CC BY
31
© Л. Ф. Каськова, Л. I. Амосова, О. Е. Бережна, Ю. I. Солошенко, Н. А. Моргун УДК 616. 314. 13-003. 6-053. 5-07
Л. Ф. Каськова, Л. I. Амосова, О. Е. Бережна, Ю. I. Солошенко, Н. А. Моргун
ПОЧАТКОВ1 ФОРМИ ФЛЮОРОЗУ ЗУБ1В - Л1КУВАТИ ЧИ Н1?
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава)
Дана робота е фрагментом НДР «Удосконалити методи профiлактики та л^вання основних стома-тологiчних захворювань у дтей i3 факторами ризи-ку», № державно! реестрацiI 0111U006760.
Вступ. Актуальнiсть флюорозу обумовлюеться значним поширенням даного захворювання терито-рiею Украши не лише в регiонах i3 пiдвищеним умю-том фтору в питнм водi, але i в мюцевостях i3 оптимальною, i, навiть, зниженою концентрацiею цього мiкроелементу у водяних джерелах [2, 3, 5].
1снуе думка, що немае сенсу лкувати початковi форми флюорозу зубiв, оскiльки вони самi по ^6i зникають з плином часу [7]. Але дослщжень, якi б довели, що Ц флюорознi ураження емалi зникають, тому що «самовилковуються», а не тому, що пере-ходять у важчi форми, не проводилось.
Мета дослщження. Вивчити динамiку нелкова-них флюорозних уражень постмних зубiв у школярiв м. Полтави i довести, що початковi форми флюорозу не слщ залишати без л^вання.
Об'ект i методи дослщження. Для виршення поставленого завдання проведене дослщження 80 рiзцiв верхньо! щелепи з проявами початкових форм флюорозу у 20 учыв 1 - 3 клаЫв середнiх загально-освггых шкiл, якi належать до 1 та 2 груп здоров'я i проживають у Ки1вському районi м. Полтава в одна-кових сощально- побутових умовах. Вибiр тако! вко-во! групи був обумовлений термшами прорiзування зубiв та ствердженням про те, що юнцеве дозрiван-ня емалi особливо iнтенсивно вiдбуваеться протя-гом першого року пiсля прорiзування зуба [4].
Обстеження дiтей проводилося на базi Полтав-сько! мюько! дитячо! кл^чно! стоматолопчно! пол^ клшки i включало опитування та кгмычну оцiнку стану органiв порожнини рота.
Пщ час збору скарг i анамнезу з'ясовували мiсце народження, мюце i умови проживання дитини, джерело водопостачання, характер вигодовування, перенесенi та супутн захворювання, вщвщуван-ня дошктьних закладiв. Особливу увагу придтя-ли оздоровчим заходам (сезоны ви!зди на лто) та анамнезу щодо профтактики флюорозу зубiв.
Оцiнку проявiв флюорозу зубiв проводили згiдно з критерiями Dean, як рекомендовано експертами ВООЗ [6]. Реестра^ю флюорозу вiд 0 до 5 проводили на пiдставi оцЫки за критерiями (балами) Dean
двох найбтьш уражених зубiв. Визначення площi крейдяних плям проводили запропонованим нами способом [1]. При цьому початковими вважали дуже легк форми флюорозу, коли крейдян змЫи емалi займали менше 25 % зубно! поверхнi - 2 бали, та легю - з ураженням вщ 25 % до 50 % поверхн зуба -3 бали.
Критерieм полтшення стану уражено! емалi вва-жалося зникнення або зменшення розмiрiв крейдяних плям. Критерieм попршення стану вважалося збiльшення розмiрiв уражено! флюорозом емал^ виникнення нових крейдяних плям, тгментаци або ерозм. За стаб!тзаци процесу розмiр флюорозних плям, !х колiр та цiлiснiсть емалi не змiнювались.
Отриманi данi оброблялися методом варiацiйно! статистики. Оцiнка вiрогiдностi рiзницi показникiв проводилась за методом рiзниць. Вiдмiнностi вва-жалися за вiрогiднi при р<0,05.
Результати дослщжень та Ух обговорення. Спостереження протягом двох роюв за динамкою нелкованих флюорозних уражень iз плином часу показало наступне. За перший рк спостереження полтшення стану уражено! флюорозом емалi не за-реестроване в жодному зубк Стабiлiзацiя була ви-явлена у 45,0 ± 5,6 % зубiв, серед яких дуже легкий флюороз був раыше дiагностований у 30,0 ± 5,1 % зубiв, легкий - у 15,0 ± 3,9 % зубiв. Попршення стану уражено! флюорозом емалi дiагностувалося у 55,0 ± 5,6 % зубiв. З них 20,0 ± 4,5 % спочатку мали дуже легкий флюороз, а 35,0 ± 5,3 % - легкий. Попршення проявлялося не лише збтьшенням роз-мiрiв флюорозних плям у 20,0 ± 4,5 % зубiв, але й появою у 10,0 ± 3,4 % з них нових крейдяних плям, у 10,0 ± 3,4 % - тгментаци, а у 15,0 ± 3,9 % - навггь де-структивних змш поверхнi емалi.
