CC BY
14
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНЮЕРСИТЕТУ _СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2015, ВИП. 13-14
location. Regionalism (in closed and in open forms) affects the system of world order in general. At the same time it is also a protective response to current global challenges. Latin American continent has a number of features.
Regionalization determines patterns of development of the modern world, because it influences on the global structure, global governance. At present, the new regionalism is an important element of political cooperation.
New regionalism structure should ensure an active human development in general. This is the main criteria and principles of the modern world, and according to this criteria, it is also an institutional functional mechanism.
The new regionalism becomes more popular in the modern political system of Latin America. Thus, the new regionalism determines an innovative strategy of the political development of the continent.
Key words: new regionalism, integration, globalization, Latin America, Mercosur, Unasur.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Балабанов К.В., д.полггн, проф.; Ктдратець О.М., д.полт.н, проф.
УДК 341.1-054.7(094.2)
М.М. Касьянова
ПОЛ1ТИКО-ПРАВОВЕ ПОЛОЖЕННЯ ТРУДОВОГО М1ГРАНТА В М1ЖНАРОДНИХ ДОКУМЕНТАХ
В po6omi на ocHoei конвенщй та рекомендащй Мiжнародноi оргатзацИ пращ, европейськог конвенци про правовий статус трудящих-мiгрантiв, Мiжнародного кодексу пращ аналiзуeться визначення статусу «трудiвниm-мiгранта». На omoei аналiзу мiжнародних документiв у статтi зазначеш та проаналiзованi категори трудящих-мiгрантiв та врахован особливостi ix правового статусу.
Ключовi слова: марант, трудiвник-мiгрант, мiжнародна оргатзащя пращ, мiжнародне законодавство.
Глобалiзацiя е одшею з головних тенденцш у розвитку сучасного свпу, яка ютотно впливае на економiчне життя, практично Bcix кра'1н свггу. Основними наслщками цього процесу е мiжнародний подш пращ, м^ращя в масштабах уае'1 планети катталу, людських та виробничих ресурав, стандартизащя законодавства, економiчних та техшчних процеав, а також зближення культур рiзних краш. Таю зрушення вимагають нагального розвитку мiжнародно-правових докуменпв стосовно м^ранпв, а отже потребують тюного мiжнародного ствробгтництва. Якщо рашше м^ращя була наслщком переважно вшськових i колошальних переселень, то в умовах формування економiчних зв'язюв у свгшвому господарста посилюеться м^ращя робочо'1 сили. Сформувався свгговий ринок працi та поняття, характерш для глобального процесу м^раци робочо'1 сили, а саме: «^жнародна праця», «^ждержавне перемiщення населення», «експорт i iмпорт робочо'1 сили», «трудова м^ращя», «гостi-робiтники», «пращвникичноземщ», «трудiвник-мiгрант».
Трудова м^ращя як iсторичне явище i феномен все часпше привертае увагу дослщниюв. Питанню вивчення статусу трудiвника маранта присвяченi роботи О. Ки'вець [1], СБ. Чеховича [2], К.Н. Гусова [2], М.Н. Курилша [2] та шших [3].
249
Джерельну базу дослщження складають Загальна декларацiя прав людини [4], конвенцп та рекомендаци Мiжнародноi оргашзаци працi [5] та ООН, Свропейська конвенцiя про правовий статус трудящих-м^ран^в [6].
Метою статп е визначення статусу «трудiвника-мiгранта» через вивчення та аналiз мiжнародних докумеш^в, а саме мiжнародного кодексу пращ, европейсько'' конвенцп, конвенцп про пращвниюв мiгрантiв.
Право на працю - одне з основних прав людини. Недивно що саме йому присвячено багато уваги в мiжнародних документах. Загальна декларащя прав людини вперше проголошуе, що кожна людина мае право на працю, на вшьний вибiр роботи, на справедливi i сприятливi умови працi й на захист вщ безробiття (ст. 23). У Мiжнародному пактi про економiчнi, соцiальнi й культурнi права зазначаеться, що право на працю - це право кожно'' людини на отримання можливостей заробляти собi на життя працею, яку вона вшьно обирае або на яку вшьно погоджуеться [7].
