CC BY
9
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet6641
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:616.36:636.3
Показники пероксидного окиснення лiпiдiв у кров1 вiвцематок, хворих на
гепатодистрофiю
Б.О. Чернушкш1, Л.Г.Сл1вшська\ В.В. Вл1зло1 [email protected]
'Л-beiecbKuü нацюнальний yHieepcumem ветеринарное медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Л-eie, 79010, Украта; 21нститут бюлоги тварин НААН, вул. В. Стуса, 38, м. Л-eie, 79034, Украша
У cmammi наведено результати до^джень щодо причин виникнення та клШчного прояву гепатодистрофи у eieqeMa-ток, стан показниюв пероксидного окиснення лiпiдiв - ТБК-активних продуктiв, гiдропероксидiв лiпiдiв, дieнових кон 'югатiв.
Основними причинами розвитку первинног гепатодистрофи у овець е незбалансована годiвля та дефщит основних по-живних речовин у рацюнах. При аналiзi рацюну встановлено нестачу сухог речовини, сирого протешу, перетравного протешу, сирог клтковини, цукру та крохмалю. Спiввiдношення цукру-крохмалю i3 перетравним протегном складало 1,78:1, а цукро-протегнове спiввiдношення - 0,77. Рацюни були дефщитними за вмiстом втамШв D i Е, мiкроелементiв - Сульфу-ру, Купруму, Цинку, Кобальту та Йоду. У вiвцематок, хворих на гепатодистрофю, встановлено розвиток оксидацшного стресу - збыьшення у кровi активностi ТБК-активних продуктiв, гiдропероксидiв лiпiдiв, дiенових кон 'югатiв. Зокрема, удвiчi зростала концентраця дiенових кон 'югатiв, утричi тдвищувалася юльтсть гiдропероксидiв лiпiдiв, а актившсть ТБК-активних продуктiв зростала у п 'ять разiв порiвняно iз клШчно здоровими тваринами.
При гiстологiчному до^джент бiоптатiв печтки хворих вiвцематок встановлено розвиток быковог зернистог та жировог дистрофп гепатоцитiв.
Km4oei слова: вiвцематки, гепатодистрофiя, оксидацшний стрес, ТБК-активю продукти, гiдропероксиди лiпiдiв, дiе-новi кон 'юганти, гепатоцити.
Показатели перекисного окисления липидов в крови овцематок, больных
гепатодистрофией
Б.О. Чернушкин1, Л.Г. Сливинска1, В.В. Влизло2 [email protected]
'Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина;
2Институт биологии животных НААН, ул. В. Стуса, 38, г. Львов, 79034, Украина
В статье приведены результаты исследований о причинах возникновения и клинического проявления гепатодистрофии у овцематок, состояние показателей перекисного окисления липидов - ТБК-активных продуктов, гидроперекисей липидов, диеновых коньюгатов.
Основными причинами развития гепатодистрофии у овцематок является несбалансированное кормление и дефицит основных питательных веществ в рационах. При анализе рациона установлен дефицит сухого вещества, сырого протеина, переваримого протеина, сырой клетчатки, сахара и крахмала. Соотношение сахара-крахмала с переваримым протеином
Citation:
Chernushkin, B.O., Slivinska, L.G., Vlizlo, V.V. (2016). Indicators of lipids peroxidation in the blood of ewes with hepatodystrophy. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(66), 202-205.
составляло 1,78: 1, а сахаро-протеиновый соотношение - 0,77. Рационы были дефицитными по содержанию витаминов D и Е, микроэлементов - Сульфура, Купрума, Цинка, Кобальта и Йода.
У овцематок, больных гепатодистрофией, установлено развитие окислительного стресса - повышение активности ТБК-активных продуктов, гидроперекисей липидов, диеновых коньюгатов. В частности, вдвое возрастала концентрация диеновых коньюгатов, втрое повышалось количество гидроперекисей липидов, а активность ТБК-активных продуктов увеличивалась в 5 раз по сравнению с клинически здоровыми животными.
