CC BY
82
Посилання на статтю_
Погорелов Ю.С. Понятiйний апарат еволюцiйноí теорп як шструменту опису взаeмодií суб'еклв економiчних вiдносин в контекстi економiчноí безпеки держави / Ю.С. Погорелов, £.М. Руднiченко // Управлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2013 - №2(46). - С. 135-141. - Режим доступу: http://www.pmdp.org.ua/_
УДК 338
Ю.С. Погорелов, е.М. Рудшченко
ПОНЯТ1ЙНИЙ АПАРАТ ЕВОЛЮЦ1ЙНО1 ТЕОРП ЯК 1НСТРУМЕНТУ ОПИСУ ВЗАСМОДП СУБ'еКТ1В ЕКОНОМ1ЧНИХ В1ДНОСИН В КОНТЕКСТ1 ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
Досл1джено взаемод1ю суб'екпв економ1чних в1дносин з використанням основних положень еволюцмно' теорií. Визначено можливють застосування еволюцiйноí теорií для трактування поведЫки суб'eктiв господарювання з позицп забезпечення ix економiчноí безпеки. Наведено та обфунтовано зв'язок мiж основними поняттями еволюцiйноí теорií. Рис. 1, дж. 16.
Ключовi слова: еволюцмна теорiя, економiчна безпека суб'eктiв господарювання, гомеостаз, iзоморфiзм, мутацiя, адаптацiя.
Ю.С. Погорелов, Е.Н. Рудниченко
ПОНЯТИЙНЫЙ АППАРАТ ЭВОЛЮЦИОННОЙ ТЕОРИИ КАК ИНСТРУМЕНТ ОПИСАНИЯ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ СУБЪЕКТОВ ЭКОНОМИЧЕСКИХ ОТНОШЕНИЙ В КОНТЕКСТЕ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ГОСУДАРСТВА
Исследовано взаимодействие субъектов экономических отношений с использованием основных положений эволюционной теории. Определена возможность применения эволюционной теории для трактовки поведения субъектов хозяйствования с позиции обеспечения их экономической безопасности. Приведены и обоснованы связи между основными понятиями эволюционной теории. Рис. 1, ист. 16.
Y.S. Pohorelov, E.N. Rudnichenko
CONCEPTUAL APPARATUS OF EVOLUTIONARY THEORY AS A TOOL OF DESCRIBING THE INTERACTION OF ECONOMIC RELATIONS ENTITIES IN THE CONTEXT OF STATE ECONOMIC SECURITY
The interaction between economic entities based on the main concepts of evolution theory is researched. The opportunity of evolution theory usage to interpret the behavior of economic entities from the point of providing their economic security is defined. The relation between main notions of evolution theory is shown and grounded.
Постановка проблеми. Економiчна безпека держави постае поряд з ¡ншими обов'язковою умовою и незалежного довгострокового функцюнування. Очевидно, що нацюнальна економка, устшне функцюнування яко' е запорукою економiчноí безпеки держави, складаеться з окремих економiчниx аген"пв. Це
1
дозволяе використовувати часткову шдуктивну логiку у пояснены економiчноТ безпеки держави через економiчну безпеку окремих економiчних агенпв, якi здiйснюють взаемодiю один iз одним. Тобто економiчна безпека у сукупност таких агентiв з урахуванням зв'язмв в нiй постае хоча й недостатньою, але обов'язковою умовою економiчноТ безпеки держави, що й зумовлюе увагу до вивчення взаемозв'язш мiж економiчними агентами, ТхньоТ теоретично!, дескриптивно!, каузально! та шструментально! основи.
Формування системи економiчноТ безпеки пщприемств вимагае фунтовного дослiдження природи взаемоди суб'ектiв економiчних вiдносин на рiзних рiвнях тако! взаемодГТ. Природу зазначених процеав, на нашу думку, доволi ефективно можна пояснити з використанням основних положень та базових понять еволюцшно! теори. Захист вiд загроз та адапта^я пiдприемств до швидких змiн е однiею з головних задач будь-якого суб'екта господарювання в умовах жорстко! ринково! конкуренцiТ. А вибiр iнструментарiю для реалiзацiТ цих задач -прерогатива менеджменту пщприемств.