Мiжнародна спшьнота акцентуе увагу на неприпустимостi примусово'' працi, яка позбавляе людину права на самостшне обрання роботодавця, припинення трудових вщносин, змiну мiсця роботи. У мiжнародно-правовому полi дiють документи, яю спрямованi на заборону використання примусово'' працi та дотримання основних положень статп 23 Декларацп прав людини про принцип свободи пращ. Це Свропейська конвенщя про права людини (1959 р.) [8], Конвенщя МОП № 29 про примусову або обов'язкову працю (1930 р.) [9] та Конвенщя МОП № 105 по скасування примусово'' пращ (1957 р.) [10] . Вони визначають примусову працю як будь-яку роботу або службу, що вимагаеться вщ будь-яко'' особи тд загрозою покарання, якщо тшьки дана особа не запропонувала добровшьш послуги. При цьому зазначаеться, що не е примусовою праця, що застосовуеться в зв'язку з надзвичайними (непереборними) обставинами, внаслщок закошв про обов'язкову вшськову службу, а також що виконуеться внаслщок судового вироку. Конвенщя № 105 про скасування примусово'' пращ вказуе на неприпустимють примусово'' пращ як засобу полггичного впливу (виховання) або як мiри покарання за наявнють чи за висловлення полпичних поглядiв (переконань), протилежних встановленш полгтичнш, сощальнш або економiчнiй системь
Принцип свободи пращ вщзеркалюеться у нащональних трудових законодавствах. Конвенцп МОП № 29 та 105 ратифшували бшьшють держав (№ 29 - 143 держави, а № 105 - 129 держав) [11]. В укра'нському законодавсга заборона примусово'' працi закршлена в ст. 43 Конституцп.
Основний принцип мiжнародно-правового регулювання працi - рГвнють в здiйсненнi прав i свобод людини. РГвнГсть у пращ виключае дискримшащю, пГд якою розумiеться будь-яка вГдмГннГсть, недопущення або перевага, що встановлюеться за ознакою раси, ста™, релЫ', iноземного, соцiального походження, вку, сiмейного стану, що приводять до порушення рГвностГ можливостей в галузi працi i занять. На це, вказують таю конвенцп МОП, як Конвенщя № 111 про дискримшащю в галузi пращ й занять (1958 р.) [12], Конвенщя № 100 про рГвну винагороду чоловшв i жшок за працю р1вно'' цГнностГ (1951 р.) [13]. Вичизняне законодавство мГстить аналогiчне положення. Ст. 2-1 КЗпП Укра'ни закршлюе рГвнГсть трудових прав усГх громадян незалежно вщ походження, соцiального i майнового стану, расово'' та нащонально'' належностi, статi, мови, полГтичних поглядГв, релiгiйних переконань, роду i характеру занять, мюця проживання та шших обставин. Ст. 8 Закону Укра'ни «Про правовий статус шоземщв» визначае права та обов'язки шоземних громадян рГвними з громадянами Укра'ни у трудових вщносинах, якщо iнше не передбачено законодавством Укра'ни та мГж^родними договорами Укра'ни. Проте для того, щоб таю трудовГ вГдносини виникли, шоземцю необхiдно отримати дозвГл Центру зайнятосп (див. § 7.5, пункт «Трудовий договГр з трудящим-м^рантом») [14].
250
Важливим напрямом мiжнародно-правового регулювання працi е сприяння зайнятосп працездатного населення. Конвенцiя № 122 про полпику в галузi зайнятосп (1964 р.) [15] проголошуе головною метою державно! полiтики активну дiяльнiсть в сферi зайнятостi. Вона мае бути спрямована на створення умов для забезпечення роботою вах, хто готовий приступити до не'1 i шукае ïï, забезпечити свободу вибору пращ з урахуванням рiвня економiчного розвитку краши. Для забезпечення стабильно"! зайнятостi й недопущення свавiлля пщприемщв у актах Мiжнародноï оргашзаци пращ встановлено, що звшьнення з шщативи пiдприемця можливе лише за наявносп законних пiдстав, якi пов'язанi зi здiбностями, поведiнкою працiвника або виробничою необхiднiстю. Не е законними таю пщстави для звiльнення, як членство у профспшщ, виконання функцiй представника пращвниюв, подання скарги або участь у справу порушенiй проти пщприемця, раса, стать, сiмейний стан, ваптнють, вiросповiдання, полiтичнi погляди, нацiональнiсть, вж.
