CC BY
26
час. — 1996. — № 11. — С. 3.
Международные гарантии независимости Украины в ретроспективном освещении
Смолянюк В. Ф.
Осуществлен политологический анализ международных гарантий независимости Украины в ретроспективном освещении. Показано, что международные гарантии — это совокупность содержательно родственных международно-правовых документов, подписанных государствами, в которых определены принципы и условия поддержания суверенитета Украины, ее территориальной целостности. Рассмотрены основные международные соглашения Украины по проблемам международных гарантий ее суверенитета.
Ключевые слова: суверенитет, международные гарантии независимости, национальная безопасность, внешняя политика, международное сотрудничество.
International guarantees of independence of Ukraine are in retrospective illumination
Smolyanuk V. F.
In the article the political science analysis of international guarantees of independence of Ukraine is carried out in a retrospective plan. It is rotined that international guarantees are an aggregate richly in content family international law documents of signed by the states principles and terms of maintenance of sovereignty of Ukraine are determined in which, to its territorial integrity, the basic international agreements of Ukraine are examined on issue of international guarantees of its sovereignty.
Key words: sovereignty, international guarantees of independence, national safety, foreign policy, international cooperation.
УДК 324. 84
Г. Ю. Васильев, кандидат фтософських наук, доцент, I. Г. Васильева, кандидат фтософських наук, доцент.
ПОЛИТИКО — ПРАВОВА ОЦ1НКА ТЕХНОЛОГИ МАН1ПУЛЮВАННЯ У ВИБОРЧ1Й КАМПАНП
У формуванш громадсько'1 думки як одше'1 з головних пол^ичних технологш важливу роль ввдграе машпулювання — насильницьке нав'язування широким верствам населення такого ощнного ставлення до актуальних проблем дшсносп, що вщбивае
iнтеpеси лише пануши^ меншoстей i спpямoванo на збеpеження (абo змшу) пев^го ладу. В статтi poзкpитo гoлoвнy мету манiпyлшвання — вплив на пoлiтичний вибip гpoмадян Mpm™, а такюж poзглянyтo найбшьш «^удт» види маншуляцп гpoмадськoш дyмкoш у вибopчiй кампанп, ïx yкpай негативний вплив на фopмyвання й poзвитoк пoлiтичнoï системи суспшьства.
Ключовi слова: влада, тол^инт теxнoлoгiï, теxнoлoгiя маншулювання, адмiнiстpативний pесypс, вибopча кампашя.
Виpiшальним чиннигам в oбpаннi пpиxoваниx чи вiдкpитиx засoбiв впливу елiт, щo бopються за владу, е спiввiднoшення ïxrnx iнтеpесiв з iнтеpесами бiльшoстi гpoмадян деpжави. Чим бiльше цi iнтеpеси poзxoдяться, тим небезпечнiше стае викopистання вiдкpитиx метoдiв — насильницькиx засoбiв та фiзичнoгo пpимyсy, i пpавлячi елiти шиpoкo застoсoвyють пpиxoванi методи та засoби.
У пpактичнiй дiяльнoстi сyчасниx деpжав шиpoкo викopистoвyються пoлiтичнi теxнoлoгiï — сyкyпнiсть метoдiв i систем ^сл^вню дiй, спpямoваниx на дoсягнення певнoгo pезyльтатy в толпищ. За дoпoмoгoю пoлiтичниx теxнoлoгiй poзpoбляються та pеалiзyються стpатегiя i тактика yxвалення пoлiтичниx piшень, впливу на гpoмадськy думку — пiдтpимки кoнкpетниx пoлiтичниx явищ, абo навпаки, негативтого ставлення дo ниx. У будь-якш деpжавi гoлoвним змiстoм вибopчoï кампанп стае бopoтьба за yмoнастpoï, yпoдoбання вибopцiв.
Пpoблеми фopмyвання i викopистання вибopчиx теxнoлoгiй вже давнo стали ^едметом дoслiджень заxiдниx yчениx. Останшми poками бyлo oпpилюдненo чималo мoнoгpафiй i статей yкpаïнськиx та po^^^x автopiв, якi poзглядають piзнi пoлiтичнi теxнoлoгiï, щo застoсoвyються в пеpioд вибopчoï кампанiï, зoкpема в У^шт та Рoсiï. Koнкpетнi спoсoби i щитами викopистання манiпyлювання в пoстpадянськiй пoлiтицi вже висвiтлювалися в у^ахнсьюй та poсiйськiй лiтеpатypi[1].
