CC BY
27
УДК 581.543:634.0.16 Наук. ствроб. Я.Я. Бтик;
доц. Ю.Г. Гринюк, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Rbeie
П1ДСУМКИ ДЕСЯТИР1ЧНИХ ФЕНОЛОГ1ЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У СТРАДЧ1ВСЬКОМУ АРБОРЕТУМ1
(1998-2008 РР.)
Опрацьоваш результати фенолопчних спостережень в ap6opeTyMi с. Страдч свiдчать про добру адаптацiю бшьшосп екзотiв та 1хню конкyрентоспроможнiсть на фош даних розвитку мiсцевих видiв. Встановлено, що феноритми деревно-чагарни-кових видiв Страдчiвського арборетуму залежать вщ перепадiв мiнливого клiматy регiонy. Часто спостер^аються аномальнi вiдхилення, особливо початку вегетацп, водночас як осiннi ритми характеризуются 6iльшою ста6iльнiстю та ршмчшстю: так, дозрiвання насiння 6iльшостi як автохтонних, так i екзотичних видiв припадае на третю декаду вересня. Основна маса iнтродyцентiв Страдчiвського арборетуму устшно плодоносить, утворюе зрiле насшня i життездатний самосiв. Це свщчить про 1хню життеву адаптацiю до умов Розточчя i можливiсть впровадження в лiсовi культури та зелене господарство цього репону.
Ключов1 слова: дендрофлора, фенолопя, феноритми, аклiматизацiя, Розточчя).
Research officer Ya. Ya. Bilyk; assoc. prof. Yu. G. Grynyuk -
NUFWT of Ukraine, L 'viv
Ten years results of fenological research at the Stradch arboretum
(1998-2008)
There are represented the results of fenological research at the Stradch forest research station by ten years' period, so adapting of wood sorts, state of it's acclimatization too. It is set that phenological rhythms wood-shrub types of Stradchivskogo of arboretum depend on the overfalls of changeable climate of region. Often there are out-riggers, especially to beginning of vegetation, at the same time as autumn rhythms are characterized greater stability and rhythm: yes, ripening of seed of most both indigenous and exotic things, kinds is on the third ten-day periods of September. The bulk of introduction of Stradchivskogo of arboretum bears fruit successfully, forms mature seed and viable self-seeding. It testifies to their vital adaptation to the terms of Roztochchya and possibility of introduction in forest cultures and green economy of this region.
Keywords: phenology, dendroflora, acclimatization, Rostochya.
Головними об'ектами наукових спостережень в дендролопчних колек-щях е деревно-чагарников1 рослини, зокрема штродуковаш. Для опрацювання рекомендацш щодо акшматизацп екзот1в та 1х впровадження у люов1 культури i садово-паркове господарство потр1бш багатор1чш регулярш спостереження за ростом i розвитком цих рослин в мюцевому середовищд, пор1вняння отриманих даних з 1'хшм ростом на батьювщиш та аналопчними показниками подабних або-ригенних видав. Основою для такого комплексу еколопчного дослщження е фе-нолопчш спостереження з визначенням цикшчносп бюритм1в та законом1рнос-тей проходження вегетацп i зимового спокою.
Пщ фенолопчним розвитком рослин розумдать законом1рне чергуван-ня i щор1чне повторення тих самих феноцикшв (вегетацИ та спокою, росту па-гон1в i його завершення, появи та опадання листя, цвтння, дозр1вання плод1в i насiння). А в межах циктв - послщовний хiд настання i проходження фенолопчних фаз росту i розвитку. Фенолопчна фаза - це такий етап в рiчномy циклi розвитку рослини i його окремих оргашв, який характеризуеться явно
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
вираженими зовшшшми морфологiчними змiнами (набухання i розпускання бруньок, розгортання листя, рют пагошв, цвiтiння, плодоношення тощо).
Динамiка настання фенофаз, термши початку i тривалост фенолопч-них циклiв у рослин перебувають пiд постiйним впливом сезонних змш кль матичних умов (закономiрне чергування сезонiв з рiзною тривалютю дня i ночi, сезонiв теплих i холодних, дощових i сухих), пристосовуючись до яких, рослини ютотно змiнюють ритмiку процесiв росту i розвитку, свiй фенолопч-ний стан. Пiд впливом сезонних змiн у деревних рослин стрiмко змшюеться динамжа !х ростових процесiв. Тому 1хнш фенологiчний розвиток розумiють як розвиток сезонний. Для кожно! територи притаманш власнi сезоннi явища i сво! календарнi строки 1х настання. За роками щ строки не постшш.
