CC BY
19
Львiвськоl областi зменшилася впродовж останнiх двох столггь на 77 %, а верхня межа прських лiсiв знизилася на 200-300 м [11, 12 ]. Пдобне зниження люистост вщбулося в iнших гiрських областях (Закарпатськш, 1вано-Фран-кiвськiй та Чернiвецькiй).
Л^ература
1. Стан Св1ту 2002/ Флавш К., Френч Г., Гарднер Г., Гелвейл Б., Дан С., Енгельман Р., Макпн А.П., Местш Л., Иренберг Д., Ренер М., Старк Л./ Пер. с англ.: ВГО "Украша. Порядок денний на ХХ1 сташття" та 1н-т сталого розвитку. - К.: 1нтелсфера, 2002. - 289 с.
2. Нацюнальний зв1т Укра1ни про стан виконання положень "Порядку денного на ХХ1 сташття" за десятир1чний перюд (1992-2001 рр.). Рада нацюнально'1 безпеки 1 оборони Украши. - К.: Украшський ш-т дослщжень навколишнього середовища 1 ресурав, 2001. - 30 с.
3. Закон УкраТни "Про державний бюджет Укра1ни на 1997 рш"// Галицькi контракти. -1997, № 33. - С. 36-41.
4. Державний лковий кадастр за станом на 1 ачня 1996 року. Мшютерство люово-го господарства Украши. - 1рпшь: Украшське державне люовпорядче виробниче об'еднан-ня, 1997. - 86 с.
5. Синякевич 1.М. Економша люокористування: Навчальний пщручник. - Льв1в: 1ЗМН, 2000. - 402 с.
6. Генс1рук С. А. Люи Укра1ни. - К.: Наук. думка, 1992. - 408 с.
7. Куликова Т. А. Оценка продуктивности лесов. - М.: Лесн. пром-сть, 1981. - 152 с.
8. Ян Хейно, Ристо Марттила, Марья Паавилайнен. - Финляндия 1994. - Лес и природа, 1994. - 17 с.
9. Холявка В.З. Еколого-економ1чш засади формування кореневих щн на деревину: Дис... канд. екон. наук: 08.08.01. - Льв1в, 2003. - 321 с.
10. Постанова Кабшету МЫстр1в Украши вщ 29 липня 1999 р, № 1378 "Про затвер-дження Правил вщпуску деревини на пш в люах Украши". - К., 1999. - 48 с.
11. Довщник з питань економши та фшансування природокористування та природоохо-ронно1 д1яльност1. - К.: Геопринт, 2000. - 412 с.
12. Синякевич 1.М. Економша люокористування: Навчальний пщручник. - Льв1в: 1ЗМН, 2000. - 402 с. _
УДК 336:502.4 Доц. А.В. Шлапак, канд. екон. наук - Кшвський
жцюнальтй emrnMi4H^ умверситет
П1ДПРИеМНИЦЬКА Д1ЯЛЬН1СТЬ У Л1СОВОМУ ГОСПОДАРСТВ1 УКРА1НИ ТА ЙОГО НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Дослiджено проблеми господарсько'1 дiяльностi в люовому господарствi Украши. Розкрито об'ективш та суб'eктивнi передумови формування ново! eK0H0Mi4H0i полiтики в люовому господарста. На основi економiчного аналiзу сучасного стану люово! галузi сформовано новий концептуальний пщхщ ii оргашзацп.
Doc. A.V. Shlapak - Kyiv national economic university
Entrepreneurship in forest economy of Ukraine and its normative
legal piovision
Entrepreneurial activity in the forestry of Ukraine and its normative and legal guarantee. Problems of economical activity in the forestry of Ukraine are investigated. Objective and subjective prefaces of forming of the new economic policy in the forestry are revealed. On the basis of the economical analysis of the modern state of the forestry section the new conceptual approach of its organization is formulated.
Keywords: economic systems, comparative economic model, economical activity, business undertakings.
Дослiджено Люовий кодекс та iншi нормативно-npaBOBi MaTepiara. Встановлено, що за cboïm змютом щодо eK0H0Mi4H0r0 спрямування лшвниц-тва, як reny3Ï рослинництва, вони не вщповщають формуванню ринкових вщ-носин стосовно землекористування на засадах самоокупност й прибутковос-тi, гальмують розвиток зeмeльноï реформи, пpоголошeноï Верховною Радою Украши ще в гpуднi 1990 р.
