CC BY
62Охрана природы
УДК 574.45:631.6.02
ПОЛЕЗАХИСН1 Л1СОСМУГИ В КОНТЕКСТ1 ВПРОВАДЖЕННЯ КОНЦЕПЦП ЕКОСИСТЕМНИХ ПОСЛУГ
Петрович О. З.
1нститут еволюцшно! екологп НАН Украши, Ки!в, petrovych.o@gmail.com
У статп тдняте питання впровадження в Укра!ш концепцп оцшки eK0H0Mi4H0r0 значення екосистем i визначення результатш 1хнього функцiонування як екосистемних товарш та послуг. Зроблено огляд кращих свiтових систем класифжаци екосистемних послуг та проан^зовано можливiсть застосування системи de Groot у сферi виявлення екосистемних послуг в агроекосистемах. За результатами аналiзу наукових публжацш та власних дослiджень створено класифжацшну схему екосистемних функцiй та послуг полезахисних лiсосмуг. Функцп екосистем поеднано в 4 основнi групи: регулюкш, бютичш, виробничi та iнформацiйнi. Наведено приклади 55 рiзновидiв екосистемних товарiв та послуг полезахисних лiсосмуг люостепово! та степово1 зон Украши.
Ключовi слова: екосистемш послуги, агроекосистема, полезахисш лгсосмуги, екосистемнi функци, Укра1на.
ВСТУП
Формування концепцп оцшки економ1чного значення екосистем i визначення результапв !хнього функцюнування як екосистемних товар1в та послуг, розпочалося в 1960-1970-х рр. Протягом останнього десятир1ччя, у сфер1 управдшня природокористуванням та охорони природи, питання визначення вартост екосистем, товар1в та послуг, що вони надають, набуло особливого значення i було опрацьоване фаивцями в багатьох галузях [1]. Значний внесок у розвиток концепцп належить м1жнародн1й груш дослщниюв у рамках чотирьохр1чно1 програми «Оцшка екосистем на пороз1 тисячол1ття» (Millennium Ecosystem Assessment), шщшовано! Генеральним секретарем ООН Кофи Аннаном у 2001 рощ. За результатами проведених дослщжень визначено, що оцшка екосистем сприяе поглибленню розумшня зв'язкiв мiж екосистемами та статками людей; штеграцп економiчних, екодогiчних, соцiадьних та культурних напрямюв дiядьностi; комбiнуе досягнення природничих та сощальних наук; демонструе економiчний потенщал екосистем; оцiнюе сумiснiсть подiтичних ршень; виявляе та оцiнюе можливостi пол^ичних i управдiнських рiшень для шдтримки стадостi екосистемних послуг та узгодження з потребами людей; створюе компдексний екосистемний менеджмент [2]. Суттево, що резудьтати роботи адресоваш широкому коду дюдей, вщповщальних за прийняття управлшських рiшень щодо використання природних ресуршв, 1х охорони та вiдновдення.
В Укра!ш вивчення та впровадження концепцп ексистемних послуг лише розпочалося. Так, украшськими вченими опублшовано низку оглядових робiт, в яких проаналiзовано кращi закордоннi джереда, викдадена iсторiя питання та надаш рекомендацil щодо впровадження поняття екосистемних посдуг, метододогil 1х оцiнки та врахування у практичнш дiядьностi на теренах нашо1 держави [3-5]. У Закош Укра1ни «Про основш подоження (стратегiю) державно1 еколопчно! подiтики Укра1ни на перiод до 2020 року» запроваджено термiн «екосистемш послуги». Зокрема, в роздш цшь 5 «Припинення втрат бiодогiчного та ландшафтного рiзноманiття i формування еколопчно! мережЬ>, передбачено проведення у термш до 2015 року iнформацiйноl кампанп стосовно цiнностi екосистемних послуг на прикладi екосистем Укра!ни, а також подальше застосування вартюно! оцiнки екосистемних послуг [6]. Формування нацюнального ринку екосистемних послуг передбачае проведення основоположних стратепчних наукових та прикладних еколопчних, економiчних та iнших галузевих дослщжень, а також формування ефективно! нормативно-правово! бази.
Водночас поняття «екосистемна послуга» все ще залишаеться маловiдомим навт у наукових колах. Необхiдно шдвищувати обiзнанiсть з питань економiчноl оцшки екосистем, !х товарiв та послуг серед пращвниюв органiв державно! влади та самоврядування, а також керiвникiв приватних структур, землевласникiв та користувачiв природних ресурсiв. З огляду на перспективи застосування показника вартосп екосистемних послуг, як важелю шдтримки еколопчно!
