Научная статья на тему 'ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ І ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ НА ОСНОВІ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРИНЦИПІВ ЇХ ПРОЕКТУВАННЯ'

ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ І ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ НА ОСНОВІ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРИНЦИПІВ ЇХ ПРОЕКТУВАННЯ Текст научной статьи по специальности «Математика»

CC BY
5
0
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по математике, автор научной работы — Дядюн Сергій Васильович

Розглянуті основні етапи проектування систем подачі та розподілу води (СПРВ), запропонована багаторівнева схема проектування керованої по потокорозподілу СПРВ, запропоновано і сформульовано принцип вдосконалення проектування СПРВ за рахунок використання регулюючих ємностей між зонами водопровідної мережі. Описані імітаційні моделі технологічних процесів функціонування СПРВ спільно з регулюючими ємностями, проведено порівняльний аналіз якості та ефективності функціонування СПРВ при наявності різних видів регулюючих ємностей і без них.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по математике , автор научной работы — Дядюн Сергій Васильович

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ І ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ НА ОСНОВІ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРИНЦИПІВ ЇХ ПРОЕКТУВАННЯ»

УДК 681.5.015:628.21 DOI: 10.30837/0135-1710.2019.176.062

С.В. ДЯДЮН

П1ДВИЩЕННЯ ЯКОСТ1 I ЕФЕКТИВНОСТ1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ НА ОСНОВ1 УДОСКОНАЛЕННЯ ПРИНЦИП1В ÏX ПРОЕКТУВАННЯ

Розглянуп ochobhî етапи проектування систем подачi та розпод1лу води (СПРВ), запро-понована багаторiвнева схема проектування керовано1 по потокорозподiлу СПРВ, запро-поновано i сформульовано принцип вдосконалення проектування СПРВ за рахунок вико-ристання регулюючих емностей мiж зонами водопроввдно1 мереж! Описанi iмiтацiйнi моделi технолопчних процесiв функцiонування СПРВ стльно з регулюючими емностями, проведено пор!вняльний анал1з якосп та ефективностi функцiонування СПРВ при наявносп р!зних вид!в регулюючих емностей i без них.

1. Вступ

Сучасний етап розвитку систем подач! i розподшу води (СПРВ), як i трубопровщних систем в цшому, характеризуеться безперервним зростанням 1х масштаб1в, ускладненням структури, посиленням внутршшх i зовтшшх зв'язюв, шдвищенням рол! системних фактор1в. В умовах розвитку СПРВ в простор! i в час традицшш методи проектування СПРВ, засноваш на ix пдравл!чних i техшко-економ1чних розрахунках в режим! максимального водоспоживання, малоефективш. У цих умовах системний тдхвд до вирiшення задач оптимального проектування i розвитку СПРВ, що передбачае комплексну оцшку розглянутих рiшень з точки зору економiчностi, надiйностi, керованостi планованого варiанту системи i шших критерiïв, що впливають, стае все бшьш необхщним.

Зокрема, значне пiдвищення якосп та ефективносп функцiонування СПРВ може бути досягнуто за рахунок вдосконалення принцитв ïx проектування та реконструкцiï. Одним з основних таких принцитв е принцип проектування СПРВ з урахуванням ïx керованостi. Кр!м того, проектованi водопровщш мережi повинш мати iерарxiчну структуру, окремi р!вш якоï розв'язувалися б через регулювальш пристроï.

Ц та шш! принципи проектування СПРВ роблять необхщними розробку i застосування людино-машинних методiв аналiзу i синтезу потокорозподшу, що заснованi на штерактив-них процедурах спiлкування людини i комп'ютера i лежать в основ! створення САПР систем водопостачання. У той же час гранично гострою стала потреба в систематичному застосу-ванш сучасних метод!в !м!тацшного моделювання та кшьюсного обгрунтування оптималь-них ршень шляхом створення практично ефективних людино-машинних систем автомати-зованого проектування СПРВ. Виршення цiеï проблеми - обов'язкова умова подальшого вдосконалення всього процесу проектування, а також тдвищення економ!чних показниюв i оперативносп проектних ршень.

2. Аналiз сучасних теоретичних i практичних особливостей проектування та

реконструкцн систем подачi i розподшу води

При проектуванш СПРВ необхвдно визначити кшьюсть i мюце розташування окремих шдсистем, структуру СПРВ, а також параметри i змшш кожно1' з шдсистем таким чином, щоб забезпечити подачу води вс!м споживачам в потр!бних кшькостях i шд заданими тисками. Проектування повинно здшснюватися з урахуванням стохастичного характеру процешв спо-живання води, динам!ки розвитку системи, надшносп i велико1' ймов!рносп виникнення позаш-татних ситуацш (аваршне вщключення, стихшне лихо тощо).

Все це призводить до необхвдносп проектування СПРВ, що мають властивють керова-ност за потокорозподшом, тобто в мереж! повинш бути закладеш р!зш активш i пасивш регулятори, резервш джерела води i л!ни зв'язку, що забезпечують запас пропускно1' здатносп мереж! [1]. Очевидно, кращим буде той вар!ант, вартють якого менше.

Кр!м того, проектування СПРВ мае враховувати наявнють функцюнуючих мереж. Тому проектуванню водопровщних мереж повинш передувати етапи обстеження цих мереж i

комп'ютерно! обробки отриманих результата з метою ан^зу стану потокорозподшення в ддачш частинi мережi.

Проектованi водопровiднi мережi також повиннi мати ieрархiчну структуру, окремi рiвнi яко! розв'язувалися б через регулювальш пристро!.

Таким чином, проектування СПРВ зводиться до вибору з множини можливих допусти-мих варiантiв мережi оптимального варiанту за критерieм вартостi, що задовольняе ряду перелiчених i часто суперечливих вимог, частина з яких слабо тддаеться формальному опису. Математична постановка тако! задачi i, тим бiльше, И ршення, загалом, досить складнi. Це пов'язано з тим, що на початковому етат проектування немае шформацп для вибору оптимального варiанту, оскшьки вiдсутнi конкретнi данi не тшьки про можливу структуру мережi, але i про розташування деяких !! пiдсистем, невiдомi характеристики багатьох шдсистем i особливостi роботи мережi для спещальних режимiв тощо. У зв'язку з цим шд проектуванням СПРВ маеться на увазi вибiр ращонального, близького до оптимального варiанту проектовано! мережi.

Якщо для одного з режимiв дослiджуваний варiант СПРВ не задовольняе вимогам !! функщ-онування, роблять корекцiю, що дозволяе змшою деяких параметрiв (а iнодi i за рахунок вжиття спещальних заходiв - резервування додаткових емностей або активних джерел, що перекидають воду з iнших районiв) ввести потокорозподш в заданий для цього режиму дiапазон [1,2].

