Полиморфизм генов факторов свертывания крови и эндотелиальной дисфункции при ранней и поздней преэклампсии беременных Текст научной статьи по специальности «Фундаментальная медицина»

УДК 618.3-008.6-07:575.113

https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2020.2.206363

Т. О. Лоскутова, Т.В. Демченко, Н.В. Крячкова

ПОЛ1МОРФ13М ГЕН1В ФАКТОР1В ЗГОРТАННЯ KPOBI ТА ЕНД0ТЕЛ1АЛЬН01 ДИСФУНКЦ11 ПРИ РАНН1Й ТА П13Н1Й ПРЕЕКЛАМПСП ВАГ1ТНИХ

ДЗ «Днтропетровська медична академ1яМОЗ Украти»

кафедра акушерства та гтекологИ

(зав. - д. мед. н., проф. В. О. Потапов)

вул. В. Вернадсъкого 9, Днтро, 49044, Укра'та

SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»

V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine

e-mail: loskutovata@gmail.com

Цитування: Медичш перспективы. 2020. Т. 25, № 2. С. 66-71

Cited: Medicniperspektivi 2020;25(2):66-71

Ключев! слова: вагттсть, прееклампая, акушерсъю та перинатальт ускладнення, пол1морф1зм гетв Ключевые слова: беременность, преэклампсия, акушерские и перинатальные осложнения, полиморфизм генов Key words: pregnancy, pre-eclampsia, obstetric and perinatal complications, gene polymorphism

Реферат. Полиморфизм генов факторов свертывания крови и эндотелиальной дисфункции при ранней и поздней преэклампсии беременных. Лоскутова Т.А., Демченко Т.В., Крячкова Н.В. Целью нашего исследования было выяснить роль генных полиморфизмов факторов коагуляции, эндотелиальной дисфункции и регулятора артериального давления на возникновение ранней (РПЭ) и поздней преэклампсии (ППЭ) беременных. Проводилось определение генетических полиморфизмов факторов свертывания крови и фибринолиза (1691 G/A фактор V Лейден (FVL), 20210 G/A протромбин, -675 5G/4G PAI-1, 455 G/A фибриноген 0), эндотелиальной дисфункции (192 Q ^ R параоксоназа 1, 677 C/T MTHFR), регулятора артериального давления (235 M/T ангиотензиноген II (AGT II)) с использованием ПЦР. Проспективное когортное исследование включало 39 женщин с РПЭ, 93 - с ППЭ и 44 беременных с физиологической беременностью (контрольная группа). Средний гестационный возраст на момент родов в группе РПЭ был ниже, чем в группе ППЭ и в контрольной группе (р<0,001). Также в группе с РПЭ новорожденные имели более низкие массо-ростовые характеристики, более низкую оценку по шкале Апгар, дистресс плода (38,5% против 9,7%, р<0,05). Роды путем кесарева сечения наблюдались в 2,25 раза чаще, чем в контрольной группе, и в 2,13 раза, чем в группе с ППЭ (р<0,05). Было обнаружено, что количество носителей гетерозиготы 1691 GA FVL в группе с РПЭ было значительно выше, чем в группе ППЭ (p<0,05, OR=3,65, 95% CI 1,5-8,9) и в группе контроля (6,04, 1,7-21,6). Количество носителей гомозигот 20210 GG и гетерозигот 20210 GA гена протромбина было значительно ниже в группе с РПЭ по сравнению с ППЭ и контролем (0,03, 0,002-0,49 и 0,18, 0,06-0,53 соответственно). Было также установлено преобладание носителей генотипа 677 ТТ MTHFR в группе с РПЭ по сравнению с группой контроля (17,27; 0,9-317). Определено, что носители аллеля 235T гена AGTII имеют повышенный риск развития как РПЭ (2,25, 1,2-4,2) так и ППЭ (1,9, 1,13,3). Аллель -455A гена фибриногена fiувеличивает вероятность развития РПЭ в 4,4 раза (2,0-9,5), а ППЭ в 3,5 раза (1,7-7,1). Таким образом, нами были установлены факторы риска, значительно повышающие шансы на развитие ранней преэклампсии: аллель 1691A FVLeiden (5,96, 1,5-8,9), аллель 20210 A гена протромбина (39,8, 2,3-679), 677T гена MTHFR (2,5, 1,18-5,3). Доказано, что другие исследуемые полиморфизмы между группами с ПЭ существенно не различались и не имели достоверного влияния на время развития преэклампсии.