Фенологiя виршуе широкий дiапазон наукових завдань. У люовому господарствi, за матерiалами багаторiчних фенологiчних спостережень, виз-начають закономiрний зв'язок мiж часом проходження тих чи шших явищ i оптимальними строками проведення робгг пiд час садiння лiсу, рубань догляду, захисту лiсiв вщ пожеж, заготiвлi плодiв i насшня. Фенологiчний стан ль сових насаджень враховують також тд час таксаци.
Велике значення феноспостереження мають, зокрема, для практики озеленення населених пунклв i мiст. Вивчення динамiки сезонного розвитку рослин потрiбне для ощнки естетичних i саштарно-гтешчних властивостей дерев та кушдв протягом року (створення садiв безперервного цвiтiння, саш-тарно-захисних зон довкола промислових чи рекреацшно-оздоровчих об'екпв, захисних лiсосмуг тощо. Матерiали феноспостережень використову-ються для штродукци та акшматизаци рослин, складання календарiв цвтн-ня, дозрiвання та збирання плодiв i насiння, пiдсочування i т. iн.
У цiй робот використано матерiали, отриманi внаслiдок аналiзу оди-надцятирiчних (1998-2008 рр.) фенопоказниюв 52 таксонiв дендроколекци Страдчiвського арборетуму. Використаш в роботi метеоданi отримано та оп-рацьовано на метеоролопчнш станцп природного заповiдника "Розточчя".
Кшмат регiону дослiдження характеризуемся як помiрно вологий i вщзначаеться зниженою сумарною сонячною радiацiею. Характерною рисою кшмату е велика рiзниця сум опадiв протягом року. Кiлькiсть опадiв за л^нш перiод перевищуе кiлькiсть опадiв за зимовий перiод у 2 рази. Рельеф рiвний. Грунти дерново-слаботдзолеш. Середня рiчна температура повiтря станови-ла за цей перiод +8,1 °С, середнiй мiнiмум температури повггря -21,4 °С, аб-солютний - 32,0 °С; середнiй максимум + 33,0 °С, абсолютний максимум + 37,2 °С. Сума середнiх добових температур повггря понад +5 °С дорiвнюе 2103 °С, вище +10 °С - 1105 °С. Метеоролопчний перiод вегетаци тривав в середньому 213 дшв.
Чергування морозiв з вщлигами в окремi роки провокують передчасну вегетащю i спричиняють пошкодження морозами. За зиму бувае 4-9 вщлиг тривалiстю 6-25 днiв. Середня кшьюсть опадiв за перiод 1998-2008 рр. стано-вить 764 мм з перепадом вщ 562,8 до 1054,1 мм. Наявшсть снiгового покриву також вщграе велике значення. У регюш дослiдження в середньому бувае 62 дш iз снiговим покривом висотою 4-30 см (максимальна 72,0 см).
Клiмато-едафiчнi умови вщповщають доброму росту iнтродуцентiв з pÎ3Hrn флористичних областей. Об'ектами дослщження були 100 таксонiв з колекцп арборетуму (84 види, 8 форм, 5 рiзновидiв, 2 культивари, 1 пбрид). Вони належать до 65 родiв дерев, чагарникiв, напiвчагарникiв. Феноритми опрацьовано для 52 назв рослин. Фенолопчш спостереження проводились з 1998 по 2008 рр. Опрацьовано 4662 фенодати. Таксономiя, вщомосп про аре-али та еколого-бiологiчнi властивостi зiбранi з джерел [3-11]. Методика i програма складенi на основi лггературних опрацювань [1, 2, 6, 10, 12, 13].
За результатами фенолопчних спостережень за перюд 1998-2008 рр. у колекцп Страдчiвського арборетуму встановлено таю сезонш феноритми: початок вегетаци та ïï тривалiсть, рют пагону, поява листя, цвiтiння, опадання листя, дозрiвання плодiв для 52 таксошв. Отриманi зведенi данi фенорштв представлено в табл.