Початковим етапом проектування складно! водопровщно! мережi е розбиття !! на рiвнi iерархi! на основi системного пiдходу з урахуванням розв'язки цих рiвнiв через рiзнi елемен-ти розв'язки. При цьому виходи вищого рiвня будуть входами для нижшх рiвнiв. По^м, з огляду на можливiсть розв'язки мереж^ системний пiдхiд застосовуеться при проектуванш кожного окремого рiвня, починаючи з нижнього.

Реконструкцiя СПРВ також зводиться до задачi проектування при частково заданш структурi i сталост ряду параметрiв, яка вирiшуеться на базi математично! моделi потоко-розподiлу в сталому режимi [1].

У практищ проектування СПРВ типовою е система водопостачання, яка мютить з'еднаш водоводами активнi джерела живлення мережi водою, послiдовно встановленi зональнi запасно-регулюючi емностi, зональнi керованi насоснi станцп (ЗКНС) i кiльцевi водопровiднi мережi [3-8,13].

Однак в такiй системi водопостачання кожне з !! активних джерел жорстко зв'язане зi своею зоною. Це унеможливлюе перерозподiл навантаження як мiж окремими джерелами живлення мережi водою, так i мiж окремими розрахунковими вузлами всерединi системи. Тому, в разi вiдхилень дшсних витрат води вiд !х розрахункових значень, така СПРВ не в змозi задовольнити потребу в водi абонентiв, включених в систему, тобто стае в цьому плат ненадшною.

Одним з можливих шляхiв полшшення водопостачання споживачiв може стати шдви-щення ефективностi використання внутрiшнiх ресуршв системи водопостачання за рахунок перерозподшу наявних в нiй запасiв води вщповщно до умов, що змшилися, водоспоживання окремими групами абонентiв.

Бшьш досконалою е система водопостачання [9], що мютить з'еднаш водоводами активш джерела живлення мережi водою, послщовно встановленi зональнi запасно-регулю-ючi емносп, ЗКНС, з'еднанi напiрним трубопроводом з кшьцевими водопровiдними мережами, а також низьконатрний трубопровiд, що зв'язуе активш джерела. Зональш запасно-регулюючi емностi i ЗКНС розмiщенi мiж низьконапiрним трубопроводом i кiльцевими водопровщними мережами.

У такiй СПРВ низьконатрний трубопровщ об'еднуе всi активнi джерела живлення мереж водою, що забезпечуе !х взаемне резервування i шдвищуе в деяких межах якiсть постачання водою абонентiв системи. У той же час, низьконатрний трубопровщ в данш системi водопостачання не усувае жорсткий гiдравлiчний зв'язок мiж точкою пiдключення до нього зонально! запасно-регулюючо! емностi, ЗКНС i пiдключеною до цiе!' станцi!' кшьцевою водопровiд-ною мережею. Саме по цьому ланцюгу споруд i водоводiв системи здiйснюеться транспорту-вання води в зону, що живиться нею, яка об'еднуе певну групу споживачiв води. Наприклад, при збiльшеннi споживання води в однiй iз зон для забезпечення !! зросло! потреби може вико-ристовуватися вода, запасена в низьконашрному трубопроводi i зональних запасно-регулюю-чих емностях, пов'язаних з шшими активними джерелами живлення мережа Однак транспор-

тування зрослого потоку води для зони, що вщчувае !! недолiк, буде вщбуватися по вказаному вище ланцюгу споруд i водоводiв, що належать цш зонi.

В iншому випадку, при зменшеннi вiдбору води споживачами, яю приеднанi до кiльцево! водопровщно! мережi однiе! з зон, невитрачена вода буде запасатися, перш за все, в зональнш запасно-регульованш емносп цiе! зони, а потiм вже в зональних запасно-регульо-ваних емностях шших зон системи водопостачання. Однак у будь-якому випадку, вода, запасена в запасно-регулюючш емност^ що належить будь-якiй з зон, якi об'еднують кiльцевi водопровiднi мережi, не може бути використана для погашення дефщиту води, що утворився в сусщшх зонах. В силу цього, розглянута система водопостачання, створивши умови для взаеморегулювання мiж активними джерелами живлення мереж^ не може забезпечити взаеморегулювання в шших !! пiдсистемах, що знижуе якiсть забезпечення водою абонента, включених в систему водопостачання

3. Визначення проблематики, мети i задач дослщження

Класичнi способи проектування СПРВ в достатнш мiрi дослiдженi i тiею чи iншою мiрою реалiзуються в практицi проектування реальних СПРВ [3-8]. Основна вщмшшстъ, або навгть разрив мiж теорiею i практикою проектування СПРВ, полягае в недостатнш мiрi розробки та впровадження САПР систем водопостачання, що використовують методи структурно! та параметрично! ошташзацп СПРВ, методи iмiтацiйного моделювання потокорозподiлу в проек-тованих водопровiдних мережах для рiзних режимiв в нормальних умовах !х функцiонування i позаштатних ситуацiях. Облiк керованостi при проектуванш СПРВ дозволяе пiдвищити надiйнiсть i ефективнiсть !х функцiонування, тривалiсть експлуатацп мереж.

Сучаснi СПРВ, зокрема, як i весь клас трубопровiдних систем енергетики в цшому, характеризуються великою тополопчною складнiстю, тобто мiстять велику кшьюсть взаемо-пов'язаних дiлянок. Проектування таких СПРВ, яю найбiльш щшьно вiдбивають майбутнi потреби i дозволяють легко перебудовувати !х структуру та параметри при оперативному управлiннi i аварiйних ситуацiях, мае бути багаторiвневим. Причому окремi рiвнi водопровщ-них мереж повиннi бути розв'язанi мiж собою. Цi вимоги реалiзованi в даний час для енергосистем i газових мереж, причому елементами розв'язки для перших е трансформатори, а для других - регулювальш пристро! (газорегулюючi станцi!, газорегулюючi пункти тощо.).

Енергосистема роздiлена на рiвнi в залежносп вiд напруги в мережу а система газопостачання - вщ тиску. При проектуваннi СПРВ водопровщна мережа також розбиваеться на рiвm, якi представляють собою систему мапстральних каналiв i водоводiв (1-й рiвень), низьконапiрний мiський водопровiд (2-й рiвень), мiську магiстральну мережу, розчленовану на зони (3-й рiвень), квартальнi мережi (4-й рiвень), будинковi мережi (5 -й рiвень). Однак, як правило, щ рiвнi зв'язують-ся м1ж собою жорсткими зв'язками: дуже рщко в сучасних СПРВ проводиться розв'язка рiвнiв.

