CC BY
25
ЗИМОВБЦЬ Г.О.
Создание высокоорганизованного производства, внедрение новой техники и прогрессивных технологий, широкая компьютеризация предприятия, высокая корпоративная культура позволяют сегодня создать необходимые безопасные и комфортные условия труда на большинстве рабочих мест ЗАО НКМЗ. Исходя из этого, в самом общем виде, можно определить две главные цели управления профессиональным ростом кадров в соответствии со стратегическими картами ССП:
— повышение эффективности труда;
— повышение материальной и моральной удовлетворенности трудом. При этом из поставленных целей предприятия можно определить три
главные задачи в управлении персоналом:
— повышение квалификации работников;
— адаптация молодых и вновь принятых работников;
— создание кадрового резерва.
Успех решения вышеназванных задач возможен лишь в том случае, если в результате профессионального роста (за счет постоянного обучения и профессиональной адаптации) наряду с повышением эффективности и качества труда достигается материальная и моральная удовлетворенность трудом.
Выводы из данного исследования и перспективы дальнейших разработок в этом направлении. Стратегически верно
разработанные и внедренные ключевые показатели эффективности предприятия позволят вывести использование трудового потенциала коллектива на принципиально новый уровень, осуществить интенсификацию труда на каждом рабочем месте и выполнить цели, которые ранее считались недостижимыми. А достижения за счет обеспечения требуемой ценностной ориентации персонала, необходимого производственного поведения, эффективного использования личностного и интеллектуального потенциала каждого работника позволят предприятию успешно реализовать задачи, предусмотренные стратегией, основанной на применении сбалансированной системы показателей.
Литература
1. Каплан Роберт С, Нортон Дейвид П. Сбалансированная система показателей. От стратегии к действию. 2-е изд., испр. и доп. / Пер. с англ.— М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2003.- 320 с.
2. Каплан Роберт С., Нортон Дейвид П, Стратегические карты. Трансформация нематериальных активов в материальные результаты / Пер. с англ.— М: ЗАО «Олимп-Бизнес», 200.5.— 512 с.
3. Тимошенко И.И., Соснин A.C. Мотивация личности и человеческих ресурсов.— К.: Изд-во Европ. ун-та, 2002,- 576 с.
г.о. Зимовеиь
м. Маргупалъ
п1дходи до створення систему управлшня як1стю
промислових шдприемств
Актуальность проблеми. ОстаннЫ часом промислов1 шдприемства все б!льше уваги придишоть таким понят-тям, як якють, надайшеть, конкурентоспроможнють 1 без-пека продукцп, сергифжащя продукци, дотримання закону про захист прав споживашв. Усе це евщчитъ про змшу ставлення виробниюв до якосл! товар1в 1 послуг. Це пояс-шоеться тим* що в ринкових умовах шяга швестицп не врятують щвдриемство, якщо воно не зможе забезпечити конкурентоспроможнють свое! продукци чи иослуг. Основою конкурентоспроможнос'п е якють. I хоча, кр1м якоси, у конкурентоспроможнють входить цша, тершни поста-чання, гаранта 1 рад шших складових, саме якоси вцща-ютъ перевар покупщ \ замовники при вибор1 продукцп.
Аналз остантх дослщжень та публжащй. Для забезне-чення якоси потр1бна не ильки вщповщна матер!альна база 1 защкавлений, квал1фкований персонал, ш 1 сятке управлшня якютю. До фувдаментальних праць в галуз1 еко-ношки г управлшня якютю належать роботи таких вчених, як Й. Шумпетер, П. Дракер, А. Маршал, А. Чевдпер, А. Пе-нроуз та ¡нших. Загальновизнаними дня формування за-гально1 модел1 менеджменту якоси стали пращ таких за-руб1жних вчених, як М. Бест, Е. Демшг, Д. Джуран, Ф. Кросб1, О. Ушьямсон, А. Робертсон, А. Фейгенбаум, I. Каору, М. Мшору, I. Муго, Г. Тагуч^ III. ПБнгу та ¡нших. Звщси такий шдвищений штерес до управлшня якютю з боку щцприемств, що уевщомили, що не можна розрахо-
вувати на стабигьне забезпечення якоси продукци без уп-ровадження системи в робой з якоси (системи якоси), що вщповщае сучасному pieino оргашзаци робгё у цШ галуз1 Значний внесок в розвиток теори управлшня якютю нале-жшъ вггчизняним вченим, таким, як А. Шчев, В. Панов, Г. Азгальдов, В. Версан, Ю. Адлер, Р. Бичкн}ський, П. Ка-лшц М. Шаповал 10. Адлер, Ю. Койфман, О. Орлов, Н. Тарнавська, М. Шаповал, О. Поляков/С. Решмадшова, М. Чередниченко, М. Чумаченко та in.
