CC BY
13
Украшський державний лкотехшчний ушверситет
УДК 336.76:338.2 Здобувач Г. С. Шпаргало19 - Льв1вська КА
ПОНЯТТЯ ТА МЕТОДИ ГРОШОВО-КРЕДИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НАЦЮНАЛЬНИХ ЕКОНОМ1К
Проанал!зовано pi3Ho6i4Hi точки зору щодо cyTHOCTi грошово-кредитного регулювання нацioнальниx екoнoмiк. Розглянуто загальнi методи грошового регулюван-ня, детально охарактеризовано методи монетаристского регулювання грошово'1 ба-зи. Проведено аналiз багатoрiчнoгo досвщу здiйcнення грошово-кредитно' пoлiтики в розвинутих кра'нах.
Competitor G.Ye. Shpargalo - Commercial Academy of L'viv
Definitions and methods of money and credit regulation in national economies
In this work, various views at the substance of money and credit regulation of national economies have been analysed. General methods of money regulation have been disclosed, and methods of monetaristic regulation of money base have been described in details. The analysis has been given to the lengthy experience of conducting of money and credit politics in developed countries.
За сучасних умов грошово-кредитне регулювання е невщ'емною скла-довою макрoекoнoмiчнoï политики переважно!' бшьшосп краш. Особливо великий досвщ впливу на грошово-кредитш вщносини накопичили кра'ни з розвинутою ринковою економшою. Bибiр конкретних важелiв впливу на ба-зoвi показники грошового ринку, а також напрямiв i cпocoбiв ïx використан-ня зумовлений як завданнями регулювання нацioнальнoгo ринку в бажаному напрямi, так i теоретичними концепщями, на якi спираеться це регулювання. Ускладнення екoнoмiчниx прoцеciв, посилення взаемовпливу товарних i гро-шових ринюв як у межах нацioнальниx економш, так i в cвiтoвoмy господар-cтвi привертають увагу екoнoмicтiв до осмислення та переосмислення теоретичного i практичного доробку в цш сферь
У центрi уваги науковщв перебувають питання пошуку шляxiв забез-печення oптимальнocтi монетарно! пoлiтики, ефективно! oрганiзацiï грошо-во-кредитного регулювання. При цьому на перший план виступае проблема дoвiри yчаcникiв ринку до проголошено! монетарно! пoлiтики, адже саме це е запорукою адекватно! реакцп екoнoмiчниx cyб'ектiв на змiнy умов на грошовому ринку. Ця проблема значною мiрoю породжуеться ютотним впливом пoлiтичниx фактoрiв на вибiр oрiентирiв монетарно!' пoлiтики, а також досить частим порушенням зобов'язань з боку монетарно!' влади. Bнаcлiдoк цього дoвiра приватних iнвеcтoрiв i cпoживачiв до проголошених дiй на грошовому ринку падае. Очшування та oрiентири екoнoмiчнoï пoведiнки приватного сектора змшюються, пoдiï розвиваються всупереч передбаченням, тому моне-тарна пoлiтика наcправдi не вiдпoвiдае критерiям oптимальнocтi, а ïï страте-гiчна мета не досягаеться.
У цьому аспект^ на думку автора стати, досить продуктивною е орга-шзащя монетарноГ политики, за яко1 передбачаеться дoбрoвiльне обмеження в пoведiнцi монетарно1 влади, дотримання певного правила, незважаючи на
19 здобувач кафедри екoнoмiчнoï теорп. Наук. керiвн.: проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук - Л^вська КА
206
Зб1рник науково-техшчних праць
Науковий икник. 2004, вип. 14.1
тенденцп розвитку грошового ринку та економ1ки загалом. На практиц1 дот-римання протягом значного часу проголошеного курсу ютотно ускладнюе роботу центральних банюв 1 вс1е1 грошово-кредитно'' системи, тому в повно-му обсяз1 ця политика проводиться досить р1дко. Але и переваги полягають в тому, що вона дае змогу шдтримати впевнешсть суб'екпв економ1ки в посль довносп грошово-кредитного регулювання, тому сприяе шдвищенню ступе-ня дов1ри до монетарно!' политики та 11 ефективносп.
На практиц1 монетарна политика на основа певного правила реал1-зуеться як у розвинутих кра'нах, так 1 в економ1ках, що розвиваються. Прикладом тако!' политики, зокрема, е практика грошово-кредитного таргетування р1зних вид1в, як1 визначаються як обраним для регулювання показником грошового ринку, так 1 способами впливу на нього.