2014 Ekosistemy, ikh Optimizatziya i Okhrana (Optimization and Protection of Ecosystems), 11: 42-49.
ISSN 2078-967X Published by V. I. Vernadskiy Taurida National University, Simferopol.
piBHOBara та досягнення економiчних ycnixiB, питання потребуе подальшого вивчення та висвiтлення у вггчизнянш лiтеpaтypi.
Метою ще! стaттi е критичний aнaлiз кращих свiтових систем класифшацш екосистемних послуг та досвщу 1х застосування у сфеpi виявлення екосистемних послуг в агроекосистемах.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
G. C. Daily [7] вважае, що екосистемнi послуги - це функци екосистем, яю використовуються для пiдтpимки i полшшення людського життя, вони забезпечують юнування бiоpiзномaнiття та продукують екосистемнi товари. У дослщженш «Оцiнкa екосистем на pyбежi тисячолотя» [2], а також у розробках Всесвггнього банку [8] визначення екосистемних послуг було сформульоване як функци екосистем, що забезпечують економiчнi вигоди для споживaчiв цих послуг, в основу яких покладено забезпечення природою piзного роду регулюючих фyнкцiй. У вiтчизнянiй лiтеpaтypi екосистемш послуги визначають як економiчнi вигоди, яю отримують економiчнi суб'екти вщ використання iснyючих фyнкцiй екосистем, а також таких, що формуються в результат генерування, вiдновлення, пiдтpимки, регулювання екосистемних пpоцесiв, як результату цшеспрямовано! дiяльностi тих або iнших суб'екпв господарювання piзних форм влaсностi та piвнiв iеpapхiчного yпpaвлiння [3].
De Groot [9] визначае екосистемнi функци, як «потенщал природних пpоцесiв i компонентiв для надання товapiв i послуг, що використовуються прямо або побiчно для задоволення людських потреб», й подшяе 1х на функци регулювання, бютошчш, виpобничi та шформацшш. Трансформуючись у екосистемнi послуги, функци екосистем отримують економiчнy, соцю-культурну та екологiчнy характеристики.
Екосистемнi послуги подшяють на чотири основнi категорн: пpодyктивнi екосистемнi послуги (забезпечують продуктами харчування, пpiсною водою, паливом, деревиною тощо); pегyлюючi екосистемнi послуги (включають функци екосистем з регулювання, шдтримки та стабшзаци клiмaтy, зaпобiгaння повеням тощо); культурш екосистемнi послуги (передбачають створення рекреацшних, духовних та естетичних цiнностей); пiдтpимyючi екосистемнi послуги (забезпечують основш екологiчнi взаемозв'язки бiоти, що створюють та стабшзують екосистеми, зокрема запилення рослин тваринами, природний контроль стану, складу i чисельностi популяцш, процеси грунтоутворення тощо) [2]. Використання вшх цих послуг i е природокористуванням, тiею складовою, що формуе мaтеpiaльнy, культурну i духовну основу добробуту людини.
Анaлiз екосистемних функцш та послуг лiсосмyг проведено на основi aнaлiтичного та критичного огляду лтературних джерел [10-23]. Для створення класифшацшно! схеми використано методику de Groot [9].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Полезахисш лiсосмyги - важливий елемент сучасного агроландшафту. Вони грають суттеву роль у iснyвaннi та розвитку агроекосистем знижуючи швидкiсть в^ру, затримуючи снiг на полях, зменшуючи поверхневий стiк атмосферних опaдiв, збшьшуючи вологiсть грунту, попереджаючи вiтpовy ерозда грунту i, вiдповiдно, пiдвищyють та стабшзують вpожaйнiсть сiльськогосподapських культур [10-19]. Цей зашб мелiоpaтивного впливу е впливовим фактором вщновлення еколопчно! та бюлопчно! piвновaги сiльськогосподapських yгiдь. Люосмуги сприяють формуванню флористичного та фаушстичного piзномaнiття, створенню нових топiчних зв'язюв, збалансуванню нових бiогеоценозiв i тим самим слугують нaдiйним засобом формування бiологiчноl повноцiнностi сiльгоспyгiдь [20-25].
Пщсумовуючи aнaлiз наукових пyблiкaцiй та опираючись на результати власних дослiджень, пропонуемо робочу клaсифiкaцiйнy схему екосистемних функцш та послуг полезахисних лiсосмyг (табл. 1).
