CC BY
21
УДК 616.379-008.64+615.322+616.36-008.6 ЧЕРНЯеВА А.О., КРАВЧУН Н.О.
Державна установа «Нститутпроблем ендокринно!патологи м. В.Я. Данилевського НАМН Укра!ни», м. Харюв
ПОКАЗНИКИ ЦЕНТРАЛЬНО! ГЕМОДИНАМ^И У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ^АБЕТ 2-го ТИПУ З НЕАЛКОГОЛЬНОЮ ЖИРОВОЮ ХВОРОБОЮ ПЕЧНКИ. ВЗАвМОЗВ'ЯЗОК З ФАКТОРОМ НЕКРОЗУ ПУХЛИНИ а
ТА НТЕРЛЕЙЮНОМ-6
Резюме. У робот вивчен показники центрально¡' гемодинамiки у па^енлв з цукровим дабетом 2-го типу в поeднаннi з неалкогольною жировою хворобою печiнки. Виявлено клiнiчно значуще пдвищення показниюв запалення низько! iнтенсивностi (фактор некрозу пухлини а, 1нтерлейк\н-6), а також встанов-лено ¡х негативний кореля^йний зв'язок iз структурно-функц'юнальними показниками лiвого шлуночка, що свдчить про негативну роль фактора некрозу пухлини а та !нтерлейк\ну-6 в ремоделюванн м'юкарда. Ключовi слова: цукровий д1абет 2-го типу, неалкогольна жирова хвороба печiнки, кардЮгемодинамiка, фактор некрозу пухлини а, iнтерлейкiн-6.
о Fi P ® Оригинальные исследования
/Original Researches/
International journal of endocrinology
Вступ
Останшми десятирiччями цукровий дiабет (ЦД) — найбтьш поширене захворювання у сучасному свь п, головним чином за рахунок ЦД 2-го типу. ЦД пов'язаний з медичними та соцiально-економiчни-ми причинами, що не дае шдстави для оптимютич-них прогнозiв [1, 2]. Серцево-судинш захворювання (ССЗ) — найчастiшi ускладнення та провщна причина смертност та швалщизаци пащентав з ЦД 2-го типу [3, 4]. Незважаючи на той факт, що первинш чинники, що викликають ЦД 2-го типу, до юнця невщом^ шсуль норезистентшсть (1Р) вважаеться ключовою ознакою захворювання [5, 6] та е важливою складовою в пато-фiзюлоril низки хронiчних захворювань, включаючи артерiальну гiпертензiю (АГ), iшемiчну хворобу серця (1ХС) та метаболiчний синдром [7]. У свою чергу, 1Р призводить до розвитку стеатозу печiнки через по-рушення здатностi iнсулiну пригшчувати лiполiз (пе-реважно у вюцеральних адипоцитах) i таким чином збтьшуе надходження вiльних жирних кислот (ВЖК) до печшки. Надлишок постачання ВЖК, у свою чергу, сприяе розвитку та прогресуванню 1Р в печшщ [8] та запуску патолопчно! ди прозапальних цитокiнiв. На-тепер вважають, що хрошчне запалення низько! штен-сивностi вiдiграе важливу роль в патогенезi як 1Р, так i ЦД 2-го типу [9]. Отримаш данi, що прозапальний ци-тоюн — фактор некрозу пухлини а (ФНП-а) може вва-жатися маркером ССЗ та кардюваскулярного ризику,
оскшьки piBeHb даного цитокiну пiдвищуeться у хво-рих на АГ та бтьшою мiрою — у хворих з шдвищеною масою тiла та абдомшальним типом ожирiння [9—12]. Жирова тканина при ожиршш залучена до запалення та секретуе велику кшьысть прозапальних цитокiнiв, таких як ФНП-а, штерлейюни (1Л), зокрема 1Л-6. Незважаючи на те, що рiвнi ФНП-а та 1Л-6 пiдвищенi при ожиршш, вони е низькими порiвняно з такими в тканиш [10, 13].
