ПОЭМА Ф.Г. БАЛКАРОВОЙ «ДЖИГИТЫ» (ИСТОРИЯ СОЗДАНИЯ)
© Бакова З.Х.*, Мамрешева М.Т.*
Кабардино-Балкарский государственный университет им. Х.М. Бербекова, г. Нальчик
Поэма - один из центральных жанров в творчестве Ф.Г. Балкаровой. За свою жизнь она создала около двадцати поэм. Одна из лучших - поэма «Джигиты». Это плод деятельной и напряженной (10 лет) творческой работы Ф.Г. Балкаровой. В основу поэмы, поэтесса положила историю 115-ой Кабардино-Балкарской кавалерийской дивизии, которая трагически сгорела в огне сражений в Сальских степях. На Северном Кавказе лишь Кабардино-Балкария сформировала дивизию, принявшую участие в обороне Сталинграда.
Статья подготовлена на кабардинском языке.
Ноби щапхъэщ а лшхъужьхэр
Къэтщта темэм ехьэл1ауэ ди республикэми, Мартыновки - 115-нэ Къэ-бэрдей-Балъкъэр шуудзэр щыхэк1уэда щ1ып1эм - иджыпсту лэжьыгъэ щхьэ-пэхэр, щок1уэк1ри, дэри абы зы мащ1эк1э ф1эк1 мыхъуми, дахыхьэмэ тф1экъ-абылу, мы 1уэхум яужь дихьащи, Тхьэм къытхузэпищэ.
Художественнэ литературэм и жанр зэмыл1эужьыгъуэ куэдкГэ къа1уэтэ-жащ шуудзэм и тхыдэм щыщ теплъэгъуэхэр, абы хэта л1ыхъужьхэм я л1ы-гъэр. А псом и япэ игъэщыныпхъэр, дауи, К1ыщокъуэ Алим и «Щынэху-жьыкъуэ», «Нал къута», «Кхъужьыфэ» романхэрщ. Куэд мы 1уэхум теухуауэ зылэжьахэм ящыщщ тхак1уэ Кхъуэ1уфэ Хьэчими. Ар, гупым яхэту к1уэри и нэк1э зригъэлъэгъуащ шуудзэр щызэуа щ1ып1эр. Ди зауэл1хэр зытеса шыхэм ящ1элъа налхэр къащыпыжурэ зауэм хэк1уэдахэм я п1эк1э ахэр губгъуэм щыщат1эжу итахэм ящыщ ар. КъэкГуэжа иужь, повести итхыжащ, «Мэзыр жыг зырызурэ зэхэтщ» и ф1эщыгъэц1эу Мы тхылъри щ1эджык1ак1уэхэр нэхъ щыгъуазэу, къэхутак1уэхэми щ1эх-щ1эхыурэ къа1этхэм ящыщщ. Къинэмы-щ1у, уэрэд хуаусыгъами, фэеплъ сын хуагъэувами, архивхэм щызэхуахьэсыжа документми - лэжьыгъэ щы1эхэщ шуудзэм и щхьэм кърик1уар къыхэщыжу.
Къэбэрдей-Балъкъэр телевиденэм и лэжьак1уэхэр Ростов областым к1уэ-ри ди хэкуэгъ-зауэл1хэм ятеухауэ фильм трахащ, абы мызэ-мыт1эу ди сту-дентхэр едгъэплъащ. Шэч хэмылъу, утыку къитлъхьа темэм ехьэл1ауэ тщ1-эм, хигъэхъуащ, гуимык1ыжи тщыхъуащ дызэплъар. Абы къыщыпсалъэ Цыхухэм ди лъэпкъэгъу хэкГуэдахэм хуащ1 пщ1эр, ахэр я гъащ1эм къыгу-эхып1э имы1эу хэпща зэрыхъуар, псом хуэмыдэу я щ1алэгъуалэр а 1уэхум
* Профессор кафедры Литературы и фольклора народов СК КБГУ.
* Соискатель.
