CC BY
111
УДК 331.101.3.003.13
Кафлевська С.Г., к. е. н., доцент © Втницький нащональний аграрный утеерситет
ПОКРАЩЕННЯ СИСТЕМИ МОТИВАЦП ПРАЦ1, ЯК ОСНОВНО1 СКЛАДОВО1 II ЕФЕКТИВНОСТ1
Ргеень заробтног плати е стьськогосподарському еиробницте1. Проблемы матер1ального стимулюеання пращениюе стьськогосподарського еиробництеа I шляхи гх еиршення
Ключо^^ слова: матер1альне стимулюеання, заробтна плата, мотиеащя
пращ
Вступ. Одним iз чинниюв, що ютотно попршуе сощально - економiчнi вщносини в сiльськогосподарських пiдприeмствах i створюе соцiальну напруженiсть у галузi е низький рiвень зароб^но1 плати, який не сприяе закрiпленню квалiфiкованих i молодих кадрiв на селi, не створюе можливост для пiдвищення продуктивное^ працi, негативно впливае на платоспроможшсть селян та конкурентоспроможнiсть в^чизняно1 сшьськогосподарсько1 продукци.
У подоланнi кризового стану в агропромисловому виробництвi та пщнесенш економiки галузi першочергова роль належить удосконаленню соцiально - трудових вщносин, впровадженню прогресивних систем матерiального стимулювання суб'ектiв господарювання i трудово! мотиваци працi.
Постановка проблеми. Дослiдженню проблем формування та використання трудових ресурЫв села, мотиваци працi та вщтворення трудового потенцiалу аграрного виробництва присвячеш науковi роботи П. П. Борщевського, О. А. Богуцького, О. Гудзинського, О. Дякова, В Дiесперова, I. Л. Левицью, М. Й. Малка, М. М. Матюхи, П. Т. Саблука, М Шаповала, О. Г. Шпикуляка, В. В. Юрчишина, К. I. Якуби та iнших.
Разом з тим ряд питань, особливо тих, що стосуються покращення матерiального стимулювання сiльськогосподарських працiвникiв, галузевих умов i факторiв !х вiдтворення розглянут недостатньо i потребують подальшого вивчення i дослiдження.
Основш результати дослщження. Теорiею i практикою доведено, що мотивацiя працi е основою тдвищення продуктивностi, ефективного використання трудових ресурав i забезпечення конкурентоспроможностi функцiонування пщприемств. Проаналiзувавши сутнiсть мотивацiйного механiзму, Бортник В. А. вiдмiчае, що вш реалiзуеться шляхом використання певних методiв i передбачае врахування рiвня застосування методу мотиваци;
© Кафлевська С.Г., 2010
115
особливостей галуз^ типу виробництва, ставлення трудового колективу до власносп, системи управлшня, рiвня квалiфiкащl керiвникiв [1, с. 6].
Головним чинником активiзащl дiяльностi працiвникiв та ефективного використання трудових ресурсiв у сучасних умовах господарювання е зароб^на плата. Рiвень продуктивностi працi, стан виробництва, заштересовашсть працiвникiв у високих кшцевих результатах працi й реалiзацil головних цiлей та мiсiй пщприемства е вiдображенням реакцп працiвникiв на рiвень реально! зароб^но! плати за кiнцевi результати роботи.
Рiвень оплати пращ в аграрному секторi е чи найнижчим з помiж шших галузей i становить лише 58,1 % середньо! зароб^но! плати по кра!ш, лише в 1,5 рази вище прожиткового мiнiмуму, а це не може не вплинути на бажання людей працювати у сшьському господарствi, на становище галузi, i зважаючи на те, що у ньому зайнято близько 17 % населення, а частка у структурi ввп складае 9,3 %, становища вае1 економiки украши [2, с. 115-127]. Це свщчить про те, що розмiр зароб^но! плати бшьшою мiрою залежить вiд галузi економжи нiж вiд трудового навантаження (рис. 1.).
4500 -, 4000 3500 3000 2500 2000 1500 1000 500 0
4179
2201 2476
1916 15 оо
-щи 1291 1385
744 562
150 296 174 333 213 186
:Й • 1+кччч ЬН нкччч ВТ Ш ■
Л?
^ ^ ^ ^ ^ / /
с?
¡9
3>
Ъ
.4?
4У
ЛГ
□ Нарахована зарплата, грн.
