CC BY
21
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В EKOHOMI4HOI Д1ЯЛЬНОСТ1 УДК 368
В.М. ЮХИМЕНКО,
аспрант, Кивський нацОональний унОверситет '¡мен! Тараса Шевченко
Платоспроможшсть страхових оргашзацш: шдходи до II забезпечення в р1зних краУнах
В статт! надано порОвняльну характеристику чинних вимог до втчизняноi, европейськоi та американ-сько/ системи забезпечення платоспроможност страховиков. ДослОджен! переваги та недолОки р'зних подходов до забезпечення платоспроможност страхових органозацОй. Репрезентовано американський комплексний подхОд до регулювання платоспроможност страховиков, що базуеться на онструментах моноторингу. Кр1м цього, проаналозовано ключов1 положення директиви Solvency II та ii компонентов. Також розглянуто деяк! проблемно питання забезпечення платоспроможност страховиков в Украно.
Ключовi слова: вимоги до платоспроможност1; каптал страховика; регулювання страхово1 до-яльносто; страховий ринок.
В.Н. ЮХИМЕНКО,
аспирант, Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко
Платежеспособность страховых организаций: подходы к ее обеспечению в разных странах
В статье дана сравнительная характеристика действующих требований к отечественной, европейской и американской системы обеспечения платежеспособности страховщиков. Исследованы преимущества и недостатки различных подходов к обеспечению платежеспособности страховых организаций. Представлен американский комплексный подход к регулированию платежеспособности страховщиков, основывающийся на инструментах мониторинга. Кроме этого, проанализированы ключевые положения директивы Solvency II и ее компонентов. Также рассмотрены некоторые проблемы обеспечения платежеспособности страховщиков в Украине.
Ключевые слова: требования к платежеспособности; капитал страховщика; регулирование страховой деятельности; страховой рынок.
V.M. YUKHUMENKO, PhD student, Taras Shevchenko National University of Kyiv
The solvency of insurance organizations: approaches of its provision in different countries
The paper gives a comparative description of the current insurance solvency regimes in Ukraine, the EU and the US. The study explores the advantages and disadvantages of various approaches to ensuring the solvency of insurance organizations. An American complex approach of regulation of the solvency of insurers, which is based on monitoring tools, also presented. In addition, the key provisions of the Solvency II directive and its components has been analyzed. Also a paper describes some problems of ensuring the solvency of insurers in Ukraine.
Keywords: solvency requirement; capital of the insurer; insurance regulation; insurance market.
Постановка проблеми. Забезпечення ст1й-KOCTi страхового ринку i захист ¡нтересю спожи-вач1в е першочерговим завданням регуляторно-го органу будь-якоТ краТни. Важливим чинником розвитку безпечного та стабтьного ринку страху-вання е платоспроможнють страхових оргаыза^й, осктьки ттьки платоспроможна страхова компа-нт може своечасно виконувати своТ зобов'язання, перш за все, перед страхувальниками. Разом з тим, неспроможнють страховиюв виконувати своТ зобов'язання може негативно позначатися на фг
нансових результатах дстльност ¡нших учасни-юв ринку. Для власниюв б^несу це може озна-чати втрату ¡нвестиц^ного капралу, а для ктентщ - зниження привабливост страхування та втра-та дов^и до страхування. Низький р^ень плато-спроможност страховиюв обмежуе можливост залучення тимчасово втьних грошових коштю до ¡нвести^йного процесу i, як наслщок, це також негативно позначаеться на економМ краТни.
Hараз¡ надзвичайноТ актуальности набувають питання гармоызацм нацюнального та европейсько-
72 Формування ринкових вщносин в УкраУнл №2 (189)/2017
© В.М. ЮХИМЕНКО, 2017
го досвщу щодо оцЫки платоспроможност стра-ховикв Зокрема, повинн враховуватись ¡нтереси ycix суб'ектю ринку страхування та його специфки. Для виявлення особливостей оц¡нки платоспро-можност¡ страхових орган¡зац¡й в р^них краТнах необx¡дним е зд¡йснення пор^няльного анал¡зy за-рyб¡жниx п¡дxод¡в, що ¡ формуе актyальн¡сть даноТ проблематики. Актуальнють зазначеноТ проблеми обумовила визначення мети стат
Анал13 останшх досл1джень i публмацм. Те-оретичним проблемам забезпечення платоспро-можност¡ страхових оргаыза^й присвячен¡ пра-ц¡ В. Базилевича [15], О. ГаманковоТ [12], Р. Пкус [15], А. Супрун [17], В. СалЫа [16], Н. Ткаченко, Л. Шрнян [18] та ¡нших. Вир¡шення питань ма-кропрyденц¡йного регулювання та оц¡нки плато-спроможност¡ страховиюв р¡зними краТнами св¡тy досл¡джyвалось ¡ноземними експертами, включа-ючи Т. Броже (Timo Broszeit) [11], К. Бyтач¡ (Casian Butaci) [4], О. Шауб (A. Schaub) [1] та ¡нших.