З метою забезпечення вимог надшносп водопровiднi мережi проектуються кшьцевими i розбиваються на рiвнi, що проектуються окремо. Однак в процес практично! реалiзацi! мiська водопровiдна мережа втрачае свою багаторiвневiсть, тому що рiвнi зазвичай не розв'язанi мiж собою елементами розв'язки, що призводить до значного ускладнення задач проектування i управлiння.

Вiдсутнiсть розв'язки мiж рiвнями призводить до сильно! залежносп мiж ними, великим похибкам мiж розрахунками окремих рiвнiв, якщо вони проводилися в припущеннi !х незалеж-ностi, i, що найголовнiше, до рiзкого ускладнення проблеми оперативного управлшня СПРВ.

Таким чином, багаторiвневiсть водопровщних мереж чiтко проглядаеться лише на еташ проектування. В процесi практично! реалiзацi! розглядати такi мереж як iерархiчнi з точки зору управлiння не можна, тому що рiвнi сильно пов'язанi мiж собою, а СПРВ мюта являе собою едину нерозривну систему, управляти якою складно. Завдання проектування та управлiння стають простiшими, якщо iз загально! мереж вдаеться видiлити будь-який окремий рiвень. Це може бути досягнуто шляхом розв'язки юнуючих рiвнiв через рiзнi регульованi елементи. Ними е таю пасивно-активш регулюючi емностi водопровiдних мереж, як резервуари, водонашрш колони, водонашрш башти. 1ерарх1чна структура СПРВ при використанш рiзних елементiв розв'язки може бути зображена у вигляд^ схематично представленому на рис. 1.

За сво!м функцiональним призначенням, ^м функцi! регуляторiв системи, регулюючi емносп виконують роль активних i пасивних елементiв. Резервуари, що розташовуються на досить високих вiдмiтках, е нашрними (активними) емностями, аналогiчними за сво!м

PieeHb

PiseHb [V

PieeHb V

Природш джерела води

I

артез1ансьш свердловини

PiseHb i мапстральш канали водоводи

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

1 I

PieeHb N низьконагпрний миський водопн

77Г7

резервуар

HC

ГГГ

резервуар

НС

X.

зона -><-

ГГ.

водонагнрна вежа

X.

-><J- зона —

резервуар

I

НС

ГГ.

резервуар

НС

X.

квартальн! мереж!

X

квартальн! мереж!

будинковi мереж1

будинков! мереж!

будинковi мереж!

будинков1 мереж"|

ТГГ

I резервуар

I

НС

— резервуар -><- зона

ГГ.

резервуар

I

НС

X

квартальн! мереж!

будиНКОВi мереж1

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

буди н ко Ei мереж!

споживаш води

Рис. 1. 1ерармчна структура СПРВ

призначенням водонатрним вежам. З них вода самопливом надходить в розподшьну мережу. Нашрш емносп доцшьно влаштовувати всюди, де це дозволяе рельеф мюцевосп.

1ншим типом резервуар1в е безнашрш (пасивш) резервуари, з яких вода може надходити в систему тшьки шляхом ïï перекачування насосами.

При проектуванш мiськоï водопровiдноï мереж1, яка керована за потокорозподшом i мае 1ерарх1чну структуру з розв'язкою р1вшв, мюця розташування резервуар1в на мереж1 необх-щно вибирати таким чином, щоб вони служили не тшьки регулюючими емностями, а й точками, що пов'язують окрем1 р1вш.

Ця задача тюно переплпаеться з проблемою зонування водопровщних мереж. Розбиття проектованоï СПРВ на зони доцшьно здшснювати в тих випадках, коли характер планування об'екпв, що постачаються водою, i рельеф мюцевосп, на якш вони розташоваш, викликае необхщнють вщбору води споживачами на р1зних висотних вщмпках.

Пропоноваш нижче принципи вдосконалення проектування СПРВ передбачають обо-в'язкове розбиття структури мереж1 на зони. Зонування мае низку переваг: дозволяе знизити надлишков1 вшьш напори в мереж^ зменшити витрати електроенергп на шдйом води, знизити сумарну потужшсть НС, а отже, зменшити експлуатацшш витрати.

Сказане вище визначае мету даного дослщження як удосконалення метод1в проектування СПРВ за рахунок використання внутршшх ресурс1в системи та побудови 1м1тацшних моделей функщонування СПРВ стльно з р1зними видами регулюючих емностей для ощнки ефективносп запропонованих метод1в.

Для досягнення поставленоï мети пропонуеться виршити наступш задач!

- удосконалення проектування СПРВ за рахунок використання регулюючих емностей м1ж зонами водопровiдноï мереж1;

- 1мпацшне моделювання функщонування СПРВ з регулюючими емностями в дискрет-ний момент часу t i на штерват [0,Т];

- пор1вняльний анатз якосп i ефективносп функщонування СПРВ за наявност р1зних вид1в регулюючих емностей i без них.

12

Л..........

11 /

10

4. Вдосконалення проектування систем подачi i розподiлу води за рахунок

використання регулюючих емностей мiж зонами водопровщно'! мереж1

Яюсть i ефективнiсть функцiонування систем водопостачання можна пiдвищити за рахунок вдосконалення принцитв проектування СПРВ. Розглянемо один з них - принцип вдосконалення проектування СПРВ шляхом використання регулюючих емностей мiж зонами водопровщно! мережг

Для шдвищення якостi забезпечення водою споживачiв СПРВ спробуемо знайти внутрiшнi ресурси системи [10,14]. Вдосконалюемо [10,14] описану вище систему водопостачання, додатково забезпечивши И мiжзональними запасно-регулюючими емностями, i при цьому входи i виходи запасно-регулюючих емностей включимо в напiрнi трубопроводи сумiжних зональних керованих НС. Засiб для створення напору на виходi мiжзонально! запасно-регулюючо! емностi виконано у виглядi керовано! НС. Це не виключае випадку, коли, виходячи з конкретних умов i рельефу мiсцевостi, згаданий засiб для створення напору може бути виконано у виглядi стовбура водонатрно! веж1, на якому розмщена запасно-регулююча емнiсть.

Введення в вихвдну (розглянуту вище) систему водопостачання додаткових м1жзональних запас-но-регулюючих емностей i !х включення в систему зпдно iз зазначеною схемою дозволяе:

- залучити для регулювання нерiвномiрностi водоспоживання запаси води тих зон, у яких е надлишки води, а також запаси води мiжзональних запасно-регулюючих емностей;

- створити додатковi резервнi запаси води в мiжзональних запасно-регулюючих емностях шляхом накопичення в них надлишку води з зон зi зниженим водоспоживанням.

