CC BY
0MEDICAL SCIENCES
ПОБУДОВА РЕЗУЛЬТУЮЧИХ ТАБЛИЦЬ ДЛЯ РЕАЛВАЦП АЛГОРИТМУ ЗНАХОДЖЕННЯ М1НШАЛЬНО1 В1ДСТАН1 ДО ПАТЕРН1В НА БАЗ1 ПРОВЕДЕННЯ
ДИСПЕРС1ЙНОГО АНАЛ1ЗУ
Войник Б.О.
Студент 4-го курсу НТУУ «КП1 м. 1горя Сгкорського»
CONSTRUCTING RESULT TABLES FOR REALIZATION ALGORITHM OF FINDING MINIMUM PATH TO CLUSTER ON THE BASIS OF DISPERSION ANALYSIS
Voinyk B.O.
Student of the 4th year of NTUU «Igor Sikorsky KPI»
Анотащя
Проведено дисперсшний аналiз з попередшм amni30M даних за допомогою виводу описових статистик. На базi дослщження побудовано результуючi таблищ, що направленi на реалiзацiю алгоритму знахо-дження мiнiмальноi вiдстанi до патершв.
Abstract
A dispersion analysis with a preliminary analysis of data was carried out using the output of the description of statistics. On the basis of the study, constructed result tables, aimed at implementing the algorithm for determining the minimum distance to the patterns.
Ключов1 слова: дисперсшний аналiз, описовi статистики, мшмальна вщстань, квадрат евктдово! ввдсташ, функщональш проби, типи реакцш
Keywords: dispersion analysis, descriptive statistics, minimum distance, square of the Euclidean distance, functional tests, types of reactions
Вступ
Iснуючi методи визначення реакцiй на тестове навантаження в наш час бшьше не передбачають аналiз та проведения неприемних медичних процедур. Важливим iнструментом, що забезпечуе здо-ров'язберiгаючу спрямованiсть занять людини фiзичними вправами, е самоконтроль. Самоконтроль людини - це регулярне використання ним низки простих прийомiв для самоспйного спосте-реження за змшою стану свого здоров'я i фiзичного розвитку пiд впливом занять фiзичними вправами [1]. З об'ективних ознак при самоконтролi реестру-ються частота пульсу, вага, потовидшення, данi сшрометрп, дiнамометрii, визначаеться частота ди-хання. Для оцiнки реакцiй простiше всього скори-статись функцiональними пробами. Найзручшшою з них вважаеться проба Мартше [2].
Обсяг та штенсивнють фiзичного навантаження, що проводяться на заняттях з фiзичноi' куль-тури, повиннi вiдповiдати можливостям студента i його стану здоров'я. Стан фiзичного здоров'я може змiнюватися протягом перiоду навчання не тiльки в позитивну, але й у негативну сторону. Саме тому необхщно мати достовiрну iнформацiю щодо фун-кцiонального стану.
Метою роботи е зведення даних дослiдження до компактно! таблищ для подальшого використання !х для алгоритму виведення оптимального па-терну, визначеного на базi квадрату евклiдовоi вщ-станг
Матер1али та методи досл1дження
Для дослвдження було використано базу даних студенпв 1-2 курсу Нацiонального техшчного унь верситету Украши "Кшвський полггехшчний ш-ститут iM. 1горя Сшэрського". База даних мiстить 1495 спостережень, з яких 669 жiночоi стал та 826 чоловiчоi, а також 323 кiлькiсних показникiв, що вь дображають фiзичний стан пацieнтiв.
В дослщження були включенi данi 826 обсте-жених чоловiкiв. Кластерний аналiз був проведений Настенко £.А. та Носовець О.К., згiдно з !хшми даними всiх чоловiкiв було подшено на 7 кластерiв.
Результати дослщження
Надання правильно! оцiнки функщонального стану та здiбностей людини е одним iз важливих за-вдань лiкарського контролю. Оцiнка функщональ-ного стану оргашзму спираеться на функщональну дiагностику, яка е спецiальним роздш у медицинi.
