CC BY
32
ЦИВ1ЛЬНЕ ПРАВО I ПРОЦЕС
УДК 347: 342.95
Т. В. Бачинський
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвськ полггехшка", асистент кафедри цившьного права та процесу, канд. юрид. наук, адвокат
ПОЛОЖЕНИЯ ПРО НЕКОНКУРЕНЦ1Ю У 1Т-СФЕР1 ТА ЧИНН1СТЬ ЦИХ ПОЛОЖЕНЬ ЗАГАЛОМ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРА1НИ
© Бачинський Т. В., 2015
Розглянуто проблеми включення у цив1льно-правов1 договори положення, що регламентують нездiйснення конкуренцп виконавцем послуг (переважно йдеться про послуги з розроблення програмного забезпечення). Також проанашзовано судову практику порушень договiрних умов, що мктили положення про неконкуренцiю (або схожi до них).
Ключовi слова: положення про неконкуренщю, договiр про нерозголошення, договiр про неконкуренцiю
Т. В. Бачинский
ПОЛОЖЕНИЕ О НЕКОНКУРЕНЦИИ В ИТ-СФЕРЕ И ДЕЙСТВИТЕЛЬНОСТЬ ЭТИХ ПОЛОЖЕНИЙ В ЦЕЛОМ В СООТВЕТСТВИИ С ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВОМ УКРАИНЫ
Рассмотрены проблемы включения в гражданско-правовые договоры положений, регламентирующих неосуществление конкуренции исполнителем услуг (в основном речь идет об услугах по разработке программного обеспечения). Также проведен анализ судебной практики нарушений договорных условий, содержащих положение о неконкуренции (или похожие на них).
Ключевые слова: положение о неконкуренции, договор о неразглашении, договор о неконкуренции.
Т. V. Bachynskyy
NON-COMPETITION PROVISIONS IN IT AND THEIR ENFORCEABILITY DUE TO UKRAINIAN LEGISLATION
The article concerns the problems of inclusion in civil contracts clauses governing noncompetition by executive (mainly refers to the software development services). Also, the analysis of judicial practice of violations of contractual terms which contained clauses on competition (or similar to them).
Key words: non-competition clauses, non-disclosure agreement, non-competition agreement.
Постановка проблеми. Стрiмкий розвиток 1Т-сфери у свт та в Украш зокрема спричиняе вщповщно i зростання конкуренци на цьому ринку. Людський ресурс як основний каттал 1Т-компанш потребуе надшних засобiв захисту, зокрема i правових механiзмiв.
Кожен швестор, вкладаючи значш кошти у розроблення того чи шшого нового програмного продукту, защкавлений в тому, щоб якнайдовше зберегти його ушкальшсть. Крiм того, компанiя завжди защкавлена в збереженнi цiнних кадрiв та недопущенш ix вiдпливу до конкурента.
Стан дослщження. Питання положення про неконкуренщю знаходяться у сумiжниx пло-щинах цивiльного та трудового законодавства. З погляду трудового права грунтовно це питання дослщжувала О. М. Рим Тим не менше, в реалiяx укра1нсько1 1Т-шдустри, коли бшьшють програмiстiв працюють як фiзичнi особи-пщприемщ, а не як найманi пращвники, питання застосу-вання неконкуренци бшьше належить до проблематики цивiльного та шформацшного права.
Мета дослiдження - встановити теоретичш та практичнi аспекти природи положення про неконкуренщю (як окремого договору, так i частини, наприклад, договору про нерозголошення), можливосп його правозастосування в Украш та у свт, дослiдити судову практику Украши у розрiзi невиконання умов договору про неконкуренщю (чи схожих за змютом умов договору).
Виклад основних положень. Неконкуренщя тiсно пов'язана i з конфiденцiйнiстю, зокрема з комерцшною таемницею, адже часто пращвники, йдучи з фiрми, "виносять" з собою шформащю, яку вони застосовували тд час свое! роботи. Завжди е ризик, що у результат "щнний кадр" з "щнною шформащею", розумiючи можливiсть самостiйно виробляти i продавати продукцiю, використовуе всi напрацювання компанп i органiзовуе свiй бiзнес або ж переходить з готовими проектами в iншi фiрми.