Це забезпечуе досягнення мети вдосконалення проектування СПРВ, тому що покращуе задово-лення потреб у водi абоненпв системи.

На рис. 2 наведено схему пропоновано! сис-

геми водопостачання. Розглянемо докладш-ше принцип и' робота.

Система водопостачання мюгить активы цжерела 1 живлення мерою водою, водоводи 2, що з'еднуюгь джерела 1 з низысонашрним грубопроводом 3, до якош шдключеш зональш запасно-регулюкга емносп 4 (ЗРС) м сво1ми юнальними керованими НС 5 (ЗКНС). Ос-ганш за допомогою натрних трубопроводов 6 з'еднаш з кшьцевими водопровщними мережами 7. яга з'еднаш в гщравшчш вщокремлеш зони 8-12 (умовш кордони зон на рисунку показаш пунктиром).

]УПж су\пжними зональними запасно-регу-гпоючими емностями 4 розмщеш \пжзоналы-п запасно-регулюкта ем ноет 1 (МЗРС) 13, кожна з яких мае свш зааб 14 для створення напору на и виход1. Входи 151 виходи 16\ пжзональних запасно-регулюючих емностей 13 включешза допомогою трубопровод ¡в 17 в натрш трубопроводи 6 ЗКНС 5, яю належать су\пжним юнальним запасно-регулюючим емностям 4. Зааб 14 для створення напору на виход1 16 шжзонально! зшасно-регулюючо! емност1 13 може бути виконано у вигляда керовано! НС, як це показано на рис.2.

В шшому випадку, виходячи з конкретних умов 1 рельефу мюцевосп, заело 14 для ^творения напору може бути виконано у вигляд1 ствола водонатрно! вежк на якому розмiщена запасно-регулююча емнiсть 13,

\

17

/

.16

14

13

17

/

/

Рис. 2. Система водопостачання

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

або використано природне шдняття рельефу мюцевосп.

Система водопостачання працюе наступним чином.

Активш джерела 1 живлення мережi водою подають И по водоводах 2 в низьконашрний трубопровiд 3, який розподшяе воду мiж зональними запасно-регулюючими емностями 4.

У нормальних умовах водоспоживання кожна з зональних запасно-регулюючих емнос-тей 4 накопичуе воду для покриття розрахунково! нерiвномiрностi водоспоживання в однiй iз зон 8-12, а саме - в зош, яка пов'язана зi своею зональною запасно-регулюючою емнiстю 4 через свою ЗКНС 5 i трубопровщ 6.

У разi, якщо водоспоживання в кшьцевих водопровiдних мережах 7 одше! з зон, наприк-лад, зони 8, зростае настiльки, що запасу води в зональнiй запасно-регулюючш емностi 4 ще! зони 8 виявиться недостатньо для задоволення потреб И абоненпв, дефiцит води в зош 8 може бути поповнений з мiжзонально! запасно-регулюючо! емностi 13 через И керовану НС 14 i трубопровщ 17.

В шшому випадку, коли водоспоживання, наприклад, в зош 8 впаде настiльки, що стане менше прогнозованого при розрахунку, тиск на виходi ЗКНС 5 (ЗКНС-2), яка живить зону 8, перевищить величину тиску на виходi мiжзонально! запасно-регулюючо! емностi 13. Тодi надлишок води з зонально! запасно-регулюючо! емносп 4 (ЗРС-1) зони 8 через трубопровщ 17 подаватиме воду на вхщ 15 мiжзонально! запасно-регулюючо! емносп 13.

У режимi максимального водоспоживання в зош 8 тиск на виходi !! ЗКНС 5 (ЗКНС-1) почне падати. Коли цей тиск досягне рiвня тиску на входi 15 мiжзонально! запасно-регулюючо! емносп 13, запасена в нш вода буде подаватися в зону 8, компенсуючи дефщит води, що утворився в зош 8.

Нарешп, якщо припустити одночасне збiльшення водоспоживання в зош 8 i зменшення водоспоживання в зонi 9 (причому в обох випадках цi змши водоспоживання виходять за межi можливостей задовольнити потребу в водi тшьки вiд сво!х зональних запасно-регулю-ючих емностей 4), то абоненти зони з шдвищенням водоспоживання, тобто зони 8, отрима-ють додаткову воду не тшьки вщ мiжзонально! запасно-регулюючо! емносп 13, але й вщ зонально! запасно-регулюючо! емностi 4 (ЗРС-2) зони 9 по трубопроводах 17 i 6.

Аналогiчно здiйснюеться робота системи водопостачання при змшах водоспоживання будь-яко! з !! зон (рис. 2).

Таким чином, в запропонованш системi водопостачання забезпечуеться взаеморезерву-вання мiж зонами споживання води, коли компенсащя пiкових витрат води в однш частинi зон вiдбуваеться за рахунок зменшення водоспоживання в цей же час в шших частинах зон, або за рахунок запашв води в межзональнш запасно-регулюючо! емност! Завдяки цьому досягаеться шдвищення якост задоволення водою абонентiв водопровiдних мереж систе-ми водопостачання.

5. 1м^ацшне моделювання технолопчних процес1в функцiонування систем

подачi i розподiлу води з регулюючими емностями

Для ощнки ефективностi запропонованих [10,14] принцишв вдосконалення проектування СПРВ за рахунок використання регулюючих емностей мiж зонами водопровiдно! мережi використовуватимемо метод iмiтацiйного моделювання.

Iмiтацiйне моделювання технолопчних процесiв функцiонування СПРВ спiльно з регулюючими емностями е едино прийнятним методом дослщження, оскiльки алгоршмчне зав-дання функцiй i складшсть критерi!в якостi i ефективностi об'екта робить неможливим пошук аналiтичних ршень.

Розробка iмiтацiйних моделей функцiонування СПРВ з регулюючими емностями дозво-ляе згенерувати i глибше проаналiзувати процеси потокорозподiлу в таких системах, про-грати на моделi тi чи iншi прийнятнi проектнi рiшення, ощнити !х ефективнiсть i вибрати оптимально

Для оцiнки ефективностi запропонованих в [10,14] принцишв вдосконалення СПРВ була використана наступна iмiтацiйна модель технолопчних процешв функщонування СПРВ спiльно з регулюючими емностями на будь-якому iнтервалi часу.