При гистологическом исследовании биоптатов печени больных овцематок установлено развитие белковой зернистой и жировой дистрофии гепатоцитов.
Ключевые слова: овцы, гепатодистрофия, окислительный стресс, ТБК-активные продукты, гидроперекиси липидов, диеновые коньюгаты, гепатоциты.
Indicators of lipids peroxidation in the blood of ewes with hepatodystrophy
B.O. Chemushkin1, L.G. Slivinska1, V.V. Vlizlo2
1Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after S. Gzhytskyj Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine;
2Institute of Animal Biology NAAS, V. Stus Str., 38, Lviv, 79034, Ukraine
The article deals with the results of studies on the causes and clinical manifestations of hepatodystrophy in ewes, indicators status of lipid peroxidation - TBA-active products, lipid hydroperoxides, diene conjugates.
In order to establish the causes of hepatodystrophy in sheep, we have analyzed the feed rations. Sheep investigated 24 local breeds aged 3 - 4 years, weighing 45 - 56 kg. Conducted clinical study animals and blood were collected for laboratory analysis. Serum sheep determined the content of malondialdehyde (MDA-active products) using thiobarbituric acid (Stalnaja I.D., Haryshvyly T.G, 1977) and lipid hydroperoxides using ammonium thiocyanate (Romanova LA, Stalnaja I.D., 1977). In blood examined diene conjugates (Stalnaja I.D., 1977).
High performance is ensured animals by creating appropriate technical conditions and feeding. Violation of maintenance processes and non-biological nutrition of the cause performance degradation, the spread of disease and culling of animals. Development hepatodystrophy animals observed in animals fed low-quality forage and depraved that contain a number of toxic products of oxidation of fats - aldehydes, ketones, low molecular weight acids, hydroxy acids, which have toxic properties and also due to an unbalanced dietfor the main nutrients and biologically active substances
The main causes of primary hepatodystrophy in sheep is imbalanced nutrition and lack of essential nutrients in the diet. In analyzing the diet of established lack of dry matter, raw protein, digestible protein, raw fiber, sugar and starch. Value sugar and starch with digestible protein accounted for 1,78: 1, and sugar-protein ratio - 0,77. Rations were scarce for vitamins D and E, microelements - Sulphur, copper, zinc, cobalt and iodine.
In ewes suffering from hepatodystrophy was set the development of oxidative stress - increase in blood activity of TBA-active products, lipid hydroperoxides, diene conjugates. In particular, concentration of diene conjugates was increased by twice the number of hydroperoxides lipids was increased by three times and the activity of TBA-active products was increased by five times compared with clinically healthy animals. Histological examination of liver biopsies of ewes was set that the develop ofprotein granular and fatty degeneration of hepatocytes.
Key words: sheep, hepatodystrophy, oxidative stress, TBA-active products of lipid hydroperoxides, diene conjugates, hepato-cytes.
Вступ
Висока продуктившсть тварин забезпечуеться шляхом створення належних технолопчних умов утримання та годiвлi. Порушення технолопчних про-цеав утримання i недотримання бюлопчно повноцш-ного живлення е причиною зниження продуктивности поширення захворюваносп та вибракування тварин. Розвиток гепатодистрофи у тварин спостертаеться при згодовуванш тваринам неяшсних i зшсутих кор-мiв, що мютять цший ряд токсичних продукпв окис-нення жирiв - альдепди, кетони, низькомолекулярш кислоти, оксикислоти, яш володшть токсичними властивостями, а також внаслвдок незбалансованого рацюну за основними поживними i бюлопчно актив-ними речовинами (Dirksen et al., 2002).
