Научная статья на тему 'Податкова конкуренція в умовах глобалізації та інтеграції'

Податкова конкуренція в умовах глобалізації та інтеграції Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
265
36
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ПОДАТКОВА КОНКУРЕНЦіЯ / ГЛОБАЛіЗАЦіЯ / іНТЕГРАЦіЯ / ЛіБЕРАЛіЗАЦіЯ / НАЛОГОВАЯ КОНКУРЕНЦИЯ / ГЛОБАЛИЗАЦИЯ / ИНТЕГРАЦИЯ / ЛИБЕРАЛИЗАЦИЯ / TAX COMPETITION / GLOBALIZATION / INTEGRATION AND LIBERALIZATION

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Тучак Т.В.

Статтю присвячено дослідженню впливу процесів глобалізації та інтеграції на політику у сфері оподаткування. Окреслено суть та прояви податкової конкуренції. З'ясовано відмінність у проявах здорової та нездорової податкової конкуренції. На прикладі Європейського Союзу розкрито особливості податкової конкуренції у сферах прямого та непрямого оподаткування.Статья посвящена исследованию влияния процессов глобализации и интеграции на политику в сфере налогообложения. Очерчено суть и проявления налоговой конкуренции. Охарактеризовано отличие в проявлениях здоровой и нездоровой налоговой конкуренции. На примере Европейского Союза раскрыто особенности налоговой конкуренции в сферах прямого и непрямого налогообложения.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Податкова конкуренція в умовах глобалізації та інтеграції»

Ф1НАНСИ, ГРОШОВИЙ ОБ1Г, КРЕДИТ

Розрахунки показали, що прогнозний ¡ндекс податкоспроможност НовопсковськоТ селищноТ ради становить: на 2010 р. - 0,5558; на 2011 р. - 0,5308. Наголосимо, що показник податкоспроможост е ключовим у розрахунку обсягу доход¡в, що враховуються при визначенн м¡жбюджетних трансферт¡в. Цей показник показуе можливост¡ рег¡ону що-до вид¡лення в бюджет краТни грошових кошт¡в п¡сля задоволення власних потреб. Зменшення показника е негатив-ним явищем. Зробивши розрахунок за вище наведеними формулами, одержано прогнозний обсяг дохода, як враховуються при визначенн бюджетних трансферт¡в новопсковськоТ селищноТ ради на 2011 р. в сум¡ 17866,5 тис.грн.

Висновки. M¡сцев¡ бюджети виконують роль провщника державноТ бюджетноТ пол¡тики на мюцях. За Тх рахунок зд¡йснюeться утримання установ сощально-культурного призначення та надання сощальноТ допомоги найб¡льш неза-хищеним верствам населеня. Видатки цього спрямування займають понад 80% загального обсягу видатюв мюцевих бюджет^ ¡ мають стабтьну тенденц¡ю до зб¡льшення.

У випадку, коли мюцевий бюджет незбалансований, тобто видатки перевищують доходи, виникае потреба ¡ мж бюджетному трансфера. M¡жбюджетн¡ трансферти - кошти, як безоплатно ¡ безповоротно передаються з одного бюджету до ¡ншого.

Формула розподту м¡жбюджетних трансферт¡в надае змоги формувати м¡сцев¡ бюджети на рюних умовах залеж-но вщ суми надходжень подак¡в. Разом з тим, розрахунки за Формулою не враховують вибуття платниюв податюв за базовий перюд, саме тому потр^но вдосконалити формули розпод¡лу трансферт¡в вирюнювання м¡ж державним бюджетом та мюцевими бюджетами щодо забезпечення м^мального р¡вня соц¡альних послуг на одного одержувача, врахувати специфку функц¡онування сощально-культурноТ сфери у м¡стах, селах, селищах, зокрема щтьност насе-лення, унормування штатних одиниць длязаклад¡в соц¡ально-культурного призначення, ктькост с¡льських, селищних та мюьких рад тощо.

Сл¡д ч¡тко визначити на законодавчому рты перел¡к делегованих та самоврядних повноважень, що належать до вщання мюцевого самоврядування, створити ефективну ¡ стаб¡льну систему фшансовоТ п¡дтримки ¡нвестиц¡йноТ дтль-ност¡ оргаыв м¡сцевого самоврядування на основ¡ затверджених програм.

Для досягнення позитивного результату при проведены економнних реформ слщ сформувати ефективну законо-давчу базу та зменшити вплив таких негативних фактора, як бюрократизм, корумпован¡сть державних чиновниюв, асиметричн¡сть розвитку рег¡он¡в.

Л^ература

1. Бюджетний Кодекс Украши №2456-17 вд 8 липня 2010 р.

2. Постанова Кабинету MiiicTpiB Украши "Про затвердження порядку перерахування м1жбюджетних трансферов" №1132 вщ 15 грудня 2010 р.

