CC BY
19
завдання за такими критерiями: чи вщображаеться iнформацiя iз завдання в бухгалтерскому облiку; чи повиннi бути сформоваш проводки i по яких рахунках; чи вщповщае аналiтика, запропонована в плат рахунюв, поставленому завданню; яю друкованi форми мають бути сформоваш; чи юнуе в типових настройках "Документ" запропоноване завдання.
Подальше навчання можна вести в рамках дисциплш "1нформацшш технологи в економщГ' чи "1нформацшш системи в економщГ'. При виконанш лабораторних робiт студенти одержують не лише практичнi навички конфшурування в системi "1С: Пiдприемство 7.7", а й лопку оргашзацп дiалогу з користувачем.
За завданням викладача студенти розробляють довiдник, кiлька документ, iнтерфейс користувача, встановлюють права доступу Як вихщне завдання використовуеться задача "Облш орендованих основних засобiв на шдприемствГ'. Розробка першого документа мютить деякi розрахунки i формування проводок. Як показуе досвщ, студенти виконують цю роботу за двi академiчнi години Другий документ передбачае роботу з об'ектами невизначеного типу i можливють формування рiзних варiантiв проводок залежно вiд вибору користувача, тобто реалiзуеться бiльш складний дiалог з користувачем.
Необхщно передбачити в навчальному планi виконання курсово! роботи, в якш студент повинен самостiйно розробити АРМ бухгалтера на базi юнуючо! конфшураци "1С: Пщприемство". Отриманi навички конфшурування в середовищi "1С: Пщприемство" сприяють тому, що усе бшьша кiлькiсть студентiв вибирае це середовище.
Динамiка використання програмного продукту "1С" тд час дипломного проектування може бути представлена так: розробки шформацшних систем чи АРМ; експорммпорт шформаци з iнформацiйних систем; робота з розподшеними базами даних.
Отже, ми з'ясували, що програми "1С: Пщприемство" займають на ринку програмних продукпв економiчного призначення провiдне мiсце. 1х вивчення обумовлюе бiльш ефективну адаптащю студентiв економiчного профiлю до майбутньо! практично! дiяльностi. Студенти одержують уявлення про самостшну роботу, а також навички практично! роботи з застосуванням передових форм i методiв облшу в умовах комп'ютеризацi!, що, безсумшвно, говорить про пiдготовку дипломованих фахiвцiв.
Вiдзначимо, що дуже актуальним ниш е треншг "Технологiя ведення податкового облшу в "1С: Бухгалтерi! 7.7", який дозволяе практично засво!ти мехашзм ведення податкового облiку, що було доведено в результат нашого експерименту.
Подальшого дослiдження потребуе використання згаданого треншгу при навчаннi спецiалiстiв рiзного профiлю.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ващук О. В. Актив1зац1я тзнавально!' д1яльност1 учтв 5-7 клаав тд час самостшно!' роботи засобами 1нформац1йних технолог1й: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. — Бердянськ, 1999. — 235 с.
2. Волнистова Т. В. Активизация познавательной деятельности учащихся в ходе применения компьютерных обучающих программ // Инновации в образовании. — 2002. — №4. — С. 102-104.
3. Гальперин П. Я. Управление познавательной деятельностью в плане восприятия // Теоретические проблемы управления познавательной деятельностью человека. — М.: МГУ, 1985. — с. 28-34.
4. Козак М. I. 1нтегращя видв облку в умовах йоге автоматизащ // Економша АПК. — 2002. — №3. — С. 71-75.
5. Кужельний М. В., Коцупатрий М. М., Юрсанов М. Г., Лежненко Л. I., Примаченко О. Л. Бухгалтерський обл1к: Навч.-метод. поабник для самост. вивч. дисциплши. — К.: КНЕУ, 2005. — 217 с.
6. Прохименко Л. М. Бухгалтерський обл1к: Навч.-метод. поабник для самост. вивч. дисциплши. У 4-х т. — К.: КНЕУ, 2003. — 506 с.
Оксана ГУБАШ, Валерш ГАБРУС6В
ШДСИСТЕМА ЗВОРОТНОГО ЗВ'ЯЗКУ ЯК СКЛАДОВА СУЧАСНО1 СИСТЕМИ ДИСТАНЦ1ЙНОГО НАВЧАННЯ
У статтi висвтлено значения тдсистеми зворотного зв'язку як складовоХ сучасноХ системи дистанцтного навчання. Дистанцiйнi курси, проекти та iншi форми навчання спрямоват на творчу самореалiзацiю, вироблення iндивiдуальних траекторш навчання, формування свiтогляду.
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2007. — №2.
