CC BY
72s
2015
и
Показники гемодинамiки в умовах дозованого фiзичного навантаження в дiвчат на тлi низького систолiчного артерiального тиску
Левченко В. А.
Прикарпатський нацгональний унгверситет шет Василя Стефаника ДВНЗ "1вано-Франк1вський нацгональний медичнийунгверситет"
Анотацп:
Мета: вивчити стан показниюв ге-модинамки, рiвень оксигенацп кровi в дiвчат iз гiпотензивним типом не-йроциркуляторноТ дистонп в умовах дозованого фiзичного навантаження. Матер'!ал: у дослщжены взяли участь 59 дiвчат iз ппотензивним типом нейроциркуляторноТ дисто-нií в вiцi 18-19 рокiв i 14 практично здорових дiвчат однолiток. Резуль-тати: встановлено, що у дiвчат на фонi зниженого систолiчного артерь ального тиску вiдмiчаeться рання ге-модинамiчна реакцiя вже на перших сходинках (25-50 Вт) велоергоме-тричноТ проби в виглядi збiльшення серцевого ритму, ударного об'ему кровi, пульсового тиску. На висот стрес-тесту в 76,27 % дiвчат виявле-но зниження показниив оксигенацiТ кровi i подовження перiоду Тх вщнов-лення. Висновки: дозован фiзичнi навантаження в дiвчат з артерiаль-ною ппотоыею, висувають пiдвищенi вимоги до дiяльностi серцево-судин-ноТ системи, перебудова якоТ супро-воджуеться неадекватним кисневим забезпеченням працюючих систем, розладами адаптацп, низькою пра-цездатнiстю, що потребуе немеди-каментозних способiв оздоровлення в виглядi систематичних дозованих фiзичних навантажень, дихаль-ноТ гiмнастики.
Ключовi слова: артерiальна гiпотензiя, велоерго-метр'я, гемодинамка, пульсокси-метр'я.
Левченко В. А. Показатели гемодинамики в условиях дозированной физической нагрузки у девушек на фоне низкого систолического артериального давления. Цель: изучить состояние показателей гемодинамики, уровень оксигенации крови у девушек с гипотензивным типом нейроциркуляторной дисто-нии в условиях дозированной физической нагрузки. Материал: в исследовании приняли участие 59 девушек з гипотензивным типом нейроциркуляторной дистонии в возрасте 1819 лет и 14 практически здоровых девушек сверстниц. Результаты: установлено, что у девушек на фоне пониженного систолического артериального давления отмечается ранняя гемодинамическая реакция уже на первых ступеньках (25-50 Вт) велоэргометри-ческой пробы в виде увеличения сердечного ритма, ударного объема крови, пульсового давления. На высоте стресс-теста в 76,27% девушек выявлено снижение показателей оксигенации крови и удлинение периода их восстановления. Выводы: дозированные физические нагрузки в девушек с артериальной гипотонией, предъявляют повышенные требования к деятельности сердечно-сосудистой системы, перестройка которой сопровождается неадекватным кислородным обеспечением работающих систем, расстройствами адаптации, низкой работоспособностью, что требует немедикаментозных способов оздоровления в виде систематических дозированных физических нагрузок, дыхательной гимнастики.
артериальная гипотензия, велоэргоме-трия, гемодинамика, пульсоксиметрия.
Levchenko V.A. Indexes of hemodynamics in a dosage of physical activity in girls against the background of low systolic blood pressure. Purpose: to examine the state of hemodynamics, blood oxygenation levels in girls with hypotensive type neurodystonia in a dosed physical load. Material: The study involved 59 women with hypotensive type neurodystonia aged 18-19 years and 14 healthy women the same age. Results: It was found that the girls on the background of low systolic blood pressure observed early hemodynamic response from the very first steps (25-50 W) bicycle stress test in the form of increased heart rate, stroke volume, pulse pressure. At the height of the stress test in 76.27 % of girls showed a reduction in blood oxygenation indices and lengthening of the period of recovery. Conclusions: The dose of girls in physical activity with hypotension, place high demands on the cardiovascular system, the restructuring of which is accompanied by inadequate oxygen supply systems in operation, adjustment disorder, low capacity for work that requires a non-drug methods of rehabilitation in the form of regular dose of physical activity, breathing exercises.
hypotension, bicycle ergometry, hemodynamics, pulse oximetry.
