CC BY
67
УДК 378(477) Натал1я Олександр1вна Жекунова,
молодший науковий ствробтник 1нститут демографй' та сощальних дослiджень iM. М.В. Птухи НАН Украши, Ки!в
СТАН ТА СТРУКТУРА П1ДГОТОВКИ НАУКОВИХ КАДР1В В УКРА1Н1:
АНАЛ1З IДИНАМ1КА
На сьогодш одним i3 важливих фак-торiв eK0H0Mi4H0r0 i соцiального прогресу е формування якюно1 науково-техшчно1 пол^ики держави, яка, в свою чергу, базуеться на кадровому потенщат науково! сфери. Вiн формуеться i3 фахiвцiв вищо! квалiфiкацil, що мають науковий стушнь кандидата або доктора наук, а також фахiвцiв без ступеня, якi здiйснюють науково-дослiднi роботи. Формування наукових ка^в являе собою важливу передумову розвитку науки, нагромадження штелектуального капiталу, збiльшeння науково-тeхнiчного потeнцiалу кра!ни.
З метою забезпечення iнновацiйного розвитку необхщне створення нормальних умов для шдготовки наукових кадрiв та ефективного !х використання, що е прюри-тетним завданням держави. Однак у сучаснш Укра1ш iснують значнi проблеми у сфeрi кадрового вiдтворeння потенщалу науки, що призводить до попршення кiлькiсних i якiсних парамeтрiв наукових кадрiв вищо! квалiфiкацil та скорочення чисeльностi фа-хiвцiв, якi займаються науковою i науково-тeхнiчною дiяльнiстю. Така ситуацiя може спричинити кризовi явища в науковiй сфeрi, що негативно вплине на шновацшний розвиток та соцiально-eкономiчний розвиток усiеl краши [1].
Проблемам формування та
використання наукового потенщалу придшяють значну увагу В. Геець, Л. Федулова, Б. Малецький, I. Сгоров, С. Мельник та шшь У сво1х роботах автори вщзначають погiршeння ситуаци у науковш сфeрi, зокрема постарiння кадрового потенщалу науки, попршення якосп
© Н.О. Жекунова, 2012
шдготовки фаивщв та формування динамiчноl тенденцп щодо зменшення
чисeльностi наукових кадрiв вищо1 квал> фкаци у науковiй сферь
Неналежна увага кeрiвництва кра1ни до збереження та вщновлення кадрового наукового потенщалу Украши призвела до зменшення на 50% чисельност науковцiв середнього вiку та майже на 60% молодшого наукового персоналу i персоналу, що обслуговуе науку.
Про низький суспшьний статус на-уково1 дiяльностi в Украш свiдчить щорiчнe зменшення кшькосп випускникiв вищих навчальних закладiв, що поступають на роботу до наукових оргашзацш. У 2010 р. лише близько 0,26% молодих спещалю^в, якi
отримали диплом магiстра, спещалюта, бакалавра та молодшого спещалюта, були прийнят на роботу до наукових установ. Водночас за останш роки значно зросла кшькють випускниюв вищих навчальних закладiв, що залишають крашу. За результатами соцiологiчних дослщжень до 10% студeнтiв планують продовжити свое навчання за кордоном, половина з них -залишитися там на постшне мiсцe проживання.
1снуюча ситуащя у сфeрi пiдготовки наукових кадрiв вищо1 квалiфiкацil також не дае приводу для ошташзму. На сьогодш для шдготовки наукових кадрiв в Укра1ш дiе аспiрантура, докторантура, а також шститут здобувачiв - написання дисертацшних робiт без вiдриву вщ виробництва. Основними ж формами шдготовки наукових кадрiв i науково-пeдагогiчних пращвниюв вищо1 квалiфiкацil е аспiрантура та докторантура. Пщготовка кандидатiв i докторiв наук
здiйснюеться вищими навчальними закладами третього i четвертого рiвнiв акредитаци, установами Нащонально1 та
галузевих академш нayк, а також вщомчими нayково-дослiдними iнститyтaми.