Метою CTairi е визначення ктькюних та якю-них вимог до платоспроможност страхових ор-ган¡зац¡й та виявлення основних методолопчних аспект¡в ТТ забезпечення в р¡зниx краТнах св^у. На основ¡ вищевикладеного можна сформулювати таю завдання даноТ статтк
- проанал^увати розвиток вимог до платоспро-можност¡ страxовик¡в на територм Сполучених Штатю Америки та краТн бвропейського Союзу;
- охарактеризувати основн¡ переваги ¡ недо-л¡ки використання даних моделей оцЫки плато-спроможност¡ страхових оргаыза^й;
- досл¡дити чинн¡ умови забезпечення плато-спроможност¡ страxовик¡в в УкраТн
- з'ясувати ключов¡ положення директиви Solvency II та ТТ компонента.
Виклад основного мaтеpiaлy. Платоспро-можн¡сть е в¡дображенням ф¡нансового стану будь-якоТ компанм. Специф¡ка страхування, по-роджена особливостями операц¡йниx ризик¡в страховика, яю впливають на запас платоспро-можност¡ страхових орган¡зац¡й. У страхуван-н¡ можна вид¡лити дв¡ велию групи ризик¡в стра-xовик¡в, а саме: рюы ризики страxyвальник¡в Т ризики д¡яльност¡ страховика якими характеризуемся будь-яке п¡дпри8мство. Тому багато-аспектн¡сть ризику в страxyванн¡ обумовлена дг яльн¡стю страxовик¡в, а також ризиками, з якими вона пов'язана - ¡нвестифйна, перестрахуваль-на, операфйна тощо.
Проблем¡ забезпечення платоспроможнос-т страхових орган¡зац¡й повинна прид¡лятися особлива увага з боку оргаыв державного регулювання р^них краТн. Незважаючи на стабтьы макроеконом¡чн¡ умови, вимоги щодо забезпечення платоспроможност страхових оргаыза^й пер¡одично переглядаються ¡ вдосконалюються. Основною метою таких захода е захист спожи-вач¡в в¡д ризику неплатоспроможност страховика, оск¡льки ключовим фактором для страху-вальника при вибор¡ страховика е його здатнють в¡дпов¡дати за своТми зобов'язаннями.
Наявнють необx¡дного та достатнього статутного фонду страховика збтьшуе ф¡нансов¡ мож-ливост¡ виконання страхових зобов'язань, тобто гарантуе його платоспроможн¡сть. Тому, загаль-на спрямован¡сть цих заxод¡в пов'язана з голо-вним чинником забезпечення платоспромож-ност¡ - п¡двищенням каттал^ацм в¡тчизняниx страхових орган¡зац¡й [12].
Незважаючи на високу каттал^ацш заx¡дниx страховиюв, модел¡ оц¡нювання платоспромож-ност¡ пос^йно переглядаються, а вимоги до пла-тоспроможност¡ вже не раз змЫювались. Напри-клад, в H¡меччин¡ середне значення в¡дношення фактичного запасу до нормативного становило 185% у 2009 р., 180 % у 2010 р., 178% у 2011 р., на рщы 160% у 2012 р. [2]. Це пов'язано, по-перше, з жорсткою конкурентною боротьбою на ринку страхових послуг, а по-друге, з швидкими темпами нарощення обсяпв дтльност та розроб-кою нових продукта. По-трете, ¡снуе необхщнють перегляду багатьох фактор¡в ризику, що не вра-ховуються в моделях оцЫки платоспроможност¡. В УкраТн ж даний показник складав 85% у 2009 р., 75% у 2010 р., 77% у 2011 р., 80% у 2012 р.
Свтова фЫансова криза стала передумовою прискореного впровадження нових норм, як мютять бтьш детал¡зован¡ вимоги оц¡нки ризиюв страxовик¡в, що п¡дсилюють нагляд ¡ закртлю-ють б¡льш rрyнтовн¡ вимоги до розкриття ¡нфор-мацм. У меморандyм¡ бвропейськоТ' комюм 2007 р. обгрунтовано необx¡дн¡сть зм¡ни модел¡ контролю платоспроможноси що д¡яла на територм 6С - т.з. Solvency I, прийняттям новоТ - Solvency II. Також пщкреслюеться, що д¡юч¡ вимоги до пла-тоспроможност¡ е застар¡лими, оск¡льки вони е нечутливими до багатьох ризиюв, зокрема тех-н¡чного, ¡нвестиц¡йного та перестрахового [8]. Анал^ статистичних даних св¡дчить, що саме
операции ризики найчастше е причиною неплатоспроможносп страховиюв. Наприкпад, у Францм, в перюд з 1990 по 2000 рр., виявилось одинадцять неплатоспроможних страхових ор-гаыза^й, як недооцЫили даний вид ризику. Серед основних причини, як призвели до неплатоспроможносп були:
- перевищення темтв розширення дтльнос-т до фЫансових можливостей (один страховик);
- неплатоспроможнють ¡ноземних материн-ських компан¡й (п'ять страховиюв);
- недостатн¡сть страхових резерв¡в (два страховика);
- недостатый р^ень перестрахування (один страховик);
- обман страхувальниюв (два страховика) [7].