Продукти пероксидного окислення лшщв ведуть до виникнення дистрофiчних процеав у цитоплазмi гепатоципв, окиснюють ненасичеш жирш кислоти, яш входять до складу мембран, що спричиняе до тд-
вищення проникносп або повну руйнацш оболонки клггин. Збшьшення вмюту в кров1 продуктов перекис-ного окиснення лшщв (ПОЛ) пришвидшуе лшолтги-чш процеси, що веде до виникнення жирово! шфшьт-раци печшки. При надлишковому утворенш продукпв пероксидного окиснення лшщв проходить повна руйнащя ненасичених жирних кислот i ацетильних залишшв фосфолшщв, порушення структури i функ-цп бшшв, що призводить до загибелi клгшн оргашзму (Danchuk, 200б).
Матерiал i методи досл1дження
З метою встановлення причин виникнення гепато-дистрофй' у овець нами було проведено аналiз рацю-нiв годiвлi. Досл^джено 24 вiвцематки мiсцевих пор^д вiком 3 - 4 роки, масою 45 - 56 кг. Проводили клшч-не дослвдження тварин та ввдбирали кров для лабораторного аналiзу. У сироватщ кровi овець визначали вмют малонового дiальдегiду (ТБК-активнi продукти)
з застосуванням тюбарбггурово! кислоти (Стальная И.Д., Гаришвили Т.Г., 1977) та пдропероксидИв лтдш з використанням тющанату амонИю (Романова Л.А., Стальная И.Д., 1977). У гепаришзованш кровИ дослИджували дИеновИ кон'югати (Стальная И.Д., 1977) (Vlizlo, 2012).
Результати та ix обговорення
При аналiзi рацiону вiвцематок встановлено дефИцит сухо! речовини (на 26,5%), сирого протешу (на 15,7%), перетравного протешу (на 16,5%), сиро! клт-ковини (на 35,3%), а також обмИнно! енерги. Умiст цукру та крохмалю в рацiонi овець був забезпечений лише на 47,9% та 79,4% вИд потреби i 1х сумарне спИв-вИдношення i3 перетравним проте!ном складало 1,78:1, а цукро-проте!нове спiввiдношення - 0,77. К1льк1сть кальцию i фосфору в рацiонi овець перевищувала потребу. Фосфорно-кальцieве ствввдношення складало 1:1,58 (за норми 1:1,45-1,60). Проте к1льк1сть вiтамiнiв Д i Е у кормах була низькою (вИдповвдно 16,4% та 59,6% забезпеченостИ). При дослiдженнi мИкроелемент-ного складу корму встановлено низьку забезпеченiсть вiвцематок Сульфуром (54%), Купрумом (58%), Цинком (77%), Кобальтом (28%) та Йодом (77%).
КлшИчними дослИдженнями встановлено, що хворИ вiвцематки погано реагували на зовшшш подразники, часто лежали i важко шдшмалися. Температура тИла, частота пульсу та частота дихання не вИдрИзнялися вИд показникИв клшИчно здорових овець. Розвиток ура-ження печИнки спричинював гшотошю шлунково-кишкового тракту. Так, частота скорочень рубця складала 1,8 ± 0,42, порИвняно з 3,5 ± 0,16 у клшИчно здорових (р < 0,01). СлизовИ оболонки у хворих овець були блИдо-рожевого кольору, шкИра - еластична, блИдого або блИдо-рожевого кольору, вовна забрудне-на, без блиску.
Показники пероксидного окиснення лшщв у овець, хворих на гепатодистрофИю, зростали. Зокрема, концентрацИя дИенових кон'югатИв у кровИ овець збИ-льшилася удвИчИ (7,5 ± 1,46 мкмоль/л; рис. 1), порИв-няно з клшчно здоровими тваринами (3,3 ± 0,17; р < 0,05). КИлькИсть пдропероксидИв лшщв у сироватцИ кровИ (рис. 2) хворих тдвищувалася бИльш нИж утричИ (7,6 ± 1,18 од.Е480/мл проти 2,3 ± 0,19 од.Е480/мл у клшИчно здорових; р < 0,001).