Пщ забезпеченням якоси розумпоть формування необхщних властивостей i характеристик продукцп при i"i створенш, а пщ управлшням якютю — вплив на прочее створення продукцп з метою забезпечення якоси.
Управлшня яюстю пройшло ряд еташв у своему розвитку. Етап зародження окремих елеменив якоси в загальному процес1 управлшня замшився етапом 1хньо1 штеграцп', комплексним, системним шдходом до управлшня якютю. Переваги комплексного управлшня як1-стю сприяли розробщ спочатку нацюнальних, а поим i м1жнародних ставдарив ISO 9000 по створеншо систем якоси, що стали широко впроваджуватися на пщприе-мствах. Посийне зростания вимог До якосп обумовило подальший розвиток управлшня якютю i впровадження на кращих иадприемствах розвинених кра!н мотального» управлшня яюстю, коли воно стае основою для оргаюзацп Bcix напрямюв даяльноси гвдприемства.
2008/№1
33
ЗИМОВЕЦЬ Г. О.
Невир1шена загальна частика дослщження. Зараз управлшня яюстю усе швидше пробивав co6i дорогу, стае одним i3 найважливших acneicriB в управлшш пщприе-мством, порад з управшнням постачанням, фшансами, виробництвом. Проте необхщно вивести управлшня яюстю на перший план, упровадити на промислових пщприемствах УкраТни «готальне» управлшня яыстю, як це зроблено на кращих пщприемствах розвянених краш.
Метою дано!' статп е анал1з системи управлшня якютю продукци та формування пропозищй щодо удос-коналення систем управлшня ятастю.
Основна частна. У 1986 рощ Мшнародною оргат-защею по ставдартизаци ISO були сформульоваш термши по якосп для Bcix галузей б1знесу i промисловосп. У 1994 рощ термшолопя була уточнена. Тода було стандартизовано таке визначення якосп: яисть — сукушпсть характеристик об'екта, що вщиосяться до його здатносп задоволь-няти встановлеш i гадай. потреби. Об'ектом якосп можуть буги даяльшсть, процес, продукцш, оргашзацш, система, окрема особа або ж будь-яка комбшащя з них [1].
Система якос-ri функцюнуе одночасно з шшими видами д1яльносп, що вшшвають на яккть продукцп або послуги, i взаемодае з ними. Ё вплив поширюеться на eci етапи петл! якосп, вщ первюного визначення i до шнце-вого задоволення вимог i потреб споживача. Hi етапи i вида д1яльносп включають: 1) маркетинг, пошуки i вив-чення ринку; 2) проектування i (або) розробку техшчних вимог, розробку продукци; 3) матер1ально-техшчне поста-чання; 4) подготовку i розробку виробничих nponeciB; 5) виробництво; 6) контроль, проведения кши'пв i обсте-жень; 7) упакування i збереження; 8) реалюащю i розподш продукцп; 9) монтаж i експлуатапдю; 10) техшчну допо-могу й обслуговування; 11) утшзацпо (рис. 1.)
Полиика пщприемства в облает! якосп
Система якосп
Забеспече- Управления Полшшення
ННЯЯК00Т1 ЯКЮ'ПО ЯК0СТ1
7
1. Маркетинг, пошуки i 1)ИВ-чення ринку
2. Проектування i/або розробка техтчних вимог, розробка продукщ!
11. Утшзащя шеля"
використання
10. Техшчна допомога в обслуговуванш
9. Монтаж i експлуатацш
8. РеалЬащя i розподш
3. Матер1ально-техшчне постачанпя
4. ГКдготовка i розробка виробничих npoueoiB
5. Виробництво
6. Контроль, проведения icmmB i
обстожень
Е. Демшг [2] запропонував свою наглядну схему демонстраци ;цяльносп по пщвищенню якосп продукци (рис. 2). Вона одержала назву «цикл Демшга» або «цикл РБСА (Ркп-Бо-СЬеск-А^юп)». Вщповщно до щет мо-дел1 оргашзащя управлшня яюстю здШсшоеться на основ! наступних комплетв заход1в: 1) визначення цшей 1 задач; 2) визначення способ1в досягнення мети; 3) навчання 1 подготовка кадр1в; 4) виконання робота; 5) переварка результате виконання робгг; 6) здШснення вщповщних керуючих вшндав.
А Р N.