Проте, визначити причину неплатоспроможнос-
т¡ конкретного страховика не завжди можливо. Зг¡дно з дослщженням, проведеним рейтинговим агентством A.M. Best, в США за 30 роюв неплато-спроможними виявились близько 670 страхових оргаыза^й (табл. 1). Так, не вдалося ¡дентифкува-ти причину неплатоспроможносп 179 страховик¡в, що складае 26,5% в¡д вс°'' ктькостк
В рамках даного досл¡дження зазначаеть-ся, що ¡нод¡ причиною деяких банкрутств ставав вплив дектькох фактора, як¡ могли не прояв-лятися за мюяць, а то й нав^ь за р¡к до моменту банкрутства. Однак сп¡льним фактором для вЫх страховик¡в був неяк¡сний менеджмент. Загалом же, 41,5% випадюв неплатоспроможносп стра-ховик¡в пояснюеться негативним проявом опе-рац¡йного ризику, а 14% - ¡нвести^йного.
Звичайно, деяк¡ банкрутства е природн¡м на-сл¡дком дм ринкового конкурентного середо-
вища. Др^н0 страховики, як правило, мають бтьш високий ризик неплатоспроможност¡, н¡ж велик страховики, в той же час витрати на по-криття банкрутства малих страховикв нижч¡ пороняно з великими страховими орган¡зац¡ями. Таким чином, з економнно'[ точки зору, найефек-тивн¡шим методом боротьби з банкрутством малих страховик¡в е ф¡нансування витрат, для того, щоб звести до мУмуму прояви ексцеЫв на ринку в результат цього банкрутства. Наприклад, у США кожен штат мае гаран^йний фонд, який зд^снюе виплати страхувальникам за неплато-спроможного страховика.
Для недопущення прояви банкрутства страхо-вик¡в та зменшення негативного впливу на стра-ховий ринок, доц¡льно використовувати систему моыторингу виконання як нормативно'!' плато-спроможност¡, так ¡ розрахунку страхових резер-в¡в, ¡нвестування тощо.
Найбтьш в¡домими системами мон¡торингу та регулювання платоспроможноси як¡ використо-вуються в США, е: система коеф¡ц¡eнт¡в Insurance Regulatory Information System (дал¡ IRIS), система скоринг-коефщентю Financial Analysis Solvency Tools (дал¡ FAST) та система Risk-Based Capital (дал¡ RBC). Дан системи були розроблен¡ в р^ний час ¡ за своею структурою акцентують увагу на р¡зних сферах, але вони працюють не як автоном-н системи, а як едине ц¡ле, в рамках моыторингу платоспроможност¡ страховик¡в.
Hайстар¡шою з цих трьох систем е система IRIS (ран0е в¡дома як система раннього попереджен-ня), яка була розроблена в середин 1970-х ро-кв Hац¡ональною асоц¡ац¡eю страхових комюа-рО (дал¡ NAIC) США для визначення страховикв,
Таблиця 1. Причини неплатоспроможносп страховимв США з 1969-2009 pp.
Причини неплатоспроможносп Кшьмсть неплатоспроможних компанш Частка, %
Недостатнм розм1р резерва 147 21,81
Велик темпи росту 92 13,65
Катастрофой збитки 36 5,34
ЗнецЫення актива 40 5,93
Неадекватне перестрахування або його вщсушсть 32 4,75
Банкрутство закордонно!' материнсько!' компанп 26 3,86
Переор^нтацт поля дтльност страховика 28 4,15
Шахрайство 44 6,53
Незадовтьний менеджмент 50 7,42
Не ¡дентифковано 179 26,56
Всього 674 100
*Джерело: складено автором на ocHoei [3]
як потребують ретельного спостереження з боку державних оргаыв нагляду. Дана система скла-даеться з тринадцяти простих фЫансових коефг цгёнтщ ¡з д^пазоном «нормальних значень» без подальших розмежувань. Модель оцЫки плато-спроможност¡ страховик¡в IRIS, була запровадже-на в 1992 роц для страхування життя ¡ медично-го страхування, а згодом - для загальних видю страхування - в 1994 р. Проте в окремих штатах дана система використовуеться разом з системою RBC. Використання виключно системи IRIS виявила Tí недосконалють, яка стала очевидною в середин 80-х рокв з¡ зростанням к¡лькост¡ бан-крутств страховик¡в в р¡зних краТнах св^у (табл. 2).
Вищенаведена таблиця демонструе, що не-адекватн¡сть тарифноТ пол^ики, а також недо-резервування е основними причинами непла-тоспроможност¡ страховиюв у св¡т¡. Причиною банкрутств 54% страхових оргаыза^й США та 36% страховиюв краТн 6С став дефщит резерву збитк¡в. Також як для краТн 6С, так ¡ азг атських краТн ризик актива був другою причиною попршення ф¡нансового стану страховик¡в.
У цих випадках страховики не враховували на-лежним чином р^ень кореляцм мж проф¡лем ризику своТх актив¡в ¡ зобов'язань. Таке транс-нац¡ональне пор^няння п¡дкреслю8 важлив¡сть адекватного ц¡ноутворення та вщповщного ре-зервування страховик¡в. Тому, як вже було за-значено, найпрост0ий ¡ найчаст¡ше використо-вуваний пщхщ з боку регулятор¡в бшьшост краТн це застосовування системи показниюв ранньо-го попередження банкрутства страхових органг зац¡й (у США - IRIS). Проте, головним недолком системи коефМентю IRIS е те, що вона не сигна-л¡зу6 про неплатоспроможнють страховика. Пу-бл¡кац¡я роз'яснень та недолшв в щор¡чних до-в¡дниках, говорить про визнання недосконалост даних коеф¡ц¡8нт¡в самою Hац¡ональною асо^а-ц¡8ю страхових ком¡сар¡в. Система коефщентщ IRIS представляе собою наб¡р досить простих фг нансових коеф¡ц¡8нт¡в, яю представляють д^па-зон «нормальних» значень, як набували незна-чних змЫ з моменту ТТ створення (табл. 3).
