Научная статья на тему 'ПОєДНАННЯ ФАРБУВАННЯ ТА АНТИМіКОТИЧНОї ОБРОБКИ ТРИКОТАЖНИХ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРіАЛіВ'

ПОєДНАННЯ ФАРБУВАННЯ ТА АНТИМіКОТИЧНОї ОБРОБКИ ТРИКОТАЖНИХ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРіАЛіВ Текст научной статьи по специальности «Промышленные биотехнологии»

CC BY
38
25
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по промышленным биотехнологиям, автор научной работы — Кругленко Н. В., Ісаєв С. Г., Сумська О. П., Палій Г. К., Крижановська А. В.

У статті запропонований спосіб одночасного фарбування та антимікотичної обробки трикотажних текстильних матеріалів. Обґрунтовано використання сполуки 2-етоксі-6,9діаміноакридинію-3-нітроантранілат для фунгіцидної обробки панчішно-шкарпеткових виробів. Наведено результати мікробіологічних досліджень зразків тканин оброблених протигрибковим агентом по відношенню до патогенних грибів

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «ПОєДНАННЯ ФАРБУВАННЯ ТА АНТИМіКОТИЧНОї ОБРОБКИ ТРИКОТАЖНИХ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРіАЛіВ»

УДК 677.532.135

У cmammi запропонований споЫб одночасного фарбування та антим1-котичног обробки трикотажних тек-стильних матер1ал1в. Обгрунтовано використання сполуки 2-етокЫ-6,9-д1амшоакридитю-3-н1троантрат-лат для фунгщидног обробки панчш-но-шкарпеткових вироб1в. Наведено результати м1кробюлог1чних досл1д-жень зразтв тканин оброблених про-тигрибковим агентом по вгдношенню до патогенних гриб1в

поеднАння

ФАРБУВАННЯ ТА АНТИМ1КОТИЧНО1 ОБРОБКИ ТРИКОТАЖНИХ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕР1АЛ1В

Н.В. Кругленко

Астрант*

Контактний тел.: 8-050-600-27-27 E-mail: kryglenko_natali@mail.ru С. Г. I с ас в Кандидат фармацевтичних наук, доцент Кафедра медичноТ xiMii Нацюнальний фармацевтичний уыверситет вул. Пушкшська, 53, м. Хармв, УкраТна, 61002 Контактний тел.: (0572) 62-92-04 О.П. Сумська Кандидат техычних наук, доцент* Контактний тел.: (0552) 32-69-49 E-mail: OLgasumskaya@yandex.ru *Кафедра хiмiчноТ технологи та дизайну волокнистих матерiалiв Херсонський нацюнальний техшчний уыверситет Бериславське шосе, 24, м. Херсон, УкраТна, 73008

Г.К. П а л i й

Доктор медичних наук, професор, завщувач кафедри**

E-mail: g_paliy@ukr.net А.В. Крижановська

Кандидат бiологiчних наук, доцент** E-mail: alla2006.65@mail.ru **Кафедра м^робюлогп, вiрусологiТ та iмунологiТ Вiнницький нацюнальний медичний ушверситет iм. М.1.Пирогова вул. Пирогова, 56, м. Вшниця, УкраТна, 21018

1. Вступ

У тепершнш час достатньо висока потреба у ви-користанш текстилю з комплексом властивостей (в тому чи^ протигрибкових) - текстильних матерiалiв оброблених антимжотичними препаратами для стабь лiзацii мжробного стану шкiряних покровiв людини i профiлактики мiкробноi та грибковоi iнфекцii. Це

пов'язано з широким розповсюдженням рiзноманiтних грибкових захворювань. За даними ВООЗ, кожний п'ятий житель земноi кулi iнфiкований грибами. Частота шфжованосп населення европейських краш становить вщ 20 до 70%, у Росп щорiчно рееструеться 140-150 тис. хворих, в Укра'Тш захворюванiсть на мжо-зи стоп становить 25-30% [1], тому набувае особливо'Т актуальност здiйснення профiлактичних заходiв, у

уз

першу чергу, створення панчшно-шкарпеткових ви-po6iB.

2. Аналiз дослщжень i публжацш

Вiдомi pi3HOMaHiTHi способи антимiкробноi i бактерицидно! обробки текстильних матерiалiв, однак данi процеси направленi, в основному, на обеззаражен-ня матерiалiв i захист вiд iнфекцiйних захворювань викликаних кишковою паличкою, стафiлококами i тiльки окремi з них передбачають захист вiд грибiв [2]. ^iM того, запропонованi композицii для антимь кробно' обробки у багатьох вщомих способах потре-бують застосування агресивних хiмiчних середовищ (розчинникiв, лугiв i т.iн.), складних технологiчних умов одержання антимжотичних властивостей на текстильних матерiалах, що погiршуe умови пращ та за-бруднюе навколишне середовище [3].

