CC BY
13
Корреляционный анализ позволил выявить следующие особенности: достоверные прямые корреляции отмечены между СФЗ верхней и нижней челюстей и: 1) суммой мезиодистальных размеров верхних и нижних резцов (р=0,001); 2) индивидуальной макродентией (р=0,03); 3) сужением зубных рядов в области премоляров (р=0,0001) и моляров (р=0,001); 4) глубоким прикусом (р=0,01); 5) ротовым дыханием (р=0,02), 6) инфантильным глотанием (р=0,02), 7) нарушениями функции смыкания губ (р=0,02); 8) аномалиями уздечки языка (р=0,05).
Установлена положительная статистически значимая корреляция между СФЗ верхней и нижней челюстей и количеством встречаемости факторов риска (р=0,005).
Обратная статистически достоверная корреляционная связь была найдена между СФЗ и аномалиями уздечки верхней губы (р=0,001).
Таким образом, исследуя частоту факторов риска в группах сравнения можно достоверно говорить о следующем:
1. Ведущее влиянии на возникновения СФЗ оказывает сужение зубных рядов (в области премоляров и моляров) и индивидуальная мак-родентия резцов верхней и нижней челюстей (р<0,05).
2. Наиболее статистически значимыми факто-
Реферат
ВИЗНАЧАЛЬН! ЧИННИКИ ВИНИКНЕННЯ СКУПЧЕНОСТ1 ФРОНТАЛЬНИХ ЗУБ1В ПРИ Р13НИХ ВИДАХ ЗУБОЩЕЛЕПНИХ
АНОМАЛ1Й
Дмитренко M.I.
Ключов1 слова: зубощелепж аномали, скупченють фронтальних зубш, фактори ризику
Проведено клшко-статистичний пор1вняльний анал1з д1агностичноТ ¡нформативносп тридцяти фак-TopiB ризику у виникненш скупченосп фронтальних зуб1в при р1зних видах зубощелепних аномалш. Встановлеш статистично значим! кореляцшш зв'язки.
Summary
DETERMINATIVE FACTORS IN THE DEVELOPMENT OF FRONTAL TEETH CROWDING UNDER DIFFERENT DENTOFACIAL
ABNORMALITIES
Dmytrenko M.I.
Key words: dentofacial abnormalities, crowding, frontal teeth, risk factors.
There has been performed the clinical and statistical analysis of diagnostic information value of about thirty risk factors in the development of frontal teeth crowding under different dentofacial abnormalities. Findings obtained allow to have established significant correlations.
рами риска возникновения СФЗ являются: «ротовое дыхание», «инфантильное глотание», «нарушение функции смыкания губ», «аномалия уздечки языка».
3. Выявлена достоверная прямая корреляционная связь между СФЗ глубоким прикусом. У пациентов со СФЗ достоверно чаще встречается ретенция клыков и неправильное положение зачатков третьих моляров (р<0,05).
4. Полученные данные свидетельствуют о том, что аномалии уздечки верхней губы не могут быть отнесены к факторам риска СФЗ.
Литература
1. Ославський О. М. Обгрунтування метсдав комплексного лку-вання скупченого положения 3y6iB : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / О. М. Ославський. -К., 2007. - 19 с.
2. Клинеберга И. Окклюзия и клиническая практика / Под ред.И Клинеберга, Р.Джагера; Пер.с англ.; Под общ.ред. М.М.Антоника,- 2-е изд. -М.: МЕДпресс-информ, 2008 - С.49.
3. Олейник Е.А. Скученное положение зубов - область повышенного риска развития основных стоматологических заболеваний / Е.А.Олейник // Институт стоматологии. - 2007. - № 3 (36). -С.62-64.
4. Астафьева Н.В. Функциональное состояние сосудистой системы пародонта при ортодонтическом лечении скученности резцов у взрослых пациентов : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.22 «Стоматология» / Н.В.Астафьева. - Иркутск, 2009. - 23 с.
5. Нанда Р. Биомеханика и эстетика в клинической ортодонтии / Равинддра Нанда- Перевод с анг. -М., : МЕДпресс-информ, 2009. - 388с.
УДК [ 616.314.13: 616.34-00]-053.4/.5
П0КАЗНИК ТЕСТУ ЕМАЛЕВ01 РЕЗИСТЕНТН0СТ1 У Д1ТЕЙ 13 ДИСБАКТЕРЮЗОМ КИШЕЧНИКА
Каськова Л.Ф., Акжитова Г. О.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академия», м. Полтава
Вивчет показники тесту емалевог резистентност1 у д{тей 2-3 роте гз дисбактерюзом кишечника. Виявлено, що у цих д{тей знижена резистенттстъ твердих тканин зуб{в, що потребу е проведения профшактичних заход{в з метою попередження виникнення кар{есу.
