CC BY
522
Лiтература
1. Амблер Т. Практический маркетинг/ Пер. с англ. под общей ред. Ю.Н. Каптуревско-го. - СПб.: Изд-во "Питер", 1999. - 400 с.
2. Домнин В.Н. Брендинг: новые технологии в России. 2-е изд. - СПб.: Питер, 2004. - 381 с.
3. Дэвис С.М. Управление активами торговой марки/ Пер. с англ. - СПб: Питер, 2001. - 272 с.
4. ЛеПла Ф. Дж., Паркер Л.М. Основы сильного бренда/ Пер. с англ. Под ред. С.Г. Бо-жук. - СПб.: Изд. дом "Нева", 2004. - 320 с.
5. Темпорал П. Эффективный бренд-менеджмент/ Пер. с англ. Под ред. С.Г. Божук. -СПб.: Изд. дом "Нева", 2003. - 320 с.
6. Эллвуд Я. 100 приемов эффективного брендинга/ Пер. с англ. - СПб.: Питер, 2002. - 368 с.
УДК 339.138 Проф. С.В. Скибтський, канд. екон. наук;
асист. Н.Р. Балук - Львiвська КА
ПОНЯТТЯ СТРАХОВО1 ПОСЛУГИ, II СПЕЦИФ1КА ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ
Уточнено поняття "страховий продукт", "страховий товар" i "страхова послу-га". Визначено основш рiвнi формування споживчо'1 вартосп страхового продукту. Обгрунтовано подш характеристик страхово'1 послуги на загальш i специфiчнi.
Ключов1 слова: страховий продукт, страховий товар, страхова послуга, рiвнi формування споживчо'1 вартосп страхового продукту, характеристики страхово'1 послуги.
Prof. S.V. Skibinskiy; assist. N.R. Baluk-L'viv commercial academy Notion of insurance service, its specific and descriptions
The essence "insurance product", "insurance commodity" and "insurance service" is specified. The basic evens of insurance product's consumer cost's forming are definite. Division of insurance service's descriptions on general and specific is grounded.
Keywords: insurance product, insurance commodity, insurance service, even forming of consumer cost of insurance product, descriptions of insurance service.
I. Вступ. Специфжа маркетингу страхових послуг полягае в особли-востях товару, що його пропонують страхов! компани - страховш послуз1, яка виступае об'ектом страхового ринку. За чинним законодавством Укра'ни об'ектами страхового ринку виступають "майнов1 штереси, що ... пов'язаш з життям, здоров'ям, працездатшстю та додатковою пенЫею страхувальника або застраховано'' особи; з володшням, користуванням i розпорядженням майном; з вщшкодуванням страхувальником запод1яно! ним шкоди особ1 або 11 майну, а також шкоди, запод1яно! юридичнш особ1 " [1, с. 4]. таким чином маються на уваз1 страхов1 продукти у вигляд1 специф1чних послуг, що реаль зуються на основ1 укладеного договору страхування.
II. Постановка завдань. У л1тератур1 вживаеться р1зна термшолопя у визначенш об'екта страхового ринку - "страховий продукт", "страхова послу-га" i "страховий товар" - та не юнуе единого тдходу до диференщаци цих понять. 1снуюча проблема понятшного апарату маркетингу у страхуванш ви-магае дослщжень сутност предмета кушвл1/продажу на ринку страхових послуг та визначення термшу, в рамках якого з1 зазначених вище понять цей об'ект споживаеться суб'ектами ринку. Вивченню шдлягають також характеристики страхово'' послуги як специф1чного товару на ринку.
III. Результати. Дослщження вторинних джерел шформацп засвщчи-ли, що pi3Hi автори в один i той же термш вкладають pi3Hi поняття. Так, С. С. Осадець не диференщюе поняття "страховий продукт" i "страхова послуга", якi в його пращ виступають синонiмами [1, с. 131]. Причому перекон-ливих аргументiв на користь саме такого шдходу не наводить. 1нша точка зо-ру В.Д. Базилевича i К.С. Базилевич, яка полягае в ототожненнi поняття "страховий продукт" i "страхова послуга", називае страховий продукт "специ-фiчною послугою" [2, с. 43]. Водночас М.М. Александрова взагаи вiдкидае поняття "страховий товар" [3, с. 107] та зазначае, що поняття "страхова послуга" ширше, шж поняття "страховий продукт", оскшьки включае у себе "значний спектр iнших операцш".