У !! основi лежить ршення задачi аналiзу сталого потокорозподшу у водопровiднiй мережi спiльно з НС i регулюючими емностями, яке визначаеться в результат вирiшення

системи рiвнянь [2,11,12] вщповщно! математично! моделi при завданнi комбiнацi! значень витрат i тиску як гранично! умови на входах i виходах СПРВ.

Для опису процесу споживання води j-им споживачем СПРВ в чаш використовуватиме-мо дискретну функцiю часу, що е сумою часток двох синусо!д вигляду

q(H) (t) = Mq(H) + Ajsin(юjt + ^)) е N.

(1)

• • • • л л (Н)

яю вiдрiзняються рiзними значеннями математичного очшування Mq j споживано! витра-

ти води на часовому iнтервалi

да ={jjqoi,0 <»< ^

j < t < Т,

(2)

де 0 < jj < 1.

Дослiдження проводилися на базi реально! СПРВ, граф яко! представлений на рис. 3 i адекватна модель яко! була отримана рашше. На цю СПРВ працюють двi НС: ЗКНС-1 i ЗКНС-2. Рельеф мiсцевостi абсолютно рiвний. Виберемо iнтервал часу доба в годинному розрiзi i вважатимемо, що вузловi витрати для кожно! години доби постшш i визначаються вщповщно до (1). Вiдомi також число i типи насосiв, параметри характеристик агрега^в НС, а також параметри мапстральних трубопроводiв.

(36

34)

ЗКНС- 1

40

18 Ж 19

16 1-И 17

24

25

ЗКНС - 1

(46М-(44)

14)

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

23

(27)

28)

мзре

Рис. 3. Схема реально!' системи подач 1 розподшу води з мгжзональною регулюючою емшстю

Розмютимо мiж цими станцiями, згiдно з пропозищею, мiжзональну регулюючу емнiсть у виглядi водонапiрно! веж i з'еднаемо !! iз ЗКНС-1 i ЗКНС-2 водоводами Б-44 i Б-43 дiаметром 500 мм i довжиною 1400 м кожен так, як це показано на рис. 3.

Введення в систему водопостачання мiжзонально! регулюючо! емносп дозволяе зменши-ти дiапазони змiни режимних параметрiв функцiонування НС. У табл. 1 приведет результата розрахунку режимiв роботи системи водопостачання мiжзональною регулюючою емшстю у виглядi водонапiрно! веж1 i без не! при рiзних рiвнях водоспоживання в мереж!

Так, наприклад, в режимi мiнiмального водоспоживання тиски на виходах НС ЗКНС-1 i ЗКНС-2 знижуються з 78,36 м i 75,39 м при робоп мережi без регулюючо! емносп (початковий рiвень яко! приймався рiвним 50 м) вщповщно до 58,98 м i 55,76 м при робой з емшстю. При цьому емшсть отримуе воду, тобто працюе як споживач, оскшьки тиски на виходах НС, а точшше, в точках з'еднання нашрних водоводiв станцiй з водоводами, що пов'язують !х з регулюючою емшстю, перевищують тиск на входi емносп. Тиск в дикту-

Таблиця 1

Результати розрахунку режимiв функцюнування систем подачi i розподiлу води при рiзних

рiвнях водоспоживання в мережi

Мережа без регулюючо! емност

а б в г д е ж

1 78,36 0,6436 75,39 0,5534 70,29

2 74,20 0,7296 70,38 0,6270 63,83

3 66,82 0,8573 61,57 0,7387 52,49

4 61,16 0,9420 54,87 0,8136 43,85

5 51,61 1,0088 43,57 0,9262 29,29

6 48,15 1,1111 39,48 0,9637 24,01

7 32,88 1,2800 21,47 1,1140 0,79

Мережа з регулюючое емшстю (тиск у вузл1 з емшстю 50 м)

1 58,98 0,9726 55,76 0,8041 0,5796 50,79

2 56,84 1,0016 53,30 0,8301 0,4751 46,55

3 54,18 1,0364 50,60 0,8578 0,2982 40,45

4 52,92 1,0524 50,01 0,8638 0,1606 36,82

5 51,04 1,0760 48,30 0,8807 -0,0383 30,62

6 50,52 1,0823 47,46 0,8890 -0,1035 28,41

7 49,30 1,0972 43,57 0,9263 -0,3705 19,31

а) № режиму; б) тиск на виходi ЗУНС-1, м; в) витрата на виходi ЗУНС-1, м3/с; г) тиск на виходi ЗУНС-2, м; д) витрата на виходi ЗУНС-2, м3/с; е) витрата емкост^ м3/с; ж) тиск в диктуючш точцi, м.

ючiй точщ (вузол № 6 на рис. 3) зменшуеться з 70,29 м до 50,79 м, тобто ютотно знижуеться надлишковий тиск в мережг

У режимi максимального водоспоживання тиски на виходах НС збiльшуеться з 32,88 м i 21,47 м i при роботi мережi без регулюючо! емкостi вiдповiдно до 49,3 м i 43,57 м при робот з емнiстю. При цьому регулююча емнiсть подае воду в мережу, тобто працюе як активний елемент, осюльки тиски на виходах НС нижче за тиск на входi регулюючо! емностi. Тиск в диктуючш точщ збшьшуеться з 0,79 м до 19,31 м, тобто за рахунок зменшення недопоста-чань води споживачам шдвищуеться якiсть функцюнування водопровщно! мережь

Таким чином, наявшсть мiжзонально! регулюючо! емностi в системi водопостачання сприяе якiснiшому забезпеченню водою споживачiв пiд тиском на рiвнi нормативного, зниженню надлишкового тиску в мережi i, як наслiдок, зменшенню ймовiрностi виникнення аварiйних ситуацiй на мережа

6. Пор1вняльний аналiз якост i ефективностi функцiонування систем подачi i розподiлу води за наявност рiзних вид1в регулюючих емностей та без них

Пщвищення якостi i ефективностi функцiонування СПРВ може бути досягнуте за рахунок полшшення проектування як !! елементiв, так i СПРВ в цiлому.

Розглянемо роботу СПРВ за наявносп мiжзонально! регулюючо! емностi, встановлено! мiж НС, i без не! на iнтервалi часу доба в годинному розрiзi (рис.3). Для цього скористаемо-ся наявною iмiтацiйною моделлю процесiв подачi i розподiлу води. Розглянемо таю рiзнови-ди мiжзонально! регулюючо! емност як водонапiрна вежа, водонапiрна колона i резервуар, встановлений на певнш висотi.