На вщмшу в1д ФНП-а 1Л-6 проявляе свою актив-шсть не лише в жиров1й тканиш, але й системно [14, 15]. Доведено, що рiвень експреси гена 1Л-6 у жировiй тканин1 позитивно корелюе як з1 ступенем активуван-ня утитзаци глюкози, так i з вираженiстю IP.
Натепер е поодиною дослiдження щодо внеску ФНП-а та 1Л-6 в розвиток серцево-судинних усклад-нень у хворих на ЦД 2-го типу. Викликае штерес визна-чення вказаних цитокiнiв у хворих на ЦД 2-го типу з неалкогольною жировою хворобою печшки (НАЖХП).
Мета дослщження — вивчення взаемозв'языв по-казникiв кардiогемодинамiки з актившстю ФНП-а та 1Л-6 у хворих на ЦД 2-го типу з НАЖХП.
Адреса для листування з авторами:
Кравчун Н.О.
E-mail: [email protected]
© Черняева А.О., Кравчун Н.О., 2015 © «М1жнародний ендокринолопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Матерiали та методи
Обстежено 106 хворих (62 жшки та 44 чолов1ки) в1ком в1д 51 до 79 роыв (середн1й в1к — 69,88 ± 1,14 року), як1 страждають в1д ЦД 2-го типу в поеднанш з НАЖХП (гл1кем1я натще < 7,6 ммоль/л, постпрандь альна < 9,0 ммоль/л, гл1кований гемоглоб1н (HbA1c) < 8,5 %). Тривалють ЦД 2-го типу — в1д 1 до 10 роыв (середня — 9,7 ± 0,9 року).
М1кросудинн1 ускладнення спостер1галися у 50 % обстежених, 1ХС д1агностовано у вшх хворих, а в поеднанш з г1пертон1чною хворобою (ГХ) — у 70 %.
В обстежених хворих визначали клЫчш дан1 та за-гальний холестерин (ЗХС) [16], Р-лшопроте1ди [17], три-гл1цериди [18], С-пептид (норма — 0,5—3,2 нг/мл), HbA1c (норма — 4—5,9 %) [19]. Цукор кров1 натще та цукор кров1 постпранд1альний визначали глюкозооксидазним методом за допомогою апарата «Ексан» [20], ум1ст у плазм1 кров1 ф1бриногену — ваговим методом [21], ф1брину — спектрофотометричним методом [22] (нормальш показ-ники ф1бриногену — 2—4 г/л, ф1брину — 9—18 мг).
1Л-6 (норма — 50—80 нг/мл) вим1рювали у сироватщ кров1 1муноферментним методом 1з використанням набору реагентав А-8768 виробництва «Вектор-Бест», Рос1я.
ФНП-a (норма — 55,8—90,1 пг/мл) визначали за допомогою набору «Альфа-ФНО-ИФА-Бест» виробництва «Вектор-Бест», Рошя.
Ехокардюграф1чне (ЕхоКГ) досл1дження проводили в одно- та двовим1рному режимах за допомогою апарата RADMIR (UltimaPRO 30) (Харк1в, Укра'ша). Сканування зд1йснювали датчиком 1з частотою 3,5 МГц з парастернально'1 та ашкально! позиц1й. Визначали наступн1 показники: кшце-во-д1астол1чний розм1р (КДР), кшцево-систол1ч-ний розм1р (КСР), товщину стшки м1жшлуночко-во1 перегородки (ТСМШП), масу мюкарда л1вого шлуночка та шдекс маси м1окарда л1вого шлуночка (1ММЛШ) [23]. Оц1нку систол1чно! функцп л1во-го шлуночка проводили зг1дно з наступними по-казниками: к1нцево-д1астол1чним об'емом (КДО), кшцево-систол1чним об'емом (КСО), ударним об'емом (УО), хвилинним об'емом (ХО), фракщ-ею викиду (ФВ), товщиною ст1нки м1окарда л1во-го шлуночка або 2H/D, розм1ром аорти та л1вого передсердя. ММЛШ розраховували за формулою R. Dereveux et al.:
1,04 • [(ТСМШПд + ТЗСМЛШд + КДР) • 3] -- [КДР] • 3 - 13,6[24].