Люовий кодекс та iншi ноpмaтивно-пpaвовi мaтepiaли сфоpмовaнi на принципах директивного регулювання eкономiки, нeзоpiентовaш на умови ринкового господарювання, забезпечення прибутковост та виконання лiсaми головних функцш: peгeнepaцiï компонeнтiв довкiлля та задоволення попиту на деревину, послуги люу за рахунок власного виробництва.
Законом про державний бюджет на 2005 р. передбачено 185 млн. грн. видатюв на ведення люового господарства в той час, як надходження на спещ-альне використання люових peсуpсiв i користування земельними донками ль сового фонду (дaлi - люовий доход) оч^еться в обсязi 60,8 млн. грн., менше тpeтьоï частини видaткiв. 1стотне збiльшeння останшх поpiвняно з 2004 р. пов'язано з заходами "посилення державного управлшня лiсaмим, на виконання Укaзiв екс-президента Украши Л. Д. Кучми № 1 та № 171 2004 року.
Одним iз найважливших чинниюв дотацшност дiяльностi державних лiсових господарств (скорочено - держшсгосшв) е збереження колишньо1' со-цiaлiстичноï системи державного управлшня у лiсiвництвi, а також недоско-нaлiсть земельного законодавства щодо справляння податюв за користування земельними упддями i ресурсами деревини. Система оподаткування, зпдно з Конституцiею Украши, передбачае встановлення податюв i збоpiв винятково законами Украши (стаття 92), але шдприемницькими зусиллями зaцiкaвлeних оыб у лiсiвництвi ïï звели до складово1' "плати за використання люових ресур-Ыв" (ЗУ "Про плату за землю" ст. 10). Змют останнього запису е piвноцiнним встановленню земельного податку для сiльгосппiдпpиемств залежно не вщ кадастрово1' оцiнки земельних упдь, а вiд вирощеного врожаю.
Дaлi, зpозумiло, стало нeобхiдним вибудувати "систему", яка б давала змогу максимально зменшити обсяги деревини, що шдлягають вилученню у межах держшсгосшв шляхом рубань головного користування - РГК (ресурси державного значення), бо доход вщ ix peaлiзaцiï мае бути зарахованим до державного бюджету. 1нша справа - вилучення деревини i заго^вля лiсовиx ма-тepiaлiв шляхом рубань пpомiжного користування (РПК), кошти за peaлiзaцiю яко1' мають скеровуватись до мiсцeвиx бюдже^в. Треба зазначити, що головною продукщею лiсiвництвa е деревина, а суб'екпв лiсопpомисловоï продук-цiï - деревна сировина, лiсовi мaтepiaли (рис. 1 i 2). Зазначене положення е eкономiчно вагомим, але уболiвaльники формування "системи" його всeбiчно обходять, домагаючись затвердження постановами i розпорядженнями Кабь нету Мiнiстpiв Украши вузькогалузевих проблем (не завжди вартих його ува-ги) i заводять економ^ в глухий кут. Саме в такий споЫб за всi роки Неза-лeжностi не створено ринкового за змютом лiсiвництвa в жоднш з областей Украши, незважаючи на винятково rap^rami пpиpодно-клiмaтичнi умови для нього у бшьшосл iз них. Зaготiвля лiквiдноï деревини (виробництво де-
ревно! сировини - за класифжащею СЕК (рис. 1) - штучно подшеш на ресур-
си державного значення (РГК) i мiсцевого значення (РПК).
еВРОПА ,-------------------------------------.
| ДЕРЕВНА СИРОВИНА |
Tpicки 1 стружки
Круглий лю
Вщходи
Деревне вугшля
Деревина на паливо
Д1лова необроблена деревина (лков! матер1али первинно! обробки)
Пиловник \ фанерний Балансова 1ннп сортименти
кряж деревина (кругла \ колота) круглого люу
Примтса: пунктиром показан! фрагмента, як! в украшському л!с1вництв[ поки що не знаходять вщображення в статистицг
Рис. 1. Компоненти круглого люу (деревини) за системою облжу л^ових товарiв Свропейськог Економiчно'iКомidi ООН
Рис. 2. Структура лшових матерiалiв за статистичним облжом наукратському ринку вiд загального обсягу ресурав деревини (2003 р.)
Система мютить, по-перше, звшьнення вщ "плати за використання ль сових ресурЫв", що вилучаються iз люових насаджень шляхом РПК. Щоб за-безпечити таке звшьнення записали: "У разi здшснення рубок, пов'язаних з веденням люового господарства (рубки догляду за люом вибiрковi, санiтарнi рубки, рубки...), такси застосовуються пiд час вщпуску деревини на пнi заго-тiвельникам, якi не е постшними користувачами дiлянок лiсового фонду."