1нша група дослiдникiв робить акценти у визначенш страхового продукту на комплект документiв, необхiдних при наданш страхово! послуги [4, с. 46; 5, с. 273; 6, с. 9]. Зокрема, М.М. Сухоруков, стверджуе, що "страховий продукт - це документально оформлеш зобов'язання страховика, зпдно з якими вш повинен надати страхувальнику на платнш основi страхову послу-гу" на умовах, попередньо узгоджених у договорi страхування [6, с. 9]. Тако! ж думки Р.М. Хайкш i В.В. Перемолотов, як зазначають, що "шд продуктом страховики найчастiше розумiють той комплект документаци, який е лщен-зiйним, плюс рекламнi буклети..., продукт - це маркетинг поля, комерщаль зацiя документаци плюс система набору, тдготовки агентiв i управлшня агентською мережею" [7, с. 20]. У !хтх працях поряд з поняттям "страховий продукт" вживаеться поняття "технолопя страхування", яке вони ототожню-ють зi страховим продуктом.
Проте, на нашу думку, щ поняття не можна ототожнювати, оскiльки вони рiзнi як за змiстом, так i за формою. Страховий продукт - це те, що страховик мае намiр продати страхувальнику, тодi як технолопя страхування - це те як (яким чином) та з допомогою яких засобiв вш буде це здшсню-вати. Тобто, поняття "страхова технолопя" поеднуе у собi весь комплекс мар-кетингових заходiв, як застосовуе страховик вщ часу створення страхового продукту до його споживання, i в цьому його основна вщмшшсть вщ страхового продукту.
G ще одна точка зору. Ii висловив М. Клапюв, який наголошуе, що страхова послуга - це дiяльнiсть, "у процес яко!' забезпечуеться якiсний суп-ровщ основних фiнансово-економiчних завдань страхування: трансфер ризи-ку, органiзацiя заощаджень страхувальниками та страховий консалтинг" [8, с. 107]. У цьому визначенш поняття страхово!' послуги зроблено акцент у бж розумшня останньо!' як сукупност рiзних завдань, якi необхiдно виконати, щоб послуга була наданою, з чим повною мiрою не можна погодитися. Оскшьки такий подш процесу надання страхово!' послуги не враховуе шших завдань при и реалiзацii, таких як якiсть обслуговування, розслщування страхового випадку, техшчний асистанс тощо.
Найбiльш адаптованi з точки зору маркетингу страхових послуг у визначенш поняття страхового продукту погляди вчених А.Н. Зубця, В.Б. Гомеля i Д.С. Туленти [9, с. 30-31; 10, с. 17], з якими ми в основному погоджуемося.
Страховий продукт, за А.Н. Зубцем, це Ha6ip послуг з попередження i лжвь даци наслiдкiв конкретного перелiку несприятливих обставин, зазначених у договорi страхування, який страхова компашя надае кшенту. Страховий продукт включае у себе основш i додатковi послуги. Це трактування не супере-чить, а, навпаки, доповнюе погляди В.Б. Гомеля i Д.С. Туленти, як представ-ляють страховий продукт як "результат людсько! дiяльностi зi здшснення економiчного захисту вiд наслiдкiв рiзних випадкових i ймовiрних природ-них i суспшьних явищ. Страховий продукт конкретизуеться у страховш пос-лузi або у послузi зi страхового захисту". Тобто, у першому випадку наголо-шуеться, що страховий продукт складаеться з послуг, а у другому - ствер-джуеться, що цей самий страховий продукт конкретизуеться у послузь На наш погляд, щ твердження не заперечують одне одного, але i не тотожш. Погляди В.Б. Гомеля i Д.С. Туленти уточнюють трактування А.Н. Зубця та доповнюють його, адже страховий продукт не може конкретизуватися у пос-луз^ якщо не буде складатися з цiеï та шших послуг, i, навпаки, продукт у страхуванш конкретизуеться у послузi або послугах, з яких складаеться продукт, проте треба уточнити, що вш може конкретизуватися не у вЫх послугах, з яких складаеться даний страховий продукт. В.Б. Гомель i Д.С. Тулента зазначають, що страховий продукт конкретизуеться у страховш послузi або "у послузi зi страхового захисту". Споживач, який купуе страховий продукт, купуе не лише страховий захист, але й iншi послуги, наприклад, страховий консалтинг, техшчний асистанс тощо.