Вступ.
Артерiальну гшотонш розглядають як мультифак-торний стан, який вщображае зниження кров'яного тиску в артерiальнiй системi при рiзних фiзiологiчних i патолопчних станах. Причиною первинно! артерь ально! гшотонп в 80 % випадшв е нейроциркуляторна дистошя (НЦД), при чому в дiвчат вона виявляеться в 4-6 разiв частше [2, 5]. Гшотензивний тип НЦД про-являеться полiморфною клшчною симптоматикою i супроводжуеться зниженням фiзичног та розумово! працездатносп в юнацькому вщ, що призводить до формування дезадаптацшного синдрому, попршен-ня якост життя [4]. При неконтрольованому пере-бну цього типу дистони в молодому вщ, можливi ризики розвитку артерiальног гшертензп, порушень церебрального кровотоку, розладiв перебну вагггнос-т та полопв, формування раннього атеросклерозу
© Левченко В. А., 2015 http://dx.doi.org/10.15561/18189172.2015.0207
тощо [6, 8]. В зв'язку з цим розширення знань про гемодинамiчне забезпечення стрес-тесту при гшо-тензивному типi дистонiй, особливостей и перебiгу та способiв оздоровлення в юнацькому вiцi, шляхом дозованих фiзичних навантажень, набувае особливо! актуальность
Система кровообiгу, це чутливий iндикатор стану адаптацiйних механiзмiв цiлiсного оргашзму, так як показники гемодинамiки тонко вщображають ступiнь напруження регуляторних систем, особливо обумов-лених стресорним впливом фiзичних вправ [5, 10], яш супроводжуються значним споживанням кисню працюючими м'язами, шдвищеним видiленням СО2 (вуглекислий газ) i метаболiтiв [11]. При цьому, лiмi-туючим фiзичнi навантаження е система кровооб^, Г! здатнють транспортувати кисень iз легень до працюючих оргашв i тканин. Тому представляе iнтерес до-слщження гемодинамiчного та кисневого забезпечення стрес-тесту в давчат iз ппотензивним типом НЦД.
IПЕДАГОГ1КА I та медико"6'олог'чн'
LdELiHBHiJ проблеми ф1зичного
U^S^U0^0^1^! виховання i спорту _
Мета, завдання роботи, MaTepia™ i методи.
Мета до^дження. Вивчити стан показнишв ге-модинамiки, piBeHb оксигенацп KpoBi в дiвчат i3 гшо-тензивним типом нейроциркуляторно! дистонп в умо-вах дозованого фiзичнoгo навантаження.
Mamepicm i методи до^дження.
В дослщження було включено 59 студенток, вжом 17-19 рошв, iз гiпoтензивним типом НЦД, як скла-ли основну групу. На заняттях iз фiзичнoгo виховання вони займалися в спецiальних медичних групах. Контрольну групу склали 14 практично здорових дь вчат того ж в^. В обох групах дiвчата регулярно не займалися фiзичнoю пiдгoтoвкoю. Стан адаптацiйних резервiв визначався в дiвчат шляхом oцiнки потуж-нoстi навантаження, гемoдинамiчнo! реакцп, кисне-вого забезпечення пвд час велоергометрично! проби. Остання проводилася на цифровому велoергoметрi "Simens" за протоколом "Cornell" - сходинчаста проба, яка безперервно зростала кожн 2 хв. на 25 Вт [3]. Щд час дослщження проводився пoстiйний контроль за загальним станом дiвчат, електрокардюграмою, та-кож oцiнювалися за стандартними методиками дина-мiка показник1в частоти серцевих скорочень (ЧСС), артерiальнoгo тиску (АТ), спiввiднoшення ЧСС/Вт, ударного об'ему крoвi (УОК), хвилинного об'ему крoвi (ХОК), пульсового тиску (ПТ) на досягнутих сходинках навантаження [1, 12]. Також визначалася ступiнь оксигенаци крoвi за допомогою пульсоксиме-тра (ЮТАСОКСИ-201) на висoтi стрес-тесту й у ввд-новний перioд.
