CC BY
28
УДК: 636.32/38.0.82
Похил В. I., к. с.-г. н., доцент, Завийборода Д. I., асистент © Днтропетровсъкий державный аграрнийутверситет
ПЛЕМ1ННА РОБОТА У ТОНКОРУННОМУ В1ВЧАРСТВ1 ПРИ ФОРМУВАНН1 М'ЯСНОСТ1
Наведено дат росту / розвитку пом1сного молодняку, отриманого при схрещуванш в1вцематок аскантсъко! тонкорунног породи з баранами-пл1дниками породи ол1бс. В\дм\чено основт напрями селекцтно-племшног роботи при формуванш м'ясног продуктивност1у в1вчарств1.
Ключое1 слова: аскатисъка тонкорунна порода, розведення, вгдбгр, боштування.
Вступ. За р1зномаштшстю вироблено! продукци, и високою бюлопчною цшшстю та сощальним значениям, в1вчарство вщносять до важливо! галуз1 тваринництва, необхщшсть розвитку яко! обумовлена безальтернатившстю надходження такого виду сировини, як вовна, овчини та високояккно! ягнятини, баранини.
В сучасних економ1чних умовах цей наирямок тваринництва мае значну перевагу над шшими галузями за рахунок енерго- та ресурсозбер1гаючих технологш виробництва. Тому, збереження погол1в'я овець, подальше 1х розведення I вдосконалення селекцшних стад, поряд з розробкою нових технолопях утримання та год1вл1, е актуальною проблемою та потребуе наукового супроводу.
При утриманш овець р1зного напряму продуктивное^ важливе значения мають правильно обраш розведення основними з яких е чистопородне розведеннята схрещування.
Чистопородне розведення в основному застосовуеться в племшних заводах, репродукторах з метою збереження фенотипово! мшливост1 у аборигенних або шпродуктивних та акл1матизованих порщ овець, що не розводились на данш територп. Схрещування - це прийом збагачення спадковост1, як нове поеднання продуктивних ознак у пом1сей, одержаних вщ р1знояюсних батьювських форм. Цей метод е певною м1рою наслщком розробки та застосування метод1в чистопородного розведення (виведення р1зних порщ, груп, тишв, лшш тощо) [2].
Щ методи взаемопов'язаш I взаемообумовлеш: диференщащя -консолщащя - схрещування-диференщащя (помюей) I т.д. Для отримання нових вар1ацш серед тварин, необхщно використовувати велику вар1абельшсть генетичних ресурЫв даного виду.
Як вщомо, прогрес з покращення продуктивних ознак у в1вчарств1, створення нових порщ I вдосконалення старих досягаеться завдяки
© Похил В. I., Завийборода Д. I., 2013
171
систематичному, цшеспрямованому вщбору тварин з потр1бними якостями та ix розмноженню.
1снуе 3 форми вщбору: цшеспрямований, стабшзуючий, дезструктивный (розриваючий). Bei вони здшснюються трьома методами вщбору: послщовний тандемний (за одшею ознакою, пот1м за шшою i т.д.), незалежних р!вн!в (вибракування) та встановлення або визначення селекцшного шдексу (сума Bcix ознак) [1].
Ефект вщбору базуеться на генетичнш р1зноман1тност1 тварин, що утворюють популяцш. Pi3Hi ознаки пвд впливом зовшшшх паратипових фактор1в змшюються в pi3Hrn Mipi. Деяю яюсш ознаки, таю як масть, форма та розм1р хвоста, вух, рогатють, товщина вовни майже не змшюються пщ д1ею год1вл1 та утримання, а кшьккш - жива маса, плодючють, тип тшобудови, настриг вовни, формування м'ясност1 та rnmi - змшюються [2].
Комплексна, класна оцшка за рядом продуктивних ознак овець -важливий елемент племшно! роботи. Основна мета дано! роботи - щор1чно, шляхом боштування оцшювати i вщбирати кращих племшних тварин для ремонту власного стада, продажу в rnmi господарства та бракування тварин, що не вщповщають цшям i завданням селекцшно! роботи. Зазвичай овець боштують один раз в жита у вщ, коли основна продуктившеть ix уже досить виражена. Тонкорунш i нашвтонкорунш в1вц1 боштують у р1чному вщ, шубш -в 7-8 мкящв, смушков! - в 1-3 дш, а курдючш - в 16-18 мкящв, коли достатньо сформуються м'ясо-сальш ознаки [3].
