CC BY
16
Науковий iticiiiik- НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.6
9. Модел1 i методи соцiально-економiчного прогнозування : пщручник / В.М. Геець, Т.С. Клебанова, О.1. Черняк, В.В. 1ванов, Н.А. Дубровiна, А.В. Ставицький. - Харюв : ВД "1Н-ЖЕК", 2005. - 396 с.
10. 1вченко 1.Ю. Моделювання економiчних ризиюв i ризикових ситуацiй : навч. поабн. / 1.Ю. 1вченко. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2007. - 344 с.
11. Моделювання економiчноi динамши : навч. поабн. / Г.В. Лавшський, О.С. Пшенишнюк, С.В. Устенко, О. Д. Шарапов. - К. : Вид-во "Апка", 2006. - 276 с.
Кльоба В.Л. Направления совершенствования экономико-математического моделирования банковской деятельности
Негативные последствия финансово-экономического кризиса препятствуют интенсивному развитию рыночной экономики в Украине и существенно сдерживают процесс перестройки украинской финансово-кредитной системы. Банковский сектор является сложной динамической системой, потому на сегодня особенно важным заданием является решение проблемы построения системы экономико-математических моделей, которые давали бы возможность оценивать эффективность возможных сценариев развития банков, учитывали бы взаимодействие системы и ее подсистем с активной внешней средой.
Kloba V.L. Directions of perfection of economic and mathematical design of bank activity
The negative consequences of financial and economic crisis hinder to intensive development of market economy in Ukraine and substantially restrain the process of development of the domestic financial and credit system. A bank sector is the difficult dynamic system, that is why now an especially important task is a decision of problem of construction the systems of economic and mathematical models, which would allow to estimate efficiency of possible scenarios of development of banks, took into account co-operating of the system and her subsystems with an external lasant.
УДК 336.531.2 Доц. М.1. Кульчицький, канд. екон. наук;
асист. Н.Б. Демчишак - Львiвський НУ м. 1вана Франка
П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ Ф1НАНСОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ДЛЯ АКТИВ1ЗАЦ11 1НВЕСТУВАННЯ В УКРА1Н1 З УРАХУВАННЯМ 1НОЗЕМНОГО ДОСВ1ДУ
Визначено сутнють ефективного використання фшансового потенщалу. Запро-поновано принципи врахування шоземного досвщу за його швестицшного спряму-вання. Розглянуто головш напрямки iмплементацii цього досвщу в Укрш'ш.
Ключов1 слова: фшансовий потенщал швестицшно'1' дiяльностi, ефектившсть використання фшансового потенщалу, принципи врахування шоземного досвщу.
Постановка проблеми. У сучаснш вщкритш економ1чнш систем! ефективне використання фшансового потенщалу е необхщною умовою сти-мулювання економ1чного розвитку загалом та досягнення очiкуваноi динамь ки iнвестицiйноi дiяльностi. Це пов'язано з низкою особливостей безпосе-редньо процесу формування потенцiалу iз зазначеною iнвестицiйною цшьо-вою спрямовашстю i пояснюеться його економiчною сутшстю. У цьому кон-текстi дослщження напрямiв пiдвищення ефективностi використання фшансового потенщалу з урахуванням шоземного досв^, безумовно, е актуальним.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. У сучаснш економiчнiй ль тературi наявш науковi пошуки щодо питань iмплементацii успiшно апробо-
ваного шоземного досвiду для стимулювання iнвестицiйних процеЫв в Укра-ÏHi. Зокрема, варто зазначити публшаци С.В. 3axapiHa, В.С. Марцина, I.I. Дов-ганюк, О.О. Бутник, А.А. Даниленко, Д.В. Крищенка та шших фахiвцiв.
Невирiшенi рашше частини загальноï проблеми. Однак, мае мюце ic-тотний брак комплексних доcлiджень проблеми використання зарубiжного досв^ в контекcтi необхiдноcтi пiдвищення ефективност використання влас-не фiнанcового потенщалу за вiдповiдного обгрунтування здiйcнення цього.