Таким чином, можна стверджувати, що страховий продукт - сума вшх благ, яю страхова компашя може надати споживачам для задоволення ïхнiх потреб та з метою отримання прибутку. Першочерговим благом, яке надае страховик, е страховий захист, вщшкодування збитюв та ряд шших основних i додаткових послуг.
Страховий продукт стае страховим товаром тод^ коли володiе спо-живчою та мшовою вартютю. Мшова вартiсть страхового продукту вира-жаеться у сплат страхувальником страховоï преми, а споживча вартiсть ви-ражаеться у потребi споживача у страховому захист та вщшкодуванш збит-юв, якi можуть виникнути при реалiзацiï ризикiв. Тобто, страховий товар - це певна суспшьна кориснiсть, створена страховиком, та призначена для надан-ня страхувальнику за умови володшня нею споживчою та мiновою вартютю.
Страховий продукт, стаючи об'ектом продажу на ринку i набуваючи вшх властивостей страхового товару, продаеться i надаеться споживачевi у виглядi послуги, тому у цьому випадку можна констатувати, що поняття "страховий товар" i "страхова послуга" тотожш за змютом, але не за формою, оскшьки страхова послуга передбачае форму надання страхового продукту в умовах ринку, а страховий товар виступае як об'ект торпвль
Страховий продукт може i не бути страховим товаром, якщо вш не стае об'ектом маркетинговоï дiяльностi страховика, та може бути страховим товаром, якщо володiе споживчою та мшовою вартютю. Таким чином, стра-хувальник купуе страховий товар, який конкретизуеться у страховш послузi (послугах).
У сучасних умовах термш "страховий товар" практично не застосо-вуеться, хоча вш найбiльш точно визначае i описуе страховий продукт, який купуе споживач. Бiльшiсть авторiв зазначае, що страховий продукт виступае центральним елементом комплексу маркетингу у страхуванш, це правомiрно з точки зору страховика, який здшснюе його продаж та застосовуе весь арсенал маркетингових заходiв для його продажу, але з точки зору страхувальни-ка - це страхова послуга. Тому, на нашу думку, використання поняття "страхова послуга" правомiрне для позначення результату дiяльностi, яку надае страховик як об'ект торпвль
Протилежно1 думки дотримуеться дослiдник А. Прядка, яка доходить висновку, що "момент виникнення страхового продукту збшаеться з моментом першого страхового внеску страхувальником або з моментом шдписання договору страхування, тодi як страхова послуга виникае та реалiзовуеться тшьки у разi настання страхового випадку. Якщо ж страховий випадок не вщ-бувся - страхова послуга не зможе реалiзуватися" [11, с. 83]. Це твердження, на нашу думку, невиправдане, оскшьки з моментом першого страхового внеску страхувальником виникае страховий товар, що реалiзуеться у страховш послузь Страховий продукт виникае задовго до його кушвльпродажу, проходить через таю процеси як розроблення, андеррайтинг, актуарш розра-хунки, проштовхування тощо, та як об'ект торгiвлi стае страховим товаром. Ствердження автором того, що у випадку ненастання страхового випадку страхова послуга "не зможе реалiзуватися", сумшвне. При ненастанш страхового випадку складним видаеться оцiнювання споживчо1 вартосп страхово1 послуги, але ïï реалiзацiя, як ми вважаемо, вiдбуваеться при укладенш договору страхування мiж страхувальником i страховою компанiею. Природно, що для споживача юнуе складшсть в оцiнцi наданоï йому страховоï послуги у разi настання страхового випадку та у разi його вщсутность У разi настання страхового випадку страхова послуга ощнюеться величиною виплаченого вщшкодування, але дослiдником А. Прядкою не визначено факт реалiзацiï страховоï послуги у разi, коли страховий момент вщбувся, проте страхове вщшкодування не було виплачено. на нашу думку, страхова послуга реаль зуеться шд час пiдписання мiж зацiкавленими сторонами договору страхування, тобто шд час сплати страхово1' преми (чи ïï частини) страхувальник може оцiнити мiнову вартiсть наданоï послуги. Повнота споживчоï вартостi страховоï послуги може бути оцiнена споживачем у повному (при настанш страхового випадку) або неповному (за вщсутност страхового випадку) обся-зi протягом всього перюду обслуговування договору страхування страховиком. Ця послуга або послуги е складовою частиною страхового продукту i можуть бути як основними, так i додатковими.