Обчислення шдексу товщини ст1нки м1окарда ЛШ (1ТСМЛШ) е чутлившим параметром, що характери-зуе геометричний тип ремоделювання м1окарда ЛШ (2H/D):
1ТСМЛШ = (ТЗСМЛШд + ТСМШПд) / КДР.
Потам розраховували шдекс маси мюкарда л1вого шлуночка за вщношенням до росту пац1ент1в:
1ММЛШ (г/м) = ММЛШ / Р, де Р — рют пащента у метрах.
Статистичну обробку даних проводили за допомогою програми Microsoft Excel 2003. Аналiз даних передбачав оцшку нормальносп розподту змшних. Оcкiльки розподiл даних був вщмшним вiд нормального, використовували непараметричний метод для оцiнки пов'язаних вибiрок (критерiй знакiв z). Зв'язок мiж показниками оцiнювали за допомогою рангово! кореляцп' Спiрмена (rs). Статистичш показники предcтавленi в таблицях таким чином: середне арифметичне — похибка середнього арифметичного, n — об'ем групи, яку аналiзують. Рiзницю мiж показниками вважали статистично значущою, якщо р < 0,05.
Результати дослiдження
Дaнi клiнiчного обстеження хворих, показники центрально!' гемодинaмiки, деяы iмунологiчнi та мета-болiчнi показники наведено в табл. 1.
Таблиця 1. Характеристика обстежених хворих на ЦД 2-го типу з НАЖХП
Показник Отримаш даш, n = 106
BiK, роки 70,2 ± 1,3
САТ, мм рт.ст. 154,80 ± 2,53
ДАТ, мм рт.ст. 90,30 ± 7,13
ЗХС, ммоль/л 7,09 ± 0,23
ФНП-а, пг/мл 193,7 ± 7,5
1Л-6, пг/мл 173,3 ± 11,0
Глюкоза KpoBi, ммоль/л 7,9 ± 0,3
КДО, мл 107,5 ± 3,5
КСО, мл 55,2 ± 2,4
КДР, мл 4,60 ± 0,07
КСР, мл 3,60 ± 0,08
ФВ, % 49,7 ± 0,9
ТЗСЛШ, см 1,40 ± 0,01
ТМШП, см 1,30 ± 0,01
Розмiр ЛП, см 3,60 ± 0,06
Розмiр АО, см 3,20 ± 0,04
Як видно з табл. 1, обстежеш хворi були старшо! втэво1 групи з наявнютю ЦД в поеднанш з НАЖХП та АГ.
У хворих на ЦД в поеднанш з НАЖХП показники КДО, ФВ та ТЗСЛШ вiрогiдно вiдрiзнялись вщ по-казникiв контрольно! групи, що свщчить про вагомий внесок НАЖХП у структурно-функцюнальш змiни ЛШ (табл. 2).
Середнш рiвень ФНП-а в обстежених нами хворих становив 193,7 ± 7,5 пг/мл i бiльше нiж удвiчi перевищу-вав показники норми, рiвень 1Л-6 — 173,3 ± 11,0 пг/мл, що теж значно бiльше за норму.
Окремо нами були визначеш показники вказа-них цитокiнiв у жшок та чоловiкiв i проведено ко-реляцiйний аналiз мiж ФНП-а та 1Л-6 у жiнок i чо-
Примтка: р — значущсть р'зниць показниюв пор1вняно з контрольною групою.