Abstract. Gene polymorphism of blood coagulation factors and endothelial dysfunction in early and late preeclampsia. Loskutova Т.О., Demchenko T.V., Kryachkova N.V. The aim of our study was to find out the influence of gene polymorphisms of coagulation factors, endothelial dysfunction and regulators of blood pressure in early (EPE) and late preeclampsia (LPE). The study of genetic polymorphisms of blood coagulation factors and fibrinolysis (1691 G/A factor V Leiden (FVL), 20210 G/A prothrombin, -675 5G/4G PAI-1, 455 G/A fibrinogen P), endothelial dysfunction (192 Q ^ R paraoxonase 1, 677 C/T MTHFR, arterial pressure regulator (235 M/T angio-tensinogen II (AGT II)) using an PCR was performed. A prospective cohort study of 39 women with EPE, 93 with LPE and 44 pregnant women with a physiological pregnancy (C group) was conducted. The average gestational age at the time of delivery in EPE group was lower than in LPE and control group (p< 0.001). In group with EPE new-borns had low weight-growth characteristics, low grade by the Apgar scale and foetal distress (38.5% vs. 9.7%, p<0.05). Caesarean section in EPE group was performed by 2.25 times more often than in control group and by 2,13 times than in LPE group (p<0,05). It was detected that the number of 1691 GA FVL heterozygote carriers in the group with EPE was significantly higher than in LPE group (p<0.05, OR=3.65, 95% CI 1.5-8.9) and control group (6.04, 1.7-21.6). The number of 20210 GG homozygotes and 20210 GA heterozygotes in prothrombin gene was probably lower in EPE group compared with the LPE and control group (0.03, 0.002-0.49, and 0.18, 0.06-0.53, respectively). It was

МЕДИЧН1 ПЕРСПЕКТИВЕ / MEDICNIPERSPEKTIVI

established increase in frequency of 677 TT MTHFR genotype in EPE compared with control group (17.27; 0.9-317). Also, the carriers of235T allele AGTII gene have an increased risk of EPE and PPE development (2.25, 1.2-4.2), (1.9, 1.1-3.3) respectively. The allele -455A of fibrinogen ft gene increases the chances of developing EPE by 4.4 times (2.09.5), and LPE by 3.5 times (1.7-7.1). Risk factors that significantly increase the chances of developing early preeclampsia were identified: allele 1691A of FVLeiden (5.96, 1.5-8.9), allele 20210 A of prothrombin (39.8, 2,3-679), 677T MTHFR (2.5, 1.18-5.3). In was detected that other researched polymorphisms between groups with PE were not significantly different and did not affect on time of preeclampsia development.

Прееклампс1я (ПЕ) е актуальною проблемою сучасного акушерства \ спостер1гаеться в 2-8% ваптних, залишаючись провщною причиною материнсько! перинатально! смертности Недавш дослщження показують, що прееклампс1я е вершиною айсберга, оскшьки в жшок, що перенесли прееклампс1ю, часпше спостерпаються кардю-васкулярш захворювання, часпше д1агностуються кальцинати в коронарних артер1ях на третьому десятку життя, бшьш ¿мов1рний розвиток д1абету II типу та вище ризик когштивних порушень у майбутньому. Встановлено, що основними факторами ризику е: перша ваптшсть, ожиршня, цукровий д1абет, антифосфолшщний синдром та системний червоний вовчак. Хоча кшшчш прояви прееклампсп з'являються в другш половит ваптносп, первинш патогенетичш порушення ви-никають у першому триместр! ваптносп шд час швазп та диференщацп трофобласта [4].

