Податкові ризики підприємства в умовах глобалізації Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК [336.22:330.131.7]:334.716

О. I. Седих,

астрант,

Украг'нський державний утверситет мiжнародноï торгiвлi та фтан^в,

м. Kuïe

ПОДАТКОВ! РИЗИКИ ПЩПРИСМСТВА В УМОВАХ ГЛОБАЛIЗАЦIÏ

Aктyaльнiсть теми голягае в тому, щo в сучяснж yмoвax poзвиткy глoбaлiзaцiйниx п^це^в тa сyтIeвoгo зaгoстpeння мiжнapoднoï кoнкypeнцiï свoeчaснe nporno-зyвaння тa ефективне yпpaвлiння пoдaткoвими pизикaми пiдпpиeмствa визняго в свiтi нaдзвичaйнo вaжливим фaктоpoм зaбeзпeчeння кoнкypeнтoспpoмoжнoстi.

Cyтнiсть пpoблeми, щo склaлaся нa сьoroднi в Укpaïнi, пoляrae в тому, щo в той чaс, кoли вiдпoвiднi фaxiвцi в poзвинyтиx Kpaïrnx свiтy ефективда викopи-стовують пporнoзyвaння тa мiнiмiзaцiю пoдaткoвиx p№ зишв пiдпpиeмствa m Koprora oкpeмиx пiдпpиeмств i еюдамши влaснoï дepжaви, у нayцi Укpaïни взaraлi не дoслiджyвaлoся це пш^ння нa нaлeжнoмy piвнi.

У той чaс, кoли вiтчизняний зaкoнoтвopeць с^я-мoвaний нa пoшyк шляxiв зaxистy нaдxoджeнь дo Aep-жaвнoro бюджету тя пoдaткoвi opraни стaють все бшьш жopсткими у свoïx mAxoAax стoсoвнo нaпoвнeння Aep-жaвнoro бюджету тя зaбeзпeчeння викoнaння зoбo-в'язaнь, aктyaльнiсть дoслiджeння пoдaткoвиx pизикiв mдпpиeмствa стяе oчeвиднoю.

Як вiдoмo, шслвдки фiнaнсoвoï кpизи нeraтивнo вплинули m темпи poзвиткy eкoнoмiки нaшoï Kpaï™. В свoю чepгy, сaмe пoдaткoвi pизики oсoбливo зapaз е чи не нaйвaгoмiшим кpитepieм, який визнaчae, куди вклaдaти кoшти тa чи вклaдaти ïx взaгaлi. А oскiльки зaлyчeння iнoзeмниx iнвeстицiй визнaчeнo Укpaïнoю пpepoгaтивoю пoдaльшoгo poзвиткy, то тастяе не-oбxiднiсть дoслiджeння пoдaткoвиx pизикiв.

Aктyaльнiсть дoслiджeння oбyмoвлeнa дуже низь-ким ступенем poзpoбки теми у впчизнянш лiтepaтypi, a вoднoчaс oчeвиднoю пoтpeбoю сyб'eктiв гoспoдapсь-koï дiяльнoстi у пiдpaxyнкy пoдaткoвиx pизикiв з метою тдвищення eфeктивнoстi ïx фyнкцioнyвaння тa oнoвлeння eкoнoмiки Укpaïни.

Meтa стaттi пoлягae у тому, щoб висвiтлити aray-aльнi пpoблeми у сфepi пoдaткoвиx pизикiв тя зaпpo-пoнyвaти дieвi мexaнiзми ïx в^шення.

Пpoблeмaтицi пoдaткoвиx pизикiв ^исвячеш poбoти О. Д. Вoвчaк, В. В. Вгтлшсьгош, О. М. Тим-чeнкo, П. К. Бeчкo, Н. В. Лиси, В. М. Гpaнaтypoвa, I. Б. Ясeнoвoï тощo. Питaння пoдaткoвoï безпеки тa ïï стpyктypниx eлeмeнтiв дoслiджyвaли тaкi впчизняш нayкoвцi, як В. П. Вишневський, С. В. Кaлaмбeт, А. I. Кpисoвaтий, Н. В. Hoвицькa, Ц. Г. Огонь, С. В. Онишго [1, с. 47] тощo.

Aнaлiз oстaннix дoслiджeнь пoкaзaв, щo peгyлю-вaння тa все бiльшa yвaгa з бoкy дepжaвниx opгaнiв

стосуеться пiдпpиeмств. Пoдaткoвi pизики не е вик-люченням з пepeлiкy eкoнoмiчниx pизикiв.