Ступiнь вiрoгiднoстi результатiв oцiнювався ва-рiацiйнo-статистичним методом аналiзу отриманих результатiв iз використанням пакета статистичних програм Statistica v. 6.1 (США) та рекомендацш О. Ю. Реброво! (2002).
Результати дослвдження та ix обговорення.
За результатами дослвдження було встановлено, що у (72,88 %) дiвчат iз гшотензивним типом НЦД у станi спокою виявлялися ознаки постшно! тахшарди, у (20,34 %) дiвчат надмiрне серцебиття вiдмiчалoся тiльки при незначному психоемоцшному чи фiзичнo-му навантаженi, лише в 6,78 % оаб ЧСС зберталася пoстiйнo в межах норми. На час огляду систoлiчний i дiастoлiчний АТ становили (95,43±1,33) мм рт. ст. i (66,82±0,56) мм рт. ст. Дослвдження прoведеннi в умо-вах стрес-тесту серед дiвчат основно1 групи виявили в них зниження показник1в пoтужнoстi велоергоме-трично1 проби до (95,45±1,94) Вт, проти результату (142,86±6,24) Вт отриманого в грут здорових дiвчат (р<0,001).
Аналiз динамiки показник1в системи кровообь гу на перших сходинках ВЕМ-проби виявив у дiвчат основно1 групи ранню гемoдинамiчну реакцш в ви-глядi прискорення ЧСС, збiльшення УОК i сшвввдно-шення ЧСС/Вт. Отриманi результати переважали ана-лoгiчнi в контрольнш групi. Так, при навантаженнi 25 Вт прирют ЧСС був майже однаковий як в oснoвнiй грут, так i серед дiвчат контрольно1 групи, вщпо-вiднo, (19,92±1,44) % i (18,73±1,28) %. При наванта-
женнi 50, 75, 100 Вт у дiвчаг основно! групи прирют ЧСС становив, вiдповiдно, (38,83±2,52) %, (52,6±1,8) %, (63,1±3,82) % i достовiрно переважав показники приросту отриман в контрольнiй групi, вщповвдно, (32,4±1,64) %, (46,17±1,3) % i (56,88±1,6) % (р<0,05). При навантаженнi 125 Вт у дiвчат основно! групи, яш його досягли, прирют ЧСС (70,25±4,35) % поступався перед показниками отриманими серед здорових дь вчат (81,48±2,68) % (р<0,05). У здорових оаб, тшьки пiсля 100 Вт навантаження вiдмiчалася достовiрна перевага приросту ЧСС серед дiвчат контрольно! групи - (81,48±2,68) %, (90,54±3,14) %, (108,12±4,06) %, (112,42±4,34) %, вiдповiдно, до 125, 150, 175 i 200 Вт ВЕМ-проби.
Доречним в амбулаторних умовах е визначен-ня спiввiдношення ЧСС/Вт, яке при гшотензивному типi дистонi!' становить (1,65±0,08) ум. од., проти (1,06±0,03) ум. од. (р<0,001) показника групи контролю. Даний показник вщображае середне мiокардiаль-не забезпечення одного вату навантаження, який при гiпотензивному типi дистони е надмiрним [9].
Показник УОК у стан спокою при гшотензивному тиш дистонi! виявився на 7,64 % (р<0,05) нижче ввд показника отриманого в дiвчат контрольно! групи (66,72±1,15) мл. Аналiз динамiки УОК на рiзних сходинках велоергометри показав, що при досягенш потужностi навантаження 75, 100 i 125 Вт серед дь вчат основно! групи прирют цього показника становив, вадповщно, (10,06±1,32) % (р<0,01), (15,08±1,60) % (р<0,05) i (24,60±1,95) % (р<0,05), проти показ-ник1в приросту в контрольнiй грут - (5,23±0,74) %, (11,48±1,22) % i (19,59±1,88) %, надалi темп приросту УОК у здорових дiвчат дещо переважав показники отриманш при дистонi!. Це свiдчить про прискорене використання i дефiцит метаболiчних резервiв у хво-рих на НЦД в умовах стрес-тесту, що обмежуе потуж-нiсть навантаження. Таким чином, серце працюе не тшьки зi змiнною частотою, але й зi змiнним об'емом викиду в умовах стресу [7].