Численш маркери були запропоноваш для д1агностики прееклампсп. Останшм часом було встановлено, що прееклампс1я може бути ран-ньою (до 34 тижшв) або шзньою (теля 34 тижшв), що базуеться на гестацшному термш полопв [6, 8]. Рання прееклампс1я зустр1чаеться рщше (5-20% серед ус1х ваптних з ПЕ), але призводить до бшьш несприятливих наслщюв ваптносп. Вважаеться, що вона асощюеться з плацентарними порушеннями, яю пов'язаш з дефектами плацентацй, включаючи зменшення швазй сшральних артерш, збшьшення частоти апоптозу в клиинах трофобласта, зменшення середньо! площ1 просвггу сшральних артерш \ бшьш високою частотою шфаркпв плаценти, децидуально! артерюпатй \ гшертонй ворсинок [4-6, 8]. Прееклампс1я з раншм початком також пов'язана з ЗВРП, патолопчними показниками допплерометрп в матковш артерп, артерй пупо-вини \ несприятливими неонатальними наслщ-ками [1, 2, 4, 9]. Изня прееклампс1я спостер1-гаеться у 80% випадюв \ часпше характери-зуеться вщсутшстю змш у плаценн, нормальни-ми показниками допплерометрп, нормальною вагою при народженш \ бшьш сприятливими наслщками для новонароджених [1, 2, 9]. На-копичеш докази, що гемодинам!чш характеристики, частота плацентарних порушень \ бюмаркери в цих шдтипах прееклампсп р1зш.

Мета роботи - вивчити розподш та вплив noni-морф1зм1в гешв фактор1в згортання кров1, ендо-тел1ально1 дисфункцл, регулятора артер1ального тиску при раннш та шзнш прееклампсп ваптних.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНБ

Здшснили проспективне когортне дослщжен-ня, яке охоплювало 176 жшок у другш половин! ваптносп. Критерш залучення до дослщження -наявшсть ПЕ вщповщно до наказу МОЗ Украши №676 вщ 31.12.2004 року. Трупу з ранньою прееклампс1ею (РПЕ) сформували 39 жшок, з шзньою ПЕ (ППЕ) - 93 пащентки. Ваптш з ф!зюлопчним nepe6iroM ваптносп увшшли до контрольно! групи (К) - 44 ваптних.

Проводили дослщження генетичних пол1мор-ф1зм1в фактор1в згортання кров! та ф1бринол1зу (1691 G^A фактор V Leiden (FVL), 20210 G^A протромбш, 675 5G/4G шпбпор активатора плазмшогена 1 типу (PAI-1), 455 G^A ф1брино-ген ß), ендотел1ально1 дисфункци (192 Q^R параоксоназа 1 (PON-1), 677 С^Т метилентетра-пдрофолатредуктаза (MTHFR)), регулятора артер1ального тиску (235 М^Т ангютензиноген II (AGT II)) за допомогою алельспециф!чно! пол1меразно! ланцюгово! реакцп (ампл1ф1катор «MyCycler» виробництва «Bio-rad», США) з наступною детекщею методом електрофорезу в 3% агарозному reni (ультрафюлетовий трансшю-мшатор «Vilber Lourmat», Франщя) [7]. Вико-ристовували комплект реагенпв «SNP-експрес» (НВФ «Лпех», Росшська Федеращя). Для анатзу використовували ДНК з лейкоципв кров1, яку видшяли за допомогою реагенту «ДНК-експрес-кров» (НВФ «Лпех», Росшська Федеращя). Дослщження проводили на 6a3i клш!ко-д!агно-стично1 лаборатори КЗ «Дн1пропетровська об-ласна ктшчна л1карня îm. I.I. Мечникова».