1нша система раннього попередження FAST була розроблена на початку 1990-х рокв Регулятор
Таблиця 2. Пор1вняння основних причин неплатоспроможносп страхових оргашзацш в р1зних частинах свггу*
--------- Кра1ни Причини ---__ Америка Свропа Аз1я1
Неадекватне цЫоутворення / недостатнм розм1р резерва на покриття втрат + + +
Шахрайство з боку страховиюв + - -
ЗнецЫення актива - + +
Занадто швидк темпи росту + - -
Застосування неправильного моделювання - + -
Всього неплатоспроможних компанм 871 140 159
№ Коефщент Нормативне значення
1. Валов1 страхов! премп до чистоТ вартост актива >900
2. Чист страхов1 премп до чистоТ вартост актива >300
3. ЗмЫи чистих страхових премм вщ -33 до 33
4. Перестрахувальна комгая до чистих актива >15
5. Стввщношення операцмних витрат до чистих страхових премм за два роки >100
6. Чистий дохщ вщ ¡нвестицм до чистих ¡нвестованих актива вщ 3 до 6,5
7. ЗмЫа вартост¡ чистих актив¡в вщ -10 до 50
8. Обсяг зобов'язань до лквщних актив¡в >100
9. Сукупний розм^ агентських ком¡с¡й до чистих актива >40
10. Резерви за один р¡к до чистих актива за р¡к >20
11. Резерви за два роки до чистих актива за два роки >20
*Джерело: складено автором на ochobí [6]
*Джерело: складено автором на ochobí [3, 5, 7]
1Кра'Ни, ям розглядалися: Японя, Cíнгапyр, Mалайзíя í Тайвань
Таблиця 3. Коефщ1енти, включен! до системи IRIS*
використовуе дану скоринг-систему, пщраховуючи бали на основ! бтьш ыж 20 фЫансових коефщен-тв, у якост доповнення до системи IRIS. Наглядовим органом створена автоматизована система, яка розставляе прюритети з використанням статистич-ного анал!зу та пщвищуе коефщенти «нацюнально значущим» страховим оргаызацстм, тим самим за-безпечуючи безпеку страхового ринку кра'1'ни. Тому, на вщмЫу вщ системи IRIS, де результати показни-кв е загальнодоступними, результати FAST трима-ються в секрет!. На сьогодн розглядаеться питання щодо встановлення конкретних скорингових коефг ^енпв, як! будуть використовуватись в систем! FAST для рвних титв страховикв.
Трет!м Ыструментом моыторингу платоспро-можност страховикв е RBC. Розрахунок RBC е досить складним та описуе мУмальний роз-м!р катталу шляхом множення фактор!в ризику на основ! балансу та зв!ту про фЫансов! результати. Так, для визначення загально!' величини нормативного запасу платоспроможност необ-хщно провести не лише пщсумовування ризико-вих показниюв, а й мае бути врахована тюнота зв'язку м!ж ними (кореляцт). За кожним видом ризику встановлено значення компонент^ для розрахунку загального RBC (табл. 4). Загальне
значення RBC розраховуеться шляхом викорис-тання наступно!' формули:
RBC=R0 +R3 +R4 +R
Ризиков! фактори R0, R1 \ R2 знаходяться в д!а-пазон вщ 0% до 50%. Наприклад, для держав-них цЫних папер!в встановлюеться ставка в 0%, для обл!гац!й - 10%. Для визначення R3 викорис-товуеться ризиковий фактор р^ний 10% вщ су-ми дебторсько!' заборгованостк Для R4 \ R5 ризиковий фактор визначаеться на основ! спец!ально!' формули, яка враховуе збитковють окремо!' стра-хово!' оргаызацм' \ середню збитковють на ринку.
Вщомоси представлен! в таблиц!, показують, що значна частина нормативного запасу плато-спроможност середньостатистичного страховика, який займаеться загальними видами стра-хування в США, припадае на техннний ризик. Таким чином, в даый модел! техычному ризику придтяеться особлива увага в процес управлЫ-ня платоспроможнютю. В результат! розрахунку RBC, кожна страхова оргаыза^я отримуе оцЫку щодо необхщност втручання в дтльнють страховика, яка включае 5 р!выв (табл.5)
Таким чином, не зважаючи на досить склад-ний характер розрахунку RBC, як для регулято-
Таблиця 4. Ризиков1 фактори та значения компоненлв RBC, млн. дол.'
