CC BY
134
УДК 343.1 (477)
В. А. Некрасов,
канд. юрид. наук, доцент, заступник начальника ФПМНацюнального утверситету ДПС Украгни з науковог роботи, полковник податковог мшцп, м. 1ртнь
ПОНЯТТЯ I СКЛАДНИКИ 1НФРАСТРУКТУРИ ОРГАШЗОВАНО1 ЗЛОЧИННОСТ1
У СФЕР1 ГОСПОДАРСЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Стаття присвячена визначенню поняття i змiсту сучасно! iнфраструктури оргашзовано'1 злочинностi у сферi господарсько'1 дiяльностi. Розглянуто принципи побудови й елементи сучасно! iнфраструктури господарських злочишв, у межах яко! д^ть злочиннi технологи.
Ключовг слова: злочини у сферi господарсько'1 дiяльностi, шфраструктура злочинiв, злочиннi технологи.
Один з провщних французьких дослiдникiв М. Патен у робот «Загальна частина кримшального права й кримiнальне законодавство у сферi бiзнесу» вiдзначав, що проблема економiчних злочинiв, у тому чист у сферi пiдприeмництва, настiльки твердо проклала шлях у науку, що стала ледве чи не найголовшшою. Приблизно так розщнювали и у XX ст. американськi i европейсью соцiологи й кримiнологи Е. Сатерленд (1939 р.), Д. Ньюмен (1958 р.), Г. Майнхейм (1965 р.), Р. КуЫ (1969 р.), Г. Едельхерц (1970 р.), Г. Кайзер (1980 р.), К. Тидеман (1984 р.), Г. Й. Шнайдер (1987 р.), Б. Свенссон (1987 р.) та ш. [Цит. за: 7 с. 6].
Украшсью й росшсью науковщ в галузi оперативно-розшуково! дiяльностi i кримшалюти iз значним вщставанням взялися за освоення ново! проблеми. В однш iз перших фундаментальних роб^ викладалися загальнi вказiвки про методику розслщування та його особливосп: (а) розкрадань у торговельних i загот1вельних органiзацiях, громадських 1'дальнях, на пщприемствах хлiбопекарноi промисловостi, в колгоспах, радгоспах, тдсобних господарствах; (б) кримшальних справ про випуск недоброякюно'1, некомплектно! i нестандартно! продукци; (в) злочишв, пов'язаних з каттальним будiвництвом i порушенням технiки безпеки; (г) хабарництва й посадових злочинiв та ш.
[3].
У сучаснiй Украiнi шша структура економiчноi злочинносп. На першому етапi (в 1992 - 1993 рр.) домывало розкрадання кошт1в банюв з використанням фiктивних плат1жних докуменпв (авiзо, чеюв тощо). Другий етап (1993 - 1995 рр.) характеризувався вчиненням злочишв переважно з використанням фшансових i трастових компанiй кримшально! спрямованостi. На третьому етапi (з 1996 р. до сьогодення) одержали поширення: (а) факти незаконного отримання i присвоення кредитних ресурав банюв, а також злочини: (б) на ринку щнних паперiв, (в) у сферах зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi, (г) споживчого ринку, (д) приватизаци державного й комунального майна, (е) податковi злочини, вчинеш представниками бiзнесу, (е) розкрадання бюджетних коштiв.
Кримiнальнi правопорушення, вчинеш у сферi економiки, вiдрiзняються рiзноманiтнiстю, особливою витонченiстю, високоiнтелектуальним характером, швидкою адаптацiею до нових методiв i форм господарсько'1 дiяльностi i застосовуваних банювських документ1в, нових електронних плат1жних засобiв, засобiв зв'язку й оргтехшки, банкiвських валютних i митних технологий здiйснення господарських операцiй. Тут, як правило, дiе органiзована злочиннiсть часто за наявносп ланцюжка учасникiв, яю спецiалiзуються на виконаннi окремих видiв дiй згiдно з розподiлом, установленим у злочинному угрупованш, а також детальним розробленням кримшально'1 схеми, вщповщного матерiально-технiчного й фiнансового забезпечення, «юридичного» й силового прикриття. Суспiльна небезпека
вчинених у цш сферi злочинiв сьогодш вiдрiзняeться значною масовiстю й масштабами. Шкоду, запод^вану цими злочинами, треба розглядати як одну з ключових загроз нацiональнiй економiчнiй безпецi [2, с. 6, 7].
