CC BY
35
У вЫх варiантах вплив витяжки з опаду дуба звичайного знижуе ш-тенсивнiсть росту сiянцiв зi збшьшенням вiку деревостану.
Л1тература
1. С.А. Аникина, Мельник О.Ф. Аллелопатическое влияние древесных пород на рост и биохимические особенности сеянцев ореха грецкого/ В кн.: Роль токсинов и микроби-ального происхождения в аллелопатии. Сб. науч. тр. - К.: Наук. думка, 1983. - С. 133-137.
2. Головко Э.А. Микроорганизмы в аллелопатии высших растений. - К.: Наук. думка, 1984. - 199 с.
3. Гончар М.Т. Биоэкологические взаимосвязи древесных пород в лесу. - Львов: Ви-ща школа, Изд-во при Львов. ун-те, 1977. - 164 с.
4. Гортинский Г.Б. Аллелопатический фактор и его роль в возобновительном проце-се еловых лесов южной тайги: Автореф. дис. канд. биол. наук. - Л., 1964. - 17 с.
5. Гречаник Р.М. Особливосп взаэмоди бука люового та ялищ бшо!: Автореф. дис. канд.бюл.наук. - Л., 2002. - 19 с.
6. А.М. Гродзинский, Э.А. Головко, Горобец С.А. Экспериментальная аллелопа-тия. - К.: Наук. думка, 1987. - 236 с.
7. Гродзшський А.М. Основи ммчно1 взаемодй рослин. - К.: Наук. Думка, 1973. - 208 с.
8. Грюммер Г. Взаимное влияние высших растений. Аллелопатия. - Л.-М.: Наука, 1957. - 206 с.
9. Иванов В.П. Экспериментальные исследования в области аллелопатии и их практическое значение для растенневодства./ В кн.: Физиолого-биохимические основы взаимного влияния растений в фитоценозе. - М.: Наука, 1966. - С. 106-134.
10. Коваленко С.Г. Аллелопатические особенности выделений цветков и опада древесных и кустарниковых растений. Автореф. дис. канд. биол. наук. - Одесса, 1975. - 25 с.
11. Матвеев Н.М. Аллелопатия как фактор экологической среды. - Самара: Кн. Изд-во, 1994. - 206 с.
12. Мороз П.А. Аллелопатия в плодовых садах. К.: Наук. думка, 1990. - 208 с.
13. Работнов Т.А. Жизненный цикл многолетних травянистых растений в луговых ценозах. - Тр. Бот. Ин-та им. В.Л. Комарова, ю сер. III, 6, 1950. - С. 68-79.
14. Рощина В. Д. Летучие и водорастворимые метаболиты листьев древесных растений и физиолого-биохимические основы взаимодействия растений в фитоценозах. - К.: Наук. думка. - 1974, вып. 5. - С. 36-40.
15. Сукачев В.Н. Основные понятия лесной биогеоценологии. - М.: Наука, 1964. - 345 с.
УДК 630*26:630*911 Ст. наук. ствроб. Г.Б. Гладун1, канд. с.-г. наук;
В. О. Плосконос2
полезахисне л1сорозведення в агрол1соландшафтах л1вобережного л1состепу та науков1 основи покращення його ефективност1
Розглянуто сучасний стан полезахисного люорозведення в агролюоландшафтах регюну, визначеш напрямки та перспективи його розвитку з урахуванням необхщ-ност тдвищення його ефективносп.
Ключов1 слова: полезахисне люорозведення, люов1 смуги, мелюративна ефек-тившсть, агролюоландшафт.
1 УкрНД1ЛГА, вул. Пушшнська, 86, м. Харшв, 61024. Тел.: 0572-406038 та 406045; факс: 0572-432520; е-шаП: [email protected]
2 директор Тростянецького агрол1сгоспу (вул. Червоноармшська, 53 в, Сумська обл., 42600). Тел.: 05458-51762; факс: 05458-51762
Senior scientific employee G.B. Gladun, Phd - UkrNDILGA;
V.O. Ploskonos - Trostyanet's agrolisgosp
Field protective afforestation in agroforest landscape of the Left Bank Steppe and Forest zone and science base improvement its efficiency
Modern condition of field protective afforestation in agroforest landscape of the region is considered, directions and perspectives of its development with the accounting of the necessity to rise its efficiency are determined.