Але, зазвичай, аналiз бiльшостi функцюналь-них показнишв часто проводиться в сташ вщнос-ного спокою, що е, частше за все, не досить шфор-мативно.
Функщональна дiагностика мае також на меп аналiз механiзмiв, що приводять до змiн у функщо-нуванш органiв i систем пiд впливом рiзноманiтних факторiв. Для надання достовiрноi, а головне, об'ективно! оцiнки функщональних можливостей, важливим фактором е вивчення реакци органiв та систем li органiзму на будь-який вплив. Саме для досягнення цiеi мети використовують рiзнi тести або функцiональнi проби при проведення функцiо-нального обстеження.
Зпдно з функцюнальними пробами можна ви-дiлити 5 основних титв реакцй' ССС: нормототч-ний, гшотошчний, гiпертонiчний, диастонiчний та схвдчастий.
Таблиця 1 Типи реакцiй серцево-судинно! системи
Одшею з найбiльш розповсюджених проб е проба Мартiне. Проба Мартше-Кушелевського (20 присiдань за 30 сек.). Для дост^рносп даних за-мiри ввдбуваються в положеннi сидячи. У студента, що проходить дослiдження, перед початком тесту на навантаження, вимiрюють значения АТС, АТД та ЧСС в сташ спокою. Щоб визначити вищезазна-ченi данi необхвдно скористатися тонометром: ав-томатичним, напiвавтоматичним чи ручним. При використаиш напiвавтоматичного тонометру необидно закрiпити манжет на лiве плече та приблизно через хвилину почати вимiрювання показникiв. Частоту серцевих скорочень шдраховують за 10-ти сек. iнтервали часу до тих тр, поки не буде отри-мано три однаковi цифри пвдряд, у тому випадку, коли замiр ЧСС не передбачений функщями тонометру. Отриманi результати рееструють до лшар-сько-контрольно! картки. Наступним кроком е ви-конання фiзичного навантаження, що полягае у два-дцяти присiданнях за пiв хвилини. Слад зазначити, що при виконанш вправи руки потрiбно витягнути перед собою на рiвнi очей. Шсля закiичения вико-наиия фiзичних вправ, студент переходить до сидя-чого положения, у якому на першш хвилинi пiсля навантажения протягом 10 сек. у нього замiряють пульс, а протягом наступних 40 сек - показники ар-терiального тиску. На остнаннiх 10-ти сек першо! та на другiй, третiй хвилинах пiсля наваитаження знову щдраховують ЧСС до тих тр, поки вш не по-вернеться до рiвия, що був у стаиi спокою. Слад зазначити, що пульс мае бути однаковим та повторю-ватися тдряд три рази. У випадку, коли частота пульсу тсля 3-х хвилин пiсля навантажения не по-вернулася до значения, зареестрованого в стаиi спокою, то ввдновлювальний перiод слад вважати неза-довiльним. У такому разi подальший пiдрахунок ЧСС не мае сенсу [3].
Пробу Мартше доцiльно застосовувати, коли необхщно провести обстеження велико! шлькосп осiб, серед яких видiляють людей, що займаються фiзичними вправами, оск1льки проба е легкою у за-стосуваннi та не потребуе складно! техиiки. В ме-дичних центрах проба може бути застосована для визначения функцiональних можливостей ССС з
подальшим аиалiзом та характеризацiею. Проба може бути застосоваиа для людей рiзного вiку, що дае змогу оцiнити стан серцево-судинно! системи по вжовим категорiя. Кiлькiсть присiдань, звюно, залежить вiд вiку, але це не е критичним для засто-сувания проби Мартiне. Так, люди, що не мають яв-них вщхилень у здоров'! i таю, що не досягли сорока рошв, можуть присiдати 20 разiв за 30 секунд; ввд 40 до 50 рошв можуть виконувати навантажения у шлькосп 15 присвдаиь за 22 сек; ввд 50 рошв i старше - десять присщаиь за п'ятнадцять секунд.