В умовах арборетуму початок вегетаци припадае, в середньому, на другу декаду березня i тривае 213 дшв, максимум припадае на третю декаду березня. Найбiльш раннiм (аномально) за початком вегетаци був 2008 рш. З 22 лютого середньодобова температура тднялась вище 5 °С, максимальна вище 10 °С. Вегетацшний перiод розпочався 24 лютого. Початок вегетаци у Sambucus nigra L. розпочався 23 Ычня. Найхолодшшим був 2006 р. Мтмаль-на температура становила -32 °С. Вегетацiя розпочалась в першiй декадi кв^-ня з рiзницею в 4 декади. Ампштуда рiчних коливань фенодат близька до 40 дшв. Застосувавши метод порiвняльного вивчення, дослiджуванi рослини було роздшено на 3 групи за тривалютю вегетацiйного перiоду: I група об'еднуе 12 видiв з тривалютю вегетацiйного перiоду 190-208 днiв, II група -18 видiв з тривалютю вегетацiйного перiоду 209-223 дш, III група - 12 видiв з тривалiстю вегетацiйного перiоду 225-243 дш.
Рослини I групи практично вс зимостiйкi, тому що вони вщносно рано починають своï ростовi процеси i швидше ïx завершують, характеризуючись найбiльш сприятливим типом сезонного розвитку. Менш сприятливий тип ха-рактерний для видiв i форм, як пiзно починають i шзно завершують рiст. Рiст пагона завершуеться в третiй декадi червня, максимум припадае на другу декаду червня. Листя з'являеться, в середньому, в другш декадi квiтня, максимум припадае на третю декаду квггня.
Цвтння починаеться, в середньому, у третш декадi квiтня, максимум припадае на другу декаду травня, загальний перiод цвiтiння - Ым декад. Тер-мiни зацвiтання рослин тiеï чи iншоï породи, вторично сформованих у вщпо-вiдниx умовах середовища, значно не вiдрiзняються вщ строкiв зацвiтання ш-ших порщ. Так, у всi роки спостереження Aesculus hippocastanum L.завжди починають кв^увати практично разом з Sorbus aucuparia L., Amelanchier spi-cata (Lam.) K. Koch, разом з Padus avium L. Незначне вщхилення трапляеться в тих випадках, якщо в рiзнi роки спостерпаються рiзнi екземпляри цього виду. Тут, разом з шдивщуальними особливостями кожно1' рослини, вщпрають значну роль i мшроумови середовища. Краще освiтленi сонцем i прогрт вес-няним i л^шм теплом рослини починають цвiтiння звичайно першими порiв-няно з шшими тiеï ж породи.
Табл. Зведена таблица феноритмЫ за nepiod 1998 - 2008 pp. деревно-чагарникових таксон ¡в арборетуму НЛТУ Украйш в с. Страдч
Середш ф'
енолопчш дан i за перюд 1998 - 2008 pp.
№ З/ll Таксони вегеташя ЦВШННЯ ЛИСТЯ розпускасться листя опадае
тривалють початок кшець початок к1нець початок юнець початок кшець
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 и
1 Кипарисовик горохоплодий 8.IV± 1 14.V+2 21 V+2
2 Модрина японська 226± 4 26.111+ 2 I3.XI+2 7.V±2 I3.V±2 28.IV±2 14.V±2 14,V±2 14,V±2
3 Модрина европейська 220± 2 27. III± 2 8.XI ± 4 8.V±3 14. V±3 21.IV±2 14.V±2 13.X ±4 1 i.XI±2
4 Дуглаая Мензиса 9.IV± 1 4.V±2 12.V+1 16.V+1 30.V±1
5 Сосна звичайна 4.IV± 2 I5,V±1 22.V±1 3.V+1 23.V+I
6 Тис япдний 15.IV± 2 17.IV±1 24.1 V±1 25.IV±1 22.V±1
7 Тис япдний (ф. зол. - строката) 12.IV± 2 18.IV±1 27.IV±1 25 IV+1 2I.V±2
8 Туя захщна (ф. р^вновер.) I7.IV± 2 14.IV±2 20.IV±1
9 Туя пгантська 21 .IV±2 17.IV±2 23.IV±1
10 Ялиназвичайна 10.IV+ 1 15.V+1 20.V+1 13.V+1 26.V±I
11 Я. колюча (ф. голуба) 14.IV± 1 I4.V± 1 19 V±1 12.V±1 24.V+1.
