CC BY
13
the phenotype of functional bowel disorder: group I (n = 27) involved patients with functional constipation; group II (n = 28) included patients with functional bloating; group III (n = 27) comprised patients with functional diarrhoea; group IV (n = 27) included patients with irritable bowel syndrome and constipation; group V (n = 27) involved patients with irritable bowel syndrome of mixed type; and group VI (n = 29) included patients with irritable bowel syndrome and diarrhoea. The presence of anxiety and depression was assessed using the Hospital Anxiety and Depression Scale. Results and discussion. The highest frequency and severity of anxiety disorder was registered in the group of patients with irritable bowel syndrome and diarrhoea, and the lowest level was found in patients with functional constipation, bloating and diarrhoea. Subclinical and clinical manifestations of depression were the most often observed in patients with different phenotypes of irritable bowel syndrome: in 13 (48.2%) patients with constipation, in 10 (37%) with mixed syndrome and in 8 (27.6%) with diarrhoea. The incidence of anxiety and depressive disorders was higher in women with irritable bowel syndrome. Our results confirm the importance of pain in the formation of anxiety and depressive disorders in IBS patients. Conclusion. Female patients with irritable bowel syndrome demonstrate the higher risk of anxiety and depressive disorders.
DOI 10.31718/2077-1096.21.4.48
УДК: 616.37-002
Кербаж Н., Панасенко С.
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНИХ СИСТЕМ ОЦ1НКИ ТЯЖКОСТ1 ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕРЕБ1ГУ ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ
Полтавський державний медичний уыверситет
Вступ. Гострий панкреатит - це одна з найпоширенших кл1н1чних задач у повсякденнш практиц л1каря-х1рурга, яка часто стае досить складною для виршення нав1ть для досвдчених кл1н1цист1в з багаторчним стажем. Дан щодо iнформативностi та пор1вняльн1 характеристики ¡снуючих критерпв гострого панкреатиту е досить суперечливими, тому виб¡р оптимального методу о^нки стану пацента з гострим панкреатитом дос1 е актуальним та потребуе подальшого вив-чення. Мета дослдження. Порвняти можливост1 наявних систем о^нки тяжкост1 гострого панкреатиту у визначенн1 прогнозу перебгу гострого панкреатиту. Матер¡али i методи. Робоча характеристика приймача (ROC-крива) була використана для о^нки прогностично'У ц¡нност¡ кожно'У системи критерУУв, площа пд кривою (AUC) п'яти систем о^нки була розрахована ¡ндивдуально для обох груп пацентв. Результати. У досл1дженн1 порвнювались прогностичн¡ характеристики критерУУв Marshall, BISAP, HAPS, Pane 3 та JPN. З 36 пацентв тяжкий гострий панкреатит роз-вився у 9 (25%) хворих, з яких 3 (8,4% ) померли вд ускладнень. AUC для критерУУв Marshall, BISAP, HAPS, Pane 3 та JPN складала 0,829 (0,667-0,934); 0,899 (0,752-0,974), 0,885 (0,734-0,967), 0,870 (0,716-0,959), 0,969 (0,850-0,999) вдповдно. При попарному порвнянн ROC-кривих критерУУв виявле-но, що статистично значуща в1дм1нн1сть показника AUC е тльки м1ж системою JPN та Pane 3 (P<0,05), при цьому, показник JPN виявився найбльш ¡нформативним у прогнозуванн1 тяжкого перебгу гострого панкреатиту. Висновки. Таким чином, вс1 системи критерУУв, що приймали участь у пор¡внянн¡, показали середнш рвень прогностичних можливостей та у загальнш характеристик не мали статистично значущих в1дм1нностей мж собою. Проте варто зазначити, що Японськ критерУУ показали найвищу результативнсть при м¡н¡мальних часових втратах. Приймаючи до уваги невелику к1льк1сть пацентв у груп¡ тяжкого гострого панкреатиту та одноцентровсть дослдження, результати можуть вдрзнятися вд тих, що можна отримати при дослдженн б'тьшо'У когорти хворих. Для пдтвердження результата потребуються подальш1 дослдження у цьому напрямку.