[1]. У такий простий спошб штучно вивели iз бази оподаткування майже
3
8 млн. м або 56,6 % (табл. 1).
Табл. 1. Динамша обсягiв виробництва круглого лщ в УкраШ _за 2000-2003 роки статистичним облшом_
Економ1чн1 показники товарних л1сових матер1ал1в Роки Темп
2000 2003 2003/2002 %
1. Загот1вля товарно! деревини, усього, тис. м3 11261,7 13753,5 122,1
- у т.ч. шляхом РГК 5236,4 5972,8 114,1
- шляхом РПК 6025,3 7780,7 129,1
2. Частка РПК до загального, % 53,5 56,6 1053
- у т.ч. держлшгоспами, всього 8723,4 11318,2 129,7
- шляхом РГК 4152,3 5334,5 128,5
- шляхом РПК 4571,1 5983,7 130,9
3. Питома вага виробництва лшових матер1ал1в лшгоспами державно! форми власност1, % вщ загального обсягу 77,5 82,3 106,2
- у т.ч. шляхом РГК 79,3 89,3 112,6
- шляхом РПК 75,9 76,9 101,3
4. Л1совий доход (ЛД), або надходження до зведеного бюджету), млн. грн. 4,6 60,3 145,0
- у т.ч. за ресурси ДЗ 39,9 58,3 146,1
- % до зведеного 95,9 96,7 X
5. Збитки для власника природних ресурс1в 32,1 53,1 165,4
До того ж, помггна тенденщя поступового шдвищення обсяпв виробництва люових матерiалiв за рахунок РПК (+29,1 %), порiвняно з РГК (+14,1 %). Звернемо увагу на те, що у 2000 р. iз оподаткування було вилучено 53,5 %, а у 2003 - 56,6 % ресурЫв деревини, що ставить акцюнерт люопро-мисловi тдприемства у зовсiм нерiвнi умови з держшсгоспами. Останнi, ко -ристуючись хитросплетшням галузевих законодавчих i нормативних акгiв, щедрих дотацш iз державного бюджету, дедалiе перебирають на себе пере-робку люових матерiалiв i вихiд з продукщею на внутрiшнiй i зовнiшнiй ринки, не враховуючи ш наявш потужностi перших, нi необхiднiсть розвитку де-ревообробно!, меблево! та шших галузей промисловостi.
У скiльки це обходиться для власника природних ресурЫв (для держа-ви) можна обчислити за формулою:
ЛДзб = (ЛДрдз / Мрдз • Мрмз) • 0.7, (1)
де: ЛДзб - збитки люового доходу, млн. грн.; ЛДрдз - надходження ЛД за ре-сурси державного значення, вщ РГК, млн. грн.; Мрдз - обсяг ресурЫв державного значення, млн. м ; Мрмз - обсяг ресурЫв мюцевого значення (вщ РПК), млн. м ; 0.7 - постшний коефщент, вiдповiдно з п. 5 чинних Такс.
Простий розрахунок показуе, що якщо у 2000 р. власник пошс збитки вщ вилучення деревини на пш шляхом РПК у обсягом 32,1 млн. грн., у 2003 р. вони зросли до 53,1 млн. грн., або на 65,4 %.
По-друге, змщення товарно! структури деревини, що тдлягае продажу на пш. Ще раз необхiдно звернути увагу i порiвняти рис. 1 i 2 для того, щоб уявити не випадковють, а свщоме вiдхилення вiд европейсько! системи
облжу люових товарiв. За нашим облжом, е облiкова категорiя "дров'яна деревина для технолопчних потреб", а також для виробництва "целюлози i дерев-но! маси". Але проблема полягае в тому, що за кшьюстю деревини, яка нале-жить продажу на пш за товарними таблицями, облжова категорiя "дрова" ста-новить, у середньому, не бшьше 15 %, у практицi украшського "люокористу-вання" - 52-57 % (табл. 2). Такого стану в люах не може бути взагаль Проблема полягае в тому, що в Таксах, затверджених постановою КМУ вщ 20 Ычня 1997 р. [1], у третьому абзац п. 3 не зовЫм випадково записали: "На дров'яну деревину для технолопчних потреб встановлюеться плата в розмiрi 25 % такси на дшову дрiбну деревину вщповщно! люово! породи".
Табл. 2. Товарна структуравиробленихлсовихматерiалiв в Украшза200012003р.