Якщо при виконаинi проби було виявлено, що реакцiя на навантажения носить нормотошчний характер, то прийнято вважати, що серцево-судинна система знаходиться в норм^ а !! функцюнальш особливостi е задовiльними [4].
За допомогою проведения модифшовано! проби Мартше було зiбрано данi близько 1500 сту-дентiв на проведено кластеризацию методом «к-се-редшх» з процедурою Болла-Холла окремо для чо-ловiкiв та ж1нок.
Аналiз кластеризаци - це статистична процедура, що е багатовишрною, i направлена на збiр даних, вмют яких несе iнформацiю про об'екти, а зо-крема про !х вибiрку, з подальшим впорядкуваниям об'екпв в порiвияно однорiднi класи, як ще нази-вають групами чи кластерами. Кластеризащя в1дно-ситься до класу навчания без учителя, а !! завдания - до статистично! обробки [5].
Суттевою особливiстю аиалiзу кластеризацi! е те, що це зовам незвичайний метод статистичного аналiзу, так як частiше за все до нього неможливо застосувати алгоритми перевiрки статистично! зна-чимостi, а його результат надае найбiльш можливi вагомi значения. Маючи на входi масив даних, але не маючи шяких апрiорних гiпотез щодо класи цих даних, дуже часто дослщник спираеться на описану вище особливють i застосовуе алгоритм кластори-зацп.
Кластеризацiя мае на метi оргашзувати отри-маиi данi у наглядш структури. Фактично, кластер-ний аналiз - це набiр рiзних алгоршшв, направле-них на класифiкацiю. Зпдно з авторами подручника
Тип реакцй' Збудженiсть пульсу Час в1днов-лення пульсу Змша АТ Час вщнов-лення АТ
систолiчний дiастолiчний
Нормотошчний до 80% до 3 хв до +40 0,-5,-10 до 3 хв
Гипертошчний б№ше н1ж 80% Бiльше 3 хв. значно тдви-щуеться значно пiдви-щуеться Бшьше 3 хв.
Дистонiчний бiльше н1ж 80% Б№ше 3 хв. значно знижу-еться значно знижу-еться Бшьше 3 хв.
Астенiчний б№ше н1ж 80% Б№ше 3 хв. не значно змi-нюеться не значно змь нюеться Бiльше 3 хв.
Пороговий бiльше шж 80% Бiльше 3 хв. П1двищуеться на 2 хв. П1двищуеться на 2 хв. Бшьше 3 хв.
Statsoft - кластеризувати можна бiльшiсть симпто-мiв захворювань, а також види !х лiкування, ^м цього це дае змогу досить щкаво !х класифiкувати.
Отримавши на вхщ кластеризовану базу даних необхщно провести наступнi процедури, щоб згру-пувати данi дослiджень до компактное' таблицi:
1. Приведення бази даних до прийнятного для SPSS виду
2. Виведення описових статистик
3. Визначення верхнiх та нижнiх меж артерь ального тиску та пульсу
4. Дисперсiйний аналiз для отримання цент-рiв кластерiв
5. Реалiзацiя алгоритму знаходження радiусу кластера
6. Анатз отриманих результатiв
7. Зведення даних по ЧСС, АТД, АТС до ок-ремоi таблицi
Шсля приведення бази даних Excel до прийнятного виду, ми можемо запустити ii в SPSS та провести наступш операцii перед початком аналiзу БД:
- Встановлення iменi змiнних
- Встановлення мики вiдповiдностi змiнних
- Встановлення числовим змшним шкалу «шльшсну»
Наступним кроком е виведення описових статистик за допомогою програми IBM SPSS Statistics 20 для визначення верхто^' та нижньо! границь для систолiчного артерiального тиску, дiастолiчного артерiального тиску та частоти серцевих скорочень.
Рисунок 1. Bu6ip Heo6xidHux napaMempie
Рисунок 2. Bu6ip Heo6xidHux статистик.
24 The scientific heritage No 14 (14),2017
Таблиця 2 Виведення описових статистик
Статистики3
N Среднее Стд. отклонение Мин. Макс.