Статистичну обробку результат1в досл1джен-ня проводили з використанням л1ценз1йних комп'ютерних програм Microsoft Excel 2010 i Graph Pad Prism 5 (номер лщензп 35B73650-6899-11DA-6784-00232A9018BE). OchobhI характеристики представлен! у вигляд1 к1лькост1 спостережень (п), середньо! арифметично! вели-чини (М), стандартно! помилки середньо! (±т), в!дносних величин (абс., %), р1вня статистично! значущост! (р). Нормальн1сть розподшу к1ль-KicHHx ознак оц1нювали за допомогою критерпв

Шашро-Ушка та Колмогорова-Смирнова. Пор1в-няння статистичних характеристик у трупах проводилось Í3 використаииям параметричиих i непараметричних критерпв: оцшка в1ропдност1 вщмшностей середшх для иезв'язаиих виб1рок -за критер1ями Стьюдеита (t), в1ропдшсть вщ-мшностей яюсних показниюв - за критер1ем Xi-квадрат Ирсона (%), у тому числ1 з поправкою Иетса (Yates corrected), точним критер1ем Фшера. Оцшку взаемозв'язку м1ж чииииками проводили за показником вщношення шашпв (OR - odds ratio) i його 95% дов1рчими ¿нтервалами (CI). Розб1жшсть вважали достов1рною за умови р<0,05 [3].

РЕЗУЛЬТАТА ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

Характеристики обстежених жшок та резуль-тати BarÍTHOCTÍ представлен! в таблиц! 1. Серед-híM bík жшок i розподш за bíkobhmh категор1ями м1ж трупами практично не вщр1знявся (р>0,05). Анатз репродуктивно! функцп дов1в, що кшь-KÍCTb жшок Í3 пологами в анамнез! в групах також суттево не в1др1знялась. Жшки з ПЕ мали в1родно бшьший IMT, а кшьюсть пащенток з IMT >30 кг/м2 у rpyni з ППЕ була в1рогщно бшь-шою пор1вняно з контролем (р<0,05; OR=3,19; 95% CI 1,13-8,96)

Т аблиця 1

Характеристика обстежених вагггних, М±т

Характеристики

РПЕ (п=39)

ППЕ(п=93)

Контроль (п=44)

BiK, poKiB, M±m Першоваптш, n (%) Перми пологи, n (%) IMT, кг/м2 IMT > 30 кг/м2, n (%) Терм1н иолог1в, тиж. Оиеративи1 пологи, n (%) ПЕ легкого ступени, п (%) ПЕ середнього степени, п (%) ПЕ тнжкого ступени, п (%) Дистрес плода, п (%) ЗВРП, п (%) ПВНРП, п (%)

Антенатальна загибель плода, п (%)

Вага новонародженого, кг 3picT новонародженого, см Апгар на 1 хв. > 7 ,п (%) Апгар на 5 хв. > 7 ,п (%)

28,1±0,9 12 (30,8) 23 (59,0) 27,3 ± 0,9* 10 (25,6) 31,4 ± 0,4*'""® 26 (66,4) *'ППЕ 5 (12,8) ППЕ 24 (61,6)ППЕ 10 (25,6) ППЕ 15 (38,5) ППЕ 9 (23,1) 2 (5,1) 6 (15,4) 1552 ±99,3 *'ППЕ 41,1±0,8 *,ППЕ 7 (17 9) *,ППЕ 26 (66,7) *'ППЕ

28,4±0,6 40 (43) 55 (59,1) 27,8 ± 0,6*

27 (29,0)* 37,6 ±0,2*

29 (31,2) 59 (63,4)

28 (30,1) 6 (6,5) 9 (9,7)

12 (12,9)

2916±66,6 * 50,4±0,35 * 52 (55,9)* 90 (96,8)

26,7±0,9 20 (45,5) 27 (61,4) 25,1 ± 0,6 5(11,4) 38,7±0,2 13 (29,5)

3439±70,7 51,9±0,3 36 (81,8) 44 (100)

Приштки: * - р1зниця показниюв статистично в1ропдна пор1вняно з К групою (р<0,05); ППЕ - р1зниця показниюв статистично в1рогщна nopiBHHHO з групою Í3 шзньою прееклампс^ею (р<0,05); ЗВРП - затримка внутршньоутробного розвитку плода; ПВНРП - передчасне вщшарування нормально розташовано! плаценти; IMT - ¡ндекс маси тша.