Отримана динамта показнишв ЧСС i УОК i !х спiввiдношення, сввдчить про те, що збшьшення ХОК серед дiвчат основно! групи ввдбувалося за рахунок приросту як ЧСС, так i УОК; у здорових дiвчат, ХОК зростав переважно за рахунок частоти серцевих ско-рочень протягом всього навантаження. Саме збшь-шення ЧСС в умовах стрес-тесту, вказуе на стутнь акгивносп симпатикоадреналово! системи, зростаючi метаболiчнi потреби i засвоення кисню в оргашзм^ насамперед в скелетнiй мускулатурi, мiокардi i ЦНС [10, 15].
Ввдомо, що АТ мае два компоненти - постшний, який характеризуемся величиною середнього АТ, i пульсуючий, який виявляеться величиною пульсового тиску. Пульсовий тиск - ввдображае взаемодiею м1ж скоротливою функцiею лiвого шлуночка i розтяжню-тю магiстральних артерiй (прямий компонент), i величиною хвилi вiддзеркалення (непрямий компонент) [9, 12]. Змши ЧСС у дiвчат основно! групи супроводжу-валися значним зростом ПТ на вах сходинках ВЕМ-
32015
и
проби - вiд 25 до 125 Вт, ввдповщно на (20,11±2,13) %, (37,28±1,66) %, (63,80±1,72) %, (64,50±1,45) %, (95,34) %. В контрольнш групi показники приросту ПТ при 50, 75, 100 i 125 Вт навантаження були достовiрно нижчими вiд показникiв отриманих в основнш групi, i становили, вiдповiдно (11,36±3,1) %, (20,99±2,34) %, (33,85±1,42) %, (69,48±2,12) %. При цьому, в дiвчат контрольно! групи ПТ при навантаженi 25 Вт досто-вiрно не змiнювався. Значне збшьшення ПТ у дiвчат основно! групи в умовах стрес-тесту може служити предиктором формування дезадапцiйного синдрому, розвитку бiльш складно! серцево-судинно! патологи в майбутньому. Не виключено, що показник ПТ е бiльш шформативним, незалежно ввд рiвня систолiчного АТ, показником можливих ризик1в. Динамiка показнишв ПТ може розглядатися i як непрямий маркер стану тонусу артерш [12].
Показники пульсоксиметрп (ПСМ) в основнш та контрольнш групах у сташ спокою достовiрно не рiзнилися мiж собою, вiдповiдно, (97,64±0,33) % i (98,18±0,54) % (р>0,5). В той же час, показник ПСМ на висоп велоергометрi!' в 76,27 % дiвчат основно! групи зменшився до (94,35±0,46) % (р<0,001), в контрольнiй групi - до (95,23±0,38) % у 21,43 % дiвчат.
Таким чином, зниження оксигенацп в умовах фь зичного навантаження сввдчить про погiршення енер-гоутворення, метаболiчнi розлади в клiтинах i вщпо-вiдно зменшення працездатностi [13].
У виновному перiодi показники гемодинашки в контрольнiй групi повернулися до вихвдних показни-кiв на 3-й хв. у 35,71 % дiвчат, на 5-й хв. у 50 % i на 7-й хв. у - 14,29 % оаб. В основнш груш ввдновлен-ня в бшьшосп дiвчaт настало шзшше - на 5-й хв. у 13,56 % дiвчaт, на 7-й хв. - у 35,59 % оаб, на 10-й - у 44,07 % випадках, у 6,78 % - показники пульсу, АТ повернулися до вихвдних цифр шсля 15 хв. виновного перюду.