На жаль, в Украш, на вщмшу вiд практики розвинених кра!н свггу, зобов'язання про неконкуренцiю фактично не мають жодно! юридично! сили. Бшьше того, це стосуеться як трудових вщносин з пращвником, так i осiб, що працюють на основi цивiльно-правовиx договорiв.
Зрозумiло, що повна заборона займатися тим чи шшим видом дiяльностi чи виконувати певну роботу не можлива шакше, як на пiдставi закону та за ршенням суду. Конституцiя Украши гарантуе кожному право на пщприемницьку дiяльнiсть, яка не заборонена законом. Вщповщно до ст. 27 Цивiльного кодексу Украши, правочин, що обмежуе можливють фiзичноl особи мати не заборонеш законом цивiльнi права та обов'язки, е шкчемним.
Стаття 5-1 Кодексу закошв Украши про працю встановлюе, що держава гарантуе працездат-ним громадянам, як постiйно проживають на територп Укра1'ни, вiльний вибiр виду дiяльностi.
Компан^' рiзними способами намагаються прописати в договорах зобов'язання щодо неконку-ренц^'. Часто на зразок договорiв iноземниx компанiй використовують формулювання щодо "заборони займатися дiяльнiстю, аналопчною до дiяльностi Компанй, або брати участь у проектах, аналопчних до проекпв Компанй', самостiйно чи разом з шшими особами, на певний строк".
Таю положення обгрунтовують, як правило, принципом свободи договору. Так, ст. 627 Цившьного кодексу Украши закршлюе, що сторони е вшьш в укладенш договору, виборi контрагента та визначенш умов Договору з урахуванням вимог ЦК, iншиx акпв цивiльного законодавства, звича1в дiлового обороту, вимог розумносп та справедливостi.
Виходячи з положень ч. 2. ч. 3. ст. 6 Цившьного кодексу Украши, сторони мають право врегулювати у договор^ який передбачений актами цившьного законодавства, сво1 вщносини, яю не врегульоваш цими актами. Сторони в договорi можуть вщступити вщ положень актiв цивiльного законодавства i врегулювати сво1 вiдносини на власний розсуд.
Однак, судова практика, яка склалася в Украш, свщчить на користь незаконности будь-яких договорiв щодо обмеження прав особи займатися пею чи шшою дiяльнiстю, незалежно вщ обмеження певними видами чи строком. Така правозастосовча практика е однозначною щодо умов про неконкуренцiю в трудових вщносинах.
Так, рiшенням Червонозаводського районного суду м. Харкова вщ 6 листопада 2009 року було вщмовлено у позовi ТОВ "Укра1нський кур'ер" до колишнього працiвника про вiдшкодування шкоди, заподiяноl працiвником пiдприемству внаслiдок невиконання обов'язюв, передбачених трудовим договором (контрактом) [1].
Позивач обгрунтовував сво1 вимоги тим, що вщповщно до умов трудового контракту вiдповiдачевi та його родичам забороняеться в перюд дп договору й протягом трьох роюв тсля
закшчення його ди бути власниками або сшвробггниками iнших 3aco6iB масово! шформацп, безпосередньо або опосередковано займатися 6i3HewM кур'ерсько! доставки рекламних, шформа-цшних та iнших матерiалiв, а також випуском безкоштовно розповсюджуваних рекламно-шформа-цшних видань, однак в порушення умов контракту чоловш вiдповiдача зареестрував шший засiб масово! шформацп та використавши спецiальну адресну програму ТОВ "Укра!нський кур'ер", його розповсюдив, що завдало шкоди пiдприемству у виглядi упущено! вигоди в розмiрi 21 600 грн.
Суд, вщмовляючи у задоволенш позовних вимог, посилався на те, що вщповщно до Конституци Укра!ни кожному гарантуеться право на працю. Згiдно зi ст. 5-1 КЗпП Укра!ни держава гарантуе працездатним громадянам вшьний вибiр виду дiяльностi. Вщповщно до ст. 9 КзпП Украши умови трудових договорiв, якi попршують положення спiвробiтникiв порiвняно iз трудовим законодавством Украши, е недшсними. Вщповщно, положення оспорюваного трудового контракту позивача iз вiдповiдачем е недiйсними, оскшьки погiршують не тiльки положення вщповщача, а й положення та права li родичiв. Крiм того, згщно зi ст. 130 КЗпП Украши на сшвробггниюв не може бути покладена вщповщальнють за неодержаний пщприемством прибуток.