У rpyni з РПЕ пор1вняно з ППЕ прееклампсда легкого ступеня мали (12,8% vs. 63,4%, р<0,001; OR=0,08; 95% CI 0,03-0,24), ПЕ середнього ступеня тяжкост! (61,6% vs. 30,1%, р<0,001; OR=3,7; 95% CI 1,7-8,1), тяжку прееклампсда (25,6% vs. 6,5%, р=0,003; OR=5,0; 95% CI 1,67-14,9). Серед-нш гестацшний bík на момент полопв в РПЕ rpyni був менше, шж у rpyni з ППЕ та К

(р<0,001). Це пов'язано з тяжюстю прееклампсй та розвитком ускладнень, яю потребували до-строкового розродження. У груш з РПЕ в1рогщно часпше новонароджеш мали низью ваго-ростов1 характеристики, низьку оцшку за шкалою Апгар (табл. 1). Серед ускладнень ваптносп в1рогщно д1агностувався дистрес плода (38,5% проти 9,7%, р<0,05; OR=5,8; 95% С1 2,27-14,97). У ваптних з

МЕДИЧН1 ПЕРСПЕКТИВЕ / ЫЕЫСМ РЕЯХРЕКШ!

РПЕ часпше, в 2,25 раза, пологи вщбувались шляхом кесаревою розтину, тж у К груш (р<0,05), I в 2,13 раза часпше, шж у груш з ППЕ (р<0,05).

Анатзуючи розподш генотитв гена БУЬ (1691 О^А) (табл. 2), виявлено, що частота «нейтраль-них» гомозигот СО у грут з РПЕ менше пор1вняно з групою з ППЕ (р<0,05, ОЯ=0,25, 95% С1 0,1-0,6) та К групою (р<0,05, ОЯ=0,15, 95% С1 0,04-0,5). Кшьюсть гетерозигот 1691 ОА БУЬ у груш з РПЕ в!ропдно бшьша, шж у груш з ППЕ (р<0,05, ОЯ=3,65, 95% С1 1,5-8,9) та К груш (р<0,05, 0я=6,04, 95% С1 1,7-21,6). Носп алеля 1691А БУЬ мають шдвищений ризик розвитку ранньо! прееклампсп (ОЯ=5,96, 95% С1 1,79-19,89). Кшь-

юсть носив гомозиготи 20210 ОС та гетеро-зиготи 20210 ОА гена протромб1ну була в1ро-пдно меншою в груш з РПЕ пор1вняно з групою ¿з ППЕ та К (р<0,05, ОЯ=0,03, 95% С1 0,002-0,49 та ОЯ=0,18, 95% С1 0,06-0,53 вщповщно) (табл. 2). Алель 20210 А протромбшу збшьшуе ризик розвитку ранньо! прееклампсп (ОЯ=39,8 95% С1 2,3-679). Анатз частот алел1в ! генотип!в МТИБЯ 677 С^Т показав збшьшення частоти генотипу 677 ТТ у груш з РПЕ (табл. 2) пор!вняно з К групою (ОЯ=17,27, 95% С1 0,9-317). Т алель гена МТИБЯ збшьшуе шанси розвитку ранньо! ПЕ в 2,5 рази (95% С1 1,18-5,3).

Таблиця 2

Частота генотишв у вагггних дослщжуваних груп, п (%)

Групи дослвдження Генотип Алел1

А^ 235 М^Т ММ МТ ТТ М Т

РПЕ (п=39) 10 (25,6) 18 (46,2) 11 (28,2)* 38 (51,3) 40 (48,7)*

ППЕ (п=93) 30 (32,3) 38 (40,9) 25 (26,9)* 98 (52,7) 88 (47,3)*

Контрольна (п=44) 20 (45,5) 20 (45,5) 4(9,1) 60 (68,2) 28 (31,8)

Протромбш 20210 С^А СС СА АА 20210С 20210А

РПЕ (п=39) 28(71,8)*'ппе 8(20,5)*'"™ 3 (7,7) 64(82,1) *'ППЕ 14 (17,9)*'ппе

ППЕ (п=93) 87 (93,5) 5(5,4) 1 (1,1) 179 (96,2) 7 (3,8)

Контрольна (п=44) 44 (100,0) 0 (0,0) 0 (0,0) 88 (100,0) 0 (0,0)