Праця - це одна з тих царин, де найбшьш чпко виявляються особливостi правового статусу шоземних громадян тд час реалiзацiï ними конституцшних прав. Правове регулювання реалiзацiï iноземними громадянами цих прав наразi набуло особливо! актуальностi в зв'язку з посиленням свиового мiграцiйного процесу. Реалiзуючи конституцiйне право на працю на територи шоземно! держави, будь-яка фiзична особа вступае в мiжнароднi трудовi правовiдносини, тобто суспiльнi вщносини, ускладненi «шоземним елементом», що пов'язаш зi здiйсненням трудово'1 дiяльностi i регулюються нормами мiжнародного трудового права.
Мiжнародно-правове регулювання працi - це регулювання умов пращ мiжнародно-правовими актами. На сьогодш мiжнародно-правове регулювання пращ досить розвинуте. I хоча його розвиток розпочався ще в перший половиш ХХ ст., для Украши м^рацшне законодавство е досить новим явищем. Через це високим залишаеться рiвень незахищенностi вiтчизняних пращвниюв-м^рашив [16].
Трудовi правовiдносини стають мiжнародними, коли в них присутнiй шоземний елемент. Оперуючи поняттям «^жнародна праця», слщ зазначити, що «шоземний елемент» може виявитися в суб'ектному складi вiдносин (наприклад, коли суб'ектом правовщносин виступае iноземний працiвник чи шоземний роботодавець); в об'ект (учасники трудових вщносин можуть належати до одше! держави, але сама робота пращвника, що виступае як об'ект вщносин, може бути за кордоном); чи в юридичному факп, необхщному для виникнення низки трудових вщносин (якщо впродовж тривалого часу особа перебувала за кордоном, неминуче виникае питання, за яким законом буде обчислюватися цей стаж). Незалежно вщ того, який елемент у трудових правовщносинах (суб'ект чи об'ект) розглядаеться як шоземний, власне вщносини за сво'1'м змютом вже е мiжнародними [17].
У доктрин мiжнародного права немае единого погляду на термш «^жнародний трудовий марант». Авторитетний англшський дослiдник трудово'1 м^рацп П. Стокер, видiляе п'ять основних титв мiжнародних мiгрантiв: поселенцiв, контрактних пращвниюв, професiоналiв, нелегальних iммiгрантiв, оаб, що шукають притулок, i бiженцiв. Контрактнi працiвники - це особи, прийнят на роботу на обмежений термш, як правило, неквалiфiкованi чи низькоквалiфiкованi сезоннi робiтники; професiонали -особи з високим рiвнем освпи i достатнiм досвiдом роботи, велика кшькють яких е спiвробiтниками багатонащональних корпорацiй i якi перехжджають з одше! фшп до шшо:1. Саме до цих категорш у мiжнародних документах здебiльшого використовуеться термiн «трудящий-м^рант» (iнодi перекладаеться украшською як «пращвник-м^рант») [18].
Статус «працiвника-мiгранта» закрiплено у Конвенщя МОП «Про трудящих-м^раш^в» вiд 1 липня 1949 р. № 97, що являе собою переглянуту Конвенщю МОП «Про
251
пращвниюв-м^рашгв» 1939 р. Метою прийняття ще'1' Конвенцй е закрiплення умов, що забезпечували б законну м^ращю трудящих i надання нащонального режиму iноземцям
[19].
Конвенщя № 97 мiстить положення, що стосуються Bcix сфер м^рацй: загальнотеоретичне визначення поняття «трудящий-м^рант»; права й обов'язки трудящих-м^рашгв i членiв 1'хшх родин; поширення шформацй у галузi трудово'1' м^рацй, яку держави зобов'язаш надавати одна однiй; надання безкоштовних послуг i шформацй на допомогу трудящим-м^рантам; а також iншi обов'язки держави-донора i вiдповiдальнiсть роботодавцiв [20].
Слщ зазначити, що Конвенцiя № 97, не застосовуеться до прикордонних пращвниюв, до оаб, що вЧ'хали в державу на короткий термiн, до осiб, зайнятих у вшьних професiях, артистiв i морякiв [21].
Дощльно наголосити, що нормативне визначення поняття «трудящий-м^рант» на мiжнародно-правовому рiвнi вперше було закрiплене саме в цш Конвенцй. Трудящим-мiгрантом е особа, що м^руе з одше'1' краши в iншу з намiром працевлаштування.