Кпючов1 слова: Гострий панкреатит, прогнозування переб1гу гострого панкреатиту, Marshall, BISAP, HAPS, Pane 3, Японсык критерп. Дослдження проведене в рамках науково-дослЮницькоГ роботи кафедри хфурги №3 Полтавського державного медичного унверситету «Розробка науково обфунтованих принцип¡в стратифжацИ, мон¡торингу ¡ прогнозування перебгу х¡рург¡чних захворювань та травм» № 0120U101176
Гострий панкреатит (ГП) - це одна з найпо-ширешших кл^чних задач у повсякденнш прак-тиц лкаря^рурга, яка часто стае досить складною для виршення нав^ь для досвщчених клшн циспв з багаторiчним стажем. Переб^ ^еТ хво-роби характеризуеться великою рiзноманiтнiстю пал^ри кшычноТ картини, починаючи вщ легкого болю в живот i закшчуючи полюрганною недо-статнютю з летальним результатом, що розви-
Вступ
ваються протягом дектькох годин вщ появи перших симптомiв. ГП е провщною причиною екст-рених госпiталiзацiй у всьому свт. За останн роки глобальна захворюванють на ГП зросла приблизно до 34 випадш на 100 000 оаб на рк та варше мiж 5 та 80 випадками на 100 000 на-селення щорiчно, в залежност вщ краТни [1]. В УкраТн цей показник на сьогодшшнш день дорн внюе 67-70 випадш на 100 000 оаб на рк, що ставить ГП на друге мюце по захворюваност серед уаеТ ургентноТ абдомшальноТ патологи ш-
сля гострого апендициту. При цьому тяжк фор-ми ГП складають майже 25% загальноТ патологи, при яких смертнють сягае 60%, що робить цю хворобу лiдером за цим показником у данш групi захворювань [2, 3]. Така невтiшна статистика породжуе необхiднiсть у розробцi специфiчних та неспецифiчних методiв об'ективiзацiТ стану па^енпв при ГП. Проте, не зважаючи на не-спинний прогрес у вивченн етiопатогенетичних факторiв ГП, постшну появу нових критерiТв оцн нки тяжкостi захворювання, прогнозування пе-ребiгу та змiни у лкувальнш тактицi, захворюва-нiсть продовжуе зростати, а смертнють не зме-ншуеться.
Вже розроблено i досi розробляеться численна ктькють систем оцшки тяжкостi та прогнозу ГП. Перша з них - система критерпв Ran-son, запроваджена в 1974 роц^ базуеться на ос-новi 11 показникiв, як аналiзуються пiд час гос-пiталiзацiТ та через 48 годин [3].
Система Imrie-Glasgow - це, по сут^ модифн кована шкала Ranson. Спочатку вона склада-лась з 9 критерпв, однак згодом Тхня ктькють була зменшена до 8 через вищу прогнозну цш-нють. Три або бiльше позитивних критерп, на основi маркерiв кровi, взятоТ при надходженнi та повторно протягом 48 годин, свщчать про тяжкий переб^ ГП [4].
Наступним став критерш Acute Physiology And Chronic Health Evaluation (APACHE) II, у якому оцшюеться вiк патента, попереднiй анамнез та 12 рутинних фiзiологiчних параметрiв, розроблений у 1989 роц [5].
Balthazar et al. у 1990 роц^ керуючись мор-фологiчними характеристиками змiн пщшлунко-воТ залози при Гп, ввели шдекс тяжкостi за результатами комп'ютерноТ томографп (КТ), який сшввщносить результати КТ з ризиком появи тяжких ускладнень ГП [6].
Найбтьш часто використовуваною системою класифiкацiТ ГП е переглянута класифка^я Ат-ланти 2012 року та визначення на основi мiжна-родного консенсусу [7]. Для визначення органноТ недостатностi при ГП у переглянутш класифка-цп було запропоновано систему оцiнки Marshall. Система використовуе сшввщношення pO2/FiO2 як параметр дихальноТ системи, креатинiн сиро-ватки кровi для оцiнки функцп нирок та систолiч-ний артерiальний тиск для серцево-судинноТ системи [8].
Одна з останшх запроваджених систем оцшки тяжкост ГП, яка отримала велику популяр-нють - це Bedside Index of Severity of Acute Pancreatitis (BISAP), що базуеться на п'яти параметрах: залишковому азот кров^ порушены психiч-ного стану, синдромi системноТ запальноТ вщпо-вiдi, вiцi та наявностi плеврального випоту [9].