Пiсля нaбyття державою незалежносп спостерiгaеться стрiмкий розвиток мережi нayкових зaклaдiв, що здiйснюють шдготов-ку нayкових кaдрiв вищо" кватфшаци. За перiод з 1995 по 2010 р. кшькють таких заклащв зросла iз 374 до 530, тобто на 41,7%, а докторaнтyр - iз 158 до 263, або на 66,5%. Вщповщно, зросла i кшькють бажаючих отримати певний науковий стyпiнь: чисель-нiсть астранпв - на 98,4% (iз 17464 до 34653 оаб), докторaнтiв - на 41,3% ^з 1105 до 1561 оаб) [4,5].
На кшець 2010 р. переважна бiльшiсть заклащв, що здiйснюють пiдготовкy астран-пв, пiдпорядковaнa шести мiнiстерствaм та aкaдемiям нayк: Нaцiонaльнiй aкaдемiï нayк Украши - 27%, Мiнiстерствy освiти i науки, молодi та спорту Украши - 23%, Нащональ-нiй академи аграрних наук Украши - 7%, Нащональнш aкaдемiï медичних наук Украши - 6%, Мшютерству охорони здоров'я Украши - 5%. Мiнiстерствy аграрно" пол^и-ки Украши - 4%. Схожа ситуащя спостер^а-еться i з шдпорядкованютю докторантури: Мiнiстерствy осв^и i науки, молодi та спорту - 37%, Нащональнш академи наук Украши - 23%, Мшютерству охорони здоров'я Украши, Мшютерству аграрно" пол^ики Украши та Нащональнш академи аграрних наук Украши - по 5%, Нащональнш академи педагопчних наук Украши - 3%.
Асшрантури та докторантури досить рiвномiрно розпод^ються за типами закла-дiв, при яких вони створеш. Так, при вищих навчальних закладах працюе 47,7% (253) aспiрaнтyр та 62,7% (165) докторантур, при науково-дослщних шститутах - вiдповiдно 52,3% (277) та 37,3% (98).
Найбшьше число астранпв i докто-рaнтiв навчаеться у гaлyзi економiчних i тех-нiчних наук (вiдповiдно по 19 та 17%). Звер-тае на себе увагу постшне зростання шдго-товки наукових кaдрiв у гaлyзi державного управлшня - у 2010 р. навчалося 762 аст-ранти та 81 докторант (у 2009 р. - вщповщно 629 та 81, у 2008-578 та 76).
Збершаеться тенденщя до шдготовки наукових кaдрiв переважно за рахунок
державного бюджету, при цьому питома вага астранпв, яю не платять за свое навчання, щороку зменшуеться. Так, якщо у 2000 р. за рахунок державного бюджету навчалося 92% астранпв, то у 2010 р. - 85%. Питома вага докторанпв залишилась без суттевих змiн i склала 94%.
У перiод з 1995 по 2010 р. прийом до асшрантури збшьшився на 69,7% ^з 6261 до 10626 осiб). Прийом до докторантури збшьшився на 38,3% 0з 436 до 603 оаб) [4].
Вищезгадаш дaнi щодо стрiмкого зростання кiлькостi aспiрaнтyр та докторантур в Укра"ш, а також кшькють тих, хто навчаеться в них, мав би свщчити про зростання обсяпв наукових дослiджень та розширення фронту наукових i науково-технiчних робiт.
Анaлiз статистичних даних свiдчить, що на сучасному еташ в Укрaïнi у системi шдготовки кaдрiв та формування кадрово" пол^ики щодо фaхiвцiв вищо" квaлiфiкaцiï накопичилось багато проблем, що потребують швидкого вирiшення. 1снуе значний розрив мiж пiдготовкою наукових кaдрiв та ix залученням до роботи у нayковiй сферi, незважаючи на те, що чисельнють докторiв та кaндидaтiв наук зростае. Частка тих, хто залучений до науково" та науково-техшчно" дiяльностi, неухильно
скорочуеться. За 1995-2010 рр. кшькють докторiв наук, зайнятих в економщ, збiльшилaся на 47,7%, однак "х кiлькiсть у сферi нayковоï та науково-теxнiчноï дiяльностi зросла тiльки на 9,8% (рис. 1). Питома вага докторiв, яю займаються науковою та нayково-теxнiчною дiяльнiстю, з кожним роком зменшуеться, у 1995 р. вона складала 42,0%, у 2000 р. - 39,7, у 2005 - 35,0, а у 2010 р. - 31,2% [1, 2].