Промоделюемо роботу СПРВ з регулюючою емнютю i без не! шляхом ршення задачi аналiзу сталого потокорозподiлу в данiй системi. При цьому в обох випадках вважатимемо режим водоспоживання в мереж незмшним впродовж кожно! години доби, а управляючi дi! на насосних станщях - фiксованими протягом доби. На насоснш станцi! ЗКНС-1 включенi в паралельну роботу 4 насоснi агрегати, на ЗКНС-2 - 2.

В процес iмiтацiйного моделювання виконувався шдрахунок значень критерi!в якостi i ефективносп в кожну дану годину доби i в цiлому на iнтервалi часу доба.

У результатах розрахунюв якiсть функцiонування СПРВ з регулюючою емшстю i без не! в дискретш моменти часу 0, 1, 2 ..., 23 визначалася:

- ймовiрнiстю незадоволення потреби споживачiв у водi у момент часу

(4)

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

(5)

(6)

№ ^ (3)

п

де п' - число незабезпечених водою споживачiв;

- непрямою оцiнкою величини дефщиту води СПРВ у момент часу

[ £ |к - Ь (к)| якщо Ь (к) < ЬГ,

у1(к) = ЛеЫ

[0, якщо Ь1 (к)> Ь^;

- глибиною виникнення дефiциту води в СПРВ у момент часу

I шахт^ - Ь (к) I якщо Ь (к) < Ь^

У"1(к )=Н .

I 5

[0, якщо Ь1 (к)> Ь^

- вiдносною величиною дефщиту води в СПРВ у момент часу

[1- £ ^,якщо Ь1 (к)<Ь+, У1*(к)= \ 1еК Ь^

[0,якщо Ь1 (к)> Ь^

Ефективнiсть функцiонування СПРВ в моменти часу 1, 2 ..., 23 визначалася:

- сумою енерговитрат на насосних станщях СПРВ у момент часу k

У2 (к)=£ N1 (к)= £ £ Nlj (к), (7)

iеL iеL jеKi У'

де КI - множина агрегатiв i - ц НС;

- сумою приведених енерговитрат на НС СПРВ у момент часу £

У*(к) = £ qI(a )(к >(а )(к) (8)

- сумою вiльних надлишкових напорiв у СПРВ у момент часу £

У**(к)=£[Ь1 (к)-Ь+|. (9)

- величиною максимального вiдхилення тиску у вузлах СПРВ у момент часу £ вщ його мшмально допустимого значення

У" 2 (к )= шахЬ (к)-Ь+|

1еИ 1 (10)

Показники 7** (£),7"2 (£) визначалися тiльки в тих випадках, коли 70(£),) дорiвнювали нулю.

Порiвняльний аналiз значень критерив якостi i ефективностi функщонування СПРВ про-водився на iнтервалi часу доба за наявностi рiзних видiв регулюючо! емностi i без не!. При цьому були використаш наступнi показники, що характеризують яюсть i ефективнiсть функц-iонування СПРВ в цшому i вiдносно 1-го споживача на даному iнтервалi часу [0,Т]:

- непряма ощнка ймовiрностi виникнення дефiциту води в 1-му вузлi водопровiдно! мережi на штерват часу [0,Т]

у01 (т)= Т £ По1(к); (11)

Т к=0

- непряма оцiнка середнього значення величини дефщиту води в 1-му вузлi мережi на iнтервалi часу [0,Т]

У11 (Т)= Т £пн (к); (12)

Т к=0

- оцiнка вщносного значення величини дефiциту води в 1-му вузлi мережi на iнтервалi [0,Т]

У1Ю =^; (13)

- глибина виникнення дефщиту води в 1-му вузлi мережi на iнтервалi [0,Т]

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

у1(т)=^т,^—(к). (14)

Тут

11, якщо Ь; (к)< ь+,

по(к)=1 , ч + (15)

[0, якщо Ь1 (к)> Ь+, ^ '

/ , |Ь + — Ь; (к),якщо Ь; (к)< Ь + ,

П11(к )=| 1 ,, + (16)

[0, якщо (к )> Ь + ,1 е N, 4 '

де К (к), к+ - вiдповiдно, поточне значення тиску у момент часу к i мiнiмальний допусти-

мий тиск в 1-му вузлi СПРВ; N - множина вузлiв мережi iз споживачами.

Як показник, що характеризуе яюсть функцiонування СПРВ на штерват часу [0, Т], використовувалася згортка критерйв (11) вигляду:

у0 (т)= 1 Е у™ (т). (17)

n1еN у '

Вираз (17) визначае непряму оцiнку середнього значення ймовiрностей виникнення дефщиту води в СПРВ на iнтервалi часу [0,Т].

Крiм того, використовувалася згортка критерi!в (12) вигляду:

^(т)= Е Ун (т) (18)

1еN ' 4 '

Вираз (18) визначае непряму ощнку дефiциту води в СПРВ на iнтервалi [0,Т]. Як показник, що характеризуе ефективнiсть функцiонування СПРВ на iнтервалi [0,Т], використовувався вираз

(т)=1 Е Е^(к),

(19)

т jеL к =1

де (к) - значення витрат енергп j-! НС у момент часу к; L — множина НС.

Крiм того, використовувався показник, що характеризуе сумарш витрати потужностi на НС СПРВ за перюд [0,Т]:

у2(т ) = ^ЕУ (т) (20)

i показник, що характеризуе суму приведених енерговитрат на НС СПРВ за час [0,Т]:

т

У*(т)=Е ЕЯ((аШ)(к), (21)

к=0 геЬ

де q((a)(к),у(а)(к) - вщповщно, витрата i тиск на виходi i-! НС у момент часу к .

Середня i загальна подача води НС в мережу на штерват [0,Т] визначалися у виглядi

Уэ(т) =1Е Е q(a)(к),

т Е Е ^ 1кА (22)

1 к=0 jеL у '

У3(т)=т*у3 (т), (23)

де q(¡a)(к) - подача води j-! НС у момент часу к .

Результати порiвняльного аналiзу значень критерi!в якостi i ефективностi функщонування

СПРВ на iнтервалi часу доба за наявносп рiзних видiв регулюючо! емностi i без не! наведет у таблищ 2.

Таблиця 2

Порiвняльний анатз критернв ефективносп i якостi функцiонування систем подачi i розподiлу води на iнтервалi часу доба при роботi системи з МЗРС i без не!

