статi в перiодi другого дитинства) до 25,0 ± 4,0% (жiнки зрiлого в^). Серед осiб чоловiчоI статi - частота дисгармонмних типiв коливалась вщ 10,5± 2,9% до 17,3 ± 2,5%.
Висновки.
1. На основi прямо! антропометрiI виявленi за-кономiрностi формування компонентного складу маси тта на етапах постнатального онтогенезу, як1 проявляються рiзною частотою дисгармонмних типiв, насамперед у порiвняльному аспект онтогенезу статевих груп.
2. За результатами узагальнено! розробки на-копичених антропометричних даних визначено на-прямки розвитку класично! методологiI антропоме-трiI, зокрема обгрунтовано! iнновацiйноI методики, забезпечено визначення онтогентично дисгармо-нмно! тiлобудови за рахунок компонентiв маси тта.
3. Оцшка онтогенетично! дисгармонмност кют-ково!, м'язово! та жирово! компонент маси тiла вщ-носиться до анатомп, топографiчноI анатомiI, Ыших клiнiчних дисциплiн i може застосовуватися для вра-хування особливостей ттобудови.
4. Отриманими результатами можно пояснити вiковi вiдмiнноситi у частотi формування функцю-нальних розладiв, донозологiчних, а також нозо-логiчно окреслених патолопчних станiв, як проявiв загального процесу росту та розвитку в постнаталь-ному онтогенезг
Перспективи подальших дослщжень поляга-ють у визначеннi структурних спiввiдношень лiнiйних та мас-об'емних показниюв тiла людини на етапах постнатального онтогенезу.
4.
перiодi зрiлого вiку (вiдповiдно, 25,0 ± 4,0% - серед
Л1тература
1. Бунак В. В. Антропометрия / В. В. Бунак. - М. : Наркомпрос РСФСР. - 1941. - 384 с.
2. Жафярова С. А. Конституция и морфофункциональные особенности детского организма / С. А. Жафярова // Актуальные вопросы биомедицинской и клинической антропологии: Матер. научной конференции. - Красноярск, 1997. - С. 31-32.
3. Калашникова Е. В. Ювенильный остеопороз: новый взгляд на природу заболевания и перспективы исследований / Е. В. Калашникова, А. М. Зайдман, Т. И. Арсенович / Ортопедия, травматология и протезирование. - 2000. - № 2. -С. 112.
Каменская В. Г. Конституция дошкольника / В. Г. Каменская, В. И. Клопова, Л. А. Рудкевич // Материалы IV международного конгресса по интегративной антропологии. - СПб. : Изд. СПбГМУ, 2002. - С. 148-151.
5. Комиссарова Е. Н. Соматотипология и пальцевая дерматоглифика у девочек, проживающих в Северо-Западном регионе России / Е. Н. Комиссарова, Л. А. Сазонова, Н. Р. Карелина // Тез. докл. VI Конгресс этнографов и антропологов России. - 2005. - С. 372.
6. Корнетов Н. А. Клиническая антропология - методологическая основа целостного похода в медицине / Н. А. Корнетов // Акт. вопросы интегративной антропологи. Сборник трудов республиканской конференции. - Красноярск : издательство КрасГМА, 2001. - Т. 1. - С. 36-44.
7. Никитюк Б. А. Конституция человека / Б. А. Никитюк // Итоги науки и техники : Антропология. - Москва : ВИТИНИ, 1991. - Т. 4. - 152 с.
8. Обфунтування та впровадження системи регюнального мошторингу здоров'я д1тей, п1дл1тк1в та ос1б молодого в1ку в умовах реформування МПСД населенню Украши // Заключний зв1т про виконання наукового проекту (прикладна НДР) МОЗ Украши. - Держ. реестрац1я № 010711001392. - Харюв : ХНМУ, 2009. - 253 с.
9. Охапюна О. В. Соматотип та ттобудова: деф1н1тивний анал1з у контекст! онтогенетичного розвитку / О. В. Охапюна, А. С. Шкляр // Науково-практична м1жвуз1вська конф. «Демограф1я, здоров'я, медицина». - Харюв, 2008. - С. 85-88.
10. Пат. 66300 и, Украша, МПК (2011. 01) А61В 5/00. Спос1б оц1нки жирово! компоненти тта з урахуванням соматотипу людини Терещенко А. О. (иА), Шкляр А. С. (иА), Барчан Г. С. (иА), Шкляр С. П. (иА). - Харювська медична академ1я пюлядипломно! осв1ти (иА). - Заявка №и201108103; Заявлено 29. 06. 2011; Опублковано 26.12.2011, Бюл. №24, 2011.
11. Пат. 78521 и. Укра!на, МПК (2013. 01) А61В 10/00. Спос1б оц1нки онтогенетично! дисгармон1йност1 м'язово! компоненти тта д1тей та тдл1тюв / Шюряк-Нижник З. А. (иА), Цодкова О. А. (иА), Пархоменко Л. К. (иА), Шкляр А. С. (иА),
Черкашина Л. В. (иД), Барчан Г. С. (иД), Шкляр С. П. - ХМДПО (иД). - Заявка № и201209537; Заявл. 06.08.2012; Опубл. 25. 03. 2013, Бюл. №6, 2013.