Сьогодн також iснуе низка шших систем оцш-ки, якi ниш не отримали широкого застосування у загальнш практицк Harmless acute pancreatitis score (HAPS) - одна з таких систем, в ТТ основi лежить наявнiсть наступних параметрiв: перито-
жт, гематокрит, сироватковий креатинiн [10].
Brown et al. у 2007 р., для спрощення прогно-стичноТ оцiнки перебiгу ГП з'ясували, що при по-eднанi таких параметрiв, як гематокрит, iндекс маси тта та наявнiсть плеврального випоту, прогностична значущють не поступаеться бiльш складним системам та таким, що потребують 6i-льше часу. На основi цих даних вони розробили систему критерпв PANC3 [11].
Японськ критерп тяжкост (JPN) пропонують комплексну оцшку, включаючи вiк, базовi показ-ники життедiяльностi, бiохiмiчнi маркери, а також КТ пщшлунково'Т залози. Наразi юнуе обмежена кiлькiсть дослiджень цих критерпв, тому ця система не е популярною у практичнш медицин [12].
Кожна з вищевказаних систем оцшки тяжкост та прогнозування переб^у ГП мае своТ переваги та недолги, а данi щодо iнформативностi та по-рiвняльнi характеристики критерiТв е досить су-перечливими та варшють вiд автора до автора, тому вибiр оптимального методу оцiнки стану патента з ГП досi е актуальним та потребуе по-дальшого вивчення.
Мета дослiдження
Порiвняти можливост наявних систем оцiнки тяжкостi гострого панкреатиту у визначенн прогнозу переб^у гострого панкреатиту.
Матерiали i методи
Це ретроспективне дослiдження включае па-цiентiв з ГП, що знаходились на лкуваны у Ко-мунальному пiдприемствi «1-а мiська кл^чна ль карня ПолтавськоТ мiськоТ ради» з 2020 по 2021 роки. У дослщженш приймали участь па^енти з б^арним, алкогольним та гiпертриглiцеридемiч-ним ГП. Дiагноз та ступшь тяжкостi ГП були ви-значен на основi класифiкацiТ Атланти 2012 року, а саме, необхщна наявнють принаймнi двох iз наступних трьох критерпв: бть у животу що вiдповiдае ГП; рiвень лтази або амiлази кровi перевищуе норму втричi або бiльше; характернi змши пiдшлунковоТ залози у додаткових методах вiзуалiзацiТ (УЗД, КТ, МРТ). Вщповщно до кла-сифiкацiТ, ГП подтяеться на три ступенi тяжкос-тк легкий, середньотяжкий та тяжкий. ГП легкого ступеню тяжкостi характеризуеться вщсутнютю органноТ недостатностi та вiдсутнiстю мюцевих або системних ускладнень, тодi як тяжкий ГП ви-значаеться наявнютю стiйкоТ органноТ недостат-ностi (>48 год); середньотяжкий ГП включае наявнють транзиторноТ органноТ недостатностi (<48 год) або мюцевих чи системних ускладнень без стшкоТ органноТ недостатност [7]. Для визначення органноТ недостатност оцшюеться три системи: дихальна, серцево-судинна та ниркова. Органна недостатнють встановлюеться при на-явност двох або бтьше балiв при оцшц одшеТ з цих систем за допомогою системи оцшювання Marshall [8].
КритерiТ включення: пацiенти зi встановленим
за критерiями Атланти дiагнозом ГП та класифн кованим як легкий, середньотяжкий або тяжкий; наявнють алкогольного анамнезу та/або конкре-ментiв/сладжу жовчного мiхура при вiзуалiзацiй-них методах дослiдження.
Критери виключення: знаходження на лку-ванн <48 год, попередне лiкування в шших закладах; пацieнти з хроычним панкреатитом, по-стхолецистектомiчним панкреатитом, ГП внаслн док манiпуляцiй на жовчновивщних шляхах; па-цiенти з iмунодефiцитом будь-якого ^енезу, зло-якюними новоутвореннями, хронiчними захво-рюваннями у стади декомпенсаций наявнiстю хроычноТ' дихальноТ, серцевоТ, нирковоТ, печш-ковоТ недостатност в анамнезi.
