CC BY
27
Посилання на статтю_
Тiмiнський О.Г. Пщходи CTpaTeri4Horo управлiння в проектно-opieHTOBaHHX органiзацiях i ïx використання у моделi ,Дтак"Ю.Г. Тiмiнський// Управлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2007 -№3(23). С. 68-72.___
УДК 658.336.8
О.Г. ^мшський
П1ДХОДИ СТРАТЕГ1ЧНОГО УПРАВЛ1ННЯ В ПРОЕКТНО-ОР1еНТОВАНИХ ОРГАН1ЗАЦ1ЯХ I ÏX ВИКОРИСТАННЯ У МОДЕЛ1 „Л1ТАК"
Проаналiзовано проблеми застосування стратегiчного управлшня до проектно-орieнтованиx органiзацiй. Формалiзовано модель «Лгтак» взаeмодiï проекту з оточенням. Рис. 1, дж. 8.
Ключовi слова: управлшня проектами, стратепчне управлiння, оточення проекту, елемент оточення, модель «Лгтак».
А.Г. Тиминский
ПОДХОДЫ СТРАТЕГИЧЕСКОГО УПРАВЛЕНИЯ В ПРОЕКТНО-ОРИЕНТИРОВАННЫХ ОРГАНИЗАЦИЯХ И ИХ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ В МОДЕЛИ «САМОЛЕТ»
Проанализированы проблемы применения стратегического управления к проектно-ориентированным организациям. Формализована модель «Самолет» взаимодействия проекта с окружением. Рис. 1, ист. 8.
A.G. Timinsky
APPROACHES TO STRATEGIC MANAGEMENT IN PROJECT-ORIENTED COMPANIES AND ITS USAGE IN MODEL «FLAYER»
Problems of the strategic management usage in project-oriented companies are analyzed. The model of interaction between the project and its environment «Flayer» is formalized.
Постановка проблеми. Розвиток управлшня проектами на сучасному етап обумовлений тенден^ями невизначеносп, турбулентности жорсткого конкурентного середовища. Усшшнють проек^в у такш ситуаци сильно залежить вщ обраного напрямку розвитку i послщовност його досягнення. Едвардс Демшг ще у середин 80-х рош минулого стол^тя на фон кризи американсько' економки сформулював п'ять смертельних «хвороб» американського бiзнесу, у вщповщь на як були створен теорiя якостi, системи якост i стандарти якостi, що зробили значний внесок у подолання кризи.
Одшею з таких смертельних «хвороб» була орieнтацiя компанiй тiльки на котороткостроковi результати. На подолання цieï хвороби в подальшому були зорieнтованi дектька з принципiв TQM (Total Quality Management), основний "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23) 1
акцент в яких зроблений на необхщнють впровадження стратепчного управлшня в оргашза^ях як панацеТ для виживання оргашзацш в жорсткому конкурентному ринковому оточены.
Ринкове оточення характеризуемся достатнiм рiвнем нестабiльностi i непередбаченостi, тому що визначаеться множиною ймовiрнiсних характеристик, як притаманнi бiльшостi елементiв оточення. Тому для забезпечення в ньому впевненоТ позици необхiдно сформувати множину гнучких моделей управлшня, об'еднаних в едину концепцш управлшня, що саме i пропонуе наука стратепчного управлшня.
Невирiшена ранiше частина проблеми. Стратепчне управлшня формуеться як окрема наука i досягла значного розвитку i поширення. Iснуючi моделi описують закономiрностi побудови стратеги оргашзацш, як правило, без урахування Тх можливоТ проектноТ специфки. Проектно-орiентованi оргашзаци мають досить вщчутну специфiку i стратегiя Тх розвитку повинна мати суттеву вiдмiннiсть.
Мета роботи. Застосування пiдходiв стратегiчного управлшня для проектно-орiентованих органiзацiй, визначення особливостей життевого шляху проекту впровадження стратепчного управлшня в дiяльнiсть проектно-орiентованих органiзацiй, формалiзацiя моделi «Л^ак».
Анал'з останнiх досягнень / публ'шацш. В роботах вiтчизняних i зарубiжних вчених [1, 3-5, 8] розроблеш засади стратепчного управлшня, описан етапи його впровадження, тодi як у роботах [2, 6] глибоко розробляеться методолопя управлшня проектами. Разом з тим, поеднання цих концепцш i спрямування Тх на взаемодш проект-оточення [7] е досить важливою i актуальною науково-практичною задачею, чому i присвячуеться ця стаття.
Основний матер'ал досл'дження. Узагальнюючи дослщження вiтчизняних та зарубiжних вчених [1, 3-5], можна сформулювати наступнi етапи проекту впровадження стратепчного управлшня в дiяльнiсть органiзацiй:
1. Визначення доцшьносп стратегiчного управлiння.
