CC BY
158
О. О. Дробишева
ПОНЯТТЯ, СТАДП ТА ОСОБЛИВОСТ1 КРИЗ У ПРОЦЕС1 УПРАВЛ1ННЯ ПРОМИСЛОВИМИ ПВДПРИСМСТВАМИ
Ситуацiя, у якш опинилася Укра1на на сучасному етат, зумовила формування нових, специфiчних умов функцюнування промислових пiдприeмств, якi
характеризуются високим рiвнем нестiйкостi та невизначеность Критичнiсть ще! ситуаци полягае в тому, що вiтчизнянi пiдприeмства, яю не мають достатнього досвiду виживання в умовах кризових фаз циклiчного розвитку економiки, стикаються з рядом нових проблем i часто-густо застосовують рiзнi пiдходи до 1х виршення, якi базуються загалом на досвщ та знаннях радянського перiоду, що призводить до втрати часу, упродовж якого криза встигае розвинутися та призвести до банкрутства пiдприемства.
Як свщчать статистичнi данi, бiльшiсть укра1нських шдприемств перебувае у кризовому станi, понад третини з них - на шзшх стадiях кризи та е потенцшними банкрутами. Водночас системнi, структуры кризи, вiд яких потерпають як окремi пiдприемства, так i цш галузi та сектори економiки, змушують розробляти та застосовувати особливi управлшсью пiдходи, якi забезпечують своечасний початок боротьби з феноменом кризи. У зв'язку з цим у ринкових умовах господарювання особливого значення набувае виокремлення сфери антикризового управлшня, розвиток теори та практики якого е необхщним i актуальним.
Питання антикризового управлшня шдприемством не е зовшм новим. Значний внесок у дослщженш ще! проблеми зроби-ли таю вичизняш науковцi, як I.A. Бланк, В.О. Василенко, Л.А. Л^оненко, О.О. Терещенко, А.Д. Чернявський та шшь Однак аналiз наукових праць свiдчить про недостатнiй рiвень розгляду проблем антикризового управлшня, як у бшьшосп випадкiв присвяченi висвiтленню питань пожвавлення шдприемств шсля або на межi банкрутства, у той час як велике значення в сучасних умовах мае своечасна та правильна
Таблиця. Визначення поняття
оцшка факторiв, що зумовлюють виникнення кризи i дають можливiсть визначити шляхи уникнення пiдприeмством кризово! ситуаци.
Метою статп е теоретичне узагальнення особливостей сучасного кризового стану пiдприемства, виокремлення титв i видiв криз, дослщження причин i наслiдкiв !х виникнення.
Ниш не юнуе визнаного ушма науковцями визначення кризового стану пiдприемств, оскiльки не кожна негативна ситуащя в дiяльностi пiдприемства стае кризовою i може призвести до його лшвщаци. Тому, на наш погляд, дослщження питання антикризового управлшня необхщно розпочати, перш за все, з детальшшого визначення поняття «криза».
Кризою в науковiй лiтературi називають глибокий розлад, рiзкий перелом, перюд загострення суперечностей у процесi розвитку будь-яко! сфери дiяльностi людини. [20, 346]. Термш «криза» походить вщ грецького слова «кг1818», що означае ршення з якогось питання чи в сумшвнш ситуаци; також може означати переломний момент.
У рядi економiчно розвинутих кра!н кризу розглядають як об'ективно нормальне чи й позитивне явище, завдяки якому вщбу-ваеться природний вiдбiр у конкурентному середовищь 1снувала точка зору, що криза е характерною ознакою лише кашталютичного способу виробництва. Деякi науковщ вважають, що це поняття стосуеться лише процесiв макроекономiчного розвитку, iншi -поеднують зi станом пiдприемства, дехто з економюив пов'язуе кризу з поняттям «ризик» тощо. Свiтовий досвщ свiдчить, що криза - це циктчний природний стан економiчноl оргашзаци будь-якого рiвня. Вона настае через рiзнi промiжки часу, мае рiзнi масштаби, глибину й форми переб^у [14, 15]. Для дослiдження поняття «криза» проаналiзуемо визначення термiна деякими авторами, акцентуючи увагу на певних вщмшностях (див. таблицю).