Ключов1 слова: д1ти, дисбактерюз кишечника, тимчасов1 зуби, тест емалевоТ резистентност1 твердих тканин зубш, що обумовлюе необхщнють проведения вщповщних профшактичних заходш з метою попередження виникнення карюсу.
Кар1ес - найбтьш поширене стоматолопчне ньо висока. Переб1г карюзного процесу обумов-
захворювання, виникнення якого можпиве, по- лений д1ею як м1сцевих, так \ загальних чинниш
чинаючи з прор1зуванням тимчасових зуб1в. Його [2-3,7]. Одним ¡з фактор1в ризику кар1есу е дис-
причини р1зномашты та потребують подальшого бактерюз кишечника. Змши зовшшнього середо-
вивчення, осктьки поширенють кар1есу достат- вища, нерацюнальне харчування, перенесен!
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
гостр1 кишков1 ¡нфекци, широке застосування ан-тибютимв та х1мюпрепара"пв, хроычы захворю-вання та ферментативна недостатнють шлунко-во - кишкового тракту, зниження ¡мунолопчноТ реактивносп дитячого организму - все це може стати причиною порушень р1вноваги м1ж окре-мими представниками нормально'!' кишковоТ флори \ виникнення дисбактерюзу. Нормальна м1крофлора товстоТ кишки виконуе значну кть-кють функцш, як1 безпосередньо впливають на формування тканин зуб1в та Тхню резистентнють [1,2,5,6].
Ротова рщина е основним джерелом поста-чання м1кро- та макроелеметчв в емаль зуба. Одним ¡з основних х1м1чних елемент1в е кальцш, який входить до структури апатиту емалк Змен-шення його кшькосп в ротовш рщиж призводить до зниження ТТ мшерал1зуючих властивостей, що впливае на резистентнють твердих тканин зуб1в [4].
Тому метою нашого дослщження було вивчен-ня резистентносп твердих тканин тимчасових зуб1в уд1тей ¡з дисбактерюзом кишечнику.
Матср1али та методи дгкипдженни
Нами було обстежено 200 дп"ей 2-3 рош. Д1ти розподтеы на 2 групи з урахуванням стану здо-ров'я (основна - д1ти ¡з дисбактерюзом кишечнику та контрольна - практично здоров1 д1ти). В основнш та контрольнш групи були д1ти ¡з кар1е-
сом та з ¡нтактними зубами.
Кожнш дитиш визначали кислотостшкють ема-л1 за тестом емалевоТ резистентносп (ТЕР) (прискорена методика КосаревоТ Л.1., 1983).
Результати дгкипдженни та 1х обговорення
У дп"ей ¡з дисбактер1озом кишечника спостерн гаються зм1ни обм1нних процеав (обмш кальц1ю, фосфору), що впливае на мшерал1зацш твердих тканин зуб1в та 1'хню кислотостшкють [ 2 ].
У дп"ей 2-х роюв ¡з дисбактер1озом кишечника середн1й показник ТЕР становить 2,32±0,03 ба-ли, що в1рогщно прший, н1ж у дп"ей контрольно'!' групи (1,95±0,05 бала). При розподт1 д1тей на групи з кар1есом та без нього виявлена в1рогщна р1зниця показника \ в основнш, \ в контрольнш груш спостереження, але у д1тей контрольно'!' групи кислотостшкють емал1 завжди вища, ыж у д1тей основно'1. Така жтенденц1я спостер1гаеться \ у дп"ей 3-х роюв. Найпрший показник вщм1че-ний у д1тей ¡з кар1есом основно'1 групи (2,68±0,1 бали), що вщповщае низькому р1вню. Найкра-щий показник серед 3-х р1чних був у дп"ей контрольно'!' групи, яю не мають кар1есу (1>44±0,04 бала) - середн1й р1вень.
Взагал1 жд1ти 2-3-х роюв основно'1 групи мають прш1 показники тесту емалевоТ резистентносп в пор1внянн1 ¡з здоровими дпъми. Це стосуеться д1тей ¡з кар1есом та без нього.