3. Постанова Ка&нету Miнicтрiв Украши вд 8 грудня 2010 р. №1149 "Деяю питання розпод/лу мiжбюджетних трансферов". [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1149-2010-%EF

УДК 336.226.221

Тучак Т.В.,

к.е.н., доцент кафедри податюв та оподаткування, Нацюнальний уншерситет ДПС УкраТни

ПОДАТКОВА КОНКУРЕНЦ1Я В УМОВАХ ГЛОБАЛ13АЦ11 ТА 1НТЕГРАЦ11

Статтю присвячено до^дженню впливу процеав глобалiзацii та iнтеграцii на полiтику у cферi оподаткування. Окре-слено суть та прояви податковоi конкуренцИ. З'ясовано вiдмiннicть у проявах здоровоi та нездоровоi податковоi конкуренции На приклад бвропейського Союзу розкрито особливост податковоi конкуренцн у сферах прямого та непрямого оподаткування.

Ключовi слова: податкова конкуренщя, глобалiзацiя, iнтеграцiя, л'берал'защя.

Статья посвящена исследованию влияния процессов глобализации и интеграции на политику в сфере налогообложения. Очерчено суть и проявления налоговой конкуренции. Охарактеризовано отличие в проявлениях здоровой и нездоровой налоговой конкуренции. На примере Европейского Союза раскрыто особенности налоговой конкуренции в сферах прямого и непрямого налогообложения.

Ключевые слова: налоговая конкуренция, глобализация, интеграция, либерализация.

The article is an investigation of globalizations and integration processes in the sphere of tax policy. Essences and effects of tax competition are formulated. Differences of manifestations of good and bad competition are displayed. Features of the tax competition under direct and indirect taxation are revealed on the example of the European Union.

Key words: tax competition, globalization, integration and liberalization.

Постановка проблеми. Глобалюацт - процес поглиблення зв'язюв мж рюними краТнами св^у, Тх ¡нтеграцп на економнному, поличному, культурному, технолопчному та ¡нших ртнях. Сучасна модель глобалЬацп фунтуеться в цтому на неол^еральый доктрину котра прийшла на змшу неокейнаансьюй ¡ почала панувати у мжнародних еконо-мнних вщносинах з кшця 1970-х - початку 1980-х роюв. Однак теоретичне визначення та оцшка цього явища перебу-вае на етап наукового осмислення та гострих дискуай. Не до кшця дослдаена природа мвдержавноТ податковоТ конкуренци, як наслщок створення единого свтового ринку без нацюнальних бар'ерт.

Анал1з останых дослщжень i публшацш. У XXI стол¡тт¡ св¡т переживае еру глобалюаци, тому досл¡дження впливу процесс глобал¡зац¡Т та ¡нтеграц¡Т на податкову систему е численними. Зокрема К. I. Швабм, посилаючись на ро-боти В. Танз¡ в¡дносить податкову конкуренцю до одного з чинниюв впливу глобал¡зац¡Т на ф¡нансову систему, так

© Тучак Т.В., 2011

Економнний □¡сник университету | Випуск № 17/2 231

ÔIHAHCÈ, TPO0OBÈÉ OБIГ, КРЕДИТ

звaниx " фicкaльниx тepмiтiв" [7]. Biтчизнянi нayкoвцi Л. Л. Tapaнгyл, З. C. Bapнaлiй, П. B. Meльник тa iн. aкцeнтyють yвaгy нa тому, щo в yмoвax iнтeгpaцiÏ пoдaткoвa кoнкypeнцiя пpoявляeтьcя y фopмi пoдaткoвoÏ кoнвepгeнцiÏ. Haтoмicть в yмoвax глoбaлiзaцiÏ пoдaткoвa кoнкypeнцiя пpoявляeтьcя y фopмi пoдaткoвoÏ лiбepaлiзaцiÏ [б]. Пpoблeмaтикy пoдaт-кoвoÏ кoнкypeнцiÏ y кoнтeкcтi глoбaлiзaцiйниx змiн eкoнoмiки пiднiмaють y cвoÏx пpaцяx A. I. Kpиcoвaтий, C. I. Юpiй тa iншi нayкoвцi. Пpoтe дaнi дocлiджeння e poзpiзнeними i нe cиcтeмaтизoвaними. Boни нe poзкpивaють ycix acпeктiв пpoявy пoдaткoвoÏ кoнкypeнцiÏ в yмoвax глoбaлiзaцiÏ тa iнтeгpaцiÏ.

Мета дocлiджeння. З'яcyвaти cy^ic^ пoдaткoвoÏ кoнкypeнцiÏ, пpoaнaлiзyвaти фopми ÏÏ пpoявy в yмoвax iнтeгpa-цп тa глoбaлiзaцiÏ. Oкpecлити пepcпeктиви для УкpaÏни.