Компоненти RBC Значення
R0 - ¡нвестицмний ризик: Овести^!' в доч!рн оргаызацп, депозити до запитання, коротко-строкова дебторська заборгованють; 11,4
R1 - Ывестицмний ризик: цЫы папери з гарантованим доходом i короткостроков! Овести^!'; 1,4
R2 - Ывестицмний ризик: акцп, нерухомють; 15,6
R3 - кредитний ризик: 50% вщ суми вимог до перестраховиюв та Ыших вимог; 2,7
R4 - ризик недостатност страхових резерва + R3; 26,8
R5 - ризик недостатност страхових премм 16,1
*Джерело: складено автором на ochobî [10, с.14]
Таблиця 5. Piârn втручання за результатами розрахунку RBC*
PiBHi BTpynaHHfl Пояснення
Be3 BTpynaHH^ (No Actions) означае, що страхова оргаызацт мае достатнм р^ень катталу та пройшла випробування
BTpynaHHH Ha piBHi CTpaxoBi/iKa (Company Action Level) вимагае вщ страховика надання детальних пояснень та план дм щодо збтьшення р!вня капралу або щодо зменшення р!вня ризику
PiâeHb BTpynaHHH peryrmTopa (Regulatory Action Level) окр!м надання плану оздоровлення, страховик мае пройти фЫансову експертизу з боку державних оргаыв
PiâeHb ynpaBëiHH^ ynoBHOBaxeHoro oco6oro (Authorized Control Level) страховики, як! потрапляють в цю категор!ю можуть бути взят! пщ нагляд регулюючого органу (страхового комюару)
lMnepaTi/iBHi/ii/i piBeHb ynpaBëiHHH (Mandatory Control Level) державний страховий комюар зобов'язаний вжити заходи щодо приведення катталу у вщповщност до необидного р!вня згщно вимог регулятора
*Джерело: складено автором на ochobî [9]
ра так i для страхових оргаыза^й, це дае можли-BicTb оцiнити ту проблемну зону, яка призводить до попршення фiнансового стану.
Враховуючи рiзнi особливост страхування в рiзних краТнах, юнують й рiзноманiтнi режими ре-гулювання платоспроможност страховикiв. Ui вiдмiнностi включають в себе формат розрахун-ку платоспроможного капралу, як оцiнюються активи, стандарти резервування, наявнють га-ран^йного фонду тощо. Так, досить лопчним та послiдовним вбачаеться пiдхiд до регулюван-ня платоспроможностi, який склався на територм краТ'н-члеыв бвропейського Союзу, що характеризуемся комплекснiстю заходiв до забезпечен-ня платоспроможностi страховиюв. Для страхових органiзацiй, якi зд^снюють загальне страхування, система регулювання платоспроможност бу-ла введена в 1973 р., а в 1979 р. - для страхових оргаызацй як займаються страхуванням життя. Так, Директивами 73/239/ЕЕС вiд 24.07.1973 р. та 79/267/EEC вщ 05.03.1979 р. (т. з. Solvency I) було покладено початок уыфкацм за-конодавчих вимог нацюнальних регуляторiв рiз-них краТ'н-члеыв бвропи. Такий пiдхiд дав змогу усунути перешкоди ведення пщприемницько'Т дг яльностi та дав пщстави для формування единого ринку страхування та вимог до платоспромож-ност страховикiв на територм 6С.
Згодом багатьма державами-членами 6С були зробленi висновки про те, що дiючi загально-eвропейськi вимоги е недостатньо ефективними. В результат окремi краТни стали проводити влас-нi реформи страхового регулювання, в тому чис-лi i платоспроможностк Таким чином, втручання кожноТ окремо взятоТ краТни порушило одноманп— нють законодавства та стало перешкоджати роз-витку единого загальноевропейського контролю
над платоспроможнютю страховикiв. На пiдставi цього було прийнято р0ення про внесення ряду нових змЫ до вимог платоспроможност страхо-викiв (Solvency II), як довгий час переглядалися i з 1 сiчня 2016 року почали дiяти на територм 6С.
Hовi вимоги передбачають застосування три-рiвневоí системи оцiнки платоспроможностi стра-ховикiв, яка вкпючае в себе вимоги до достат-ностi капралу на основi ризикiв, контроль ризиюв, вимоги до розкриття Ыформацм та прозорост структури власностi (рис. 1). 1ншими словами, це структурна система, побудована на трьох стовпах (3 Pillars), завдяки яюй страховики стануть бтьш вiдкритими i зрозумiлiшими для страхувальниюв, а вся Тх дiяльнiсть буде прозорiшою.
Змiна вимог до платоспроможност страховикiв, що вiдбуваeться сьогодн в 6вропi, пов'язана з не-обхiднiстю врахування Ыфляцм, додаткових ризи-кiв, якi супроводжують страхову дiяльнiсть, перегляду повноважень органiв страхового нагляду. В якост основних пози^й можна видiлити наступнi:
• введення вимог щорiчного перегляду зна-чень окремих показниюв в залежностi вщ змiни бвропейського iндексу споживчих цЫ;
• розширення повноважень органiв страхового нагляду, а саме, надання Тм права перегляду вимог для окремих страхових оргаызафй, дiяль-нють яких несуть загрозу порушення прав стра-хувальникiв (навiть при дотриманн встановлених вимог) тощо.
Що ж стосуеться державного нагляду за пла-тоспроможнiстю страховикiв в УкраТы, то дана система вимог до платоспроможност страхови-кiв складена у вщповщност до Solvency I. Згiдно iз Законом УкраТни «Про страхування» страховики зобов'язан дотримуватися таких умов забезпе-чення платоспроможностi:
Перший стовп Другий стовп Трет1й стовп
KLribKicHi показники Яюсн1 показники Ринкова зв1тн1сть
Г л • вщповщнють М1ж кагпталом та ризиками; • вимога до регулятивного кагпталу (SCR); • вимога щодо минимального кагпталу (MCR); ^вартюна оцшка ризику (VaRV Г \ • система управлшня (ORSA-модел1); • андерайтинг i оцшка платоспроможносл; • процес нагляду регулятором. V У f . . \ • вимоги до зв1тност1 та системи розкриття ¡нформацм; • регуляржсть звтв щодо платоспроможносл та фшансового стану; • прозор1сть страхового ринку.