Досить поширеною стратепею в европейських кра'нах та США в 70-х - на початку 80-х рок1в XX ст. було монетарне таргетування, що грунтуеться на обмеженш грошово!' маси. Воно спрямовувалося на п1дтримку стаб1льнос-т1 грошового об1гу з метою стримування 1нфляц1йних процес1в. Небезпека посилення шфляцп була зумовлена в1дмовою в1д жорсткого грошово-кредит-ного регулювання та безпосереднього впливу держави на жорстк1 валютн1 курси, передбаченого правилами Бреттон-Вудсько!' валютно!' системи. Криза та остаточний розвал ц1еГ системи в 70-х роках XX ст. зумовили переход до багатовалютного стандарту та плаваючих валютних курс1в. В1дпов1дно загос-трилася проблема дестабЫзацц не лише на световому валютному ринку, а й в межах нацюнальних грошових ринк1в.
Таргетування грошово'' маси спиралося на монетаристську модель макроеконом1чного регулювання та боротьби з 1нфляц1ею. В основу цього способу регулювання покладено в1доме правило, зг1дно з яким без надм1рно-го збшьшення грошово'' маси в економщ можна не боятися загального дов-гострокового зростання р1вня ц1н.
Широко в1доме монетаристське "грошове правило" передбачае необ-х1дн1сть поступового та пом1рного зростання грошово'' маси для забезпечення стойкого економ1чного зростання без шфляцп. При цьому грошова маса пев-них обсяг1в розглядаеться як пром1жна мета грошово-кредитного регулюван-ня. Темпи приросту грошово'' маси повинн1 визначатися, з одного боку, ст1йким приростом валового нац1онального продукту, а з 1ншого - швидк1стю об1гу грошово'' одиниц1.
У другш половиш 70-х рок1в XX ст. багато кра'н застосовували регулювання обсяпв грошово'' маси на основа визначення "коридору", або "вилки", що передбачало встановлення верхньо'' та нижньо'' меж зб1льшення кшь-косп грошей. Наприклад, у Великобритани в 1976-1977 рр. було встановлено "коридор" для грошового агрегату М3 в межах допустимого зростання в1д 9 до 13 % за р1к, а в 1979-1981 рр. обмеження щор1чного приросту грошово'' маси становило 7-11 % [1, с.113].
Починаючи з 1975 р. монетарне таргетування широко застосовуеться в Н1меччин1 Бундесбанком, де щор1чно публ1куються ц1льов1 показники регу-лювання грошово'' маси. Вони мають як точковий характер (наприклад 8 %),
4. Економ1ка, планування 1 управл1ння в л1совиробничому комплекс!
207
У^а'^ький дepжaвний лicoтexнiчний yнiвepcитeт
тaк i xapa^rep кopидopy (4-6 %) [3, c.13]. 1з 80-x poкiв XX cr. мoнeтapнa голь тикa в Hiмeччинi нaцiлeнa нa пiдтpимкy o^mbroro eкoнoмiчнoгo зpocтaння в cepeдньocтpoкoвoмy rop^i. Тсмпи нapoщyвaння гpoшoвoï' пpoпoзицiï шд-пopядкoвyютьcя oчiкyвaним тeмпaм зpocтaння пoтeнцiйнoгo вaлoвoгo тць oнaльнoгo пpoдyктy. О^м цьoгo, гpoшoвo-кpeдитнe peгyлювaння cпpямoвa-нс нa пiдтpимкy eкoнoмiчнoï aктивнocтi тa бaжaнoï кoн'юнктypи нa тць oнaльнoмy pинкy баз пpиcкopeння зpocтaння цш пoнaд пpoгнoзoвaний pi-вснь. Зaгaлoм зacтocyвaння cтpaтeгü' мoнeтapнoгo тapгeтyвaння в Шмсччиш виявилocь дocить ycпiшним. Boro дaлo змoгy зaбeзпeчити cтaбiльнicть таць oнaльнoï' гpoшoвoï' вглюти тa пoмipний piвeнь iнфляцü'. Beликa зacлyгa в цьoмy Бyндecбaнкy, щo зaбeзпeчyвaв тдшний кoнтpoль, cтвopeння сфсктив-ниx вaжeлiв впливу нa пpoгнoзoвaнi пapaмeтpи гpoшoвoгo pинкy.
З 1974 p. мoнeтapиcтcькe пpaвилo aктивнo викopиcтoвyeтьcя для Tpo-шoвo-кpeдитнoгo peгyлювaння тaкoж y Швeйцapiï. Тут opieнтиpoм cлyгye го-кaзник пpипycтимoгo зpocтaння гpoшoвoï мacи M1. Зaгaлoм для кpaïн - члс-нiв Gвpoпeйcькoгo eкoнoмiчнoгo cпiвтoвapиcтвa були пpийнятi пapaмeтpи зpocтaння гpoшoвoï' мacи нс бiльшe, нiж нa 5-8 % m prn [4, c.142].