Разoм з тим пpoблеми манiпyлювання як пpиxoванoгo, амopальнoгo виду теxнoлoгiï у вибopчiй кампанiï дoслiдженo явнo недoстатньo i залишаються oсoбливo актуальними. У статл зpoбленo спpoбy poзкpити й узагальнити найбiльш «^удт» види манiпyляцiï гpoмадськoю дyмкoю у вибopчiй кампанiï i шказати ïx yкpай негативний вплив на фopмyвання та poзвитoк пoлiтичнoï системи сyспiльства.
У бyдь-якiй вибopчiй кампанiï викopистoвyються насампеpед легальнi теxнoлoгiï, щo вiдпoвiдають вимoгам закoнoдавства. Пopyшення нopмативниx актiв спpичиняe вiдпoвiднi санкци. Пpи цьoмy залежнo вiд галyзевoï належнoстi нopмативнo-пpавoвoï oснoви poзpiзняють тpи види вiдпoвiдальнoстi: вiдпoвiдальнiсть за вибopчим пpавoм; адмiнiстpативнy вiдпoвiдальнiсть; кpимiнальнy вiдпoвiдальнiсть.
Однак гoлoвний недoлiк закoнoдавчoï бази шв'язаний саме з визначенням oб'eкта закoнoдавчoгo pегyлювання та меж того дiяльнoстi. У бiльшoстi випадкiв викopистання пoлiтичниx теxнoлoгiй залишаються за pамками закoнoдавчoгo pегyлювання i е не тшьки незакoнними, а й
аморальними способами впливу на свщомють людини, навдавання 1й щей та оцшок, що не вщповщають дшсносл або 11 власним штересам.
Цшеспрямований вплив на формування громадсько! думки здшснюеться двома шляхами: науковим формуванням та маншулюванням.
Наукове формування — це цшеспрямований вплив на процес утворення громадсько! думки шляхом поширення у масах наукового уявлення про характер суспшьних процеЫв та 1'хшх прояв1в у конкретних ситуащях. Наукове формування — щеал, якого мае прагнути суспшьство.
Машпулювання являе собою приховане керування людиною (групою), що здшснюеться усупереч 11 бажанню \ створюе вщповщно шюзда самостшного вибору. Полггичне машпулювання — це приховане керування пол1тичною свщомютю { поведшкою людей з метою примусити 1х д1яти (або не д1яти) усупереч власним штересам. 1ншими словами, машпулювання означае насильницьке нав'язування широким верствам населення такого ощнного ставлення до актуальних проблем дшсност1, що вщбивае штереси лише пануючих меншостей { спрямоване на збереження (чи змшу) певного ладу. Це тип прихованого, неявного шформування та програмування нам1р1в виборця; навдавання, яке базуеться на 1гноруванш вол1 { ставленш до виборця як до засобу, знаряддя виконання чужих для нього штереЫв. Машпулювання — це { особливий доб1р шформаци, { використання р1зних форм та засоб1в 11 поширення, { дезшформащя — поширення перекручених чи неправдивих факлв { даних про реальну дшсшсть.
Залежно вщ цшей прихованого керування мисленням { поведшкою виборця добираються й вщповщш прийоми. Наприклад, неповне, виб1ркове шформування про яку-небудь подда, що приводить до перекрученого уявлення про не! у виборця; або навпаки — лавинний потж шформаци, що не дозволяе людиш вщр1знити головне вщ другорядного { приводить 11 до стану розгубленость Найбшьш часто використовуються ретельно розроблеш й навдаваш стереотипи, що не потребують спещального смислового оброблення, але викликають запрограмовану реакцда Так, у багатьох крашах шд час виборчо! кампани створюються стереотипи образ1в кандидат1в, «яких просувають», з котрими асоцдаються набори позитивних якостей { моменпв (мир, стабшьшсть, ясшсть свггогляду, добробут та ш.) { вщповщно — негативних для неугодних, конкуруючих кандидат1в.