Ця теза шдтверджуеться наявшстю рiвнiв формування споживчоï вар-тостi страхового продукту, як реалiзуються при наданнi основних i додатко-вих страхових послуг. Для маркетингу у страхуванш з'ясування структури рiвнiв формування споживчоï вартосп страхового продукту необхiдне для вибору оптимальноï маркетинговоï стратегiï на уЫх етапах iснування страхового продукту - вщ задуму до його споживання, а також для визначення мо-
менту виникнення i реалiзащi само! страхово! послуги. Вщповщно до класич-но1 для традицшного маркетингу концепци товару [12, с. 202] ми уклали рiв-нi формування споживчо! вартостi страхового продукту (табл.).
Табл. Р1вн1 формування споживчо'1 eapmocmi страхового продукту
Р1вт формування споживчо! вартосп Характеристика р1вня Приклади
Ядро страхового продукту Основне призначення страхового продукту - надання страхового захисту, що вира-жаеться в економ1чному захист! штерешв страхувальника або застрахованого, та включае так характеристики як гаранти (страхове покриття, страхов! ризики), р1вень гарантш (страхов1 суми), л1м1т ввдповвдаль-носп, особлив1 умови надання послуги, умови виплати страхового ввдшкодування, щна (страховий тариф), франшиза, термши виконання, участь у прибутках страховика, можлившть отримання позики (за договорами страхування життя) Призначення медич-ного страхування полягае у забезпе-чент страхувальни-ка (застрахованого) медичною допомо-гою у раз1 настання страхового випадку за рахунок нагрома-джених кошт1в та у фшансувант необ-хвдних профшактич-них заход1в
Обов'язков1 характеристики страхового продукту Цей р1вень реал1зуеться при укладент договору страхування (документу визначеного дизайну) та супроводжуеться здшсненням страхових (основних) послуг, спрямованих на укладення договору страхування на визна-чених умовах, його обслуговування i розсль дування страхового випадку, роз'яснення властивостей страхового покриття, як приз-начаються для споживача (реклама страхового продукту), видачу страхового полюу i суп-ров1дних докуменпв, розрахунок та виплату страхового вщшкодування. Цей р1вень мю-тить також торговельну марку страховика, його фшансову репутащю на ринку, р1вень (яюсть) обслуговування, постшний зв'язок та обмш шформащею з кл1ентом, консалтинг При ОСЦВВТЗ кл1ент за ввдповвдну плату (страхову пре-мш) отримуе страховий полш, який гарантуе йому отри-мання фшансово1, юридично1, техтч-но1 тдтримки при настант визначених у пол1с1 страхових випадшв протягом обумовленого перь оду часу та страхову експертизу
Розширет характеристики страхового продукту Наявтсть та реал1защя додаткових страхових послуг, як можуть супроводжувати обслуговування страховиком договору страхування, в тому числ1 i страхування специф1ч-них ризик1в та об'екив страхування на особ-ливих умовах При ОСЦВВТЗ -евакуащя з мшця ДТП транспортного засобу та його охо-рона, техшчний асистанс
Характеристики страхового продукту, пов'язат з особистими особливостями споживача Наявтсть страхового полшу, переважною м1рою з добровшьних вид1в страхування, передбачае нов1 перспективи для споживача, його громадське визнання, переваги над конкурентами та сприяе змщненню сощаль-ного становища, репутаци страхувальника Наявтсть полшу з1 страхування життя на сучасному етат Догов1р страхування голосу для ствака
Для страхового продукту притаманш основш чотири рiвнi споживчо!" вартоси, перший з яких - формування складових процесу надання спожива-чевi страхового захисту його штерешв. реалiзацiя страхово!" послуги (послуг)
збшаеться у часi з другим рiвнем формування споживчо1' вартостi страхового продукту, у момент шдписання страхувальником договору страхування та сплати ним страхово1' преми.