/ Коригувальн1 Планування \
/ дп Action Plan \
1 Контроль Д>я
\ Check Do /
N. С D У
7, Упакування i збереження Рис. 1. Петля яхостi [1]
Рис. 2. Цикл Демшга (PDCA)
Функцюнування циклу здойсшоеться в такий cnoci6: Яисть, що вщповщае визначеним вимогам спо-живашв, закладаеться в продукцию на еташ планування (Plan). У npoueci виробництва виробник намагаеться вщтворити вир1б i3 заздалепдь запланованими власти-востями (Do). Перев1рка якосп виконуеться шляхом пор1вняння запланованого значения з дшеними величинами i виявлення вдаилень (Check); У випадку вияв-лення вщхилення виробник шукае причину його появи, i теля усунення nie'i причини, знову перев1ряе вщповщшеть скоректованих показниюв запланованим стандартам (Action).
Цей процес управлшня, забезпечення якосп i по-далылого його полшшення вадбуваеться безупинно [2].
Для ефективно'1 оргашзацп управлшня ягастю продукци' необх1дио, щоб був не тшьки ясно видшений об'ект управлшня, але i щоб чтео були визначеш кате-ropi'i управлшня, тобто явища, що дозволяють краще уевщомити й оргашзувати весь процес.
Ефективне управлшня яюстю, що забезпечуе висо-кий р1вень задоволення вимог й очакувань споживач1в, е найважлившою передумовою yenixy шдприемства будь-якого виду д1яльносп й форми власноси. Яюсть продукци й послуг е основним шетрументом конку-ренцп м1ж тдприемствами. Якщо на пщприемств1 пе-рестають працювати над вдосконалюванням якоетт продукци й послуг, то це неминуле призведе до його банк-рутства. Вщомий американський вчений у c$epi якост1 А. Фейгенбаум [3] говорив: «Не icnye такого поняття, як постШний р1вень якост1 (Bin не може бути константою). Поспйне шдвищеш-ш якост1 — це 3aci6 ¡снування ф!рми».
Вщ якост1 товар1в та послуг, що виробляються, заложить експортний иотенщал краши, pier добробуту наци та якост1 жи ля [4].
34
В1СНИК ЕКОНОМГЧНО! НАУКИ УКРА1.Н.И Ф
зимовщь г. о.
Проте в даиий час вщиотення до якоси нродукцп поступово змшюеться. Виходячи на зовшшюй ринок, пщприемства потрапляють в умови жорстко! м!жнарод-но! конкуренци. Вона вимагае реагування на змши рин-кового попиту i задоволення вимог до яккжих характеристик вироб1в.
За останне десятюпття в нацюнальшй економпц вщбулися величезш змши, пов'язаш з небувалим заго-стренням конкурентно! боротьби. Вадомо, що господарем становища на ринку давно вже став споживач. Ильки той товар, що створюегься в розрахунку на пев-ного покупця, виявляеться конкурентноспроможним. Товар, який не був проданий, не може вважатися товаром яисним, нехай навиъ BiH вщповщае стандартов!, технолопя його виробництва вщроблена, виготовлювач високо ощнив його.
Працювати на споживача, домагатися гако! якосп, що йому необхщно, тобто управляти яюстю, як показала практика провщних свпчэвих i нащональних компаний, можна лише тод1, коли створена система якосп. Неможливо домогтися сийкого положения на ринку без ефективно! системи управлшня якютю продукцп [5].
Виявлення основних процес1в на шдприемств1 повинно супроводжуватися (у випадку меобхщносп) i'x ре!нжешршгом (перепроектуванням) з метою ращона-л!зацп та пвдвищення ефективность 'Ильки за такого пщходу можна створювати' дШсно ефективну СУЯ. Як свщчить практика, системи, що створюються на р!зних пщприемствах вщповщно до однакових стандарт ISO, icTOTHO вщнзняються своею ефектившстю. Необхщно виходити з того, що при завершены! розроблення та впровадження СУЯ процес вдосконалення дояльносп пщприемства не повинен заюнчитися. Стандарта ISO передбачають постШне вдосконалення СУЯ й д1яльноеп пщприемства, спираючись на результата внутршшх та зовшгпшх аудатв i перюдичного анал!зу з боков1 KepiB-ництва [6].
Для успшного очолювання оргашзаци i забезпечен-ня ii функщонування управлшня нею повинно бути сис-тематичним i прозорим. Успку можна досягти завдяки впровадженшо та актуал1заци системи управлшня, спря-мовано! на поштйне полшшення результативное« та ефек-тивносп дояльносп оргашзаци з урахуванням потреб защ-кавлених сторш. Управлшня оргашзац1ею охоплюе управлшня яюстю поряд з шшими аспектами управлшня.