Класифшацшна схема е вiдкpитою. Екосистемнi функци i процеси в екосистемах та 1х роль у фоpмyвaннi екосистемних послуг базуються на поглядах de Groot [9]. Наведений перелш екосистемних послуг полезахисних люосмуг може доповнюватися та змшюватися вщповщно до
Таблиця 1
Екосистемш функци та послуги полезахисних люосмуг
№ Функцш Процеси в екосистемах та 1х роль у формуванш екосистемних послуг Екосистемнi послуги та товари, яш надають люосмуги
1 2 3 4
Регулююч1 функци Щдтримання найважливших еколопчних процеав та системи життезабезпечення
1 Газорегулящя Участь екосистем у бюх1м1чному цикт 1.1 Щiдтримання балансу СО2/О2
1.2 Щiдтримання якостi повiтря через мехашчну фiльтрацiю та асимiляцiю хiмiчних речовин
1.3 Вплив на ммат завдяки очищенню повiтря вiд забруднень (парникових газiв та пилу)
2 Регулящя ктмату Вплив рослинного покриву та опосередкованих бюлопчних процеав на мшроктмат 2.1 Зниження швидкостi вiтру
2.2 Пвдвищення вологостi повiтря
2.3 Зниження температури грунту та повггря
3 Попередження руйнувань (деградацп) Здатшсть екосистем запобтати стихшним лихам та пом'якшувати 1'хнш вплив 3.1 Запоб^ання виникненню пилових бур та пом'якшення впливу
3.2 Зменшення механiчного пошкодження сiльськогосподарських культур сильними вирами
3.3 Зменшення впливу м^сових температур шляхом рiвномiрного розподiлу сшгу та зниження сили вiтру на полях
4 Регулящя водообмшу Роль рослинного покриву в регулюванш поверхневого i р1чкового стоку 4.1 Затримка, перерозподiл та фшьтращя поверхневого стоку
4.2 Пвдвищення вологостi грунтiв
4.3 Регуляцiя пдролопчного режиму мiсцевостi
5 Водозабезпе-чення Ф1льтрац1я, утримання та зберiгання прiсноï води 5.1 Очищення поверхневих та грунтових вод в1д хiмiчних та радiацiйних забруднень
5.2 Покращення бактерiологiчних показник1в поверхневих та грунтових вод
5.3 Регуляцiя кiлькостi опадiв у регiонi
6 Збереження грунту Роль рослинного покриву, корешв рослин та грунтово! бiоти 6.1 Утримання грунту коренями рослин
6.2 Захист вщ вiтровоï ерозiï
6.3 Захист вщ водноï ерозiï
7 Грунтоутво-рення Вивiтрювання гiрських порвд та накопичення органiчноï речовини 7.1 Участь у кругообну мiнеральних речовин та штенсифшащя обмiнних процесiв
7.2 Покращення механiчноï структури грунту
7.3 Сприяння бюлопчним грунтоутворюючим процесам
8 Кругооб1г поживних речовин Роль бюти в утриманнi та вщновлеш поживних речовин 8.1 Участь у кругообну поживних речовин та його штенсифшащя
8.2 Збiльшення чисельностi тварин, що беруть участь у кругообну поживних речовин, пвдвищуючи 1'х к1льк1сть та доступшсть для рослин
8.3 Накопичення i перерозподш бiомаси, мортмаси та гумусу
9 Очищення (асим1ляц1я) в1дход1в Роль рослинностi та бюти у вилучеш, зв'язуваннi та перетвореш забруднюючих речовин 9.1 Зв'язування i зберiгання радiацiйних речовин та шших шк1дливих речовин
9.2 Акумулящя частинок пилу
9.3 Боротьба з шумовим забрудненням
10 Запилення Роль бiоти у переноа пилку рослин 10.1 Створення мiсць iснування для тварин-запилювачiв
Продовження таблиц 1
1 2 3 4
10 Запилення Роль бюти у перенос пилку рослин 10.2 Покращення умов перебування та життед1яльносп для тварин-запилювач1в за рахунок зниження виру та шдвищення вологосп повпря
11 Бюлопчний контроль Популяцшний контроль через троф1чн1 зв'язки 11.1 Збшьшення кшькосп природних вид1в та чисельносп 1х особин у агроекосистем1, що сприяе формуванню р1зномаштних троф1чних зв'язк1в
11.2 Запобшання розповсюдженню шквднишв та хвороб сшьськогосподарських культур шляхом ур1зномаштнення природних середовищ та створення бшьш стшких агроценоз1в
11.3 Надання мюць юнування для «корисних» (комаховдш, хиж1 тварини тощо) вид1в фауни
Бютошчш функци Забезпечення середовища юнування (бютопу) диких вид1в флори та фауни
12 Функци рефупуму Мюця юнування природних вид1в флори та фауни 12.1 Мюцезростання для р1зних вид1в флори, у тому числ1 рвдкюних, лшарських, плодово-япдних рослин
21.2 Кормов1 упддя, шляхи м1граци, мюця переховування та життевий проспр для р1зних вид1в фауни