18 серпня 2014 року Судовою палатою у цившьних справах Апеляцшного суду Дншропет-ровсько! обласп було скасовано рiшення Синельникiвського мюькрайонного суду Дншропетровсь-ко! областi та вщмовлено позивачевi, ТОВ "Таегутек Украши", у стягненш з колишнього пращв-ника штрафу в розмiрi 193 771,86 грн. та морально! шкоди в розмiрi 100 000 грн. [2].
Спочатку позивачевi вдалося довести обгрунтованють вимог: суд першо! шстанцп задовольнив позовнi вимоги у частиш стягнення штрафу, посилаючись на норми цившьного законодавства, що встановлюють свободу договору, а також на те, що вщповщач не заявляв в судовому процес вимоги про визнання договору недшсними i визнав порушенням дп вiдповiдача iз створення пщприемства з аналогiчними видами дiяльностi.
Однак, Апеляцшний суд визнав таке ршення незаконним, обгрунтовував свою позицiю статтею 48 Конституци Укра!ни, згiдно з якою кожен мае право на працю, що включае можливiсть заробляти собi на життя працею, яку вш вiльно обирае або на яку вшьно погоджуеться, а також нормами Кодексу закошв Укра!ни про працю. Суд встановив, що умови договору найму в частиш заборони вiдповiдачевi протягом трьох роюв тсля розiрвання або закiнчення строку ди договору найму з будь-яких причин безпосередньо чи опосередковано займатись будь-яким видом дiяльностi, подiбним до того, який провадився позивачем або конкуруючим з ним, чи то у виглядi як самостшного ведення дiяльностi, чи як член будь-якого партнерства або юридично! особи, чи як консультант, акщонер, iнвестор, працiвник, службовець або директор будь-яко! корпораци або шша юридична особа, а також щодо стягнення штрафу, порушуе права вщповщача та суперечить чинному законодавству [3].
Питання законодавчого визначення можливосп укладати договори про неконкуренщю в сферi трудових вiдносин з метою надежного захисту прав роботодавщв та забезпечення м1жнародних стандартiв вже давно обговорюеться як у наукових, так i в практичних сферах юриспруденции Як зазначае О. М. Рим, укладення угоди про неконкуренщю з метою запобтання неправомiрному використанню ведомостей, що е комерцiйною таемницею, тобто договiрне регулювання цих вщносин якнайбiльше вiдповiдае iснуючим економiчним та сощальним умовам. Однак, так1 угоди не можуть використовуватись для повного обмеження господарсько! та професiйно! дiяльностi працiвника, а тiльки для захисту трудових та майнових прав роботодавця. [4, 9]
Вiдсутнiсть правово! конструкци для регулювання неконкуренц^! у трудових вщносинах зумовлюе пошуки рiзних шляхiв для захисту сво!х iнтересiв роботодавцем. Наприклад, е випадки, коли при прийнятп на роботу угоду про неконкуренщю "маскують" пщ фiктивний договiр позики, беручи вiд працiвника розписку про отримання певно! суми кошив з попередженням про !! застосування у разi переходу до конкурента. Однак, такий спосiб, крiм того, що е не зовшм чесним i законним, е ненадiйним з погляду правозастосовно! практики. Суди пщ час розгляду справ про стягнення боргу за такими розписками, з'ясувавши реальш обставини справи, часто стають на бш працiвникiв, визнаючи договiр позики фiктивним i, в1дпов1дно, недшсним. Так, рiшенням Сакського мiськрайонного суду Автономно! Республiки Крим було вщмовлено в позовi ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошового боргу за договором позики, оскшьки вщповщачу, що працював у позивача -фiзичноi особи-п1дприемця без офiцiйного оформлення трудових вщносин, вдалось довести, що
розписки вщбирались у пращвниюв пщ психолопчним примусом з метою недопущення переходу до конкурента, а реального передання грошей не було [5].
Угоди про неконкуренщю в межах цившьно-правових та господарсько-правових вщносин також не мають належного законодавчого регулювання. Незважаючи на принцип свободи договору, конституцшне право кожно1 особи на працю та пщприемницьку д1яльшсть вважаеться таким, що не може бути обмежено шакше як згщно з законом чи за ршенням суду. Вщповщно, вщсутшсть законодавчо1 можливосп обмежити неконкуренщю, зокрема, у сферах розроблення програмного забезпечення та шших шформащйних послуг, не дае змоги встановлювати таю обмеження у договорах за згодою сторш.