10 8
6
Ъ
У мкмоль/л 7,5*
A A
3,3
У
/ /
□ КлшИчно здоровИ
□ ХворИ
Рис. 1 Вмкт дieновиx кон'югатiв у кров1 Вiвцематок (Примтка. * - p < 0,05)
10 8 6\ 4 2-\
□ ХворИ
Рис. 2. Вмкт гiдропероксидiв лiпiдiв у сироватщ KpOBi вiвцематок (Примтка. *** - p < 0,001)
ВмИст ТБК-активних продуктИв у сироватщ кровИ овець (рис.3), хворих на гепатодистрофИю, також зростав у 5 разИв (Из 1,0±0,20 до 5,4±1,25 мкмоль/л; р<0,01).
ЗбИльшення продуктИв ПОЛ у кровИ хворих овець вказують на посилене руйнування клИтин органИзму вИльними радикалами, у тому числИ гепатоцитИв (Freeman et al., 1988; Skiba et al., 2005; Kartashov et al., 2010).
При мИкроскотчному дослИдженш бюптатш печИн-ки хворих овець встановлено набряк гепатоцитИв, нечита межИ клИтин, мутнИсть цитоплазми, гшохромш або лИзованИ ядра (рис. 4). Реестрували порушення структури балок та некроз гепатоцитИв, що розмИщенИ центролобулярно.
мкмоль/л
5,4*
1,0
□Е
Хвор!
LI К.ишчно здоровИ
Рис. 3 Вмiст ТБК-активних продуктiв у сирова-тцi кров1 вiвцематок (Примтка. ** - p<0,01)
Рис. 4. Структура печiнки хворо"! liiiiiii.
ГематоксилИн-еозин. х 200
0
Висновки
При аналiзi рацюну годiвлi овець, нами встановлено дефщит перетравного протешу, сиро! клгтковини, цукру, вiтамiнiв - D i Е, Сульфуру, Купруму, Цинку, Кобальту та Йоду. Значне пвдвищення вмюту продук-тiв пероксидного окиснення тпвдш у кровi хворих овець сввдчить про наявнють оксидацiйного стресу. Результати пстолопчних дослвджень бiоптатiв печш-ки свiдчать про розвиток бшково! зернисто! та жиро-во! дистрофй' паренхiми печiнки.
Перспективи подальших досл1джень полягають у дослiдженнi особливостей морфофункцiонального стану печшки у овець за первинно! та вторинно! гепа-тодистрофп.
Бiблiографiчнi посилання
Dirksen, G., Gründer, H.-D., Stöber, M. (2002). Innere
Medizin und Chirurgie des Rindes. Berlin: Parey. Vlizlo, V.V. (2012). Laboratorni metodi doslidzhen' u biologii, tvarinnitstvi ta veterinarniy meditsini
(dovidnik). L'viv, SPOLOM (in Ukrainian).
Danchuk, V.V. (2006). Peroksidne okisnennya u sil's'kogospodars'kikh tvarin i ptitsi. Kam'yanets'-Podil's'kiy: Abetka (in Ukrainian).
Kartashov, M.I., Timoshenko, O.P., Kibkalo, D.V. (2010). Veterinarna klinichna biokhimiya: navchal'niy posibnik. Kharkiv: Espada (in Ukrainian).
Skiba, O.O. Bereza, V.I., Dolets'kiy, S.P., Golopura, S.I., Tsvilikhovs'kiy, M.I. (2005). Porushennya obminu rechovin u tvarin pid vplivom ekologichnikh chinnikiv. Visnik agrar. Nauki. 4, 53-55 (in Ukrainian).
Freeman, A., Boobis, A.R., Gooderham, N.J. (1988). Hepatotoxicity of carbon tetrachloride: protection by pretreatment of mice with polyriboinosinic acid - pol-yribocytidylic acid. Biochem. Soc. Trans. 216(4), 632-633.
Rosen, G.M., Rauckman, E.I. (1982). Carbon tetrachloride induced lipid peroxidation: a spin trapping study. Toxicol. Lett. 210(10), 337-344.
Cmammn nadiumm do peda^ii 24.09.2016