Види лшових матер1ал1в Обсяг, тис. м3 Питома вага, у %
2000 2003 2000 2003
Разом по УкраТн1, усього з них: 11261,0 13753,5 X X
- л1соматер1али кругл1 (за ДС 9462 1 9463-88) 5239,2 5788,9 47,9 43,1
- дров'яна деревина для технолопчних потреб 1646,8 2863,4 15,0 21,3
- дрова для опалення 4058,5 4772,1 37,1 35,6
Усього 10944,5 13424,4 100,0 100,0
У тому числ1 "дрова" 5705,3 7635,5 52,1 56,9
- (неввдома облшова категор1я) 317,3 329,1 X X
До чого це призводить видно iз обчислень, що наведет в табл. 3, при-чому за умови, коли за фiзичними вимiрами та фiзико-технiчними властивос-тями деревина для технолопчних потреб (лiсовi матерiали круглi за ДС № 9463-88 та № 9462-88) не е i не може бути дровами. Вона виготовляеться не iз дров, а iз дшово! деревини середшх i дрiбних розмiрiв. Справляння пла-тежiв до державного бюджету мае обчислюватись за цшами люових матерь алiв середнiх i дрiбних розмiрiв без жодних дисконтiв.
По-трете, сплата платежiв за деревину не на пш, а за наслщками роз-роблення лiсосiчного фонду (табл. 3, колонка 8). не на користь власника природних ресурЫв - держави, Украшського народу. Для цього було видано ще кшька нормативних докуменлв, зокрема, - "Про затвердження Порядку справляння збору за спещальне використання люових ресурЫв та користуван-ня земельними дшянками лiсового фонду". Постанова КМУ вщ 6 липня 1998 р. № 1012 [2]. У Люовому кодекЫ [3] (стаття 90) передбачено, що встановлюеться КМУ порядок справляння платежiв, але у затвердженому Порядку мова уже йде про збiр. У решт Порядку виписанi положення уже чинш й внесет до Люового кодексу (статт 59, 89, 90 та ш.). Головне i нове шше: "Порядок справляння цих зборiв визначаеться iнструкцiею про механiзм справляння збору за спещальне використання люових ресурЫв та користуван-ня земельними дшянками люовою фонду" (п. 8, останнш абзац). Конститу-цiйну норму передали до 1нструкци ... До того ж, земельний податок шляхом кшькох комбшацш, названо збором i нормовано у формi лептимного документу: "Iнструкцiя про мехашзм справляння збору за спецiальне використання люових ресурсiв та користування земельними дшянками люового фонду.
Зазначена 1нструкщя введена у дiю... за спшьним Наказом Державного комi-тету лiсового господарства, Мiнiстерства фшанЫв, Мiнiстерства економiки. Мiнiстерства охорони навколишнього природного середовища та ядерно! без-пеки, Державно! податково! адмiнiстрацi! Укра!ни 15 жовтня 1999 р. за номерами, вщповщно, 91, 241, 129, 236, 565. Свщомо були допущеш iстотнi пору-шення, яю кардинально змiнюють чиннi нормативнi засади щодо справляння платежiв за користування природними ресурсами, основш iз них:
Перелiченi центральнi органи державно! виконавчо! влади перевищи-ли сво! повноваження, ввiвши у дiю Iнструкцiю щодо зазначених зборiв, за-мiсть Закону. Вони не вщмшили дiю другого абзацу п. 1 Такс на деревину ль сових порщ, що вщпускаеться на пнi [7].
Це призвело до позбавлення оргашв державно! влади та оргашв мюце-вого самоврядування можливостi формувати мiсцевi фiнансовi ресурси за ра-хунок використання належних !м природних ресурЫв деревини.
Табл. 3. Порiвняння цш на "дров'яну деревину для технологiчних потреб" за л^овими породами, що продаеться на пт й мае визначатись за сортиментними таблицями за цтами, що визначет 1нструкц'ию
Породи за встановленими Такси (цши) за деревину Обчислення вартост1 (збору)
на пт, тис. м3 1 пт грн./м* за "дров'яну" деревину для ТХ потреб в якост1
таксами л1соматер1ал1в дров'яно! л1соматер1ал1в "дров'яно!"