Принциповi положення в^чизняно! оперативно-розшуково! науки i кримшалютики вiдбивають чiтку залежнiсть: наскiльки повно виявлеш закономiрностi злочинно! дiяльностi в цариш економiки, настiльки можна розраховувати на появу ефективних тактики припинення й методик розслщування окремих видiв i груп злочинiв та !х вiдповiдного оперативно-розшукового забезпечення.
Актуальнiсть цього напрямку мае вс передумови, що охоплюе:
1) складнiсть оперативно! обстановки на територп вае! кра!ни якщо мати на увазi реальнi загрози економiчнiй безпецi Укра!ни;
2) стшке зростання латентно! злочинностi у сферi господарсько! дiяльностi;
3) недостатню сильш агентурнi позици у кримiнальному середовищц
4) слабкi позицп вiтчизняних правоохоронних оргашв щодо штеграцп iнформацiйно-пошукових систем до аналогових европейських i твшчноатлантичних;
5) кримiналiзацiя економiчних вiдносин, поеднаних з тотальними корупцшними проявами;
6) постшне зниження кiлькостi справ кримiнального провадження про злочини у сферi господарсько! дiяльностi, що направляються до суду;
7) стабшьне зменшення обвинувальних вироюв по цих справах.
Ефективнiсть протидп цим злочинам криеться в розумшш кримiногенних процесiв, що вiдбуваються в економщ, у здатностi правоохоронних оргашв мислити вщповщними категорiями, осягати лопку масштабно! кримiналiзацii економiчних вiдносин, стввщношення функцiонування рiзних державних iнституцiй iз процесами "пшзацп економiки та ш.
У кожному кримiногенному процесi юнуе певна «кримшальна» логiка у створенш сприятливих умов, за яких можуть реалiзовуватися протиправнi задуми. 1снують 2 найбшьш кримiналiзованих напрямки економiки, в межах яких будуються кримiнальнi технологи, схеми, способи вчинення протиправних дш: (а) стягування податкгв i (б) розподгл бюджетних коштгв. Якщо порiвняти !х з точки зору ризиюв бути викритими правоохоронними органами, то другий е бшьш небезпечним у зв'язку з тим, що легко може окреслити коло суб'екпв, причетних до розподшу бюджетних кош^в i до зловживань у цiй сферь У першому, навпаки, iснуючi злочинш технологи й умови, в яких вони дшть (особливо корупцiйний складник), дозволяють уникати вiдповiдальностi, тому корумповаш можновладцi, в тому числi т^ хто повинен контролювати й боротися iз цими злочинами, е учасниками кримшального перерозподiлу результатiв злочинно! дiяльностi.
Треба усвiдомлювати, що кожна злочинна технология мае сво! слабкi мюця й вимушена балансувати мiж тшьовою й легальною економiкою, мiж рухом готiвкового й безготiвкового капiталу. Без таких ланцюпв кримiнальнi схеми юнувати практично не здатнi. Контроль за мюцями конвертацп готiвкового й безго^вкового капiталу - так званими фштивними фiрмами, «майданчиками», якi i е такими мюцями, - надае практично абсолютш можливостi корупцiйного контролю за тшьовою економшою. У такому разi рух готiвки, отримано! внаслiдок протиправних операцш, а тим бiльше !! розподiл прослiдкувати практично неможливо. Ось чому корумповаш можновладщ створюють непрозор^ економiчно не обгрунтованi правила ведення господарсько! дiяльностi, впроваджуючи безсистемнi моделi нормативно! бази й додаючи до цього корупцшний тиск, заганяють суб'екпв господарювання в тiнь i отримують значний вщсоток з мiнiмальним (зауважуемо!) для себе ризиком при перерозподш тшьового капiталу. Впливати на щ процеси можна лише шляхом руйнацп вае! iнфраструктури злочинностi в дослщжуванш царинi.
