CC BY
33
УДК 37:111.11:2-584.5
Грабовський С. С., ® к.б.н., доцент, заступник декана ФХТ Льегеського нацюнального утеерситету еетеринарног медицины та бютехнологт ¡мет С. З. Гжицького Грабовська О. С., завщувач сектору штелектуально! власност та маркетингу шновацш, к.б.н., с. н. с. (alice.grb@inenbiol.com.ua)
П1ЗНАННЯ БУТТЯ ЧЕРЕЗ ДУХОВН1СТЬ
У статт1 йдеться про еизнаних не тыьки е Украгт, а й далеко за гг межами нацюнальних героге та еизначш мгсця, яким складають низький доземний уклт мшьйони громадян — прочан з уЫх куточте нашог планети Земля.
Ключовi слова: нацюнальний герой, Йосафат Кунцееич, Сеген Коноеалець, Анна Ярослаена, Дмитро Блажейоеський, Василь Прийма, еереиця, прочани, милосердя, молитеа, духоенгсть.
Вступ. «Кожний народ, усвщомивши свою едшсть, впорядкувавши свое життя та здобувши суверенне посщання свое! ютори, плекае культ сво!х великих i визначних та заслужених дiячiв — старанно укладае !х бюграфш. А кожний народ, який оформив свою духовшсть християнським вiровченням, розвивае i поглиблюе цей культ у площину релейного подвигу, створюючи свою апографш. До таких народiв треба зачислити i укра!нський народ, i то вщ самих початкiв свого iсторичного буття» [1].
Свген Коновалець — нацшнальннй герой УкраУнн. 15 червня 2011 р. укра!нська громадськiсть урочисто вщзначила 120 рiчницю з дня народження Свгена Коновальця — видатного дiяча укра!нського визвольного руху, командира Корпусу йчових стрiльцiв, полковника арми УНР, команданта УВО та голови Проводу укра!нських нацiоналiстiв [2]. Прочанам зi Львова, якi вирушили у дорогу до Люрду, пощастило вщвщати могилу Свгена Коновальця у Роттердамi i вiдправити панахиду зi священиком — капеланом студентсько! молодi Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iменi С. З. Гжицького, протоiереем от. Степаном Кащуком. Символiчно, а, можливо, доленосно львiв'янам випала честь пом'янути свого нацiонального героя саме 23 травня, коли в Укра!ш святкують День геро!в.
Анна Ярославна — королева Франци. По дорозi на Париж львiвськi прочани зав^али до м. Санлiс, яке пов'язане з укра!нською iсторiею...
Дiзнавшись про могутню кра!ну на сходi та про гарну освiту i красу Анни Ярославни король Франци Генрiх I у 1048 р. доручив посольству !хати за нареченою до берегiв Днiпра. Пiзно восени посольство з Анною прибуло до Франци, до невеличкого м. Санлк (40 км на твшчний схщ вщ Парижа), де й пройшли першi мiсяцi життя майбутньо! королеви. Навесш король i двiр вирушили до стародавньо! французько! столицi — м. Реймса, де 14 травня
® Грабовський С. С., Грабовська О. С., 2011
1049 р., на свято Св. Тршщ, король Генрiх одружився з Анною, яка подарувала собору £вангелie, привезене з Киева. Книга збереглася до наших дшв, саме на цьому Свангели французью королi присягалися тд час коронаци в соборi та вступу на престол. Урочиста церемошя вiнчання вiдбулася у Реймському кафедральному собора Анна народила сина Фшппа, а потiм Робера i Гуго. Робер у пiдлiтковому вщ помер. Король майже весь час перебував у вшськових походах, а Анна виховувала сво!х синiв. У 1054 р. стався розкол церкви на православну i католицьку. Анна переходить у католицьку вiру i називае себе Агнесою. Пiсля смерт Генрiха 9-рiчний Фiлiпп стае королем Франци. У 1063 р. Фiлiпп I надав грамоту Суассонському абатству, с^плену пiдписами Анни та И сина. Пщпис Анни був зроблений кирилицею: «Ана ръина», тобто «Анна королева». Кирилична буква «Ъ» (ер) не iснувала в латинському алфавт.