Анал'з останнх досл'1джень i публ'шацш. Питанню взаемоди суб'ектiв господарювання з суб'ектами зовшшнього середовища, в межах еволюцшно! теори присвячено працi таких науков^в як: Дiмаджiо П. [5], Корольов М. [6], Олдрич Х. [7], Пауел В. [5], Сошн В. [11], Щербина В. [15], Утьямсон О. [12], Уштер С. [12], Хоулi А. [16], однак залишаеться ще багато актуальних питань, як недостатньо дослщжеш i привертають увагу наукового загалу.
Тому метою досл'1дження е визначення теоретичного пщфунтя для характеристики процеав взаемоди суб'ек^в економiчних вiдносин та виявлення можливост використання даних положень для формування ефективно! системи тако! взаемоди.
Матерiали / результати досл'дження. Одними з базових, в межах еволюцшно! теори, постають поняття гомеостазу та iзоморфiзму, як певним чином пояснюють функцюнування пiдприемств та груп пiдприемств. Вони здатш охарактеризувати глибиннi процеси змш, що вiдбуваються у межах популяцп та в серединi кожного окремого пщприемства i, у тому числ^ забезпечують економiчну безпеку як на мiкро-, так i на мезорiвнi. Тому цi поняття заслуговують на бтьш докладний аналiз.
Гомеостаз е мiждисциплiнарним поняттям, яке характеризуе складний випадок рiвноваги. Первiсно це поняття розглядалося у бюлоги, зокрема фiзiологiТ, вiдповiдно до яких гомеостаз - вщносна динамiчна сталiсть внутрiшнього середовища та деяких фiзiологiчних функцiй оргашзму людини i тварин (кровообiгу, обмшу речовин, терморегуляцiТ тощо). Гомеостаз забезпечуеться складною системою координованих адаптацшних механiзмiв, спрямованих на усунення або обмеження ди на органiзм зовнiшнiх та внутршшх чинникiв. Вони дозволяють оргашзму збер^ати сталiсть складу фiзико-хiмiчних та бюлопчних властивостей внутрiшнього середовища, незважаючи на змши в зовнiшньому свт та зрушення, що виникають у процеа життедiяльностi органiв i тканин [13].
Комплексний характер динамiчноl рiвноваги - тобто можливостi систем вщновлювати рiвновагу навiть в умовах деформуючого впливу зовшшнього середовища - зумовив виявлення й дослщження цього явища щодо рiзних систем - не ттьки суто бiологiчних, але й фiзичних, хiмiчних i, у тому чи^ соцiально-економiчних, що й привело до iмплементацiТ цього поняття у рiзнi галузi знання. У загальному випадку гомеостаз (або гомеостазис -використовуються обидва термши) можна розум^и, як спроможнють вiдкритоТ системи до саморегуляци, спроможнiсть зберiгати внутрiшнiй стан через реакци на збурення з боку зовшшнього середовища, як спрямоваш на пiдтримку
2
динамiчноl рiвноваги [9]. На нашу думку, у межах еволюцшного пiдходу гомеостаз необхщно розглядати дуально - з позици еколопчно! популяцiТ (сукупностi пщприемств) та окремого iндивiда (пiдприемства). Збереження основних параметрiв Тх безпечного функцюнування значним чином залежить вiд включення захисних механiзмiв, як реакци на зовшшш загрози, причому екстремальна дiя середовища досить часто призводить або до наступного етапу розвитку (змщнення, закалювання системи), або до припинення дiяльностi (смерт^, повнiстю вiдображаючи закон дiалектики щодо накопичення кiлькiсних змЫ та Тхнього переходу у якюш.
Взаемодiя пiдприемства з середовищем вщбуваеться у двох основних режимах:
1) стацюнарному - передбачае збалансований обмiн дiями, коли екстернальнi впливи знаходяться в межах обласп припустимих значень;
2) екстремальному - що характеризуеться впливом зовшшнього середовища, який виходить за межi обласп допустимих значень.