Виклад основного MaTepiaëy. B yмoвax глoбaлiзaцiÏ нaцioнaльнi eкoнoмiчнi cиcтeми пepeплiтaютьcя в eдинiй cвi-товм eкoнoмiцi. Ocнoвними oзнaкaми глoбaлiзaцiÏ е: iнтeгpaцiя pинкiв; взaeмoзaлeжнicть i взaeмoпpoникнeння; тон-дeнцiя дo кoнвepгeнцiÏ; yтвopeння цiлicнoÏ eкoнoмiчнoÏ cиcтeми [б, c.442]. Глoбaлiзaцiя вiдбyвaeтьcя y двox нaпpямкax - ycepeдинy i нaзoвнi. Poзвитoк вcepeдинy oзнaчae, щo пpoцec йдe шляxoм poзшиpeння викopиcтaння iнoзeмниx то-вapiв, кaпiтaлy, тexнoлoгiй. Poзвитoк нaзoвнi cвiдчить пpo пepeвaжнy opieнтaцiю дepжaви нa cвiтoвий pинoк i глoбaль-ну eкcпaнciю фipм. У цьoмy плaнi eкoнoмiчнy глoбaлiзaцiю пpийнятo тpaктyвaти як вищий, бiльш poзвинeний piвeнь iнтepнaцioнaлiзaцiÏ нaцioнaльниx eкoнoмiк тa Ïx poзчинeння в глoбaльнoмy гocпoдapcькoмy мexaнiзмi [В].

Oтжe, в yмoвax глoбaлiзaцiÏ пocилюeтьcя iнтeгpaцiя, щo вiдкpивae дoдaткoвi мoжливocтi cкopиcтaтиcя вигoдaми poзмiщeння кaпiтaлiв i пiдпpиeмництвa зa pyбeжeм. Iнтeгpaцiя - ocнoвaнi нa пpинципi взaeмoвигiднocтi пpoцecи eкoнo-мiчниx взaeмoзв'язкiв, пoлiтичнoÏ взaeмoдiÏ тa coцiaльнoÏ coлiдapнocтi кpaÏн y paмкax мiждepжaвниx coюзiв. Iнтeгpaцiя здiйcнюeтьcя шляxoм yнiфiкaцiÏ нaцioнaльниx фiнaнcoвo-eкoнoмiчниx cиcтeм, cтвopeння cпiльниx нaднaцioнaльниx ш-cтитyтiв (ycтaнoв) i гpoшoвиx фoндiв. Boднoчac iнтeгpaцiя e бap'epoм i cтимyлoм, 6o пpиймae нe вcix пpeтeндeнтiв, a лишe тиx iз ниx, eкoнoмiкa, coцiaльнa cфepa i пpaвoвa cиcтeмa якиx вiдпoвiдaють пeвним дocить виcoким cтaндapтaм.

Paзoм iз тим iнтeгpaцiйнi пpoцecи пiдвищyють чутливють iнвecтицiй i бiзнecy дo oпoдaткyвaння, ocкiльки ypяди oкpeмиx дepжaв лiбepaлiзyють пoдaткoвe зaкoнoдaвcтвo, кepyючиcь пpoтилeжними мoтивaцiями: з oднoгo бoкy нa-мaгaютьcя пpивaбити iнoзeмнi iнвecтицiÏ, a з дpyгoгo - пepeшкoджaють пepeтiкaнню пoдaткoвoÏ бaзи зa кopдoн.

У peзyльтaтi виникae кoнкypeнцiя мiж дepжaвaми y cфepi oпoдaткyвaння. Kлacичнa шкoлa eкoнoмiчнoÏ тeopiÏ пiд кoнкypeнцieю poзyмie пpoцec cyпepництвa, зaвдяки якoмy pинкoвi цши пpямyють дo пpиpoдниx [б, c.39]. Tepмiн " шн-кypeнцiя" пoxoдить вiд лaтинcькoгo "concurrencia", щo oзнaчae зiткнeння. Пo aнaлoгiÏ пoдaткoвa кoнкypeнцiя - цe мiж-дepжaвнa i/aáo мiжpeгioнaльнa бopoтьбa зa eкoнoмiчнi вигоди i зpocтaння пoдaткoвoÏ бaзи, шляxoм cтвopeння пpи-вaбливиx yмoв oпoдaткyвaння для фiзичниx i юpидичниx ociá iнoзeмнoгo пoxoджeння i/a6o пepeмaнювaння плaтникiв пoдaткiв з iншиx тepитopiй cвoeÏ дepжaви. Зoкpeмa, пiдпpиeмcтв тpaнcнaцioнaльниx кopпopaцiй i кoнцepнiв. Цeй пpo-цec мoжe вiдбyвaтиcь y вiдкpитiй a6o пpиxoвaнiй фopмax. У пepшoмy випaдкy ypяди кpaÏн cxвaлюють зaкoни, як cпpя-мoвaнi бeзпocepeдньo нa знижeння пoдaткoвoгo тиcкy, тoбтo дiють вщфито. У дpyгoмy випaдкy, змiни, щo внocятьcя ypядoм нe cтocyютьcя бeзпocepeдньo piвня oпoдaткyвaння, a тopкaютьcя aдмiнicтpaтивниx acпeктiв, тoбтo cпpияють пiдвищeнню eфeктивнocтi пoдaткoвoÏ cиcтeми.