Валидные Пропущенные
АТС покш 824 1 126,42 12,955 90 182
АТД покш 824 1 74,52 8,451 46 121
Пульс пок1й 824 1 81,56 14,136 43 131
АТС пiсля навантаж 824 1 136,61 20,498 80 219
АТД пiсля навантаж 824 1 74,11 11,189 46 129
Пульс тсля навантаж 824 1 104,06 16,184 57 155
АТС пiсля 2 вимiру 824 1 134,59 15,025 96 193
АТД пiсля 2 вимiру 824 1 73,65 9,779 46 127
Пульс тсля 2 вимiру 824 1 89,04 16,570 47 148
АТС тсля 3 вимiру 824 1 129,06 12,786 95 179
АТД пiсля 3 вимiру 824 1 71,25 9,205 42 120
Пульс пiсля 3 вимiру 824 1 84,25 16,341 45 137
АТС пiсля 4 вимiру 824 1 125,92 12,334 96 188
АТД тсля 4 вимiру 824 1 70,00 9,103 42 116
Пульс тсля 4 вимiру 824 1 83,33 15,767 44 139
АТС пiсля 5 вимру 793 32 123,63 11,646 90 171
АТД пiсля 5 вимiру 793 32 69,31 8,961 43 102
Пульс пiсля 5 вимiру 793 32 83,20 15,458 42 135
а. Пол = Мужской
Аналiзуючи отриманi таблицi ми можемо по-бачити, що максимальне значення АТС приймае вiдмiтку в 219 мм рт. ст., АТД приймае значення в 129 мм рт. ст., а значення пульсу - 155 ударам за хвилину.
Необхвдно також визначити i нижш меж1 АТС, АТД та ЧСС. З таблищ, отримано! проведенням описових статистик, ми бачимо, що мшмальне значення АТС рiвне 80 мм рт. ст., АТД - 42 мм рт. ст..
Таблиця 3 Описовi статистики по кластерам
Мшмальне значення ЧСС збтаеться зi значенням АТД i також дорiвнюе 42.
Оск1льки нами визначено границ допустимих значень. Ми можемо приступити до проведення дисперсiйного аналiзу для визначення стандартного ввдхилення в певному кластерi, середнього значення, суми квадрапв, степенi свободи та значимость
Результатом проведення дисперсiйного аналiзу з заданими вимогами е наступнi таблищ:
N Среднее Стд. отклонение Стд. Ошибка
1 113 135,84 9,647 ,908
2 130 119,08 9,518 ,835
3 106 124,02 9,499 ,923
АТС покш 4 156 131,24 9,641 ,772
5 44 137,68 12,649 1,907
6 46 142,39 13,807 2,036
7 199 117,49 9,740 ,690
1 113 80,23 6,291 ,592
2 130 70,73 6,193 ,543
3 106 76,43 6,243 ,606
АТД покш 4 156 74,44 5,686 ,455
5 44 83,52 6,048 ,912
6 46 86,59 8,676 1,279
7 199 67,72 6,237 ,442
1 113 84,44 6,610 ,622
2 130 88,80 8,443 ,740
3 106 98,94 11,080 1,076
Пульс покш 4 156 69,69 9,037 ,724
5 44 71,75 9,684 1,460
6 46 99,46 10,899 1,607
7 199 72,82 8,493 ,602
The scientific heritage No 14 (14),2017 25
Таблиця 4 Однофакторний дисперсшний аналiз
Сумма квадратов ст.св. Средний квадрат F Знч.