Пoдaткoвi ppbhkm мэють бути Гpyнroвнo Ao^^eri тa oптимiзoвaнi, oскiльки пiдпpиeмствa мэють спpaвy з все бтьшим oбсягoм нopмaтивнo пpaвoвoгo peгyлювaн-ня з бoкy дepжaви, в repmy чepry—пoдaткoвиx opгaнiв.

Caмe пoдaткoвi pизики зaвжди були oдним з няй-вaгoмiшиx фaктоpiв з yсьoгo пepeлiкy eкoнoмiчниx pизикiв, oскiльки сaмe пoдaткoвi pизики мoжyть i змен-шити г^ибут^ збтьшивши збитки, i зменшити нa oA^y тpeтинy пpибyткoвiсть пiдпpиeмствa тощo. У будь-яю-му paei, вapто кoнтpoлювaти пoдaткoвi pизики, a сaмe дoслiджyвaти, пpoгнoзyвaти тa omM^yeam

Збiльшeння oбсяry зoвнiшньo-eкoнoмiчниx oro-paцiй, yвaжний нягляд з бoкy пoдaткoвиx opгaнiв го всьo-му свiтy i всeзpoстaючe yсклaднeння пoдaткoвиx peжимiв poблять мiжнapoднe oпoдaткyвaння дeдaлi склaднiшим.

Як вiдoмo, pизик пopoджyeться oб'eктивнo юную-чими нeвизнaчeнiстю, кoнфлiкIнiстю, нестачею iнфopмaцiï ня мoмeнт o^^maR^ пpийнятIя yпpaвлiнськиx pimern>, нeoднoзнaчнiстю пpoгнoзiв, змiнaми i в oi^y^re™]^ се-peдoвищi, i в систем^ eвoлюцiйнo-тpaнсфopмaцiйними пpoцeсaми, нeстaчeю чясу для нayкoвoгo oбгpyнтyвaння знaчeнь eкoнoмiчниx i фiнaнсoвиx пoкaзникiв тя тдарим-ки пpийнятIя вiдпoвiдниx piшeнь.

Виxoдячи з yзaгaльнeнoгo визнaчeння, пiд танят-тям „phshr" poзyмieмo ступшь пoтeнцiйнoï' мoжливoстi для суб'ектя танести фiнaнсoвi aбo iншi втpaти внясль aok нeгaтивниx вiдxилeнь вiд oчiкyвaниx peзyльтaтiв, щo ГpyнIyються ня чиннж нopмax пpaвa тя вpaxoвy-ються суб'ектом пpи пpийнятIi piшeнь [2, с. 132 — 139].

Ha rnpaKraLii yпpaвлiння pизикaми е poзпoвсюджe-ним, aлe сaмe пoдaтки являють сoбoю oснoвний юм-пoнeнI Шр стосуеться тepмiнy «пoдaткoвий pизик», то слад звepнyти yßary, щo xoч пoдaткoвими opгaнaми зя oснoвy взято визнячення пoдaткoвиx pизикiв як !eope-тичну ймoвipнiсть TOro, щo внaслiдoк пeвниx дiй плят-никя roaaiky пeвнi плaтeжi ao бюджету мoжyть нaдiйти не в пoвнoмy oбсязi aбo нeсвoeчaснo, a в методична peкoмeндaцiяx ДПА пoдaткoвий ppBHK poзглядaeться як вipoгiднa мoжливiсть пopyшeння пoдaткoвoгo зaкoнo-дaвствa, у peзyльтaтi чoгo мoжливi втpaти бюджету, яле тяке визнячення пoдaткoвиx pизикiв стосуеться сяме пoдaткoвиx pизикiв дepжaви, a не пoдaткoвиx pизикiв плaтникa (тобто в нaшoмy випядку mдпpиeмствa).

Пoдaткoвий prom плятникя пoдaткiв вiднoсяться ao piзнoвидy пiдпpиeмницькиx pизикiв. Чинникями

11s

Екoнoмiчний вюник Дoнбaсy № 3 (25), 2011

О. I. Ceдиx

даго мoжyть бути: змiка пoдаткoвoï пoлiтики, y peзyль-тат чoгo мoжe збiльшитися тдатювий тиск, i ввдда-вiднo, збтьшиться пoдаткoвe зoбoв'язакня; мoжливiсть дoкаpаxyвакь i платeжiв та штpафiв за нeнавмиснe пopyшeккя суб'ектом гoспoдаpюваккя чиккoгo заю-кoдавства; пoмилки та кeдoлiки ^и плакyваккi, npo-eктyваккi та opгаmзащï бiзкeсy тoщo [3].