У cyчacниx yмoвax мoбiльнocтi фiнaнcoвoгo кaпiтaлy, цифpoвиx тexнoлoгiй, кoли iнфopмaцiÏ тa гpoшi пepeмiщyють-cя мiж кpaÏнaми швидкo, бeз cyттeвиx тpaнcaкцiйниx витpaт, плaтники пoдaткiв мoжyть oбиpaти для cвoгo peзидeн-cтвa юpиcдикцiÏ з низьким piвнeм пoдaткiв. Biдбyвaeтьcя пoдaткoвa кoнкypeнцiя, нe зaвжди чecнa тa cпpaвeдливa [7, c.139-140]. Гiпoтeтичнo, peзyльтaтoм iнтeгpaцiйниx пpoцeciв мae cтaти пoдaткoвa гapмoнiзaцiя, як пpoяв чecнoÏ пoдaт-кoвoÏ кoнкypeнцiÏ. B yмoвax глoбaлiзaцiÏ вiдбyвaeтьcя пoдaткoвa лiбepaлiзaцiя як пpoяв нeдoбpocoвicнoÏ пoдaткoвoÏ кoнкypeнцiÏ. Bapтo нaгoлocити, щo iнтeгpaцiя пepeдбaчae юpидичнo yзгoджeний пpoцec eкoнoмiчниx зaxoдiв мiж piз-ними дepжaвaми. Глoбaлiзaцiю ж ми тpaктyeмo, як нoвий cтyпiнь poзвиткy цивiлiзaцiÏ, зa якoгo пpoцec iнтeгpaцiÏ мiж дepжaвaми вiдбyвaeтьcя бeзвiднocнo дo Ïx piшeння щoдo yчacтi y цьoмy пpoцeci.

Oтжe, зpocтaючий piвeнь тa ^тон^вн^^ пoдaткoвoÏ кoнкypeнцiÏ мiж piзними кpaÏнaми мoжe нaбyвaти дyaлicтич-ниx фopм. У пepшoмy випaдкy пoдaткoвa кoнкypeнцiя пpизвoдить дo пoдaткoвиx peфopм, шляxoм пoдaткoвoÏ гapмo-нiзaцiÏ (кoнвepгeнцiÏ) - цe тaк звaнa здopoвa кoнкypeнцiя. У дpyгoмy випaдкy вiдбyвaeтьcя нeздopoвa пoдaткoвa шн-кypeнцiя y фopмi пoдaткoвoÏ лiбepaлiзaцiÏ, cвoepiднoгo пoдaткoвoгo дeмпiнгy, eкcтpeмaльним виpaзoм якoÏ е cтвopeн-ня oфшopниx зoн [б, c.447-448]. Miнiмiзyвaти нeгaтивнi нacлiдки тaкoÏ кoнкypeнцiÏ дocить cклaднo, ocкiльки cтaтyc пo-лiтичнoÏ cyвepeннocтi, нeзaлeжнocтi aбcoлютнoÏ á^rnoCTi кpaÏн cвiтy зyмoвлюe тaкoж нaявнicть eкoнoмiчнoгo i пoдaт-кoвoгo cyвepeнiтeтy. Bпливaти нa eкoнoмiчнy пoлiтикy нeзaлeжнoÏ дepжaви мoжнa лишe в мeжax пeвниx мiжнapoдниx кoнвeнцiй, тoбтo oпocepeдкoвaнo [7, c.142-143].

Taким чинoм, в yмoвax eкoнoмiчнoÏ iнтeгpaцiÏ тa глoбaлiзaцiÏ пoдaткoвi pизики мoжyть нaбyвaти мiжнapoднoгo xa-paктepy, пpиймaючи фopмy тaк звaнoÏ мiжнapoднoÏ пoдaткoвoÏ кoнкypeнцiÏ. Звicнo, щo пpи цьoмy oднi дepжaви pизи-кують втpaтити пoдaткoвi нaдxoджeння, a дpyгi мaють шaнc Ïx нapoщyвaти.

Cxoжий пpoцec влacтивий i для фeдepaльниx, i нaвiть для yнiтapниx дepжaв, кoли бiзнecoвi cтpyктypи i/a6o фуп-нi плaтники знaxoдять вигiдним плaтити пoдaтки зa нopмaми, ycтaнoвлeними нa бiльш вигiдниx для ниx yмoвax нa тиx тepитopiяx, куди Ïx пepeмaнюють.

У кpaÏнax, пoдaткoвa cиcтeмa якиx фyнкцioнye зa пpинципaми фicкaльнoгo фeдepaлiзмy, пoдaткoвa кoнкypeнцiя в peзyльтaтi пepeмiщeння oпoдaткoвyвaниx дoxoдiв, мaйнa i влacнocтi мiж oкpeмими aдмiнicтpaтивнo-тepитopiaльними oдиницями виникae i в мeжax oднieÏ дepжaви.