Для порiвняльноТ характеристики критерив Marshall, BISAP, HAPS, PANC3, JPN, у паценпв дослiджувались наступи параметри: вiк, iндекс маси тта, рiвень свiдомостi за шкалою ком Glasgow [13], температура тта, артерiальний тиск, частота серцевих скорочень, частота дихальних рухiв, гематокрит, лейкоцити, тромбоцити кровк глюкоза кровк АСТ, ЛДГ, pH, Na+, K+, Ca2+ кровi, залишковий азот, креатинiн, загальний бток кро-вi, протромбiновий час. За вщсутносп можливостi проводити дослщження газового складу артерiа-льноТ кровi у пацiентiв, що не знаходились в умо-вах вiддiлення штенсивноТ' терапи та не потребу-вали кисневоТ пiдтримки, PaO2 вираховувався за формулою Madan [14] з використанням показника SpO2, а FiO2 у таких пацiентiв дорiвнювала 0,21 (вмют кисню у повiтрi).
Статистичний аналiз проводився з використанням програми MedCalc версiТ 20.014 (Med-
Порiвняння проз!
Calc Software Ltd.). Робоча характеристика приймача (ROC-крива) була використана для оцшки прогностичноТ цiнностi кожноТ системи критерiТв, площа пiд кривою (AUC) п'яти систем оцшки була розрахована шдивщуально для обох груп па^етчв. Також для порiвняння використо-вувались прогностичнi значущостi позитивного та негативного результат (+PV, -PV). Значення Р <0,05 вказуе на статистичну значущють. При попарному порiвняннi систем мiж собою викори-стовувались наступи значення: рiзниця мiж площами AUC, стандартна похибка, z оцiнка.
Результати та 1х обговорення
У дослщженш прийняли участь 36 пацiентiв, як вiдповiдали критерiям включення, з них 11 (30,6%) жшки i 25 (69,4%), вщповщно, чоловiки. Середнiй вк хворих 44,3±9,6 рокiв (24-76 рош). Пацiенти були розподiленi на 2 групи: 1 - хворк яким встановлено дiагноз гострий легкий або середньотяжкий панкреатит, та у яких пщ час го-спiталiзацiТ не розвинулись ускладнення, що за-грожують життю (n=27; 75%); 2 - хворi з гострим тяжким панкреатитом, як пiсля госпiталiзацiТ у подальшому потребували лiкування в умовах вщдтення iнтенсивноТ терапiТ (n=6; 16,6%) та/або у яких настала смерть (n=3; 8,4%).
AUC вах систем були статистично значущи-ми (P < 0.05). Для критерив Marshall, BISAP, HAPS, Pane 3 та JPN вона складала 0,829 (0,667-0,934); 0,899 (0,752-0,974), 0,885 (0,7340,967), 0,870 (0,716-0,959), 0,969 (0,850-0,999) вщповщно. (Табл. 1).
Таблиця 1.
ичних можливостей 5 систем оцнки стану патента при ГП.
Шкала AUC 95% Д1 Кри-терш Чут-ливють 95% Д1 Специ(^ч-шсть 95% Д1 +PV -PV
Marshall 0,829 0,667-0,934 <2 74,07 53,7 -88,9 77,78 40,0 -97,2 90,9 50,0
BISAP 0,899 0,752-0,974 <2 74,07 53,7 -88,9 88,89 51,8 -99,7 95,2 53,3
HAPS 0,885 0,734-0,967 <1 85,19 66,3 -95,8 77,78 40,0 -97,2 92,0 63,6
Pane 3 0,870 0,716-0,959 <1 66,67 46,0 -83,5 88,89 51,8 -99,7 94,7 47,1
JPN 0,969 0,850-0,999 <2 88,89 70,8 -97,6 88,89 51,8 -99,7 96,0 72,7
Таблиця 2.
Попарне порiвняння ROC-кривих дослiджуваних критерпв.