Keywords: field protective afforestation, forest belts, meliorative efficiency, agrofo-rest landscape.
В штегрованш OTCTeMi захисних заходiв щодо шдвищення продуктив-ност сшьськогосподарського виробництва i охорони земель вщ руйнування та деградаци значну роль вщграють захисш лiсовi насадження, якi викону-ють вщповщш просторово-цiльовi функцп в агроландшафтах. Вони мають мелiоративне, природоохоронне i сощальне значення, сприяють пiдвищенню ефективностi сшьського господарства, пiдтримують бiологiчну рiвновагу та бiорiзноманiття в антропогенних ландшафтах i за умови науково обгрунтова-ного застосування е фактором, що забезпечуе поступове та поетапне вщнов-лення, втрачених ними у процесi антропогенно! трансформаций функцiй са-мовiдновлення та саморегуляцп ландшафтних систем.
Але розмщення захисних лiсових насаджень на мюцевост не завжди вiдповiдае сучасним науковим уявленням за низки причин, головною з яких е пiдпорядкованiсть люових мелiорацiй системам землеробства, i, в першу чергу, усталеним уявленням щодо оргашзаци землекористування. В пошуках шляхiв впровадження рацiонального землекористування при реформуванш аграрного виробництва доцiльним може бути ландшафтно-еколопчний пiдхiд при терито-рiальнiй оргашзаци сiльського господарства, який передбачае максимальне ви-користання природних особливостей регюну та адаптацiю систем землеробства та шших заходiв до зазначено!' специфiки. При цьому забезпечуеться високий рiвень продуктивностi аграрних угiдь за рахунок штенсифшацй виробництва, виведення iз господарського вжитку найбiльш нестабiльних та низькопродук-тивних угiдь, мiнiмiзацil li негативних процесiв шляхом зменшення антропогенного пресу на земельш упддя i збiльшення ролi природно-бiологiчних факторiв у охоронi та вiдновленнi бюкшматичного потенцiалу угiдь.
Пошук шляхiв щодо розробки науково обгрунтованих принципiв по-лезахисного лiсорозведення у лiсостепових умовах i створення на цiй основi едино!' оптимiзованоi системи розсiяних масивних лiсiв та захисних лiсона-саджень не можливий без ретельного вивчення сучасного його стану в агро-ландшафтах Лiвобережного Лiсостепу та розробки програми розвитку захис-ного лiсорозведення на найближчi десятирiччя.
Вивчення сучасного стану полезахисних насаджень Лiвобережного Лiсостепу мало на мет не тiльки з'ясування лiсiвничого та захисного потенщ-алу смугових насаджень у регiонi, але i встановлення кращих iз них на основi узагальнення форм i методiв !'х створення, вирощування та догляду. Щодо практичних аспектв виршення цiеi проблеми зазначимо, що необхщт також чiткi нормативнi вимоги, як б були адаптованi до сучасного стану агролюо-ландшафтiв та вимог юнуючих систем землеробства.
182
Стан i тенденци розвитку лiсiвничоТ освгги, науки та лiсового господарства в УкраТш
Проведенi дослiдження дали змогу частково виршити поставленi зав-дання. Обстеження типових захисних люових насаджень показало, що значна ïx частина не вщповщае сучасним вимогам до них з точки зору охорони сшьськогосподарських упдь вiд шкодочинних природно - антропогенних факторiв. Причинами незадовiльниx мелiоративниx якостей вказаних насаджень часто е невдалий добiр порiд при закладанш смуг, вiдсутнiсть належних заxодiв щодо утримання деревостанiв оптимальноï густоти та регулювання спiввiдношення головних та супутшх порiд, втрата ними захисних властивос-тей завдяки iнтенсивному розвитку шд наметом бур,янiв та степових трав, пошкодження ïx вiд пожеж, потрави тваринами i пошкодження сшьськогос-подарськими машинами, мехашзмами i знаряддями обробгтку грунту.
Як показали обстеження ключових господарств АГ "Сад" i СС "Бугро-ватське" Сумськоï областi, що розташоваш у пiдвищенiй частинi Лiвобереж-ного Лiсостепу, значна частина полезахисних люонасаджень вiдзначаеться низькими захисними якостями i лiсiвничим станом.