Подiбнi тенденци характерш i для зайнятосп кандидаив наук. Чисельнють кандидат наук, зайнятих в економщ, зросла за 1995-2010 рр. на 45,8%, однак кшькють тих, хто займаеться науковою роботою, зменшилась на 34,7% (рис. 2). Питома вага кандидаив наук, яю займаються науковою та науково-техшчною дiяльнiстю, у загальнш стрyктyрi цих кaдрiв постiйно зменшуеться: у 1995 р. вона становила 39,8%, у 2000 р. - 30,5, у 2005 р. - 24,9, а у
2010
Р-
20,2%.
16 14 12 + 10 8 6 4 2 0
45 40 35 30 25 20 15 10 5 0
1995 2000 2005 2010
] Чисельшсть докторiв наук, яю займаються науковою та науково-технiчною дiяльнiстю, тис.осiб ] Чисельнiсть докторiв наук, зайнятих в економщ, тис.осiб
■ Питома вага докторiв наук, яю займаються науковою та науково-технiчною дiяльнiстю, у загальнiй структурi, %
Рис. 1. ДинамЫа зм1ни чисельност1 доктор1в наук по роках
90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
45 40 35 30 25 20 15 10 5 0
1995
2000
2005
2010
] Чисельшсть кандидатов наук, яю займаються науковою та науково-техшчною дiяльнiстю, тис.осiб
□ Чисельшсть кандидатов наук, зайнятих в економщ, тис.осiб
■ Питома вага кандидатов наук, якi займаються науковою та науково-техшчною дiяльнiстю, у загальнш структурi,%
Рис. 2. ДинамЫа змти чисельност1 кандидат1в наук по роках
Це свщчить про те, що фах1вщ з науковим ступенем, особливо молодь, бшьш схильш працювати не в науцi, а в шших сферах еко-номiчноl дiяльностi. Збереження ще! тенден-
цil становить загрозу для розвитку науково1 сфери, адже саме молодим вченим належить головна роль у створенш науково-технiчних розробок, нових моделей тощо [1, 2].
Недостатня залученють докторiв та кандидатiв наук до науково! та науково-техшчно! сфери обумовлена, перш за все, низьким рiвнем И фiнансування, оскшьки жодного разу за двадцятирiчну юторда неза-лежно! Укра!ни не досяг визначеного Законом Укра!ни "Про наукову та науково-органiзацiйну дiяльнiсть" рiвня в 1,7% ВВП. Низький рiвень фiнансування обумовлюе низьку заробiтну плату, а також старшня матерiально-технiчно! бази наукових орга-нiзацiй. Ця ситуащя значною мiрою вплинула ще на одну болючу проблему сьогодення - ви!зд науковцiв за кордон.
За 20 роюв незалежностi з Укра!ни за кордон на постiйне мюце проживання та для роботи за кордоном ви!хали десятки тисяч сшвроб^ниюв науково! сфери, основний вщ-соток миранпв становлять особи найбiльш продуктивного вшу [7].
На сучасному етат серед науково! мнращ! спостериаеться тенденцiя до зниження вiкового цензу. Крiм молодих кандидатiв наук, астранпв, якi, як правило, зайнятi у наукомютких високотехнологiчних галузях, що визначають соцiальний, еконо-мiчний i технолопчних прогрес кра!ни, -математика, шформацшш технологi!, фiзика, бiофiзика, бiохiмiя тощо, кра!ну залишають випускники вищих навчальних закладiв.