Щo стoсyeтъся пoдаткoвиx pизикiв mдгpиeмства, то в шиpoкoмy poзyмiккi pизик являе co6ok> щoсь такe, щo мoжe пpизвeсти дo кeгативкиx peзyльтатiв, таким чидам, щo фiкаксoвi peзyльтати тсля onoдаткyваккя oпepацiï абo гoспoдаpськoï дiялькoстi мoжyть 6УТИ кe такими, як oчiкyвалoся.

Напpиклад, для фiкаксoвиx opгакiзацiй пoдаткoвi pизики мoжyть 6ути бiльш зpoзyмiлими, якщo ïx no-дiлити на загальш pизики, щo npитамакнi бiльшoстi ю-мepцiйкиx opгакiзацiй, та спeцифiчнi pизики, ^mB-маккi, каnpиклад, фшантовим npoдyктам neвкoï галyзi.

Зpoбивши Гpyктoвкe дoслiджeккя piзкoвидiв да-даткoвиx pизикiв автop вважае за дoцiлькe дo загаль-киx pизикiв вiдкoсити наступи:

• Пo-nepшe, pизик вiдnoвiдкoстi, який, в свoю чepгy, мoжe 6УТИ:

— абo pизикoм тexкiчкoï чи факт^ю!' кeтoчкoстi,

— абo pизикoм кenpавилькoгo кoдyваккя витpат,

— абo pизикoм заniзкъoгo пpeд'явлeкня noвepкeкъ,

— абo pизикoм кeдoскoкалoгo noдаткoвoгo пла-кyваккя.

• Пo-дpyгe, pизик планування, а самe —

— даго вiдсyткoстi,

— тexкiчкиx кeдoлiкiв,

— зайвoгo тиску в nлакyваккi чи

— нeдoлiкiв вnpoваджeккя заnлакoвакoгo.

• Пo-тpeтe, бyxгалтepський prom, щo станoвить oo-бoю кenpавилькe вiдoбpажeккя noдаткoвиx зoбoв 'язань.

Щo ж стoсyeться onepацiйкиx pизикiв, тo ïx ваp-тo класифiкyвати на:

• Тexнiчний — piзкoвид onepацiйкиx pизикiв, гфи якoмy тexнiчка oскoва збopy дадатюв тддаеться сyмкiвy,

• Бyxгалтepський — piзкoвид onepацiйкиx p^ зишв, ^и якoмy noдаткoвий акалiз залeжить ввд б^-галтepськoгo oблiкy, щo да дonyстимo,

• Змiки закoкy — piзкoвид onepацiйниx pизикiв, гpи яшму змша закoкy впливае на onepацiю дo вступу в силу, змщуе точку бeззбиткoвoстi та oчiкyвакий дoxiд,

• Пpoтиpiччя—piзкoвид onepацiйкиx pизикiв, npи якoмy peжим дитятей для oдкieï onepацiï npизвo-дить дo noмилoк npи викoкаккi iншoï onepацiï,

• Кoкцeктpацiï — piзкoвид onepацiйниx pизикiв, гpи якoмy значна кшьшсть onepацiй кe викoкyються в peзyльтатi oдкoгo тexкiчкoгo збoю,

• Рeалiзацiï—piзкoвид onepацiйкиx pизикiв, гpи якoмy виникае pизик того, щo onepацiя кe бyдe peалi-зoвака калeжким чикoм. Таким чидам, вoна npoва-люеться no факту.

• Адмiкiстpативкий — piзкoвид onepацiйкиx p^ зишв, npи якoмy даточда адм^стрування onepацiï кe npавилькo вiдoбpажаeться в бyxгалтepськoмy o6-лiкy абo noдаткoвiй дeклаpацiï; кe гpoвeдeкo вiдбip; абo е дeякi onepативкi збoï.

• Рenyтацiï — piзкoвид onepацiйниx pизикiв, npи якoмy onepацiï абo niдxiд зкачкoю мipoю noгipшyють взаемини з noдаткoвими opгаками.

Такoж тpeба пам'ятати, щo peклама гoсnoдаpсь-кoï дiялькoстi впливае на взаемини з акцioкepами, юн-тpагeктами, стpаxyвалькиками та шшим клieктам.

Звepкeмo увагу на тe, щo iскye iстopичкo oбy-мoвлeка тeкдeкдiя вiдoбpажати noдатки як кoмnлeкс-ний каnpямoк, який лишають на poзгляд сneцiалiстiв в oпoдаткyваннi. Цe мoжe npизвoдити дo того, щo да-датки стають iзoльoваними вiд всieï iкшoï гoсnoдаpсь-кoï дiялькoстi. Алe такe застoсyваккя вжe кe ввддавь дае вимoгам сьoгoдeккя, oскiльки виникае лoгiчкe за-питання, як власкe кepiвкицтБO niдгpиeмства мoжe да-peсвiдчитися, щo йoмy зpoзyмiлo, щo i як викoкye дадатгова фyккдiя?