АТС покш Между группами 54467,199 6 9077,866 89,044 ,000
Внутри групп 80233,290 787 101,948
Итого 134700,489 793
АТД пок1й Между группами 25405,688 6 4234,281 106,997 ,000
Внутри групп 31144,484 787 39,574
Итого 56550,171 793
Пульс покш Между группами 95941,075 6 15990,179 198,813 ,000
Внутри групп 63297,096 787 80,428
Итого 159238,171 793
АТС тсля навантаж Между группами 131794,771 6 21965,795 83,802 ,000
Внутри групп 206284,253 787 262,115
Итого 338079,024 793
АТД тсля навантаж Между группами 41166,650 6 6861,108 90,717 ,000
Внутри групп 59522,062 787 75,632
Итого 100688,712 793
Пульс тсля навантаж Между группами 112537,680 6 18756,280 161,993 ,000
Внутри групп 91122,390 787 115,784
Итого 203660,071 793
АТС тсля 2 вимiру Между группами 77670,396 6 12945,066 99,432 ,000
Внутри групп 102460,128 787 130,191
Итого 180130,524 793
АТД тсля 2 вимiру Между группами 33749,244 6 5624,874 105,112 ,000
Внутри групп 42115,010 787 53,513
Итого 75864,253 793
Пульс тсля 2 вимiру Между группами 139342,218 6 23223,703 234,889 ,000
Внутри групп 77811,521 787 98,871
Итого 217153,739 793
Оскiльки при проведеннi дисперсшного ана-лiзу нашим фактором був номер кластеру, тому ви-вщ необхвдних параметрiв було органiзовано за ко-жною змiнною (АТС0, АТД0, ЧСС0 i т.д.) i для кожного кластеру окремо. Проводячи аналiз таблицi 3 ми можемо дослвдити центри кожно! змшно! у кластер^ що характеризуються середтм значенням та !х стандартне ввдхилення, що характеризуе розсш-вання значень випадково! величини ввдносно и ма-тематичного сподiвання. Стандартне ввдхилення е
Таблиця 5 Згрупована таблиця результата. Частина I.
iндикатором мiнливостi об'екта i показуе, на сш-льки в середньому ввдхиляються значення швно! змшно! вiд !х середньо! величини.
Анатзуючи таблицю 4 ми можемо дiзнатися значення значимостi кожно! змшно! у кожному кла-стерi, стетнь свободи змiнно! та суму квадрапв.
Маючи всi необхiднi данi та провiвши деталь-ний аналiз виведених результапв ми можемо згру-пувати !х в компактну таблицю.
Пок-ник а Л а Л а .3 а Л
M SD M SD M SD M SD
АТС0 135,84 9,647 119,08 9,518 124,02 9,499 131,24 9,641
АТС1 154,70 18,842 125,13 15,299 131,29 14,327 144,25 14,831
АТС2 148,49 13,435 125,05 11,198 131,41 11,468 139,28 9,200
АТС3 140,12 11,333 120,78 9,397 127,61 9,891 132,22 8,740
АТС4 135,68 10,231 118,25 8,410 123,07 9,255 130,85 9,756
АТС5 132,20 10,482 116,83 8,083 121,17 8,975 126,88 7,644
АТД0 80,23 6,291 70,73 6,193 76,43 6,243 74,44 5,686
АТД1 84,60 9,502 68,51 9,489 75,14 9,024 76,02 7,244
АТД2 81,62 7,814 69,12 7,176 76,95 7,641 73,11 5,992
АТД3 77,93 7,459 67,62 7,353 73,46 5,682 70,19 4,971
Пок-ник CI Л CI Л CI .3 CI Л
M SD M SD M SD M SD
АТД4 76,69 6,992 66,62 6,642 71,52 6,886 69,91 6,284
АТД5 75,30 6,565 66,02 6,396 71,44 6,649 68,11 5,131
ЧСС0 84,44 6,610 88,80 8,443 98,94 11,080 69,69 9,037
ЧСС1 107,34 9,108 111,55 9,173 122,70 12,034 89,75 11,557
ЧСС2 91,84 8,128 97,46 8,524 110,14 11,676 74,76 10,368
ЧСС3 88,96 6,820 92,68 7,704 104,86 11,919 70,94 10,500
ЧСС4 88,06 7,154 90,99 8,106 102,77 12,179 70,63 10,643
ЧСС5 86,60 7,452 90,53 8,109 102,43 11,536 70,57 10,870
Таблиця 6 Згрупована таблиця результапв. Частина II.