Мета дослвдження - визначення сутност ефективного використання фiнанcового потенцiалу, розроблення принцишв врахування iноземного дос-вщу за його iнвеcтицiйного спрямування та з'ясування ключових напрямкiв iмплементацiï такого досвщу у вiтчизняну практику.
Виклад основного матерiалу. Доcлiджуючи ефективнicть i застосову-ючи це поняття шд час аналiзу фiнанcового потенцiалу iнвеcтицiйноï дiяль-ноcтi варто враховувати, що оcтаннiй е, насамперед, певною кшьюсною характеристикою, на оcновi яко'' можна стверджувати про наявнicть чи вщсут-нicть можливостей та передумов щодо його використання у необхщних цiлях. Це випливае iз нашого трактування розглядуваного поняття, як частини фь нансових реcурciв ланок (елеменпв) фiнанcовоï системи держави, що характе-ризуе фiнанcовi можливоcтi забезпечення швестицшно' дiяльноcтi на макро-, мезо- чи мiкрорiвнi. Вiдтак, про ефективнicть використання не можна говори-ти за умов вщсутносл чи браку, по-перше, достатнього рiвня фiнанcового потенщалу в кiлькicному вираженнi, по-друге, реальних передумов для стимулювання його нагромадження у перспектив^ Тобто, наявшсть достатнього запасу фiнанcових можливостей економiчного розвитку створюе потрiбну базу для досягнення належного рiвня ефективносл, однак не гарантуе його.
Потрiбно зазначити, що критерiй ефективноcтi шд час розгляду тих чи шших процешв з наукового погляду е достатнього складним поняттям через практичну неможливють однозначного його визначення та трактування. Сто-совно цього дискусшним також е застосування поняття ефективност пiд час аналiзу фiнанcового потенщалу швестицшно' дiяльноcтi. Ми вважаемо, що ефектившсть використання фiнанcового потенцiалу швестицшно' дiяльноcтi повиннi аналiзувати, грунтуючись на динамщ процесу його нагромадження i формування вщповщного запасу, враховуючи корелящю з подальшим вико-ристанням безпосереднього з швестицшною метою, тобто iз здiйcненням ш-веcтицiй, забезпечених вщповщними фiнанcовими ресурсами. На наше пере-конання, лише застосовуючи такий комплексний шдхщ, можна iз мшмаль-ною cуб,ективнicтю оцiнювати рiвень ефективноcтi використання потенщалу, зважаючи на кiлькicнi характеристики та фiнанcовi можливоcтi.
Враховуючи особливост процеciв нагромадження фiнанcового потенщалу та здiйcнення iнвеcтицiй за рахунок його використання протягом пев-ного перюду, можна здiйcнювати планування i прогнозування як самого потенщалу, так i ефективност його використання, базуючись на обгрунтованих вище тдходах i концептуальному тлумаченнi цього поняття, яке запропону-вав автор. Так можна забезпечити виявлення додаткових резервiв зростання потенщалу i, вщповщно, передбачити заходи для шдвищення ефективноcтi його використання.
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.6
На наше переконання, шдвищенню ефективност використання фшан-сового погенцiалу повинно сприяги врахування вщповщного iноземного досвь ду. 1мплементащя окремих аспекгiв осганнього покликана оргашчно доповни-ги напрями стимулювання нагромадження та безпосередньо сприяти шдви-щенню ефективностi використання наявного фiнансового потенщалу в швести-цiйних цiлях.
Однак, врахування шоземного досвiду повинно здшснюватись на ос-новi чiтких принцишв, зокрема: 1) обгрунтованостц 2) адаптацшнш придат-ностi; 3) вибiрковостi; 4) геополггачнш близькостi; 5) врахування штегра-цiйних тенденцiй. Тобто, насамперед потрiбно належно обгрунтовувати потребу використання тих чи шших аспек^в шоземного досвщу, не допускаючи елементарного "кошювання" та нерацiонального застосування.