Термiн «инфраструктура» з'явився в економiчнiй лiтературi не випадково. Вш означае комплекс галузей господарства, яю обслуговують виробництво, будiвництво
шляxiв, кaнaлiв, водосxовищ, поpтiв, aеpодpомiв, склaдiв, енеpгетичне господapство, тpaнспоpт, зв'язок, водопостачання, кaнaлiзaцiю, освiтy, нayкy, оxоpонy здоpов'я та iн. [5]. Eкономiчнa наука, y свою чеpгy, позичила його з вшськового лексиконy, де цим теpмiном опеpyвaли пpи ознaченнi комплексy тиловиx споpyд, що зaбезпечyють дп збpойниx сил (склади боeпpипaсiв, вшськовик мaтеpiaлiв, aеpодpоми, бази, пункти yпpaвлiння, шляxи сполyчення, тpaнспоpт, yкpiплення, системи зв'язку й yпpaвлiння, фiзико-геогpaфiчнi властивост теpитоpiï тощо) [7].
Головна мета iнфpaстpyктypи - ствоpити систему допомiжниx (дpyгоpядниx) постшно дiючиx елемешив господapського пpоцесy, що пiдпоpядковaнi або уможливлюють фyнкцiонyвaння ключовиx об'eктiв господapствa, а якщо це стосуеться злочинно'1 дiяльностi, уможливлюють системне вчинення злочишв у сфеpi господapськоï дiяльностi.
До економши завжди була пpикyтa увага кpимiнaльниx стpyктyp, особливо остaннiм часом, дичиною чому стали нaйбiльш raprararni умови, що склалися в суспшьста, якi надавали змогу з мшмальними pизикaми отpимaти мaксимaльнi нaдпpибyтки. До ще'1 думки сxиляeться i В. Я. Тацш, зазначаючи, що пpоблемa економiчниx злочинiв зaгостpилaся в пеpеxiдний пеpiод. Особи, сxильнi до ^отша^нно! дiяльностi, вмiло викоpистовyвaли пpогaлини в законодавсга й за коpоткий час збагачувалися, викоpистовyючи псевдоpинковy економiкy. Численнi зловживання ^авом, з одного боку, i бpaк пpaвового впоpядкyвaння економiчниx вщносин - з дpyгого, вимагали вщ деpжaви адекватно'1 pеaкцiï. Деpжaвa ж у кpизовиx yмовax змушена викоpистовyвaти ^имшально-пpaвовi зaxоди впливу на економiчнi вiдносини, зaмiнивши в бaгaтьоx випaдкax цившьно-пpaвовi фоpми pегyлювaння економiки [б].
У такому ^оцеа з боку потенцiйниx пpaвопоpyшникiв завжди йдеться ^о оцiнкy pизикiв i пеpевaг: з одного боку, потpaпляння ïx у поле зоpy пpaвооxоpонниx оpгaнiв i пpитягнення до кpимiнaльноï вiдповiдaльностi, з дpyгого - pозмip очiкyвaного коpисливого pезyльтaтy. Пpи цьому вpaxовyються всi чинники, якi або спpиятимyть учиненню господapськиx злочинiв, у зв'язку з чим «будуються» об'екти iнфpaстpyктypи, що уможливлять iснyвaння злочинниx теxнологiй на тpивaлий час, або це обмежиться лише paзовою злочинною aкцieю.