Таблиця 3. Коеф1Ц1енти кореляцп за Сп'рменом 1Л-6 i ФНП-а з показниками ЕхоКГ-дослдження
Таблиця 2. Структурно-функц1ональн1 показники ЛШ в обстежениххворих (х ± Sx)
Показник XBopi на ЦД 2-го типу з НАЖХП, n = 106 Контрольна група,XBopiна ЦД 2-го типу без НАЖХП, n = 25
КДО, мл 107,5 ± 3,5 р < 0,05 121,6 ± 10,2
КСО, мл 55,2 ± 2,4 49,1 ± 7,6
ФВ, % 49,7 ± 0,9 р < 0,05 65,8 ± 2,8
ТЗСЛШ, см 1,4 ± 0,01 р < 0,05 1,09 ± 0,06
ТМШП 1,3 ± 0,01 р < 0,05 1,06 ± 0,04
Показник КДО КСО КДР КСР
r s h r s h r s h r s h
Чоловки
ФНП-а -0,164 р < 0,05 -0,003 р < 0,001 -0,151 р < 0,05 -0,007 р < 0,001
1Л-6 -0,308 0,130 -0,290 0,260 -0,194 0,463 -0,004 р < 0,001
ЖЫки
ФНП-а -0,523 0,030 -0,294 0,263 -0,005 р < 0,001 -0,065 р < 0,001
1Л-6 -0,304 0,249 -0,397 0,126 0,187 0,484 -0,199 0,456
Примтка: р — значущсть р'зниць показниюв пор1вняно з контрольною групою.
ловшв та показниками центрально! гемодинамши (табл. 3).
Як видно з наведених у табл. 3 даних, у наших дослщженнях отримано негативний кореляцшний зв'язок мiж ФНП-а та показниками КДО, КСО, КДР та КСР у чоловтв та ФНП-а i КДР та КСР у жшок, а також негативний кореляцшний зв'язок мiж 1Л-6 та КСР у чоловшв. Нами також було визначено показник вщношення об'ему тали до об'ему стегон (ознаки на-явност шсулшорезистентноста), який у груш чоловтв становив 1,01 ± 0,07, а у жшок — 0,99 ± 0,02. Щ показники свщчать про наявнiсть iнсулiнорезистентностi в обстежених хворих.
Висновки
1. У хворих на цукровий дiабет 2-го типу в поед-наннi з неалкогольною жировою хворобою печш-ки вiдзначаються змши структурно-функцюналь-них показникiв лiвого шлуночка, що проявляеться зниженням кiнцево-дiастолiчного об'ему i фракцп викиду та збшьшенням товщини задньо! стiнки ль вого шлуночка та товщини мiжшлуночковоl перегородки.
2. В обстежених пащентав доведено значне збть-шення цитоышв: фактора некрозу пухлини а та ш-терлейкiну-6, що обумовлено наявшстю шсулшорези-стентностi та дислiпiдемiею.
3. Визначено негативний корелятивний зв'язок мiж фактором некрозу пухлини а, шгерлейкшом-6 та
показниками структурно-функцюнальних змiн лiвого шлуночка, що свiдчить про значний вклад даних показниюв низькоштенсивного запалення у процес ре-моделювання мiокарда.
Список лператури
1. Kozak B.M. International Diabetes Federation (IDF) highlights growing global impact of diabetes in 5th edition of the Diabetes Atlas [Text]/ B.M. Kozak, M.Y. Tjota, K.L. Close // J. of Diabetes. - 2013. - Vol. 4. - P. 8-17.
2. Полторак В.В., Горшунська М.Ю., Красова Н.С. Ади-понектин та цукровий дiабет 2-го типу (патогенетичт аспекти як мдГрунтя для оптимiзацií антидiабетичноí фар-макотерапп) [Текст] /В.В. Полторак//Международный эндокринологический журнал. — 2014. — № 5 (61). — С. 95-104.