Адаптацiйна придатшсть означае потребу в експертному аналiзi та вивченнi перспектив адаптацiï тих чи шших здобутюв в Укршт щодо практично: можливостi здшснення цього. Дотримання цього принципу передба-чае передусiм дослiдження нормативно-правово: бази, власне економiчних та соцiокультурних чинниюв.
Наголошуемо на тому, що iмплементацiя у вiтчизнянiй практицi тих чи шших закордонних здобутюв повинна мати також вибiрковий характер, тобто здшснюватись лише у випадку необхщност та тшьки для виршення тих проблем, яю не можуть бути розв'язаш iншим чином, а також коли бра-куе вiтчизняного досвiду.
Винятково важливим принципом використання iноземного досв^ е геополiтична близькiсть, iсторична та культурна спорщнешсть краш з Укра-шою. Врахування цього дае змогу досягти максимального ефекту вiд запрова-дження запозичених заходiв i 1'хнього практичного застосування. Оскiльки використання здобутюв держав, що не е спорщненими за тими чи шшими кри-терiями, зазвичай, супроводжуеться низькою ефективнiстю або ж повною нев-дачею. У цьому контекстi, для Украши актуальним може бути досвщ, насамперед краш колишнього Радянського Союзу та центрально: i схщно1" Свропи.
Врахування iнтеграцiйних тенденцiй вщповщно до визначених державною пол^икою перспектив та стратегiï розвитку е необхщною передумо-вою, по-перше, залучення передового досвiду, по-друге, зближення краш i, як наслiдок, iстотного шдвищення ïхнiх iнтеграцiйних перспектив. Скажiмо, якщо прiоритетом зовнiшньоекономiчноï полiтики Украши е вступ до СС, то доцшьно враховувати саме досвiд краïн-членiв цього об'еднання. Вiдтак, дот-римуючись зазначених вище принципiв, розглянемо перспективи використання здобутюв деяких шоземних держав з метою шдвищення ефективност використання фшансового потенцiалу для активiзацiï швестування в Украïнi.
Протягом 2004-2008 рр. найбшьшим реципiентом фiнансового кашта-лу в Свропейському регюш стала Росшська Федерацiя, яка, скажiмо, в 2007 р. поглинала близько 35 % вщ загально1' суми iнвестицiй [2, с. 106]. вторична близьюсть та доволi схожi економiчнi системи, яю дiсталися у спадок Роси та Украïнi, з наукового погляду актуалiзують потребу вивчення причин i передумов, яю дали змогу зазначенш державi досягти успiхiв, та можуть бу-
ти використаш у межах украiнськоi економiки. На наш погляд, визначальни-ми чинниками впливу на шдвищення ефективностi використання фшансового потенщалу з швестицшною метою в Росп стали полггичш та правовi. Ви-будувана чггка i передбачувана система державноi влади й управлшня, мшь мiзацiя корупцшних впливiв, стабiльнiсть полiтичноi ситуацii, досягнута кон-солiдацiя стали головними позитивними чинниками у цьому процесс Вони були доповнеш врегулюванням нормативно-правово1' бази, доведенням ii до стандартiв св^ового рiвня, визначенням зрозумiлих "правил гри" для вгтчиз-няних та шоземних iнвесторiв. Власне цi кроки i дали змогу досягти позитив-них результата та зробити Росiю одним iз активних учасникiв перерозподiлу мiжнародних фiнансових потокiв.
Вважаемо за доцшьне звернути увагу на те, що зазначенi успiхи пов'яза-нi також iз створенням i успiшним функщонуванням у федерацii так званих су-веренних iнвестицiйних фондiв. Ц фонди перебувають у державнiй власностi i формуються за рахунок коштiв, акумульованих у виглядi активiв в шоземнш валют! Такi ресурси перебувають в управлшш центрального банку та викорис-товуються для ризикових вкладень iз метою отримання високих прибуткiв [2, с. 107]. Отже, досвщ Росшсько" Федерацii вкотре пiдтверджуе, що перспекти-ви успiшного економiчного розвитку на базi якнайповнiшого використання наявних та акумульованих фшансових ресурсiв для швестування повиннi грунтуватися на досягненнi пол^ично1' стабiльностi, консолiдацii гiлок влади, завершення формування стабiльноi i передбачувано1' правово1' бази.