□ у % до прожиткового мiнiмуму на працездатну особу
Рис. 1 Розмпр зароб1тно1 плати штатних пращвникчв, грн. за видами економiчноl д1яльност1 станом на очень мпсяць 2010 року
Так само вважае Махсма М., який встановив, що майже половина (48,9%) пращвниюв сшьськогосподарських пiдприемств отримують заробiтну плату,
116
меншу вщ прожиткового мшмуму, а зароб^на плата 30% з них була на рiвнi мшмально1 [3, с. 42].
Все це свщчить про те, що юнуючий рiвень зароб^но1 плати не забезпечуе нормального вiдтворення робочо1 сили в галуз^ спостерiгаеться значна не вщповщшсть цiни робочо1 сили i вартостi життя на селi. Все це негативно позначаеться на мотивацп аграрное' працi.
Тако1 ж думки притримуються iще ряд авторiв т. Шкурш, в. Юдiна, якi вiдмiчають, що ще одним чинником, що ютотно погiршуе соцiально -економiчнi вiдносини в сiльськогосподарських пiдприемствах i створюе соцiальну напруженiсть у галуз^ е низький рiвень зароб^но1 плати, який не сприяе закрiпленню квалiфiкованих i молодих кадрiв на сел^ не створюе можливостi для пщвищення продуктивностi працi, негативно впливае на платоспроможшсть селян та конкурентоспроможнiсть в^чизняно1 сшьськогосподарсько1 продукци [4, с.140].
Щоб спрямувати мотивацiю працi у потрiбне русло, матерiальнi стимули мають бути узгоджеш з виробничими критерiями, що пщдаються впливу працiвникiв цих пщприемств.
Петренко Н. О. вiдмiчае, що мотиващя працi - е процесом формування основних мотивiв, якi мають психолопчну, соцiальну й економiчну природу; включае вiдповiв днiв варiанти реакцш в результатi причино - наслщкового зв'язку мiж дiями, особливостями трудово1 поведiнки працiвникiв, якi свiдомо або несвщомо спонукають до здiйснення трудово1 дiяльностi; стосуеться всiх можливих сторш поведiнки людини та, як результат, впливае на ефектившсть дiяльностi. Тому основш чинники мотивацп працi вона класиф^е за видами: матерiальнi, моральш, адмiнiстративнi та соцiальнi [5., с.5-6].
Розв'язання проблем матерiального стимулювання аграрив потребуе комплексного пiдходу i вжиття заходiв як на державному рiвнi, так i на рiвнi конкретного сшьськогосподарського пiдприемства. Щодо заходiв мiкрорiвня, то вони загальновiдомi - це пщвищення цши реалiзацil сшьськогосподарсько1 продукцп i збiльшення у нiй частки витрат безпосередшх виробникiв, поступове зменшення i подальше усунення диспаритету цш на сiльськогосподарську та промислову продукцш; державна пiдтримка середнiх i великих пщприемств шляхом надання пшьгового кредитування тим з них, хто дбае про оновлення свое1 матерiально - техшчно1 бази, зменшення податкового тиску на них тощо. Крiм того, це - пщвищення мшмально1 зароб^но1 плати до прожиткового мiнiмуму, оптимiзацiя мiжгалузевоl диференщаци зароб^но1 плати, посилення державного впливу на порядок формування валових витрат i собiвартостi продукци i т. д..
Держава повинна осилити основну функцiю - захист штереав громадян: достойна заробiтна плата та сощальш гарантп повиннi стати основою сучасно1 полiтики в контекст реформування аграрно1 економiки. Пiдвищення !х рiвня сформуе таку соцiально - економiчну та психологiчну атмосферу, в якш i працiвники i роботодавщ будуть заiнтересованi в полiпшеннi розбудови
117
сощально - трудових вщносин, дотримування трудово1 та виробничо1 дисциплiни, що е важливими чинниками мотиваци високопродуктивно1 працi.
На рiвнi пiдприемства, це мають бути заходи, спрямоваш, перш за все, на змщнення фiнансового стану пiдприемства за рахунок пiдвищення ефективностi сiльськогосподарського виробництва, поступове подолання прихованого безробiття, вщновлення науково - обгрунтованого нормування пращ, забезпечення частки оплати пращ в собiвартостi продукцп при одночасному зменшенш матерiальних затрат, удосконалення матерiального стимулювання працiвникiв у напрямi бiльш тюного зв'язку зароб^но1 плати з результатами пращ, створення оптимального мехашзму колективно -договiрного фонду регулювання фондiв оплати працi в аграрних пщприемствах, поселення впливу профспiлок сiльських пращвниюв тощо.