Для того, щоб створити оргатзащю, ор1ентовану на замовника, найвище кер!вництво повинно:
а) визначити системи та процеси, яю були б зро-зумш та кероваш в напрямку пщвищення IxHboi результативное« й ефективноста;
б) забезпечити результативне та ефективне функщонування процеав та управлшня ними, вим1рами та данимй, як! використовують для визначення задовшь-них показниюв «¡ялъност! оргашзаци.
Оргашзащя повинна поспйно полшшувати резуль-татившеть системи управлшня якютю, застосовуючи гкштику та визначаючи цш в сфер1 якоси, використо-вуючи результата аудит, анал1з даних, проводячи ко-ригувальт та запоб1жш дп, а також анал1зувания з боку кер1вництва.
Запропоноваш в ДС1У ISO 9004-2001 рекомендацп щодо управлшня базуються на восьми принципах управ-
лшня. Пд принципи розроблет для застосування иай-вищим кер1вництвом 1з метою спрямування даяльносп оргашзаци на полгагаення и показниюв:
1) ОркнтацЫ на замовника
Оргашзаци залежать вщ свохх замовниюв 1 тому повинш розумгш 1хш поточт та майбутш потреби, ви-конувати 1хш вимоги 1 прагнути до перевищення 1хшх очжувань.
2) ЛИдерство
Кер1вники встановлюють еднють мети та напрямт д1яльност1 оргашзаци. Вони мають створювати та пщтримувати внутршне середовище, в якому можливе повне залучення пращвниюв до д1яльнос"п, спрямова-но1 на досягнення цшей оргашзаци.
3) Залучення пращвниюв
Пращвники на вах р1внях становлять основу оргашзаци, 11-хне повне залучення дае змогу використову-вати шп зд!бност1 на користь оргашзаци.
4) Процесний тдхЮ
Бажаного результату досягають ефективнше, коли деяльнютю та пов'язаними з нею ресурсами управляють як процесом.
5) Системный тдх1д до управлЫня
Установления 1 розумшня взаемопов'язаних про-
цейв та управлшня ними як системою сприяе оргаш-заци результатившше та ефективнше досягати цш.
6) ПостШне полтшенш
Поспйне поллшершя загальних показниюв даяльносп оргашзащ! слщ вважати незм1нною метою оргашзаци'.
7) Прийняття р1шень на п(дстав1 факт1в
Ефективш ршення Грунтуються на анал1з1 даних та
шформацп.
8) Взаемовиг1дн1 стосунки з постачалънжши
Оргашзащя та и постачальники е взаемозалежни-
ми, 1 взаемовипдш стосунки пщвищують здатшеть обох сторш створювати цшноеп.
Усп1шне застосування оргашзащею восьми прин-цигпв управл1ння дасть змогу зацжавленим сторонам одержати переваги таи, як зростання прибутюв, ство-рення 1цшюстей та пщвшцення стабильность
Стратепчною метою орган1заци повинно бути по-сийне полшшення процес1в для пщвищення и показниюв 1 надання переваг для защкавлених сторш.
в два основт шляхи здШснення посийного полшшення процес1в, а саме:
а) «проривт» проекта, що ведуть до перегляду та полшшення наявних процес1в або запровадження нових процес ¡в; ¿с звичайно зд1йсшоють групи фах1вщв сум1ж-них специальностей поза звичайними операщями;
б) Д1яльшсть пращвниюв щодо покрокового посту-гхового полшшення в межах наявних процесш.
«Проривш» проекта звичайно передбачають сутте-ве перепроектування наявних процес1в 1 мютять:
— визначення цшей 1 загально! схеми проекту пол1-пшення;
— анал1зування наявного процесу (процесу, як вш е) { реа/изатцю сироможностей для змш;
— визначення та планування полшшення процесу;
— впровадження полшшення;
— перев1рку та затвердження полшшення процесу;
— оцшювання досягнутого полшшення, у тому числ1 формулювання висновив.
® 2008/№1
35
ЗУБАНОВ В.А.
«Проривт» проекта зд!йснюють результативно та ефекгивно is застосування метода управлшня проектом. П1сля введения змш новий проектний план стае тдета-вою для поспйного управления процесом.
Пращвники оргашзацп е найкращим джерелом щей покрокового чи неперервного полшшення процесу i часто беруть участь у цш д1яльносп в склад1 робочих труп. Для poзyмiния ixiiboro впливу заходи в рамках покрокового поступового полшшення процесу повинш перебувати год контролем. Залучеш до них пращвники оргашзацп . повинн1 мати повноваження, техшчну пщтримку i необхщш ресурси для впровадження пов'я-заних i3 полшшення змш.