На наш погляд, особливо щкавою для Украши мае бути стратепя за-лучення прямих шоземних швестицш Естонii як пострадянсько1' республжи. В краiнi iснуе iнвестицiйне агентство "Enterprise Estonia", яке е частиною Служби з питань шоземних швестицш та експорту. Стратепя прямих шоземних швестицш Естони заснована на виборi цшьових секторiв на основi кон-курентних переваг Естонii та залучення прямих iноземних iнвестицiй iз зас-тосуванням заходiв реклами та податкового сприяння швесторам. Прiорите-тами при цьому визнаються нов^ш технологи та модершзащя наявних ви-робництв, що мають перспективи. Так, "Enterprise Estonia" сприяе цшьовому спрямуванню ресурЫв в швестицшну сферу, створюючи умови швесторам, яю давали б змогу ухвалювати сприятливi рiшення та сшвпрацювати з ес-тонськими компанiями [4].
Стратепя прямих шоземних швестицш Естони доповнена мюцевими заходами з шдтримки малих та середнiх шдприемств i програмами, керова-ними компашею "Enterprise Estonia", серед яких: програма розвитку маркетингу та продукци для оргашзаци зарубiжних по1'здок; програма фшансуван-ня дослiджень i напрацювань; програма втшення iнновацiй; програма бiзнес-iнфраструктури; стенди на виставках; програма "Експертний центр".
Наприклад, загальною метою програми "Експертний центр" е шдвищення конкурентоспроможнос^ шдприемств шляхом стратепчно1' взаемоди мiж науковим i промисловим сектором Естони. Так компашя "Enterprise Estonia" шдтримуе заснування закладiв для прикладних дослiджень i напрацювань, або експертних центрiв, якими управляють кшька пiдприемств i ушвер-ситетiв. Серед експертних центрiв, фшансованих до лютого 2004 р., можна
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.6
назвати: експертний центр електронних, шформацшних та комушкацшних технологш; центр технологiй для продуклв харчування та ферментаци; експертний центр здорово! молочно! продукци [4].
Враховуючи штеграцшт процеси та юторичну близькiсть i спорщне-шсть, актуальним для Укра!ни е досвщ Польщi, зокрема як члена Свропейсь-кого Союзу, у сферi стимулювання iнвестицiй та пiдвищення ефективностi використання фшансового потенцiалу кра!ни з щею метою.
Варто зазначити, що у Польшд у 1990-х рр. було вжито низку заходiв щодо швидко! лiбералiзащ! економiки. Польська фiнансова система стала практично вщкритою для св^ових фiнансових потокiв, зокрема доступу до швестицшних iнституцiй, банкiв, страхових компанш. Однак, вважаемо, над-мiрна вщкритють несприятливо позначилась на фiнансовiй безпещ республь ки, що необхiдно враховувати в укра!нських умовах. З огляду на це, останш-ми роками було накладено низку обмежень стосовно частки шоземного каш-талу у фшансово-кредитному секторi та чiтко вибудувано нащональну стра-тегiю максимiзацil залучення зовнiшнiх ресурсiв за умови шдтримки належ-ного рiвня фшансово! безпеки. Щодо надання пшьг та шдтримки швестуван-ня, варто зазначити наявшсть у Польшi ч^ко! нормативно-правово! бази, яка регламентуе окреслеш питання. Так, важливими умовами надання державно! шдтримки швесторам е забезпечення достатньо! кшькосп робочих мiсць, технологiчна спрямованiсть фшансових ресурсiв, використання фiнансового потенцiалу для модершзаци галузей i виробництв.