Oтжe, noдаткoвi дenаpтамeкти да мoжyть дoзвoли-ти сoбi бути iзoльoваними вiд всieï гoсnoдаpськoï дяль-кoстi. Cфepа onoдатк:yвакня, як сшщтзацш yпpавлiксь-киx npoцeсiв, мае свoï oсoбливoстi, як1 виpiзкяють ïï œ-peд iкшиx, oскiльки вoка noтpeбye стpатeгiï, яка вpаxo-вуе pизик, який мае дoбpe yсвiдoмлюватися opганiза-ц1ею та бepe дo уваги yвeсь сneктp pизикiв, а да фoкy-суеться вyзькo на тexнiчниx асneктаx onoдатк:yваккя.

Оск1льки кepiвкицтвo мае чггю poзyмiти вплив, який здшснюе onoдаткyваккя, та який eфeкт вoкo мае на pизики niдnpиeмства в ц^му, то вoкo (кepiвкицт-вo)маe гpoдoвжyвати ставити запитання стосoвкo юн-тpoлю та noдаткoвoгo yзгoджeккя найбшьш вагoмиx onepацiй, та nepeсвiдчyватися, щo над1йн1 та кeзалeжнi звiти е в наявдасп та npoвoдяться вчасда.

Oчeвидкo, щo на сьoгoдкi жoдeн noдаткoвий агeкт кe xoчe пpoвoкyвати noдаткoвi opгаки та жoдeк да стада в будь-яюму pазi заxищати свoe noдаткoвe планування в сyдoвoмy гpoцeсi. Bсi poзyмiють, щo занадто значна кiлькiсть часу витpачаeться на жалoби, а глакyвакня на калeжкoмy piвкi itpocto вiдсyткe. Тoж, на думку автopа, кpащe викopистовyвати вжe вiдoмi тexкoлoгiï та вмiккя, щo дoзвoлилo б сneцiалiстам в галyзi onoдаткyваккя nepeopieктyвати свoï зусилля. Затвepджeння oскoвкиx каnpямкiв noдаткoвoï стpатeгiï стае всe бiльш poзnoвсюджeким, алe всe ж в Укpаïкi залишаеться щe забагатo niдnpиeмств, для якиx зат-вepджeккя oскoвкиx каnpямкiв noдаткoвoï стpатeгiï лишаеться npoстo кeзкакoю poзкiшшю. Дшсда, для дeякиx oскoвкi каnpямки noдаткoвoï стpатeгiï мoжyть стати зpoзyмiлими тсля poз'яскeкь та шляxoм noстy-noвoгo yсвiдoмлeккя.

У дeякиx кpаïкаx свпу пануючим ствepджeккям е тe, щo зважаючи на сneцiалькy npиpoдy noдаткoвi pизи-

Екoкoмiчкий вiскик Дoкбасy № 3 (25), 2011

ки е самО по co6i предметом розгляду саме Радою Директоров (а6о шшим керiвним органом вiдповiдного пОдприемства). В Австрали' Комсар з оподаткування звер-таеться до голови кoмпaнiй, що poзмiщaють влacнi цiннi папери на фондовш 6ipжi та радить 1м звернути 6iльшe уваги на управлшня податковими ризиками. Основне, що Комюар з оподаткування хоче донести Радам Ди-peктopiв пiдпpиемcтвa е те, що вони мають caмi вчасно планувати сво1 пoдaткoвi ризики, а не чекати доки по-дaткoвi ризики виявлять себе на практищ [4].

Але ж Рада Диpeктopiв (або iнший кepiвний орган ввдповвдного пiдпpиемcтвa) мае бути належно1 якocтi. Зpoзумiлo, що, зважаючи на комплекснють програ-ми, не можна cпoдiвaтиcя на poзумiння в деталях по-датково1 пoзицiï, але все ж можливо задавати уточ-нюкш питання та розробити вОдповОдш пояснения.

Залежно вiд причин, що призвели до того або iншoгo податкового ризику автор уважае за пoтpiбнe також виокремити наступнО ïx групи.

Податковий ризик eкoнoмiчнoï кризи, що вини-кае в cитуaцiï piзкoï i важко пepeд6aчувaнoï змiни еко -нoмiчнoï cитуaцiï в крашО протягом o6лiкoвoгo року. Такий ризик може призвести до значних змш не лише окремих податкових ризикОв, а i до повного перегляду всього податкового плану.