13 «Ясельш» функци Ввдповщш мюця для розмноження природних вид1в флори та фауни 13.1 Мюця розмноження для дикоростучих рослин
13.2 Мюця розмноження та ввдгодовування малят для диких тварин (у тому числ1 мисливських)
Виробнич1 функци Продукти харчування та природш ресурси
14 Продукти харчування Збереження сонячно1 енерги в юпвних рослинах та тваринах 14.1 Збшьшення врожайносл прилеглих пол1в
14.2 Збшьшення чисельносп диких мисливських вид1в тварин та створення можливосп полювання на них
14.3 Дикоростуч1 гриби, плодов1, лшарсьш, кормов1 рослини тощо
15 Сировина Збереження сонячно1 енерги в поновлювальних природних ресурсах для буд1вництв та шших цшей 15.1 Деревина для буд1вництва, опалення та виробництва енерги
15.2 Опад, тдстилка, подр1бнен1 рештки деревини як добрива
15.3 Рослинна сировина для вироблення барвнишв, дубильних речовин, як кормова добавка для свшських тварин тощо
16 Функци генетичного резервату Генетичш ресурси та еволющя природних рослин та тварин 16.1.Збереженя генетичних ресурав шляхом створення можливосп для юнування природних вид1в бюти
16.2 Забезпечення подальших еволюцшних процеав
17 Медичш ресурси Р1зномаштнють бюх1м1чних речовин та шших бютичних ресурав для медичного використання 17.1 Використання рослинно1 сировини в медичних щлях
18 Декоративш ресурси Р1зномаштнють бюти, що мае декоративш риси 18.1 Використання деревних та шших вид1в рослин з р1зними декоративниими властивостями для створення естетично приваливих насаджень
18.2 Використання окремих рослин та тварин, або 1х частин, у декоративних цшях (плки, кв1тки, пр'я, метелики тощо) для дизайну
Закшчення таблиц 1
1 2 3 4
18 Декоративш ресурси Р1зномаштшсть бюти, що мае декоративш риси 18.3 Використання природних ресурав для виготовлення декоративних предмепв та сувешрно! продукцп
1нформацшш функцй' Забезпечення можливосп для тзнавального розвитку
19 Естетична шформащя Привабливий ландшафт 19.1 Формування р1зномаштного, неоднорщного ландшафту з бшьшою естетичною щншстю
20 Рекреащя Щдвищення рекреацшного потенщалу 20.1 Використання з рекреацшною метою (екотуризм, спостереження за птахами, полювання, ввдпочинок працюючих на пол та подорожуючих)
21 Культурна та мистецька шформащя Р1зномаштшсть природних рис з культурною та мистецькою щншстю 21.1 Використання своерщних рис ландшафту, як джерела натхнення, для створення мистецьких твор1в (картин, фотографш, фольклору тощо), що стають надбанням культури
22 Духовна та юторична шформащя Р1зномаштшсть природних рис з духовною та юторичною щншстю 22.1 Надання ввдчуття спорщненосп людини з природними процесами, почуття наступносп та юторичносп, духовносп та душевно! р1вноваги
23 Наукова та освггня шформащя Природне р1зномашття з науковою та освгтньою щншстю 23.1 Створення можливосл для вивчення природних процеав, дослщжень бюти, мониторингу змш навколишнього середовища.
23.2 Створення можливостей для дослвджень з метою щдвищення ефективносп господарсько! д1яльност1.
23.3 Створення можливостей для еколопчно! освпи та виховання.
визначених дослщниками або користувачами завдань. Зупинимося на шюстрацн окремих описаних екосистемних функцiй та послуг.
Регулюючi функцн або функцн з пщтримки еколопчноТ рiвноваги. Пiд впливом мережi полезахисних лiсосмуг на територн у межах Марiупольсько! люово! науково-дослщно! станцн (Донецька область) за останнi 30-40 роюв вiдмiчено середне збiльшення опадiв на 40-80 мм, середньорiчна амплпуда температур звузилась на 2-3 °С, кiлькiсть суховнв зменшилася на 7-15 дшв, поверхневий стiк талих та дощових вод скоротився до 1,9 %. Швидкють вiтру пiд дiею лiсосмуг зменшуеться на 25-60 %, а волопсть повiтря пiдвищуеться на 5-20 %, волопсть грунту на полях збшьшуеться на 15-30 %, випаровування скорочуеться на 20-25 % [11]. Наявнють люосмуг на Приволзькш височинi пiдвищуе вологiсть повiтря на 5-9 %, знижуе випарування на 28-33 %, збшьшуе вологiсть грунту на 9 %, середня температура пов^ря в зош до 20 висот люосмуги на 0,5-1,0 % нижча, нiж у вiдкритому полi [12].