ЕУЬ 1691 С^А сс СА АА 1691С 1691А

РПЕ (п=39) 25 (64,1)*'ппе 13 (33,3) *'ППЕ 1 (2,6) 63 (80,8) *'ППЕ 15 (19,2) *'ППЕ

ППЕ (п=93) 82 (88,2) 11 (11,8) 0 (0,0) 175 (94,1) П (5,9)

Контрольна (п=44) 41 (93,2) 3 (6,8) 0 (0,0) 85 (96,6) 3 (3,4)

РА1-1 5С/4С 5С/5С 5С/4С 4С/4С 5С 4С

РПЕ (п=39) 7 (8,3)* 22 (56,4) 10 (25,6)* 36 (46,2)* 42 (53,8)

ППЕ (п=93) 22 (23,7)* 52 (55,9) 19 (20,4)* 96 (51,6)* 90 (48,4)

Контрольна (п=44) 23 (52,3) 17 (38,6) 4(9,1) 63 (71,6) 25 (28,4)

Ф1брнноген р 455 С^А сс СА АА С А

РПЕ (п=39) 13 (33,3) 22 (56,4) 4 (10,3) 48 (61,5) 30 (38,5)*

ППЕ (п=93) 42 (45,2) 40 (43,0) П (П,8) 124 (66,7) 62 (33,3)*

Контрольна (п=44) 34 (77,3) 9 (20,5) 1 (2,3) 77 (87,5) П (12,5)

МТОТК 677 С^Т сс ст ТТ 677С 677Т

РПЕ (п=39) 21 (53,8) 12 (30,8) 6 (15,4)* 54 (69,2)* 24 (30,8)*

ППЕ (п=93) 59 (63,4) 24 (25,8) 10 (10,8) 142 (76,3) 44 (23,7)

Контрольна (п=44) 31 (70,5) 13 (29,5) 0 (0,0) 75 (85,2) 13 (14,8)

PON-l 192 О^И ИИ 1920 192И

РПЕ (п=39) 21 (53,8) 12 (30,8) 6 (15,4) 54 (69,2) 24 (30,8)

ППЕ (п=93) 47 (50,5) 32 (34,4) 14 (15,1) 126 (67,7) 60 (33,3)

Контрольна (п=44) 29 (65,9) 8 (18,2) 7 (15,9) 66 (75,0) 22 (25,0)

Прим1тки: * - р1зниця показниюв статистично в1ропдна з вщповщним показником контрольно! групи (р<0,05); ППЕ - р1зниця показниюв статистично в1рогщна пор1вняно з групою з шзньою прееклампс1ею (р<0,05).

Для РПЕ та ППЕ характерною е менша кшь-юсть (р<0,05) носив нормально! гомознготн гена РА1-1 50/50 ОЯ=0,2, 95% С1 0,07-0,55 та 0я=0,3, 95% С1 0,13-0,6 в!дпов1дно. Алель 5в РА1-1 мае протективш властивосп щодо роз-витку РПЕ (р<0,05, 0я=0,34, 95% С1 0,18-0,65) та ППЕ (ОЯ=0,43, 95% С1 0,23-0,73).

Носи алеля 235Т гена ангютензиногену мають збшьшеш шансн розвнтку як РПЕ (р<0,05, ОЯ=2,25, 95% С1 1,2-4,2), та \ ППЕ (р<0,05, ОЯ=1,9, 95% С1 1,1-3,3). Алель 455А гена ф1бри-ногену Р збшьшуе шансн розвнтку РПЕ в 4,4 раза (2,0-9,5), а ППЕ в 3,5 раза (1,7-7,1).

Таким чином, для розвитку РПЕ бшьш зна-чушими е мутацй в геш БУЬ, протромбшу та МТИБЯ, що сшвпадае з попередшми дослщжен-нями [1, 2], в яких доведено, що саме щ мутацй мають вагомий вплив на розвиток ускладнень з боку матер1 та плода у ваптних з ПЕ. У цьому дослщженш показано, що юнування саме мута-цш у геш БУЬ, протромб1ну та МТИБЯ асощю-ються не лише з акушерськими та перинаталь-ними ускладненнями, яю вщбуваються у

ваг1тних з ПЕ, а також ¿з раншм початком ПЕ i вщповщно бшьш тяжким переб1гом.