У Санлiсi Анна виконала свою давню обiтницю: заснувала за особист кошти, якi подарував 1й у день одруження король Генрiх, абатство на честь Св. Вжента. Збереглися грамота-хария Анни Ярославни 1060 р. про заснування монастиря Сан-Венсан у Санлiсi — свiдчення того, що Анна, як i И батько Ярослав Мудрий, любила читати книжки i добре знала церковну юторш [3].
До нашого часу в Санлiсi збереглася споруджена у романському стилi каплиця часiв Анни Ярославни, яка входила до заснованого Анною абатства. Зараз тут мктиться школа. Неподалж вщ входу до каплищ встановлено скульптуру Анни на повний зркт з короною на голову в однiй руцi тримае королiвський скiпетр, у другiй — модель церкви. На постамент напис: «Анна руська, королева французька, засновниця храму у 1060 рощ». Останнш пщпис Анни Ярославни на французьких державних документах належить до 1075 р. Мкце поховання i рж смерт Анни невiдомi.
Люрд — блаженна сторона. Чудотворне мкце, розташоване на передпр'ях Високих Шрене!в у твденно-захщному кутку Франци, чарiвний куточок планети — зовам шший свiт — райське мiстечко, яке налiчуе 15 тис. мешканщв, де 14-лiтнiй Бернадет у 1858 р. 18 разiв являлася ясновельможна Панi у бшому — Матiр Божа [3]. Чому шший свгг? А тому, що шша свiдомiсть, iнше ставлення до вЫх оточуючих, до самого себе, а, якщо хочете — повна переоцшка цiнностей. Надзвичайно гарна мкцевкть, гористий ландшафт, чисте повiтря з Шрене!в. Вмить забуваеться втома вщ тривало! подорожi автобусом, адже до Люрду бiльше як 2500 км. Люрд здатний прийняти п'ять млн. прочан кожного сезону. Паломники з уЫх куточюв св^у з'!жджаються до Люрду, щоб спiльно помолитися за сво!х рiдних, за свою державу, та й зрештою — за себе. Багато хворих, навт таких, що прикус до лiжка — у вЫх спiльна мета: надiя на зцiлення душi i тша, вiра у Бога, милосердя i молитва. У Люрдi захоплюешся одразу й уЫм, як тiльки поселяешся до готелю. Наша група прочан зi Львова проживала у мютечку Сант-П'ерре, де спокiй i тиша, чистота i порядок, свiже пов^ря й незаймана природа гiрського ландшафту, де можна зустр^и маленьких зайченят, яю прекрасно почувають себе серед прочан. Номери готелю скромш, але напрочуд охайнi i зручнi, причому школи не замикаються на ключ, бо тут до людини —
Божого створшня, повна довiра, повага i любов. Недарма при вЧзд у це мктечко сто!ть гарний величний пам'ятник у виглядi терезiв — на однiй шальцi Вселенна, а на шшу поставлено Боже Милосердя.
Релййним осередком у Люрдi е санктуарiй Нотр-дам де Люрд, споруджений методом народного будiвництва на мющ, де Богородиця вперше з'явилася Бернадет^ У скелi е крипта над гротом Масабель, де вгорi сто!ть фiгурка Божо! Матерi, тд якою напис: «Я е Непорочне Зачаття». Внизу в печерi б'е джерело з цшющою водою [4]. Основш будiвлi санктуарiю — неовiзантiйська базилiка Свято! Вервицi, покрита вiзантiйським куполом з позолоченою короною, та неоготична базилжа Непорочного Зачаття, на виражах 19-ти вiкон яко! вщтворена iсторiя життя Божо! Матерi.
Найбшьшим апогеем у Люрдi е спшьна молитва до Матiнки Божо! — загальна вервиця, коли тисячi людей рiзних рас, конфесiй i нацш ввечерi, тримаючи у руцi свiчку, здiйснюють молитву рiзними мовами, але зрозумiлу усiм, йдуть шляхом у виглядi спiралi вiд фiгури Божо! Матера що височить на площ1 Серце завмирае, коли на всю площу лунае укра!нською мовою: «Богородице Дiво, радуйся...». Це направду урочо, i ми гордi, що нас, украшщв, свiт пiзнае ще й таким чином.
А яка у Люрдi надзвичайна Хресна дорога, що починаеться на твдень вiд базилжи Непорочного Зачаття... Усi 14 стацш Хресно! дороги зображенi бiблiйними ф^урами.