Рисунок 1. Структура вимог платоспроможносТ в1дпов1дно до Solvency II.*
*Джерело: складено автором на основ1 [13]
- наявнють сплаченого статутного фонду (для non-life - не менше 1 млн. евро, life - не менше 1,5 млн. евро за валютним обмЫним курсом ва-люти УкраТни);
- наявнють гаранпйного фонду в розмр не мен-шому ыж 15 % статутного фонду, або не меншому ыж 5% в1д чистого прибутку страховоТ компанм;
- створення страхових резерва, достатых для забезпечення майбутых страхових виплат;
- перевищення фактичного запасу платоспроможносп страховика над розрахунковим норма-тивним запасом платоспроможносп [14].
ВщмЫною позитивною особливютю моделей США та 6С е багатоетапнють системи регулю-вання платоспроможносп, яка визначае заходи i санкцм при порушены встановлених вимог. Але основною вщмЫнютю европейсько'Т вiд амери-кансько'Т моделi е введення обмеження мУмаль-ного значення нормативного показника. В УкраТ'-нi, як i в кра'Тнах бвропейського союзу, мУмальне нормативне значення прив'язане до мУмально'Т величини статутного капiталу i до величини мУ-мального гарантiйного фонду (МГФ). При цьому вимоги, що пред'являються до МГФ в Европу на-багато вищi, нiж вимоги, встановлен до МГФ в УкраТн Так, МГФ для европейських страховикв встановлено на рiвнi 3 млн. евро, що бтьш нiж в 13 разiв перевищуе украТнсью нормативи. В той же час розмiр статутного катталу мае станови-ти не менше 2,2 млн. евро для страхових ком-паый, як займаються загальним страхуванням i 3,2 млн. евро - для страхових компаый, що займаються страхуванням життя [13].
Характерною рисою американськоТ моделi е використання комплексно! формули розрахунку нормативного показника платоспроможносп, що охоплюе великий спектр ризикв, на якi нара-жаеться страхова оргаыза^я в процесi зд^снен-ня своеТ дiяльностi. На вiдмiну вщ американсько-го досвiду, де у формулу розрахунку нормативной маржi платоспроможносп (RBC) включаються страховий технiчний, Ывести^йний, опера^й-ний та кредитний ризики, в Европ у формулi вра-ховуються ще й гарантiйний, ринковий та ризик лквщносп. В УкраТн нормативна маржа плато-спроможностi вкпючае лише технiчний ризик. 1н-вести^йний ризик в загальних видах страхуван-ня, в 6вропi та УкраТы, на даний час, обмежуеться приписами дозволених форм вкладень. Проте, сптьним для трьох систем е те, що перестраху-
вання, як чинник забезпечення платоспромож-ностi страховикiв, в них врахований частково.
Також позитивним моментом европейськоТ системи нагляду е прозорють дiяльностi стра-ховикiв, як того вимагае третiй стовп вимог щодо платоспроможносп страховикiв за Solvency II. Зокрема, вважаеться, що використання стан-дартiв МСФЗ в практиц складання фЫансовоТ звiтностi украТнських страховикiв повинно пщви-щити рiвень прозоростi ринку, проте дане твер-дження справедливо для публiчних компаый, якi зобов'язанi надавати звiтнiсть за МСФО за ви-могами бiржi. Hавiть тi оргаызацм, якi повинн складати звiтнiсть на вимогу своТх европейських акцiонерiв, не розкривають ТТ повнiстю. Врахову-ючи той факт, що використання МСФЗ при скла-даннi фЫансовоТ звiтностi украТнських страхови-кiв е обов'язковим, все ж, на сьогоды, у страхових оргаызафй iснуe багато проблем з достовiрнiстю даних на основi яких в подальшому здiйснюeться аналiз Тх платоспроможносп, а також проблеми кадрового забезпечення використання МСФЗ.
Висновки
Порiвняння систем регулювання платоспро-можностi страховикiв рiзних краТн дае змогу дг йти таких висновкв:
1. Модель регулювання платоспроможносп страхових органiзацiй, яка сформувалася на терито-рм США е досить лiберальною щодо ктькосп стра-ховикiв, якi дiють на ринку та нацтена на пщтримку конкурентного середовища, яке е вагомим фактором при наданн якюних страхових послуг. Проте одним з негативних наслщкв високого рiвня конкурен-цм та вiльного входження на страховий ринок США е бiльша кiлькiсть (порiвняно з Ышими краТнами) не-платоспроможних страховикiв. Незважаючи на це, на етап становлення, дана система пройшла три-валий шлях свого розвитку та довела свою ефек-тивнють на практищ оскiльки на сьогоднi, кiлькiсть неплатоспроможних страховикв е доволi низькою. Очевидно, що сформований пщхщ до регулювання платоспроможносп страхових оргаыза^й у США е досить коректним. Вiн дозволяе наглядовим органам виявляти причини та вживати своечасних за-ходiв щодо оздоровлення тих страховикiв, як потра-пили у скрутне фЫансове становище.