висновки

1. Для ранньо! прееклампси характерний бшьш тяжкий nepeöir, а саме: ваптшсть часпше ускладнюеться дистресом плода, оперативними та передчасними пологами, народженням д1тей з низькими ваго-ростовими характеристиками та низькою оцшкою за шкалою Апгар.

2. Визначеш фактори ризику, яю зб1льшують шанси розвитку саме ранньо! прееклампси: алель 1691 А FV Leiden (OR=5,96, 95 % CI 1,5-8,9), 20210 А протромбшу (OR=39,8, 95 % CI 2,3-679), 677Т MTHFR (OR=2,5, 95 % CI 1,18-5,3).

3. Пол1морф1зм гешв PAI-1 5G/4G, ф1брино-гену ß 455 G^A та анг1отензиногену 235 M^T м1ж трупами з прееклампс1ею не в1др1зняються.

4. Мутац1я параоксонази-1 192 Q^R не мае вагомого впливу на розвиток прееклампси.

Конфлшт iHTepeciß. Автори заявляють про вщсутшсть конфл1кту iHTepeciß.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. ЛоскутоваТ.О. Пол1морф1зм ген1в системы гемостазу, ендотел1ально1 дисфункцЦ та регуляцИ артер1ального тиску у ваг1тних i3 прееклампаею та затримкою розвитку плода. Патологгя. 2018. Т. 15 (42), № 1. С. 29-34.

DOI: https://doi.Org/10.14739/2310-1237.2018.l.127709

2. Лоскутова Т. О. Розвиток ускладнень гестаци у ваг1тних з прееклампаею, асоц1йованою з тромбоф1л1ею. Медичт перспективы. 2016. Т. XXI, № 1. С. 64-70. DOI: https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2016.l.63477

3. ЛопачС.Н., ЧубенкоА.В., БабичП.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. Киев: Морион, 2001.408 с.

4. First-trimester screening for early and late preeclampsia using maternal characteristics, biomarkers, and estimated placental volume / Jiri Sonek et al. American Journal of Obstetrics & Gynecology. 2018. Vol. 218, Issue 1, 126.el-126.el3.

DOI: https://doi.Org/10.1016/j.ajog.2017.10.024

5. Hypoxia-inducible factor-la gene polymorphisms in early and late onset preeclampsia in Sinhalese women /

P. H. Andraweera et al. Placenta. 2014. No. 35. P. 491495. DOI: https://doi.Org/10.1016/j.placenta.2014.04.008

6. IacobelliS., BonsanteF., RobillardP-Y. Comparison of risk factors and perinatal outcomes in early onset and late onset preeclampsia: A cohort based study in Reunion Island. Journal of Reproductive Immunology. 2017.No. 123. P. 12-16.

DOI: https://doi.Org/10.1016/j.jri.2017.08.005

7. KwokP. Y., ChenX. Detection of single nucleotide polymorphisms. Curr. Issues Mol. Biol. 2003. Vol. 5, No. 2. P. 43-60.

DOI: https://doi.org/10.21775/cimb.005.043

8. Redman C. W. Early and late onset preeclampsia: Two sides of the same coin. Pregnancy Hypertension: An International Journal of Women's Cardiovascular Health. 2017. Vol. 7. P. 58.

DOI: https://doi.Org/10.1016/j.preghy.2016.10.011

9. SimcoxL.E, OrmesherL., TowerC., Greerl. A. Thrombophilia and Pregnancy Complications. Int J Mol Sci. 2015. Vol.16, No. 12. P. 28418-28.