1з методiв, направлених на обмеження розпов-сюдження грибкових захворювань шг, вiдомий спо-сiб ННешчно' обробки панчiшно-шкарпеткових виробiв за рахунок використання спещально роз-роблених бактерицидних модифжованих активних барвникiв, у проце« фарбування якими, досягаеться протигрибковий ефект [4]. Недолжом цiеi технологи являеться те, що вона базуеться на використанш активних барвникiв, яю у свiтовiй та вiтчизнянiй практищ знайшли обмежене використання, саме для колорування бавовняновмшних панчшно-шкарпет-кових виробiв iз-за складностi проведення процесу на шнуючих типах обладнання та високо' собiвартостi самих барвникiв. Отже, сьогодення потребуе створення еколопчно безпечних, ресурсозбер^аючих та простих технологiй.

3. Задача роботи

З огляду на економiчнi й еколопчш фактори, таю як: тдвищення вартостi енергоносiiв, жорстюсть ви-мог до екологiчноi безпеки як продукцп так i вироб-ництва, була поставлена задача створення на базi типових технологiчних процеив просто'! економiчноi технологii виготовлення проф^актичних змiшаних (бавовна+полiамiд) панчiшно-шкарпеткових виробiв.

4. Виклад основного матерiалу

Вказана задача виршуеться комбiнуванням де-кiлькох процеав обробки текстильних матерiалiв з метою економiчноi доцiльностi, а саме способом про-тигрибково1 обробки текстильного матерiалу, що мь стить бавовняне - 70% та синтетичне волокно - по-лiамiд 30%, у процеа фарбування сумiшшю барвника прямого жовтого та препарату 102-СГ. Зазначена спо-лука (2-еток«-6,9^амшоакридишю-3-штроантра-нiлат) вiдноситься до похщних акридину, сполука синтезована на кафедрi медичноi хiмii Нацiонального фармацевтичного ушверситету. Акридин - безбарв-на гетероциклiчна сполука, а оксi- та амшо- похiднi акридину - барвники. Вщомо, що деякi з них виявля-ють сильну бактерицидну дш. Зовнi речовина 102-СГ,

представляе собою дрiбнодисперсний порошок жовтого кольору, малорозчинний у водь

Процес колорування проводили перюдичним способом, при модулi ванни 40, за технолопею фарбування сумшшю дисперсного та прямого барвниюв. До складу фарбувальноi ванни входили:

барвник прямий жовтий - 3% ввд маси волокна, препарат 102-СГ - 2% вщ маси волокна, хлорид натрж:

I порщя - 4,5 г/л,

II порщя - 9 г/л,

III порщя - 0,5 г/л, карбонат натрт - 1 г/л, неюногенний ПАР (словавiв) - 0,5 г/л. Сполуку 102-СГ затирали у пасту з поверхнево-

активною речовиною (словавiв) i поим додавали до зазначеного складу ванни. Хлорид натрж додавали у три порцп, з штервалом 20 хвилин ввд початку процесу. Фарбувати починали при температурi 18-200С, яку протягом 15 хвилин шдвищували до 950С i фарбували при цш температурi ще 45 хвилин. Далi текстильний матерiал промивали та сушили. Для контрольного зразка використовували той самий текстильний ма-терiал, технологiя фарбування однакова, але для за-фарбовування полiамiду використовували барвник дисперсний жовтий.

Пiсля процесу фарбування змшаного текстильного матерiалу (бавовна - 70%, полiамiд - 30%) барв-ником прямим жовтим та речовиною 102 - СГ от-римали забарвлення, колористичш показники якого вщповщають жовтому кольору, порiвняльну характеристику проводили iз змiшаним трикотажем (кон-трольний зразок) забарвленим сумшшю барвникiв прямого жовтого та дисперсного жовтого за стандартною технолопею. Вимiрювання спектрiв вiдбиття i розрахунок колористичних характеристик забарвлень здшснювали з використанням автоматичноi системи об'ектного вимiру кольору (АСОВК), до складу яко' входять: спектрофотометр Chimteks, IBM-сумшний ПК, пакет прикладних програм для виршення задач виробничо' колористики. Забарвлення були ощнеш при стандартних випромшюваннях (у статтi приве-денi характеристики при випромшюванш D-65/10), наведено спектрофотометричш показники: свiтлота L*, насиченiсть (чистота) C*, кольоровий тон H*, коор-динати кольорностi в системi CIEL*a*b* (табл. 1.)