Разом з тим, радимо включати роздши про неконкуренщю в контракти про надання послуг з розроблення програмного забезпечення. По-перше, таю положення ¡з зазначенням на можливе застосування великих штраф1в так чи шакше мають психолопчний ефект i превентивну дда щодо порушення взятих на себе зобов'язань. Проспше кажучи, не кожен програмют е добре об1знаним з законодавством та практикою украшських суд1в i, вщповщно, можливосп свое1 поведшки розгля-датиме в межах прав та обов'язюв, взятих на себе за договором.
По-друге, практика застережень про неконкуренщю е звичайною та нормальною у цш сфер1 вщносин у розвинених крашах свггу. Тому якщо правом, що регулюе вщносини за договором у зовшшньоеконом1чних контрактах, буде шше, шж право Украши, положення швидше за все будуть визнаватися дшсними i будуть пщставою стягнення штраф1в за 1х порушення.
По-трете, стр1мкий розвиток сфери шформащйних технологш та процеси евроштеграцп, безумовно, впливають на правозастосування в Украш, тому не виключено, що найближчим часом i законодавство, i практика сущв даватиме можливють пщприемствам захищати сво1 штереси щодо нечесно1 конкуренци та використання комерцшно1 таемнищ без порушення мшмальних гаранто-ваних прав виконавц1в чи пращвниюв догов1рним встановленням обмежень та вщповщальносп за 1х порушення.
Для надшшшого забезпечення недопущення конкуренцИ' м1ж виконавцем та замовником, важливим е чггке визначення умов про нерозголошення конфщенцшно1 1нформацИ' та в1дпов1-дальн1сть за використання комерцшно1 таемниц1.
Фактично найбшьший ризик для замовника завжди становить те, що напрацювання та розробки, зд1йсненн1 виконавцем у межах його проекта, може використовувати виконавець у конкуруючих ф1рмах чи у власних проектах. А враховуючи те, що комерцшна таемниця та конф1денц1йна шформащя в Укра1н1 мають кращий правовий захист, н1ж угоди про неконкуренщю, варто визначати таю догов1рш конструкцп, як1 1стотно ускладнюють в1дплив кадр1в з ф1рми. Заборонивши програм1сту використовувати поза межами роботи на замовника конкретно перел1чену шформащю, даш, розробки, плани, коди, алгоритми тощо, можна позбавити його можливост1 працювати окремо з важливою частиною ресурс1в, як1 йому необх1дн1 для роботи, з ризиком сплати значних штраф1в.
Зв1сно, таке забезпечення неконкуренцИ' через конфщенцшнють не е абсолютно надшним способом захисту, оск1льки не завжди можна довести, який саме елемент комерцшно1 таемнищ замовника використав виконавець у власних цшях, однак може дати можливють стягнути з особи збитки, завдаш ф1рм1, у зв'язку з незаконним використанням конфщенцшно1 шформаци.
Хоче е i протилежна думка (щодо укладення NDA договор1в та викладу у них положень про неконкурнещю). Юрш Паламарчук зазначае: "у NDA школи вказуються практично нездшсненш реч1 на зразок "не використовувати отримаш на проект1 знання на проектах шших пщприемств протягом п'яти наступних роюв" або "не розповщати про проект трет1м особам". Ви там атомну бомбу винаходите або чергову "ушкальну" соцмережу для домашшх улюбленщв?
Та й що такого жахливого трапиться, якщо конкурента побачать один клас з вашого проекту? Придумають б1знес-план, знайдуть швестора, допишуть шш1 99 % проекту, запустять
*
Клас у програмувант - р1зновид абстрактного типу даних в об'ектно-ор1ентованому програмуванн1 (ООП), що характеризуеться способом свое1 побудови. 1нш1 абстрактт типи даних - метакласи, 1нтерфейси, структури, перерахування, - характеризуються якимись свогми, 1ншими особливостями (див. Вшпедая https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%81_(%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3% D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5)).
кампашю iз просування i "пiднiмуть" небачений прибуток? Навряд чи. (Якщо ж !м це вдасться, то дайте !м грошей! Хоч хтось у нас вмiе працювати).