Ключовими мiжнародно-правовими актами у сферi трудово'1' м^рацй е Конвенщя МОП «Про захист прав трудящих-м^рашгв та члешв ix сiмей» (1975 р.) i Конвенцiя ООН «Про захист прав уах трудящиx-мiгрантiв та члешв ix сiмей» (1990 р.) [22]. У них не тшьки йдеться про права людини загалом i всix трудящиx-мiгрантiв i члешв ix родин, зокрема, але й мiстяться положення, якi можуть застосовуватися до рiзниx категорiй трудящиx-мiгрантiв та члешв ix родин, що дозволяе забезпечувати iндивiдуальний пiдxiд до регулювання правового статусу рiзниx категорiй шоземщв, а також даеться визначення самого поняття «трудящий-м^рант» [23].
У Конвенцй ООН поняття «трудящий-м^рант» набуло особливого розвитку. Пщ ним слiд розумгги особу, що займаеться, займалася чи буде займатися оплачуваною дiяльнiстю в державу громадянином яко'1' не е i проживае в нiй тимчасово чи постшно. Це визначення нечгтке, оскiльки пiд нього можуть тдпадати i такi категорй працiвникiв, що не е марантами, наприклад, професюнали, якi працюють у керiвнiй ланщ транснацiональниx корпорацiй, iнвестицiйниx компанiй, представники мiжнародниx органiзацiй i дипломатичних мюш.
Аналiзуючи поняття «трудового-мiгранта», не можна погодитися з тим, що особи без громадянства можуть не бути трудящими-м^рантами тшьки через вщсутнють громадянства взагаш. Особи, що не е громадянами жодно'1' держави свiту, можуть мати статус постiйно проживаючих у будь-якш державi свiту, де щодо них застосовуеться нащональний режим, i вочевидь, що такi фiзичнi особи мають право реалiзувати сво'1' трудовi можливостi як у кра'1'ш проживання, так i за кордоном (в останньому випадку вони будуть шоземними пращвниками).
Вiдповiдно до Конвенцй ООН трудящьм^ранти диференцiюються на двi групи: трудящ^м^ранти, що не мають документа або постiйного статусу, i трудящьм^ранти, що мають документи або постшний статус, зокрема особи, якi одержали дозвш на в'1'зд, перебування й оплачувану дiяльнiсть [24].
Зупинимося на марантах друго'1' категорй. Насамперед, 1'м, зрозумiло, надаеться нацiональний режим, вщповщно до якого вони прирiвнюються до громадян держави найму з питань можливосп доступу в навчальш заклади й заклади професшно'1' пiдготовки i перепiдготовки; реашзацп права на сощальне i медичне обслуговування, за умови дотримання вимог щодо учасп у вщповщних програмах; забезпечення житлом, зокрема, яке надаеться за програмами сощального забезпечення; звшьнення вiд зборiв i митних платежiв при ввезенi та вивезеш особистих речей, предметiв побутового призначення, а також предмета, необхщних для здiйснення оплачувано'1' дiяльностi.
Така категорiя мГгрантГв мае конвенцiйне право бути цГлком iнформованими приймаючою державою, державою свого громадянства чи проживання до свого вщ''зду в державу найму щодо умов 'хнього перебування там i оплачувано'' дГяльностГ, а також щодо вимог, яю мають дотримуватися з 'хнього боку.
КрГм докладного i детального закрiплення прав трудящих-мiгрантiв i членiв 'х родин, у Конвенцп передбачаеться створення контрольного механiзму за 'х дотриманням. Одним з найбшьш важливих нововведень i ефективних засобiв Конвенцп' е створення Комiтету з захисту прав уах трудящих-мiгрантiв i членiв 'х родин (далi -Комггет).
Як i в бшьшосп аналогiчних процедур, передбачених у мГжнародних договорах, члени даного Комiтету повинн обиратися державами-учасниками зГ списку кандидатур, представлених ними ж, з урахуванням справедливого географГчного розподГлу.
До компетенцГ' КомГтету входить, зокрема, розгляд представниками держав-учасниць через Генерального Секретаря ООН доповщей про законодавчГ, судовГ, адмГнГстративнГ й ГншГ заходи, якГ вживаються для реалГзацГ' положень Конвенцп, а також складання на 'х основГ щорГчно'' доповГдГ Генерально'' Асамбле'' ООН з урахуванням рекомендацГй КомГтету про виконання Конвенцп. До того ж Комггет не надшяеться Конвенщею правом вирГшення яких-небудь суперечок, що виникають у зв'язку з застосуванням Конвенцп. Ршення КомГтету мають тшьки рекомендацшний характер. При цьому зазначаеться, що визнання повинно бути спещально виражено, незалежно вщ ратифшацп само'' Конвенцп.