12 Ялиця однокол1рна (ф. голуба) 9. IV± 1 1 l.V± 1 20.V±1 14.V±3 29.V±1
13 Айва звичайна 221± 4 28. Ill ±3 4. XI± 3 I l.V± 2 23. V±2 26.IV±2 19.V±2 12.X ±3 4. XI ±3
14 Барбарис звичайний 209± 4 28. III ±4 23. X± 2 7. V± 2 20. V± 1 19.IV+2 14.V±2 l.X ±2 27.X ±2
15 Барбарис Тунберга 222±4 24. Ill ±4 1. XI ±3 29. IV± 3 15. V±2 15.IV+2 7.V+3 22.IX+3 l.XI ±3
16 Береза поникла 215± 3 22. III ±3 23. X± 2 24.IV± 2 30.IV± 2 21.IV±2 7.V±2 29.VIII±2 25.X ±2
17 Б1рючина звичайна 243+3 19. III +1 17. XI+2 15.VI± 2 2 .VII± 2 13.IV±2 7. V+2 21.X ± 2 18.XI±3
18 Бруслина европейська 227± 3 20. Ml± 2 3. XI ±2 17.V± 2 1 .VI ± 2 16.IV ±1 17.V±2 5.X ±2 30.X +3
19 Бузина чорна 237± 4 l.ül± 5 24. X ±1 28.V± 3 21.VI ± 2 3.IV ±4 12.V±3 20.IX ±4 24.X ±1
20 Бузок Комарова 194+2 7. IV+ 2 18. X ±1 22.V± 1 9.VI ± 2 12.IV ±2 22.V± 1 28.IX ±2 18.X +1
21 Бук люовий 219+4 25. Ш±3 30. X ±1 I.V± 2 8.V ± 2 20.IV ±2 13.V±2 5.X ±2 30.X ±2
22 Вейгела кв1тюча 225± 3 24. III ±2 4. XI ±1 16.V±3 6.VI± 3 21.IV ±2 26.V±4 8.X ±2 4. XI ±2
23 Верба б1ла 238+ 4 24. III ±2 7. XI ±2 21.IV+2 29.IV + 2 4. XI +2 19.V+2 6.X ±4 5. XI +2
24 Вишня пташина 207± 4 23. III ±2 16. X±3 24,IV± 2 6.V ± 2 20.IV ± 20.V±2 16.IX ±6 18 X±3
25 Bijibxa cipa (ф. розЫченол.) 222± 3 20. III± 3 28. X ±2 15.III ± I 22.III ± 2 20.IV ±2 16.V±2 6.X ±4 28 X ±3
26 Гледич1я звичайна 205± 3 5. IV ±2 27. X ± 2 16. VI ± 2 29.VI ± 2 12.V ±2 17.VI±2 9. X ±3 27 X±1
- en +1 X ы ГЧ +1 X о со +1 >< ri CM +1 X 4D ЗО.Х ±2 II СП +1 X 00 (4 +1 X СП +1 X о % X wS СП +1 X сК <ч +1 >< СП сп +1 X сч* Ii X c4 +1 X оо (Ч +1 X ос сч ГЧ +1 X \ó ГЧ Il Z+ X'ZZ +Í X о СП гч +1 ц (Ч +1 X ОС (Ч ГЧ +[ >< сч +з X ос (N +1 1—1 X ГЧ +1 X гч +¡ X О I30.VTÏT+2II
о m +1 X о ГЧ +1 X СП <ч +1 >< 00 СП +1 X 1/4 +1 > +1 X о\ en +1 X Ö сч сч +1 X сп (N +1 X en СП +1 X сч (Ч +1 >< |> СП +1 X сК СП +1 X ö СП +1 X СЧ гч +1 X чс (Ч <ч +1 >< гч +1 X ■О сч +1 >< СП СП +1 X гч +1 X 00 СЧ +1 X сК СП +1 X гч сч +1 X (Ч СП +[ X гч гч сч +1 > гч сч + > о с
гч +i > ГЧ +1 > Tf ГЧ +1 > in СП +1 > гч m +1 > СП +1 > СП +1 > СП ГЧ +1 > <4 СП +1 > 1> СП +1 > 00 (Ч +1 > Ö <ч (Ч +1 > оо гп +1 > (Ч M > к +1 > ос ГЧ +1 > СП (Ч +1 > чс гч +1 > 00 гч TÎ > чо (Ч +1 > in сч СП +1 > in СП +1 > сп сп +1 > ОС гм +j > ОО гч +1 > t* гч ГЧ +1 >
30 гч +1 > cK ГЧ +1 > о! +1 > СП ГЧ ГЧ +1 > ГЧ (Ч +1 > 14 СП +1 > in СП +1 > гч +1 > о\ сч +1 > сч +1 > сч +1 > OÑ (Ч +1 > ОС (Ч гч +1 > <J\ сч +( > ОС сч +1 > ОС сч гч +1 > in (N Ii > 4D сч +1 > ■н > сп СЧ +1 > in СП +1 > СП гч СЧ +1 > OÑ гч +1 > о гч +1 > гч СЧ +1 > сч + > о