Показники ПСМ до 10 хв. виновного перюду в основнш груш зросли до (97,58±1,13) % у 71,19 % хворих, тобто повернулися до вихщного стану, у ре-шти (28,81 %) дiвчaт, це вщбулося шзшше - в межах 12-15 хв.
Розлади нейрогормонaльно-метaболiчного забез-печення серцево-судинно! системи при НЦД прояв-ляються неадекватним реагуванням, насамперед мь окарда, на звичaйнi i тим бiльше знaчнi подразники стресорного характера. В дiвчaт iз проявами НЦД, це виражаеться ранньою та нaдмiрною гемодинашч-ною реaкцiею на фiзичний стрес.
Анaлiз показник1в ЧСС в умовах стрес-тесту вь дображае не пльки функцiонaльний стан серцево-су-динно! системи, але й рiвень регуляторних мехaнiзмiв - aктивнiсть стрес-реaлiзуючих i стрес-лiмiтуючих систем [15].
1нтенсивне або тривале фiзичне навантаження при вегетативнш дисфункцi!, погiршуе кисневе забезпе-чення працюючих оргaнiв i систем - короткочасний перюд адекватного аеробного забезпечення, нaдaлi протiкaе зi зниженням напруження кисню в тканинах,
внаслвдок чого енергозабезпечення оргaнiзму здiй-снюеться в основному за рахунок анаеробних меха-нiзмiв, що сприяе зниженню толерaнтностi до фiзич-ного навантаження [1, 14]. Фiзичний стресу при НЦД викривае приховаш "дефекти" нейрорегуляторних мехaнiзмiв, яш в першу чергу виявляються ранньою, нaдмiрною i короткочасною реaкцiею показнишв центрально! та периферично! гемодинaмiки, направле-ною на вирiвнювaння гомеостазу [6].
Дезiнтегрaцiя нейрогормонально!, метaболiчно! регуляци на рiвнi кори головного мозку, лiмбiкоре-тикулярно! системи i гшоталамуса, призводить до дисфункцi!' вегетативно! нервово! системи, до функ-цiонaльних розлaдiв з боку вiсцерaльних систем в т. ч. кардюресшраторно! системи, особливо в умовах фiзичного напруження, що в свою чергу запускае ком-пенсaторнi мехaнiзми хворого, як1 швидко вичерпу-ються в цiе!' категорп людей без належно! корекцi!.
Стушнь i динaмiкa змiн фiзiологiчних пaрaметрiв пiд час рiзних по штенсивносл та тривaлостi наван-таженнях, а також швидк1сть i повнота !х вщновлен-ня пiсля фiзичного стресу, особливо на тлi зниженого систолiчного aртерiaльного тиску, дають можливiсть не тшьки визначити стан резервних можливостей лю-дини, але й описати !! '^зюлопчний портрет", дати розгорнуту прогностичну характеристику адаптацш-них резервiв.
Висновки.
1. Дозовaнi фiзичнi навантаження в дiвчaт iз гшо-тензивним типом НЦД, висувають пiдвищенi вимоги до дiяльностi серцево-судинно! системи, перебудова яко! супроводжуеться неадекватним кисневим забез-печенням працюючих систем, розладами адаптаци.
2. Знижена толерaнтнiсть до фiзичного навантаження при гiпотонiчному тиш дистонп, виявлялася ранньою гемодинaмiчною реакщею в виглядi збшь-шення сшвввдношення ЧСС/Вт, рiвня пульсового тиску в умовах стрес-тесту, зниження показнишв пульсоксиметрп та подовження виновного перiоду.
3. Для експрес-оцiнки функцюнальних резервiв оргaнiзму, ефективностi проведених оздоровчих про-грам в молодому вщ при НЦД, рекомендована ве-лоергометрiя, визначення спiввiдношення ЧСС/Вт, пульсового тиску, пульсоксиметрп.
4. При наявносп гшотензивного типу НЦД до-цiльно о^м медикаментозних зaсобiв, обов'язковим е призначення немедикаментозних методiв оздоровлення, яке повинно включати режим дня i сну, психотерапш, системaтичнi дозовaнi фiзичнi навантаження, дихаль-ну гiмнaстику тощо.