У 80-x poкax XX ст. дeякi кpaïни, вcтaнoвлюючи гpoшoвi opiern^^ пoчинaють викopиcтoвyвaти зaмicть "шиpoкиx" гpoшoвиx aгpeгaтiв "вyжчi". Пpичинa цьoгo шляго^ в пocилeннi cтиxiйниx пpoцeciв m мiжнapoднoмy pинкy кaпiтaлy, виникнeннi всликж cпeкyлятивниx пoтoкiв гpoшoвoгo кош-толу, щo пiдpивaлo cтiйкicть пpoпopцiй та нaцioнaльниx гpoшoвиx pинкax тa yтpyднювaлo кoнтpoль зо "шиpoкими" гpiшми. "Byзькi" гpoшoвi aгpeгaти кoнтpoлювaти бyлo зтчго лсгшс. Уcпix cтpiмкoгo eкoнoмiчнoгo зpocтaння япoнcькoï' eкoнoмiки зо низькиx тсмшв зpocтaння цiн (5 %) тсж знaчнoю мь poю пoв'язyють з сфсктивним кoнтpoлeм цeнтpaльнoгo бонку гад пpoпoзи-цieю гpoшeй.
Boднoчac нс y вcix кpaïнax пpaктикa тapгeтyвaння гpoшoвoï' мacи ви-явилacь ОФО^МТОЮ. Пopaзкy цьoгo мeтoдy гpoшoвo-кpeдитнoгo peгyлювaн-ня в США то Котад^ a тaкoж Beликoбpитaнü' в 70-80-x poкax XX cт. гов'язу-ють з нeдocтaтньo вiдпoвiдaльним cтaвлeнням мoнeтapнoï влоди в циx дepжa-вax дo цiльoвиx opieнтиpiв peгyлювaння, вiдcyтнicтю нaдiйнoгo зв'язку мiж цiнoвими змшними пoкaзникiв iнфляцü', виpoбництвa то гpoшoвиx aгpeгaтiв [2, c.31]. Идeтьcя ^o тс, щo вaжливoю yмoвoю дieвocтi мoнeтapнoгo oбмe-жсння e c^mbmc^ швидкocтi oбiгy гpoшeй, cтiйкicть cпiввiднoшeння мiж токими пoкaзникaми, як гpoшoвa мaca, piвeнь цiн i peaльний BHП. Якщo швидкicть oбiгy гpoшeй з пeвниx пpичин piзкo змiнюeтьcя, тo мoнeтapнe тap-гетувоння зacтocoвyвaти нeдoцiльнo. Miж тим швидкicть o6í^ гpoшeй в омс-pикaнcькiй стогом^ з 50-x пo 80-тi pom XX ст. пocтiйнo зpocтaлa i xapa^re-pизyвaлacя нeпepeдбaчeними кoливaннями. Bимoги aмepикaнcькoгo кoнгpecy щoдo жopcткoгo кoнтpoлю над гpoшoвoю мacoю з 6o^ Фeдepaльнoï peзep-внoï' cиcтeми фоктичго caбoтyвaлиcь. Ток, гpoшoвi opieнтиpи вcтaнoвлювa-лиcь oднoчacнo для п'яти гpoшoвиx aгpeгaтiв i пpиcтocoвyвaлиcь дo вжс дo-cягнyтиx piвнiв пpиpocтy гpoшoвoï' мacи. Bнacлiдoк цьoгo гpoшoвa пpoпoзи-цiя швидкo зpocтaлa, щo пpизвeлo дo пpиcкopeння iнфляцü'. Лишс зaгpoзa
208
Збipник нayкoвo-тexнiчниx пpaць
^укрвий вкник, 2004, вип. 14.1
а^мтого зpocтaння цiн cпoнyкaлa мoнeтapнy влaдy пocтaвити в цeнтp yвaги пpoблeмy cтиcнeння гpoшoвoï' мacи.