Haпpиклaд, близьш пoлoвини дoxoдiв бюджeтiв штaтiв y C0A фopмyють cпeцифiчнi aкцизи й yнiвepcaльний a^ циз - пoдaтoк з пpoдaж. Ha ocнoвi кyпiвeльнoÏ цiни пoдaтoк cпpaвляють 4б iз б0 штaтiв, (кpiм Aляcки, Дeлaвapa, Mo^ тaни, Hью-Гeмпшиpa, Opeгoнa). Ha пoчaтoк 2010 p. cтaвки знaxoдилиcя в мeжax вiд 2,9% (Koлopaдo) дo В,2б% (Ka-лiфopнiя). B дeякиx штaтax xapчoвi пpoдyкти i лки oпoдaткoвyютьcя зa пoнижeними cтaвкaми 1-2,б%.

Пapaлeльнo з пoдaткoм з пpoдaж збиpaють зa тими ж cтaвкaми cyпyтнiй фicкaльний плaтiж - тaк звaний пoдaтoк

ÖIHAHC^ ГPOШOBИЙ СБ!Г, KPEДИT

нa кopиcтyвaння. Цeй пoдaтoк пocтae y тому випaдкy, кoли тoвapи, зaкyплeнi, cкaжiмo, peзидeнтoм штaтy Texac зa мeжaми Texacy, нaпpиклaд, y штaтi Operon дe нeмae пoдaткy з пpoдaж, a6o в штaтi Meйн, дe cтaвкa пoдaткy з пpo-дaж б%, тoбтo нижчe, нiж y Texaci (б,2б%), викopиcтoвyють i cпoживaють y caмoмy Texaci. B тaкиx випaдкax пpизнa-чeння пoдaткy нa кopиcтyвaння - зpiвняти yмoви oпoдaткyвaння для пoкyпцiв y пeвнoмy штaтi i пpoдaвцiв зa йoгo мe-жaми. Зaвдяки пoдaткy нa кopиcтyвaння мiнiмiзyють пoдaткoвy кoнкypeнцiю мiж штaтaми i зaйвий paз пiдкpecлюють фтн^ву aвтoнoмiю штaтiв.

Oтжe, дo пoдaткoвoÏ кoнкypeнцiÏ мoжyть зaлyчaтиcь як oкpeмi кpaÏни тaк i peгioни y cepeдинi кpaÏни. У зaлeжнocтi вщ цьoгo видiляють вepтикaльнy (мiжypядoвy) тa гopизoнтaльнy (мiждepжaвнy) пoдaткoвy кoнкypeнцiю. Гopизoнтaль-нa пoдaткoвa кoнкypeнцiя вiдбyвaeтьcя мiж piзними кpaÏнaми. Bepтикaльнa пoдaткoвa кoнкypeнцiя - цe бopoтьбa зa poзпoдiл пoдaткoвиx нaдxoджeнь мiж тepитopiями y cepeдинi тиx кpaÏн, дe пoвнoвaжeннями вcтaнoвлювaти пoдaтки кpiм цeнтpaльнoгo нaдiлeнi щe мicцeвi тa peгioнaльнi opгaни влaди.

Baжливo нaгoлocити, щo eкoнoмiчнa iнтeгpaцiя дocяглa нaйдocкoнaлiшиx фopм y Sвpoпeйcькoмy Coюзi (дaлi SC). Ha piзниx cтaдiяx iнтeгpaцiÏ пoдaткoвиx cиcтeм Sвpocoюзy дoмiнyвaли piзнi пiдxoди. Haпpиклaд, пoчинaючи з 1972 p., y вcix кpaÏнax SC, зaпpoвaджeнo пoдaтoк нa дoдaнy вapтicть eдинoгo типу, aлe щe й дoci пoвнoÏ гapмoнiзaцiÏ пoдaт-кoвиx cтaвoк i птьг нe дocягнyтo. He мeнш cклaднo йдe гapмoнiзaцiя нaцioнaльниx cиcтeм пpямиx пoдaткiв. Tyт шж-нa з кpaÏн SC пpиcтocoвye piвeнь i фopми oпoдaткyвaння дo внyтpiшнix yмoв i нaцioнaльниx вигoд y влacнoмy poзy-мiннi, щo нe зaвжди вiдпoвiдae iнтepecaм Sвpocoюзy як цiлoгo, a тaкoж пopoджye шнфлкт iнтepeciв пpи зoвнiшньo-eкoнoмiчнiй взaeмoдiÏ пapтнepiв з кpaÏн з piзними пoдaткoвими peжимaми.

Фopмyвaння митнoгo шюзу, cтвopeння якoгo пocлyжилo cтapтoм для iнтeгpaцiÏ, бyлo зaвepшeнe пpoтягoм пepшo-гo дecятилiття icнyвaння SEC (19бВ-19бВ pp.). Пpoтe, митo з iмпopтoвaниx нa тepитopiю SC тoвapiв, я^ пepepaxoвy-ють y бюджeт SC, пopoджye кoнфлiкт iнтepeciв, ocкiльки мae диcкpимiнaцiйний xapaктep пo вiднoшeнню дo дepжaв SC з вeликими oбcягaми iмпopтy з кpaÏн, щo нe мaють члeнcтвa в SC. Haйпepшe цe вiднocитьcя дo BeликoÏ БpитaнiÏ, кoтpa збepiгae тpaдицiйнi eкoнoмiчнi зв'язки ocoбливo щoдo iмпopтy cиpoвини тa xapчoвoÏ пpoдyкцiÏ з кpaÏнaми Бpи-тaнcькoÏ cпiвдpyжнocтi нaцiй - cвoÏми кoлишнiми дoмiнioнaми i кoлoнiями.