Саме екстремальш iмпульси середовища ведуть до порушення гомеостазу пiдприемства [6, с.40], оскiльки у стацiонарному режимi пщприемство як вiдкрита система мае можливють компенсувати порушення рiвноваги. Будь-яке пщприемство - система не жорстко детермшована, а ймовiрнiсна, вiрнiше, поеднуе детерм^зм та стохастичнiсть. Тому и реак^я на екстремальнi ди зовнiшнього середовища не завжди е однозначною. Пщприемства не завжди знають вiд чого необхщно захищатись, до того ж юнують неявш, прихованi, тiньовi загрози, ям складно виявити i ще складшше знайти адекватнi засоби Тх швелювання [6, с.42].
Аналiзуючи прояви гомеостазу як вщповщно! реакцiТ пщприемств на збурення у зовшшньому середовища доцiльно пiдкреслити, що iснують загрози, ям практично непереборнi, i створюють таку атмосферу «токсичность, що бтьшють суб'ек^в господарювання, або навiть ц^ Тх популяци припиняють свою дiяльнiсть, або грубо кажучи «помирають». Якщо конкурента боротьба мiж пiдприемствами призводить до Тх змщнення, укрупнення i зростання (зростання iмунiтету), то до певних дш держави та и агентiв популяцiя повинна пристосовуватись, оскiльки швидкий та дiевий вплив у межах правового поля популя^я здшснити не здатна. Тому позицiя Корольова М.1. [6] щодо аналогiТ швелювання екстремального впливу зовшшнього середовища i перенесеного оргашзмом захворювання i як результат пщвищення стiйкостi до негативного впливу, не завжди е правомiрною, осктьки можливi i «летальш» випадки.
В межах еволюцшно! теорiТ взаемовщносини суб'ектiв господарювання iз зовнiшнiм середовищем часто характеризуються за допомогою iзоморфiзму. А. Хоулi описуе iзоморфiзм як обмежуючий процес, що примушуе одиницю популяци бути схожою на iншi одиницi, що iснують в умовах того ж середовища [16]. Принцип iзоморфiзму передбачае, що умовою виживання оргашзаци е адаптована оргашзацшна форма та структура до ^е! еколопчно! нiшi, в якiй вона знаходиться, при цьому кожна соцiальна одиниця пщдаеться в однотипному середовищi впливу факторiв, що змушують ТТ через певний перюд походити на iншi одиницi, що пiддаються подiбному впливу. П.Дж. Дiмаджiо, У.В. Пауел слщом за Дж. Мейером i М. Феннелл стверджують, що юнуе два типи iзоморфiзму: конкурентний i шституцшний. Це пояснюеться тим, що оргашзаци конкурують не ттьки за ресурси та споживачiв, а й за пол^ичну владу та iнституцiйну легiтимнiсть, за со^альну вiдповiднiсть середовищу так само, як i за економiчну. I поняття шституцшного iзоморфiзму - це корисний шструмент для розумiння принцитв поведiнки та церемонiалу, що пронизуе значну частину сучасного оргашзацшного життя [5, с. 39]. Ми повнютю погоджуемося з
3