Пpи цьому бpaк деpжaвноï полiтичноï волi на таку боpотьбy в поeднaннi з iнтелектyaлiзaцieю пpедстaвникiв кpимiнaльного сеpедовищa й коpyпцiйним тиском будуть пеpевaжyвaти остaннix до вчинення злочину. Дшсно, володiючи значним фшансовим pесypсом, пpaвопоpyшники здaтнi залучати до pозpоблення злочинниx теxнологiй i власного зaxистy нaйкpaщий iнтелектyaльний людський pесypс.
На це звеpтaв увагу один з pозpобникiв концепцп детшзацп економши В. М. Попович. Вiн тд^еслював, що «висунута гiпотезa aктyaлiзyeться ще бшьше, якщо вpaxовyвaти те, що суб'екти кpимiногенниx тiньовиx вiдносин, ïx економiчнi фоpмyвaння об'еднуються у колективнш pозpобцi сxем свое'1 пpотипpaвноï дiяльностi опеpaтивнiше, нiж деpжaвнi i мiжнapоднi шституцп у pозpобцi теоpетико-методологiчниx засад ствоpення оpгaнiзaцiйно-пpaвовоï iнфpaстpyктypи пpевентивноï пpотидiï pозвиткy тшьового тpaнснaцiонaльного кaпiтaлообiгy» [4, с. 11].
Недосконалють законодавства свщчить лише пpо те, що коpyмповaнi можновлaдцi зaоxочyють виникнення i штучне спpияння мaсштaбностi тiньового сектоpa економши, з тим щоб з мшмальними для себе pизикaми отpимaти доступ до ïï pезyльтaтiв пiд час пеpеpозподiлy тiньовиx нaдпpибyткiв.
Пpиклaди подiбниx безвиxiдниx ситyaцiй, взаемодп й мобшьносп злочинниx фоpмyвaнь, на думку В. М. Поповича [4, с. 11, 12], можна навести тактично стосовно всieï iнфpaстpyктypи взaeмовiдносин, пов'язaниx iз зaпобiгaнням, виявленням i пpипиненням факлв нaцiонaльноï i тpaнснaцiонaльноï оpгaнiзовaноï злочинносп.
Пpоводячи власне дослiдження, ми дшшли висновку, що iнфpaстpyктypa злочинностi у сфеpi господapськоï дiяльностi покликана зpобити можливим учинення злочину, забезпечити довготpивaлiсть iснyвaння злочинниx теxнологiй, сxем тощо й
виконати функщю по забезпеченню органiзованих злочинних угруповань такими ресурсами:
- людським - шляхом створення умов для вербування або втягування у злочинну дiяльнiсть потенцшних учасникiв;
- штелектуальним, за якого особи, здатнi за сво'1'м iнтелектуальним i фаховим рiвнем виступати розробниками злочинних технологiй, з урахуванням реалш сьогодення, а також мiнiмiзувати ризики потрапляння в поле зору правоохоронних оргашв;
- фшансовим, за якого сьогодш кожна юнуюча кримшальна схема потребуе фiнансування для реалiзацiï злочинних задумiв (забезпечувати рух грошових кошт!в по банкiвських рахунках, здшснювати купiвлю-продаж товарiв або послуг), а також тдкупу учасникiв (посадовщв), якi повиннi бути задiянi у кримшальних схемах, та iн.;
- створення безпечних умов для прикриття злочинно'1 дiяльностi й уникнення кримшально'1 вiдповiдальностi, якi охоплюють: корупцiйний складник, юридичне прикриття (адвокати), максимальне скорочення часу на реалiзацiю злочинних задумiв та i^;
- структурним, тобто створенням штучних або використання юнуючих установ, пiдприемств, органiзацiй, що забезпечать реалiзацiю злочинно'1 технологи, а також легалiзацiю доходiв, одержаних злочинним шляхом;
- комушкативним, забезпечуючи систему, форми зв'язку мiж учасниками кримiнального середовища, для формування в суспiльствi позитивного або нейтрального ставлення до рiзних видiв господарських злочинiв з боку його представниюв, особливо коли потерпшою стороною стае держава, користуючись негативним ставленням суспшьства до iнститутiв влади.