Споживач, о^м мiновоï вартосп страхово1' послуги, може оцiнити на цьому еташ i ïï споживчу вартють, проатестувавши умови страхування (пере-лiк ризикiв, страхове покриття, лiмiт вiдповiдальностi в розмiрi страховоï су-ми, франшиза, порядок сплати страхових премш, термш ди, обов'язки сторш, умови та розмiр виплати страхового вщшкодування та iн.) полiсу i супровщ-них документiв, розрахунок та виплату страхового вщшкодування, марку страховика, його фшансову надiйнiсть, репутацiю на ринку, яюсть обслуго-вування, консультацшш та iншi послуги. Для цього рiвня характерна повна реалiзацiя ушх елементiв комплексу маркетингу страхових послуг, на вщмшу вiд попереднього, оскшьки передбачае активiзацiю маркетингових зусиль страховика не лише в рамках товарноï стратеги, але й з врахуванням щново1", збутовоï полiтики та засобiв проштовхування. Важлива складова цього рiв-ня - участь страхувальника у процес надання страховоï послуги, вплив ш-ших учасникiв страхового ринку та маркетингове середовище, в якому на-даеться страхова послуга.
Третш рiвень формування споживчоï вартостi страхового продукту реалiзуеться через низку додаткових страхових послуг, як страховик може надавати при обслуговуваш договору страхування. Наприклад, при страхуванш нерухомост та домашнього майна додатковою страховою послугою може бути надання житлових примщень для тимчасового проживання страхувальника при значних ушкодженнях застрахованого майна, органiзацiя очищувальних та ремонтних робiт пошкодженого об'екта страхування, юри-дичне консультування, не пов'язане iз страхуванням, занесення страхувальника у дисконтну систему, допомога при виборi постачальниюв будiвельних матерiалiв та пiдрядникiв з виконання ремонтно-декоративних робгг тощо. Цей рiвень вимагае застосування такого маркетингового шструментарш, який би активував потребу населення у додаткових страхових послугах, наприклад, зменшення щни основноï страховоï послуги при купiвлi певного набору додаткових страхових послуг.
Залежно вщ виду страхування рiвнi формування споживчоï вартостi страхового продукту можуть реалiзуватися через страховi послуги як основного, так i додаткового характеру. Один страховий продукт може об'еднувати послуги з рiзних видiв страхування та нестраховi послуги, так само як один вид страхування може мютити декшька страхових продук^в. Страховi про-дукти можуть мiстити одну послугу (страхування цивiльноï вiдповiдальностi власника транспортного засобу перед тре^ми особами) i бути простими. 1с-нують також пакетнi, якi складаються з багатьох послуг, одна з яких основна. Прикладом пакетного страхового продукту може бути страхування купiвлi нерухомост з використанням кредиту, так зване шотечне страхування; або автомобшьне страхування, яке може включати страхування КАСКО, страхування цивiльноï вщповщальност власника транспортного засобу i страхування вщ нещасних випадкiв на транспорт^
У лiтературi з маркетингу страхових послуг рiвнi формування спожив-чо1' вартостi страхового продукту визначено як "складовi страхового продукту" [10, с. 98-99], та обмежуються, за нашим групуванням, його тре^м рiв-нем. Вважаемо необхщним акцентувати увагу на юнуванш четвертого рiвня формування споживчо1' вартосп страхового продукту, який передбачае наяв-нiсть тих характеристик продукту, як безпосередньо пов'язанi з особистими особливостями споживача при придбанш ним дано1' страхово1' послуги (гро-мадське визнання, переваги над конкурентами, престиж, новi перспективи). На нашу думку, цей рiвень характерний здебшьшого для добровшьних видiв страхування, наприклад, купiвля полюу страхування життя на сучасному ета-пi для украшського споживача свщчить про фiнансовi можливостi його власника та пов'язаш з цим перспективи, шдсилюе репутацiю страхувальника.
Таким чином, страхова послуга - це вид економiчноï дiяльностi, що створюе цштсть (корисний ефект) для споживача у виглядi страхового за-хисту та певш переваги (страхове вщшкодування, додатковi послуги тощо) в результат дiй страховика (або його посередниюв) матерiального i нематерь ального характеру, спрямованих на повне та яюсне задоволення потреб страхувальника. Страхова послуга володiе споживчою та мшовою вартютю, ре-альний обсяг значущост яких не завжди можна оцшити при ïï наданнi, а лише при настанш страхового випадку та виплат страхового вiдшкодування.