Що стосуеться крадiжки iдей, то Facebook не був першою соцмережею, як Windows не був першою операцшною системою. Чи не весь шлях Apple i Microsoft - iсторiя взаемного злодшства, вщ яко! виграв кшцевий споживач. Зрештою, i багато розробниюв - безсовiснi злодп, якi "крадуть" рiшення з книг, у блогерiв i з форумiв. Тiльки це називаеться обмш знаннями, чому якраз i суперечать принципи NDA.
Одше! 1де! для створення чого-небудь мало. Один "засвiчений" при працевлаштуваннi файл - нщо. Тому е сенс якщо не повнютю вщмовитися вщ угод про нерозголошення, то хоча б гранично обмежити сферу !х застосування, залишивши простiр на випадок потреби продемонструвати свiй код" [6].
Тож загалом питання, чи варто укладати договiр про неконкуренщю, не е однозначним не лише в Украшг Мiж шшим, попри свггову практику та право бiльшостi штата США, у Калiфорнii (де розташована всесвггньо вiдома Кремнiева долина, де знаходяться бшьшють IТ-компанiй США) неконкуренщя пiд забороною як прямо, так i через визначення неконкуренци через договiр про нерозголошення. Як приклад наводять "експеримент", який здiйснив Марк Херд - керiвник Hewlett-Packard (HP). Впродовж усiеi роботи у Калiфорнii вiн пiдписав чимало NDA контракта, при звшьненш ще раз у договорi пiдтвердив сво! зобов'язання не розголошувати конфщенцшно! iнформацi!. А поим перейшов на роботу у вщому компашю Oracle, що е прямим конкурентом HP. Розпочався судовий процес, i юристи HP намагалися довести, що пщ час роботи у конкурента вш однозначно використае конфщенцшш напрацювання, що Херд отримав за роки роботи виконавчим директором HP. Тим не менше, вони уклали угоду про примирення, умови яко! не розголошуються, але як зазначають експерти, все одно Марк Херд вийшов iз ще! ситуаци переможцем [7]. Отже, навггь у США можна не дотримуватися положення про неконкуренщю (хоча лише у штат Калiфорнiя).
Висновки. В Укра!ш, зрозумшо (та ще й зважаючи на законодавство та судову практику, коли суди стають зазвичай на б1к порушника умов про неконкуренщю), використання на практищ норм про неконкуренщю пщ питанням. Тим не менше, ми вже зазначали вище, що все ж таки варто для роботодавщв (в IТ-сферi зазвичай "наймають" пращвниюв, укладаючи з ними цивiльно-правовi договори як з фiзичними особами-пщприемцями, а вщтак, можуть вносити це застереження) та замовникiв програмних послуг включати положення про неконкуренцiю у контракта, враховуючи, що, по-перше, це мае превентивно-психолопчний вплив, по-друге, практика застережень про неконкуренщю е звичайною та нормальною у цш сферi вщносин у розвинених кра!нах свiту, а по-трете, евроiнтеграцiйнi процеси свiдчать про акцепт значно! частини правових норм розвинутих правових систем. Також в Укра!ш склалося доволi потужне лобi IТ-гадузi, що дозволяе припускати можливу iмплементацiю законодавства про неконкуренщю в Укра!ш.
1. Сдиний державний реестр судових ршень. Справа № 2-397/09 // [Електронний ресурс] -Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8500516. 2. Сдиний державний реестр судових ршень. Справа № 191/215/14-ц //[Електроннийресурс] - Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/ Review/38511401. 3. Сдиний державний реестр судових ршень. Справа № 191/215/14-ц // [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40234833. 4. Рим О. М. Запобкання конкуренцИ' у трудових правов1дносинах: автореф. дис ... канд. юрид. наук: 12.00.05 / Олена Михайл1вна Рим. - Льв1в: Б. в., 2008. - 16 с. 5. Сдиний державний реестр судових ршень. Справа № 2-0117-1531/11 // [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/ 16982351. 6. Паламарчук Ю. "Пришлите фрагмент вашего кода" и NDA // [Електронний ресурс] -Режим доступу: http://dou.ua/lenta/articles/kill-nda/ 7. Громов Г. NDA-эксперимент, который поставил Mark Hurd. // [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.netvalley.com/silicon_valley/ Hurd NDA HP ru.html