Але враховуючи сучасний доевщ розведення овець м'ясного напрямку продуктивное^ та i'x помюей при CTBopeHHi нових порщ i титв овець необхщно враховувати не тiльки eкcтep'epнo-кoнcтитyцioнaльнi особливоси, але постшно контролювати picT i розвиток молодняку до 120 д1б. Зменшення iHTeHCHBHOCTi приросив в даний перюд може проходити пщ впливом pi3HHx фaктopiв, тому боштуванню у м'ясному BiB4apcTBi в pi3Hi перюди тexнoлoгiчнoгo використання необхщно пpидiляти значну увагу.
При розведенш овець застосовують два методи ceлeкцii: масову та шдивщуальну. Хорошим прийомом в племшнш poöoTi з вiвцями е комплексне застосування вщбору за походженням, фенотипом i генотипом. При цьому BißueMaTOK вщбирають за походженням i фенотипом, а плщниюв за походженням, фенотипом та якктю нaщaдкiв.
При проведенш мiжпopoднoгo схрещування в фермерському rocnoflapcTBi "Золоте руно i К" Новомосковського району Днiпpoпeтpoвcькoi oблacтi нами здшснювався Biflöip BieueMaTOK асканшсько! тонкорунно! породи тавршського типу за такими показниками: походження, pieeHb продуктивних ознак (настриг вовни, плщшеть, жива маса, материнсью якocтi), екстер'ер, кoнcтитyцiя.
Бapaни-плiдники породи oлiбc, якi були зaдiянi в доелда було оцшено за породшетю, фенотипом, плiднicтю та штенсившстю росту i розвитку нaщaдкiв. Зaкpiплeння яюсних i кiлькicниx ознак також можливе за рахунок iндивiдyaльнoгo та класного (групового) niflöopiB. Пiдкpecлюючи ocoбливicть вище зазначеного нами враховувались - основш принципи добору i пщбору овець за нaйвaжливiшими господ ар ськими ознаками - це за конститущею та
172
екстер'ером, за довжиною, товщиною, густотою, мщшстю вовни, яюстю жиропоту, молочшстю, багатоплщшстю, скороспшстю I ряду шших, яю популяцшна генетика вщносить до так званих кщьккних, або пол1мерних, ознак.
Вщмшност1 прояву кшьюсних ознак у будь-якш популяци тварин не дискретна, а под1бно до того, як це характерно для ряду яюсних ознак (масть, рогаткть або комолють, аномали та ш.), що утворюють безперервний вар1ацшний ряд, вщмшност1 в якому обумовлено впливом не одного, а ряду пар гешв, що забезпечують пром1жний ефект наслщування продуктивних ознак. Але, деяк1 з цих гешв, кр1м впливу на дану ознаку, можуть надавати плейотропнудш I на шш1 ознаки. Вар1ащя 1х прояви обумовлена, як правило, не тщьки спадковктю, але й умовами зовшшнього середовища. Тому сучасна генетика загальну фенотипову мшливкть за будь-якою ознакою подщяе на генотипову мшливкть, зумовлену вщмшностями в спадковост1, I паратипову мшливкть, обумовлену впливом фактор1в середовища [4].
Значения загальних законом1рностей успадкування продуктивних ознак забезпечуе вдосконалення стада овець в потр1бному напрямку. Одним з основних параметр1в при цьому е коефщент успадкованост1 И2=2г, який показуе частку генетично! м1нливост1 вщ 0 до 1, або вщ 0 до 100%. У в1вчарств1 розр1зняють високу успадковашсть - 0,6 I бшьше; середню - 0,4-0,5 I низьку -0,3. За коефщентом успадкованосп можна судити про те, якою м1рою фенотипов! особливост1 тварин вщповщають спадковим якостям. Бщьш високий коефщент успадкованост1вказуе на можливкть бщьш ефективно! масою селекци, тобто вщбору тварин на плем'я за 1х фенотипом, I навпаки, при низькому - необхщно доповнювати його вщбором по ряду шших показниюв генотипу тварин [5].