Якщо розглядати окремi аспекти пiдвишення ефективност використання нагромадженого фiнансового потенщалу швестицшно! дiяльностi на мезорiвнi, зокрема у контекст регiонiв, то варто зазначити вживання заходiв щодо розбудови системи мюцевого оподаткування, збiльшення фюкально! ефективностi мунiципальних податкових платежiв, i таким чином активiзацi! використання кош^в мiсцевих бюджетiв з iнвестицiйною метою. Як вщомо, в Укра!нi частка мюцевих податкiв i зборiв у доходах мюцевих бюджетiв змь нюеться в межах 3-5 %, що зумовлюе брак належних передумов для активного використання мюцевих фшанЫв. Тому мiсцевих податкiв i зборiв в Укра!нi налiчують лише 14, тодi як в Бельгi! !х 100, в Iталi! - 70, у Франци - понад 50 [1, с. 11].
В Угорщиш, останшми роками, було зроблено акценти на використання рiзноманiтних пшьг для стимулювання вкладення фiнансових ресурЫв у iнвестицiйнi об'екти. При цьому в зазначенш державi застосовують пшьги як податкового, так i неподаткового характеру. Угорськ науковцi та практики обгрунтовували потребу у застосуваннi останшх у зв'язку iз необхiднiстю стимулювання, перш за все, шновацшно! моделi розвитку, що е достатньо актуальною i для нашо! кра!ни. Так, сприяння розвитку науково-технiчно! сфе-ри здiйснювалося iз застосуванням пшьг щодо оподаткування прибутку, умо-вою надання яких власне i було решвестування частини отриманих прибуткiв в шноваци. З-помiж неподаткових пiльг головна роль належить застосуванню безвiдсоткових кредштв i субсидуванню. Загалом використання тако! системи заходiв дало змогу Угорщиш стати одшею iз провщних держав Централь-
но'' i Схщно'' Свропи за piBHeM залучення iноземних iнвестицiй. На нашу думку, апробащя схожих кроюв в Укра'ш, за умов сувоpоï щльово'' шновацшно'' оpiентащï, також дала б змогу отримати позитивний результат у достатньо коротк тepмiни.
В умовах piзкоï дифepeнцiацiï piвнiв розвитку регюшв Укpаïни, до-цiльно зважити на кроки, здшснеш урядом Угорщини щодо використання мeханiзму тeхнопаpкiв з метою створення сприятливих умов для шоземного кашталу на окремих тepитоpiях. Аналопчно, в Укpаïнi застосовувався меха-шзм вiльних eкономiчних зон, який спричинив супepeчливi результати. От-же, можливють врахування угорського досвiду щодо створення технопарюв можлива у випадку ч^ко'' peгламeнтацiï умов та суто апробацшного спряму-вання таких заходiв.
Досвщ Чесько'' Рeспублiки, як центральноевропейсько'' держави з пе-peхiдною eкономiкою, враховуючи принципи аналiзу, е особливо щнним та наочним для Укра'ни, оскшьки вiн демонструе прогрес, якого можна досягти, а також кроки, як необхщно здiйснити. Так, Чеська Республжа у 1990-х рр. акцентувала увагу на використанш peсуpсiв стpатeгiчних iнвeстоpiв, як головному пpiоpитeтi розвитку. 1стотну роль у цьому процес вiдiгpало створення спeцiалiзованоï державно'' структури - "Чех1нвест", що мае багатоpiч-ний досвiд роботи i вважаеться одшею з найуспiшнiших Агенцш прямих шо-земних iнвeстицiй (АП11) в Gвpопi.