Весняне зволоження грунту на полях визначаеться в основному запасами сшгово! води, що вiдповiдно впливае на врожайнють [13]. В залежносп вiд типу лiсосмуг та !хнього впливу на вiтровий режим по рiзному проявляеться !х снiгозберiгаючий та сшгорозподшяючий ефект. Продувнi лiсосмуги високо! системностi найкраще забезпечують збереження та розподш снiгу на полях. Маса сшгу пiд захистом таких люосмуг зростае на 101 % у порiвнянi з вщкритим полем, коефщент вирiвненостi складае 0,64 (максимальне значення 1,00). На полях пiд захистом люосмуг шших конструкцiй та системносп цi показники складають 72-16 % та 0,23-0,15 вщповщно.
Введення деревних культурфiтоценозiв у аграрнi ландшафти активiзуе обмiннi процеси в них [14]. Хiмiчнi елементи, закрiпленi в лисп дерев i частково в надгрунтовому покривi, активно беруть участь в бюлопчному кругообiгу. Так, з листям, завдяки обмшним процесам та дiяльностi фауни на поля поруч виноситься вщ 4 до 40 % хiмiчних елементiв. Таке повернення хiмiчних елементiв у насадженнях Лiсостепу i Степу складае 340-580 кг/га.
Полезахисш лiсовi смуги позитивно впливають на бютичш фактори грунтового покриву, прилеглого безпосередньо до них. Так, люосмуги на вщсташ до 10 висот сприяють формуванню
бшьш сильних грунтових горизонтв, збшьшуючи вмiст гумусу на 20-40 % та пористють грунту -до 9 %. [11, 12]. Прибавка гумусу в шарi 0-50 см тд 42^чними полезахисними люосмугами складае 14,79 т/га, тд полями - 3,36 т/га [15]. Найбшьший вплив мають лiсосмуги продувно! конструкци, !х вплив простежуеться до 30 висот, тут вщзначаеться бшьш як в три рази потужшша бюлопчна активнiсть грунтiв, вища мшробна бiомаса, ферментативна, нiтрофiкуюча активнiсть, кшькють дощових черв'якiв i !х бюмаса, у порiвняннi з полезахисними смугами ажурно! та не продувно! конструкци, де показники в середньому нижч^ подекуди майже наполовину [16].
Значний вплив на агроекосистеми мають не лише традицшш люосмуги, а й невисою чагарниковi кулiси, якi знижують швидкiсть вiтру на 20-50 %, як i втрату вологи, запобшають дефляцi!, пiдвищують врожай сiльськогосподарських культур, в межах ширини 3-5 висот вщ живоплотiв спостерiгаеться зниження запашв токсичних солей [17].
Ще одна iз важливих регулюючих екосистемних функцш лiсосмуг - продукування кисню, у середньому в 2,4 рази бшьше шж депонуеться в них вуглецю [18]. Найбiльшу здатнiсть до депонування вуглецю мають березовi насадження - 2,0-2,6 т/га за рш та сосновi - 1,2-2,2 т/га за рш. Змiшанi деревостани з розвинутим пiдлiском депонують в середньому 0,6-1,1 т/га вуглецю.
Бютошчш функцп. Захисш лiсовi насадження сприяють збiльшенню видового рiзноманiття флори та фауни агроекосистем, у тому чи^ флори на 20-80 %, ентомофауни на 25-60 %, решти зоофауни - у 150-300 % [11]. Флористичне рiзноманiття в люосмугах зростае з !х вiком та сягае 31 % мюцево! природно! флори, натомiсть складова чужорiдних видiв рослин в лiсосмузi зменшуеться на 1,5 рази у порiвняннi з полем [19].
Заселенють узлiсся лiсосмуги комахами на 31-48 % бшьша нiж у середиш лiсосмуги. Аналiз розподiлу ентомофауни виявив у 7 разiв бiльшу кшькють фiтофагiв у полi в порiвняннi до кiлькостi цих комах у люосмузь Водночас, кiлькiсть ентомофагiв була бшьшою в 1,7 раз у люосмузь Оцiнка спiввiдношення фiтофагiв та ентомофапв поблизу узлiсся лiсосмуги створюе умови для природного контролю за чисельнютю популяцiй шкiдникiв та корегування хiмiчного обробiтку поля [20]. Так, бшьшють розповсюджених видiв турунiв-ентомофагiв здатш обмежити чисельнiсть шкiдникiв сiльськогосподарських культур, а !х личинки беруть участь у розкладанш рослинних залишкiв. Визначено, що у лiсосмугах у порiвняннi з вiдкритим полем змiнюеться чисельшсть та спектр життевих форм турушв: кiлькiсть видiв збiльшуеться на 20-45 %, у тому чи^ зоофапв - до 52,9 % [21].