нaвeдeним poзyмiнням iзcмcpфiзмy, aджe cccбливccтi взaeмoдiï гccпcдapюючиx cyб'eктiв нe cбмeжyютьcя лишe вiднccинaми мiж cpгaнiзaцiйними пcпyляцiями (як в cepeдинi eкcлcгiчнcï нiшi, тaк i мiж cpгaнiзaцiйними пcпyляцiями piзниx eкcлcгiчниx нiш), a вимyшeнicть змшити eкcлcгiчнy нiшy нe зaвжди викликaнa лишe кcнкypeнцieю. Слiд зaзнaчити, щo iнcтитyцiйний iзcмcpфiзм e тим типoм гcмcгeнiзaцiï, якcмy вiдвcдитьcя ccнcвнe мicцe в iнcтитyцiйнiй тecpiï, i мaйжe нe дccлiджyeтьcя в paмкax пcпyляцiйнcï eкcлcгiï cpгaнiзaцiï, щc нe мoжнa визнaти вipним, ccкiльки влacтивccтi пoпyляцiï, y тcмy чиcлi, зaлeжaть вщ влacтивccтeй cкpeмиx ïï eлeмeнтiв, a iзoмopфiзм cпиcye фcpмyвaння тaкиx влacтивocтeй чepeз взaeмcдiю cкpeмиx eлeмeнтiв пoпyляцiï. Ha нaшy думку, пceднaння двox пiдxcдiв - cyro iнcтитyцiйнcгc тa eвcлюцiйнcï eкcнcмiки -дcзвcлить уникнути кpитичниx зayвaжeнь, вpaxyвaти "вузьк мюця" пcпyляцiйнcï eкcлcгiï, pcзшиpити мeжi дccлiджeнь тa пcяcнити cклaднi пpcцecи взaeмcдiï opгaнiзaцiйниx пcпyляцiй тa дepжaвниx iнcтитyтiв. Тим бтьш, щc фaктичнc iзcмcpфiзм нeявнo вжe дaвнc викcpиcтcвyeтьcя як y тeopiï тa пpaктицi yпpaвлiння, тaк i в мcдeлювaннi пcпyляцiй eкoнoмiчниx aгeнтiв - бeнчмapкiнг тa тeopiя cpгaнiзaцiйнcгc нaвчaння П. Сeнгe фaктичнo зacнcвaнi нa «пcзитивнcмy» iзcмcpфiзмi, oкpeмi тecpiï, якi пcяcнюють дифyзiю iннoвaцiй тaкcж мaють зa ccнcвy iзoмopфiзм. Тcбтc, нacпpaвдi явищe iзcмcpфiзмy дaвнo icнye в eкcнcмiцi, aлe як oкpeмий cб'eкт дccлiджeння бyлc видiлeнo тiльки y eвcлюцiйнiй тecpiï.
Tpe™ явищeм, якe пcяcнюe пpcцecи y пcпyляцiï, e мyтaцiя. Пiд мyтaцieю pcзyмiють ймcвipнicнy змiнy, cтcxacтичнe вiдxилeння вiд piвнcвaги a6o цiлecпpямcвaнy ^po6y внecти щccь нcвe. Bapтc зaзнaчити, щc y eвcлюцiйнiй тecpiï пoняття мyтaцiï нe нece нeгaтивнcгc eмoцiйнoгo вiдтiнкy, a лишe вiдcбpaжae пeвнi здiйcнювaнi змiни. Haпpиклaд, винaxiд тa впpcвaджeння iннcвaцiй тaкcж e з тcчки зcpy eвcлюцiйнcï тecpiï мyтaцieю. В eкcнcмiцi мyтaцiï нeминyчi, xoчa б тcмy, щc eкcнcмiчнa cиcтeмa бyдь-якcгc piвня вiдчyвae вплив piзниx фaктcpiв, якi cтвcpюють пepeдyмcви для змш, вeдyть дc випaдкcвиx змш cиcтeм гccпcдapювaння тa нecпcдiвaниx peзyльтaтiв. Цi мутаци' виcтyпaють нe ттьки двигyнcм cycпiльнcï eвcлюцiï, aлe i пpичинoю cтaнcвлeння i pcзвиткy пpинципoвo нcвиx фcpм гccпcдapювaння. Пpичcмy нa вiдмiнy вiд пpиpcди ïx ceлeкцiя зa paxyнcк ycвiдcмлeнcгc вибcpy людeй вiдбyвaeтьcя нaбaгaтc швидшe [4]. Цiкaвoю e тcчкa зcpy з дaнcï пpcблeми В. Андpiaнcвa. Biн ввaжae, щc «^титу™ ... мcжyть pea^a™ нa змiнy ccцiaльнcгc, кyльтypнcгc, пoлiтичнoгo тa пpиpcднcгc cepeдcвищa. lнcтитyти мoжyть «мyтyвaти» i випaдкcвc пiд впливoм як внyтpiшнix, тaк i зoвнiшнix фaктcpiв, включaючи цiлecпpямcвaнi дiï шдив^в [1].
Bapтc зaзнaчити, щc пpaктичнc вci взaeмcвiднccини впливaють як нa cyб'eктiв пeвнcï eкcлcгiчнcï нiшi, тaк i нa iншиx cyб'eктiв cepeдcвищa, щc y peзyльтaтi зaвдяки "мyтaцiï" пpизвcдить дc якicниx змiн y poзвиткy пeвнcï пcпyляцiï. Тaкcж нe вapтc зaбyвaти, щc дepжaвнi шститути мcжyть змiнювaтиcя пiд впливcм cepeдcвищa. e.Бaлaцький зaзнaчae, щc eвcлюцiя шститупв вiдбyвaeтьcя <^a paxyнcк мутаци' ïx oкpeмиx cтpyктypнc-цiльcвиx eлeмeнтiв, зaпcзичeння oкpeмиx cтpyктypниx eлeмeнтiв y iншиx шститупв тa iнтeгpyвaння (кccпepyвaння) cвceï дiяльнocтi з iншими, нaвiть вcpcжими, iнcтитyтaми» [2].