а б в г д е ж и к л

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

СПРВ 104104,8 26007,6 1522,81 вщ вщ ввд ввд 108,275 0,2604

без 0,588 0,167 0,016 6,571

МЗРЕ до 4,436 до 0,333 до 0,121 до 22,178

СПРВ з 108493,2 26665,8 1670,75 вщ вщ ввд вщ 20,46 0,0463

МЗРЕ 0,297 0,042 0,008 7,127

(колоно до до до до

ю) 0,859 0,125 0,023 13,233

СПРВ з 113837,4 27436,0 1705,55 0 0 0 0 0 0

резервуа

ром

(вежею)

1нтервал [3,24] год.

1) СПРВ 94856,9 24295,6 1489,98 вщ 0 вщ 0 вщ 0 вщ 0 0,319 0,00312

без до до до до

МЗРЕ 0,308 0,083 0,008 3,89

2) СПРВ 92319,8 22967,9 1325,93 вщ вщ вщ вщ 123,743 0,2976

з МЗРЕ 0,672 0,191 0,018 6,571

(колоно ю) до 5,07 до 0,381 до 0,138 до 22,178

В данш таблицi стовпцi позначен! а - тип СПРВ; б - подача води в мережу за добу, м3; в - витрати електроенерги на обох НС за добу, КВт-год.; г - приведет енерговитрати

кю ; д - ( Гц (т)) - оцiнка середнього значення дефщиту води в >му вузлi на iнтервалi

[0,Т]; е - ( (т)) - ощнка вiрогiдностi виникнення дефiциту води в i-му вузлi на iнтервалi [0,Т]; ж - гЦ(т) - ощнка вщносного значення дефiциту води в i-му вузлi на iнтервалi [0,Т]; з -глибина виникнення дефщиту води в >му вузлi на штерват [0,Т]; и - ( г1(т)) - ощнка дефщиту води у вшх вузлах СПРВ; к - 11 (т) - ощнка середнього значення вiрогiдностi виникнення дефщиту води у вшх вузлах СПРВ.

Результати, наведет у таблищ 2, свщчать про те, що наявтсть мiжзонально! регулюючо! емносп в СПРВ дозволяе iстотно шдвищити якiсть И функцiонування на штерват часу [0,Т] при незначному збшьшенш витрати води, що подаеться в мережу, i потужностi, що витра-чаеться. При цьому ймовiрнiсть виникнення дефщиту в СПРВ Г0 (т) на штерват [0,Т] зменшуеться зi значення 0,26 при робой без емносп до значення 0,046 при робой СПРВ стльно з водонатрною вежою i до 0 при робой з резервуаром.

Якщо ж не враховувати перiод «вирiвнювання» рiвня води у водонапiрнiй вежi до величи-ни мiнiмально допустимого тиску у вузлах мережi (тобто, якби початковий рiвень води в башт був не 20 м, а 36,8 м при тому ж режимi водоспоживання), то тдвищуеться не лише яюсть, але i ефективнiсть функцiонування СПРВ. Так для штервалу часу [3,23] подача води в мережу зменшуеться з 94856,9 м3 при робот СПРВ без башти до 92319,8 м3 при робой СПРВ з баштою; витрати електроенерги на НС знижуються з 24295,6 кВт до 22967,9 кВт; показник г0 (т) зменшуеться з 0,2976 до 0,00312; показник ^(т) - з 123,74 до 0,319 (рядки 45 таблищ 2).

У таблищ 3 розглянут результати порiвняльного анатзу значень критернв якостi i ефективностi функщонування СПРВ, що живиться однiею НС, на штерват часу доба при робой з водонатрною вежею i без не!. Як видно з таблищ, без зонально! емносп (вежi в прикладО в аварiйному режиш, тобто при виходi з ладу i вiдключеннi ЗУНС-2 i включент ЗУНС-1 на повну потужнiсть, ймовiрнiсть виникнення дефiциту в СПРВ на iнтервалi часу доба дорiвнюе 0,259, а середне значення дефщиту води в СПРВ на цьому iнтервалi часу -166,59. Введення ж зонально! емносп у виглядi водонашрно! вежi зводить обидва цi показни-ки до величини, рiвно! нулю. 72

Таблиця 3

Порiвняльний анашз значень критерпв якостi i ефективностi функцiонування системи подачi i розподiлу води, що живиться однieю насосною станцieю, на iнтервалi часу доба

при робот з вежею i без не!

а б в Y„ (T ) ) Y* (т) Y&) Y (т ) Y(T)

СПРВ без веж1 28,9180 27473,7 0-7,77 0-0,417 0-0,211 30,99 166,59 0,259

СПРВ з вежею 30,9677 28450,3 0 0 0 0 0 0

В данш таблицi стовпцi позначен^ а - тип СПРВ; б - подача води в мережу за добу, м3; в - сума енерговитрат на НС за добу, КВт-год.

Таким чином, проведет методом iмiтацiйного моделювання дослщження показали, що введення в СПРВ мiжзонально! регулюючо! емност дозволяе iстотно шдвищити якiсть !! роботи (при цьому дефщит води у споживачiв практично знижуеться до нуля), зменшують-ся витрати електроенергп i спiльна подача води в мережу, знижуються надлишковi напори в мережi, внаслiдок чого скорочуються непродуктивнi витрати i витоки в мережi i зменшуеть-ся ймовiрнiсть виникнення аварiйних ситуацiй. Крiм того, наявнiсть регулюючо! емностi в СПРВ дозволяе стаб^зувати режими роботи НС, зменшивши дiапазони змiни !х режимних параметрiв i пiдвищивши коефщент корисно! дп !х роботи.

Таким чином, як в юнуючих, так i в СПРВ, що реконструюються, та знов проектованих СПРВ достатньо внутршшх резервiв для пiдвищення якосп i ефективностi !х функцiонування.

4. Висновки

У порiвняннi з початковою, пропонована система водопостачання характеризуеться наступними перевагами:

- можливютю використовувати для регулювання нерiвномiрностi водоспоживання запаси води тих зон, в яких е надлишок води, а також запаси води мiжзональних запасно-регулюю-чих емностей;

- зниженням надлишкових сумарних напорiв в кiльцевих водопровiдних мережах, що сприяе зменшенню витоку води;

- зменшенням дiапазону змши величини гiдравлiчного опору, що дозволяе стабшзувати режими роботи всiх насосних станцiй системи i пiдвищити ККД !х роботи;

- пiдвищенням живучост системи за рахунок того, що вихщ з ладу одного з ланцюжюв, який включае низьконапiрний трубопровщ, зональну запасно-регулюючу емнiсть з керова-ною НС, з'еднаною водоводом з одшею iз зон, не викликае порушення функцiонування системи водопостачання, тому що в цьому випадку вщповщна зона системи буде забезпе-чуватися водою вщ найближчо! мiжзонально! запасно-регулюючо! емностi;

- зниженням вимог до пропускно! здатностi низьконапiрного трубопроводу i кiльцевих водопровiдних мереж.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Введення мiжзональних регулюючих емностей в практику проектування i реконструкцп систем водопостачання дозволяе значно шдвищити яюсть забезпечення водою споживачiв за рахунок використання внутршшх резервiв системи. Результати iмiтацiйного моделювання реально! СПРВ шдтверджують доцшьнють використання мiжзональних регулюючих емностей в практищ проектування i реконструкцп СПРВ.