Показник Marshall ~ BISAP Marshall ~ HAPS Marshall ~ Panc_3 Marshall ~ JPN BISAP ~ HAPS
Рiзниця мiж площами 0,0700 0,0556 0,0412 0,140 0,0144
Станд. похибка 0,0861 0,0675 0,0798 0,0850 0,0783
95% Д1 -0,0987-0,239 -0,0767-0,188 -0,115-0,198 -0,0266-0,306 -0,139-0,168
z оцшка 0,813 0,823 0,516 1,647 0,184
Рiвень значущост P = 0,4163 P = 0,4103 P = 0,6061 P = 0,0996 P = 0,8541
BISAP ~ Panc_3 BISAP ~ JPN HAPS ~ Panc_3 HAPS ~ JPN Panc_3~ JPN
Рiзниця мiж площами 0,0288 0,0700 0,0144 0,0844 0,0988
Станд. похибка 0,0542 0,0481 0,0835 0,0685 0,0461
95% Д1 -0,0774-0,135 -0,0244-0,164 -0,149-0,178 -0,0498-0,219 0,00832-0,189
z оцшка 0,532 1,454 0,173 1,232 2,140
Рiвень значущосп P = 0,5950 P = 0,1460 P = 0,8630 P = 0,2178 P = 0,0323
При попарному порiвняннi ROC-кривих критерив виявлено, що статистично значуща вщмшнють показника AUC е тiльки мiж системою
JPN та Pane 3 (P<0,05) (Табл. 2), при цьому, по-казник JPN виявився найбтьш iнформативним у прогнозуванн тяжкого перебiгу ГП (Рис.1).
л н
о '«
s ч н
t?
BISAP HAPS JPN
Marshall Pane 3
40 60
100- Специфiчmсть
100
Рис. 1. Пор1вняння AUC кожно)'системи критерП'в на предмет тяжкого переб1гу ГП.
Обговорення. У цьому дослщженш порiвню-вались прогностичн характеристики критерив Marshall, BISAP, HAPS, Pane 3 та JPN. З 36 пацн енпв тяжкий ГП розвився у 9 (25%) хворих, з яких 3 (8,4% ) померли вщ ускладнень. Таким чином, розвиток тяжкого ГП з органною недоста-тнютю, що персистуе та прогресуе, а також смерть па^етчв з ГП стали предметом порiв-няння вищезазначених критерив.
Шкала Marshall е простою, ушверсальною системою, яка може бути застосована як на вто-ринному, так i на третинному рiвнях надання до-помоги. Вона використовуеться шд час надхо-дження та дае можливють повторного перегляду щодня. За критерiями Атланти 2012 р. органна недостатнють визначаеться як оцшка у два або бтьше балiв для одые'Т з трьох зазначених систем за допомогою шкали Marshall. У цьому до-слщжены шкала Marshall отримала посереднiй результат AUC 0,829 та при своТй простой вона потребуе 48 год спостереження для встанов-лення дiагнозу.
Система критерiТв BISAP - це проста система для оцшки стану па^ентв з ГП, та одыею з пе-реваг е можливють оцшити стан протягом перших 24 годин вщ надходження. У нашому дослн дженнi ця система показала кращий результат (88,89%), жж шкала Marshall за показником спе-цифiчностi, що означае вищу вiрогiднiсть про-
гнозування тяжкого перебiгу ГП.
HAPS не поступаеться BISAP за простотою користування та також дае можливють оцшки стану у момент госпiталiзацiТ. Мета ^е'Т системи критерив - виявлення па^ентв з гострим нетяжким панкреатитом, що й пщтверджуеться вщно-сно високою чутливютю (85,19%) у прогнозуван-нi перебку ГП.
Критерiй Pane 3 був також розроблений для спрощення оцшки та прогнозування перебку ГП i, так само, як i в HAPS та BlSAP, вiн використо-вуе три показники, якi легко розраховуються при поступленнi та можуть бути переоцiненi у будь-який час. Проте це единий показник у нашому дослщженж, який показав статистично достовiр-ну перевагу шшого показника при попарному по-рiвняннi та мае найнижчу чутливiсть (66,67%) серед дослiджуваних систем.
Японськ критери оцiнки перебiгу ГП тiльки починають набирати популярнiсть серед дослщ-ниш, оскiльки на сво'Тй Батькiвщинi вони заре-комендували себе як швидкий аналiз результа-тiв рутинних дослщжень з досить високою про-гностичною цiннiстю. Результати нашого дослн дження пщтверджують цей факт з найвищими показниками AUC (0,969), чутливост (88,89%) та специфiчностi (88,89%) з вщносно високим -PV (72,7%).