Згу6ний вплив мoнeтapнoгo oбмeжeння нa eкoнoмiкy Beликoбpитaнiï пpoявивcя в гaльмyвaннi eфeктивнoгo топоту. Bнacлiдoк цьoгo icтoтнo œo-poтилиcь oбcяги виpoбництвa тa зaйнятocтi. Одтак iнфляцiю вдaлocя ^^op-кaти. Tara гpoшoвa пoлiтикa бyлa cклaдoвoю цiлecпpямoвaнoï' пpoгpaми ypя-ду Mapгapeт Teтчep з oздopoвлeння eкoнoмiки i cтвopeння фiнaнcoвoï' бaзи для cтpyктypнoï' пepeбyдoви. Пoдaльшe мoнeтapнe пocлaблeння в 1985-1987 pp. cпpичинилo швидкe зpocтaння гpoшoвoï' мacи M! тa M3 (вщто-вiднo нa 78 тa 2G % зa piк).
Зaгaлoм "гpoшoвe пpaвилo" мoнeтapиcтiв у жoднiй з ^arn нe викopиc-тoвyвaлocя в товтому oбcязi. Boднoчac пpaктикa мoнeтapнoгo тapгeтyвaння викликaлa piзкy кpитикy бaгaтьox вiдoмиx eкoнoмicтiв, якi пiдкpecлювaли cy-пepeчливicть ïï впливу нa eкoнoмiкy тa мoжливi нeгaтивнi нacлiдки. Xapa^ тepнoю в цьoмy плaнi e oцiнкa aнглiйcькoгo eкoнoмicтa -кeйнciaнця H. Ka^ дopa, який нaзивae зacтocyвaння зaxiдними ypядaми cyвopиx мoнeтapниx ^ипишв oдним з нaйypaзливiшиx eпiзoдiв в icTOpü', якi мoжнa пopiвняти xiбa щo з пepioдичними cпaлaxaми мacoвoï icтepiï. "Hacпpaвдi, я нe зтаю iншoгo випaдкy, кoли в зapoдкy пoмилкoвa тeopiя пpo пpичиннi зв'язки в гocпoдap-cтвi змoглa б пpoтягoм вcьoгo дeкiлькox poкiв дoмoгтиcя нacтiльки вeликoгo ycпixy", - пиcaв вiн [6, c.4].
Bтpaтa мoнeтapиcтcьким peгyлювaнням гpoшoвoï' пpoпoзицiï aвтopи-тeтy як зacoбy впливу нa oбcяги виpoбництвa тa piвeнь цiн cтвopювaлa бaзy для вiдpoджeння iдeй щoдo пocилeння дepжaвнoгo peгyлювaння гpoшoвoгo pинкy. Oднoчacнo фopмyютьcя пocткeйнciaнcькi iдeï, зпдто з якими caмa гpoшoвa мaca пoчaлa poзглядaтиcь як фyнкцiя нoмiнaльнoгo дoxoдy.
Heoбxiднo вiдзнaчити, щo мoнeтapиcти, cвoeю чepгoю, cпpocтoвyвaли звинyвaчeння у пocилeнoмy впливi cтaбiльнo зpocтaючoï' гpoшoвoï' мacи нa пpиcкopeння швидкocтi o6í^ гpoшeй i нaгpoмaджeння внacлiдoк ^oro ш-фляцiйнoгo пoтeнцiaлy в eкoнoмiцi. Haвпaки, piзкe пpиcкopeння гpoшoвoгo o6í^ у 8G-x poкax XX ст. вoни ввaжaли нacлiдкoм poзгopтaння iнфляцiйниx пpoцeciв. Пopяд з цим, пpибiчники мoнeтapнoгo oбмeжeння пocтiйнo пд-кpecлювaли нeдoцiльнicть викopиcтaння "вyзькиx" гpoшeй як пpoмiжнoï' мeти мoнeтapнoï' пoлiтики, ввaжaючи цeй пoкaзник дyжe нecтaбiльним i мaлo npo^ нoзoвaним. Пpaктикa пiдтвepдилa тeзy пpo знaчнo бiльшy cтaбiльнicть топи-ту нa гpoшi тa швидкocтi гpoшoвoгo oбiгy щoдo "шиpшиx" гpoшoвиx a^era-тiв, зoкpeмa M2. Цe зyмoвилo пepeopieнтaцiю aмepикaнcькoï' cиcтeми гpoшo-вo-кpeдитнoгo peгyлювaння нa тapгeтyвaння "шиpoкиx" гpoшeй.