Зазначеш переваги дозволяють використовувати на практищ запропоноваш принципи здiйснення проектування СПРВ i в результатi цього забезпечити реальне пiдвищення якостi та ефективност !х функцiонування при експлуатацп.

Список лiтератури: 1. Евдокимов А.Г. Оптимальные задачи на инженерных сетях. Харьков: Вища школа, 1976. - 153 с. 2. ЕвдокимовА.Г., ТевяшевА.Д. Оперативное управление потокораспределением в инженерных сетях. Харьков: Вища школа, 1980. 144 с. 3.АбрамовН.Н. Водоснабжение. М.: Стройиздат, 1982. 440 с. 4. Душкин С.С., Краев И.О. Эксплуатация сетей водоснабжения и водоотведения. К.: ИСО, 1993. 164 с. 5. АбрамовичИ.А. Новая стратегия проектирования и реконструкции транспортирования сточных вод. Харьков: Основа, 1996. 316 с. 6. БеланА.Е. Технология водоснабжения. К: Наукова думка, 1985. 263 с. 7. НиколадзеГ.И., СомовМ.А. Водоснабжение. М.: Строиздат, 1995. 688 с. 8. Тугай А.Н.,

ТугайЯ.А. Джерела та водозаборт споруди. К.: Украшсько-фшський iнститут менеджменту i 6i3Hecy, 1998. 116 с. 9. Бойко Э.Д., Евдокимов А.Г., Морозов С.В., Петросов В.А. Система водоснабжения. А.с. N° 1118754 от 18.04.1983 г. 10. ЕвдокимовА.Г., Бойко Э.Д., Дядюн С.В., ГлуховскийИ.И. Система водоснабжения. А.с. № 1654475 от 4.01.1989 г. 11. ЕвдокимовА.Г., Коринько И.В., Кузнецов В.Н., Самойленко Н.И. Рациональная эксплуатация и развитие систем водоснабжения и водоотведения. Т.2. Автоматизация процессов водоотведения. Харьков, ХНУРЭ, 1998. 342 с. 12. Дядюн С.В. Математическое моделирование установившегося потокораспределения в системах водоснабжения // Радиоэлектроника и информатика. Харюв: ХНУРЕ. 2000. № 13. С. 54-56. 13. ЧупинР.В., МелеховЕ.С. Развитие теории и практики моделирования и оптимизации систем водоснабжения и водоотведения. Иркутск: Из-во ИрГТУ, 2011. 322 с. 14. Дядюн С.В. Совершенствование принципов проектирования и реконструкции систем водоснабжения // Методические вопросы исследования надежности больших систем энергетики. ИСЭМ СО РАН, Иркутск, 2012. Вып. 61. «Проблемы исследования и обеспечения надежности либерализованных систем энергетики». С. 426-433.

НадШшла до редколегИ' 24.09.2019

Дядюн Сергш Васильович, кандидат техтчних наук, доцент кафедри моделювання систем i технологш Харшвського нацюнального ушверситету iм.В.Н.Каразiна. Наyковi штереси: математичне моделювання, системний аналiз, ошгашзащя складних систем, оптимальне управлшня, автоматизоване управлшня великими системами енергетики. Адреса: Укра'на, м.Харюв, пл. Свободи , 4. Тел. 0952031750, 0982321007.

УДК 378.5 DOI: 10.30837/0135-1710.2019.176.074

В.1. ШЕХОВЦОВА

ЗМЕНШЕННЯ ВПЛИВУ ЛЮДСЬКИХ ЧИННИК1В ЯК ЗАС1Б П1ДВИЩЕННЯ ЯКОСТ1 ЕКСПЛУАТАЦП 1НФОРМАЦ1ЙНИХ УПРАВЛЯЮЧИХ СИСТЕМ

Проаналiзовано iснyючi шдходи до щдвищення якостi експлyатацiï шформацшно'' сис-теми. Пропонуеться удосконалення моделi подготовки фахiвцiв з iнформацiйних технологи ушверситетом на вимоги IТ-компанiй. Визначено сукупшсть професiйно важливих якос-тей фах1вця як складових проектноï' культури щдприемства.

1. Постановка проблеми тдвищення якосп роботи 1нформац1йних

управляючих систем

Яюсть, надшнють та ефектившсть роботи сучасних шформацшних управляючих систем (1УС) залежить вщ багатьох фактор1в, яю можна подшити на дв1 складов! Перша - це сама 1УС, ïï функцюнальшсть, безпомилковють, гнучюсть, зручшсть, д1ездатнють та шш1 показ-ники, що закладаються розробником тд час проектування i реал1зацн проекту. Друга - це експлуатацшш характеристики 1УС, яю значною м1рою залежать вщ умов використання та компетентносп i операцшно' дисциплшованосп користувач1в.

Проблеми тдвищення якосп експлуатаци ГУС на основ! визначення, анатзу та управлшня елементами першо' складово' зараз прийнято розглядати як окрем1 задач формування, анатзу та управлшня вимогами до ГУС [1-3]. Але проблеми тдвищення якосп експлуатаци ГУС, яю виникають внаслдок до людських чинниюв на р1зних стад1ях життевого циклу ГУС, дослщжеш недостатньо повно. Кр1м того, в задачах управлшня яюстю експлуатаци ГУС, що базуються на елементах першо' складово', юнуе достатньо значуща залежнють результата 'х виршення вщ вимог, яю висувае замовник ГУС, виходячи ¡з власного суб'ективного бачення, досвщу та вподобань.

Слщ зазначити, що проблеми тдвищення якосп експлуатаци 1УС та шших систем шляхом усунення чи зменшення впливу людських чинниюв мають достатньо довгу ютор1ю. Але за цей час науковцями запропоновано лише незначну кшьюсть шдход1в, моделей, метод1в та засоб1в виршення цих проблем. Тому зменшення чи повне усунення впливу людського чинника на усшшнють розробки та експлуатаци 1УС потребуе ретельного анал-¡зу i дослщження, яке слщ вважати актуальним i в теоретичному, i в практичному аспектах.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.