середтх др1бних (з корою) для ТХ потреб для ТХ потреб
Сосна: - з1.01. 97 9-70 7-30 0-80 8-74 1-82
- з 1.01.04 коефщепг [5] 1,3 1,0 1,0 X
Нов1 такси 12-61 7-30 0-80 10-49 1-82
Ялина, ялиця 8-30 6-20 0-70 7-46 1-55
- з 1.01.04 К = 1,3 1,0 1,0 X
Нов1 такси 10-79 6-20 0-70 8-95 1-55
Дуб, ясен, клен: з 1.01.97 16-40 12-40 1-30 14-80 3-Ю
- з 1.07.01 К[6] 1,5 1,0 1,0 X X
Нов1 такси 24-60 12-40 1-30 19-72 3-Ю
Бук: - з 1.01.97 15-80 11-90 1-Ю 14-24 2-98
- з 1.07.01 К - 1.5 1,0 1.0 X X
Нов1 такси 23-70 11-90 1-Ю 18-98 2-98
Береза, вшьха чорна, граб, в'яз, липа 2-50 1-90 1-00 2-26 0-48
Осика, вшьха,
осошр, тополя 1-40 1-10 0-70 1-28 0-28
Не може бути шдставою для перерахунку розмiру плати за кшьюсть фактично заготовлених лiсоматерiалiв, у т.ч. "за дров'яну деревину для техноло-пчних потреб" (п. 5.9). Бо деревина продаеться на пш, кшьюсть яко! за розмiра-ми визначаеться сортиментними таблицями, що давно розроблеш наукою i ма-ють використовуватись на практищ. У рядi випадюв суб'ект - заготiвельник ль сових матерiалiв, який купив деревину на пш, може на свiй розсуд здшснити розробку придбаного лiсосiчного фонду, керуючись власним бiзнес-iнтересами.
На численш запити регiональних оргашв ДПС Украши, Державна по-даткова адмшстращя, керуючись наданими ш повноваженнями, дала таке роз'яснення: "... стосовно плати за дров'яну деревину для технолопчних потреб ... Вщповщно до пункту 4 Такс на деревину люових порщ, що вщпус-каеться на пш,... затверджених Постановою Кaбiнету Мiнiстpiв Украши вiд 20.01.97 № 44 [4], до дров'яно! деревини належать сортименти, як можна ви-користати для технoлoгiчних потреб, а також не придатш для промислово! пе-реробки (дрова паливш). На дров'яну деревину для технолопчних потреб ус-тановлюеться плата в poзмipi 25 % на дшову дpiбну вiдпoвiднoï лiсoвoï породи" (ДПА, лист вщ 21.06.2004 № 11359/7/15-3217).
При формуванш мехaнiзмiв екoнoмiчних вiднoсин мiж держлюгоспа-ми та власником природних ресурЫв юнують ще и iншi кроки: здшснення ку-пiвлi-пpoдaжу лiсoсiчнoгo фонду oднiею и ^ею ж юридичною особою; адмь шстративний пoдiл встановленого poзмipу ЛСФ мiж суб'ектами, що здшсню-ють розробку лiсoсiк, зaмiсть aукцioннoгo продажу; вщсутшсть жoднoï шфор-мaцiï щодо pинкiв лiсoсiчнoгo фонду, нiби вони взaгaлi не iснують в украшсь-кому лiсiвництвi та т. im
Як показують нaшi обчислення, недоплата за лiсoмaтеpiaли для технолопчних потреб становила за 2003 р. 10,1 млн. грн. Це означае, що потенцшний poзмip лiсoвoгo доходу мав би становити не 58,3 млн. грн., а 68,4 млн. грн. Тoдi наведении вище розрахунок збитюв за лiсoмaтеpiaли вiд РПК становив би не 53,1 млн. грн., а 62,4 млн. грн. 1з цього виходить, що суб'екти господарювання з лiсiвництвa бiльше половини потенцшного лiсoвoгo доходу не спрямували влас-нику, переважно тих, що за Люовим кодексом визнaченi ресурсами мюцевого значення та мали б надшти до бюджетiв мiсцевих оргашв влади.
Викладене свiдчить [9] про шдприемницьку спpямoвaнiсть пеpелiчених законодавчо-нормативних акпв щодо встановлення та справляння плати за використання ресурЫв деревини, що вилучають шдприемства люового господар-ства Украши iз лiсiв, майже 90 % якoï припадае на суб'екпв господарювання деpжaвнoï форми власност^ пiдпopядкoвaних Деpжкoмлiсгoспу Украши.
Висновки
1. Система державного управлшня люами, централ1зована за змютом i зне-особлена за формою. Вона залишаеться малоефективною, дотацшною, збитковою за наслщками гoспoдapськoï дiяльнoстi, не вiдпoвiдaе ni еко-нoмiчним вимогам, ni умовам сощального розвитку сiльських pегioнiв i потребам населення.