Висновки. Проблеми якосп в сьогодюшн1х еконо-мгших умовах здобувають усе бшьше значения. У наш! дш питания якостг для споживача е першочерговими, часто переважаючи над цшовими. Споживач вол1е одер-жувати крагцу яисть навиъ за небагато велику щну, переважаючи переплатите, але купити товар найкращо! якосп.
. Система ISO широко поширена в yciM евт, сертификата видаються в yci краши як високорозвинеш, так i що розвиваються. Наявшсть системи ISO е гарантом
надойноси шдприемства створюе йому визначений по-зитивний 1мщж в очах партнер1в i споживач1в. Про наявшсть системи ISO вказують у рекламних проспектах, на ф1рмових бланках пщприемства ставлять логотип ISO, на сертифкатах якосп супровщну вироблену про-дукцпо пщприемства — це е рекламою i гарантею якосп продукцп. При наявносп такого логотипа споживач з маси 1ншо1 продукцп, що не мае сертифкаци, завжди обере сертифковану.
ЛКтература
1. Окрепилов В.В. Управление качеством.— М.: Экономика, 1999 - С. 148.
2. Момот A.L Менеджмент якост1: Учбовий по-абник.- Донецьк; ДонНТУ, 2006.- С. 18-21.
3. Орлов П. Впровадження системи управлшня якь стю: стан, проблеми, перспективи // Стандартизащя, сертифкащя, яысть.— 2004.— № 6.— С. 59-63.
4. 1ванов 1.Б. Яюсть — виршальний фактор вироб-ництва //Металург— 2001,— № 4.— С. 21.
5. Харахулах B.C., Дюдюн Д.А. Про перспективи пщвшцення якосп металу в Укралш // Металург,— 2000.- № 1-2.- С. 12.
В.А. Зубанов
г. Донецк
СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ОРГАНИЗАЦИОННО-ЭКОНОМИЧЕСКОГО МЕХАНИЗМА
СБЫТА МЕТИЗНОЙ ПРОДУКЦИИ
Как и любая другая отрасль, предприятия которой в основной массе строились с учетом потребностей промышленности СССР, метизная отрасль в сегодняшнее время сталкивается с рядом трудностей и проблем [14]. Низкая емкость внутреннего рынка проволоки — одна из наиболее актуальных проблем отрасли, сдерживающая ее темпы развития. Поскольку украинское машиностроение, ранее являвшееся основным потребителем метизной продукции, проволоки, арматурных сеток, находится в тяжелом финансовом состоянии, большинство метизных предприятий, ориентированных на этот сегмент рынка, вынуждено либо искать другую группу потребителей, либо налаживать сбыт своей продукции за рубеж. В лучшем положении по сравнению с машиностроением находится отрасль капитального строительства.
Избыток .производственных мощностей представляет собой второй фактор, порождающий в совокупности с вышеназванным превышение предаожения продукции над и без того низким платежеспособным спросом. Производство метизов, проволоки и арматурных сеток в малых объемах влечет за собой увеличение ее себестоимости на единицу товарной продукции. Выходом из данной ситуации может стать либо ликвидация излишних производственных мощностей, либо их использование в кооперации с другими субъектами предпринимательской деятельности.
Самостоятельный фактор — сертификация продукции. Наличие сертификатов соответствия выпускаемой продукции (метизов, проволоки, арматурных сеток, шплинтов, электродов) различным стандартам на сегодня является пропуском на внешний рынок. Поэтому метизные предприятия, экспортирующие свою продукцию, сталкиваются с серьезными финансовыми затратами на прохождение данной процедуры. Кроме того, в ряде случаев, украинские технические стандарты, унаследованные от СССР, не соответствуют западным. Переход на другие стандарты также влечет за собой дополнительные затраты,
Важная составляющая эффективности — качество и цена исходного сырья. Качество производимого металла в Украине сегодня является далеко не лучшим. Кроме того, поставки украинскою металла на внутренний рынок де-факто осуществляются меткомбинатами по остаточному принципу: лучшее по качеству вдет на экспорт. Поэтому данное обстоятельство негативно влияет и на качество готовой продукции метизных предприятий. Кроме того, в течение последних двух лет внутренние цены на металл также были далеки от стабильности, По прогнозам на 2008 год, цены на металл в Украине также будут расти.
Большинству крупных предприятий отрасли все сложнее становится конкурировать на внутреннем рынке с мелкими частными предприятиями которые выпус-
36
В1СНИК EKOHOMI4HOI НАУКИ УКРАТНИ Ф