12. Пат. 78523 и. Укра!на, МПК (2013. 01) Д61В 10/00. Спос1б оц1нки онтогенетично! дисгармон1йност1 юстково! компонен-ти тта д1тей та п1дл1тк1в / Г. С. Барчан (иД), Л. I. Омельченко (иД), О. М. Хвисюк (иД), Д. С. Шкляр (иД), О. Д. Цод1кова (иД), Л. В. Черкашина (иД), С. П. Шкляр- ХМДПО (иД). - Заявка № и201209080; Заявл. 06.08.2012; Опубл. 25. 03. 2013, Бюл. №6, 2013.
13. Поворознюк В. В. Особенности фактического питания у детей и подростков: результаты украинско-беларусского исследования / В. В. Поворознюк, Э. В. Руденко, Н. В. Григорьева [и др.] // Проблеми остеолог!!. - 2006. - Т. 9. - С. 98-99.
14. Поворознюк В. В. Структурно-функциональное состояние костной ткани у детей и подростков: результаты украинско-белорусского исследования / В. В. Поворознюк, Э. В. Руденко, Е. В. Бутылина [и др.] // Проблеми остеолог!!. - 2006. - Т. 9. - С. 99-100.
15. Процюк Т. Л. Особливост! компонентного складу маси тта ! соматотиполопчних показниюв у д1тей молодшого шюльного вку, хворих бронх!альною астмою / Т. Л. Процюк, Д. I. Кожем'яка, I. В. Гунас [и др.] // Вюник проблем бюлогп ! медицини. - 2007. - Вип. 1. - С. 133-137.
16. Процюк Т. Л. Пор!вняльна характеристика змш антропометричних показниюв товщини пщшюрно-жирових складок, показниюв компонентного складу маси тта та соматотипу у хворих на бронх!альну астму мюьких школяр!в // Укра!нський медичний альманах. - 2006. - Т. 9, № 5. - С. 116-118.
17. Сегеда С. Основи антропологи / С. Сегеда. - К. : Либщь, 1995. - 208 с.
18. Семенова Л. К. Исследования по возрастной морфологии за последние пять лет и перспективы их развития / Л. К. Семенова // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1986. - Т. ХС!, Вып. 11. - С. 80-85.
19. Фролова Т. В. Вивчення структурно-функцюнального стану юстково! тканини з урахуванням еколопчних та демограф!чних особливостей: поширення остеопенп / Т. В. Фролова, В. Д. Ольховський, С. П. Шкляр // Патолопя. -2006. - Т. 3, № 1. - С. 39-43.
20. Фролова Т. В. Регюнальний мошторинг здоров'я дтей та тд^тюв: порушення юсткоутворення та накопичення юстково! маси. М!ждисциплшарний тдхщ / Т. В. Фролова, О. В. Охапюна, Д. С. Шкляр [та ¡н.] // Вюник проблем бюлоп! та медицини. - 2007. - № 4. - С. 162-167.
21. Шкляр Д. С. Кюткова компонента маси тта людини: антропометрична оцшка на етапах постнатального онтогенезу (Методолопчш, ¡нновацмш та прикладш аспекти) / Д. С. Шкляр // Вюник проблем бюлоп! та медицини. - 2013. - Вип. 4, Т. 2. - С. 231-237.
22. Шкляр Д. С. М'язова компонента маси тта людини: антропометрична оцшка на етапах постнатального онтогенезу (Методолопчш, ¡нновацмш та прикладш аспекти) / Д. С. Шкляр // Зб. наукових праць : Проблеми еколопчно! та медично! генетики I кшшчно! ¡мунологп. - Ки!в-Луганськ, 2013. - Вип. 5 (119). - С. 44-52.
23. Шкляр Д. С. Жирова компонента маси тта людини: антропометрична оцшка на етапах постнатального онтогенезу (Методолопчш, шновацмш та прикладш аспекти) / Д. С. Шкляр // Зб. наукових праць : Проблеми еколопчно! та медично! генетики I кшшчно! ¡мунологп. - Ки!в-Луганськ, 2014. - Вип. 1 (121). - С. 34-44.
УДК 616-056. 7-02:616. 248-053. 2
ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З КОМПОНЕНТНОГО СКЛАДУ МАСИ
Т1ЛА ЛЮДИНИ НА ЕТАПАХ ПОСТНАТАЛЬНОГО ОНТОГЕНЕЗУ: В1КО-СТАТЕВ1 ЗАКОНОМ1РНОСТ1 Шкляр А. С.