г- m +1 > о ГЧ +1 > сп <N <N1 +1 > os о.) CS +1 > О гч +1 > о сч +1 > СП +1 > СП +1 > сч +1 > СЧ +1 > Tj- <N1 +1 > О сч +1 > ОС сч +1 > сч (Ч +1 > сч гч +1 > СП сч ГЧ +1 > Tt СЧ +1 > гч +1 > гч сч +1 > in сч +1 > сч* СП +1 > СП (Ч СЧ +1 > ОС сч +1 > о СП сп +1 > сч гч +1 > гч сч гч +1 >
ЧО СП +1 > о (N +1 > (N +1 > ГЧ ГЧ ГЧ +1 > сп сч +1 > СП СП +! > гч (N сп +1 > чС +1 > сч +1 > VD сч (N +1 > сч (N +1 > <ч сч СП +1 in (Ч (Ч +1 > 0\ сч +1 > сч сч +1 > г-: +1 > СП гч +1 > <п гч +1 > о гч +1 > о сч +1 > чС СП +1 > гч сп +1 > чо гч сч +j > о гч +1 > ГЧ сч +1 > ^г* (Ч +1 > in гч
m m +1 X <N СЧ +1 X о ГЧ +1 >< 00 гч +1 X ЧО СЧ +1 X Ö сп СЧ +1 >< 1> СП +1 X СЧ* сч СП +1 X о +1 X СП +1 X о <ч +1 X о сп Г) +1 X (Ч* СП +1 >< СЧ +t X. оо СЧ +1 >< ОС гч +1 X о <N1 СЧ +1 X гч сч гч +1 X о сп СП +1 X о сп СЧ +1 X ОС сч X (Ч ¿j X ОС гч +1 ц к +1 X гч +[ X ы сп +1 X чО гч
% Ы ГЧ (N +1 (N СП +1 in ГЧ +1 ГЧ сч +1 > +1 cK СП +1 чО % Ö ГЧ СП +1 оо СМ СЧ +1 сч <ч +1 > СП +1 сч (Ч гч +1 > (Ч +Ï О СП сч +1 гч % (Ч чО +1 гч Tt +1 > сп сч +1 > сч гч +1 (Ч гч +1 гч ГЧ гч +1 > СП СП +1 > чС гч +1 1—1 1—1 ЧО гч +1 --Î с-+ о СЧ
го +1 CTN СП +1 О О гч СП +1 оо О гч +1 г- СЧ гч СП +1 ON о СЧ +[ <41 ГЧ +1 СП сч ГЧ +1 m о <ч ■чг +[ тг СП +1 СЧ сч +1 (Ч <ч СП +1 in (N СЧ СП +1 (N СП +1 (Ч о сч гч +1 ос СЧ +1 CTN (Ч тг +1 СП ГЧ СП +1 о сч сп +Í сч сп +1 сп сч СП +1 -Tf-СП гч СП +1 оо о сч СП +1 Tt сч СП +1 о гч сп +1 о гч +1 о СТЧ
ГЧ ж S X л иг <L> П. "р. о U ra X ЭХ я sr s CQ « ra X s Ю О о- о [— >s s X îS ni y s m M ID ra G U га К н о D. О а к "3 « <D п >а s CQ о M ü <и р. и т ю >1 tí w X s о Л H u о о s s Ü га id Л u cira fe ь л н V о Ч о s s * га н о s 4 о 5 >■ CL M га U 6 га ь о s о о о ЬЙ га ^ о. га X )Я га — S и м i¿ IS s X "н X ra H э ra Ь£! зк s s 'S о e¡ о Er1 n S tn s w 3S s X ж га ~ s CQ эт X га H а га ы о ы Сч U IS X а л а а га и га Ь X (U ч *оа ч с о л X % со га Cl, X <L> X X <u n b¿ га Н о X ч и s с. и о га с s щ га H а S 4 о bd о El 5 S ra с s Ч )Н X X X га X л 2 H X о Cl ч X и п о 'а о \о о ы ч о s U га s га CÛ с id н s R s с. н .2 'ч о X L. га S га m О X S a а к га X s с 'ч ю О « X 3S га г X и со .2 X s о Си га M л о X о X га Сц о •е о О га X % 'ж О a с w 's s со а о е зя X M л а X о X к и <и 4 и 5 О X о X га X >s га у s m M ra X s <L> Cl ü У
- г— (N ОС сч CTN ГЧ о СП СП ГЧ СП СП СП "■t СП in СП СП r- СП oc en Os СП о TJ- <ч СП тг m 4D 0C Ст. о «л m (Ч »n
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
У рiзнi роки по-рiзному складаються температурнi умови, по^зному розкладаеться i квiтування порщ усього асортименту, що визначаеться здебшь-шого теплом, а за черговютю квiтування мiсцями породи не м^ються. Знач-но менша амплiтуда переб^у осiннiх явищ. Максимум дозрiвання насшня припадае на третю декаду вересня.