Вщповщно до положень Конвенцп КомГтет може розглядати повГдомлення шших учасникГв чи осГб, що знаходяться тд юрисдикцГею вщповщно'' держави, про невиконання ними сво'х обов'язкГв по Конвенцп лише за умови визнання компетенцп КомГтету державою. КомГтет не виршуе суперечок як таких, а тшьки направляе защкавленим державам i особам свою доповГдь чи розумшня проблем, якГ виникли. Суперечки мГж державами-учасницями з питань Конвенцп, не виршеш переговорним шляхом, передаються на прохання одного з них на арбГтражний розгляд чи у МГжнародний Суд ООН вщповщно до його Статуту.
У Конвенцп, крГм даного подшу, вперше розкриваються такГ поняття i термГни, що ранГше в документах такого рГвня не застосовувалися. Наприклад, залежно вщ характеру виконувано'' роботи, термГнГв п виконання, вщносин Гз роботодавцем, мГсця проживання визначаються рГзш категорГ' трудящих-мГгрантГв, як-от: «прикордонний пращвник»», «працГвник, робота якого пов'язана з пере'здами», «сезонний працГвник», «працГвник на проект», «працГвник цГльового найму», «працГвник, що працюе не по найму».
Розглянемо стисло вказат термши. Трудящий-мГгрант, що зберГгае свое мюце проживання у власнГй сусГднГй державГ, до яко'' вГн повертаеться хоча б один раз на тиждень, визначаеться в Конвенцп як «прикордонний працГвник» [25].
Трудящий-мГгрант, робота якого залежить вщ сезонних умов i виконуеться тшьки протягом визначено'' частини року, визначаеться як «сезонний працГвник».
Трудящого-мГгранта, що проживае у сво'й державГ, змушеного пере'жджати в ГншГ держави на коротю перГоди через характер свое'' роботи, називають «пращвником, робота якого пов'язана з пере'здами».
Термш «працГвник на проект» означае трудящого-мГгранта, що був допущений у державу на певний строк для роботи винятково по конкретному проекту, що реалГзуеться його наймачем.
ПГд термшом «працГвника цГльового найму» слГд розумГти трудящого-мГгранта, який направлений роботодавцем його власно'' держави на визначений перюд часу в Гншу державу для виконання конкретних функцш чи обов'язкГв; або який упродовж визначеного перюду виконуе роботу, що вимагае спещальних навичок; або який на
253
прохання його роботодавця в шшш державi виконуе протягом визначеного перюду часу роботу, що мае тимчасовий чи короткостроковий характер, i який повинний залишити державу або по закшченш дозволеного перiоду перебування, або рашш, якщо вiн закшчив виконання сво'х функцiй чи обов'язюв.
Трудящий-мiгрант, що займаеться оплачуваною дiяльнiстю самостiйно чи разом iз членами свое родини на iншиx тдставах, нiж за договором найму, позначений термшом «працiвник, що працюе не по найму».
Необхщно зазначити, що подш трудящиx-мiгрантiв на певнi категорй в данш Конвенцй мае велике значення, позаяк дозволяе в договiрному порядку врахувати особливосп правового статусу рiзниx категорiй трудящиx-мiгрантiв, iз властивим тшьки цим категорiям правами й обов'язками, а також дозволяе розширити поняття «трудящий-мiгрант». Так, тд перелiк осiб, що е трудящими-м^рантами пiдпадають особи, якi працюють на роботодавця краши свого походження, але на територй шшо'1 краши, тобто мае мюце другий вид мiжнародноi працi. Отже, можна припустити, що використання в данш Конвенцй термша «шоземний працiвник» було б бшьш доцiльним [26].
Трудящi-мiгранти i члени ix родин по закшченш трудово'1' дiяльностi в державi найму мають право вивозити свое особисте майно i речь М^ранти не можуть бути безтдставно позбавленi чи обмежеш в правi власностi.
Слiд зазначити, що даш права поширюються на вах трудящиx-мiгрантiв, незалежно вiд наявносп чи вiдсутностi документiв чи постшного статусу, i гарантують необxiдний мЫмум, що повинен належати кожному трудящому-м^ранту.