Одним з важливих { найбшьш часто використовуваних маншуляцшних прийом1в е присвоення окремим особам-кандидатам або 1'хшм д1ям однозначно позитивних чи негативних оцшок, причому використовуються «подвшш стандарти» при оцшюванш дш «свого» кандидата { суперника. Не менш важливим прийомом машпулювання е поширення рашше невщомих широкш громадськост вщомостей, а нерщко й сфабрикованих слух1в, небилиць, як можуть зганьбити кандидата-конкурента.
Потужним шструментом, що впливае на пщсвщомють людей, зброею масового психопрограмування стали засоби масово! шформаци (ЗМ1). Заметь переконання, лопки, заснованих на закош вшьно! вол1, сучасш ЗМ1 застосовують методи впливу на пщсвщомють, тобто навдавання, тотальну
гшнотизащю. Прийоми тут найрiзноманiтнiшi. Це фабрикащя фактiв, тобто пряма неправда. Фахiвцi-технологи вважають, що пряма неправда не застосовуеться лише тодi, коли и легко виявити. Але щоб неправда не виявилася, треба закладати у шдсвщомють певнi стереотипи, наприклад, добiр «потрiбних» подiй для повiдомлень. Вважаеться, що думками пануе той, хто визначае структуру потоку шформаци, хто добирае факти i поди, перетворюючи !х у повiдомлення. Це «Ыра» пропаганда, що спецiально не щентифжуе свое джерело; «чорна» пропаганда, що видаеться за вихщну i3 шшого джерела, нiж справжнiй, i под.
Виграш, отриманий вiд маншуляци, найчастше використовуеться потай, оскiльки одне з головних завдань маншулювання — це перекладання вiдповiдальностi за програш на того, ким маншулюють, створення та збереження в нього шюзи волi вибору [ 2, с. 85].
ЗМ1 беруть активну участь у маншулюванш свiдомiстю мас при формуванш i пропагандi iмiджу кандидата. За мистецьки виготовленим ЗМ1 блискучим рекламним упакуванням виборцевi бувае важко розрiзнити справжнi дiловi i моральнi якост кандидатiв, визначити !хш полiтичнi позицй. Такого роду рекламно-манiпулятивна дiяльнiсть перетворюе вибiр громадян з вiльного свщомого рiшення на формальний акт, заздалепдь запрограмований фахiвцями з формування масово! свiдомостi. Недарма ЗМ1 називають «четвертою владою», тому що вони вже е шструментом колосально! сили, за допомогою якого стало можливим змшювати старi мисленневi структури, цiнностi цших народiв, формувати атомiзоване й легко маншульоване суспiльство.
Про вплив ЗМ1 на перебiг i результати виборчих кампанш свiдчать i витрати на них, що рiзко зросли, рiзних кандидатiв. Так, за оцiночним бюджетом виборчо! кампанп одного iз кандидатiв у президенти Украши у 70 млн дол., на полггичш технологи доводиться 40 млн, у тому числп телебачення 15 млн (10 — на центральне i 5 на регюнальне), друкованi ЗМ1 — 15 млн, на виготовлення зовтшньо! реклами -10 млн [ 3, с. 30].
Важливу роль у маншулюванш у виборчому процес вщшрае й такий вид пол^ично! технологи, як адмшютративний ресурс. 1нститут пол^ики Укра!ни дав таке полiтико-правове роз'яснення поняття «адмшютративний ресурс»: це «полгголопчний термiн, уживаний для пояснення використання органами державно! влади й мюцевого самоврядування або кандидатом у народш депутати, якi е службовцями, сво!х повноважень для досягнення полiтичних або корпоративних цiлей, шляхом порушення юнуючого законодавства» [4, с. 2. ]. 1накше кажучи, адмiнiстративний ресурс використовують т особи, якi здiйснюють функцil влади або надiленi адмiнiстративно-розпорядницькими функщями. Це рiзного роду державнi службовщ, керiвники та працiвники органiв мюцевого самоврядування, керiвники державних установ i пiдприемств, командири вiйськових частин та шших военiзованих установ тощо. Головна мета використання адмшстративного ресурсу — вплив на полггичний вибiр громадян краши.
Адмш1стративний ресурс використовуеться в уЫх кра!нах. Специфжа полягае у тому, що його застосування й одночасне виконання безпосередшх службових обов'язюв представником владних структур неможливо роздшити. Так, мер (губернатор, мшютр та ш.), будучи одночасно кандидатом у депутати шд час виборчо! кампани, може набагато част1ше з'являтися на екранах телев1зор1в, у преЫ, пщкреслюючи важливють свое! службово! д1яльност1. У той же час його конкуренти одержують лише обмежений час для виступу в ЗМ1.