2. Система пруденцiйного нагляду та нормативи платоспроможносп, як склалися в Европей-ському Согс^ е доволi жорсткими, але в той же час
HawBinbw e^eKTMBHMMM. HawBinbw MiKaBMM BBa-naeTbcn HopMa ann EBponewcbKMx cTpaxoBMKiB ^o-flo niarpMMKM flocTaTHboro piBHn $aKTMHHo'i Map-xi nnaTocnpoMoxHocTi b Byab-nKMW MoMeHT nacy. flaHe nMTaHHn ° aKTyanbHMM i ann yKpaTHM, ocKinb-km flaHi noKa3HMKM nepeBipnroTbcn HarnnaoBMMM op-raHaMM cTaHoM Ha KoHKpeTHi 3BiTHi aaTM, ToMy icHye 3arpo3a $iKTMBHoro noninweHHn noKa3HMKiB. flo-MinbHMM y MboMy pa3i BBanaeTbcn HaaaHHn noKa3HM-KiB nnaTocnpoMoxHocTi KoxHoro flHn 3a aonoMororo iH^opMaMiwHoi cMCTeMM «crpaxoBMK-perynnTop», ^o flacTb MoxnMBicTb rapaHTyBaTM 3axMCT iHTepeciB cTpaxyBanbHMKiB b Byab-nKMW MoMeHT nacy.
3. flirona b yKpaiHi MeToaMKa o^hkm nnaTocnpoMox-HocTi He flo3Bonne BpaxoByBaTM cneqM^ky ainnbHocri oKpeMoi crpaxoBoT opraHi3aMii i Moxe npMBecTM ao no-MMnKoBMx bmchobwb npM TT 3acTocyBaHHi. ToMy °Bpo-newcbKMW niflxifl b paMKax hobmx BMMor flo nnaTocnpoMoxHocTi cTpaxoBMKiB, 3acHoBaHMW Ha BpaxyBaHHi pM3MKiB KoHKpeTHoro crpaxoBMKa, ° kopmchmm aocBi-aom i Moxe ByTM 3anpoBaaxeHMW ann o^hkm nnaTocnpoMoxHocTi yKpaT'HcbKMx cTpaxoBMKiB, ocKinbKM flae MoxnMBicTb flocToBipHo oqiHroBaTM Tx nnaTocnpoMox-HicTb i pM3MK BaHKpyrcTBa. OflHaK HeoBxiaHo BM3Ha-tm, ^o crpaxoBMM pmhok yKpaTHM He roToBMW flo TaKMx 3MiH. nofliBHMW KpoK npM3Beae ao oHM^eHHn pMHKy, 3 oflHoro BoKy, i flo Woro 3MiMHeHHn, toBto nonBi cMnbHMx i HafliWHMx cTpaxoBMKiB - 3 iHworo. npoBneMa nonnrae b ToMy, ^o KaniTani3aqin Binbwocri BiTHM3HnHMx cTpaxoBMx opraHi3aqiW HacTinbKM Mana, ^o oxonneHHn ao-flaTKoBoi nacTKM cTpaxoBoro pMHKy Moxe HeraTMBHo no3HaHMTMcn Ha Tx nnaTocnpoMoxHocTi, ^o 3pewToro niapMBae aoBipy ao cTpaxyBaHHn Ta nepewKoaxae no-BHoqiHHoMy BxoaxeHHro Ha cBiToBMW crpaxoBMM pM-hok. TaKMM hmhom, BpaxoByroHM npMHMHM BaHKpyrcTB 3axiaHMx cTpaxoBMKiB, HaaiWHicTb po3Mi^eHHn TMMHa-cobo BinbHMx KornTiB, i, nK HacniaoK, MoxnMBicTb Biano-BiaaTM 3a BciMa cboTmm 3oBoB'n3aHHnMM ° KnronoBoro ann ^opMyBaHHn e^eKTMBHoro cTpaxoBoro pMHKy Ta MiHiMi3aMiT moxtimboi HennaTocnpoMoxHocri cTpaxoBMKiB. ToMy, b yKpaT'Hi HeoBxiaHa niTKa yHi^iKaqin BMMor ^oao po3Mi^eHHn BnacHMx KowTiB, KowTiB cTpaxoBMx pe3epBiB, aaeKBaTHoi TapM^Hoi noniTMKM Ta bmkopmc-TaHHn aieBoi Moaeni oqiHKM nnaTocnpoMoxHocTi.
KpiM yHi^iKaMii BMMor ao o^hkm nnaTocnpoMoxHocTi cTpaxoBMx opraHi3aqiM, ann niaBM^eHHn ^i-HaHcoBoT cTiwKocTi i 3a6e3neneHHn nnaTocnpoMoxHocTi aoMinbHo Byno B HaaaTM cTpaxoBMKaM MoxnMBicTb cTBoproBaTM BnacHi cMcTeMM BHyrpirn-Hboro KoHTponro i pM3MK-MeHeaxMeHTy, nKi B nia-
aaBanMcb nepeBipqi 3 BoKy perynnTopHoro opraHy. ToBto, cTpaxoBMW pmhok noTpeBye nepernnay BMMor ao nnaTocnpoMoxHocTi, nKa B rpyHTyBanacb Ha BMMorax EBponewcbKoro nepeaoBoro aocBiay 3 BpaxyBaHHnM yKpaiHcbKoi cneqM^iKM.