Податковий ризик iнфляцiï — найбшьш дослвд-жений вид ризику у сучаснОй господарськОй пpaктицi, але традищйно застосовуеться лише в cфepi комер-цiйнoï дiяльнocтi. Оцiнкa ризику шфляцл пiд час податкового менеджменту дае змогу прогнозувати над-ходження не лише протягом звiтнoгo року, а й у май-бутшх пepioдax.

Податковий ризик зниження платоспроможностО контрагентов протягом o6лiкoвoгo пepioду, е наслОдком скорочення обсягу тимчасово вОльних грошових коштОв тдприемств i оргашзацш. Зниження платоспроможностО контрагентов, як правило, носить поступовий характер. Такий ризик полягае в поступовому зростаннО заборгованостО плaтeжiв перед пiдпpиемcтвoм.

Податковий ризик пoлiтичнoï кон'юнктури, що виникае у випадку, коли o6лiкoвий перюд з6iгaетьcя з передвиборним пepioдoм. ПолгтичнО сили у цей момент можуть використовувати пoпулicтcькi механОз-ми тощо. Це негативно впливае на структуру податко -вих ризишв.

Податковий ризик змiни пpaвoвoï бази, що виникае тд час внесення вiдпoвiдниx змiн до податкового законодавства.

Податковий ризик затримки податкових та iншиx перерахувань, зумовлений з6iльшeнням тepмiнiв про-ходження платОжних документов у межах 6aнкiвcькoï системи. У цьому випадку складаеться складна ситу-aцiя, оскОльки контрагент е таким, що виконав cвoï зобов'язання перед тдприемством, а пiдпpиемcтвo коштОв не отримуе.

Податковий ризик помилки в плaнувaннi. Пiд час планування може виявитись не лише технОчна помил-ка, але й некоректне врахування 6удь-якoï з обстави-ни, знaчущocтi та величини пepeлiчeниx ризишв [5].

Також для тдприемства характерними е ризик посилення податкового тягаря, ризик мiнiмiзaцiï по-даткОв, ризик податкового контролю, ризик карного переслОдування податкового характеру.

Ризики посилення податкового тягаря влacтивi eкoнoмiчним проектам тривалого характеру, таким, як: нoвi тдприемства, ОнвестицОО' в нepуxoмicть i устатку-вання, дoвгocтpoкoвi кредити. До таких ризишв належать не лише виникнення нових податкОв i зростання ставок уже icнуючиx податкОв, а й скасування податкових пшьг[6, с. 86 — 94].

Звичайно, кожна iз запропонованих груп податкових ризишв мютить багато piзнoвидiв, кожний з яких потребуе окремого якОсного й кiлькicнoгo аналОзу з урахуванням особливостей соцОально-економОчного розвитку i пoдaткoвoï культури в Укpaïнi.

ОскОльки ненадходження вiдпoвiднoï' заборгованостО у запланований пepioд призводить до збОльшення i по-датку на прибуток , i до шших наслвдюв, як-то нараху-вання штрафних санкцОй, то варто звернути увагу на такО групи ризикОв та причин ïx виникнення, як випадковО ризики, ризики непланованого зменшення надходжень вОд контрагент1в, ризики ухилення контрагентом вОд сплати заборгованостО та процедурно ризики.

До ризишв недобору ввдносяться випaдкoвi ризики, ризики оптишзаци оподаткування та ризики ухилення вед оподаткування, якО варто представити наступ-ним чином:

Перша група — випадковО ризики, що можуть реалОзуватися без свОдомого бажання реального або потенцОйного контрагента уникнути сплати заборгованостО, та зумовлюються факторами:

— необОзнаностО контрагента;

— нeвмиcнoï контрагента.

Ризики пepшoï групи (випадковО ризики) е ризиками низького ступеню, оскОльки не е системними, можуть бути легко нОвельоваш (виправленО, усуненО) та не спричиняють значних втрат бюджету.

Друга група—ризики непланованого зменшення надходжень вОд контрагентов, якО зумовлюються усвОдомленим намаганням реального або потенцОйного контрагента мОнОмалОзувати суму сплати дебОторсь-кoï заборгованостО вОдповОдному тдприемству в об-лОковому перОодО, уникаючи прямих порушень норм чинного податкового та Оншого законодавства, та зумовлюються факторами:

— недосконалостО законодавчого забезпечення;

— недосконалостО нормативного забезпечення.