Таблиця
Показник структурно-функцюнальноГ KucnomocmiüKocmi емат (М ± т)
BiK у роках Групи д1тей Показник ТЕР (бали) Р
середнш показник у д1тей ¡з KapiecoM у д1тей без Kapiecy
2 основна 2,32±0,09 2,83±0,17 1,80+0,11 <0,001
п =91 п =30 п =61
контрольна 1,95±0,05 2,37±0,16 1,52±0,06 <0,001
п= 124 п =30 п =94
Р <0,001 <0,01 <0,05
3 основна 2,23±0,09 2,68±0,11 1,79±0,14 <0,001
п =100 п =53 п =47
контрольна 1,90±0,05 2,35±0,11 1,44±0,04 <0,001
п =200 п =81 п =119
Р <0,05 <0,05 <0,05
Всього основна 2,28±0,04 2,76±0,10 1,79±0,07 <0,001
2-3 п =191 п =83 п =108
контрольна 1,93±0,02 2,36±0,07 1,48±0,03 <0,001
п =324 п =111 п =213
Р <0,05 <0,05 <0,05
Тобто нами виявлено, що у дп"ей ¡з дисбактерюзом кишечника кислотостшкють емал1 значно менша, ыжу здорових д1тей.
Це спонукае до проведения профтактичних заход1в у ц1еТ' групи д1тей ¡з метою попередження виникнення кар1есу тимчасових зуб1в у перш1 роки шеля прор1зування.
Л1тсратура
1. Давыдова Т. Р. К проблеме дисбактериоза в стоматологической практике / Т. Р Давыдова, Я. Н. Карасенков, Е. Ю. Хавкина // Стоматология. - 2001.- № 2,- С.23-24.
2. Деньга О. В. Стоматологическая заболеваемость и уровень гигиены полости рта у дошкольников 3-6 лет г. Запорожья /
О.В.Деньга, М.А.Гавриленко, B.C. Иванов [и др. ] // Вюник стоматологи. - 2007. - № 4. - С. 22-29.
3. Деньга О. В. Профилактика кариеса зубов у детей дошкольного возраста, осложненного дисбиозом полости рта / О.В.Деньга, М.А.Гавриленко // Вюник стоматологи. - 2007. - № 5. - С. 69-73.
4. Каськова Л. Ф. Мшерал1зуюча здатнють ротовоТ рщини у д1тей ¡з дисбактерюзом кишечника / Л.Ф.Каськова, Г.О.Акжитова //Укра'шський стоматолопчний альманах. - 2008. - № 6. - С. 47-49.
5. Левицкий А. П. Проблемы питания и стоматологическая заболеваемость. Часть I. Кальций. / А. П.Левицкий // Вюник стоматологи. - 2001. - № 1. - С.68-69.
6. Левицкий А. П. Ферментативный метод определения дисбиоза полости рта для скрининга про- и пребиотиков / А.П.Левицкий, О.А.Макаренко, И.А.Селиванская [и др. ] //Методические рекомендации. - К., 2007. - 22 с.
7. Разумеева Г.И. Первичная профилактика стоматологических заболеваний у детей / Г.И.Разумеева, Е.В.Удовицкая, Н.М.Букреева. - К., Здоров'я, 1987. -152 с.
Реферат
ПОКАЗАТЕЛИ ТЕСТА ЭМАЛЕВОЙ РЕЗИСТЕНТНОСТИ У ДЕТЕЙ С ДИСБАКТЕРИ030М КИШЕЧНИКА Каськова Л.Ф., Акжитова А.А.
Ключевые слова: дети, дисбактериоз кишечника, временные зубы, тест эмалевой резистентности.
Изучены показатели теста эмалевой резистентности у детей 2-3 лет с дисбактериозом кишечника. Выявлено, что у этих детей снижена резистентность твердых тканей зубов, что обуславливает необходимость проведения соответствующих профилактических мероприятий с целью предупреждения возникновения кариеса.
Summary
INDICATORS OF ENAMEL RESISTANCE TEST IN CHILDREN WITH INTESTINAL DYSBACTERIOSIS Kas'kova L.F., Akzitova A.O.
Keywords: children, intestinal dysbacteriosis, temporary teeth, enamel resistance test.
There have been studied the indicators of enamel resistance test in 2-3 year old children with intestinal dysbacteriosis. It has been revealed these children are characterized by the reduced resistance of hard dental tissues that determines the necessity to carry out proper preventive measures to prevent dental caries.