CL5 CL6 CL7 Ст. св. Знач. Сумма квадратов
M SD M SD M SD
137,68 12,649 142,39 13,807 117,49 9,740 793,00 0,000 134700,49
153,73 22,810 156,46 21,457 123,42 13,779 793,00 0,000 338079,02
145,89 15,579 151,91 16,134 124,54 9,263 793,00 0,000 180130,52
138,95 11,068 144,48 14,077 120,43 8,749 793,00 0,000 131790,79
136,43 12,141 140,98 11,769 117,41 8,045 793,00 0,000 122752,87
134,30 12,324 138,04 13,623 115,91 8,091 764,00 0,000 105827,82
83,52 6,048 86,59 8,676 67,72 6,237 793,00 0,000 56550,17
82,77 9,009 85,67 10,418 65,57 8,020 793,00 0,000 100688,71
81,07 7,726 86,41 9,446 65,63 7,232 793,00 0,000 75864,25
80,43 7,896 84,48 9,227 63,73 7,179 793,00 0,000 67588,51
79,61 8,255 82,59 7,095 62,34 6,902 793,00 0,000 66716,62
78,26 7,384 83,17 5,405 61,59 7,068 764,00 0,000 60617,13
71,75 9,684 99,46 10,899 72,82 8,493 793,00 0,000 159238,17
87,30 12,702 120,46 11,051 96,73 10,692 793,00 0,000 2036660,07
73,16 11,108 110,30 10,407 79,43 10,021 793,00 0,000 217153,74
72,73 13,644 106,50 9,531 72,48 8,676 793,00 0,000 212435,31
70,61 8,224 105,98 7,943 72,28 8,732 793,00 0,000 198600,74
70,35 8,141 104,09 7,871 72,92 9,377 764,00 0,000 18,3981,60
Як можна побачити, в таблицях 5 i 6 даш стандартного ввдхилення, середнього значення, суми квадратiв, значимосп та степенi свободи згрупо-ваш по змiнним ЧСС, АТС, АТД, яш вiдображають вiдповiднi значення на кожнш хвилинi пiсля навантаження та вщносяться до певного кластеру.
Висновки
Проведене дослвдження дало змогу виявити основнi типи реакцiй серцево-судинно! системи. Проаналiзовано функцiональнi проби на тестове навантаження та описано модифжовану пробу Мартше, на базi яко! побудовано базу даних досль джень. Кластерний аналiз методом «k-середшх» з процедурою Болла-Холла виявив 7 патершв для чо-ловiкiв. Дану шформацп застосовано для прове-дення дисперсiйного аналiзу та описових статистик, що направлен на виявлення центрiв патернiв, верхнiх та нижшх меж артерiального тиску та
пульсу ввдповвдно. За результатами дослiджень по-будовано компакту результуючу таблицю, що буде використано в наших наступних дослщженнях.
Майбутнi дослiдження будуть присвяченi реа-лiзацi! алгоритму знаходження мiнiмально! ввдсташ м1ж патерном i студентом, який проходить обсте-ження, для визначення його групи ризику.
Список лiтератури
1. Ильинич В.И. Физическая культура студента и жизнь: учебник /
В.И. Ильинич. - М.: Гардарики, 2010. - 366 с.
2. Лаида Б.Х. Методика комплексной оценки физического развития и физической подготовленности: учеб. пособие / Б.Х. Ланда. - М.: Советский спорт, 2011. - 348 с.
3. Брехман И.И. Валеология - наука о здоровье. - М.: ФиС, 1990. - 208с.
4. Оценка функциональных способностей организма человека с помощью функциональных проб [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://intranet.tdmu.edu.ua
5. Кластерний arnni3 [Електронний ресурс] -Режим доступу до ресурсу:
http ://www. nickart.spb.ru/analysis/cluster.php
СУЧАСНА МОДЕЛЬ РЕФОРМУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я В УКРАШ1 ТА ÏÏ РИЗИКИ
Чорненька Ж.А.