Дqaптaцiя e фaктичнc y мeжax eвcлюцiйнcï тecpiï чacткcвим випaдкoм мутаци, вiдcбpaжaючи пpиcтccyвaння пiдпpиeмcтвa дo cчiкyвaниx a6o peaльниx змiн y зoвнiшньoмy cepeдcвищ. Occбливicтю явищa aдaптaцiï y мeжax eвcлюцiйнcï тecpiï e тe, щc вcнc пpcявляe ce6e нe тiльки нa piвнi oкpeмиx пiдпpиeмcтв, aлe й нa piвнi пcпyляцiй в цiлcмy.
Пiдкpecлимc, щo y дiaдi "гcмeccтaз-iзcмcpфiзм" cбидвa eлeмeнти вiдпcвiдaють зa cтaбiльнicть i нeзмiннicть (пpccтc гcмeccтaз визнaчae динaмiчнy
4
стабтьнють, а iзоморфiзм - видову), однак для формування позитивних змш, неважливо в рамках чого - адаптаци, розвитку, проактивно! позицiТ тощо -об'ективно юнуе третiй елемент, який i забезпечуе мiнливiсть. Таким елементом е мута^я - випадкова або цтеспрямована змiна системи. З урахування процеав мутаци та и впливу на змшу як окремих елемен^в популяци, так i популяцiТ в цтому, у контекстi роботи, на нашу думку, доцтьно видiлити трiаду "гомеостаз-мутацiя-iзоморфiзм", яка у сукупност й забезпечуе баланс позитивних змш i стабiльностi популяци.
Однак, крiм вищезазначених понять, особливе мiсце у межах еволюцшно! теори вiдведено аутопоезюу. Авторами теорiТ аутопоезису е нейробюлоги У. Матурана та Ф. Варела. Ц дослiдники працювали в ушверситет Сантьяго (Чилi), тому теорiя Матурани-Варели отримала ще назву сантьягсько! теори. Згiдно ^е! теори, аутопойезiс визначаеться як "споаб оргашзаци живих систем", тобто систем, ям самi себе вщтворюють, тому "единим продуктом Тх оргашзаци е вони ж сам^ це значить, не iснуе шяко! рiзницi мiж виробником i продуктом. 1снування та активнiсть будь-яко! аутопойетично! системи нероздiльна, що i складае особливють и оргашзацГГ' [3].
Згщно теори аутопоезису, жива система зв'язуеться з навколишшм середовищем структурно - тобто за допомогою перюдичних ак^в взаемоди, кожен з яких викликае структуры змши системи. Так, кл^инна мембрана постiйно включае в метаболiчнi процеси клiтини речовини з навколишнього середовища. Нервова система змшюе характер своТх зв'язкiв в результатi кожного акту чуттевого сприйняття (оскiльки теорiя аутопоезису фактично заснована на екстраполяци положень бiологiТ у економiку та соцюлопю, то часто приклади у межах тако! теорiТ, що пояснюють ТТ положення, взято саме з бюлоги). I разом з тим живi системи автономнi. Середовище лише шщше структурнi змiни; воно не визначае Тх природу i не керуе ними. Структурне зв'язування в розумшш У.Матурани i Ф.Варели встановлюе ч^ку вiдмiннiсть мiж способами взаемоди з навколишнiм середовищем живих i неживих систем. Живий органiзм вщгукуеться на впливи середовища структурними змшами, а змiни цi, в свою чергу, змшюють його подальшу поведшку. 1ншими словами, структурно пов'язана система е такою, що навчаеться. Безперервш структуры змши у вщповщь на впливи середовища - ^ вщповщно, постiйне пристосування, навчання i розвиток - це ключова характеристика поведшки вах живих iстот [14]. Цшнють теорiТ аутопоезису полягае в тому, що вона, по-перше, дозволяе пояснити природу поведшки, точшше сказати, реакци економiчних суб'ектiв у вiдповiдь на вплив з боку зовшшнього середовища; по-друге теорiя аутопоезису чiтко пояснюе опосередкований характер реакци пщприемства на змши зовшшнього середовища; по-трете теорiя аутопоезису обфунтовуе необхiднiсть навчання пщприемства та пояснюе мехашзм такого навчання.