2. 1дентифка^я задач, ресурсiв i шструментарш для побудови системи стратегiчного управлшня.
3. Аналiз середовища.
4. Визначення мiсiТ i побудова дерева цтей оргашзаци.
5. Формулювання стратегiТ i затвердження.
6. Виконання стратеги.
7. Пщведення пiдсумкiв ефективностi обраноТ стратеги.
8. Коригування стратеги.
Життевий шлях проекту впровадження стратепчного управлшня представлений на рис.1.
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
Рис.1. Фази i етапи життевого шляху проекту впровадження стратепчного
управлiння
Опишемо кожен етап життевого шляху проекту у застосуванш до проектно-ор1ентованоТ оргашзаци.
Визначення доцльност'! стратег'чного управлння. На першому етап необхщно проводити глибокий анал1з, спрямований на сшвставлення альтернатив в1дсутност1 стратег1чного управлшня, його часткового або повного впровадження. Визначаються ключов1 критер1Т доц1льност1 I моделюеться кожна з альтернатив у застосуванш до конкретно!' оргашзаци. Важливо, що проектно-ор1ентован1 оргашзаци, як правило, реал1зують деяку стратег1ю розвитку, але часто вона не е сформульованою I формал1зованою. За результатами анал1зу готуеться анал1тичний зв1т з оцшками кожноТ з альтернатив. Зв1т подаеться на розгляд кер1вництву оргашзаци, яке приймае р1шення по визначенню одшеТ з альтернатив.
lдентифiкацiя задач, ресурсов / iнструментарiю для побудови системи стратегчного управлння. Пюля затвердження доцтьносл впровадження стратег1чного управл1ння в д1яльнють орган1зац1Т, створюеться тимчасова команда подготовки до впровадження стратег1чного управл1ння, як правило у вигляд1 робочоТ групи. Така робоча група мае, по-перше, сформулювати конкретш задач1, на як1 повинно в1дпов1сти стратег1чне управл1ння (продукти проекту впровадження), по-друге, визначити ресурси для реал1заци проекту впровадження (внутр1шн1 спец1алюти, внутр1шн1 спец1ал1сти разом з зовшшшми консультантами або аутсорс1нг), I по-трете, визначити шструменти I форми результату проекту впровадження. Для уникнення конфл1кт1в I невщповщностей важливо, щоб шструментарш стратег1чного управл1ння був сумюним з 1снуючим в орган1зац1Т шструментар1ем проектного управл1ння. На цьому завершуеться фаза
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
3
iнiцiалiзацiï проекту впровадження стратепчного управлшня i, шсля затвердження ïï' результатiв, шщшеться старт наступноТ фази - фази реалiзацiï.
Анал'з середовища. Цей етап мае бути спрямований [5] на три основних складових: макрооточення, безпосередне оточення i внутршне оточення. До основних елемен^в макрооточення в цьому випадку можна вщнести: пол^ичш впливи, економiчнi впливи, юридичш i податковi впливи, галузевi впливи, техшко-технолопчш впливи, соцiально-культурнi впливи, iнфраструктуру. До основних елеменлв безпосереднього оточення - швестори, замовники, потенцiйнi споживачi продуклв проектiв органiзацiï, постачальники, зовнiшне конкурентне середовище, ринок трудових ресурав. Основы елементи внутршнього середовища проекту - оргашзацшна структура (OBS) та оргашзацшна культура органiзацiï, кадри, Тх потен^ал i характеристики, бiзнес-процеси, конкуруючi проекти всередиш органiзацiï.
Аналiз середовища як перший етап е одним з найважливших, помилки цього етапу е виршальними i неприпустимими, тому що можуть призвести до неусшху всього проекту впровадження стратепчного управлшня.
З причини такоТ важливост етапу аналiзу середовища далi у цiй статт розроблюеться модель взаемодiï проекту з елементами оточення - модель «Л^ак».
Визначення Miciï i побудова дерева цтей оргашзаци. На наступному етап проекту впровадження стратепчного управлшня визначаються основы орiентири дiяльностi органiзацiï i формулюються у виглядi ï'ï мiсiï (що виражае суть iснування фiрми i ï'ï призначення), довготермiнових цтей на перспективу i короткотермшових цтей тактичного характеру. Для формування тако'|' множини цтей юнуе декiлька моделей, одна з основних - представлення множини цтей оргашзаци у виглядi «дерева» цтей, що являе собою орiентований граф, в корш якого - мiсiя оргашзаци.