Але не тшьки цим обмежуеться специфша адмшютративного ресурсу. В цшому це явище протиправне, що не тшьки порушуе законодавство, але й виходить за меж1 моральних принцишв демократичного суспшьства. Використання адмшютративного ресурсу виявляеться в р1зних видах { формах — вщ вщкритого ф1зичного насильства до найвитончешших способ1в { метод1в морально-псих1чного впливу. Наприклад, найбшьш сильного кандидата-суперника можна вщсторонити вщ виборчого процесу на пщстав1 сфабрикованого судового розгляду. Можна «зробити» аварда й виключити електроенерпю перед виступом по телебаченню того самого кандидата. Податков1 служби { саттарт шспектори можуть на законних пщставах закрити банк або шшу солщну установу, якщо вони не пщтримають кандидата вщ влади, { под.
Але можна вплинути й за допомогою шших способ1в. Так, «обробляти» виборщв безпосередньо можуть командири вшськових частин, головш лжар1, директори шкш, кер1вники вищих навчальних заклад1в. Найбшьш сприятлив1 умови для впливу е в «закритих аудитор1ях» — серед вшськовослужбовщв строково! служби, студенлв, оЫб, як засуджеш { вщбувають покарання, тощо. Причому подальша робота «аптованих» нерщко ставиться в загрозливу залежшсть вщ результат1в голосування.
Застосування адмшютративного ресурсу приводить до того, що волевиявлення виборщв унаслщок голосування перебувае шд ютотним впливом державних чиновниюв. Разом з тим не можна й переощнювати його вплив на результати вибор1в. Застосування адмшютративного ресурсу не звшьняе кандидата вщ необхщност формувати свою команду та розробляти стратепю { тактику, доводити виборцям, що вш — саме той, хто 1м потр1бен зараз.
У вс1х цившзованих кра!нах сучасного св1ту виборч1 кампани не обходяться без застосування машпулювання. Нав1ть у США, що вважаються кра!ною з найбшьш розвиненою демократ1ею, вибори президента кра!ни, конгресмешв та сенатор1в не обходяться без використання прийом1в машпулювання { реклами, як т1сно пов'язаш м1ж собою { створюють в електорату уявлення про полггика, досить далек вщ реальность Под1бш явища характерш й для вЫх шших кра!н Заходу. Фах1вщ-полггтехнологи { 1мщжмейкери професшно займаються створенням привабливих для виборщв образ1в пол1тичних д1яч1в, визначають { наполегливо рекомендують кандидатам не тшьки форму одягу { манери поведшки, а й змют вистушв, що
буяють безлiччю ^ивабливта oбiцянoк, якi, як пpавилo, забуваються незабаpoм пiсля пеpемoги на вибopаx.
Шиpoкi мoжливoстi викopистання найpiзнoманiтнiшиx засoбiв манiпyлювання пpивoдять дo тoгo, щo вибopцевi важкo (якшр взагалi мoжливo) poзpiзнити спpавжнi дiлoвi й мopальнi якoстi кандидата, визначити того пoлiтичнi пoзицiï. Такoгo po,ay манiпyляцiя пеpетвopюe вибip гpoмадян iз вiльнoгo свiдoмoгo piшення на фopмальний акт, заздалегiдь запpoгpамoваний фаxiвцями з фopмyвання масoвoï свiдoмoстi.
Пpoте у кpаïнаx Заxoдy пoлiтичне манiпyлювання тpoxи oбмежyeться, пo-пеpше, вiднoснo висoким piвнем життя бiльшoстi гpoмадян, стабiльнiсть станoвища якиx не пoв'язyeться iз чеpгoвими вибopами на бyдь-якoмy piвнi; TO^pyro, наявнiстю демoкpатичниx iнститyтiв, якi багато poблять для забезпечення закoннoстi й пpoзopoстi вибopчoï кампанп. Значнo складшша спpава у бiльшoстi пoстсoцiалiстичниx кpаïн, якi встали на шляx демoкpатизацiï, але ще збеpiгають важку спадщину тoталiтаpизмy. Тут piвень життя бiльшoстi населення вкpай низький, а демoкpатичнi iнститyти тiльки фopмyються й не с^авляють сеpйoзнoгo впливу на дiяльнiсть владниx стpyктyp.