А пiдземна базилiка Святого Шя Х, яка одночасно може вмктити 20 тис. осiб. На И вггражах зображенi сюжети 18 об'явлень Богородиц Бернадетi, 14 стацiй Хресно! дороги, Христове Воскресшня. С тут образ Зарваницько! Божо! Матерi. У центрi Люрду височить золотоверха Укра!нська церква Успiння Пресвято! Богородицi, яку збудував !! настоятель о. Василь Прийма — наш земляк, а у 1982 р. вона була освячена i урочисто вщкрита. У Люрдi укра!нцi мають дiм, де живуть священик та монахинi, готель Свято! Родини. Мiж церквою i готелем пролягае затверджена урядом Франци вулиця Укра!ни. Прощання з Люрдом хочеться закшчити словами отця Василя Прийми:
Любiм цю Церкву Укра!нську! В чудеснiй, люрдськiй сторонi: Вона нам Софш Ки!вську Пригадуе на чужиш. Пречиста Дiва так бажала Щоб в Люрдi церковця була: Людей вщ пекла рятувала — I вах завела до Христа!
Щоб держава чи нащя могли юнувати, то даний народ, що хоче творити свою державу, або як !! створив i хоче !! втримати та бути не масою, а свщомою, державною, творчою нащею, мусить насамперед виробити в себе свщомють нацiонально! iдентичностi, бажання самобутноси, почуття нацiонально! едностi
та активну ствпрацю для загального добра держави та народу. Кожна особа повинна бути свщомою свого особистого й нащонального «я» та свое! особистост i вЫх сво1х прикмет — знати сво! здiбностi i осяги, а при тому мати в плаш позитивну працю для свого добра i для добра суспшьноси — товариств, шституцш, народу, держави та Церкви.
Щодо Укра1нських Церков, котрi тепер кнують, в найновiшi часи пiсля проголошення самостiйностi i незалежностi Укра1ни, то тшьки час покаже i оцшить !х вартiсть, працю та !хню елiту. В iнтересi Укра!ни й укра1нського народу е, щоб була згода i порозумiння та бодай якесь об'еднання мiж Церквами, бо «В едност сила народу» (i кожного народу). У тiй едност буде сила також укра1нського народу. Вс Украшсью церкви (в Укра1ш i в дiаспорi) повиннi мати перед очима, i у сво1й iсторичнiй пам'ятi, заклик архiепископа Мелется Смотрицького з 17-го столiття, який i сьогоднi також дуже актуальний: «щоб Русь не нищила РусЬ [5].
Висновки. На героlзмi йчових Срiльцiв, Арми Украшсько! Народно! Республжи, Закарпатських Сiчовикiв, УПА ми мусимо i повиннi творити та виховувати нашу нащональну i державну ел^у.
Ми гордi, що ми — нащя европейського рiвня з можливктю вiдвiдання i пiзнання iнших кра1в i народiв через духовнiсть. Справдi ми, украшщ, вартуемо мати гщну державу в когортi европейських держав.
Л1тература
1. Соловiй М. М. Святий Йосафат Кунцевич його життя i доба / Укра1нська духовна бiблiотека [текст] // М. М. Соловш, А. Г. Великий ЧСВВ. — Видання друге — скорочене. — Релкшне видавництво : «Покрова». — Львiв, 2010. — С. 4.
2. Вшанування полковника Коновальця [текст] // Часопис «Слово Зарваницько! громадсько! Ыщативи». — Червень 2011. — С. 4.
3. Ладинский А. П. Когда пал Херсонес. Анна Ярославна — королева Франции : Исторические романы [текст] / А. П. Ладинский. — К. : Молодь, 1987. — С. 211-569.
4. Савчук Б. По святих мюцях Люрду [текст] // Путсвник для прочанина. — Дрогобич : «Коло». — 2005. — 72 с.
5. Блажейовський Д. Берестейська ре-ушя та украшська юторична доля i недоля [текст] / Д. Блажейовський. — Том 1. — Внутршня варткть медали — Львiв : «Каменяр», 1995. — С. 83. — ISBN 5-7745-0656-8.
Summary
KNOWLEDGE OF LIFE THROUGH SPIRITUALITY
The life of well-known national heroes and notable regions that is admitted not only in Ukraine, but from away beyond the borders of the our country have been presented in the article. The millions of pilgrims from all states of our planet visit these famous places and low bon to the great heroes.