«криза» деякими авторами
© Дробишева Олена Олепвна - викладач. Нжопольський шститут Запор1зького нацюнального утверситету.
ISSN 1562-109X
Р. Акофф Криза - це змiна тенденцш життeдiяльностi системи, тобто порушення И стшкосп, що радикальним чином И оновлюе [1]
I. Ансофф Криза - рiзкий крутий перелом, тяжкий перехiдний стан; гострi проблеми з будь-чим, тяжке становище [2, 149]
Л. Бартон Криза - це широкомасштабна, непередбачена подiя, яка веде до потенцшно негативних результат та може завдавати серйозно! шкоди усiй оргашзацп: працiвникам, продукцп, зв'язкам, фшансам та репутаци [5, 2]
О. О. Богданов Криза - це змша оргашзацшних форм комплексу (системи), завершення або перелом у процес його розвитку, що мае характер боротьби. Крiм того, являе собою порушення рiвноваги та в той же час перехщ до ново! рiвноваги, яка може розглядатися в якост межi змiн, якi вiдбуваються при кризi [6, 208-209]
О.Д. Василик Криза - глибокий розлад фшансово1 системи, зумовлений економiчними й полiтичними чинниками [7, 69]. Показник И наявност - дефщит державного бюджету
П.С. Грш Криза - втрата контролю над ситуащею [8, 97]
К. Ру-Дюфор Криза - нагромадження в оргашзацп або И частинi потенцiйних факторiв, якi здатнi припинити поточнi та майбутш операци пiдприемства, а також зачепити iндивiдiв та суспiльство на фiзичному, психологiчному та екзис-тенцюнальному рiвнi [15, 81]
О.П. Жарковська Криза - це крайне загострення внутрiшньовиробничих та сощально-еконо-мiчних вiдносин, а також вщносин оргашзацп з зовнiшньоекономiчним середовищем [3, 8]
Джон М. Кейнс Криза - раптова та рiзка змiна шдвищувально1 тенденци знижувальною [16, 45]
Е.М. Коротков Криза - це крайне загострення суперечностей у соцiально-економiчнiй системi (оргашзацп), що загрожуе И життестшкост в навколишньому середовищi [4, 13]
П. Лагадек Криза - це з^кнення з проблемами, якi виходять за звичш рамки; необхiднiсть дiяти в умовах вiдсутностi орiентирiв, як надавали сенс iндивiдуальним та колективним дiям. Це надзвичайна ситуацiя, яка супроводжуеться дестабiлiзацiею [11, 110]
Ф. Поддерьогш Криза фшансова - фаза розбалансованостi дiяльностi пiдприемства та обмежених можливостей впливу його керiвництва на фiнансовi вщносини [17, 342]
Ю. Розенталь i Б. Пiдженбург Криза - ситуащя, позначена високою небезпекою, станом невпевненосп, вiдчуттям невiдкладностi [9, 4]
К.Ф. Херманн Криза - це непередбачувана та несподiвана ситуащя, яка загрожуе прюритетним цшям органiзацil при обмеженому часi для прийняття рiшень [18, 72]
А.Д. Чернявський Криза - це переломний етап функцюнування будь-яко1 системи, коли вона шддаеться впливу ззовнi або зсередини, що потребуе вiд не1 якiсно нового реагування [19, 4]
С.З. Шершньова Криза - загальна ушверсальна фаза будь-якого циклу, перюд порушення рiвноваги [2, 149]
Отже, поняття «криза» асоцдаеться з такими категорiями, як протирiччя, втрата, небезпека, загроза, критичний перiод,
завершення або перелом тд час будь-якого процесу тощо. Деякi науковцi розумiють кризу шдприемства як незапланований i
небажаний процес, який може iстотно завадити подальшому функцiонуванню пiдприемства, iншi ж не ототожнюють це поняття з негативними тенденщями, а навпаки, пов'язують iз процесами оздоровлення та новими радикальними рiшеннями.