DOI: https://doi.org/10.3390/ijmsl61226104

REFERENCES

1. Loskutova TO. [Polymorphism of genes of hemo-stasis system, endothelial dysfunction and regulation of blood pressure in pregnant woman with preeclampsia and fetal growth retardation], Pathologia. 2018;l(42):29-34. doi:https://doi.org/10.14739/2310-1237.2018.1.127709

2. Loskutova T. [Development of complications of gestation in pregnant women with preeclampsia associated with thrombophilia]. Medicni perspektivi. 2016;21(l):64-70. Ukrainian, doi: https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2016.l.63477

МЕДИЧН1 ПЕРСПЕКТИВЕ / MEDICNIPERSPEKTIVI

late onset preeclampsia: A cohort based study in Reunion Island. Journal of Reproductive Immunology. 2017;123:12-16. doi: https://doi.Org/10.1016/j.jri.2017.08.005

7. Kwok P, Chen X. Detection of Single Nucleotide Polymorphisms. Current Issues in Molecular Biology. 2003;5(2):43-60.

doi: https://doi.org/10.21775/cimb.005.043

8. Redman C. Early and late onset preeclampsia: Two sides of the same coin. Pregnancy Hypertension: An International Journal of Women's Cardiovascular Health. 2017;7:58.

doi: https://doi.Org/10.1016/j.preghy.2016.10.011

9. Simcox L, Ormesher L, Tower C, Greer I. Thrombophilia and Pregnancy Complications. International Journal of Molecular Sciences. 2015;16(12):28418-28. doi: https://doi.org/10.3390/ijmsl61226104

CraTM HaAinmna AO peAaKnii 05.12.2019

♦

18.4:577.118 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2020.2.206365

РОЛЬ ЕСЕНЦ1ЙНИХ ЕЛЕМЕНТ1В У ПАТОГЕНЕ31 РОЗВИТКУ XPOHI4HOI П0ПЕРЕК0В0-КРИЖ0В01 РАДИКУЛОПАТП ПРОФЕС1ЙНОГО ГЕНЕЗУ В ШАХТАР1В

ДУ «1нститут медицины пращ ш. Ю.1. Kyndieea НАМН Украти» вул. Саксагансъкого, 75, Ku'ie, 01033, Украта SI «Kundiiev Institute of Occupational Health of the NAMS of Ukraine Saksahanskyi str., 75, Kyiv, 01033, Ukraine e-mail: yik@nanu.kiev.ua

Цитування: Медичт перспективы. 2020. Т. 25, № 2. С. 71-77 Cited: Medicniperspektivi 2020;25(2):71-77

Ключов! слова: хротчна попереково-крижова радикулопат1я, остеопетя, юстково-м 'язова система та сполучна тканина, есенцшнi елементи

Ключевые слова: хроническая пояснично-крестцоеая радикулопатия, остеопения, костно-мышечная система и соединительная ткань, профессиональная патология, эссенциальные элементы

Key words: chronic lumbosacral radiculopathy, osteoporosis, musculoskeletal system, occupational pathology, micro-and macronutrients

Реферат. Роль эссенциальних элементов в патогенезе развития хронической пояснично-крестцовой радикулопатии профессионального генеза у шахтеров. Басанець А.В., Андрусишина И.Н., Лашко О.Н.

Проблема диагностики на ранних и доклинических стадиях занимает особое место в вопросе профилактики профессиональных заболевании и их осложнений, ведь это является залогом своевременно начатого лечения,

3. SonekJ, KrantzD, CarmichaelJ, DowningC, Jessup K, Haidar Z, Ho S, Hallahan T, KlimanH, McKenna D. First-trimester screening for early and late preeclampsia using maternal characteristics, biomarkers, and estimated placental volume. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 2018;218(l):126.el-126.el3. doi: https://doi.Org/10.1016/j.ajog.2017.10.024

4. Lopach SN. [Statistical methods in biomedical research using Excel]. Kyiv: Moryon; 2001.p.408. Russian.

5. AndraweeraP, DekkerG, Thompsons, Dissa-nayake V, Jayasekara R, Roberts C. Hypoxia-inducible factor-la gene polymorphisms in early and late onset preeclampsia in Sinhalese women. Placenta. 2014;35(7):491-5. doi: https://doi.Org/10.1016/j.placenta.2014.04.008

6. Iacobelli S, Bonsante F, Robillard P. Comparison of risk factors and perinatal outcomes in early onset and

УДК 616.833.5-036.1-02-07:613.6:611.1

А.В. Басанець, I.M. Андрусишина, O.M. Лашко