Висновки
Таким чином, вс системи критерiТв, що при-ймали участь у порiвняннi, показали середнiй рн вень прогностичних можливостей та у загальнiй характеристик не мали статистично значущих вщмшностей мiж собою. Проте варто зазначити, що Японськ критерiТ показали найвищу резуль-тативнiсть при мiнiмальних часових втратах. На-вiть при наявност обнадiйливих результатiв у прогнозуваннi легкого та тяжкого перебку ГП, актуальним залишаеться питання промiжного стану - середньотяжкого ГП. Приймаючи до ува-ги невелику кшьмсть пацiентiв у груп тяжкого ГП (n=9) та одноцентровють дослiдження, резуль-тати можуть вiдрiзнятися вiд тих, якi можна отримати при дослщженн бшьшоТ когорти хво-рих. Для пiдтвердження результат потребу-ються подальшi дослiдження у цьому напрямку. Нав^ь при наявност обнадiйливих результатiв у прогнозуваннi легкого та тяжкого перебку ГП, актуальним залишаеться питання промiжного стану - середньотяжкого ГП, та можливост про-гнозування минучоТ чи персистуючоТ органноТ недостатностi у пацiентiв з ГП з перших годин госпiталiзацiТ. Власне це i е перспективним на-прямком подальших наукових дослiджень.
Лтература
1. Petrov MS, Yadav D. Global epidemiology and holistic prevention of pancreatitis. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2019 Mar;16(3):175-184.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
Fomina PD, Bereznitskiy YS. Nevidkladna khirurgia organiv cherevnoyi porozhnyny [Emergency surgery of the organs of abdominal cavity]. Kyiv; 2018. 354 p. (Ukrainian) Bezruchko MV, Malyk SV, Kravchenko SP, Osipov OS, Drabovs'kyi VS. Possibilities of puncture drainage applications using ultrasonic control in surgical treatment of pancreatic pseudocysts. Klin Khir. 2012;(10): 29-31.
Ranson JH, Rifkind KM, Roses DF, et al. Prognostic signs and the role of operative management in acute pancreatitis. Surg Gynecol Obstet. 1974 Jul;139(1):69-81.
Imrie CW. Which Factors are of Value in the Prognosis of Acute Pancreatitis? In: Diagnostic Procedures in Pancreatic Disease. 1986: 109-116.
Larvin M, Mcmahon MJ. APACHE-II score for assessment and monitoring of acute pancreatitis. Lancet. 1989 Jul 22;2(8656):201-5.
Balthazar EJ, Robinson DL, Megibow AJ, Ranson JHC. Acute pancreatitis: Value of CT in establishing prognosis. Radiology. 1990 Feb;174(2):331-6.
Banks PA, Bollen TL, Dervenis C, et al. Classification of acute pancreatitis - 2012: Revision of the Atlanta classification and definitions by international consensus. Gut. 2013 Jan;62(1):102-11.
Marshall JC, Cook DJ, Christou N V, et al. Multiple organ dysfunction score: A reliable descriptor of a complex clinical outcome. Critl Care Med. 1995 Oct;23(10):1638-52. Wu BU, Johannes RS, Sun X, et al. The early prediction of mortality in acute pancreatitis: A large population-based study. Gut. 2008 Dec;57(12):1698-703.
Ma X, Li L, Jin T, Xia Q. Harmless acute pancreatitis score on admission can accurately predict mild acute pancreatitis. Nan Fang Yi Ke Da Xue Xue Bao. 2020 Feb 29;40(2):190-195. Brown A, James-Stevenson T, Dyson T, Grunkenmeier D. The Panc 3 score: A rapid and accurate test for predicting severity on presentation in acute pancreatitis. J Clin Gastroenterol. 2007 Oct;41(9):855-8.
Ikeura T, Horibe M, Sanui M, et al. Validation of the efficacy of the prognostic factor score in the Japanese severity criteria for severe acute pancreatitis: A large multicenter study. United Eur Gastroenterol J. 2017 Apr; 5(3): 389-397.