111
Серед вимог до сучасного фахiвця обов'язковими е необхiднiсть постiйного вдосконалення професшних знань, розширення професiйних умшь та оволодшня новими професiями. Знання, отримаш у ВНЗ, швидко застарiвають. Неперервна освгга, тобто протягом всього життя, е запорукою усшшно! професшно! дiяльностi.
Одночасно, змiни в економiцi, наущ та сyспiльствi, розвиток технологiй спричиняють змiни в освiтнiй системi. Одшею з вiдповiдей на вимоги суспшьства щодо змiн в освiтi стало виникнення дистанцшного навчання (ДН).
Термш "дистанцшне навчання" вперше з'явився в публшащях першого випуску журналу Британського вщкритого yнiверситетy, в назвах жyрналiв — австралiйського "Distance Education" i канадського — "American Journal of Distance Education". Формальне визнання цього термшу вiдбyлось у 1982 р., коли Мiжнародна рада з кореспондентсько! освiти замiнила свою назву на Мiжнароднy раду з дистанцiйноi освгги [1, 30].
Росiйська енциклопедiя професшно! освiти визначае ДН як цшеспрямоване i методично органiзоване керiвництво навчально-тзнавальною дiяльнiстю i розвитком осiб, що вiддаленi вiд навчального закладу i тому не вступають у постшний контакт з його педагогiчним персоналом [2, 273].
Ще одне визначення ДН — це навчання на вщсташ, яке здiйснюеться за допомогою сучасних комп'ютерних i телекомyнiкацiйних технологш у реальному часi або асинхронно, а взаемодiя учня та викладача здiйснюеться за допомогою засобiв сучасних шформацшних i телекомyнiкацiйних технологiй [3, 79].
Оскшьки основою навчального процесу в ДН е самостшна робота, то ця форма навчання особливо важлива при здобутп людиною друго! освiти i пiдвищеннi квалiфiкацii.
ДН, згiдно з визначенням А. Андреева, — це синтетична, штегральна, гумашстична форма навчання, що грунтуеться на використанш широкого спектра традицiйних та нових шформацшних технологш (IT) та !х техшчних засобiв, що використовуються для доставки навчального матерiалy, його самостшного вивчення, органiзацii обмiнy викладача iз студентом, коли процес навчання не залежить вiд !х розташування у просторi та часi, а також вщ конкретно! освiтньоi установи [4, 23].
Як випливае з наведених означень, ДН обов'язково передбачае взаемодда викладача iстyдента. Але ця взаемодiя органiзована спецiальними засобами та методами з урахуванням можливостей, що надають сyчаснi телекомyнiкацiйнi технологii.
Ускладнешсть спiлкyвання та, вiдповiдно, зворотнього зв'язку викладача i студента в OT^^i ДН спричиняе особливу важливiсть комушкаци мiж учасниками навчального процесу.
Одшею з основних проблем у забезпеченш ДН е забезпечення зворотного зв'язку, визначення промiжних результат навчальноi дiяльностi для подальшого коректування навчального процесу з метою досягнення оптимального результату. 1нформащя, отримана в результат ди зворотного зв'язку, мiстить вiдомостi про хщ пiзнавальноi дiяльностi студента, про можливi проблеми та помилки, що виникають у процес навчання. Зворотний зв'язок допомагае уявити повну картину процесу розв'язання проблеми [5, 163].
Зворотний зв'язок при оргашзацп ДН може здшснюватися рiзними способами. Вщповщно до характеру та виду такого зв'язку можна виокремити кшька титв його реалiзацii. Зворотний зв'язок однобiчного типу виникае тодi, коли викладач фшсуе навчальну дiяльнiсть студента. При традицшнш органiзацii навчального процесу реалiзацiя цього зворотнього зв'язку була можлива як результат перюдичного контролю рiвня навчальних досягнень. При органiзацii ДН до такого способу зворотного зв'язку додаеться аналiз протоколу навчальноi дiяльностi, наприклад, перелiкy роздiлiв, з якими ознайомився студент (та час, затрачений на це на хост-машиш — ^ентськш частит системи). 1ншим способом здюнення зворотного зв'язку в OT^^i ДН е методи синхронно! та асинхронное' взаемодii викладача та студента i стyдентiв мiж собою, також з обов'язковим протоколюванням та наступним аналiзом.
Особлива увага зворотному зв'язку повинна придшятись в системi ДН через неможливють особистого спiлкyвання викладача i студента. Можливiсть постiйного консультування з викладачем — невiд'емна частина системи ДН. Саме цей елемент, тобто комушкащя, результатом яко! е зворотний зв'язок, та за його результатами коректування навчального процесу, вiдрiзняе правильно оргашзовану систему ДН.
112
Наyковi записки. Серiя: Педагогiка. — 2007. — №2.