Резюме. На основi прямо! антропометри виявлен закономiрностi формування компонен^в маси тта людини на етапах постнатального онтогенезу, як проявляються рiзною частотою дисгармонмностк Роз-виток класично! методологи антропометр^, зокрема обфунтованих шновацмних методик дозволяе за-безпечити визначення онтогентично дисгармонмно! ттобудови за рахунок м'язово!, кютково! чи жирово! компонент маси тта, враховуючи онтогенетичы та статевi особливостг Отриманими результатами можно пояснити вiко-статевi вщмЫноси^ у частой формування функцюнальних розладiв, донозолопчних, а також нозолопчно окреслених патолопчних стаыв, як проявiв загального процесу росту та розвитку в постнаталь-ному онтогенезг
Ключовi слова: анатомiя, антропометрiя, онтогенез, компоненти маси тта, ттобудова. УДК 616-056. 7-02:616. 248-053. 2
СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ КОМПОНЕНТНОГО СОСТАВА МАССЫ ТЕЛА ЧЕЛОВЕКА НА ЭТАПАХ ПОСТНАТАЛЬНОГО ОНТОГЕНЕЗА: ПОЛО-ВОЗРАСТНЫЕ ЗАКОНОМЕРНОСТИ Шкляр А. С.
Резюме. На основе прямой антропометрии выявлены закономерности формирования компоненого состава тела человека на этапах постнатального онтогенеза, которые проявляются разной частотой дис-гармонизации массы. Развитие классической методологии антропометрии, в частности обоснованных и разработанных инновационных методик позволяет обеспечить определение онтогентически дисгармоничного телосложения, учитывая онтогенетические и половые различия. Полученными результатами можно объяснить поло-возрастные особенности в частоте формирования функциональных расстройств, донозо-логических и нозологически очерченных состояний, как проявлений обжего процесса роста и развития в постнатальном онтогенезе.
Ключевые слова: анатомия, антропометрия, онтогенез, костная компонента массы тела, строение тела.
UDC 616-056. 7-02:616. 248-053. 2
Comparative Analysis of Component Structure of Human Body Weight at the Stages of Postnatal Ontogenesis: Age and Gender Relationships
Shklyar A. S.
Abstract. The purpose of the research was aimed at comparative study of body-build habits (component structure of body weight) at the stages of ontogenesis of multiple human gender groups.
Materials and Methods. The results of direct anthropometry of individuals, stratified according to characteristic of ontogenetic period, comprised the material for study. Anthropometric study has been carried out according to the V V Bunak's diagram. Accumulated results constituted the reference data base, which developed results were the basis for statistical analysis, fragment of which is presented in the paper, as well as in number of innovation developments. Estimation of lipid, muscle and osseous components of the body weight has been presented.
Results and Discussion. Data analysis has shown that gender distinctions in the rate of ontogenetically dis-harmonic muscle component of body weight are not found; however, the rate of such male individuals in multiple ontogenetic groups accounted for 13,8 ± 1,3%, and varied from 8,9 ± 2,0% in ontogenetic Group VI to 20,2 ± 3,8% in ontogenetic Group IX. The rate of ontogenetically disharmonic lipid component of body weight according to analyzed ontogenetic periods varied from 11,0 ± 1,6% to 30,0 ± 3,0%, comprising on the average 15,4 ± 1,0%. Among the male individuals the lowest rate of body weight disharmony on its lipid component has been revealed in the period of second childhood and accounted for 8,4 ± 1,8%, and the highest one was 33,3 ± 4,4% in the period of mature age. Among the female individuals the highest rate of body weight disharmony on its lipid component has been revealed in the first period of mature age and accounted for 26,7 ± 4,1%, whereas in the previous ontogenetic period this index was relatively stable and didn't significantly differ, depending on age.
The rate of ontogenetically disharmonic osseous component was significantly (р<0,01) higher among the male individuals in the ontogenetic periods VI and VII, whereas in pre-adult age the rate of disharmonic variants among male and female individuals didn't significantly differ. It is noticeable that the high rate of disharmonic osseous component has been revealed among female and male individuals in the first period of mature age (25,0 ± 4,0% and 10,5 ± 2,9%, respectively; р<0,001).
Conclusions. The direct anthropometry has revealed the mechanisms of component structure of body weight formation at the stages of postnatal ontogenesis, which became apparent by different rate of disharmonic types, first of all in comparative aspect of ontogenesis of gender groups.
The results of generalized development of accumulated anthropometric data have defined the directions of development of conventional anthropometry methodology, grounded innovation technique, in particular, and provided with estimation of ontogenetically disharmonic body-build by the body weight components.
Estimation of ontogenetic disharmony of osseous, muscle and lipid components of body weight is assigned to anatomy, topographic anatomy and other clinical disciplines, and can be used for consideration of specific features of the body-build.
The obtained results can be used to explain age differences in the rate of formation of functional disorders, prenosological, as well as nosologically defined pathological conditions as manifestations of general process of growth and development in postnatal ontogenesis.
Keywords: anatomy, anthropometry, ontogenesis, body weight components, body-build.
Рецензент - проф. Шерстюк О. О.
Стаття надшшла 19. 08. 2014 р.