Порiвняння чисельностi видiв гнiздово! орштофауни лiсосмуг i сумiжних агроландшафтiв у степовш зонi Укра!ни показуе: чисельшсть видiв птахiв, що гнiздяться в люосмугах, у 4 рази бшьша шж на полях, у 2 рази бшьша шж на пасовищах i у 2,5 раз бшьша шж у плодових садах; кшькють зимуючих видiв птахiв в люосмугах також дещо вища нiж у шших сусiднiх бiотопах [22]. Птахи контролюють чисельшсть шших груп фауни, наприклад шюдниюв сшьськогосподарських культур (комах та мишоподiбних гризунiв), а також годуються насшням бур'янiв.
Виробничi (продуктивнi) екосистемнi функцп. Агролiсомелiоративний ефект щодо пiдвищення врожайностi культур у результат створення лiсосмуг добре вщомий: збiльшення полезахисно! лiсистостi на 1 % сприяе пiдвищенню врожайностi на 5,3 ц/га; при достатнш забезпеченостi полiв лiсосмугами, врожай зернових пiдвищуеться на 12-19 %, техшчних культур на 20-33 %, кормових - на 22-36 %. Особливо пом^ний ефект вщ ди лiсосмуг у гостро посушливi роки, коли за наявност лiсозахисних насаджень спостерiгаеться збiльшення врожайносп до 30-33 % порiвняно з контролем. Середнш рiвень рентабельностi вирощування сiльськогосподарських культур у системi люових захисних смуг вище контрольного на 8,5 % [12]. Г. Б. Гладун [11] наводить узагальнюючi данш: врожай вiд дi! 441,9 тис. га люосмуг Укра!ни еквiвалентний врожаю 1 млн. га полiв. Крiм того, лiсосмуги використовують для виробництва деревини, рослинно! сировини для промислових, сiльськогосподарських та медичних потреб тощо.
Iнформацiйнi функцil. Забезпечення можливостi для шзнавального розвитку. Декоративнi властивостi люонасаджень на сiльськогосподарських землях сприяють формуванню естетично привабливого ландшафту та вдаграють значну роль у розвитку зеленого туризму та рекреаци, як i художньо! та декоративно-прикладно! творчостi. Введення плодових вцщв до складу полезахисних люосмуг збшьшуе рекреацiйну та естетичну цiннiсть лiсосмуг, а також створюе бшьш рiзноманiтнi бiотопи для диких ссавщв, птахiв та комах [23]. Люосмуги е традицшним
мюцем вщпочинку при проведенн польових робщ для подорожуючих, а в степових районах i мiсцем рекреацп. Проаналiзованi HayKOBi пращ щодо впливу полезахисних лiсосмуг на бютичт та aбiотичнi фактори в агроекосистемах е яскравою iлюстрaцieю шформацшних фyнкцiй екосистем.
ВИСНОВКИ
За результатами проведеного aнaлiзy даних власних дослщжень та лiтерaтyрних джерел екосистемнi послуги полезахисних лiсосмyг люостепово! та степово! зон Укра!ни можна звести до 55 рiзновидiв, поеднаних в 4 основш групи: регyлюючi, бiотичнi, виробничi та iнформaцiйнi.
До групи функцш регулювання належать здaтнiсть екосистеми регулювати нaйвaжливiшi екологiчнi процеси через цикли бiо-геохiмiчних, енергетичних, iнформaцiйних бiосферних процешв тощо. Окрiм створення та шдтримання стaбiльного стану кожно! агроекосистеми, полезахисш лiсосмyги мають вплив на ктмат та бiотy, як на окремому регiонaльномy рiвнi так i в бшьших масштабах. Група регулюючих функцш та вщповщних екосистемних послуг, можливо, найважливша. До фyнкцiй регулювання вщнесено 32 екосистемнi послуги, якi надають полезaхиснi лiсосмyги.
Виконуючи бiотопiчнi функцн, полезaхиснi лiсосмyги створюють середовище iснyвaння для природних предстaвникiв флори та фауни, i таким чином сприяють збереженню бiологiчного, генетичного рiзномaнiття та неперервним еволюцшним процесам. Нами наведен приклади 4 екосистемних послуг в межах бютошчних фyнкцiй.
В основу виробничих фyнкцiй поклaденi процеси фотосинтезу i поглинання поживних речовин автотрофами, як утворюють широкий спектр вуглецевих структур, що використовуються вторинними продуцентами для створення вторинно! оргашчно! речовини, а з тим ще бшьшо! рiзномaнiтностi бiомaси. Це широке розмаття молекулярних структур надае безлiч екосистемних товaрiв для споживання людиною, починаючи вщ продyктiв харчування i сировинних мaтерiaлiв до енергетичних ресyрсiв i генетичного мaтерiaлy. Нaведенi приклади 12 екосистемних товaрiв та послуг.