При схрещуванш в1вцематок асканшсько! тонкорунно! породи тавршського типу з баранами - плщниками породи ол1бс отримане помкне погол1в'я, яке за р1внем продуктивних ознак (жива маса, рют I розвиток) переважають однол1тюв на 12-21% в р1зш технолопчш перюди використання. На нашу думку це прояв ефекту гетерозису при м1жпородному схрещуванш, який можна використовувати при вщбор1 дослщного погол1в'я за кращими фенотиповими ознаками та подальшого закршлення продуктивних ознак шляхом розведення помюей першого поколшня "в собГ', маеться можливють створити на баз1 асканшсько! тонкорунно! породи в Придншровському регюш тип тварин, що характеризуемся добрими м'ясними якостями.
Вщмшност! ознак за !х успадковашстю знаходяться в ткному зв'язку з !х повторювашстю, тобто ступенем под1бност1 !х прояву в р!зш перюди життя тварини. Коефщент повторюваност! ознаки - це по сут1 коефщент кореляцп який характеризуеться проявом ознаки за певний I подальший перюд часу. Чим вище коефщент повторюваност! ознаки, тим вище I коефщент його успадкованостг Але величина коефщентууспадкованост! ознаки може значно варшвати в р1зних стадах, тому ним необхщнокористуватися тщьки для в межах одного конкретного стада. Доб1р по фенотипу може бути досить ефективний лише за ознаками, що характеризуеться високим коефщентом успадкованост! [1].
173
Прогрес стада залежить вщ р1вня продуктивное^ тварин, яких вщбирають для отримання нащадюв, i наскшьки вони перевершують шшу частину стада. Це розходження прийнято називати селекцшним диференщалом. Нами отриманий помкний молодняк Fi (АСхОЛ) до 60 денного вжу мае середньодобов1 прирости на piBHi 235-250г., тод1 як чистопородний молодняк АС - 165-185гр. Селекцшний диференщал становить 65 грн на добу протягом цього перюду, але вш також залежить вщ р1вня бракування тварин, яю не вщповщають вимогам селекци.
Висновок. Проведения наших дослщжень по визначенню р1вня продуктивних ознак у чистопородних та пом1сних овець дае пщетаву стверджувати:
- збшьшення р1вня м'ясно! продуктивное^ в тонкорунному в!вчарств! можливе за рахунок м1жпородного схрещування з подальшим закр1пленням "в co6i" продуктивних ознак.
- при створенш м'ясного напрямку у тонкорунному в1вчарств1 необхщно використовувати аборигенш тонкорунш породи, як материнську основу та барашв-плщниюв штенсивних порщ з урахуванням сучасних методолопчних пщход1в в селекцшно-племшнш робот1.
Л1тература
1. Красота В.Ф. Разведение сельско-хозяйственных животных / В. Ф. Красота, В.Т.Лобанов, Т.Г.Джапаридзе //Москва. - ВО «Агропромиздат», 1990.
2. Шуваев В.Т. Отбор и подпор в кроссбредном овцеводстве. Учебное пособие /Днепропетровск, 1983.
3. 1нструкщя з боштування овець. 1нструкщя з ведения племшного обл1ку у в!вчарств! та коз1вництвг Державний науково-вииробничий концерн «Селекщя» Кшв, 2003.
4. Глазко В.И. Генетика изоферментов животных и растений / В.ПГлазко, И.А. Созинов // Киев: «Урожай», 1993.
5. Буркат В.П. Теор1я, методолопя i практика селекци / Кшв БМТ, 1999.
Summary
Provides data growth and development of the local young received at crossing askaniyskoy of fine-fleece and rams of the breed-manufacturers olibs. Basic plant-breeding-tribal work assignments are marked at forming of the meat productivity in the sheep breeding.
Рецензент - к.с.-г.н., доцент nepir Д.П.
174