Держави-учасницi даноi Конвенцй не можуть виключити застосування якоьнебудь ii частини чи виключити ii застосування щодо якоьнебудь окремоi категорй трудящих-м^рашгв. З огляду на це у правах трудящим-м^рантам i членам ix родин не може бути вщмовлено.
Наостанку доцшьно пiдкреслити, що даний документ не обмежуе права кожно! держави, що ратифжували Конвенцiю, встановлювати критерй допуску трудящих-мiгрантiв i членiв 1'хшх родин на власну територш.
Украшський уряд у 2004 р. визнав передчасним приеднання до Конвенщя ООН «Про захист прав уах трудящих-м^рашгв та члешв ix амей». Як аргумент Мшютерство пращ й соцiальноi полгтики наводило той факт, що бшьшють краiн, у яких працюють украшсью заробiтчани, також уникають тдписання згаданих конвенцiй. Мiж тим особливiстю Конвенцй е те, що ii дiя поширюеться також i на нелегальних трудових м^рашгв. Зважаючи на те, що i на сьогоднi, i в найближчш перспективi кiлькiсть укра'iнцiв, якi нелегально працюють за кордоном, залишатиметься неспiвмiрно вищою, нiж кiлькiсть перебуваючих на аналопчному положеннi iноземцiв в УкраЛш, слiд визнати перебiльшеними побоювання щодо негативного впливу на украшський ринок пращ приеднання до згаданоЛ Конвенцй. На нашу думку, слщ бшьш детально проаналiзувати наслщки можливого приеднання до згаданих Конвенцш, визначивши, чи будуть ними надаш додатковi мехашзми захисту прав украiнськиx заробiтчан за кордоном. При цьому варто реально ощнити, наскшьки серйозною е загроза напливу до Украши нелегальних м^рашгв iз краiн з нижчим рiвнем життя.
Конвенцiя про правовий статус трудящих-м^рашгв набула чинностi 1 травня 1983 р. Станом на 18 грудня 2002 р. цю Конвенщю тдписали 13 держав, ратифжували - вiсiм (Францiя, Iталiя, Нiдерланди, Норвепя, Португалiя, Iспанiя, Швецiя, Туреччина) [27]. Велика кшькють украiнськиx громадян працюе саме в цих крашах та потребуе вщповщного захисту в рамках Конвенцй. Положення Конвенцй розповсюджуються на пращвниюв однiеi держави-учасницi, якi мають дозвш на здшснення оплачуваноi дiяльностi на територй iншоi держави-учасницi, за винятком прикордонних робгтниюв, акторiв й шших артистiв естради, морякiв, стажерiв, сезонних робiтникiв, працiвникiв
254
пiдприемств, головний офю яких розмiщений за межами ще! держави. Конвенцiею, зокрема, передбачено ряд гарантш, якi стосуються процедури добору пращвниюв, укладення трудового договору (контракту), перехзду, адмiнiстративних гарантiй, житла тощо.
Отже, трудящ^мкранти - це така категорiя громадян i осiб без громадянства, що тимчасово мкрують в крашу не свого громадянства чи постшного мюця проживання з намiром отримати оплачувану роботу, за умови, що це не заперечуеться нормативними актами держави-роботодавця. Останне уточнення щодо вщповщносп законодавству приймаючо! держави цшком закономiрно, адже питання, що стосуються допуску трудящих-мкраш^в i членiв ■ххшх родин на територiю держави, належать до внутрiшньоï компетенцп будь-якох держави.
Аналiзуючи дану Конвенцiю, варто зупинитися на ст. 1.1 Додатку II, що починаеться так: «Якщо трудящий-мкрант, що е бiженцем чи перемщеною особою...» [28]. Це не вщповщае чинному мГж^родному праву i нащональним законодавствам, оскГльки змГшуються вiдразу три поняття. Будь-яка особа, що перебувае на територи iншоï держави, не може мати правовий статус i трудящото-мкранта, i, водночас, бiженця чи перемiщеноï особи. Залежно вГд мети i причин перебування особи на територп iноземноï держави ïï правове становище буде визначатися по^зному. Однак необхщно враховувати час прийняття Конвенцп i змши в мiжнародному прав^ що з'явилися пiзнiше. У будь-якому випадку, ст. 1.1 мае потребу в коректуванш з метою виключення суперечностей.