Пpофeсiйний пiдхiд "Чех1нвест" до сприяння iнвeстоpам вщобра-жаеться у визначенш пpiоpитeтiв iнвeстування, встановленш тiсних зв,язкiв з iншими шститущями та iнвeстоpами, гнучкiстю, швидким пристосуванням до поточних реалш eкономiчного життя. Варто зазначити, що ця шститущя у Че-хiï фактично набула статусу штегрованого у систему державного управлшня i впливового органу. Саме це, на наше переконання, дало змогу республщ т-велювати наявш проблеми iз коpупцiею, бюpокpатизацiею та шшими пол^ич-ними i правовими чинниками, яю негативно позначалися на перспективах використання наявного потенщалу в швестицшних щлях. Розвиток системи сприяння швесторам навколо наявно'' схеми нащональних фiнансових стиму-лiв забезпечуе послщовшсть та обгрунтовашсть чеського шдходу до сприяння iнвeстоpам. У цьому контекст доцiльно враховувати досвiд "Чех1нвест" щодо активно'' спpямованостi його дiяльностi над покращенням iнвeстицiйного кль мату, застосування певних маркетингових стимулiв, зокрема реклами, прове-дення iнфоpмацiйних кампанш, а також участi у напрацюванш заходiв щодо стимулювання iнвeстування.
Розглянемо приклади сприяння iнвeстицiйнiй дiяльностi та використання з щею метою наявного фшансового потенщалу в Словенп, економжа яко'' близька до укра'нсько'' та мае схожу iстоpiю розвитку, i е своерщним прикладом партнерства приватного та державного сeктоpiв та сприяння розвитку шфраструктури у Схщнш Gвpопi. Цi два положення е одними з голов-них у фшансовш полiтицi Словeнiï та дають змогу проводити паpалeлi з Ук-ра'ною, державний сектор яко'' теж залишаеться достатньо вагомим та значи-мим для вже ринково'' eкономiки. Тpадицiйними формами спiвпpацi у зазна-
Науковий iticiiiiK НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.6
ченш кра'ш стали консоpцiуми i тpанснацiональнi компани, якi покликанi були сприяти штеграци у мiжнаpодний eкономiчний простр та використанню передових тeхнологiй. Це дало змогу Словени за поpiвняно коpоткi тepмiни досягти вагомих здобутюв у сфepi оновлення основних засобiв у кpаïнi, було зроблено шновацшш акценти у вибудовi стpатeгiï eкономiчного розвитку.
Висновки. Враховуючи пpоаналiзований вище досвiд кра'н свiту, вва-жаемо, що головними напрямками його iмплeмeнтацiï в Укра'ш з метою шд-вищення eфeктивностi використання фiнансового потенщалу швестицшно'' дiяльностi та стимулювання останньо'' можуть бути:
1) акценти на чинниках фшансового потенщалу, зокрема досягнення поль тично'' стабiльностi, максимальна консолщащя гiлок влади, формування стабiльноï i передбачувано'' правово'' бази, що дало позитивт результати в Росiï;
2) iнвeстування на основi чiткоï програмио-цшьово' оpiентацiï на пeвнi га-лузi чи сфери (цiльовi iнвeстицiï), стратепчно'' взаемодiï мiж науковим i промисловим сектором - досвщ Естонiï;
3) вибудова ч^ких кpитepiïв пiдтpимки достатнього piвня фiнансовоï без-пеки у процес використання зовнiшнiх фiнансових ресурив; чiтка регла-мeнтацiя пiльг i префереицш на законодавчому piвнi, розбудова системи мюцевого оподаткування, що було устшно peалiзовано у Польщi;
4) стимулювання шновацшио' модeлi розвитку iз застосуванням системи пiльг, подолання регюнальних дисбалансiв та браку фiнансового потенщалу територш з використанням мехатзму техиопартв (приклад Угор-щини);
5) сприяння розвитку шфраструктури, партнерства державного i приватного сeктоpiв (досвщ Чeхiï, Словeнiя);
6) створення шституцш сприяння залученню iнвeстицiй та використання потенцшиих фiнансових можливостей на зразок Чехи (агенщя прямих iнозeмних швестицш) та Естони (служба з питань шоземних швестицш).
Лггература
1. Бутник О.О. Розвиток регионально'' фшансово-швестицшно'' пол1тики / О.О. Бутник // 1нвестици: практика та досвщ. - № 3. - 2009. - С. 10-13.
2. Даниленко А.А. Св1тов1 тенденци та особливост розвитку прямих шоземних швестицш / А. А. Даниленко // Фшанси Укра'ни. - 2009. - № 4. - С. 99-108.