За другий рк спостереження полтшення стану флюорозних уражень також не дiагностувалося в жодному зубг Стабiлiзацiя флюорозу, порiвня-но з даними першого року, вiрогiдно зменшилася (р < 0,001) i була виявлена лише у 18,8 ± 4,4 % зубiв. Погiршення стану уражено! флюорозом емалi було зареестроване вже у 81,3 ± 4,4 % зубiв, що в 1,48 разiв бiльше, ыж за перший рiк спостереження (р < 0,001). При цьому виникнення нових крейдяних плям дiагностовано у 17,5 ± 4,3 %, тгментаци
- у 21,3 ± 4,6 %, а деструктивних змнн - у 27,5 ± 4,9 % зубiв вiдносно початкових даних.
Отже, якщо дiти залишаються мешкати у зон ендемiчного флюорозу, то без л^вання (вторинно! профiлактики) дуже легкi та легк форми захворю-вання вже через 1 - 2 роки переходять у бтьш важчi форми, а у шосто! частини дггей на уражених зубах з'являютыся новi осередки флюорозу.
Висновки. По мiрi зростання вiку дiтей почат-ковi форми флюорозу у них зникаюты не тому, що
«самовилiковуються», а тому, що трансформуються у бтыш важчi форми, що диктуе необхщнюты прове-дення вторинно! профiлактики флюорозу якомога ранше пiсля прорiзування зубiв.
Перспективи подальших дослiджень. Проведен нами дослщження спонукаюты до розробки та впровадження у практичну охорону здоров'я спо-собiв вторинно! профтактики флюорозу постiйних зубiв.
Лiтература
1. Амосова Л. I. Споаб визначення площ1 флюорозних I кар1озних плям емал1 та Ух динам1ки / Л. I. Амосова, Н. Г. Старщина // Сучасш п1дходи до л1кування та проф1лактики основних стоматолопчних захворюваны: матер1али Всеукра'Унсько'У науково-практично'У конференцп. - 1вано-Франк1всык, 2003. - С. 35-36.
2. Безвушко 6. В. Забруднене довюлля як фактор ризику виникнення флюорозу зуб1в у д1тей / 6. В. Безвушко // Новини стоматологИ'. - 1999. - № 3. - С. 41-42.
3. Касыкова Л. Ф. Обфунтування диференцмованого пщходу до вторинно'' профтактики флюорозу постмних зуб1в у д1тей / Л. Ф. Касыкова, I. О. Падалка, Л. I. Амосова, Н. А. Моргун, О. Е. Абрамова, Ю. I. Солошенко // ПрофУпактична та дитяча стоматолопя. - 2011. - № 1 (4). - С. 37-41.
4. Марченко А. В. Патоморфолопчш пщходи щодо л1кування флюорозу зуб1в / А. В. Марченко, Н. М. !ленко, Е. В. Н1кол1шина // Укра'Унський стоматолопчний альманах. - 2000. - № 1. - С. 5-6.
5. Николишин А. К. Флюороз зубов. Ч. I. Биология тканей зуба при фтористой интоксикации / А. К. Николишин. - Полтава: Полтава, 1995. - 69 с.
6. Стоматологические обследования: основные методы; пер. с англ. А. Г. Колесника. - [3-е изд.]. - Женева : ВОЗ, 1989. -62 с.
7. Фёдоров Ю. А. Особенности диагностики и новые принципы лечения некариозных поражений зубов / Ю. А. Фёдоров, В. А. Дрожжина, П. М. Чернобыльская, Н. В. Рубежова // Новое в стоматологии. - 1996. - № 3. - С. 10-12.
УДК 616. 314. 13-003. 6-053. 5-07
ПОЧАТКОВ1 ФОРМИ ФЛЮОРОЗУ ЗУБ1В - Л1КУВАТИ ЧИ Hi?
Каськова Л. Ф., Амосова Л. i., Бережна О. Е., Солошенко Ю. i., Моргун Н. А.
Резюме. Якщо дiти залишаються мешкати у зон ендемiчного флюорозу, то без лкування (вторинно! профтактики) дуже легк та легк форми захворювання вже через 1 - 2 роки переходять у бтыш важчi форми, а у шосто! частини дггей на уражених зубах з'являютыся новi осередки флюорозу.