Ane нeoбxiднo мaти нa yвaзi, щo в тaкoмy випaдкy гpoшoвa мaca e дo-cить нeoднopiднoю. Boнa включae кoмпoнeнти, щo oбcлyгoвyють piзнi cпeци-фiчнi eкoнoмiчнi пpoцecи. Biдпoвiднo пoпит та cклaдoвi "шиpoкиx" гpoшeй визнaчaeтьcя piзними фaктopaми, як i швидкicть ïx oбiгy. Cyмyвaння piзнo-piдниx чacтин гpoшoвoï мacи пpи цьoмy e дocить yмoвним. Kpiм тoгo, змeн-шeння oбcягiв oднoгo кoмпoнeнтa мoжe кoмпeнcyвaтиcь збiльшeнням iншo-гo. Bce да icтoтнo ycклaднюe пepeдбaчeння пoвeдiнки гpoшoвoï' пpoпoзицiï тa ïï впливу та пoкaзники peanьнoï' eкoнoмiки.
4. Eкoнoмiкa, плaнyвaння i yпpaвлiння в лicoвиpoбничoмy кoмплeкci
2G9
Украшський державний лкотехшчний ушверситет
Водночас економюти шдкреслюють, що на практищ при застосуванш кшьюсно'' теорн в процес грошово-кредитного регулювання необхщно вра-ховувати такi моменти: 1) те, що прирют грошово'' маси рoзпoдiляeтьcя серед суб'екпв господарювання в iншiй пропорцн, нiж грoшoвi активи; 2) це, своею чергою, спричиняе змшу в cтруктурi дoхoдiв i нерiвнoмiрнicть у зростанш цiн; 3) вiдпoвiднo схильшсть до заощаджень та iнвеcтицií у рiзних груп отри-мувачiв дoхoдiв змiнюетьcя; 4) пристосування екoнoмiки до змши маси грошей вщбуваеться нерiвнoмiрнo та вимагае часу.
Необхщно зауважити, що сам Miлтoн Фрщмен, дослщжуючи результа-ти монетарно! политики в рiзних кра'нах, пiдкреcлював чутливють монетарних важелiв i неoбхiднicть !х дуже обережного використання при оздоровленш екoнoмiки. Вiн акцентував на тому, що "наше знання про взаемозв'язки мiж грошовою масою, цiнами i виробництвом наcтiльки oбмеженi, що оперування ними на практицi може спричинити бiльше шкоди, нiж кoриcтi" [5, с.17-18].
Ще одна важлива проблема, пов'язана з регулюванням грошово! маси, полягае в часовому вщставанш реакцп екoнoмiчнoí системи на змiни в гро-шoвo-екoнoмiчнiй пoлiтицi. Критичну важливють фактора часу при дослщ-женш грошових прoцеciв вченi вiдзначали ще в 50-60-х роках XX ст. Порушив цю проблему Дж.Джшьберт (J.C. Gilbert, 1953 р.). Багато уваги фактору несинхронносп та невизначеносп придшив Д. Патiнкiн (D. Patinkin, 1965 р.). Пiзнiшi спостереження за впливом екoнoмiчних змiнних на використання ва-желiв грошово-кредитного регулювання монетарною владою довели наяв-нicть ютотного часового лагу мiж змiнoю темшв зростання грошово! маси i темшв зростання реального обсягу виробництва (вщ трьох мicяцiв до одного року) та вщповщного пристосування цiн в економщ (два - три роки).
Особливо актуальш вище перелiченi питання для украшських еконо-мicтiв - як теоретиюв, так i практиюв, адже формування теоретичних пiдва-лин та конкретних важелiв впливу на грошово-кредитш вiднocини, що врахо-вували б унiкальнicть i cкладнicть трансформацшних прoцеciв в Украí'нi, пе-редбачае використання напрацювань захiднoí' екoнoмiчнoí' школи i багатoрiч-ного дocвiду провадження грошово-кредитно'' пoлiтики розвинутих кра'н.
Лггература
1. Грош1 та кредит /За ред. Б.С. Бойка. - Тернотль: Карт-бланш, 2000.
2. Кузнецов О. Промгжт цiлi грошово-кредитно!' пoлiтики// Вкник НБУ. - 2001, №7. -С. 234-246.
3.Мельник О. Основт параметри грошово-кредитно!' пoлiтики та !х регулювання як заciб обмеження шфляцп в Шмеччит// Вicник НБУ. - 2000, №»2. - С. 144-146.
4. Худокормов А.Г. История экономических учений. Современный этап. - M.: ИН-ФРА-M, 1998. - С. 34-46.
5. Friedman M. Monetarists Economics. P.17-18. Цит. за: Худокормов А.Г. История экономических учений. Современный этап. - M.: ИНФРА-M, 1998. - С. 234-236.
6. Kaldor N. How Monetarizm Failed// Challenge. - 1985. - V/VI. - P.4. - Цит. за: Усос-кин B.M. Денежный мир Mилтoна Фридмена. - M.: Mыcль, 1989.
210
Зб1рник науково-техн1чних праць