Рельеф у межах територи господарства СС "Бугроватська" рiвнинний. Переважаючими типами грунтiв у межах люових дiлянок е чорноземи отдзо-ленi. Ерозiйнi процеси розвинут слабо. Лiси роздiленi на 2 квартали. В окре-мий збiрний квартал об,еднанi полезаxиснi лiсовi смуги (табл. 1-2).
Табл. 1. Розподт площ л сового фонду в межахгруп iкатегорш 3axucHocmiл icie, га
Групи i категорй захисност л1су Загальна площа земель лшового фонду Вкрии лшовою рослинтстю
усього в т.ч. л1сов1 культури
Л1си 1 групи - усього 80,0 80,0 22,0
в т.ч.: а) байрачт л1си 60,0 60,0 2,0
б) полезахист л1сов1 смуги 20,0 20,0 20,0
Разом 80,0 80,0 22,0
Табл. 2. Розподт загально1 площiзахиснихл'сових смуг за конструкщею
Види захисних лшових смуг Площа, га Основт конструкцй лшових смуг
продувна ажурна щшьна
Полезахист 20,0 5,3 13,9 0,8
в % 100 26,5 69,5 4,0
Рельеф у межах територи господарства АТ "Сад" також рiвнинний. Переважаючими типами грунлв у межах люових дшянок е чорноземи отдзо-леш та типовь Ерозшт процеси розвинут слабо. Розподш загальноï плошд захисних лiсовиx смуг за конструкщею у цьому господарствi (табл. 3) свщ-чить про перевагу ефективних конструкцш у загальнiй кiлькостi насаджень, а лiсiвничо-мелiоративна оцiнка (табл. 4) доповнюе iнформацiю щодо належ-ного стану люосмуг господарства.
Найбiльш вдалими у лiсiвничому та мелiоративному аспектах е смуги за участю дуба та його класичних супутникiв для умов Лiвобережного Люос-тепу: клена гостролистого, ясена звичайного та липи. Менш вдалим е вико-ристання топол^ бiлоï акацiï та гледичи, для яких свiжий груд не е оптималь-ним для росту та не вщповщае високiй життездатност вказаних насаджень.
Табл. 3. Розподт загальног площь захиснихльсових смуг АТ "Сад" за конструкщею
Вид захисних лшових смуг Площа, га Основт конструкци лшових смуг
продувна ажурна щшьна
Полезахист 27,0 19,6 3,7 3,7
в % 100 72,6 13,7 13,7
Табл. 4. Розподт загальног площь захисних льсових смуг АТ "Сад" _за л1с1вничо-мелюративною оценкою_
Вид захисних лшових смуг Площа, га Л1с1вничо-мелюративна оцшка, бали
5 4
Полезахист 27,0 19,2 7,8
в % 100 71,1 28,9
На основi проведеного обстеження та з урахуванням кшькосл юну-ючих люових смуг по адмшютративних районах Харювсько! област розрахо-вано мшмально необхiдну 1х площу до досягнення оптимально! полезахис-но! лiсистостi (табл. 5).
Табл. 5. Розподт полезахисних льсових смуг у Хартвськш област1
_(станом на 01.07.2002 р.)._
Адмшстративт райони Наявтсть Полезахисна Розрахункова Необхвдно
полезахисних лшистшть, % к-сть лшових створити
л1сосмуг, га юнуюча необхвдна смуг, га га %
Балаклшський 1395,4 1,22 3,1 3552 2156,6 39
Барвшк1вський 1989 2,07 3,1 2840 851 70
Близнюшвський 1652,7 1,58 3,1 3233 1580,3 51
Богодух1вський 1123,6 1,46 2,5 1929 805,4 58
Бор1вський 722,7 1,3 3,1 1723 1000,3 42
Валшвський 749,7 1,12 2,5 1676 926,3 45
Великобурлуцький 1048,8 1,25 2 1677 628,2 63
Вовчанський 1415,1 1,26 2,1 2345 899,9 62
Двор1чанський 781 1,19 3,1 2035 1254 38
Дергач1вський 705,2 1,58 2,5 1113 407,8 63
Зачепил1вський 997 1,78 3 1679 682 59
Змивський 898,1 1,65 2,5 1357 458,9 66
Золоч1вський 535,3 0,81 2,5 1655 1119,7 32
1зюмський 895,9 1,18 3,1 2353 1457,1 38
Кегич1вський 1031,8 1,67 3,1 1913 881,2 54
Коломацький 337,6 1,52 2,5 552 214,4 61
Красноградський 1135 1,73 2,5 1638 503 69
Краснокутський 935,2 1,47 2,5 1585 649,8 59