зэрыхашэр, щапхъэф1 дыдэш, щ1эблэр щ1уп1^1к1ыну. Зы щапхъэ къэтхьынщ: Большая Мартыновкэ къуажэм, ди шууей гупыр щызэуам, и уэрам нэхъыщ-хьэм и ц1эр «Улица им. 115-ой Кабардино-Балкарской дивизии» жи1эущ. Апхуэдэу пщ1э шуудзэм хэтахэм къыщ1ыхуащ1ам и щхьэусыгъуэр къэт-лъыхъуэнырщ мы лэжьыгъэм и мурад нэхъыщхьэр.
Иджыпсту йолэжьхэр шуудзэм хэта псоми я ц1э-унэц1эр гъэбелджылы-жыным. Абы къыхэк1ыу, махуэ къэс жыхуа1эм хуэдэу, лъэ1у къет ди телеви-денэм: «Фэеплъ тхылъ къ^1дэдгъэк1ынущи, абы хэтахэм теухуауэ хэт сыт ищ1эми, къытхуевгъэхь мы хэш[ап1эмк1э», же1эри. Мыр зи жэрдэмри, тхылъ-ыр къыдэзыгъэк1ынури шуудзэр шызэуа Мартыновкэ станицэр зыхыхьэ Ростов областырш, тек1уэдэну мылъкури къызыбгъэдэк1ынур аращ. Зыкъ-ьщЬп'хуагъазэр, шуудзэм хэтахэр дэ тщышу зэрьщыт къудейрш, я ц[э-унэц1эр пэжу яттын ф1эк1ауи, нэгъуэщ1к1э къ^ггщ^1гугъ^1ркъым.
Нэгъуэщ1 щапхъэхэри къэпхъ хъунущ, ауэ, мыбдежым утыку къитлъ-хьэнур зы тхыгъэш. Ар Новочеркасск шууейхэр ягъэхьэзыру дэта училищэм и унафэщ1 генерал И. П. Калюжнэм и гукъэк1ыжхэр лъабжьэ зыхуэхъуа «Ноби щапхъэщ а Мыхъужьхэр» поэмэрщ. Зытхар Балъкъэр Фоусэтщ - ли-тературэр и 1эщ1агъэ хэхауэ, абы ирилэжьэу шьта адыгэ ц1ыхубз усак1уэщ.
Адыгэ литературэм и жанр зэмыл1эужьыгъуэхэм щышу «поэмэм» лъабжьэ хуэзыгъэт[ылъар, дауик1, Щоджэнц1ык1у Алийш, абы дауэгъу и1эн-къым. Къык1элъык1уэу, а жанрым нэхъ елэжьахэм, ф[ыуэ зезгъэужьахэм япэ итш усак1уэ Балъкъэр Фоусэт.
Балъкъэр Фоусэт и 1эдакъэш1эк1ш поэмэ зыкъоми - дэтхэми псалъэ ху-эфашэш. Ахэр: «Фаридэ», «Сыпхуэныкъуэш уэ, си адэ», «Джэрпэджэж», «Письмо шимэхэр», «Хьэ банэ макъ», «Ц1ыхубз насып», «Сыбыр к1уэ гъу-эгу», «Тек1уаш борэнхэм», «Насып ямыхъума», «Гукъеуэ», «Блэ зэуар аркъ-энми шоштэ», «Гъаш1эм и гъуэгу», «Хэхэс», «Ноби шапхъэш а Мыхъужь-хэр», нэгъуэш1хэри. Фоусэт и поэмэ 18 урысыбзэк1э зэрадзэк1аш жыт1эмэ, куэд гуры[уэгъуэ къеш! занш1эу Апхуэдэ ехъул1эныгъэхэр зи1э усак1уэ нэгъуэш1 ди1экъым.