УДК 616.314.9-002.4-084-053.4
ПРОФШАКТИКА НАНЕСУ ТИМЧАСОВИХ ЗУБ1В У Д1ТЕЙ М0Л0ДШ0Г0 В1КУ
Каськова Л.Ф., Шепеля А. В.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академия», м. Полтава
Метою нашого досл1дження е пгдвищення резистентностг емаяг тимчасових зуб{в у д{тей до 3 роте на основ{ вивчення кл{тчних показнитв порожнини рота та розробки схем профшактики у втовому аспект{. Шд нашим спостереженням знаходиласъ 131 дитина. Шд впливом лжуваль-но-профшактичного комплексу покращився гк{ен{чний стан порожнини рота, тдвищилисъ по-казники ТЕР1 та рН, зменшилисъ показники мтерал{зуючого потенщалу ротовог р{дини. Най-бшъш швидт та стабшъш змти спостеркалися у д{тей, профшактичт заходи яким розпочали проводити на першому рощ життя.
Ключов1 слова: карюс, тимчасов1 зуби, ппенмний ¡ндекс, кислотостмкють емал1, рН та мЫералюуючий потенцал ротовоТ рщини, д1ти.
Вступ
В УкраТы, як \ в кражах ближнього заруб1жжя, спостер1гаеться зростання поширеносп та ¡нтен-сивносп, а також р1зке «помолодшання» кар1есу [1,2,4]. В даний час його д1агностують вже у 1 -1,5 р1чних дп"ей [6]. Поширенють кар1есу у дп"ей мо-лодшого вку р1зних регюыв Украши коливаеться в межах 9,05%-58% при ¡нтенсивносп 0,77-2,48 зуб1в [3]. На основ! даних наших спостережень ми можемо констатувати, що особливо стр1мко вщбуваеться зростання показниш поширеносп та ¡нтенсивносп кар1есу у цш вковш груш на другому роц1 життя дитини.
Тому метою нашого дослщження е пщвищення резистентносп емал1 тимчасових зуб1в у дп"ей до 3 рош на основ! вивчення клш1чних показниш порожнини рота та розробки схем профшактики у вковому аспектк
Матср1али та методи дгкипджснни
Пщ нашим спостереженням знаходилась 131 дитина. Оцшка впливу запропонованого комплексу проводилася у вщ1 2-3 рош. Профшактичт заходи (окр1м застосування предмете та засоб1в ппени включали прийом пол1вп"амшно-мшеральних дитячих жуйних таблеток «Мульти-табс Малюк Мака» та використання елксиру «Санодент» впродовж мюяця кожы швроку, в осшньо-весняний перюд) проводилися нами у трьох групах дп"ей, ще дв1 були контрольними. 1
основна група впродовж 3 ромв приймала за-пропонований комплекс вщ 6 мюячного BiKy до 3,5 poKiB. 2 основна - з 1,5 pi4Horo BiKy до 3,5 ро-KiB, 3 контрольна скпадалася з дп"ей цього ж Bi-ку. 4 основна приймала комплекс з 2,5 до 3,5 poKiB, а 5 група дп"ей цього ж BiKy слугувала як контрольна. Зазначимо, що в перюд м1ж проведениям профшактичних заход1в д1ти застосовували предмети та засоби ппени вщповщно своему Bi-ку: «першу щпчэчку для 3y6iB», «силконову зубну щ1тку з обмежувачем» та дитячу зубну щ1тку з м'якою щетиною типу Oral-B Stages 2 ¡з зубною пастою без фтору «Новий жемчуг Кальцш» 2 рази на день.
Клш1чне обстеження проводили за методикою ВООЗ (1989). Гшешчний стан порожнини рота оцшювали за ¡ндексом Ю.А. Федорова - В.В. Во-лодкшоТ (1971), кислотостшкють емал1 визнача-ли за експрес-тестом емалевоТ резистентносп (TEPI) за методикою В.Р. Окушко, Л.А. Авдусен-ко, а pH - за допомогою ушверсального ¡ндика-торного паперу (виробництва «Лахема», Чех1я), шкала з цшою подшки 0,1 од. pH, мшерал1зую-чий потен^ал ротовоТ рщини оцшювали за м Mi-крокристал1зац1ею (П.А. Леус, 1977).
Результати дослпджсння
За даними проведеного епщемюлопчного дослщження у дп"ей 2-3 poKiB м. Полтава з Kapie-сом гшешчний ¡ндекс (Г1) за Федоровим - Воло-дкшою ¡нтерпретуеться як «поганий», а у дп"ей