HaáaraTO cклaднiшoю виявилacя oптимiзaцiя cпiввiднoшeння пpямиx i нeпpямиx пoдaткiв. Oднa з пpoблeм пoлягae в тoмy, щo пpямi пoдaтки в тiй Ïx чacтинi, тягap якoÏ нe вдaeтьcя кoмпeнcyвaти пoдiбнo нeпpямим пoдaткaм зa paxy-нoк пiдвищeння цiн, для бiзнecy piвнoзнaчнi витpaтaм виpoбництвa з вiдпoвiдним нeгaтивним впливoм нa виpoбниц-твo й peaлiзaцiю пpoдyкцiÏ. B тaкoмy paзi пopiвнянa кoнкypeнтocпpoмoжнicть y взaeмнiй тopгiвлi вiднocнo вищa y ™x кpaÏнax, дe piвeнь пpямиx пoдaткiв нижчий вiд iншиx.

Пщ кyтoм зopy дiÏ нeпpямoгo oпoдaткyвaння в бiльш нeвигiднoмy cтaнoвищi пpи зoвнiшньoтopгoвeльний oпepaцiяx, щo дyжe вaжливo в мeжax SC, пapaдoкcaльним чинoм oпиняютьcя кpaÏни, дe piвeнь нeпpямиx пoдaткiв нижчий вiд ш-шиx. Цeй eфeкт oдepжaв нaзвy пapaдoкcy нeпpямoгo oпoдaткyвaння. Йoгo cyть: чим вищi зa iншиx piвниx yмoв cтaв-ки aкцизiв i ПДB, тим вищa кoнкypeнтoздaтнicть тoвapiв дaнoÏ кpaÏни.

B cилy нeзaвepшeнocтi пpoцecy гapмoнiзaцiÏ пoдaткiв зaлишaютьcя icтoтнi poзбiжнocтi нopм oпoдaткyвaння мiж кpaÏнaми Sвpocoюзy, ocoбливo вiдчyтнi в yмoвax вiльнoгo pyxy кaпiтaлiв, тoвapiв i poбoчoÏ cили в мeжax SC. Ta^ нay-кoвцi з Iнcтитyтy coцiaльниx дocлiджeнь iм. Maкca Плaнкa (Hiмeччинa) cepйoзнy пpoблeмy iнтeгpaцiÏ вбaчaють в юну-вaннi мiждepжaвнoÏ пoдaткoвoÏ кoнкypeнцiÏ, кoтpa cпpичиняe знижeння cтaвoк пoдaткy нa пpибyтoк кopпopaцiй i пo-дaткy з дoxoдiв фiзичниx ociá. Tим caмим кoнкypeнцiя шкoдить нaпoвнeнню дepжaвниx бюджeтiв члeнiв SC i cтaвить нaцioнaльнi ypяди в двoзнaчнy пoзицiю вiднocнo iнтeгpaцiйниx зycиль пo гapмoнiзaцiÏ пoдaткiв.

Sвpoкoмiciя нaгoлoшye нa бaжaнocтi гapмoнiзaцiÏ нopм oпoдaткyвaння бiзнecy (пpибyткy кopпopaцiй i дивiдeндiв aкцioнepiв) з тиx мipкyвaнь, щo бeз гapмoнiзaцiÏ кpaÏни з нижчими cтaвкaми кopпopaтивнoгo пoдaткy пepeкaчyють га-п^ли з кpaÏн з вищими cтaвкaми, тoбтo кopиcтyютьcя вигoдaми нecпpaвeдливoÏ кoнкypeнцiÏ.

Oднaк, icнye i пpoтилeжнa точга зopy. Apгyмeнт вaгoмий - мiждepжaвнa кoнкypeнцiя в cфepi oпoдaткyвaння тaкa ж блaгoтвopнa, як i кoнкypeнцiя взaгaлi, дo тoгo ж знижуе мapнoтpaтcтвo бюджeтниx кoштiв i диcциплiнye пoлiтикiв. Ha думку дeякиx зaxiдниx eкoнoмicтiв, пoвнa гapмoнiзaцiя пoдaткiв, пpoвeдeнa opгaнaми SC, пo cyтi oзнaчaлa б cтвopeн-ня y мeжax Sвpocoюзy cвoгo poдy "пoдaткoвoгo кapтeлю" (дoмoвлeнicть), тoдi як вiльнa мiждepжaвнa пoдaткoвa шн-кypeнцiя caмa coáoio, "пpиpoдним" шляxoм зaбeзпeчить зближeння пoдaткoвиx cтaвoк нa Ïx нижчoмy piвнi.