Розглянул документи, дозволяють зробити висновок про вщсутнють ушфшованого мiжнародного права з питаннь пращ шоземщв. Однак, поряд з тим, поняття пращвника-мкранта досить чгтко визначаеться на мГжвдродному рГвнГ та дозволяе виробити дiевi правовi норми задля реалiзацiï його права на працю та захист трудових штереав.
Список використаноУ л1тератури
1. Кшвець О. Мiжнародно-правовий статус трудових мкрантв / О. Кшвець // Юридичний журнал. - 2004. - № 4. - С. 42-48 ; Kyivets O. Mizhnarodno-pravovyi status trudovykh mihrantiv / O. Kyivets // Yurydychnyi zhurnal. - 2004. - № 4. - S. 42-48
2. Чехович С. Б. Елементарний курс мкра^йного права Украши : конспект лекцiй / С. Б. Чехович. - Кшв : МАУП, 2004. - 216 с. ; Chekhovych S. B. Elementarnyi kurs mihratsiinoho prava Ukrainy : konspekt lektsii / S. B. Chekhovych. - Kyiv : MAUP, 2004. -216 s.
3. Гусов К. Н. Международно-правовое регулирование труда (в конвенциях и рекомендациях МОТ) / К Н. Гусов, М. Н. Курилин. - Москва, 1992. - 208 с. ; Gusov K. N. Mezhdunarodno-pravovoe regulirovanie truda (v konventsiyakh i rekomendatsiyakh MOT) / K.N. Gusov, M. N. Kurilin. - Moskva, 1992. - 208 s.
4. Загальна декларащя прав людини [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_015 ; Zahalna deklaratsiia prav liudyny [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_015
5. МГж^род^ законодавство про охорону пращ. Конвенцп та Рекомендацп МОП. У 3-х т. / сост. Е. М. Теличко. - Кшв : Основа, 1997. - Т. 1. - 672 с. ; Т. 2. - 437 с. ; Т. 3. -342 с. ; Mizhnarodne zakonodavstvo pro okhoronu pratsi. Konventsii ta Rekomendatsii MOP. U 3-kh t. / sost. E. M. Telychko. - Kyiv : Osnova, 1997. - T. 1. - 672 s. ; T. 2. - 437 s. ; T. 3. - 342 s.
6. Свропейська конвенщя про правовий статус трудящих-м^рантв (Конвенщю ратифковано з застереженням Законом N 755-V (755-16) вщ 16.03.2007, ВВР, 2007, N 21, ст.29) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ua-info.biz/legal/basebi/ua-
255
hmwakr/index.htm ; Yevropeiska konventsiia pro pravovyi status trudiashchykh-mihrantiv (Konventsiiu ratyfikovano z zasterezhenniam Zakonom N 755-V (755-16) vid 16.03.2007, VVR, 2007, N 21, st.29) [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://ua-info.biz/legal/basebi/ua-hmwakr/index.htm
7. Загальна декларацiя прав людини [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_015 ; Zahalna deklaratsiia prav liudyny [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_015
8. Свропейська конвенщя з прав людини [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zona.ucoz.es/index/0-16 ; Yevropeiska konventsiia z prav liudyny [Elektronnyi resurs]. -Rezhym dostupu : http://zona.ucoz.es/index/0-16
9. Конвенщя Мiжнародноï оргашзаци пращ №29 про примусову або обов'язкову працю (1930 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/993_136; Konventsiia Mizhnarodnoi orhanizatsii pratsi №29 pro prymusovu abo oboviazkovu pratsiu (1930 r.) [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/993_136
10. Конвенщя Мiжнародноï оргашзаци пращ № 105 про скасування примусовоï пращ (1957 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_013; Konventsiia Mizhnarodnoi orhanizatsii pratsi № 105 pro skasuvannia prymusovoi pratsi (1957 r.) [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_013
11. Мiжнародна оргашзащя пращ [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ilo.org.ua; Mizhnarodna orhanizatsiia pratsi [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://ilo.org.ua.
12. Там само; Tam samo.
13. Там само; Tam samo.