3. Захарш С.В. Перспективи актив1заци швестицшно'' та шновацшно'' взаемоди суб'ек-тiв господарювання в Укра'н та Роси / С.В. Захарш // Проблеми науки. - 2009. - № 11. - С. 7-16.
4. 1нвестицн в Естони. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.investinestonia.
com.
Демчишак Н.Б., Кульчицкий М.1. Повышение эффективности использования финансового потенциала для активизации инвестирования в Украине с учетом иностранного опыта
Определена сущность эффективного использования финансового потенциала. Предложены принципы учета иностранного опыта при его инвестиционном направлении. Рассмотрены ключевые направления имплементации этого опыта в Украине.
Ключевые слова: финансовый потенциал инвестиционной деятельности, эффективность использования финансового потенциала, принципы учета иностранного опыта.
Demchyshak N.B., Kulchytskyy M.I. Increase of efficiency of the use of financial potential for activation of investing in Ukraine taking into account foreign experience
Essence of the effective use of financial potential is determined. Principles of account of foreign experience at its investment direction are offered. The key trends of implementation of its experience in Ukraine are considered.
Keywords: financial potential of investment activity, efficiency of the use of financial potential, principles of account of foreign experience.
УДК332.1:331.556 Астр. О.М. Кушшрчук-Ставнича1 -
1нститут регюнальних до^джень
СТРУКТУРНА ТА ПРОСТОРОВА ХАРАКТЕРИСТИКА М1ГРАЦ11 ТРУДОВИХ РЕСУРС1В ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1
Виконано просторовий та структурний аналiз сучасних м^рацшних потоюв Укра!ни та Львiвськоl област зокрема. Виявлено основш векторш преференцп тру-дових мгранпв на регюнальному, державному та мiжнародному рiвнях. Виконано грунтовну перевiрку дiевостi закошв м^ацп Е. Равенстейна стосовно укра!нських працересурсних мiграцiй. Побудовано гравiтацiйну модель мiжрегiональноl та внут-рiшньо регюнально! мiграцiй.
Ключов1 слова: гравiтацiйна модель, трудова м^ащя, мiграцiйний потiк, мiж-народна мiграцiя, закон мграцл.
Вступ. Протягом столггь рух населення був безпосередньо пов'язаним з розвитком взаемозв'язюв м1ж р1зноманггними державами та культурами. Зокрема, масштабш мшрацшш процеси вщшравали фундаментальну роль впродовж першо! фази глобал1зацшних процеЫв. Хоча частка мшранлв зав-жди була малою пор1внянш з уЫм населенням свггу, неможливо не врахувати вплив трудових м1грант1в на свггов1 процеси циркуляци шформаци, товар1в та послуг, здобутюв НТП та шше. Незаперечним е факт динам1чност1 м1гра-цшних потоюв (зокрема нелегальних), незважаючи на посилення рол1 кордо-шв, нарощування жорсткост в шдходах до регуляци трудово! мшрацп, запро-вадження м1грацшних квот { т. ш. З огляду на це, безперечною е актуальшсть дослщження рол1 м1граци як у свгговому, так { в регюнальному та нацюналь-ному вим1рах.
Постановка проблеми. Внаслщок збшьшення штеграцшних об'еднавчих процеЫв, розширення географи трудових мшрацш, появи нових вид1в мшраци та штенсифжаци трудомшрацшних потоюв загалом, виникае проблема у докладному !хньому вивченш та модершзаци методологи та ме-тод1в дослщження.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Проблемами м1жтериторь ального обмшу трудових ресурЫв вщдавна щкавляться науковщ р1зних галу-зей науки. Свого часу, окрем1 аспекти укра!нських м1жрегюнальних та м1ж-державних потоюв м1грант1в дослщили Е. Л1банова, В. Кубшович, С. Пирожков, I. Прибиткова, О. Позняк, С. Подолинський. Нов1шими дослщженнями у
1 Наук. KepiBHm: проф. В. С. Кравцiв, д-р екон. наук - 1нститут регiональних дослвджень