2. Глибош дoслiдження стану i нaпpямiв розвитку лiсoвoгo господарства Украши, як були пpoведенi Мiжвiдoмчoю анал^ично-консультативною Радою з питань розвитку продуктивних сил i виробничих вiднoсин при Кабшет Мiнiстpiв Укpaïни пiд кеpiвництвoм aкaдемiкa НАН Укpaïни, Народного депутата Украши 1.Р. Юхновського [8], а також зроблет при цьому висновки та система вщповщних зaхoдiв для виходу його на яшс-но iнший, ринковий шлях господарювання, не знайшли тдтримки влад-них кеpiвникiв гaлузi.
3. Невiдпoвiднiсть в украшському лiсiвництвi статистичного oблiку i звггнос-т про екoнoмiчну сутнiсть i товарну структуру користування ресурсами
деревини систем1 !хнього облiку, прийнятiй Свропейською Економiчною Комiсieю ООН, унеможливлюе проведення простого i стислого еколого-економ1чного анатзу використання ресурсiв деревини та ефективност ль швницгва на рiзних рiвнях адмiнiстративно-територiального подiлу.
Л1тература
1. Постанова КМУ ввд 20 ачня 1997 р. № 44.
2. Постанова КМУ ввд 6 липня 1998 р. № 1012.
3. Люовий Кодекс. Еколопя та закон. Еколопчне законодавство Украши. - К.: Юршком 1нтер, Книга 1, 1998. - 574 с.
4. Постанова Кабшету Мшютр1в Украши ввд 20.01.97 № 44.
5. Постанова КМУ ввд 28 липня 2003 р. № 1165 "Про застосування коефщента до такси на деревину люових порвд, що ввдпускаеться на пш.
6. Постанова КМ Украши ввд 29 травня 2001 р. № 595.
7. Постанова КМУ "Про затвердження такс на деревину люових порщ, що ввдпус-касться на пш..." 20 ачня 1997 р. № 44.
8. Люове господарство Украши: проблеми i перспективи// М1жвщомча анаштично-консуль-тативна Рада з питань розвитку продуктивних сил i виробничих вiдносин. - К., 2003. - 177 с.
9. Шлапак В.П., Бобко А.М. Особливостi нормативно-правового забезпечення пвд-приемницько! дiяльностi з лювництва в Украiнi/ Лiс, наука, суспшьство: Матерiали шжна-родно'1 ювшейно! науково! конференцп, присвячено! 75-рiччю iз дня заснування УкрНД1ЛГА (30-31 березня 2005 р., м. Харюв). - Харюв: 2005. - С. 151-152.
УДК657:664.3.008.01 Студ. Н.Р. Брегт; доц. О.Ю. Масленшков,
канд. екон. наук - Львiвська КА
ДО ПИТАНИЯ ПРО ПОеДНАННЯ Ф1НАНСОВИХ ТА НЕФ1НАНСОВИХ ПОКАЗНИК1В ОЦ1НКИ Д1ЯЛЬНОСТ1 П1ДПРИеМСТВА
Розглянуто шляхи зменшення негативних сторiн використання винятково фь нансових показникiв для оцшки дiяльностi пiдприемства.
Ключов1 слова: рентабельшсть продажу, рентабельнiсть активiв, фшансовий ризик, бенчмаркетинг.
Stud. N.R. Bregin; doc. O.Yu. Maslennikov - Commercial Academy of Lviv
To the question about combination of financial and non-financial indexes
of enterprise estimation activity
The ways of diminishing of negative sides of the use are examined exceptionally financial indexes for estimation of activity of enterprise.
Keywords: profitability of sale, profitability of assets, financial risk, benchmarketing.
Виняткове використання фшансових показниюв для оцшки ефективнос-т господарсько-фшансово! даяльносп шдприемства тдлягае дедат значтшш критищ з боку фах1вщв [3]. З метою шдтвердження думки щодо необхщносп бшьш р1зноб1чно! ощнки д1яльносп шдприемства висловлюемо так аргументи:
• вим1рювання ввдбуваеться на основ1 даних з минулого, а майбутт результати враховуються незначною м1рою;
• фшансов1 вим1рники, як правило, характеризують явища, як можна ощнити досить легко, але вони недостатньо враховують яшст елементи оргатзаци: склад персоналу, особливоси його поведшки, здаттсть персоналу до тдви-