Перспектива подальших до^джень. Дослвдження особливостей показниюв центрально! i периферично! гемодинaмiки в умовах стрес-тесту дозволять створи-ти оптимальний шдхвд в процесi фiзично!' реaбiлiтa-цi!' молодих людей з низьким систолiчним aртерiaль-ним тиском.
IПЕДАГОГ1КА I та медико_б'олог'чн'
- - проблеми ф1зичного
виховання i спорту _
ПСИХОЛОГ1Я
Л1тература
1. Амосова Е. Н. Стресс-тесты в кардиологии: возможности и нерешенные проблемы / Е. Н. Амосова, Е. В. Андреев // Серце i судини. - 2006. - № 4. - С. 10-12.
2. Гембицкий Е. В. Артериальная гипотензия / Е. В. Гембицкий // Клиническая медицина. -1997. - № 1. - С. 56-60
3. Жаршов О. Й. Навантажувальш проби в кардюлоги / О. Й. Жаршов, В. О. Куць, Н. В. Тхор. - К. : Медицина свпу, 2006.
- 89 с.
4. Левина Л. И. Подростковая медицина / Л. И. Левина, А. М. Куликова. - С. Пб. : Питер, 2006. - 544 с.
5. Маколкин В. И. Нейроциркуляторная дистония в терапевтической практике /В. И. Маколкин, С. А. Аббакумов. -М.: Медицина, 2005. - 192 с.
6. Коваленко В. М. Некоронарогенные болезни. Практическое руководство / В. М. Коваленко, Е. Г. Несукай. - К.: МОРИОН, 2001. - 480 с.
7. КоваленкоВ.Н.Частотасокращенийсердца-модифицированный фактор риска развития сердечно-сосудистых заболеваний / В. Н. Коваленко, Е. Г. Несукай // Украшський кардюлопчний журнал.
- 2008. - № 1. - С. 8-13.
8. Леонтьева И. В. Артериальная гипотония у детей и подростков : [лекция для врачей] / И. В. Леонтьева. - М., 2002. - 62 с.
9. Потапенко В. П. Низкое давление. Причины и эффективное лечение / В. П. Потапенко. - М. : АСТ; С. Пб. : Сова, 2007. - 94 с.
10. Circulatory and plasma catecholamine responses to mental stress in young subjects with two different types of hypertension / H. Kawabe, I. Saito, C. Hasegawa [et al.] // Angiology. - 2002. - Vol. 45, № 6. - Р. 435-441.
11. Freire R. Panic disorder respiratory subtype: psychopathology, laboratory challenge tests and response to treatment / R. Freire, G. Perna, A. E. Nardi // Harvard Review of Psychiatry. - 2010. - Vol. 18. - P. 220-229.
12. Franklin S. Is pulse pressure useful in predicting risk of coronary heart-disease? The Framingham Heart Study / S. Franklin, S. Khan // Circulation. - 1999. - № 100. - Р. 354-360.
13. Lopez F. L. Freezing reaction in panic disorder patients associated with anticipatory anxiety/ F. L. Lopez, T. M. Azevedo, L. A. Imbiriba // Depression & Anxiety. - 2009. - Vol. 26. - P. 917-921.
14. Panic Disorder: the role of the balance system / G. Perna, D. Alpini, D. Caldirola [et al.] // J. Psych. Res. - 2001. - Vol. 35. - P. 279-286.
15. Wilhelm F. H. Characteristics of sighing in panic disorder / F. H. Wilhelm, W. Trabert, W. T. Roth // Biological Psychiatry. - 2004. -Vol. 49. - P. 606-614.
References:
1. Amosova E. N. Serce i sudini [Heart and blood vessels], 2006, vol.4, pp. 10-12.
2. Gembickij E. V. Klinicheskaia medicina [Clinical medicine], 1997, vol.1, pp. 56-60.
3. Zharinov O. J., Kuc' V. O., Tkhor N. V. Navantazhuval'ni probi v kardiologii [Stress tests in cardiology], Kiev, World Health, 2006, 89 p.