«Ноби щапхъэщ а л1ыхъужьхэр» поэмэраш мы лэжьыгъэм и деж къэт1э-тари - усыгъэм и лъабжьэ ш!эль^1р пэжу къа1уэтэжа хъыбарш. Усак1уэ Щод-жэнц[ык1у [эдэм гугъэшхуэ иш1у Балъкъэр Фоусэт иригъэц1ыхуауэ ш^гташ Новочеркасск шууей шагъэхьэзыр еджап1эм и [эташхьэ генерал Калюжный Иван Прокофьевич - зигъэпсэхуу и узыншагъэм к1элъигъэплъу дыдей, До-линск и зы санаторэм шыЬу. Усак1уэ ц[ыхубзым иужьк1э зэрт'хыжамк1э, генерал Калюжнэм жи1эжа куэдым Щоджэнц[ык1ур ш^1гъуазэт, ик1и икъу-к1э хуейт, а хъыбархэр и лъабжьэу лирикэ усэшхуэ итхыну, [эдэм зэригугъ-эмк1и, поэмэ зыхуаусын хуей хъыбарт генералым жи1эжар.
Гуры[уэгъуэ зэрыхъуаши, «Ноби щапхъэщ а Мыхъужьхэр» жыхуи1э Балъкъэр Ф. и поэмэм лъабжьэ хуэхъуар генерал И.П. Калюжнэм усак1уэ ц[ыхубзым къыхуи[уэтэжа хъыбарыраш - ар тхыгъэ ек1у къыхыумьщЬш-
40
СИСТЕМА ЦЕННОСТЕЙ СОВРЕМЕННОГО ОБЩЕСТВА
1ыуи къэбгъанэ мыхъун гукъэк1ыжт - зытеухуари ди тхыдэм и зы напэкГу-эц1т, къыхэщыжри адыгэ щ1алэхэт.
115-нэ Къэбэрдей-Балъкъэр шуудзэм теухуауэ тхылъ къыдэзгъэк1а Ка-танчиев Т.М. зэритхыжымк1э, генерал Калюжнэм зыкъыхуагъэзат ди зауэл1-хэу 28-м и унафэм щ1эт дивизэм хигъэхьэнхэу лъа1уэу. Къызэрыщ1эк1амк1э, ахэр Сальск губгъэм нэмыцэхэм къаухъуреихьауэ итахэт, я псэр пыту къа-1эщ1эк1а къудейуи арат. Мы щ1алэхэр махуэ бжыгъэк1э губгъуэ пц1анэм щекГуэкГа зауэшхуэм хэтахэт - шык1э къыщыбжыхьыныр щыгъэтауэ, уи щхьэр къэп1эт мыхъуу нэмыцэ кхъухьлъатэхэм мыувыЪу къалъэтыхьу. Сыхь-этипл1к1э за1ыгъын хуейхэу унафэ къыхуащ1ати, зыгъэбыдэ къарур кърамы-ту, махуипл1к1э зауэ гуащ1э ирагъэк1уэк1ат щ1алэхэм, ауэ псэууэ къэнар мащ1э дыдэт. А маф1э лыгъэм къелахэрат генералым и деж къэк1уахэр. Мы-быхэм къа1уэтэжарщ Балъкъэр Ф. и поэмэм лъабжьэ хуэхъуар - ди тхыдэм и зы пычыгъуэщ. Поэмэр илъэси 10-к1э иусащ Фоусэт - 1982 гъэм къыщыщ-1эдзауэ 1992-м нэсыху.
Усыгъэр 1ыхьэ 12-т1у зэпыудащ, ахэм псоми сюжет я1эжщ, 1уэхугъуэ щхьэхуэ къыхэщу. Абы поэмэр нэхъ еджэгъуафэ пщещ1, к1уэ пэтми, нэхъ удихьэхыурэ укъоджэ. Ик1эм деж зэхохьэжри - л1ыхъужьыгъэк1э гъэпса усыгъэшхуэ къагъэщ1 а сюжетхэм.
«Щ1эдзап1эр зэхуэдит1ым и нэхъыбэщ», - жи1ащ Аристотель, тхыгъэм и хэзышэ псалъэм и мыхьэнэр къигъэлъагъуэу.
Жэуап зыхь поэмэр къыщ1едзэ мамыр махуэм и нэхущым гуф1эжу дэн-к1и зыщи1эту, дыгъэр жьыуэ къэтэджарэ, дуней иныр зэпиплъыхьу, гугъэ да-хэм хэтурэ хэжея гуэр щы1эу п1эрэ жи1эу гузавэу, ахэр нэхъ псынщ1эу къигъ-этэджу, гъэгъа дахэхэм я мэ 1эф1ым химыгъэк1ыжыну дыгъэр щ1эхъуэпсу:
Пшынэ макъхэу убзэрабзэу Бзу зэпэджэм за1этащ, -Дыщэ щыгъэу зэмыфэгъухэу Уафэм и пщэм ар ипхъащ.