Третя група—ризики ухилення контрагентом вОд

сплати заборгованостО, якО визначаються усвОдомленим намаганням реального або потенцОйного контра-

ЕкономОчний вОсник Донбасу № 3 (25), 2011

гейта уникнути спляти зaбopгoвaнoстi шляxoм rnpy-шення чи невиюняння вимoг чиннoгo пoдaткoвoгo та iншoгo зaкoнoдaвствa.

Ризики Apyroï групи (pизики не плaнoвaнoгo зменшення rnAxo^em вiд кoнтpaгeнтiв) та тpeтьoï групи (pизики yxилeння кoнтpaгeнтoм вiд спляти зя-бopгoвaнoстi) е pизикaми ви^юго ступеню, oскiль-ки визнячяються yсвiдoмлeним нямягянням Kompa-гeнтiв уникнути poзpaxyнкiв, склaднo пiддaються виз-няченню, квaлiфiкyвaнню, дoкyмeнIyвaнню та ви^яв-ленню (уникненню, усуненню), спpичиняють знячне збтьшення пoдaткoвиx pизикiв пiдпpиeмствa.

Дo pизикiв нaдвитpaтнoстi вiднoсяться ^oro-дypнi pизики, як зyмoвлюються чинним ^a^ornTO-вяним) pero^emc^ пpoцeдyp aдмiнiстpyвaння пoдaткiв тa/aбo вимятають викopистaння пpи цьoмy roaAeReaI-да вeликиx людськиx чи мaтepiaльниx peсypсiв.

Пpoцeдypнi pизики е pизикaми ^peAmoro сту-пеню, oскiльки мoжyть бути ви^явлеш (yсyнeнi) шляxoм внесення вiдпoвiдниx змiн ao визнaчeниx ^o-цедуф ня пiдпpиeмствi aбo ao нopмaтивнo-пpaвoвoï бязи вiдпoвiднoï гaлyзi, в якш фyнкцioнye пiдпpиeмствo (щo зязвичяй зяймяе бтьше чясу та мaтepiaльниx peсypсiв).

Для уникнення (усунення) кoжнoгo визнaчeнoгo pизикy ня пiдпpиeмствi мяе poзpoблятися та впpoвaд-жувятися кoнкpeтизoвaний пepeлiк зaxoдiв. Kornpe-тизoвaний пepeлiк зaxoдiв мяе нядявяти вiдпoвiдi ня тpи зaпитaння: xio?, щo?, кoли?

Звepнeмo увягу, щo вяжливим i няйбтьш скляд-ним eтaпoм дoслiджeння пoдaткoвиx pизикiв е ïx яюсний aнaлiз, пpизвaний виявити oб'eктивнi й суб'ективм чин-ники, KoIpi пopoджyють proHK у сфepi oпoдaтк:yвaння.

Метою визнячення пoдaткoвoгo pизикy е тдви-щення eфeктивнoстi yпpaвлiння пoдaткaми в мaсштaбi пiдпpиeмствa, гaлyзi, кpaïни, a в yмoвax глoбaлiзaцiï й ня мiжpeгioнaльнoмy piвнi.

Ha пiдстaвi пpoвeдeнoгo aнaлiзy пpийшли ao ня-стyпниx висдавшв:

—Кepiвнищ•вo пiдпpиeмствa та AHpeKropa Aerap-тaмeнтiв з питянь oпoдaткyвaння пoвиннi poзpaxoвy-вяти пoдaткoвi pизики, яю мoжyть виникнути в mAnp^-мствя, ao TOro як вoни сaмi дядуть пpo себе зняти.

— Вiдпpaвнoю точкoю в yпpaвлiннi та кoнтpoлi пoдaткoвиx pизикiв mдпpиeмствa мяе бути визнячен-ня пoдaткoвoï стpaтeгiï. Пoдaткoвий AHpeKrop — зя згoдoю Ряди Диpeктopiв (aбo iншoгo кepiвнoгo opra-ну пiдпpиeмствa) — мяе встaнoвлювaти oснoвнi ня-^ямки пoдaткoвoï ^paIerii', кoжeн з якж мяе бути yзгoджeним iз гoлoвними нaпpямкaми гoспoдapськoï дiяльнoстi пiдпpиeмствa.

— Знячня чястиня пpoцeсy yпpaвлiння mAaxKa-ми чясто не пiдкoнтpoльнa д^ет^ям дeпapтaмeнтiв з питань oпoдaткyвaння. Тяким чинoм, вoни мяють пе-peсвiдчитися, щo вoни пoвнoю мipoю пpoiнфopмoвaнi з yсix питань ня глoбaльнoмy, нaцioнaльнoмy та лo-

кaльнoмy piвняx (в paзi ïx нaявнoстi). Д^еи^и rn-дaткoвиx дeпapтaмeнтiв мяють пepeopieнтyвaти свoю увягу, щoб пepeсвiдчитися у свoïй кoмпeтeнцiï.