Слiд вщзначити, що спочатку кризи розглядалися як явища несподiванi та стихiйнi й тому особливо небезпечш, завжди мали тяжкi наслiдки. Пiзнiше кризи стали квалiфiкуватися як закономiрнi, була виявлена й доведена !х циклiчна природа, тобто кризи стали дещо прогнозоваш. Проте вважалось, що кризи не тшьки не потрiбнi економiчнiй систем^ але й дуже небезпечнi. Унаслщок чого з кризами почали активно боротися, при чому головним завданням антикризового управлшня стало
викорiнювання криз iз господарсько1 дiяльностi: не тшьки виведення системи з кризового стану, а й недопущення криз узагалi.
На наш погляд, можна погодитися з твердженням науковщв [1, 14, 15], як пов'язують кризу з можливютю подальшого розвитку пiдприемства, який означае набуття ново1 якостi, шдвищення в майбутньому стiйкостi пiдприемства, його зростання. Але, на нашу думку, лише тшьки за систематичного та превентивного
антикризового управлшня. У широкому розумшш криза необхщна економiчнiй системi так само, як i стабiльний стан, адже вона виявляе не тiльки крайню межу, а й надае iмпульс розвитку економши, тим самим виконуючи стимулюючу функщю.
Сутнiсть, передумови, характер та наслщки перiодичних кризових фаз у динамщ розглядае та пояснюе так звана «теорiя криз».
Загальна теорiя криз у динамiцi систем розроблена О.О. Богдановим i викладена в пращ «Тектолопя». Вiн визначае кризу як змiну органiзацiйних форм системи, перелом у процес И розвитку; видшяе два типи криз -з'еднувальш (формування нових зв'язкiв) та роз'еднувальш (розрив iснуючих зв'язкiв) [6]. На думку О.О. Богданова, криза - це порушення рiвноваги та в той же час перехщ до ново1 рiвноваги.
TeopÎH економiчних криз почала розвиватися у другш половит Х1Х ст. Було опублшовувало ряд робiт, якi пов'язують кризи з кон'юнктурними коливаннями попиту, споживанням, природними циклами. Фундаментальна розробка циктчних економiчних криз та матерiальноï основи ïx перiодичностi викладена в «КашталЬ> К. Маркса [12]. Кризовi фази довгострокових економiчниx циклiв дослiджував
М.Д. Кондратьев [10]. Дослщженням теорiï та ютори економiчниx криз займались Й. Шумпетер, G. Варга, I. Трахтенберг, С. Меньшиков та ш.
Глибою кризовi потрясiння кiнця ХХ ст. дали поштовх новим пiдxодам до теори криз. Загальнi положення цих пiдxодiв: кризи неминучi в розвитку будь-якоï системи, у тому чи^ економiчноï. Вони е неодмiнною фазою життевого циклу системи. Кризи виконують три функцiï в динамiцi систем -шдривають основи застарiлиx елемешгв, вiдкривають шляхи для встановлення нових, збертають та збагачують генотип системи. Завершуються кризи або переходом системи в новий яюсний стан, або ïï розпадом, замiною iншою системою. Кризи проходять декiлька етапiв - приховане нагромадження передумов кризового становища, обвал, депрешя, пожвавлення, яке завершуеться досягненням передкризового стану на новш основi. Також теорiя криз тдтверджуе, що кризи у сумiжниx сферах взаемоддать - або посилюють падшня або його згладжують, тим самим пом'якшуючи наслiдки. Крiм того, кризи в ршм циклiчноï динамiки шддаються прогнозуванню, тобто суспiльство може впливати на них, скорочуючи тривалiсть та зменшуючи втрати.