Таким чином, шфраструктуру злочинностi у сферi господарсько'1 дiяльностi, з нашого погляду, можна уявити в нижченаведеному виглядь
1нфраструктура злочинност1 у сфер1 господарськог д1яльност1 - це система легальних тдприемств, установ, органiзацiй i штучно створених утворень, поеднаних у единий ланцюг, якi забезпечують протизаконних рух товарiв, капiталiв, цiнних паперiв, послуг, у тому числi незаконного походження, а також людських ресурав для поновлення учасникiв кримiнального середовища з метою уможливлення довготривалого функщонування технологiй, схем i способiв учинення господарських злочишв.
Аналiз загальног iнфраструктури злочинност1 у сфер1 господарськог д1яльност1 показуе, що необхщно усвщомлювати, що сучасш злочиннi технологи завжди пов'язанi потребою варiювання мiж легальною й тшьовою сферами економши: з рухом безготивкового (як правило, легального) й го^вкового (як правило, тшьового) катталу, легалiзацiею контрабандно ввезеного або вкраденого товару, катталу, для чого створюються таю мюця 1'х «перетину», як «конвертацшш центри», «майданчики».
1. Мережi загального користування, що створюють умови для функщонування економти як единог економiчноï структури й використовуються оргатзованими злочинними групами в ланцюгу кримшальних схем дляреалiзацiïзлочинних задумiв, а саме:
- шляхи сполучення: залiзницi, автомапстрал^ мости, мюью транспортш системи, вокзали, аеропорти;
- служби i споруди, необхщш для функщонування окремих господарюючих суб'екпв i полшшення зв'язюв мiж ними, яю задiянi в ланцюгу злочинних схем: бiржi, банки, дилерськi i брокерсью контори, пункти прокату й лiзингу, парабанкiвськi установи, торговельнi доми, оптов^ збутовi й постачальнi органiзацiï, 1нтернет-ресурси.
2. Мережi, штучно створет для використання в ланцюгу злочинних схем:
- мережi споруд для тдпшьного виробництва й переробки, система складських примщень, транспортнi магiстралi, трубопроводи тощо, створенi поза державним контролем, а також суб'екти господарювання, створеш з метою прикриття незаконно'1 або заборонено'1 дiяльностi (фiктивнi пiдприемства (конвертацiйнi центри) рiзноï спрямованостi) та iн. За даними ДПС Укра'1'ни, податковими органами виявлено
пщприемств з «ознаками фiктивностi»: в 1997 р. - 1650, в 1998 р. - 2680, в 1999 р. - 4169, у 2000 р. - 3600, у 2001 р. - 4500, у 2002 р. - 5028, у 2003 р. - 5900, у 2004 р. - 3600, у 2005 р. - 4300, у 2006 р. - 4400, у 2007 р. - 4300, у 2008 р. - 3600, у 2009 р. - 1950, у 2010 р. - 820, у 2011 р. - 544, у 2012 р. - 416; а конвертащйних центрiв: у 2003 р. - 353, у 2005 р. - 273, у 2006 р. - 334, у 2007 р. - 294, у 2008 р. - 285, у 2009 р. - 253, у 2010 р. - 198, у 2011 р. - 144, у 2012 р. - 82.
Основт елементи сучасног Iнфраструктури:
- бiржi товарш, фондов^ валютш, банки та iншi фшансово-кредитш установи, торговельш доми, оптовi торговi оргашзаци;
- корупцшний сегмент державних правоохоронних контролюючих шститупв: суди, правоохоронш й контролюючi органи, iншi органи державно! влади, яю забезпечують функщонування ланцюга злочинно! схеми на певному етат шляхом видання незаконних розпорядчих докумешив щодо отримання пшьг, набуття прав; скасування реестрацп суб'екпв господарювання, вщчуження майна або набуття прав на нього, формальне ставлення до виконання контрольних функцш тощо;
- оргашзоваш злочинш групи, яю через iснуючi державш, юридичш, консалтинговi й аудиторськi шституцп надають послуги з обслуговування тшьового сектора економши - забезпечення процедури банкрутства пщприемств, що потрапили у поле зору правоохоронних оргашв, учинення злочишв з використанням електронних платижних систем, високих шформацшних технологш тощо.