3. American Diabetes Association (ADA). Diagnosis and Classification of Diabetes Mellitus [Text] / ADA // Diabetes Care. - 2012. - Vol. 35 (1). - P. S64-S71.
4. Gu K. Mortality in adults with and without diabetes in a national cohort of the U.S. population, 1971—1993 [Text]/K. Gu, C.C. Cowie, M.I. Harris // Diabetes Care. - 1998. - Vol. 21. -P. 1138-1145.
5. Bertoni A.G. Diabetes-related morbidity and mortality in a national sample of U.S. elders [Text] / A.G. Bertoni, J.S. Krop, G.F. Anderson, F.L. Brancati // Diabetes Care. — 2002. — Vol. 25. - P. 471-475.
6. Metabolite profiles and the risk of developing diabetes [Text] / T.J. Wang, M.G. Larson, R.S. Vasan [et al.] // Nat. Med. - 2011. - Vol. 17. - P. 448-453.
7. Однонуклеотидний полiморфiзм гена адипонектину (+276Т) та експре^я складових тсулторезистентного стану у хворих на цукровий дiабет 2 типу [Текст] / Ю.1. Караченцев, М.Ю. Горшунська, Н.О. Кравчун [та rn.]// Пробл. ендо-крин. патологи. — 2013. — № 2. — С. 7-17.
8. Ritchie S.A. The link between abdominal obesity, metabolic syndrome and cardiovascular disease [Text] / S.A. Ritchie, J.M. Connell // Nutr. Metabol. Cardiovasc. Dis. — 2007. — Vol. 17. — P. 319-326.
9. Musso G. Non-alcoholic fatty liver disease from pathogenesis to management: an update [Text] / G. Musso, R. Gambino, M. Cassader // Obesity Reviews. — 2010. — Vol. 11, № 6. — P. 430-445.
10. Pickup J.C. Inflammation and activated innate immunity in the pathogenesis of type 2 diabetes [Text] / J.C. Pickup // Diabetes Care. — 2004. — Vol. 27. — P. 813-823.
11. Wei S.G. Central SDF-1/CXCL12 expression and its cardiovascular and sympathetic effects: the role of angiotensin II, TNF-б, and MAP kinase signaling [Text] / S.G. Wei, Z.H. Zhang, Y. Yu, R..B. Felder // Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol. — 2014. — Vol. 307 (11). — P. 1643-1654.
12. Кравчун Н.О. Фактор некрозу пухлин-а та цукровий дiабет [Текст]/ Н.О. Кравчун // Пробл. ендокрин. патологи. — 2005. — № 3. — С. 3-8.
13. Кравчун Н.О. Активтсть штерлейшну-6у хворих на цукровий дiабет 2 типу в залежностi вiд варiанту переб^у захворювання [Текст]/Н.О. Кравчун//Пробл. ендокрин. патологи. — 2005. — № 4. — С. 23-31.
14. Shoelson S.E. Inflammation and insulin resistance [Text]/ S.E. Shoelson, J. Lee, A.B. Goldfine// J. Clin. Invest. — 2006. — Vol. 116. — P. 1793-1801.
15. A prospective study of soluble tumor necrosis factor-alpha receptor II (sTNF-RII) and risk of coronary heart disease among women with type 2 diabetes [Text]/1. Shai, M.B. Schulze, J.E. Manson [et al.] // Diabet. Care. — 2005. — Vol. 28 (6). — P. 1376-1382.
16. Acute interleukin-6 administration does not impair muscle glucose uptake or whole-body glucose disposal in healthy humans [Text] / A. Sttensberg, P. Fischer, F. Christian [et al.] // J. Physiol. — 2003. — Vol. 548, № 2. — P. 631-638.
17. Чаяло П.П. Нарушение обмена липопротеидов [Текст]/П.П. Чаяло. — К.: Здоров'я, 1990. - 182с.