Ахэр ауэ сытми щыгъэ, -Жьгъру защЪуэ мэзу. Щ1ылъэм тетхэм ящ1а гугъэм Ахэр гуапэу къыдожьу, -
жи1эу, уэрэд дахэ къришу къытпожьэ усак1уэр. Ауэ ар зыгъэдахэ псом ипэ итыр мамыр махуэщи аращ, ц1ыхухэм я нэщхъыф1агъэращ:
Нобэ тыншу дэ дыпсэумэ, Ф1ыщ1эу щы1эр л1ыф1хэм яйщ. А л1ыхъужьхэм я л1ыф1агъыр Нэхъри псоми т1этын хуейщ...
Лыхъужьхэм я л1ыф1агъыр ину 1этыныр и къалэн нэхъышхьэу шызэху-игъэувыжаш усак1уэм мы поэмэм деж.
Ди ш[ы лъап1эр, ц[ыхухэр, [эшхэр исырт маф[эм, ириш^Мырт нэмыцэ зэрыпхъуак[уэхэр к^щьт^^. «Гуауэр, нэпсыр - псы ин хъуати - жап1э къуак1эм дэмыхуэжт, фашист бзаджэр удэфауэ, дуней иныр икъутэжт». Хэ-ку зауэшхуэм и зэманырш дызыхишэжыр усак1уэм, апхуэдиз гузэвэгъуэр къызылъыса ц1ыхухэм къакъуэк1а лIыгьэрщ къытхуи1уэтэнур, къэзы1уэтэж-ри «и бгъэр орденхэм яблау» генералш - зы бэлыхь лажьэ иджыпсту къызэ-рыщЬнум, шэч къытедмыхьэжу д^1хуигъэхьэз^1рыфаш усак1уэм прологым деж, араш поэтикэмк1э нэхъ л1ы 1уш дыдэм - Аристотель - псалъэ хэзышэ узыншэм и мыхьэнэр ш[игъэинари:
А л1ыгъэшхуэм я хэк1ып1эр Къыщежьахэр зэдгъэщ1энщ, -Ныфхуэтщ1ынщ абы и гугъуи, Ди гум зэ къэдгъэк1ыжынщ...
Адэк1э усак1уэ ц[ыхубзым хуэмурэ дыхешэ псалъэмакъ иш[а 1уэхугъуэм:
«Новочеркасскэ дэт шууей еджап1эм щ1эса щ1алэф1хэм хахуагъ зэрахьат», -араш темэ хуэхъуар поэмэм.
Список литературы:
1. Бакъ З. Юыщокъуэ Алим и творчествэр еджап1э нэхъ^1шхъэм. Уч. пос. - Налшык, 2014.
2. Балъкъэр Ф. Ноби щапхъэщ а л1ыхъужьхэр. Поэмэ. - Налшык, 1988.
3. Катанчиев Т. Правда о дивизии. К истории 115-й Кабардино-Балкарской кавалерийской дивизии. - Нальчик, 1999. - С. 139-140.
4. Кхъуэ1уфэ Хь. Гъатхэм и ныбжьыр (Мэзыр жыг зырызурэ зэхэтш). -Налшык, 2000. - С. 177-338.
5. К1ышокъуэ А. Тхыгъэхэр томипл1ым ш^1зэхуэхьэсауэ. 3-нэ том. Тхылъ-ишу зэхэлъ роман. Щынэхужьыкъуэ. Нал къута. Кхъужьыфэ. - Налшык, 1985.
6. Сокъур М. Гухэлъ къабзэхэр // «Тхыгъэхэр» тхылъым шыщ. - Налшык, 1995. - С. 420-423.
7. Хатукаев А. Боевой путь 115 кавалерийской дивизии. - Нальчик, 1965.