Формулювання стратегй' i затвердження. Пюля попереднiх еташв, формулюеться i детально описуються дектька альтернатив майбутньо'ï стратегiï оргашзаци'. Ц альтернативи можуть бути використанi або для вибору однiе'ï единоï стратеги', або можуть бути ситуацшними, тобто застосовуватися оргашза^ею у випадку певноï конф^ураци' оточення. Стратегiя або множина стратегш затверджуеться керiвництвом або повертаеться на доопрацювання iз зауваженнями.
Виконання стратеги'. Пiсля остаточного затвердження прийнятно'ï стратеги', наступае останнiй етап фази реалiзацiï - етап виконання стратеги', на якому здшснюеться: 1) розподт прiоритетiв серед наявних проек^в i завдань органiзацiï для вщповщносп обранiй стратегiï; 2) постановка у вщповщнють обраноï стратеги' i внутршшх бiзнес-процесiв органiзацiï; 3) визначення пщходу i стилю управлiння органiзацiею у вщповщносп iз обраною стратегiею; 4) приведення у вщповщнють проектного пщходу до обраноï стратеги i вщнайдення методiв i засобiв ï* сполучення i спiльноï ефективно'ï реалiзацiï. На цьому етап завершуеться фаза реалiзацiï проекту.
Пiдведення пдсумк'т ефективностi обраноУ стратеги. Етап належить до останньоï фази проекту - фази завершення. На цьому етат, через встановлений на еташ реалiзацiï термiн або перюд, пiдводяться пiдсумки реалiзацiï стратеги, готуються вiдповiднi аналiтичнi звiти, яю, зокрема, стосуються спiвставлення очiкувань i отриманих результат.
Коригування стратеги. На основi результатiв попереднього етапу здшснюеться коригування обрано'ï стратеги' в напрямку пщвищення ï'ï ефективностi i вщповщносп принципам, на яких базуеться юнування i розвиток оргашзаци'.
4
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
Зaгaлoм, якщо poзглядaти головну мeтy пpoeктy впpoвaджeння cтpaтeriчнoro yпpaвлiння, то вoнa лeжить у плoщинi rapмoнiзaцiï взaeмoвiднocин пpoeкт-oтoчeння. Дocяrнeнню одних цiлeй opraнiзaцiï зaвaжaють вopoжi eлeмeнти oтoчeння, дocяrнeнню iнших - cпpияють дpyжнi eлeмeнти oтoчeння. Сaмe тому нa пepшoмy eтaпi пpoeктy впpoвaджeння cтpaтeгiчнoгo yпpaвлiння нeoбхiднo мoдeлювaти oтoчeння для знaхoджeння кpaщoï cтpaтeriï.
Спpoбyeмo cфopмyвaти мoдeль взaeмoдiï пpoeкт-oтoчeння. Елeмeнти oтoчeння пpoeктy для цього клacифiкyeмo зa oзнaкoю вiддaлeнocтi вiд пpoeктy. Вiддaлeнicть вiд пpoeктy e oзнaкoю вiддaлeнocтi iнтepeciв пpoeктy i iнтepeciв eлeмeнтy oтoчeння i хapaктepизyeтьcя здaтнicтю eлeмeнтa oтoчeння здiйcнювaти вплив нa пpoeкт. Тобто чим дaлi iнтepecи oтoчeння вiд iнтepeciв пpoeктy, тим мeнший вплив здiйcнюe eлeмeнт oтoчeння нa пpoeкт. Тому дoцiльнo було б зacтocyвaти фiзичнy aнaлoriю з aтмocфepoю Зeмлi, в якiй тиcк i гycтинa пoвiтpя з виcoтoю змeншyютьcя.
Спiввiднeceмo oтoчeння пpoeктy з aтмocфepoю, a вiддaлeнicть вiд пpoeктy -з ïï вepтикaльними пpoшapкaми, з яких видтимо:
- «тpoпocфepy» пpoeктy (нaйближчий piвeнь aтмocфepи);
- «cтpaтocфepy» пpoeктy;
- «мeзocфepy» пpoeктy;
- «тepмocфepy» пpoeктy (нaйдaльший piвeнь aтмocфepи).
З пoзицiï тaкoro пiдхoдy, мoжнa cфopмyвaти мoдeль взaeмoдiï пpoeктy (a6o його eлeмeнтy) з eлeмeнтaми oтoчeння, яку умовно нaзвeмo мoдeллю «Л^к».
З точки зopy фiзичнoï aнaлoгiï, лiтaк мoжнa cпiввiднecти з пpoeктoм a6o його oкpeмим eлeмeнтoм, eкiпaж лiтaкa - з кoмaндoю yпpaвлiння пpoeктoм, пacaжиpiв - з yчacникaми пpoeктy. Тoдi «тpoпocфepy» пpoeктy мoжнa acoцiювaти з внyтpiшнiм oтoчeнням пpoeктy, «cтpaтocфepy» - з бeзпocepeднiм oтoчeнням, «мeзocфepy» i «тepмocфepy» - з мaкpooтoчeнням, якe пpoпoнyeтьcя пoдiлити нa raлyзeвo-eкoнoмiчнy cклaдoвy («мeзocфepy») i coцiaльнo-пoлiтичнo cклaдoвy («тepмocфepy»).