Живi системи реагують на зовышш подразнення автономно, шляхом структурних перебудов, тобто змш структури свого зв'язку iз середовищем. Згщно У. Матурани i Ф. Варели, управляти живою системою не можна - можна лише чинити на не! подразнюючий вплив. Бтьш того, жива система не ттьки сама визначае сво! майбутш структуры змши, вона також визначае, ям зовшшш подразнення Тх викличуть. 1ншими словами, жива система збер^ае за собою свободу вир^увати, що саме помiчати у своему оточенш i на що реагувати [14], самостшно вибирае цiльову функцш з метою досягнення едино! ц^ -продовження свого функцiонування. Цтьова функцiя пiдприемства нав'язуеться Тй зовшшшм середовищем як необхiдна умова виживання. Пщприемства, ям невiрно вибирають цiльовi функцП, дотримуються iнших цiльових функцш, витiсняються шляхом природного вiдбору, що здшснюеться через ринкову
5
конкуренцш. Саме зовшшне середовище фiрми вважаеться екзогенним середовищем, з якого надходять сигнали про змши попиту, про змши витрат, а поведiнка фiрми е результатом просто! реакци на таю змши [10]. I вщ правильно вибрано! поведiнки пiдприемства залежить його реак^я, а вiд реакци -можливiсть функцiонування у зовшшньому середовищi.
Процеси, якi описуються аналiзованими поняттями, що складають понятiйний апарат еволюцшно! теорiТ, е тiсним чином пов'язаними мiж собою (рис. 1).
Пояснення до взаемоди учасникiв популяци пiд впливом зовнiшнього середовища е такими: окремi суб'екти господарювання складають популяцш, яка стосовно впливу зовшшнього середовища може поставати емерджентним цтюним суб'ектом, який мае чiтко виражену несуперечливу реакцю В такому раз^ хоча й учасники популяци е незалежними, вони ведуть себе однаково, як цшюна пов'язана структура. У разi будь-якого деформуючого впливу зовшшнього середовища популя^я в цiлому, й кожен ТТ учасник прагне адаптаци.
При цьому кожен окремий учасник популяци одночасно знаходиться пщ впливом аутопойезису, гомеостазу (як стосовно окремого учасника, так i стосовно популяци в цтому), iзоморфiзму та мутаци. Вiдповiдно до прагнення аутопойезису кожен учасник популяци прагне збереження та самовщтворення у часк
6
Iнодi стосовно кожного учасника популяци виникають мутаци - плановi або ймовiрнiснi, й успiшнiсть таких мутацiй залежить вщ того, чи вдасться знайти нову точку гомеостазу, або прагнення шших учаснимв популяцiТ до iзоморфiзму (або прагнення самого учасника популяци до аутопойезису) таку мутацiю нейтралiзуе. Iзоморфiзм проявляе себе неявно, але за умов того, що мута^я учасника популяци починае загрожувати популяци в цтому (за рiзних причин) вщповщно до закону Ле-Шателье-Брауна (в його мiждисциплiнарнiй редакцiТ на основi методолопчно! експанси, яка представлена у монографи Ю.С. Погорелова [8]), який е загальним виразом гомеостазу у динамiчних системах, ошр з боку шших учасниш популяцiТ рiзко посилюеться. Наслщком цього е або актуалiзацiя iзоморфiзму у динамiцi, або припинення дiяльностi учасника популяци або перехщ популяцiТ у новий стан (нову точку гомеостазу) вщповщно до моделi поля сил К. Левша.