14. Закон Украши "Про правовий статус шоземщв та оаб без громадянства" [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3773-17; Zakon Ukrainy "Pro pravovyi status inozemtsiv ta osib bez hromadianstva" [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3773-17
15. Мiжнародна оргашзащя пращ [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ilo.org.ua; Mizhnarodna orhanizatsiia pratsi [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://ilo.org.ua
16. Кшвець О. Мiжнародно-правовий статус трудових м^рашгв / О. Кшвець // Юридичний журнал. - 2004. - № 4. - С. 42-48 ; Kyivets O. Mizhnarodno-pravovyi status trudovykh mihrantiv / O. Kyivets // Yurydychnyi zhurnal. - 2004. - № 4. - S. 42-48
17. Там само; Tam samo.
18. Там само; Tam samo.
19. Мiжнародна оргашзащя пращ [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ilo.org.ua; Mizhnarodna orhanizatsiia pratsi [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://ilo.org.ua
20. Там само; Tam samo.
21. Там само; Tam samo.
22. Мiжнародна Конвенщя ООН «Про захист прав уах трудящих-м^рашгв i члешв ïx родин» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_203; Mizhnarodna Konventsiia OON «Pro zakhyst prav usikh trudiashchykh-mihrantiv i chleniv yikh rodyn» [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_203
23. Там само; Tam samo.
24. Там само; Tam samo.
25. Кшвець О. Мiжнародно-правовий статус трудових мкранив / О. Кшвець // Юридичний журнал. - 2004. - № 4. - С. 42-48 ; Kyivets O. Mizhnarodno-pravovyi status trudovykh mihrantiv / O. Kyivets // Yurydychnyi zhurnal. - 2004. - № 4. - S. 42-48
26. Там само; Tam samo.
27. Мшютерство закордонних справ Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.mfa.gov.ua ; Ministerstvo zakordonnykh sprav Ukrainy [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.mfa.gov.ua.
28. Свропейська конвенщя про правовий статус тpудящих-мiгpaнтiв (Конвенцш paтифiковaно з застереженням Законом N 755-V (755-16) вщ 16.03.2007, ВВР, 2007, N 21, ст.29) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ua-info.biz/legal/basebi/ua-hmwakr/index.htm; Yevropeiska konventsiia pro pravovyi status trudiashchykh-mihrantiv (Konventsiiu ratyfikovano z zasterezhenniam Zakonom N 755-V (755-16) vid 16.03.2007, VVR, 2007, N 21, st.29) [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://ua-info.biz/legal/basebi/ua-hmwakr/index.htm
Стаття нaдiйшлa до редакци 02.11.2015 р.
M. Kasianova
THE POLITICAL AND LEGAL STATUS OF LABOR MIGRANT IN INTERNATIONAL DOCUMENTS
The international migration of population, growing professional mobility, the labor with a foreign involvement gave birth to such terms as "international labor ", "international labor movement", "export/import of labor power", "labor migration", "visiting workers", "labor migrant". The labor migration belongs to one of international migration types and is characterized by the flow of labor power to a temporary job place with its subsequent return to the country of origin.
The aim of the paper is to define the legal status of "labor migrant" through examining and analyzing international documents such as Code of International Labour Law, European Convention, conventions on labor migrants.
The research methods are determined by the subject, purpose and tasks of the article. Study was conducted with the help of general scientific and special historical methods. The structural - systematic method was used as one of the interdisciplinary research methods. The method of analysis and synthesis was employed as one of the structurally systematic methods. As for the empiric methods, the method of analysis of sources and scientific literature was employed.
The paper defines the categories of labor migrants as well as their legal status' features upon the analysis of IOM's Conventions and Recommendations, European Convention on the Legal Status of Migrant Workers, Code of International Labour Law. Depending on the type of work, its time frameworks, relations with employer and place of living, the next categories were examined: "frontier worker ", "seasonal migrant worker ", "project worker ", "specified purpose contract worker", "unemployed worker".
The author comes to the conclusion that today, unfortunately, an international law has no common legislation document that would regulate all foreign workers related issues. In our opinion, it would allow avoiding a lot of arising labor disputes. The working out of such legislation document should be performed by IOM ILO (International Labor Organization) specialists and may result in the appropriate recommendation - the one that would provide for all the aspects requiring the written approval in the labor agreement while employing foreign citizens in any ILO participating country. Such measures may become an actual mechanism for protection of the Ukrainians working abroad.
Key words: migrant, labor migrant, International Labour Organization (ILO), International law.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Трофименко М.В., к.полгг.н, проф.; Булик М.В., к.полт.н, доц.
257