Страховим послугам, на вщмшу вiд товарiв та iнших послуг, прита-манш певнi характеристики, особливiсть яких зумовлюе специфжу маркетингу страхових послуг. Щ характеристики можна умовно подшити на загальнi та специфiчнi. До загальних характеристик страхових послуг належать характеристики, властивi усiм послугам. У науковш лiтературi таких загальних характеристик послуг видшено чотири - так зваш "4 Не": невщчутшсть, невiд-дiльнiсть вiд постачальника (одночаснiсть виробництва i споживання), непос-тiйнiсть якостi (гетерогеннiсть, мiнливiсть) i недовговiчнiсть (незбереже-нiсть) [13, с. 277-278]. Важливють врахування цих загальних характеристик при розробщ маркетинговоï стратеги страховика визначена дослщниками як першочергова, зважаючи на ушкальшсть цих характеристик [14, с.21].
До специфiчних характеристик страховоï послуги ми вiднесли ймовiр-нiсть настання страхового випадку, андеррайтинг, необхщшсть актуарного iнструментарiю, попередня невизначешсть розмiру страхового вiдшкодуван-ня, строковють дй' договору страхування, цiльове використання утвореного страхового фонду на покриття витрат за ранiше обумовленими випадками, матерiальна зацiкавленiсть суб'екта страхування у позитивному результат заходу, який страхуеться, едшсть, протистояння та залежшсть договiрних сто-рiн "страховик - страхувальник", специфiчнiсть взаемовiдносин сторiн (фь нансових, правових, морально - етичних, наприклад, суброгащя, контрибу-цiя, франшиза тощо) на основi принципу добропорядносл, наявнiсть та суп-ровiд додаткових послуг, участь кшента у реалiзацiï послуги, яка не обмеже-на його статусом споживача.
Розглядаючи таку характеристику послуги як ймовiрнiсть настання страхового випадку, тобто невизначешсть повноï реалiзацiï страховоï послу-
ги, варто наголосити, що бшьшють дослщниюв визнають моментом реал!за-ц!1' страхово1' послуги момент настання страхового випадку та виплати вщ-шкодування. На нашу думку, реалiзацiю страхово1' послуги можна умовно по-дшити на два етапи. перший етап збшаеться у час з моментом укладення договору страхування м!ж защкавленими сторонами та страховим внеском страхувальника, i може бути названий як неповна реалiзацiя страхово1' послуги. Другий етап пов'язаний з настанням страхового випадку, виплатою вщ-шкодування та вщповщае повнш реалiзацiï страхово1' послуги. вважаемо не-обхщним наголосити на такш двоступеневiй реалiзацiï послуги, оскшьки не-виплату вiдшкодування у разi настання страхового випадку варто класифжу-вати як неповну реалiзацiю страхово1' послуги.
Також страхова послуга може бути надана лише у ч!тко обумовлених випадках, якщо, наприклад, при страхуванш нерухомостi майно було ушко-джене третiми особами, а у договор! страхування обумовлено лише страховий захист i покриття вщ стихшних лих, то у виплат страхового вщшкодування клiенту буде вщмовлено. Послуги страховика ч!тко регламентуються в чаш, але поряд з цим m одна з! сторш договору страхування не може наперед визна-чити розм!р можливих збитюв, розм!р та виплату страхового вiдшкодування.
Необхщшсть актуарного iнструментарiю зумовлена потребою залу-чення системи математичних i статистичних методiв для розрахунку страхових тарифiв, частки кожного страхувальника у створенш страхового фонду при реалiзацiï страхово1' послуги. у багатьох випадках розм!р страхових пре-мш при обов'язковому страхуванш ушфжовано, при укладенш договор!в страхування з добровшьних вид!в страхування виникае потреба в актуальних розрахунках. Не менш важлива така характеристика страхово1' послуги як наявтсть андеррайтингу, тобто процедури ощнки ризиюв, як! може прийняти на себе чи передати у перестрахування страховик. Цю характеристику стра-хово1' послуги визначено як основну i "першочергову" [15, с. 5].