Опадання листя, в середньому, починаеться в другш декадi вересня, максимум припадае на першу декаду жовтня, тривае п'ять декад. Бiльшiсть видiв багаторiчних рослин виробили спадково закршлену здатнiсть завчасно, ще до початку морозiв, переходити в стан спокою. Така форма осшньо-зимо-вого спокою називаеться оргашчною на вiдмiну вщ вимушено!. Стан спокою у рiзних рослин тривае рiзний час: вщ декiлькох декад до декiлькох мюящв. Органiчний спокiй, здебiльшого, завершуеться у другш половит зими, а зали-шок зими рослина перебувае у вимушеному спокою. Пiсля стiйкого переходу середньодобово! температури вище 5 °С рослини вiдразу починають рости.
Таким чином, феноритми деревно-чагарникових видiв Стра^вського арборетуму залежать вiд перепадiв мшливого клiмату регiону. Часто спосте-р^аються аномальнi вiдхилення, особливо початку вегетацй, натомiсть осiннi ритми характеризуються бiльшою стабiльнiстю та ритмiчнiстю: так, дозрь вання насiння бiльшостi як автохтонних, так i екзотичних видiв припадае на третю декаду вересня.
Як видно з отриманих результата, основна маса штродуценпв Страд-чiвського арборетуму успiшно плодоносить, утворюе зрiле насiння i життездат-ний самоЫв. Це свiдчить про !хню життеву адаптацiю до умов Розточчя i мож-ливiсть впровадження в лiсовi культури та зелене господарство цього регюну.
Л1тература
1. Бейдеман И.Н. Методика фенологических наблюдений при геоботанических иследо-ваниях. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1954. - С. 333-365.
2. Булыгин Н.Е. Дендрология. Фенологические наблюдения над лиственными древесными растениями. - Л. : Изд-во РИО ЛТА, 1976. - 70 с.
3. Булыгин Н.Е. Дендрология : учебн. пособ. [для ВУЗов]. - М. : Изд-во "Агропромиз-дат", 1985. - 280 с.
4. Каталог рослин боташчного саду НЛТУ Украши / Сфремова О.О., 1вченко А.1., Кармазш Р.В. та ш. / за ред. П.Р. Третяка. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2006. - 60 с.
5. Колкшченко О.М. Сезонш бюритми та зимостшюсть деревних рослин. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2004. - 176 с.
6. Колесников А.И. Декоративная дендрология. - М. : Изд-во "Наука", 1960. - 703 с.
7. Мисник Г.Е. Сроки и характер цветения деревьев и кустарников. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1976. - 384 с.
8. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Проку -дин Ю.Н. и др. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 545 с.
9. Природа Льв1вськоТ области / за ред. К.1. Геренчука. - Льв1в : Вид. центр ЛНУ 1м. 1вана Франка, 1972. - 151 с.
10. Сорока М.1. Рослиннють Украшського Розточчя. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2008. -
432 с.
11. Шиманюк А.П. Дендрология. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1967. - 330 с.
12. Шнелле Фри. Фенология растений. - Л. : Изд-во "Наука", 1961. - 227 с.
13. Шульц Г.Э. Общая фенология. - Л. : Изд-во "Наука", 1981. - 186 с.