На сьoгoднi пpактичнo в yсix кpаïнаx, шo вxoдили дo складу СРСР, внаслiдoк в^ай неpiвнoмipнoгo poзпoдiлy ВВП вiдбyлася пoляpизацiя сyспiльства на багатиx i дуже багатиx, з oднoгo бoкy, i бщнж i дуже бiдниx — з дpyгoгo. Напpиклад, в У^шт, за даними oфiцiйнoï статистики, у сеpединi 9C-x poкiв ХХ ст. бyлo: багатиx — 3%, сеpеднix — 13%, бiдниx, за piзним даними, вiд V1 дo 87%. За експеpтними oцiнками, вiднoшення дoxoдiв найбiльш багатиx 10% населення дo 10% найбiльш бiдниx для У^аши станoвить 3S,4 [S, с. SS9]. Наспpавдi ж, бiльше 1CC, тoдi як у заxiдниx кpаïнаx цей токазник кoливаeться вiд 4 дo б pазiв.
Отже, yспix бopoтьби зyмoвлюeться багатьма чинниками, але сеpед ниx найважливiше мiсце пoсiдаe iмiдж пoлiтика абo пpетендента, який бажае ним стати [ б, с. 4].
Оpганiзoванi злoвживання з 6o^ opганiв влади, пopyшення закoнy i в^тав^н^ зoбoв'язань пеpед ОБСС щoдo демoкpатичниx вибopiв в Укpаïнi зафжсувала мiсiя мiжнаpoдниx спoстеpiгачiв пiд егдаю ОБСС. Спoстеpiгачi вiдзначили, шo деpжавнi стpyктypи пpoвoдили цiлеспpямoванy кампанiю ^имушування деpжавниx слyжбoвцiв у медичниx та oсвiтнix yстанoваx дo гoлoсyвання за ниш дiючoгo Пpезидента, а тагаж дo тoгo, шoб цi слyжбoвцi впливали на свoïx пацieнтiв, piдниx i стyдентiв з метoю гoлoсyвати таким самим спoсoбoм [V, с. 2].
Останшми poками в тол^ичтому життi Укpаïни вiдбyлися дoсить ютотш змiни. У Веpxoвнiй Радi iз пpедставникiв piзниx фpакцiй сфopмyвалася депутатська бшьшють. Вoна е нестiйкoю, значтою мipoю штyчнoю, але все ж таки на певний час здатна ^иймати важливi для деpжави за^ни. Намiтилася тенденцiя (xoча й не дуже том^на) дo зpoстання матеpiальнoгo дoбpoбyтy найбiльш знедoлениx сoцiальниx ^уп населення. Однак у цiлoмy сoцiальнo-пoлiтична oбстанoвка в кpаïнi вкpай складна i
напружена. Як i рашше, полiтична влада залишаеться нелегiтимною, бiльшiсть населення !й не довiряе. Результати загальноукра!нського опитування, проведеного Центром сощальних i пол^ичних дослiджень i фондом «Демократичш шщативи» на початку лютого 2004 р., показали: 63,8% громадян уважають, що вс процеси в Укра!ш вщбуваються не в тому напрямку, i лише 18,3% респондентiв дотримуються протилежно! оцiнки [8. с. 3]. Можна припустити, що в такш ситуацй владнi структури не тiльки не скоротять, а й примножать використання усшяких технологш пол^ично! маншуляци, аби вийти з майбутньо! президентсько! виборчо! кампанп з мiнiмальними для себе втратами та витратами.
Конституцiя Укра!ни проголосила Укра!ну суверенною i незалежною, демократичною, соцiальною, правовою державою. Однак за роки незалежност в Укра!ш склався суспiльно-полiтичний лад, досить далекий вщ демократа, сощально! i правово! держави. У ньому ще збершаються iстотнi риси тоталiтарного режиму, в якому продовжуються керування свiдомiстю людей, контролювання та програмування !хшх цшшсних орiентацiй i напрямку думок. Подолання цього негативного, антигромадського явища можливе лише на шляху розвитку в суспiльствi демократичних iнститутiв.