У пpинципi дo гapмoнiзaцiÏ piзниx, xoч i oднoтипниx зa oзнaкaми pинкoвoÏ eкoнoмiки i дeмoкpaтичнo-пpaвoвoÏ дep-жaвнocтi фiнaнcoвиx cиcтeм, icнye тpи фyнкцioнaльниx пiдxoди. Пo-пepшe, бepeтьcя зa взipeць oднa з нaцioнaльниx cиcтeм дepжaвниx фiнaнciв, шляxoм внeceння змЫ i пoпpaвoк пiд нeÏ "пiдгaняютьcя" вci iншi фiнaнcoвi cиcтeми. Пo-дpyгe, мoжнa cклacти пeвнy "iдeaльнy" мoдeль фiнaнcoвoÏ cиcтeми i нa ÏÏ ocнoвi пepepoбляти пapaмeтpи й eлeмeнти icнyючиx фiнaнcoвиx cиcтeм. Пo-тpeтe, гapмoнiзaцiя мoжe йти нaчeбтo caмoпливoм зa зaкoнaми вiльнoÏ кoнкypeнцiÏ мiж cпiвicнyючими фiнaнcoвими cиcтeмaми. З Ïx чиcлa видiляeтьcя нaйдocкoнaлiшa, якa i CTae ocнoвoю для гapмoнi-зaцiÏ. B Sвpocoюзi, нa нaш пoгляд, знaйшли зacтocyвaння змiшaний мeтoд гapмoнiзaцiÏ, щo пepeдбaчae викopиcтaн-ня кoмбiнaцiÏ пpийoмiв, зaпoзичeниx iз ycix пiдxoдiв.

Oтжe, вибip мiж пepeвaгaми гapмoнiзaцiÏ чи кoнкypeнцiÏ пoдaткiв щe диcкyтyeтьcя. Пocтaвлeнa нa пopядoк дeнний щe Pимcьким дoгoвopoм 19б7 p. гapмoнiзaцiя пoдaткiв нe зaвepшeнa в ^лу icнyючoгo кoнфлiктy iнтepeciв. Якщo кpa-Ïнaм з вeликoю мoбiльнicтю гап^лу i виcoким piвнeм йoгo oпoдaткyвaння, нaпpиклaд Hiмeччинi, гapмoнiзaцiя з пoни-жeнням пoдaткy нa кopпopaцiÏ вигiднa, тo кpaÏни з yœe низьким piвнeм пoдaткy нa пpибyтoк, нaпpиклaд Ipлaндiя, вкpaй нeзaцiкaвлeнi в тaкiй гapмoнiзaцiÏ cтaвoк.

Heзвaжaючи нa пpaвилa CвiтoвoÏ opгaнiзaцiÏ тopгiвлi щoдo дoтpимaння нeдиcкpимiнaцiйниx i нeпpoтeкцioнicтcькиx пoдaткoвиx peжимiв, зaклики yтpимyвaтиcя вiд тopгoвиx вй i peпpecивниx зaxoдiв нeбeзпeки й pизики пoдaткoвoÏ кoнкypeнцiÏ нe зникли. Boни виникaють в cилy вcтaнoвлeння з мeтoю зaлyчeння iнoзeмниx iнвecтицiй пiльгoвиx плo-cкиx i/a6o пoнижeниx cтaвoк, пepeвoдy пiдпpиeмcтв i oпoдaткoвyвaниx пpибyткiв y oфшopи.

Ф1НАНСИ, ГРОШОВИЙ ОБ1Г, КРЕДИТ

Висновки. Чим вищий р1вень ¡нтеграцп нацюнальноТ економки у мжнароды економны вщносини, тим бтьший вплив на неТ мають процеси, що в¡дбувaються в свтевм eконом¡ц¡. Податкову конкуpeнц¡ю нap¡вн¡ з електронною ко-мepц¡eю, трансфертним цЫоутворенням, офшорними ф¡нaнсовими центрами можна вщнести до одного з чинник¡в впливу глобалюаци на податкову систему.

3 огляду на складний характер мвдержавних взаемовщносин у межах бвросоюзу, на непрост обставини форму-вання й витрачання бюджету бвросоюзу, новим краТнам, що прагнуть приеднатися до SC, потр^ы знaчн¡ зусилля аби призвичаТтися до норм ¡ процедур Sвpосоюзу.

Перед сучасною УкраТною проблема мвдержавноТ податковоТ конкуpeнц¡Т поки що гостро не стоТть. Але вона бу-де посилюватися по м¡p¡ все бтьшого втягнення нaц¡онaльноТ eконом¡ки в процеси глобалЬацп та ¡нтeгpaц¡Т.

Л1тература

1. Налогообложение: теории, проблемы, решения/[В. П. Вишневский, А. С., А. С. Веткин, Е. Н. Вишневская и др.]. - Донецк: ДонНТУ, ИЭП НАН Украины, 2006. - 504 с.

2. Система податкових пльг в Укра/н1 у контекстi европейського досв^ду / [Соколовська А.М., бфименко Т.1., Лун1на 1.0. та н.]. - К.: НДФ1, 2006. - 320 с.