Щоб спрямувати мотивацiю пращ у потрiбне русло, матерiальнi стимули мають бути узгодженi з виробничими критерiями, що пiддаються впливу пращвниюв цих пщприемств.
В умовах переходу до ринкових форм господарювання змшюеться концепцiя щодо встановлення розмiрiв та вибору форм системи оплати пращ пращвниюв сшьськогосподарських пщприемств будь-яких форм власност i господарювання. Змiна концепцп полягае в тому, що за ринкових умов господарювання максимальний розмiр оплати працi не обмежуеться, а залежить вiд фiнансових можливостей пщприемства, обмежуеться лише нижнiй И рiвень, який законодавче регулюеться державою.
На сьогоднi, дуже повiльно вщбуваеться становлення нового мотивацiйного механiзму в аграрнш сферi, заснованого на високопрофесшнш, продуктивнiй працi. Провiдною ланкою цившзованого, ефективного мотивацiйного механiзму в крашах з розвиненою економiкою, е розвиток сощально1 сфери. Тому, розширення швестицш в соцiальну сферу села та И розвиток мають сприяти пщвищенню продуктивност працi, якiснiй змiнi у продуктивних силах та виробничих вщносинах, що в свою чергу приведе до пiдвищення добробуту, духовного забезпечення, гармоншного розвитку населення та суспшьства в цiлому.
В перiод трансформаци економiки, переходу И на ринковi засади концепцiю мотиваци працi слщ розглядати у взаемоди та взаемозумовленост складових економiчного механiзму - використання трудових ресурав, соцiальноl та виробничо1 iнфраструктури.
Роблячи висновки, слiд вщм^ити, що планування рiчного фонду оплати пращ, фонду матерiального стимулювання займають досить важливе мiсце у виробничо - господарськш дiяльностi, зокрема розв'язуеться стратепчна проблема забезпечення стабiльностi кадрiв, стимулюеться дiлова активнiсть робiтникiв i спецiалiстiв, формуеться корпоративна культура взаемин на пщприемств^
В. В. Ярова пщкреслюе, що пiдвищення ефективностi використання трудового потенщалу аграрно1 сфери можливе за певних умов: по - перше, за
118
рахунок формування ращонально! зайнятост в аграрному виробницта, що забезпечувало б нормальну праценавантаженiсть, продуктившсть i оплату працi в уах формах господарювання на селц по - друге, в результат запровадження дiйового мотивацiйного мeханiзму ефективно! пращ в аграрному ce^i^i [6, с.126].
Пiдвищeння eфeктивноcтi використання трудового потeнцiалу аграрно! сфери можливе, на нашу думку, за рахунок формування ращонально! зайнятост в аграрному виробництвi, за яко! забезпечувались б нормальна праценавантажешсть, продуктивнicть i оплата працi в уах формах господарювання на ceлi та в рeзультатi запровадження дшового мотивацiйного мeханiзму ефективно! працi в аграрному сектора
Л1тература
1. Бортник В. А. Формування та ефектившсть використання кадрового потенщалу ciльcькогоcподарcьких тдприемств. : автореф. дис.. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04 «Економша та управлшня пщприемствами»/ В. А. Бортник. - Кшв. - 2010. - 20 с.
2. Лавриненко С. I. Сучасний стан та перспективи розвитку трудових ресурав Украши./ С. I. Лавриненко //Стратепчш прiоритeти. - 2009. - №1. - С. 115-127
3. Махсма М. Причини та наслщки низько! щни наймано! сшьсько! працi / М. Махсма // Питання розвитку АПК. - №5. - 2008. - С. 40 - 50
4. Шкурш Т. Т., Юдша В. А. Мотиващя аграрно! пращ: стан i перспективи розвитку/ Т. Т.Шкурш, В. А.Юдша // Економша АПК. - 2005. -№9. - С. 139-144
5. Петренко Н. О. Формування мотиваци пращ в аграрних пщприемствах: автореф. дис.. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец.08.00.04 «Економжа та управлшня пщприемствами (економжа ciльcького господарства та АПК»/ Н. О. Петренко -Вша Церква, 2009. - 20 с.
6. Ярова В. В. Формування i використання трудового потенщалу в реформованих сшьськогосподарських пщприемствах. /В.В.Ярова// Економша АПК. - 2001. - №9. - С.124-128.
Summary
Rate of wades in adriculture. Problems of material stimulue of agricultural production worrers and the ways of their solvind.
Стаття надшшла до редакци 16.09.2010
119