Подальша демократизащя виборчо! кампанп, зведення до мшмуму манiпулювання можливi при дотриманнi вимог, що ставляться до сучасно! демократично! кра!ни. Серед них визначають таю:
- вибори посадових оЫб як запорука конституцшного контролю за ршеннями уряду;
- вiльнi, чеснi вибори, що часто проводяться i процедура проведення яких виключае механiзм примушування громадян до участi в них;
- свобода вираження громадянами сво!х поглядiв, критики iдеологi!, режиму, уряду, влади взагалц
- вiльний доступ до альтернативних, незалежних джерел шформацп, законодавчий захист свободи слова;
- автономiя асоцiацiй, право громадян створювати пол^ичш партi! i «групи iнтересiв»;
- загальнi громадянськi права [9, с. 84-86].
Л1тература
1. Андросова, И. Г. Факторы, влияющие на поведение электората / И. Г. Андросова // Актуальные проблемы современной науки. — 2008. — № 2; Королько, В. Передвиборча комушкацшно-аптацшна кампашя: пол1тичний феномен, структура, функци / В. Королько //Соцюлопя: теор1я, методи, маркетинг. — 2002. — № 1; Кочубей, Л. Виборч1 технолог^ — не виборч1 машпуляцп / Л. Кочубей // В1че. — 2003. — № 8; Полторак, В. Полггичний маркетинг та оргашзащя виборчих компанш / В. Полторак //Соцюлопя: теор1я, методи, маркетинг. — 2002. — № — 1; Селемгареева, Л. С. СМИ и общественное сознание: влияние, проблемы, технологии / Л. С. Селемгареева // Вест. электрон. и печат. СМИ. — 2007. — Вып. 2 та ш.
2. Пугачев, В. П. Технологии скрытого управления в современной российской политике / В. П. Пугачев //Вестн. Моск. ун-та. Сер. 12. Полит. науки. — 2003. — № 3.
3. Бизнес. — 2004. — № 11 (582).
4. Що таке адмшресурс //Голос Укра!ни. — 2003. — № 36.
5. Основи демократа / за заг. ред. А. Колодш. — К., — 2002.
6. Невская, Т А. Формирование имиджа кандидата в выборные органы власти / Т. А. Невская. — М., 2008.
7. Предварительное Заявление представителей ОБСЕ //Голос Украины. — 1999. — № 151. — 17 нояб.
8. Полггика i час. — 2005. — № 7 (236).
9. Даль, Р. О демократии / Р. Даль. — М., 2000.
ПОЛИТИКО-ПРАВОВАЯ ОЦЕНКА ТЕХНОЛОГИИ
МАНИПУЛИРОВАНИЯ В ИЗБИРАТЕЛЬНОЙ КАМПАНИИ
Васильев Г. Ю., Васильева И. Г.
В формировании общественного мнения как одной из политических технологий важную роль играет манипулирование — насильственное навязывание широким слоям населения такого оценочного отношения к актуальным проблемам действительности, которое отражает интересы только господствующего меньшинства и направлено на сохранение (или смену) определенного строя. В статье раскрыта главная цель манипулирования — воздействие на политический выбор граждан страны, а также рассмотрены наиболее «грязные» виды манипулирования общественным мнением в избирательной кампании, их крайне негативное влияние на формирование и развитие общества.
Ключевые слова: власть, политические технологии, технология манипулирования, административный ресурс, избирательная кампания.
POLITICAL AND LEGAL ESTIMATE OF MANIPULATION TECHNOLOGY AY ELECTION CAMPAIN
Vasul'ev G. I., Vasul'eva I. G.
Abstract
While building up a public opinion as one of the main political technologies, manipulation plays an important role. Manipulation means to impose to broad masses such an attitude to the urgent problems that reflects only ruling minorities interests and aim at preservation (or change) a social system.
The present article deals with revealing the main purpose of manipulation, i.e its influence upon political option of the citizens as well as 'the dirtiest' types of manipulation by a public opinion at election campaign and its extremely negative influence on forming and development the political system of the society.
Key words: power political technologies, manipulation technology, administrative resource, election campaign.