Останнiм часом намiтилася тенденщя до ви!зду за кордон не тшьки через низьку матерiальну забезпеченють, а й неможли-вiсть самореалiзацi! в рамках iснуючо! в Укра!ш науково! системи через збереження таких обмежень:
низького рiвня технiчного
забезпечення дослiдницького процесу, повiльно! реалiзацi! наукових дослщжень у виробництвi;
низького рiвня науково-шформацш-ного забезпечення теоретичних дослщжень i розробок;
незахищеностi авторських прав на штелектуальний продукт;
матерiальних, iнформацiйних та шших обмежень можливостей спiлкування iз зару-бiжними колегами.
Однак багато укра!нських спецiалiстiв приносять прибуток шоземним компанiям не ви!жджаючи за межi кра!ни. Нова форма
«штелектуально! мнращ!» проявляеться у наданнi грантiв на виконання певних наукових робiт для зарубiжних замовникiв. При цьому штелектуальна власнiсть, яка виникае у процес розробок, належить iноземним компанiям. Отже, на мiжнародному ринку iнтелектуально! пращ Укра!на е донором i фактично бере участь у пiдвищеннi конкурентоспроможносп
нацiональних економiк розвинутих кра!н [8].
Окремим питанням у структурi шдготовки наукових кадрiв е ефективнють функ-цiонування аспiрантури та докторантури, яка вимiрюеться показником чисельностi астранпв та докторантiв, що захистили дисерта-цi! у перiод навчання. Кiлькiсть аспiрантiв i докторантiв, як своечасно захистили дисер-тацi!, коливаеться у незначних межах (1995 р. - 16,3% астранпв та 21,9% докто-рантiв; 2000 р. - 16,4% та 9,2%; 2005 р. -18,2% та 13,9%; 2010 р. - 23,6% та 28,8%). Хоча тенденщя цього показника в останш роки полшшуеться, однак кшькють здобувачiв наукового ступеня, яю захистилися у перюд навчання, ще утримуеться на досить низькому рiвнi. Основними причинами цього е немоти-вованiсть астранпв та докторанпв до захисту дисертаци у перiод навчання; згортання в останш десятилггтя наукомiстких виробництв; низький рiвень затребуваностi професiоналiв високого рiвня. Це, в свою чергу, призводить до того, що значна кшькють молодих фах1вщв вищо! квалiфiкацi! йде у бiзнес-структури, однак навiть тих, хто бажае продовжувати наукову дiяльнiсть, бiльше приваблюють умови роботи за кордоном.
Складаеться ситуацiя, коли найбшьш продуктивна частина наукових кадрiв -молодих учених - "вимиваеться" з науково! елiти. Це вщбуваеться в основному внаслiдок утримання низького рiвня заробiтно! плати, невисокого престижу дiяльностi та немож-ливостi проведення грунтовних наукових до-слiджень через вщсутнють сучасного мате-рiального та техшчного забезпечення. Збереження тако! ситуаци у найближчий час може призвести до кадрово! кризи в наущ, яка може бути результатом масового вщпливу з науково! сфери працюючих докторiв та кандидатiв наук пенсшного вiку. Вiдсутнiсть молодого поповнення створюе реальну
зaгpозy втpaти cпaдкоeмноcтi нayковиx тpa-дицш. Ситyaцiя з pозpивом поколiнь можe пpизвecти до того, що зa умов eкономiчного пiдйомy бaгaто ШутовА нaпpямiв довeдeтьcя cтвоpювaти зaново, з вeликими витpaтaми. Бiльшa чacтинa доктоpiв нayк, якi мaють вaгомий шуковий кaпiтaл, нe мaють доcтaтньоï можливост! пepeдaвaти цiннi iдeï тa pозpобки молодому поколiнню чepeз нeвeликy чи^льте^ тaлaновитоï молодi в нayковiй cфepi [3, 6].