— Пoдaткoвi eN^rop™ пoвиннi тeпep визняти, щo ïx стpaтeгiï та пpoцeси пoвиннi стати пpeдмeтoм IaKoï ж сyвopoстi й чгтюст1 як i iншi oблaстi гoспoдapськoï даяльдаст!

— Оскшьки, як вже зaзнaчaлoся, кepiвництвo пiдпpиeмствa мяе чiткo poзyмiти вплив, який здшснюе oпoдaткyвaння, та який ефект вoнo мяе ня pизики пiдпpиeмствa в адтому, то вoнo ( кepiвнищ•вo) мяе ^o-дoвжyвaти стявити зaпитaння стосoвнo кoнтpoлю та пoдaткoвoгo узгодження нaйбiльш вaгoмиx oпepaцiй, та пepeсвiдчyвaтися, щo нaдiйнi та нeзaлeжнi звгти е в нaявнoстi та пoвoдяться вчaснo.

Тяким чинoм, ня думку aвтоpa, для пoкpaщeння peзyльтaтiв гoспoдapськoï дiяльнoстi вiдпoвiднoгo пiдпpиeмствa нeoбxiднo:

— пiдroтyвaти пoдaткoвy стpaтeгiю, включяючи стpaтeгiю пoдaткoвиx pизикiв, та oтpимaти згоду Ряди Диpeктоpiв ( aбo iншoгo кepiвнoгo opгaнy пiдпpиeмствa);

— встaнoвити oснoвнi пoкaзники фiнaнсoвo-гoс-пoдapськoï дiяльнoстi, як вiдпoвiдaють oснoвним ня-^ямям дiяльнoстi mдпpиeмствa;

— oпoдaткyвaння мяе спpиймaтися як склaдoвa гoспoдapськoï дiяльнoстi та бути iнтeгpoвaним в yd гoспoдapськi пpoцeси;

— в paei нaявнoстi зoвнiшнix кoнсyльтaнтiв — пepeсвiдчитися, щo всi зoвнiшнi кoнсyльтaнти oбiзнaнi iз пoдaткoвoю стpaтeгieю пiдпpиeмствa таким чинoм, щo ïx зусилля спpямoвaнi з ypaxyвaнням пoдaткoвoï стpaтeгiï та вoни мoжyть викoнyвaти свoю poбoтy як склaдoвa пoдaткoвoï кoмaнди.

Тяюж aвтоp звepтae увягу, щo сяме пpoцeси лишяються слябким мiсцeм, oсoбливo в Укpaïнi. Тoж нeoбxiднo для т^ященый peзyльтaтiв гoспoдapськoï дiяльнoстi пiдпpиeмствa:

— пepeсвiдчyвaтися, щo вiдпoвiдaльнiсть зя piзнi пoдaтки чiткo визняченя та yзгoджeнa мгж вiдпoвiдни-ми стоpoнaми;

— пepeкoнyвaтися, щo суми та нявички у сфepi oпoдaткyвaння йдуть у нoгy з мiнливими т^ебями гoспoдapськoï дiяльнoстi;

— пiдтpимyвaти пpoцeдypи кepiвництвa та здiйснювaти кoнтpoль зя викopистaнням;

— oзнaйoмлювaти вiдпoвiдний пepсoнaл з rapa-мeтpaми pизикiв;

— rnepeEraAa™ та paцioнaлiзyвaти пpoцeдypи;

— вдoскoнaлювaти джepeлa нaдxoджeння вдо-мoстeй та пiдтpимyвaти пoдaткoвy oбiзнaнiсть вж ня-пpямкiв гoспoдapськoï дiяльнoстi;

— пiдтpимyвaти тiснi зв'язки з уамя нянями -ми гoспoдapськoï дiяльнoстi, з Рaдoю Диpeктоpiв ( aбo iншим кepiвним opгaнoм пiдпpиeмствa), i всepeдинi пoдaткoвoгo дeпapтaмeнIy;

Екoнoмiчний вiсник Дoнбaсy № 3 (25), 2011

— максишзувати ввдповвдне використання тех-нологш, включаючи можливосп iнтелектуального ана-лiзу вiдомостей;

— забезпечити високий рiвень системно! im^r-

рацп.

Звертаемо увагу, що, на думку автора, полiпше-не використання технологш та iнших вмiнь дозволить спещалютам в галузi оподаткування переорiентувати сво! зусилля.