Таким чином, можна стверджувати, що будь-яка криза, якщо вона явно не загрожуе життездатностi пiдприемства, при вшх сво1'х негативних проявах та наслщках у результатi може бути позитивним моментом. За умови якiсного та своечасного менеджменту важливим кшцевим результатом кризи е яюсний стрибок. Теж саме зазначае Ю.М. Осипов у пращ «Теорiя господарства»: « ... Без кризи немае розвитку, немае яюсних перетворень... Криза - неодмiнна передумова та умова яюсного стрибку» [13, 92].
Критичний аналiз юнуючих у лiтературi з ща проблеми пiдходiв дозоляе зробити висновок щодо npaBOMipHoro визначення кризи як нестандартно!' ситуаци, яка супроводжуеться попршенням параметрiв функцiонування пiдприемства i вщкривае перед ним як загрозу його функцюнування, так i перспективи розвитку за умови ефективного антикризового управлшня.
Для здшснення антикризового управлшня принципово важливо
визначитися не тшьки з причинами виникнення кризи, характером ïï перебиу, видом, а й 1з факторами, яю iнiцiюють виникнення кризових ситуацiй.
Усю сукупнiсть факторiв, яю можуть зумовити кризу на шдприемств^ подiляють на зовнiшнi, або екзогенш (на них пiдприемство або може чинити слабкий вплив, або не може впливати взагат), i внутршш, або ендогенш (якi залежать вщ пiдприемства).
Головними екзогенними факторами можуть бути: спад кон'юнктури в економщ в цiлому, зменшення купiвельноï спроможностi населення, значний рiвень шфляци, нестабiльнiсть чинного
законодавства, нестабiльнiсть фшансового та валютного ринкiв, посилення конкуренци в галузi, криза окремоï галуз^ сезоннi коливання, посилення монополiзму на ринку, пол^ична нестабiльнiсть у краш, конфлiкти мiж засновниками.
Не менш численнi й ендогеннi фактори, яю можна згрупувати в такi блоки: низька яюсть менеджменту, низький рiвень квалiфiкацiï персоналу, недолiки у виробничш сферi, прорахунки в галузi постачання, низькi якiсть та рiвень маркетингу, втрата ринюв збуту продукцiï, прорахунки в швестицшнш полiтицi, брак шновацш i рацiоналiзаторства, дефiцити у фшансування, брак контролiнгу або незадовiльна робота його служб. Недостатня досвщчешсть менеджерiв, некомпетентнiсть керiвництва, зловживання в цшому призводять до прийняття помилкових ршень, неефективного управлiння, неможливостi пристосуватися до ринкових умов.
Оскiльки численнi фактори, що ддать у рiзних напрямах, можуть спричинити кризовi явища та тенденци, виникае потреба створення на тдприемствах системи контролю та своечасного виявлення ознак майбутньо1' кризово1' ситуацiï. Ч^ке розумiння ситуацiï дозволить своечасно вщреагувати та прийняти вiдповiднi управлiнськi заходи.
Класифшащя кризових явищ в Украш на рiвнi пiдприемств дозволяе видшити такi типи криз, якi можуть бути одночасно й послщовними стадiями процесу руху пiдприемства до банкрутства:
криза потенщалу (стратегiчна криза), коли тдприемство продовжуе розвиватися, хоча i бшьш повiльними темпами. До причин кризи можна вщнести технологiчнi розриви; винахщ товарiв - замiнникiв, неправильне встановлення мiсiï, завдань та стратепчного курсу; неадекватну вимогам ринку стратегда маркетингу. 1ндикаторами розгортання даного типу кризи можуть бути попршення дшово1' репутацiï, припинення дiï довгострокових контракпв, втрата постачальникiв стратегiчних ресурсiв, зниження темпiв зростання виробництва та продаж, у тому чи^ бiльше, шж у середньому по галузi, скорочення ринково1' частки промислового пiдприемства тощо. Стратегiчна криза призводить до руйнування потенцiалу прибутковостi, що свiдчить про неможливють «заробляти» необхiдний для шдтримування зростання фiнансовий результат. Якщо в цих умовах не шщюегься розробка превентивних антикризових заходiв (наприклад, диверсифшащя або