Y^R 316:3
B. H. 3uM,ozmd, KaHgugaT ^rnoco^cbKux HayK, go^HT
TEOPETHKO-METO^O^OriHHI nPOB^EMH ^OPMyBAHHfl rPOMA^HHCbKOrO CyCni^bCTBA B yKPAIHI
np0aHaM306aH0 meopemuHHi i MemodonoziHHi acneKmu tyopMyeaHHH ma po3eumKy zpoMadRncbKOZo cycninbcmea. Po3znnnymo dianeKmuKy 3azanbnozo i pezioHanbHo-ocodnueozo y zpoMadnncbKoMy cycninbcmei, cymHicmb pezionanbno'i opzaHi3a^'i cycninbcmea, yMoeu i HKicmb wummn.
Knwnoei caoea: cycninbcmeo, ¿poMadmcbKe cycninbcmeo, mepumopianbHa cninbHicmb, pezioH, HKicmb wummn, yMoeu wummn.
AKmyanbHicmb meMU. rpoMagaHcbKe cycnmbcrao — ^ Ta oS'eKTHBHa ^HmcTb, 3aBgaKH aKiH 3aK.ragaroTbca i po3BHBaroTbca HaftBa^nHBimi nigBanuHH cycnmbHoi cBoSogu Ta co^anbHoi cnpaBeg^HBocri сoцiуму. BHCOKHH TeopeTHKO-MeTogo^oriHHHH CTaTyc KoH^n^i rpoMagaHcbKoro cycnmbcraa BH3HanaeTbCfl thm, rn,o y noegHaHHi i3 cynacHHM cne^anbHo HayKOBHM 3HaHHaM i npaKTHKoro KaTeropia «rpoMagaHcbKe cycnrnbcTBo» 3aSe3nenye He TmbKH ni3HaHHa B^acHHx cBoepigHux ^yHK^ft Ta cKnagHux cTpyKTypHux B3aeM03ane^H0CTeft, any пpoцecaх npaKTHHHoro 3acTocyBaHHa caMa CTae ogHHM i3 HHHHHKiB opram3a^i npaKTHHHoi gianbHocri i noBcaKgeHHoro gocBigy. B TaKoMy geMoKpaTHHHoMy cycnrnbcTBi HiTKo po3grneHo iHTepecu gep^aBH (3aranbHi) Ta iHTepecu rpoMagaHcbKoro cycnmbcraa (npuBaTHi). rpoMagaHcbKe cycni^bCTBo cmg po3yMiTH aK cyKynHicTb Hegep^aBHux oS'egHaHb rpoMagaH, rn,o MaroTb mgHBigyanbHi Ta rpynoBi iHTepecH [1, c. 164]. CaMo m noHaTTa rpoMagaHcbKoro cycnmbcraa HeoSxigHe cborogHi HaM, aKrnp mh Sa^aeMo 3po3yMiTH 3HaneHHa, npupogy i MexaHi3MH nepexogy go geMoKpaTii, 3HaHTH mnaxH BHxogy yKpamcbKoro coцiyмy i3 Mi$o.rori3oBaHoi cBigoMocTi, noBiprnu b YKpaiHy aK Ky^bTypHHH, eTHiHHHH Ta цнвimзoвaнo cycnrnbHHH npoeKT.
Po3SygoBa rpoMagaHcbKoro cycnmbcraa b YKpaiHi — HeoSxigHa i cBoepigHa BignoBigb Ha bhkhhkh cyHacHocri. CTpaTeria po3BHTKy yKpai'HcbKoro co^yMy b yMoBax nomTHHHoi TpaHc^opMa^i no^arae y HeoSxigHocri Ta 3gaTHocTi TeMaTH3yBaTH gocTaTHro BH3HanemcTb nigxogiB go cBoSogu, piBHocTi, comgapHocri — go aKTHBiB Ha^oHanbHoro geMoKpaTHHHoro, npaBoBoro, rpoMagaHcbKoro cycnmbcraa, rn,o aB^ae coSoro nomTHKo-co^anbHuft npoeKT cTpyKTypHoro nepeTBopeHHa nySmHHoi B^agu i Bciei co^anbHoi opram3a^i co^yMy.
ro^oBHa MeTa g^a YKpaiHH nepiogy geMoKpaTHHHoro TpaH3HTy — geMoKpaTHHHe rpoMagaHcbKe cycnrnbcrao aK Tun co^anbHoi opram3a^i, a He geMoKpaTii aK 3oBHimHboi $opMH ynpaBmHHa. rpoMagaHcbKe cycnrnbcrao Ha