ВДНЗУ «Буковинський державний медичнийутверситет» к.мед.н., асистенткафедри соц1ально1медицини та ОЗО
Грицюк М.1.
ВДНЗУ «Буковинський державний медичний утверситет» к.мед.н., доцент,
зав1дувач кафедри сощальног медицини та ОЗО
Бiдучак А. С.
ВДНЗУ «Буковинський державний медичний ун1верситет»к.мед.н., асистенткафедри соц1ально1медицини та ОЗО
MODERN MODEL OF HEALTH PROTECTION REFORM IN UKRAINE AND ITS RISKS
Chornenka Z.
Higher State Educational Establishment of Ukraine «Bukovinian State Medical University», Ph.D., assistant, Department of Social Medicine and Health Care Organization
Grytsuk M.
Higher State Educational Establishment of Ukraine «Bukovinian State Medical University»,Ph.D.,associateprofessor, Department of Social Medicine and Health Care Organization
Biduchak A.
Higher State Educational Establishment of Ukraine «Bukovinian State Medical University», Ph.D., assistant, Department of Social Medicine and Health Care Organization
Анотащя
У статп розглядаються основт напрями реформування системи охорони здоров'я Украши, ризики, яш з цим пов'язат. Критичне ощнювання ще! системи дозволяе дшти висновку, що вс реформи повинт базуватися на науково обгрунтованш стратеги державного управлшня галуззю. Abstract
The article deals with the main directions of reforming the health care system of Ukraine, the risks associated with it. A critical evaluation of this system allows us to conclude that all reforms should be based on scientifically grounded strategy of state management of the industry.
Ключов1 слова: реформування, система охорони здоров'я,первинна медико-саттарна допомога (ПМСД),Нацюнальна закутвельна агенщя^агностично-спорвднеш групи (ДСГ).
Keywords: reform, Health Care System, Primary Health Care (PHC), National Procurement Agency, Diagnostic-Related Groups (DSGs).
Головною проблемою нитшньо! системи охорони здоров'я експерти називають низький рiвень забезпечення населення медичними послугами. Для 11 виршення передбачаеться створити вшьний ринок медичних послуг, на якому будуть представлен як державт, так i приватнi гравщ, а медичнi заклади отримають повну автономiю.
У минуле десятирiччя у нашш кра!т ввдбува-лись складт соцiально-економiчнi, полiтичнi та де-мографiчнi змiни. Труднощi, що виникли, ютотним чином вiдбились на дiяльностi вае! системи охорони здоров'я, регюнальних оргаиiв управлiння охороною здоров'я, кожно! л^вально-профшакти-чногозакладу (ЛПЗ). Одним iз найважливiших прю-ритетiв державно! полггики Укра!ни е збереження та змщнення здоров'я нацii на пiдставi формування здорового способу життя та тдвищення доступно-стi й якостi медично! допомоги. За статистичними даними, в останне десятирiччя в Укра!нi на 1 тис. оаб припадае б№ше 1,5 тис. захворювань.
Незважаючи на рiзноманiтнiсть форм оргатза-цi! медично! допомоги, сьогодт немае жодно! кра-!ни, яка була б повтстю задоволена власною охороною здоров'я.
Наразi в Укра!нi дiе пострадянська медична система, яка на паперах гарантуе людям безоплатне лiкування. Фактично ж, держава не в змозi викону-вати цi зобов'язання, адже просто не мае достатньо коштiв на оплату вах необхiдних медичних послуг для населення.
В результата громадяни повиннi сам вирiшу-вати проблеми зi здоров'ям, нервдко навiть тi, що загрожують життю. В той же час лiкарi державних закладiв працюють за мiзернi грошi та по «рознаря-дщ» зверху, якщо не мають змогу влаштуватись в комерцiйний заклад. Пащенти ж не можуть обирати собi лiкаря на свiй розсуд, бо мають одного умовно безоплатного д№ничного, до якого вони приписан за мюцем проживання.