4. Levina L. I., Kulikova A. M. Podrostkovaia medicina [Adolescent Medicine], Sankt Petersburg, Peter, 2006, 544 p.
5. Makolkin V. I., Abbakumov S. A. Nejrocirkuliatornaia distoniia v terapevticheskoj praktike / [Cardiopsychoneurosis in therapeutic practice], Moscow, Medicine, 2005, 192 p.
6. Kovalenko V. M., Nesukaj E. G. Nekoronarogennye bolezni [Noncoronary disease], Kiev, MORION, 2001, 480 p.
7. Kovalenko V. N., Nesukaj E. G. Ukrains'kij kardiologichnij zhurnal [Ukrainian journal of cardiology], 2008, vol.1, pp. 8-13.
8. Leont'eva I. V. Arterial'naia gipotoniia u detej i podrostkov [Hypotension in children and adolescents] Moscow, 2002, 62 p.
9. Potapenko V. P. Nizkoe davlenie [Low pressure], Moscow, AST, Sankt Petersburg, Owl, 2007, 94 p.
10. Kawabe H., Saito I., Hasegawa C. Circulatory and plasma catecholamine responses to mental stress in young subjects with two different types of hypertension. Angiology. 2002, vol.45(6), pp. 435-441.
11. Freire R., Perna G., Nardi A. E. Panic disorder respiratory subtype: psychopathology, laboratory challenge tests and response to treatment. Harvard Review of Psychiatry. 2010, vol.18, pp. 220-229.
12. Franklin S., Khan S. Is pulse pressure useful in predicting risk of coronary heart-disease? The Framingham Heart Study. Circulation. 1999, vol.100, pp. 354-360.
13. Lopez F. L., Azevedo T. M., Imbiriba L. A. Freezing reaction in panic disorder patients associated with anticipatory anxiety. Depression & Anxiety. 2009, vol.26, pp. 917-921
14. Perna G., Alpini D., Caldirola D. Panic Disorder: the role of the balance system. Journal of Psychiatric Research. 2001, vol.35, pp. 279-286.
15. Wilhelm F. H., Trabert W., Roth W. T. Characteristics of sighing in panic disorder. Biological Psychiatry. 2004, vol.49, pp. 606-614.
Информация об авторе: Левченко Валерий Анатольевич: д.мед.н., проф.; ORCID: http:// orcid.org/0000-0002-6896-9710; awgust@gazeta.pl; Прикарпатский национальный университет имени Василия Стефаника; ул. Т.Шевченко, 57, г. Ивано-Франковск, 76018, Украина.
Цитируйте эту статью как: Левченко В. А. Показники гемодинамжи в умовах дозованого фiзичного навантаження в дiвчат на тш низького систолiчного артерiального тиску // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми фiзичного виховання i спорту. - 2015. - № 2. - С. 43-46. http://dx.doi. org/10.15561/18189172.2015.0207
Электронная версия этой статьи является полной и может быть найдена на сайте: http://www. sportpedagogy. org.ua/html/arhive.html
Это статья Открытого Доступа распространяется под терминами Creative Commons Attribution License, которая разрешает неограниченное использование, распространение и копирование любыми средствами, обеспечивающими должное цитирование этой оригинальной статьи (http:// creativecommons.org/licenses/by/3.0/deed.ru).
Дата поступления в редакцию: 23.12.2014 г. Опубликовано: 30.01.2015 г.
Information about the author: Levchenko V. A.: ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6896-9710; awgust@gazeta.pl; Vasyl Stefanyk Precarpathian National University; 57 Shevchenko str., 76018, Ivano-Frankivsk, Ukraine.
Cite this article as: Levchenko V.A. Indexes of hemodynamics in a dosage of physical activity in girls against the background of low systolic blood pressure. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2015, vol.2, pp. 43-46. http://dx.doi.org/10.15561/18189172.2015.0207
The electronic version of this article is the complete one and can be found online at: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/arhive-e.html
This is an Open Access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited (http:// creativecommons.org/licenses/by/3.0/deed.en).
Received: 23.12.2014 Published: 30.01.2015