Сдшсть, протистояння та залежнiсть догов!рних сторш "страховик -страхувальник" полягае в тому, що страховик i страхувальник укладають один спшьний догов!р страхування, проте страхувальник (застрахований) бшьшою м!рою залежить вщ страховика, оскшьки у деяких випадках останнш може вщ-мовитись вщ виплати страхового вщшкодування навiть у випадку настання страхових подш. Протистояння м!ж цими двома (шод! i бiльше) сторонами проявляеться в тому, що страхувальник, заплативши за послугу, защкавлений у виплат повного обсягу страхового вщшкодування без врахування франши-зи, на противагу страховика, який у цьому якраз i не защкавлений [16, с. 112].
Специфiчнiсть взаемовщносин сторш (фшансових, правових, морально - етичних, наприклад, суброгащя, контрибущя, франшиза тощо) на основ! принципу добропорядност полягае в тому, що часто страхувальник нама-гаеться забезпечити соб! максимальний розм!р страхового покриття (переда-ти максимальний обсяг страхово1' вщповщальност) при оптимальному розмь р! страхових платеж!в (страхово1' преми). Якщо розм!р страхово1' преми може здатися йому невиправдано великим, то вш вимушений буде вщмовитись в!д передач! частини ризиюв страховику i зберегти ix у себе або у протилежному
випадку завищити розмiр страховоï суми об'екта страхування. Вщповщно i страховик повинен надавати страхувальнику (застрахованому) правдиву i повну шформащю про всi змiни у процес обслуговування договору страхування та роз'яснювати всю необхщну термшологш та понятiйний апарат, ви-користання якого супроводжуе надання страховоï послуги.
Надання страхових послуг ч^ко регламентуеться чинним законодав-ством (лiцензування, вимоги до розмiру статутного фонду, страхових резервiв, реестрацiя брокерiв, нагляд за страховою дiяльнiстю тощо), жорсткiсть регу-лювання якого зумовлене специфiкою страхування як економiчноï категорiï та спрямоване на захист страхувальника. Зокрема, це полягае у цшьовому вико-ристанш утвореного страхового фонду - на виплату страхового вiдшкодування.
Наявнiсть та супровщ додаткових послуг свiдчить про комплексшсть страховоï послуги, надання якоï споживачевi не обмежуеться лише укладен-ням договору страхування. При розробщ маркетинговоï стратегiï просування страховоï компани необхiдно враховувати специфiку цих додаткових послуг (асистанс, консалтинг та ш.) та спрямовувати зусилля страховика на шдкрес-лення додаткових вигод, як отримае клiент при страхуваннi сво1х iнтересiв.
при реалiзацiï страховоï послуги участь кшента не обмежуеться статусом споживача, оскшьки вш мае право укладати договiр страхування на ко-ристь третьоï особи, наприклад, при страхуванш життя. Також страхувальник може впливати на розмiр страхового покриття, розмiр страхового тарифу, визначати перелж ризикiв тощо.
Важливою складовою страховоï послуги е ïï яюсть, яка охоплюе вщпо-вiднiсть параметрiв страхового покриття потребам споживача, основш та до-датковi послуги, а також яюсть обслуговування. Варто наголосити на винятко-вш значущостi якост обслуговування в наданнi страховоï послуги, оскшьки, о^м високояюсного обслуговування договору страхування, його супроводу (врегулювання страхових випадюв, розрахунок та виплата страхового вщшко-дування), включае таю характеристики персоналу, як ввiчливiсть, толеран-тшсть, пунктуальнiсть, акуратнiсть, швидкiсть тощо, особливо шд час врегулювання вшх питань, пов'язаних з виплатою страхового вщшкодування.
IV. Висновки. Врахування загальних i специфiчних характеристик страховоï послуги важливе пiд час розроблення маркетингових заходiв страховика, завдання яких полягають у формуванш потреби споживачiв у страховому захистi, шдкресленш корисностi страхування, для розроблення конку-рентоспроможних страхових продуктiв та ix реалiзацiï, а також для розроблення iншиx елементiв комплексу маркетингу.
Лггература
1. Страхування: П1дручник/ Кер1вник авт. кол. i наук. Ред. С.С. Осадець, д-р екон. наук, проф. - К.: КНЕУ, 1998. - 528 с.
2. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. - 2-ге вид., перероб. i доп. - К.: Знання, КОО, 2002. - 271 с.
3. Александрова М.М. Страхування: Навч.-метод. пос. - К.: ЦУЛ, 2002. - 208 с.
4. Гварлиани Т.Е. Дискуссионные вопросы теории страхования// Финансы. - 1998, № 9. - С. 45-46.
5. Ефимов С. Л. Деловая практика страхового агента и брокера. - М. : Страховой полис, ЮНИТИ, 1996. - 416 с.
6. Сухоруков М.М. Технология продаж страховых продуктов. - М.: Анкил, 2004. - 136 с.
7. Хайкин Р.М., Перемолотов В.В. С чем едят страховые продукты// Страховое дело. -2000, № 5. - С. 20.
8. Клапкчв М.С. Страхування фшансових ризиюв. - Тернопшь: Економiчна дума, Карт-бланш, 2002. - 570 с.
9. Гомелля В.Б., Туленты Д.С. Страховой маркетинг (Актуальные вопросы методологии, теории и практики). Второе издание. - М.: Анкил, 2000. - 128 с.
10. Зубец А.Н. Страховой маркетинг. - М.: Анкил, 1998. - 256 с.
11. Прядка А. Загальне та вщмшне "страхового продукту" та "страхово! послуги"// Страхова справа. - 2007, № 2. - С. 82-83.
12. Скибшський С.В. Маркетинг: Навч. пос. - К.: 1ЗМН, 1997. - 328 с.
13. William D. Perreaut, Jr., E. Jerome McCarthy. Basic Marketing: A Global-Managerial Approach. - IRWIN, 12th ed. - 1996. - 833 p.
14. Трофимова М. Страховой продукт как центральный элемент страхового маркетинга// Страховое ревю. - 2004, № 1. - С. 18-30.
15. Деминский С. Андеррайтинг в страховании// Финансовый директор. - 2006, № 8. - С. 5-9.
16. Б^даш В.Д. Страхування: Навч. пос. - К.: МАУП, 2006. - 448 с.
УДК 334.722.8:658.147 Acnip. М.М. Галущак - 1вано-Франк1вський
нацюнальний утверситет нафти i газу
МЕХАН1ЗМ УТВОРЕННЯ АБСОЛЮТНОÏ РЕНТИ
Розкрито причинно-наслщковий зв'язок приватно'1 власносп з товарними вщно-синами, проанал!зовано вплив власносп на формування вартосп товару, а вщтак i рентних вщносин, зокрема, абсолютно'1 ренти. На цш основ! сформульовано науков! засади для дослщження мехашзму формування абсолютно'1 ренти.
Post-graduate М.М. Haluschak - National university of oil and
gas of Ivano-Frankivsk
The tool formation of the absolute rent
It is bares the cause-effect relation private property with tradable relations, analyzes the influence property into the forming of value goods, and then rental relations, affinity, absolutely rent. At that basis is forming the scientific elements for research of tool forming absolute rent.
I. Вступ. Теор!я модифжаци вартосп товару необхщна для того, щоб правильно зрозумгти мехашзм утворення абсолютноï i диференцiальноï зе-мельноï ренти та ïï джерел. Вщправним пунктом нашого дослщження е вар-тють вщтворення, зокрема ïï р!зновид - цша виробництва.
Справа в тому, що тут з'являеться новий вартюнотв!рний чинник - приватна власшсть на землю. Приватна власшсть не е основним чинником виробництва, а, отже, не створюе вартосп, як праця товаровиробниюв, але бере участь у перерозподш створеноï вартост! I ця участь реал!зуеться через встановлення приватноï власносп на засоби виробництва, у цьому випадку на землю.
II. Постановка завдання. Метою статп е: розкрити причинно-наслщ-ковий зв'язок приватноï власносп з товарними вщносинами, охарактеризувати особливосп процесу роздержавлення i приватизаци, окреслити вплив власнос-ri на формування вартост! товару, а вщтак i рентних вщносин, зокрема, абсо-лютноï ренти, з'ясувати загальш положення формування цши, що створюе пщгрунтя для дослщження мехашзму формування абсолютноï ренти.