Висновки. Еволюцшний пщхщ, як теоретична основа, дозволяе доволi точно описати взаемодш мiж суб'ектами зовнiшнього середовища та пщприемствами в межах еколопчно! нЫ, що в свою чергу розкривае сутнють та змiст багатьох процеав, якi вiдбуваються на макро i на мiкрорiвнi i дозволяе бтьш комплексно i системно розглядати питання економiчнот безпеки держави i суб'ек^в господарювання. Попри теоретичну достатнiсть положень еволюцшного пiдходу для опису принципового якюного характеру тако! взаемодiТ, необхщно вiдмiтити певнi "прогалини" у практичнш об'ективiзацiТ тако! взаемоди, якi потребують подальшого свого вирiшення за рахунок побудови адекватних моделей взаемоди вищезазначених суб'ек^в.
Л1ТЕРАТУРА
1. Андрианов В. Эволюция основных концепций регулирования экономики (от теории меркантилизма до теории функциональных экономических систем) / В.Андрианов // Общество и экономика. - 2005. - ^ 64. - С. 3-48.
2. Балацкий Е. Ценовые механизмы эволюции институциональных ловушек / Е. Балацкий // Общество и экономика. - 2005. - №10. - С. 147.
3. Варела Ф. Аутопоэз как способ организации живых систем; его характеристика и моделирование / Варела Ф., Матурана У., Урибе Р. // Цоколов С. Дискурс радикального конструктивизма. Традиции скептицизма в современной философии и теории познания. - Мюнхен: Р11геп, 2000. - С. 234-244.
4. Голубев А. Экономика как организм [Електронний ресурс] / А. Голубев// Вопросы экономики. - 2011. - №2. - С. 140-151. - Режим доступа: http://elibrary.az/docs/jumal-1160.doc.
5. Димаджио Пол Дж. Новый взгляд на «железную клетку»: институциональный изоморфизм и коллективная рациональность в организационных полях [Електронний ресурс] / Пол Дж. Димаджио, Уолтер В. Пауэлл // Экономическая социология. - 2010. -Т. 11. - №1. - С. 35-54. - Режим доступа: http://ecsocman.hse.ru/data/2010/09/17/ 1215001424/ Novyj_vzglyad _na_zheleznuyu_kletku.
6. Королёв М.И. Экономическая безопасность фирмы: теория, практика, выбор стратегии / М.И. Королёв. - Москва: Экономика, 2011. - 284 с.
7. Олдрич Х. Предпринимательские стратегии в новых организационных популяциях [Электронный ресурс] / Х. Олдрич // Экономическая социология. - 2005. - № 4. - Т. 6. - С. 39-53. - Режим доступа: http://ecsoc.hse.ru/data/588/588/1234/ecsoc_t6_n4.pdf.
8. Погорелов Ю.С. Природа, рушмш сили та способи розвитку пщприемства / Ю.С. Погорелов. - Харгав: АдвАтм, 2010. - 352 с.
9. Понятие гомеостаза. Гомеостаз организма и системы. Механизмы гомеостаза. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://evosfera.ru/stadii-evolution/str_2011-03-05-gomeostaz-organizma-i-sistemi.html.
10. Попов Е.В. Эволюция институтов миниэкономики / Е.В. Попов. - М.: Наука, 2007. -544 с.
7
11. Сопин В.С. Эволюционная теория в экономической науке: проблемы и перспективы [Электронный ресурс] / В.С. Сопин // Проблемы современной экономики. - 2009. -№3 (31). - С. 68-73. - Режим доступа: www.m-economy.ru/2687.
12. Уильямсон О.И. Предисловие / Под. ред. О.И. Уильямсона, С.Дж. Уинтера // Природа фирмы. - М.: Дело, 2001. - С. 10.
13. Фармацевтична енциклопедiя [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3024/gomeostaz.
14. Фритьоф Капра. Скрытые связи [Электронный ресурс] / К. Фритьоф. - М.: «София». -2004. - Режим доступа: http://vikent.ru/enc/2087/.
15. Щербина В.В. Популяционно-селекционная модель организационного развития (Часть 1) [Электронный ресурс] / В.В. Щербина // Социология: 4М. - 2008. - № 26. -С. 43-71. - Режим доступа: http://ecsocman.hse.ru/data/2012/07/04/1261055582/ scherbina.pdf.
16. Hawley E. The New Deal and the Problem of Monopoly: A Study in Economic Ambivalence / E. Hawley. - Princeton: Princeton University Press, 1996. - 525 р.
Рецензент статт Стаття надмшла до редакцп
д.е.н., проф. Козаченко Г.В. 21.05.2013 р.
8