18. Колб В.Г. Клиническая биохимия [Текст] / В.Г. Колб,
B.С. Камышников. — Минск: Беларусь, 1976. — С. 171-174.
19. Методические указания к лабораторным работам по клинической биохимии [Текст] / Тр. Укр. ин-та усовершенствования врачей (каф. мед. биохимии). — Х, 1988. —
C. 62-63.
20. Сравнительный анализ методов определения гликози-лированного гемоглобина [Текст]/М.Н. Гришинин, В.А. Гале-нок, А.Г. Мазовецкий [и др.] // Лаб. дело. — 1988. — № 2. — С. 19-23.
21. Колб В.Г. Клиническая биохимия [Текст] /
B.Г. Колб, В.С. Камышников. — Минск: Беларусь, 1976. —
C. 117-120.
22. Определение фибриногена весовым методом [Текст]// Лабор. дело. — 1984. — № 5. — С. 273.
23. Определение фибрина спектрофотометрическим методом [Текст] / В.А. Белицер, И.В. Варецкая, Ю.В. Бу-тылин [и др.] // Лабораторное дело. — 1983. — №4. — С. 38.
24. Зайцева В.И. Синдром инсулинорезистентности и его значение в кардиологической практике [Текст] //
B.И. Зайцева / Укр. кардюл. журн. — 2000. — № 5-6. —
C. 114-117.
25. Полозова Л.Г. Факторы, определяющие прогноз при инфаркте миокарда у больных с инсулинонезависимым сахарным диабетом [Текст] // Л.Г. Полозова / Укр. кардюл. журн. — 2000. — № 3. — С. 24-26.
Получено 21.11.14 Ш
Черняева А.А., Кравчун Н.А.
Государственное учреждение «Институт проблем эндокринной патологии им. В.Я. Данилевского НАМН Украины», г. Харьков
ПОКАЗАТЕЛИ ЦЕНТРАЛЬНОЙ ГЕМОДИНАМИКИ У БОЛЬНЫХ САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 2-го ТИПА С НЕАЛКОГОЛЬНОЙ ЖИРОВОЙ БОЛЕЗНЬЮ ПЕЧЕНИ. ВЗАИМОСВЯЗЬ С ФАКТОРОМ НЕКРОЗА ОПУХОЛИ а И ИНТЕРЛЕЙКИНОМ-6 Резюме. В работе изучены показатели центральной гемодинамики у пациентов с сахарным диабетом 2-го типа в сочетании с неалкогольной жировой болезнью печени. Выявлено клинически значимое повышение показателей воспаления низкой интенсивности (фактор некроза опухоли а, интерлейкин-6), а также установлена их отрицательная корреляционная связь со структурно-функциональными показателями левого желудочка, что свидетельствует о негативной роли фактора некроза опухоли а и интерлейкина-6 в ремоделировании миокарда.
Ключевые слова: сахарный диабет 2-го типа, неалкогольная жировая болезнь печени, кардиогемодинамика, фактор некроза опухоли а, интерлейкин-6.
CherniaievaA.O., Kravchun N.O.
State Institution « Institute for endocrine pathology problems named after V.Ya. Danilevskyi of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kharkiv, Ukraine
CENTRAL HEMODYNAMICS PARAMETERS IN TYPE 2 DIABETES PATIENTS WITH NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE.
RELATIONSHIP WITH TUMOR NECROSIS FACTOR a AND INTERLEUKIN 6 Summary. We studied central hemodynamics in patients with type 2 diabetes mellitus combined with non-alcoholic fatty liver disease. There were determined a clinically significant aggravation inflammation processes of low intensity (tumor necrosis factor a, interleukin 6), as well as their negative correlation with the structural and functional parameters of left ventricle, indicating a negative role of tumor necrosis factor a and interleukin 6 in myocardial remodeling.
Key words: type 2 diabetes mellitus, non-alcoholic fatty liver disease, cardiac hemodynamics, tumor necrosis factor a, interleukin 6.