Субкультурна Iнфраструктура:
- штучне запровадження безсистемносп в нормотворчiй i правозастосовнш практицi, що виключае ефективнiсть заходiв з депшзацп економiки, вiдстоювання корпоративних iнтересiв полiтичних сил, що йдуть у розрiз нацiональним;
- штучне створення неефективних правил ведення господарсько'1 дiяльностi, оподаткування, нiвелювання принципом конкуренцп шляхом установлення преференцiй пiдконтрольним суб'ектам господарювання;
- виключення iз системи становлення держави виховних, нащонально-патрютичних, морально-духовних складникiв, з метою розмежування суспшьства, неперешкоджання розбещенню молодi й поширенню субкультури кримшального середовища та ш.
Iнфраструктурнi елементи знаходяться в кореляцшнш залежностi вiд виду злочинно! дiяльностi, однак 1'м притаманнi i спiльнi ознаки, характернi для вах видiв господарських злочинiв. Щоб зрозум^и принципи 1'х побудови, а також визначити, яким чином вони сшввщносяться з окремими видами злочинно! дiяльностi в цiй царинi, треба спочатку визначити ключовг види злочинног дгяльностг, навколо яких вони формуються. По-перше, це 11, що пов'язаш з маншулящями зi сплатою податкiв, штучним зменшенням бази оподаткування, з наступним спрямуванням цих коштв на користь тшьово!' економiки; подруге, яю пов'язанi зi зловживаннями щодо розподшення державного майна, бюджетних кошт1в, нащонального багатства (пiдприемства, земля, надра тощо), з вилученням 1х з державного об^у шляхом розкрадання; по-трете, т, що пов'язаш iз зайняттям забороненими видами господарсько! дiяльностi або взагалi з незаконним заняттям такою дiяльнiстю.
1снуе також четверта група цих видiв дiяльностi, але И можна назвати умовно, у зв'язку з тим, що вона охоплюе 2 напрямки злочинних дш: (а) перший характеризуеться злочинними дiями загальнокримшально! спрямованосп, завдяки вчиненню яких утворюеться злочинний каттал (незаконний об^ збро!, наркотиюв, крадiжки ТМЦ, шахрайськi дii тощо); (б) другий, пов'язаний iз застосуванням лептимних елементiв (об'ектiв) господарського процесу у зв'язку з тим, що останш використовуються для уможливлення легалiзацii капiталу, утвореного внаслiдок учинення злочишв, охоплених першим напрямком.
Уа iншi злочини е другорядними, тобто уможливлюють учинення основних
корисливих злочишв; це пiдробка документiв, фштивне пiдприемництво, службове пiдроблення, хабарництво та ш.
Коли йдеться про шфраструктуру, слщ завжди вести мову тшьки про посттм оргашзацтт форми господарювання, що дють за нижченаведеними принципами:
1) шфраструктурш елементи повинш бути сталими («стацюнарними») у своему юнуванш i створюються для обслуговування тривало дiючих злочинних технологiй;
2) кардинальною ïx ознакою як складникiв системи е 1'х взаемодiя, тобто це комплекс взаемод^чих елементiв, що утворюють окрему цшсшсть;
3) шфраструктурш елементи переважно використовуються щодо злочишв, яким притаманна цикшчшсть (повторюванiсть) у чаа;
4) економiчний ефект вщ iснування iнфраструктури мае спiввiдноситися iз витратами на ïï створення й очшуваним корисливим результатом вiд учинення злочину;
5) ус iнфраструктурнi елементи не е незмшними; 1'м властивi не лише внутрiшнi суперечностi, а й змши пiд впливом зовшшнього середовища, а також потреб i виду злочинно'1 дiяльностi, можливостей правоохоронних оргашв щодо 1'х викриття;
6) вони побудоваш так, щоб убезпечити суб'екпв злочинно! дiяльностi, а також злочинш схеми вiд загроз знищення або потрапляння в поле зору правоохоронних оргашв;
7) характер шфраструктурних елемешив взаемозумовлений з видом та елементами злочинно! дiяльностi й видом господарсько! дiяльностi;
8) взаемозв'язок шфраструктурних елемешив з певними видами злочинноï дiяльностi повинен бути прихованим або замаскованим.