1нформацшш функцн екосистем часто залишаються поза увагою. Проте, бшьша частина еволюцн людини вiдбyвaлaся на тлi освоення довкшля, тому екосистеми забезпечують важливу «опорну функщю» та сприяють здоров'ю людини, шляхом надання можливостi для роздyмiв, духовного збагачення, когнiтивного розвитку, вщпочинку та естетичного досвiдy. У цьому ракурс полезaхиснi лiсосмyги розглядаються вкрай зрщка. Проте, нами наведеш 7 приклaдiв, якi вiдобрaжaють основш напрямки використання екосистемних послуг ще! групи.
Список л^ератури
1. Gomez-Baggethun E. The history of ecosystem services in economic theory and practice: from early notions to markets and payment schemes / Erik Gomez-Baggethuna, Rudolf de Groot, Pedro L. Lomas, Carlos Montes // Ecological Economics. -2009. - 10 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://foreststofaucets.info/wp-content/uploads/2010/03/The-History-of-Ecosystem-Service-in-Economic-Theory-and-Practice-Journal-Citation.doc.pdf.
2. Millennium Ecosystem Assessment. Ecosystems and Human Well-being: A Framework for Assessment / [Josef Alcamo et al.] // Millennium Ecosystem Assessment Series. - Washington : Island Press. - 2003. - 245 р.
3. Мшешн £. В. Розвиток ринку екосистемних послуг як напрямок посткризового зростання економши Украши / С. В. Мшешн, Н. В. Олшник // Мгжнар. ж-л «Мехашзм регулювання економши». - 2010. - № 3. - С. 104-117.
4. Соловш I. П. Трактування ключових термшш концепци послуг екосистем з огляду на еколого-економiчнi дослiдження лaндшaфтiв / I. П. Соловш, Т. Я. Кулешник // Наук. пр. Лгавн. акад. наук Укра!ни : зб. наук. пр. -2011. - Вип. 9. - С. 174-178.
5. Сотник I. М. Методичш тдходи до оцшки iнтегрaльного ресyрсо-соцiо-екосистемного ефекту вщ використання екосистемних послуг / I. М. Сотник, Т. В. Горобченко // Вюн. СумДУ. Серiя Економжа. - 2012. - № 4. - С. 5-11.
6. Закон Укра!ни «Про основш засади (стратепю) державно! еколопчно! полiтики Украгни», вщ 21 грудня 2010 року № 2818-VI [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2818-17.
7. Daily G. C. Nature's Services: Societal Dependence on Natural Ecosystems. / G. C. Daily. - Washington : IslandPress. -1997. - P. 1-10 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://gcpolcc.org/group/ecosystem-services-team/page/es-resources.
8. Pagiola S. Assessing the Economic Value of Ecosystem Conservation / S. Pagiola, K. von Ritter, J. Bishop In collaboration with The Nature Conservancy and IUCN // The World Bank. Environment Department Paper No. 101. - Washington: IslandPress. - 2004. - 58 р.
9. de Groot R. S. A typology for the classification, description and valuation of ecosystem functions, goods and services / Rudolf S. de Groot, M. A. Wilson, R. M.J. Boumans // Ecological Economics. - 2002. - Р. 393-408. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0921800902000897.
10. Jose S. Agroforestry for ecosystem services and environmental benefits: an overview / Shibu Jose // Springer Science + Business Media B. V. - Published online, 2009. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.learningace.com/doc/2487970/6459c680ad19a0512706fe522643c396/jose_2009_agroforestry-for-ecosystem-services.
11. Гладун Г. Б. Значения захисних люових насаджень для забезпечення сталого розвитку агроландшафтв / Г. Б. Гладун // Наук. вюн. Нац. люотехн. ун-ту Украши. - 2005. - Вип. 15.7. - С. 113-118.
12. Колесникова Л. В. Лесные полосы и их влияние на плодородие чернозема обыкновенного и продуктивность угодий в степи Приволжской возвышенности: автореферат дисс. на соискание научн. степени канд. с.-х. наук / Л. В. Колесникова; Саратовский государственный аграрный университет им. И.И. Вавилова. - Саратов, 2006. - 24 с.
13. Вдовин Н. В. Агрометеорологические условия и урожай сельскохозяйственных культур в системе лесных полос / Н. В. Вдовин // Бюл. ВНИАЛМИ. - 1975. - Вып. 3 (19). - С. 39-40.
14. Дубовская Л. В. Влияние древесных пород на биологический круговорот азота и зольных элементов в полезащитных лесных полосах Поволжья: автореферат дисс. на соискание научн. степени канд. с.-х. наук / Л. В. Дубовская; Всесоюзный научно-исследовательский институт агролесомелиорации ВАСХНИЛ. - Волгоград, 1984. - 27 с.