Teasdale G, Jennett B. Assessment of coma and impaired consciousness. A Practical Scale. Lancet. 1974 Jul 13;2(7872):81-4.
Madan A. Correlation between the levels of SpO2and PaO2. Lung India. 2017 May-Jun; 34(3): 307-308.
Реферат
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА СОВРЕМЕННЫХ СИСТЕМ ОЦЕНКИ ТЯЖЕСТИ И ПРОГНОЗИРОВАНИЯ ТЕЧЕНИЯ ОСТРОГО ПАНКРЕАТИТА Кербаж Н., Панасенко С.
Ключевые слова: Острый панкреатит, прогнозирование течения острого панкреатита, Marshall, BISAP, HAPS, Panc 3, Японские критерии.
Вступление. Острый панкреатит — это одна из самых распространенных клинических задач в повседневной практике врача-хирурга, которая часто становится довольно сложной для решения даже для опытных клиницистов с многолетним стажем. Данные по информативности и сравнительные характеристики существующих критериев острого панкреатита достаточно противоречивы, поэтому выбор оптимального метода оценки состояния пациента с острым панкреатитом до сих пор является актуальным и требует дальнейшего изучения. Цель исследования. Сравнить возможности существующих систем оценки тяжести острого панкреатита в определении прогноза течения острого панкреатита. Материалы и методы. Рабочая характеристика приемника (ROC-кривая) была использована для оценки прогностической ценности каждой системы критериев, площадь под кривой (AUC) пяти систем оценки была рассчитана индивидуально для обеих групп пациентов. Результаты. В исследовании сравнивались прогностические характеристики критериев Marshall, BISAP, HAPS, Panc 3 и JPN. С 36 пациентов тяжелый острый панкреатит развился у 9 (25%) больных, из которых 3 (8,4%) умерли от осложнений. AUC для критериев Marshall, BISAP, HAPS, Panc 3 и JPN составляла 0,829 (0,667-0,934) 0,899 (0,752-0,974), 0,885 (0,734-0,967), 0,870 (0,716-0,959), 0,969 (0,850-0,999) соответственно. При попарном сравнении ROC-кривых критериев выявлено, что статистически значимое различие показателя AUC определяется только между системой JPN и Panc 3 (P <0,05), при этом, показатель JPN оказался наиболее информативным в прогнозировании тяжелого течения острого панкреатита. Выводы. Таким образом, все системы критериев, принимавшие участие в сравнении, показали средний уровень прогностических возможностей и в общей характеристике не имели статистически значимых различий между собой. Однако стоит отметить, что Японские критерии показали самую высокую результативность при минимальных временных потерях. Принимая во внимание небольшое количество пациентов в группе тяжелого острого панкреатита и одноцентровость исследования, результаты могут отличаться от тех, которые можно получить при исследовании большей когорты больных. Для подтверждения результатов требуются дальнейшие исследования в этом направлении.
2
3
4
5
6
7
8
9
Summary
COMPARISON OF MODERN SCORING SYSTEMS OT ASSESS THE SEVERITY AND TO PREDICT THE COURSE OF ACUTE
PANCREATITIS
Kerbazh N., Panasenko S.
Key words: acute pancreatitis, acute pancreatitis prognosis, Marshall, BISAP, HAPS, Pane 3, JPN criteria.
Introduction. Acute pancreatitis is one of the most common clinical problems in the daily practice of a surgeon that often becomes quite difficult to solve even for experienced clinicians having long experience. The available data on the comparison of the existing criteria for acute pancreatitis are rather contradictory, therefore, the choice of the optimal method to assess a patient with acute pancreatitis is still relevant and requires further study. Aim: to compare the capabilities of existing systems of acute pancreatitis assessment in predicting the course of acute pancreatitis. Materials and methods. Receiver operating characteristic (ROC-curve) was used to assess the predictive value of each set of criteria; the area under the curve (AUC) of the five scoring systems was calculated individually for both groups of patients. Results. The study compared the predictive opportunities of Marshall, BISAP, HAPS, Panc 3, and JPN criteria. From 36 patients, severe acute pancreatitis developed in 9 (25%) patients, of whom 3 (8.4%) died because of complications. AUC for Marshall, BISAP, HAPS, Panc 3 and JPN criteria was 0.829 (0.667-0.934) 0.899 (0.752-0.974), 0.885 (0.7340.967), 0.870 (0.716-0.959), 0.969 (0.850-0.999), respectively. Pairwise comparison of the ROC-curves of the criteria revealed that a statistically significant difference in the AUC was determined only between the JPN system and Panc 3 (P <0.05), while the JPN criteria turned out to be the most informative in predicting the severe course of acute pancreatitis. Conclusion. Thus, all the criteria systems that took part in the comparison showed a moderate level of prognostic capabilities and did not have statistically significant differences in the general. However, it is worth noting that the Japanese criteria showed the highest performance with minimal time losses. Given the small number of patients in the severe acute pancreatitis group at a single-centre study, the results may differ from those that can be obtained from a larger cohort of patients. Further research in this direction is required to confirm the results obtained.