На наше переконання, подальше наукове i практичне дослщження складових частин, зв'язюв, динамши й перспектив розвитку шфраструктури злочинностi е нагальною потребою сьогодення [1, с. 40-44]. При створенш стратеги боротьби зi злочинами у сферi господар^^ дiяльностi варто виходити з 2-х ключових напрямкiв: (а) вивчення злочинних дш як таких для розумiння найбшьш значимих сталих елементiв у системi злочинноï дiяльностi, впливаючи на яю можна досягнути позитивних результатiв по ïx знешкодженню; i (б) дослщження зовшшшх умов та iнфраструктури злочинносп, яка сприяе тривалому iснуванню певних злочинних схем, оргашзованих злочинних угруповань i злочинних оргашзацш з метою ïx подальшоï нейтралiзацiï.
Список лтератури: 1. Долженков О. Ф. Основи розвщки в середовищi та iнфраструктурi злочинностi: моногр. / О. Ф. Долженков, В. А. Некрасов, Ю. Е. Черкасов. -Одеса: РВВ ОЮ1 НУВС, 2003. - 198 с. 2. Криминалистическое обеспечение экономической безопасности и борьбы с коррупцией: учеб.-прак. пособ. / под ред. А. Ф. Лубина и С. Ю. Журавлева. - Н. Новгород: Нижегород. акад. МВД России, 2012. - 418 с. 3. Настольная книга следователя / под общ. ред. Ген. прокурора Союза ССР Г. Н. Сафонова. - М., 1949. - С. 630-784. 4. Попович В. М. Економiко-кримiнолiчна теорiя детЫзаци економши: моногр. / В. М. Попович. - 1рпшь: Акад. держ. подат. служби Украши, 2001. -524 с. 5. Советский энциклопедический словарь. - М.: Совет. энцикл. 1985. - С. 499. 6. Тацт В. Я. Боротьба зi злочиншстю у сферi економiчниx вщносин як виршальний напрямок дiяльностi правоохоронних оргашв / В. Я. Тацш // Вюн. прокуратури. - 2002. -№ 1 (13). - С. 13-18. 7. Юго-западный театр военных действий. - [Изд. 3-е] - М.: МО СССР, 1981. - Т. 10. - М., 1972. - 376 с.
ПОНЯТИЕ И СОСТАВЛЯЮЩИЕ ИНФРАСТРУКТУРЫ ОРГАНИЗОВАННОЙ ПРЕСТУПНОСТИ В СФЕРЕ ХОЗЯЙСТВЕННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
Некрасов В. А.
Статья посвящена определению и содержанию современной инфраструктуры организованной преступности в сфере хозяйственной деятельности. Рассмотрены принципы построения и элементы современной инфраструктуры хозяйственных
преступлений, в пределах которых действуют преступные технологии.
Ключевые слова: преступления в сфере хозяйственной деятельности, инфраструктура преступной деятельности, преступные технологии.
THE NOTION AND CONTENTS OF ORGANIZED CRIMINALITY IN THE SPHERE OF
ECONOMIC ACTIVITY Nekrasov V. A.
The article is concerned with the definition of notion and contents of modern infrastructure of criminality in the sphere of economic activity. In this article are considered the principles of building, the elements of modern infrastructure of economic crimes and within this infrastructure act the criminal technologies of this sphere.
Key words: the crimes in the sphere of economic activity, the infrastructure of crimes, the criminal technologies.
Надтшла доредакцИ27.04.2013р.