Дослщження показують, що необхiднiсть реформування системи шслядипломно1' педагогiчноï освiти назрiла давно. У працях В. Бондаря, I. Жерносека, В. Маслова, А. Н1китшо1', С. Полат та шших розглянуто недолiки iснуючоï системи пiдвищення кв^фшаци педагогiчних працiвникiв, зазначено способи ïx лiквiдацiï та намiченi шляхи ïï подальшого розвитку. Як стверджуе В. Олшник, у реформуваннi системи шдвищення квалiфiкацiï насамперед зацiкавленi ïï користувачк керiвники i спецiалiсти органiв управлшня освiтою, керiвний склад навчальних закладiв, методисти всix рiвнiв, викладачi тощо [6, 53].
Згiдно з поглядами багатьох авторiв [3; 4; 7; 6; 8], ДН повинно грунтуватися не тшьки на загальних принципах навчання, а й на специфiчниx, якi грунтуються на особливостях, що xарактернi для IT навчання:
— принцип штерактивносп — забезпечення взаемодiï викладачiв i слуxачiв через специфiчне дидактичне середовище: в синхронному та асинхронному режимах;
— принцип стартових знань — необхвднють деяких стартових знань для ефективного проведення занять у ДН, початковий рiвень шдготовки користувачiв осв^шх послуг ДН в сферi IT: слухач повинен мати не тшьки доступ до ПК з виходом в 1нтернет, а й волод^и мшмальними навичками роботи в мережц
— принцип переваги самостiйноï роботи — функщя викладача в системi ДН полягае в плануваннi та керiвництвi самостiйною пiзнавальною дiяльнiстю, оргашзацп ч^кого зворотного зв'язку та корекци освiтньоï траекторiï;
— принцип регламентарносп — ретельне планування процесу навчання: для забезпечення постшного стимулювання слухача, тдтримки високого рiвня його поточноï мотивацiï, а в результатi — для шдвищення ефективност навчання;
— принцип педагогiчноï доцiльностi застосування засобiв IT — необxiднiсть педагогiчноï оцшки кожного кроку проектування, впровадження та функцюнування системи ДН;
— принцип вщвертост i гнучкостi навчання — врахування рiзного вiку та початкового рiвня пiдготовки слуxачiв. Демпфером для вирiвнювання е дидактичне середовище;
— принцип толерантност — проектована система ДН зможе дати необхвдний сощальний та економiчний ефект за умови, що створюваш та впроваджуванi IT стануть не чужорiдним елементом в традицшнш системi освiти, а будуть штегроваш з нею. ДН, як одна з технологш, може стати частиною очного навчання;
— принцип прюритетност педагопчного пiдxоду — проектування системи ДН починаеться з розроблення теоретичних концепцiй i створення дидактичних моделей. На перше мiсце необхщно ставити не швидке впровадження IT, а змютовне наповнення навчальних куршв i дидактично обгрунтовану розробку освггшх послуг;
— принцип iнтегративностi — вся шформащя система ДН (навчальна, контрольна, економiчна, нормативна, адмiнiстративна тощо) для комплексного застосування в освггньому процесi мае бути сконцентрована, взаемозв'язана та зручна;
— принцип iнформацiйноï безпеки — забезпечення заxодiв щодо збереження цiлiсностi та конфiденцiйностi навчальноï iнформацiï, розмежування доступу та щентифшаци користувачiв.
В зв'язку з цим А. Хуторской в свош робот запропонував формулювання принципiв ДН, що характеризують ту сферу навчального процесу, яка щшьно пов'язана з Ытернетом [8]. Вiн стверджуе, що досвщ використання Iнтернет-ресурсiв у навчаннi виявив проблему шформацшного перенасичення та дезорiентацiï слуxачiв, якi не були заздалепдь пiдготовленi до продуктивноï дiяльностi. Слухач повинен ум^и не тiльки засвоювати, але i створювати власну освггню продукцiю.
З метою реалiзацiï дотримання креативноï позицiï слухача, захисту вщ "вбирання" невiдфiльтрованоï iнформацiï, що е необхщною умовою ДН, А. Хуторской вказуе на наступш педагогiчнi принципи, яких необxiдно дотримуватися [8].
Продуктивна оргентацгя ДН. Головна мета !нтернет-занять — створення слухачами власних творчих продукпв у сферах, яю вивчаються, використання ними iнформацiйниx i веб-теxнологiй для демонстрацiï та обговорення результатiв.
1ндивгдуальна оргентацгя ДН. Оргашзащя проектiв, олiмпiад та iншиx складових ДН мае вiдбуватися з опорою на шдивщуальшсть, пiдготовленiсть i мотивовашсть.
Науковi записки. Серiя: Педагогiка. — 2007. — №2.