Куп'янський 1069 2,06 2,5 1880 811 57
Лоз1вський 1701,1 1,65 3,1 3205 1503,9 53
Нововодолазький 468,6 0,63 2,5 1871 1402,4 25
Первомайський 1325,1 1,61 3 2475 1149,9 54
Печетзький 244,5 1 2,5 612 367,5 30
Сахновщинський 771 0,89 3,1 2617 1846 30
Харшвський 933,3 1,31 2,5 1783 849,7 52
Чугу1вський 720 1,08 2,5 1660 940 43
Шевченшвський 803 1,15 2,5 1738 935 46
Харшвська обл. 26384,7 1,37 2,7 52696 26281,3 49,9
184 Стан i тенденци розвитку лшвничоТ освiти, науки та лкового господарства в УкраТш
Розрахунки проведет з метою забезпечення мшмально необхщно1" полезахисно1' лiсистостi при створенш заплановано1' кiлькостi полезахисних та стокорегулюючих лiсовиx смуг з урахуванням сучасно1' структури земель-них угiдь област станом на 01.07.2002 р. Розрахунки проведет у вщносних та абсолютних величинах свiдчать про те, що близько половини аграрних земель област знаходяться поза межею ïx мелiоративного впливу, а отже i за межею гарантованого збереження врожа1'в вiд несприятливих природнокшма-тичних факторiв довкiлля.
Сучасний лiсiвничо-мелiоративний стан i самих насаджень вимагае також термтових заxодiв щодо приведення у вщповщтсть ïx бiологiчного стану та захисних якостей завдяки проведенню планових люогосподарських заxодiв. З цiею метою було розроблено попереднт план доглядових рубань за смуговими насадженнями Харювсько1" област та очiкуванi обсяги деревно1' продукци вiд них на перiод до 2015 р. та на найближчу перспективу. Це дасть змогу вже в найближчi роки ютотно шдвищити мелюративний потенцiал ль сових смуг за рахунок збшьшення зони ефективного люомелюративного впливу та додатково отримати вiд доглядових рубань близько 7 тис. м3 товар-но1' деревини та 54 тис. м дров для потреб власниюв цих насаджень.
Таким чином, у регюш е важливi резерви для шдвищення ефективнос-тi полезахисного лiсорозведення як важливого фактору для отримання стшких врожа1'в та забезпечення продовольчо1' та фуражно1' стабiльностi й безпеки. Подальшi дослiдження щодо вивчення еталонiв полезахисних люона-саджень для регiону дослщжень дадуть змогу уточнити ряд положень про оп-тимальне розмiщення люових смуг в агроландшафтах Лiвобережного Люосте-пу. Потребують також наукового обгрунтування питання щодо розмiщення зазначено!" категорй' насаджень в умовах проведення земельно1' реформи.
УДК 630*232 Доц. Ф.М. Бровко1, канд. бюл. наук - Нащональний
аграрный ун-т
особливост1 використання стеблових живц1в як садивний матер1ал для озеленения в1двальних
ландшафт1в придншровсько! височини
Доведено, що на вщвальних ландшафтах рег1ону досл1джень можна використо-вувати як садивний матер1ал стеблов1 живц1 верби, топол1, тамариксу та винограду. Ключов! слова: озеленення, ландшафт, вщвал, п1сок, суглинок, живець.
Doc. F.M. Brovko - National agriculture University
Features of use of stem cuttings as a landing stuff at gardening binq of landscapes Pridneprovskoy of an Elevation
Is shown, that on binq landscapes to region of researches use is possible as a landing stuff of stem cuttings of a willow, poplar, tamarix and partenocissus. Keywords: gardening, landscapes, binq, sand, loam, cutting.
1 кафедра люових культур НАУ. 03041, м. Ки1в-41, вул. генерала Род1мцева, 19. Люогосподарський факультет/
Т.р. 267-87-47. Дом. адреса: 03040, м. Ки!в-40, вул. Бурм1стенка 10, кв. 131. т.д. 258-75-86