DOI 10.31718/2077-1096.21.4.53 УДК 616.899-083:616-051:159.942 Орлова О.В.
АНАЛ1З ЧИННИК1В, ЯК1 ВПЛИВАЮТЬ НА СТАН ПСИХОЕМОЦ1ЙНО1 СФЕРИ ОС1Б, ЩО ДОГЛЯДАЮТЬ ЗА ПАЦ16НТАМИ З ДЕМЕНЦ16Ю
Полтавський державний медичний уыверситет
У всьому свШ зростае кльксть людей з демен^ею / прогнози, як правило, св'дчать про значне зб-льшення загально'У поширеност/', пов'язано'У '¡з старнням населення. З погiршанням стану хворого зростае навантаження / на опекуна, що призводить до погiршення його псих'чного стану, а в подальшому до появи або загострення хронiчних соматичних захворювань. Метою даного досл'дження е визначення особливостей психоемоцшно'У сфери у ос'б, що виконують функ^ю догляду за патентами Iз демен^ею. Було виявлено, що майже за 80% хворих на деменцю доглядають Ух-нi родич'!. Особи, як доглядають за патентами мають ризик депресп, тривоги та психолог'чного навантаження. Констатовано, що високий р'тень навантаження у доглядач'т в значн/'й м'1р'1 пов'яза-ний !з здатнстю до повсякденно'У активност/ та ступеню деменцИ хворого. Ф'зичне, емо^йне / економiчне навантаження призводить до стресу та зростання випадк'т депресивних, тривожних розлад'т у п'клувальник'т. В ход! досл'дження виявлено фактори, що впливають на псих'чне здоров'я доглядач'т, серед яких вагомими були ступнь деменцИ та здатнють патента до повсякденно'У активност'!. Констатовано, що в залежност'! в 'д рiвня психолог'чного стресу, у ос'б з високим рiвнем псих'чно'У напруженост'! частше в'дм'чалися прояви астен'УУ (р<0,001), соц'ально'У дезадаптацИ (р<0,005), тривоги (р<0,001) i депрес'УУ (р<0,001). Дана категорiя людей потребуе психологЫно'У та консультативноУ допомоги. Необх'дно використовувати психоосвтн заходи, спрямован на усв'до-млення покращення власного психолог'чного здоров'я, якост'! життя та визначення ключово'У рол!' турботи! задоволення власних потреб.
Ключов1 слова: доглядач1 за патентами з деменц1ею, психолопчна напруженють, тривога, депреая, соц1альна адаптац1я. Зв'язок публжаци з плановими науково-дослiдними роботами. Стаття е фрагментом науково-дослiдноi' теми «Клнжо-психопатологiчнi та параклiнiчнi дослiдження i оптимiзацiя лiкувально-реабiлiтацiйних заходiв при основних формах психiчноi' патологи та коморбдних розладах» (№ державноГреестрацп 0121и108235).
У всьому свт зростае ктькють людей з де- глобальна стандартизована за вком пошире-
мен^ею i прогнози, як правило, свщчать про нють мiж 1990 та 2016 роками була вщносно
значне збтьшення загальноТ поширеносп, по- стабтьною, але з плином часу вщбулося зрос-
в'язаноТ iз старшням населення [1]. Так, згщно з тання бтьш ыж удвiчi кшькосп па^енпв iз да-
дослщженням хвороб, травм та факторiв ризику, ним захворюванням [2].