CnMCOK BMKopMCTaHMX flwepefl
1. Alexander Schaub. The Lamfalussy process four years on // Journal of Financial Regulation and Compliance. 2005 - Vol. 13 Iss: 2, pp.110 - 120.
2. Anke Kablau Matthias Wei£l / How is the low-interest-rate environment affecting the solvency of German life insurers? // Discussion Paper Deutsche Bundesbank. -27/2014 - 22 p. [EneKTpoHHMW pecypc]. - PexMM aocryny: https://www.bundesbank.de/ Redaktion/EN/Downloads/ Publications/ Discussion_Paper_1 /2014/2014_10_27_ dkp_27.pdf?__blob=publicationFile
3. Best, A.M. (2004) Best's Insolvency Study -Property Casualty U.S. Insurers 1969-2002, Oldwick, NJ: A.M. Best Company.
4. Casian Butaci. The new European prudential supervisory system of insurance «Solvency II» // Annals. Economics Science Series. - 2010, issue XVI, pp. 662-668
5. Chen, R. and Wong, A.K. (2004) 'The determinants of financial health of Asian insurance companies', Journal of Risk and Insurance 71: 469-499
6. IRIS Ratios Manual for Property/Casualty, Life/ Accident & Health, and Fraternal / National Association of Insurance Commissioners - 2015 - 76 p. // [Electronic resource]. Access: http://www.naic.org/ documentsZprod_serv_fin_receivership_uir_zb.pdf
7. McDonnell, W. (2002) Managing risk: Practical lessons from recent «failures» of EU insurers, Financial Services Authority Occasional Paper Series 20, London, FSA
8. Memorandum EU IP/07/1060. Solvency II: Frequently Asked Questions (FAQs). Brussels, 10 July 2007 // [EneKTpoHHMW pecypc]. - PexMM aocryny: http:// europa.eu/rapid/press-release_MEM0-07-286_ en.htm?locale=en
9. Risk-Based Capital (RBC) for the insurers model Act / National Association of Insurance Commissioners, [EneKTpoHHMW pecypc]. - 2012- 76 p. - PexMM aocTy-ny: http://www.naic.org/store/free/MDL-312.pdf
10. Swiss Re Solvency of non-life insurers: Balancing security and profitability expectation // Sigma No. 1/2000 - 39 p. http://www.ibrarian.net/navon/ paper/No_1_2000.pdf?paperid=1123198
11. Sugimoto N., Broszeit T., Jobst M. Macroprudential solvency stress testing of the insurance sector. -International Monetary Fund, 2014. - №. 14-133.
12. Гaмaнкoвa Ü. Ü. Фiнaнcoвa cтiйкicть ïa плaтo-cпpoмoжнicть cïpaxoвoí' opгaнiзaцiï //Bicник Ю/мв-cькoгo нaцioнaльнoгo yнiвepcиïeïy iм. Tapaca Ш^в-чeнкa. Cepiя «E^oiu^-K: ^У. - 2007. - С. 94-95.
13. Диpeктивa 2009/138/eC eвpoпeйcькoгo ^p-лaмeнïy ïa Paди вiд 25 лиcтoпaдa 2009 poкy пpo пoчa-ïoк i вeдeння дiяльнocïi y cфepi cïpaxyвaння i пepecïpa-xyвaння (Solvency II) // [Eлeкïpoнний pecypc]. - Peжим дocïyпy: http://nfp.gov.ua/content/direktivi-es.html
14. Зaкoн Укpaí'ни «^o cïpaxyвaння» вщ 11 лип-ня 2014 №1586-18 // Biдoмocтi Bepxoвнoí' Pa-ди Укpaí'ни (BBP). - 2014 Пз змiнaми ïa дoпoвнeння-ми] [Eлeктpoнний pecypc] // Bepxoвнa Paдa Укpaïни: [caйï]. - Peжим дocïyпy: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80
15. Cïpaxyвaння : пiдpyчник / [Бaзилeвич B. Д., Бa-зилeвич K. С., Пiкyc P. B. ïa Ы. ] зa peд. B. Д. Бaзилeви-чa. - K. : Знaння, 2008. - 1019 c.
16. Caлин B.H. Peфopмиpoвaниe cиcïeмы кoнïpoля плaтeжecпocoбнocти cïpaxoвыx кoмпaний в cïpaнax EC / Caлин B.H., Kлoчкoвa А.А. // Becтник Финaнco-вoй Aкaдeмии. - 2005. - 2(34)
1 7. Cyпpyн A. Пpoблeмы oцeнки плaïeжecпocoб-нocïи cïpaxoвыx кoмпaний в пocткpизиcнoм пepиoдe / A. A. Cyпpyн // Cïpaxoвoe дeлo. - 2011. - № 06. - c.20.
18. Шipiнян, Л. B. Зapyбiжний дocвiд зaбeзпeчeння плaïocпpoмoжнocïi cтpaxoвиx кoмпaнiй / Л. B. 0i-piнян // Eкoнoмiчнi нayки: збipник нayкoвиx пpaць ЧДTУ. - 2009. - № 22. - C. 40-45.