По мiрi зростання в^ дтей початковi форми флюорозу у них зникаюты не тому, що «самовилковуютыся», а тому, що трансформуютыся у бтыш важчi форми, що диктуе необхщнюты проведення вторинно! профтактики флюорозу якомога ранше пюля прорiзування зубiв.
Ключовi слова: дiти, флюороз зубiв, початковi форми, лкування.
УДК 616. 314. 13-003. 6-053. 5-07
НАЧАЛЬНЫЕ ФОРМЫ ФЛЮОРОЗА ЗУБОВ - ЛЕЧИТЬ ИЛИ НЕТ?
Каськова Л. Ф., Амосова Л. И., Бережная Е. Э., Солошенко Ю. И., Моргун Н. А.
Резюме. Если дети остаются житы в зоне эндемического флюороза, то без лечения (вторичной профилактики) очены легкие и легкие формы заболевания уже через 1 - 2 года переходят в более тяжелые формы, а у шестой части детей на пораженных зубах появляются новые очаги флюороза.
По мере увеличения возраста детей началыные формы флюороза у них исчезают не потому, что «самоизлечиваются», а потому, что трансформируются в более тяжелые формы, что диктует необходимосты проведения вторичной профилактики флюороза как можно раныше после прорезывания зубов.
Ключевые слова: дети, флюороз зубов, началыные формы, лечение.
UDC 616. 314. 13-003. 6-053. 5-07
Initial Forms of Dental Fluorosis - to Treat or Not?
Kaskova L. F., Amosova L. I., Berezhnaja O. E., Soloshenko Yu. I., Morgun N. A.
Abstract. Relevance of fluorosis is caused by a significant spread of disease through Ukraine not only in regions with a high content of fluoride in drinking water, but also in areas with optimal and even reduced concentration of trace elements in water sources.
There is an opinion that it makes no sense to treat the initial forms of dental fluorosis, as they themselves disappear over time. But studies that have proven that these enamel fluorosis lesions disappear, because "self-healing" and not because they are moving in a more severe form, was conducted.
The purpose of the investigation. To study the dynamics of untreated fluorosis lesions of permanent teeth of schoolchildren in the city of Poltava and prove that the initial form of fluorosis should not be left untreated.
Object and methods. To solve this problem our study of 80 maxillary incisors with signs of early forms of dental fluorosis in 20 pupils 1 - 3 classes of secondary schools that belong to health groups 1 and 2 and living in the Kiev region of Poltava in the same social conditions . The choice of this age group was due to the timing of teeth eruption or statement that the final maturation of enamel occurs most intensively during the first year after the eruption of the tooth.
A survey of children conducted at the Poltava City Children's Clinical dental polyclinic and included a survey and clinical assessment of the oral cavity.
While collecting complaints and anamnesis find out the place of birth, place and conditions of residence of the child, a source of water, the nature of feeding, transferred and co morbidities, visiting kindergartens. Particular attention is paid to health measures (seasonal trips in the summer) and a history of prevention of dental fluorosis.
Assessment manifestations of dental fluorosis was performed according to the criteria of Dean, as recommended by WHO experts. Registration of fluorosis from 0 to 5 based on the evaluation conducted by the Dean criteria (points) two most affected teeth. Determination of the chalk area smudges conducted our proposed method. The initial thought is very mild fluorosis when chalky enamel changes took less than 25 % of tooth surfaces - 2 points, and easy - with lesions from 25 % to 50 % of the surface of the tooth - 3 points.
The criterion for the improvement of the affected enamel was considered disappearance or reduction in size chalk stains. The criterion of degradation was considered to increase the size of the affected fluorosis enamel, appearance of new chalky spots, pigmentation or erosion. During the process stabilization the size of fluorosis patches, color and integrity of the enamel did not change.
During the first year of observation improvement of the affected fluorosis enamel is not registered in any tooth. Stabilization was found in 45,0 ± 5,6 % of the teeth, including very light fluorosis which was previously diagnosed in 30,0 ± 5,1 % of the teeth, light - to 15,0 ± 3,9 % of the teeth. The deterioration of the affected fluorosis enamel diagnosed in 55,0 ± 5,6 % of the teeth.
For the second year observation improvement of fluorosis lesions diagnosed as not in any tooth. Stabilization of dental fluorosis, compared to the first year, decreased significantly (p < 0. 001) and was detected only in 18,8 ± 4,4 % of the teeth.
So if children are to live in the endemic fluorosis area, without treatment (secondary prevention) are very light and light forms of the disease within 1 - 2 years pass in a heavier form, and in the sixth of children in the affected teeth, there are new focuses of fluorosis.
Key words: children, fluorosis of teeth, initial forms, treatment.
Рецензент - проф. Н/кол/шин А. К.
Стаття надшшла 10. 02. 2014 р.