3a тaкoю aнaлoгieю, пpoeкт a6o його eлeмeнт («Л^к») пepecyвaeтьcя в aтмocфepi, пpичoмy в кoжeн мoмeнт чacy вiн aктивнo взaeмoдie нa пeвнoмy piвнi aтмocфepи з eлeмeнтaми oтoчeння. «Лiтaк» кepyeтьcя кoмaндoю пpoeктy i pyхaeтьcя a6o нe змiнюючи piвня aтмocфepи, a6o в нaпpямкy до вiддiлeних a6o нaближeних ïï piвнiв. Пункт пpизнaчeння в дaнoмy випaдкy мoжнa cпiввiднecти з пpoдyктoм пpoeктy. Опишeмo оздовш eлeмeнти тaкoï мoдeлi з викopиcтaнням тeopiï множин.
Heхaй icнye мнoжинa XjZ - мнoжинa eлeмeнтiв oтoчeння, дe i - piвeнь aтмocфepи, j - нoмep eлeмeнтa oтoчeння в цьому piвнi aтмocфepи, z - мнoжинa хapaктepиcтик eлeмeнтa oтoчeння; a тaкoж мнoжинa rk - мнoжинa можливих cтaвлeнь eлeмeнтa oтoчeння до пpoeктy.
Пpичoмy множину rk пpoпoнyeтьcя визнaчити як нeчiткy, тaким чином, що rk={<нeпpимиpимicть>, <вopoжicть>, <пpихoвaнa вopoжicть (вiдcyтнicть пiдтpимки)>, <нeйтpaльнicть>, пiдтpимкa>, <пiдтpимкa>, <coюзник>}.
Пpocтopoм можливих cтaвлeнь нaзвeмo множину х^к, яку визнaчимo як дeкapтoвий добуток множин x¡¡z та rk:
Xijzk = Xjz ® rk.
Ta^ мнoжинa e чoтиpивимipнoю i являтимe coбoю пpocтip з уах можливих cтaнiв yciх можливих хapaктepиcтик yciх можливих eлeмeнтiв yciх можливих piвнiв aтмocфepи oтoчeння пpoeктy.
"Упpaвлiння пpoeктaми ïa poзвитoк виpoбництвa", 2007, № 3(23)
5
I нехай icHye множина ynm - множина можливих стратегiй взаемодп проекту (або його елемента) з елементом оточення, де n - тип стратеги, m -характеристики стратеги.
Тодi задача знаходження кращоТ стратеги для деякоТ кшькосп елементiв
оточення i-го рiвня атмосфери полягае в знаходженнi для кожного елементу xijzk
такоТ стратеги ynm, бiльшiсть характеристик n якоТ вiдповiдае характеристикам z елемента оточення.
Висновки. Використовуючи моделювання взаемовiдносин проект-оточення в просторi можливих ставлень елементiв оточення до проекту i3 застосуванням моделi «Лггак», можна будувати ефективнi стратегiТ взаемоди, накопичувати статистичнi данi, будувати анал^ичш залежностi i формувати аналiтичнi висновки для системи шдтримки прийняття ршень в проектах для команди проекту, що, в результату сприятиме мщносп позицiй проекту в «атмосферi» проекту завдяки гнучкост моделей.
Л1ТЕРАТУРА
1. Боумен К. Основы стратегического менеджмента. - М.: ЮНИТИ, 1997.
2. Бушуев С.Д., Бушуева Н.С. Проактивное управление ппрограммами организационного развития // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: Вид-во СНУ ¡м. В.Даля, 2006. - №2(18). - С.22-30.
3. Власько Д.А., Быков А.А. Стратегическое управление. - Минск: БГДУ, 1997.
4. Каспин В.И. Стратегический менеджмент. - М.: МГИУ, 1998.
5. МЬюк Б.М. Стратепчне управлшня. - Львю: Магнолт плюс, 2006. - 392 с.
6. Рассел Д. Арчибальд Управление высокотехнологичными программами и проектами. - М.: ДМК Пресс, 2004. - 472 с.
7. ^мшський О.Г. Модель формалЬацп цтей зацкавлених сторш в проектах з турбулентним оточенням // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: Вид-во СНУ ¡м. В.Даля, 2006. - №4(20). - С.35-39.
8. Фатхутдинов Р.А. Стратегический менеджмент. - М.: ЗАО «Бизнес-школа», «Интел-Синтез», 1998.
^гаття надмшла до редакцп 30.07.2007 р.
6
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