Таблиця 1

Колористичш характеристики забарвлень

Барвник а* b* L* C* H*

Сумш прямого жовтого та дисперсного жовтого барвнигав (контрольний) 18,16 83,31 73,26 85,27 77,70

Сумш барвника прямого жовтого та сполуки 102- СГ 13,47 83,68 76,91 84,75 80,86

Панчiшно-шкарпетковi вироби в процеа експлу-атацii пiдлягають достатньо штенсивному пранню та тертю. У ходi експерименту були визначенi показники

стшкоси забарвлення зразюв до прання i тертя згiдно ГОСТ 9733.4-83 i ГОСТ 9733.27-83. Результати наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Стшкють забарвлень до прання та тертя

Склад ванни для протигрибково'1' обробки Стшкють до прання, балли Стшкють до тертя, балли

Барвник пр. жовтий-3%, барвник дисперсний жовтий 2%, NaCl, Na2CO3, ПАР 5/3/3 3

Барвник пр. жовтий-3%, сполука 102-СГ-2%, NaCl, Na2CO3, ПАР 5/4/4 4

Дослщження антимжотичних властивостей об-роблених зразюв виконанi на кафедрi мiкробiологii, вiрусологii i iмунологii Вшницького нацiонального медичного унiверситету iM. М.1. Пирогова. Фунгщид-на активнiсть текстильних матерiалiв перевiрялась на рiдкому та шдльному середовищi Сабуро (методом дифузп в агар) з використанням у якоси iнфекцii дрiжджiподiбних грибiв Candida albicans CCM 885. У випадку рщкого середовища, через 48 годин в пробiр-ках вщзначали фунпстатичну дiю, яка проявлялась у вщсутност росту грибiв. Бiозахиснi властивостi на шдльному середовишi оцiнювали за п'ятибальною шкалою, де 1 бал - шар агару над зразком мае таку ж штенсившсть росту, як i навколо зразка; 2 бали - на шарi агару над зразком спостер^аеться рiст окремих колонш; 3 бали - на шарi агару над зразком вiдсутнiй ршт; 4 бали - навколо зразка е зона затримки росту не б^ьше 2 мм; 5 балiв - навколо зразка е зона затримки росту б^ьше 2 мм.

Результати дослщжень наведено у табл. 3.

Таблиця 3

Результати визначення протигрибковоТ дм зразюв тканин на культурi Candida albicans CCM 885

Примики:

«-» Вiдсутнiсть росту

«+» Наявнiсть росту

1 - 1нтенсившсть утворення колонiй на зразку така ж, як i на середовищг,

2 - На зразку наявш 2-3 колони;

3 - На зразку ввдсутш колонii;

4 - Навколо зразка зона затримки росту мжроорга-нiзмiв до 2 мм;

5 - Навколо зразка зона затримки росту мжроорга-нiзмiв б^ьш, нiж 2 мм;

Як видно з даних табл. 3, дiаметр зони затримки росту грибiв, на зразку обробленому сполукою 2-еток-а-6,9^амшоакридишю-3-штроантрашлат бiльше 2 мм (102-СГ), що вщповщае найвищому балу «5», крiм того на рiдкому середовишi Сабуро зафжсовано вщ-сутнiсть росту грибковоi мiкрофлори. На вiдмiну вiд дослщжуваного зразка контрольний мае iншi, значно гiршi показники, а саме на шдльному середовишi Сабуро - «1» балл, а на рщкому - спостертвся значний рiст патогенноi мiкрофлори.

Висновок

Встановлено та показано принцитальну можли-вiсть поеднання фарбування та антимiкотичноi об-робки трикотажних текстильних матерiалiв шляхом використання 2-еток«-6,9^амшоакридишю-3-ш-троантранiлату. Зазначена сполука рiвномiрно зафар-бовуе синтетичну складову змiшаного трикотажного матерiалу - полiамiд у жовтий колiр та надае оброб-леним волокнистим ноиям високу фунгiцидну ак-тивнiсть по вiдношенню до патогенних грибiв роду Candida albicans CCM 885.

Лиература

1. «Круглый стол» по проблемам эпидемиологии, клиники и лечения микозов кожи и ее придатков// Дерматолопя та венеролопя. — 2001. — № 4 (14). — С. 64-79.

2. Н.А. Макарова, Б.А. Бузов, В.Ю. Мишаков, Б.В. Заметта. Современные антимикробные материалы на текстильных носителях// Текстильная промышленность, 2002. - № 4. - с. 32-33.

3. Авт. св. SU N 1010166, кл. D 06 M 13/18, 1983. Состав для бактерицидной обработки текстильных изделий.

4. Патент РФ № 2114229. Т.Н. Ломакин, Л.М. Хозова, Н.Н. Школа, Г.И. Суколин. «Способ антимикотической отделки текстильных изделий, содержащих хлопковое волокно», 1998.

№ зразка Зразки тканин Рщке середовище Сабуро Шдльне середовище Сабуро

1 2 3 4

1 Трикотаж (бавовна 70 % та полiамiд 30 %), забарвлена барвниками прямим жовтим (3% вщ маси текстильного матерiалу) та дисперсним жовтим (2% вщ маси текстильного матерiалу) без додатково! обробки (контрольний). + 1

2 Трикотаж(бавовна 70% та полiамiд 30 %), пофарбований сумшшю барвника прямого жовтого (3 % вщ маси текстильного матерiалу) та сполуки 102-СГ (2 % вщ маси текстильного матерiалу) 5

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.