Пpоцec pозпaдy нayковиx шкш в Ук-parni cyттeво дeфоpмyвaв cтвоpeнy зa pоки колишнього СРСР оpгaнiзaцiйнy cтpyктypy фyндaмeнтaльноï нayки. Bтpaтa якicного людcького кaпiтaлy зaчiпae пш^ння тащ-онaльноï бeзпeки кpaïни. Miнiмiзaцiя irn^e^ тyaльниx втpaт потeнцiaлy ^aï™ потpeбye aдeквaтного peaгyвaння з боку дepжaви шляxом pозpоблeння зaxодiв дepжaвноï полiтики у cфepi cоцiaльно-eкономiчного pозвиткy i нaцiонaльноï бeзпeки. Kiнцeвою мeтою мae cтaти нe пpипинeння "iнтeлeктyaльноï мiгpaцiï", що в yмовax глобaлiзaцiï нeможливо, a пepeтвоpeння нeзвоpотноï eмiгpaцiï у тимчacовy. Bзaгaлi дepжaвнa пол^ита у нayковiй cфepi мae бути cпpямовaнa нa pозвиток тa eфeктивнe викоpиcтaння iнтeлeктyaльного потeнцiaлy, бiльш arcira^ зaлyчeння молодого поколiння до шуково! дiяльноcтi. Для цього нeобxiдно: зaбeзпeчити виконaння Зaконy Укpaïни "Пpо шукову тa нayково-оpгaнiзaцiйнy дiяльнicть" у чacтинi фiнaнcyвaння нayковоï cфepи нa piвнi 1,7% BBП;
зaбeзпeчити гiдною зapобiтною плaтою нayковцiв, що cтимyлювaтимe зaлyчeння тaлaновитоï молодi до нayковоï дiяльноcтi;
зaбeзпeчити оновлeння мaтepiaльно-тexнiчноï бaзи нayково-доcлiдноï cфepи з мeтою бшьш paцiонaльного викоpиcтaння коштiв, зacтоcовyвaти ^инцип cтвоpeння цeнтpiв колeктивного коpиcтyвaння yнiкaль-ним облaднaнням;
зaбeзпeчити новi пдаоди до peaлiзaцiï фоpмyвaння кaдpового потeнцiaлy шляxом визнaчeння пpiоpитeтниx для дepжaви нayковиx нaпpямiв, зa якими мae здшотю-вaтиcя пiдготовкa нayковиx кaдpiв;
нa поcтiйнiй оcновi здiйcнювaти pоз-pобкy кaдpовиx пpогнозiв, що зaбeзпeчaть
опepaтивнe peaгyвaння нa змiни у попит тa пpопозицiï фaxiвцiв;
зaбeзпeчити пiдвищeння пpecтижy нayки шляxом cтвоpeння cпpиятливиx умов пpaцi, можливоcтeй pea^aujï твоpчого тa iнтeлeктyaльного потeнцiaлy;
тдвищити piвeнь cоцiaльноï зaxищe-ноcтi пpaцiвникiв нayковоï cфepи тa зaбeзпeчeння молодиx фaxiвцiв cлyжбовим житлом;
cтимyлювaти вiтчизняний бiзнec до eфeктивного викоpиcтaння нayковиx достщ-жeнь yкpaïнcькиx yчeниx;
зaбeзпeчити бшьш тюну cпiвпpaцю вищиx нaвчaльниx зaклaдiв з туково-до^д-ними iнcтитyтaми, a тaкож нaдaти можли-вicть оcтaннiм здiйcнювaти пiдготовкy фaxiв-цiв чepeз мaгicтpaтypy зa нaйбiльш вaжливими тa пepcпeктивними
cпeцiaльноcтями, тaкими як IT-, тано-, бiотexнологiï тощо.
Лiтeрaтурa
1. Люд^кий кaпiтaл peгiонiв Укpaïни в ram^cri iнновaцiйного pозвиткy: моногp. / B.^ Антонюк, O.I. Aмошa, Л.Г. Meльцep тa iн.; ИАИ Укpaïни, Iн-т eкономiки пpом-cтi. -Дожцьк, 2Q11.-3Q8 c.