113
Вгдвертгсть змгсту ДН. Взаeмодiя з осв^шми масивами та вiддаленими учасниками навчального процесу розвивае унiверсальнi вмiння дистанцшно! дiяльностi, якi не формуються в традицшному навчаннi, але е умовою життя в сучасному суспiльствi.
Прюритет д1яльтстного зм1сту перед ШформацШним. Традицшний змют освiти концентруеться в шдручниках i допомогах, основне призначення яких — трансляцiя фiксованого змiсту. Зростання обсягу ресурсiв, можливiсть швидкого доступу ДН досягнень людства змiнюють змют навчання. Значний обсяг i доступнють шформаци в 1нтернет не вимагають вiд li повного засвоення та репродукци. Акцент в цьому разшереноситься на дiяльнiсть, на технологiю створення плановано! освггаьо! продукци.
1нтегращя педагог1чних i телекомуткацтних технологт. Мета, змют, форми i методи навчання мають вiдповiдати особливостям технiчних, програмних i технологiчних комп'ютерних засобiв. Необхiдна алгоршадзащя дистанцшно! дiяльностi, ii iнтеграцiя з оргашзацшно-управлшською освiтньою дiяльнiстю. Система оргашзаци дистанцшно! взаемоди вiддалених один вщ одного учасникiв навчального процесу спрямована на створення сприятливих умов !х продуктивно! дiяльностi, взаеморозумiння, розвитку навичок комунiкацi!, на адекватну оцiнку результат.
Оптимальне поеднання очних i дистанцтних форм дiяльностi. ДН не припускае постшного перебування за ПК.
Прюритет дiяльнiстних критерИ'в оцтки. 1снуюча система очно! осв^и призводить ДН того, що лщерами вiдвiдування серед сайпв е колекцi! рефератiв i готових контрольних робiт, а не "колекци освiтнix шструмеш!в". Використання чужих робгт визначаеться недосконалiстю вимог традицiйно! системи освгги, в якiй перевiряеться вщчужений вiд слухача продукт, а не його власш навчальнi досягнення. Тому для формування дшсно ефективно! системи ДН (як i навчання загалом) необxiдно поступово переходити до таких методiв визначення рiвня навчальних досягнень, за яких перевiрцi пiдлягають не лише шформацшш, а й дiяльнiстнi результати навчання. Подiбна система контролю оцшюе не стiльки матерiалiзований продукт слухача, а особисту дiяльнiсть слухача, яка вказуе на шдвищення його навчального рiвня.
Вирiшення цiе! проблеми можливе за умов ефективного використання можливостей сучасних телекомунiкацiй, зокрема, нових можливостей створення i пiдтримання умов для реалiзацii фатичного дiалогу в режимi реального часу. Стае можливим зробити необхщною складовою системи мошторингу навчального процесу пiдсистему аналiзу дiяльностi суб'екта навчання, виражено! як через вербальну складову, так i у формi iншиx дiй зi складовими програмно-реалiзованиx середовищ дiяльностi.
Дистанцiйнi курси, проекти та iншi форми навчання, яю розробляються на основi перерахованих вище принципiв, спрямованi на творчу самореалiзацiю, вироблення iндивiдуальниx траекторiй навчання, формування св^огляду.
Л1ТЕРАТУРА
1. Корсунська Н. О. Дистанцшне навчання: тдходи до реал1зац1! // Сучасн1 шформацшш технологи та шновацшш методики навчання в шдготовщ фах1вц1в: методолог1я, теор1я, досв1д, проблеми: Зб1рник наукових праць. — Ки!в-Б1нниця: ДОВ "Ынниця", 2000. — 486 с.
2. Энциклопедия профессионального образования: В 3 т. / Под ред. С. Я. Батыщева. — М.: АПО, 1998. — С. 273.
3. Сисоева С. О. Проблеми дистанцшного навчання: педагопчний аспект // Неперервна професшна освгга: теор1я i практика. — 2003. — №3-4. — С. 79.
4. Андреев А. А. Введение в дистанционное обучение. — М.: 1997 г. — С. 23.
5. Кухаренко В. Н., Рибалко О. В., Сиротенко Н. Г. Дистанцшне навчання: умови застосування / За ред. В. М. Кухаренка. — Харшв: НТУ "ХП1", "Торсшг", 2002. — С. 163.
6. Олшник В.В. Дистанцшна освгга за кордоном та в Украш: Стислий аналггичний огляд — К.: Ц1ППО. — 53 с.
7. Нестеров А. В., Тимченко В. В., Трапицын З. Ю. Информационные педагогические технологии. Учебно-методическая помощь. — СПб.: Книжный дом, 2003 — 340 с.
8. Хуторской А.В. Современная дидактика: Учебник для вузов. — СПб: Питер, 2001. — 544 с.
114
ШуковГ записки. Серiя: Педагопка. — 2007. — №°2.