3. Захаров А.С. Налоговое право ЕС: актуальные проблемы функционирования единой системы /А.С. Захаров. - М.: Волтерс Клувер, 2010. - 672 с.

4. Ю^й С.1. Сучаснi тенденцИ розвитку европейського оподаткування та новЬня парадигма податковоi полiтики Украши: монограф. / С.1. Юрiй, А.1. Крисоватий, Т.В. Кощук. - Тернопль: ТНЕУ, 2010. - 292 с.

5.Податкова пол'пика Украши: навч. поаб / П.В. Мельник, З.С. Варналй, Л.Л. Тарангул [та ш.]; за ред. П.В. Мельника. - К.: Знання Украши, 2010. - 505 с.

6.Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе / М. Блауг; [пер. с англ.]. - М.: Дело ЛТД, 1994. - 720 с.

7.Швавй К.1. Вплив глобалiзацil на систему оподаткування та податкову полiтику Украши [Електронний ресурс] / К.1. Швабiй // Стратегiчнi прiоритети. - 2009. - №1(10). - С.137 - 144. - Режим доступу: http://www.old.niss.gov.ua/bo-ok/StrPryor/10/17.pdf

8. Герасименко Петро Глобал'защя як феномен сучасност [Електронний ресурс] / П. Герасименко // Укра1нська правда в'щ 02.09.2009. - Режим доступу: http://www.epravda.com.Ua/publications/2009/09/2/205852/

9.Ganghof S., Genschel P. Taxation and Democracy in the EU / S. Ganghof, P. Genschel. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.mpi-fg-koeln.mpg.de/pu/mpifg_dp/dp07-2.pdf

УДК 339.732(477)

Владичин У.В.,

к.е.н., доцент кафедри банювського i страхового 6i3Hecy Льв1вського нацюнального ушверситету ¡мен 1вана Франка

0С0БЛИВ0СТ1 РЕГЛАМЕНТАЦ1ЙН0Г0 МЕХАН13МУ В1ДКРИТТЯ ТА ФУНКЦ10НУВАННЯ БАНК1В 3 1Н03ЕМНИМ КАП1ТАЛ0М В УКРА1Н1

У статт1 висвЬлено ochobhî орган1зашйн1 засади створення структурних пщроздмв ¡ноземних банюв в Украш1. Виз-начен1 ключовi поняття ¡ноземного банювництва. До^джено особливост та суперечност процесу вщкриття та роз-криття ¡нформацИ щодо власност банкв з ¡ноземним капралом в Укра/Hi.

Ключовi слова: банк з ¡ноземним капталом, ¡ноземний банк, дочiрня структура ¡ноземного банку, фЫя ¡ноземного банку, представництво ¡ноземного банку.

В статье отображено основные организационные засады создания структурных подразделений иностранных банков в Украине. Определены ключевые понятия иностранной банковской деятельности. Исследовано особенности и противоречия процесса открытия и раскрытия информации о собственности банков с иностранным капиталом в Украине.

Ключевые слова: банк с иностранным капиталом, иностранный банк, дочерняя структура иностранного банка, филиал иностранного банка, представительство иностранного банка.

In the article the author considers the main principles of creation of the foreign banks in Ukraine. The most important concepts of foreign banking are defined. Peculiarities and contradictions the process of opening and disclosure of information about ownerships of banks with foreign capitals in Ukraine are investigated.

Key words: bank with foreign capital, foreign bank, wholly-owned subsidiary, subsidiary of a foreign bank.

Вступ. Активюацт потоюв кагмталт Miœ краУнами та формування банювських систем за участю ¡ноземних ¡нвесто-рт вимагае посиленоУ уваги до оргаызаци та врегулювання порядку створення банювських установ у приймаючих краУнах. Вимоги, як ставлять наглядов¡ та регулюю^ органи до банювських структурних пщрозд^в, часто можуть бути суперечливими, що негативно вщображаеться на ефективносп вкладення ¡ноземних катталю та розвитку банювництва в цтому. Значну увагу у цьому контекст потр^но придтити визначенню власност банювських установ з ¡ноземним капралом, як функцюнують в УкраУ'ы, осктьки недосконалють в^чизняного законодавства, низька ¡нвестицй на привабливють, корупцы та забюрократизованють спричиняють пщвищення ризиюв ведення банювського бюнесу та негативно позначаються на стабтьносп та розвитку економки краУни.

Анал1з останых дослщжень i публшацш. Дослдаенням проблем розвитку банювських систем та впливу на них ¡ноземних катталю придтяли увагу як в^чизняы, так ¡ заруб^ы науковцг Зокрема, А. Абалкша, О. Барановський, А. Верников, В. Геець, О. Дзюблюк, О. КаширЫа, М. Козорю, Т. Смовженко, Т. Стубайло, Д. ТулЫ, В. Фурсова,

234 Економ1чний вюник ушверситету | Випуск № 17/2

© Владичин У.В., 2011

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.