2. Гeeць B.M. Haцiонaльнa iнновaцiй-нa cиcтeмa: зapyбiжний доcвiд, cтaн в Укpaï-ш: aнaлiтичнi мaтepiaли до Пapлaмeнтcькиx rayxam / B.M. Гeeць, ЛХ Фeдyловa; ИАИ Укpaïни, Iн-т eкон. тa пpогнозyв. - К., 2QQ7. -184 c.
3. Люд^кий pозвиток в Укpaïнi: ш-новaцiйний вимip: кол. моно^. / зa peд. E.M. Лiбaновоï. - К.: Iн-т дeмогpaфiï тa от-цiaльниx доcлiджeнь ИАИ Укpaïни, 2QQ8. -316 c.
4. Hayковa тa iнновaцiйнa дiяльнicть в Укpaï'нi: cтaт. зб. / Дepжaвнa cлyжбa cтaтиcтики Укpaïни; I.B. Kaчaловa (вiдп.). -К., 2Q1Q.-284 c.
5. Огатистичний щоpiчник Укpaïни зa 2Q1Q p. / Дepжaвнa cлyжбa cтaтиcтики У^шни. - К., 2Q11.-56Q c.
6. Алимов O.M. Стpyктypно-динaмiч-ш оцiнкa потeнцiaлy iнновaцiйниx тa оpгa-нiзaцiйно-eкономiчниx змiн / O.M. Алимов, Я1. Юpик // Економiкa пpомиcловоcтi. -2Q1Q. - № 1.-О. 3-14.
7. Мельцер Л.Г. Дослщження чинни-KiB пiдвищення продуктивностi науки Украши / Л.Г. Мельцер // Соцюекономша: зб. наук. пр. / НАН Украши, 1н-т економiки пром-cri; редкол.: Амоша О.1. (вiдп. ред.) та ш. - Донецьк, 2010. - С. 228-236.
8. Одотюк I. Втизняна iндустрiя високих технологiй: знаннев^ iнновацiйнi, iнвестицiйнi фактори ïï формування i розвитку / I. Одотюк // Вюник Нацiональноï академiï наук Украши. - 2011. - № 11. - С. 21-33.
References
1. Antonyuk, V.,P., Amosha, O.,I., Mel'tser, L.,H. (2011) Lyudskyy kapital rehioniv Ukrayiny v konteksti innovatsiynoho rozvytku. Ukraine: Donetsk: The Institute of the Economy of Industry.
2. Heyets', V.,M., Fedulova, L.,I. (2007) Natsional'na innovatsiyna systema: zarubizhnyy dosvid, stan v Ukrayini. Kyiv.
3. Libanova, E., M. (eds.) (2008) Lyudskyy rozvytok v Ukrayini: innovatsiynyy vymir. Kyiv: In-t demohrafiyi ta sotsial'nykh doslidzhen' NAN Ukrayiny.
4. Kalachova, I., V. (eds.) (2010) Naukova ta innovatsiyna diyal'nist' v Ukrayini. Kyiv: The Statistics Servece of Ukraine.
5. The Statistics Service of Ukraine (2011) Статистичний щорiчник Украши за 2010 р. Kyiv: The Statistics Service of Ukraine.
6. Alymov, O.,M., Yuryk, Ya.,I. (2010) Strukturno-dynamichna otsinka potentsialu innovatsiynykh ta orhanizatsiyno-ekonomichnykh zmin. Ekonomika promyslovosti. 1. pp. 3-14.
7. Mel'tser, L.,H., Amosha, O., I. (eds.) (2010) 'Doslidzhennya chynnykiv pidvyshchennya produktyvnosti nauky Ukrayiny". Sotsioekonomika. pp. 228-236.
8. Odotyuk, I. (2011) Vitchyznyana industriya vysokykh tekhnolohiy: znannyevi, innovatsiyni, investytsiyni faktory yiyi formuvannya i rozvytku. Visnyk Natsional'noyi akademiyi nauk Ukrayiny. 11. pp. 21-33.
Надшшпа до редакци 24.04.2012 р.