Затвердження основних напрямшв податково! стратеги стае все бшьш розповсюдженим. Хоча в Ук-ра!ш ще залишаеться забагато тдприемств, для яких затвердження основних напрямшв податково! стратеги поки що е просто незнаною розшшшю, але для дея-ких з них основнi напрямки податково! стратеги можуть стати зрозумшими вже тсля роз'яснень та шляхом поступового усвiдомлення. Таким чином, пере-рахован чинники мають бути впровадженi для тдви-щення ефективностi функщонування i окремого тдприемства, i економiки в цiломy

Треба пам'ятати, що Рада Директорiв (або iнший керiвний орган ввдповвдного тдприемства) мае бути належно! якостг

Зрозумiло, що, зважаючи на комплексшсть про-грами, не можна сподiватися на розумiння в деталях податково! позици, але все ж можливо задавати уточ-нюкш питання та розробити вiдповiднi пояснения.

Таким чином, податковi ризики варто контролю-вати, а саме до^джувати, прогнозувати та оптишзу-вати на регулярнiй основа

Для уникнення або усунення кожного визначе-ного ризику на пiдприемствi мае розроблятися та впро-ваджуватися конкретизований перелiк заходiв. Конк-ретизований перелш заходiв мае надавати вiдповiдi на наступт основн запитання: хто?, що?, коли?

Отже, урахування запропонованих автором про-позицiй у господарсьшй дiяльностi окремого тдприе-мства призведе до значного зниження податкових ри-зишв тдприемства та оптишзаци його господарсько! дiяльностi.

Л^ература 1. Вовчак О. Д. Податковi ризики у системi управлiння економiчною безпекою / О. Д. Вовчак // Фшанси Укра!ни. — 2008. — №11. — С. 41 — 47. 2. В^лшський В. В. Джерела i види податкових ризишв !х взаемозв'язок / В. В. Вгтлшський, О. М. Тимченко // Фшанси Укра!ни. — 2007. — №3 — С. 132 — 139. 3. Методи визначення та класифшащя податкових ризишв : [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.sta.gov.ua/control/uk. 4. Top end tax risk management — the journey continues [Електрон-

ний ресурс]. — Режим доступу : http://www.ato.gov.au/ corporate/. 5. Бечко П. К. Податковий менеджмент : навч. noci6. для студ. вищ. навч. закл. / П. К. Бечко,

H. В. Лиса. — К. : Центр учбово! лгтератури, 2009. — 288 с. 6. Гранатуров В. М. Податковi ризик держави: визначення та класифшащя / В. М. Гранатуров,

I. Б. Ясенова // Фшанси Украши. — 2007. — №10. — С. 86 — 94.

Седих О. I. Податковi ризики тдприемства в умовах глоб^заци

У статп розглянуто поняття податкових ризишв тдприемства у порiвняннi з поняттям податкових ризишв держави, до^джено рiзновиди податкових ризишв тдприемств, запропоновано новi тдходи до класифшаци податкових ризишв тдприемства, про-аналiзовано актуальн проблеми в сферi податкових ризикiв пiдприемств та запропоновано шляхи тдви-щення ефективносп прогнозування та оптимiзацii податкових ризишв тдприемств.

Ключовi слова: податковий ризик, податковi ризики тдприемства, податковi ризики держави, подат-ковi ризики платника, класифiкацiя податкових ризишв.

Седых Е. И. Налоговые риски предприятия в условиях глобализации

В статье рассмотрено понятие налоговых рисков предприятия в сравнении с понятием налогов рисков государства, проведено исследование видов налоговых рисков предприятия, предложены новые подходы к классификации налоговых рисков предприятия, проанализированы актуальные проблемы в сфере налоговых рисков предприятия и предложены пути повышения эффективности прогнозирования и оптимизации налоговых рисков предприятия.

Ключевые слова: налоговый риск, налоговые риски предприятия, налоговые риски государства, налоговые риски пластильщика, классификация налоговых рисков.

Sedyh O. I. The Tax Risks of an Enterprise in the Conditions of Globalization

The article deals with the concept of the enterprise tax risk in comparison with the concept of tax risk of the state, enterprise tax risks have been researched and new approaches to enterprise tax risks classification proposed. The article includes the current problems in the enterprise tax risk field analyze and suggest ways to improve the enterprise tax risk prediction and optimization.

Key words: the tax risk, the enterprise tax risks, the state tax risks, the pay site tax risks, the classification of tax risks.

Стаття надшшла до редакци 12.04.2011

Прийнято до друку 26.08.2011

Економiчний вюник Донбасу № 3 (25), 2011