перепрофiлювання дiяльностi, вихiд на новi ринки), промислове пiдприемство може втратити можливють виробляти стабiльний прибуток, що у перспективi призведе до збитковосп та розгортання кризи результату;
криза результат, яка
характеризуеться наявшстю негативних вiдхилень фактичного стану вщ запланованого, перш за все зниженням рентабельностi та обсягiв прибутку, що негативно вщбиваеться на вiдносинах шдприемства з акцiонерами, кредиторами й позичальниками та призводить до вiдпливу капiталiв iнвесторiв та зумовлюе
неможливють продукувати в подальшому зростання грошових потокiв, якi необхiднi для формування нового потенцiалу успiху. З метою полiпшення показникiв дiяльностi пiдприемства виправдано застосування заходiв тактичного характеру - зниження витрат, пiдвищення продуктивностi. Слщ вiдзначити, що радикально змiцнити фшансовий стан пiдприемства можуть також резервш фонди, якi дозволять запобiгти краху навт у випадку суттевого недоодержання кош^в через розвиток непередбачених подш. Особливу увагу на цiй стади необхiдно звернути на рiзке зменшення коштiв на рахунках; збiльшення/рiзке скорочення деб™рсько1 заборгованостi, И старiння, розбалансування деб™рсько1 та кредиторсько1
заборгованостi, рiзке зниження
кредиторсько1 заборгованостi, зниження обсяпв продажiв. У подiбному станi шдприемство зазнае збиткiв i змушене спрямовувати частину оборотних коштiв на !х погашения i, як наслiдок, переходить до режиму скороченого виробництва. У цьому випадку криза загрожуе подальшому юнуванню пiдприемства та потребуе негайного проведення фшансово1 санацп. Початок кризи результат можна iдентифiкувати за рiзким коливанням при тенденцп зниження основних показниюв дшово1 активностi тдприемства та несприятливих показникiв фшансово1 стшкосп та прибутковостi пiдприемства;
криза лшвщносп, коли пiдприемство е неплатоспроможним, тобто ресуршв не вистачае для фшансування навiть скороченого виробництва та здшснення платежiв за зобов'язаннями. Отже, як iндикатори цього типу кризи можна розглядати низью значення коефiцiентiв лшвщноси, нестачу коштiв, забезпеченостi власними оборотними коштами,
невиправдане зростання вщношення боргових зобов'язань до загально1 суми активiв. Кризу неплатоспроможностi можна розглядати як реальну загрозу зупинки тдприемства та подальшого банкрутства.
Сучасне уявлення про сутнiсть кризи можна охарактеризувати за допомогою таких ознак:
криза е нестандартною ситуащею, яка призводить до погiршення параметрiв функцiонування тдприемства;
криза загрожуе цiлям, цiнностям та функцюнуванню пiдприемства в цiлому;
криза вносить невизначешсть в оцiнку ситуаци, тому може не пiддаватися уп-равлiнню;
неготовнiсть до кризи зменшуе час на реакщю до мшмуму, викликаючи стрес;
без систематичного антикризового уп-равлiння iнформацiя, що е в наявност у учасниюв кризи, як правило, недостатня;
криза створюе ситуащю, при якiй величезне значення вiдiграе своечаснiсть i невщкладшсть вживання антикризових заходiв;
криза знижуе рiвень контролю за подiями;
криза змшюе вiдносини мiж учасниками;
криза посилюе тиск оточуючих на ошб, якi приймають рiшення щодо урегулювання складно1 ситуаци;
криза пiдвищуе напружешсть. Узагальнення теоретичних основ економiчноl сутностi кризового стану суб'екпв господарювання в контекстi реалiзацil комплексу заходiв щодо його подолання дозволяе зробити таю висновки:
кризи е перюдичними та неминучими у дiяльностi будь-якого тдприемства, вони вщображають власш ритми розвитку кожного окремого тдприемства, iнодi цi ритми не зб^аються з ритмами загального розвитку або розвитку шших пiдприемств;
аналiз поняття «криза» свiдчить про iснування рiзних поглядiв на понятiйнi межi цього термша. Бiльшiсть науковцiв вважають кризою будь-який переломний момент у житп пiдприемства й не надають цьому поняттю негативного забарвлення. Це цшком виправданий пiдхiд для кра1н зi стабiльною економiкою, де кризове шдприемство вщносно легко може вiдновити рiвновагу за рахунок зв'язкiв зi сталим зовнiшнiм
середовищем. Але в сучаснш вiтчизнянiй економщ icHye безлiч дестабiлiзуючих зовнiшнiх факторiв, що дае пiдcтави визначати кризу шдприемства винятково як стан, який загрожуе його фyнкцiонyванню;
головною метою антикризово! полiтики мае бути не стшьки боротьба з вже наявними кризами, скшьки створення умов для того, щоб можливi кризи були м'якш^ проходили cпокiйнiше та не викликали значного ризику. Таким чином, антикризова пол^ика мае бути бшьш превентивною, шж реактивною, бшьш загальноекономiчною, шж вузько антикризовою;
Заходи iз протидп кризам необхiдно формувати на початковш стади розвитку кризи шляхом створення ефективно! системи превентивного антикризового управлшня, яка дозволить систематично i своечасно виявляти сигнали про формування негативних внутршшх i зовшшшх чинникiв та процеciв, здатних спричинити кризу.
Лiтература
1. Акофф Р. Планирование будущего корпорации. - М.: Прогресс, 1985.
2. Антикризове управлшня шдприемством: Навч. поciб. / За заг. ред. е.З. Шершньово!. - К.: КНЕУ, 2007.
3. Антикризисное управление: Учебник / Е.П. Жарковская, Б.Е. Бродский. -2-е изд., испр. и доп. - М.: Омега-Л, 2005.
4. Антикризисное управление: Учебник для вузов / Под ред. Э.М. Короткова. -2-е изд доп. и перераб. - М.: ИНФРА-М, 2006.
5. Barton L. Crisis in organizations: Managing and communicating in the Heat of Chaos. Cincinnati. - Ohio: South-Western, 1993.
6. Богданов А.А. Тектология. Всеобщая организационная наука. - М.: Экономика, 1989.
7. Василик О.Д. Теорiя фiнансiв: Щц-ручник. - К.: Н1ОС, 2001.
8. Green P.S. Reputation Risk Management. London: Pitman // Financial Times, 1992.
9. 1ванюта С.М. Антикризове управлшня: Навч. noci6. - К.: Центр учбово! лт., 2007.
10. Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики / Редкол.: Л.И. Абалкин (отв. ред.) и др.; Ин-т экономики АН СССР. -М.: Экономика, 1989.
11. Lagadec P. Un nouveau champ de responsabilite' pour les dirigeants // The Virtual Corporation. - New York, 1993; Rev française de gestion. - Paris, 1996. - № 108.
12. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. Т. 1. Кн. 1 : Процесс производства капитала. - М.: Издательство Политической лит., 1988.
13. Осипов Ю.М. Теория хозяйства. Учебник в трех томах. Т. 3. - М.: МГУ, 1998.
14. Попов Р.А. Антикризисное управление: Учебник. - М.: Высш. шк., 2003.
15. Rouh-Dufort Ch.Crisis:des possibilite' iaprentissage pour ... enterprise // Rev française de gestion. - Paris, 1996. - № 108.
16. Стратегия и тактика антикризисного управления фирмой / Под общ. ред. А.П. Градова и Б.И. Кузина. -СПб.: Специальная лит., 1996.
17. Фшанси шдприемств: Пщручник.-3-те вид., перероб. та доп. / За ред. Ф. Подде-рьопна. - К.: КНЕУ, 2000.
18. Forgue B. / Nouvelles approaches de la gestion des crises // Rev française de gestion. - Paris, 1996. - № 108.
19. Чернявський А. Д. Антикризове управлшня шдприемством: Навч. пошб. - К.: МАУП, 2006.
20. Экономическая энциклопедия / Под ред. Л.И. Абалкина. - М.: Экономика, 1999.