15. Штеба А. Н. Лесопригодность почв и агролесомелиаративное обустройство юго-востока Приволжской возвышенности: автореферат дисс. на соискание научн. степени канд. с.-х. наук / А. Н. Штеба; ГНУ Всероссийский научно-исследовательский институт агролесомелиорации Россельхозакадемии. - Волгоград, 2009. - 20 с.
16. Михина Е. А. Агроэкологическая роль полезащитных лесных полос в условиях Липецкой области: автореферат дисс. на соискание научн. степени канд. с.-х. наук / Е. А. Михина; Воронежская государственная лесотехническая академия. - Воронеж, 2009. - 19 с.
17. Зыков Ю. И. Мелиоративная роль плодовых видов в защитных лесных насаждениях Нижнего Поволжья: автореферат дисс. на соискание научн. степени канд. с.-х. наук / Ю. И. Зыков; Волгоградская государственная сельскохозяйственная академия. - Волгоград, 2003. - 24 с.
18. Костин М. В. Современное состояние, мелиоративный потенциал и возможности возобновления защитных лесных насаждений на водоразделах степной зоны ЕТР: автореферат дисс. на соискание научн. степени канд. с.-х. наук / М. В. Костин; ГНУ Всероссийский научно-исследовательский институт агролесомелиорации Россельхозакадемии. -Волгоград, 2009. - 23 с.
19. Бурда Р. И. Экотонный эффект лесных полезащитных полос в Причерноморских разнотравно-типчаково-ковыльных степях / Р. И. Бурда, О. З. Петрович // Еколопя та ноосферолопя. - 2012. - Т. 23, № 3-4. - С. 16-27.
20. Котлярова Е. Г. Агроэкологическое обоснование эффективности ландшафтных систем земледелия в Центральном Черноземье: автореферат дисс. на соискание научн. степени канд. с.-х. наук / Е. Г. Котлярова; ГНУ Всероссийский научно-исследовательский институт земледелия и защиты почв от эрозии Россельхозакадемии. - Курск, 2011. - 43.
21. Чегодаева Н. Д. Влияние полезащитных лесных полос на водно-физические свойства почвы и состав населения жужелиц прилегающих полей : монографш / Н. Д. Чегодаева, И. Ф. Каргин, В. И. Астрадамов. - Саранск: Мордовское книжное изд-во, 2005. - 125 с.
22. Кошелев В. А. Розмщення i структура орштокомплекав в агроландшафтах швдня ЗaпоpiзькоI обласп / В. А. Кошелев, Т. I. Матрухан // Вюн. Зaпоpiз. ун-ту. - 2010. - № 1. - С. 41-53.
23. Роговський С. В. Роль i мюце бaгaтоpiчних зелених насаджень у забезпеченш сталого розвитку сшьсько! мюцевосп Укра1ни / С. В. Роговський // Наук. вюн. Нац. люотехн. ун-ту Укра1ни. - 2009. - Вип. 19.2. - С. 70-76.
Петрович О. З. Полезащитные полосы в контексте внедрения концепции экосистемных услуг // Экосистемы, их оптимизация и охрана. Симферополь: ТНУ, 2014. Вып. 11. С. 42-49.
В статье поднят вопрос внедрения в Украине концепции оценки экономического значения экосистем и определения результатов их функционирования как экосистемных товаров и услуг. Рассмотрены лучшие системы классификации экосистемных товаров и услуг, а также проанализирована возможность применения системы de Groot для выявления экосистемных услуг в агроэкосистемах. На основе анализа научных публикаций и собственных исследований создана квалификационная схема экосистемных функций и услуг полезащитных лесополос. Функции экосистем объединены в 4 основные группы: регуляции, биотопические, производственные и информационные. Приведены примеры 55 разновидностей экосистемных товаров и услуг полезащитных лесополос лесостепной и степной зон Украины.
Ключевые слова: экосистемные услуги, агроэкосистема, полезащитные лесополосы, экосистемные функции,Украина.
Petrovych O. Z. Shelterbelts in the context of introducing the concept of ecosystem services // Optimization and Protection of Ecosystems. Simferopol: TNU, 2014. Iss. 11. P. 42-49.
The article raised the issue of introducing concept of assessing the economic value of ecosystems and determines the results of their functioning as ecosystem goods and services in Ukraine. The reviewed of the best systems of classification of ecosystem services and analyzed the possibility to use the de Groot's system to identify ecosystem services in agroecosystems. On the basis of analysis of scientific publications and own research, a classification scheme of ecosystem functions and services of shelterbelts was created. Ecosystem functions combined into four main groups: regulation, habitat, production and information. For examples 55 variations of ecosystem goods and services of shelterbelts from forest-steppe and steppe zones of Ukraine. Key words: ecosystem services, agroecosystem, shelterbelts, ecosystem function, Ukraine.
Поступила в редакцию 16.01.2014 г.
