CC BY
8
УДК 338.43
П1ДХ0ДИ ДО РЕФОРМУВАННЯ РОЗВИТКУ СШЬСЬКИХ ТЕРИТОР1Й ЗА АСПЕКТАМИ ТА Р1вНяМИ ЕКОНОМ1ННО1 БЕЗПЕКИ С1ЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
© 2017 КОСТЮК Т. О., МАРТИНЕНКОВ В. I., ЛУЦЕНКО I. О.
УДК 338.43
Костюк Т. О., Мартиненков В. I., Луценко I. О. Пщходи до реформування розвитку смьських територiй за аспектами
та рiвнями економiчноi' безпеки сiльського господарства
Стаття присвячена узагальненню мiжнародного docBidy з використання рзних nidxodiB до реформування розвитку альських територш за аспектами та р'внями економ'нноi безпеки. У кранах свту снують чотири тдходи: галузевий, мiжгалyзевий, територ'шльний та мсцевий. В УкраЫ в процес реформування розвитку альських територш за базовий визначено мiжcектoральний. Авторами наголошуеться на важливос-т'> диференцшованого застосування й нших пiдxoдiв, що дозволяе творчо використовувати шструменти реформування з урахуванням мсцевих особливостей розвитку. Крм того, доведено, що певна частка альськихрайонв маезначт пор'юняльт переваги, що обумовлюють екoнoмiчний устх i зростання добробуту населення. При цьому основною рушшною силою виступають б'шьш привабливi умови для життя та прац1 серед яких транспортна 'тфраструктура мае високий р'вень пр'юритетностi, оскльки знижуе обмеження на виб'р мсця проживання. Ключов'! слова: альськ територи, збалансований розвиток альських територш, тдходи до реформування, аспекти реформування, р'вт рефор-мування. Рис.: 1. Ббл.: 11.
Костюк Тетяна ОлексП'вна - астрантка кафедри економки прац та розвитку альських територш, Нацюнальний унверситет боресурав i при-родокористування Укра'ти (вул. Геро1в Оборони, 15, Ки!в, 03041, Украна) E-mail: t.kostuk@i.ua
Мартиненков Валентин 1горович - астрант кафедра менеджменту iннoвацiйнoiта нвести^йно! д'тльност'!, Ки/вський нацюнальний унверси-тет iм. Т. Шевченка (вул. Володимирська, 60, Ки!в, 01601, Укра'ша) E-mail: ibeerless@gmail.com
Луценко 1рина Олександрiвна - астрантка кафедри аудиту та екoнoмiчнoгo анал'ву, Утверситет державноi фккальноi служби Украши (вул. Уш-верситетська, 31,1ртнь, Кивська область, 08201, Украна) E-mail: lutsenko_iryna@ukr.net
УДК 338.43
Костюк Т. А., Мартиненков В. И., Луценко И. А. Подходы к реформированию развития сельских территорий по аспектам и уровням экономической безопасности сельского хозяйства
Статья посвящена обобщению международного опыта по использованию различных подходов к реформированию развития сельских территорий по аспектам и уровням экономической безопасности. В странах мира существуют четыре подхода: отраслевой, межотраслевой, территориальный и местный. В Украине в процессе реформирования развития сельских территорий базовым выбран межсекторальный. Авторы отмечают важность дифференцированного применения и других подходов, что позволяет творчески использовать инструменты реформирования с учетом местных особенностей развития. Кроме того, доказано, что определенная доля сельских районов имеет значительные сравнительные преимущества, обусловливающие экономический успех и рост благосостояния населения. При этом основной движущей силой выступают более привлекательные условия для жизни и труда, среди которых транспортная инфраструктура имеет высокий уровень приоритетности, поскольку снижает ограничения на выбор места проживания.
Ключевые слова: сельские территории, сбалансированное развитие сельских территорий, подходы к реформированию, аспекты реформирования, уровни реформирования. Рис.: 1. Библ.: 11.
Костюк Татьяна Алексеевна - аспирантка кафедры экономики труда и развития сельских территорий, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины (ул. Героев Обороны, 15, Киев, 03041, Украина) E-mail: t.kostuk@i.ua
Мартиненков Валентин Игоревич - аспирант кафедры менеджмента инновационной и инвестиционной деятельности, Киевский национальный университет им. Т. Шевченко (ул. Владимирская, 60, Киев, 01601, Украина) E-mail: ibeerless@gmail.com
Луценко Ирина Александровна - аспирантка кафедры аудита и экономического анализа, Университет государственной фискальной службы Украины (ул. Университетская, 31, Ирпень, Киевская область, 08201, Украина) E-mail: lutsenko_iryna@ukr.net
UDC 338.43
Kostyuk T. O., Martynenkov V. I., Lucenko I. O. The Approaches to Reforming the Development of Rural Territories by Aspects and Levels of Economic Security of Agriculture
The article is concerned with generalizing the international experience on the use of different approaches to reforming the development of rural territories by aspects and levels of economic security In the world countries, there are four approaches: sectoral, cross-sectoral, territorial, and local. In Ukraine, in the process of reforming the development of rural territories, as the basic was selected the cross-sectoral approach. The authors specify the importance of differentiated application and other approaches that allow to implement creative use of reforming tools, taking account of the local characteristics of development. In addition, it is proved that a certain proportion of the rural areas has significant comparative advantages, contributing to the economic success and growth of well-being of the population. The main driving force appears to be the more attractive conditions for life and work, among which the transport infrastructure has a high level of priority, since it reduces constraints on the choice of place of residence.
Keywords: rural territories, balanced development of rural territories, approaches to reforming, aspects of reforming, levels of reforming. Fig.: 1. Bibl.: 11.
Kostyuk Tetyana O. - Postgraduate Student, Department of Labor Economics and Rural Development, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine (15 Heroiv Oborony Str., Kyiv, 03041, Ukraine) E-mail: t.kostuk@i.ua
Martynenkov Valentyn I. - Postgraduate Student, Department of Management of Innovative and Investment Activities, Kyiv National University named after T. Shevchenko (60 Volodymyrska Str., Kyiv, 01601, Ukraine) E-mail: ibeerless@gmail.com
Lucenko Iryna O. - Postgraduate Student, Department of Audit and Economic Analysis, The University of the State Fiscal Service of Ukraine (31 Univer-sytetska Str., Irpin, Kyiv region, 08201, Ukraine) E-mail: lutsenko_iryna@ukr.net
Упроцей становлення ринкового мехашзму гос-подарювання в УкраМ важливiстю вiдзначаeться дослцження питань розвитку скьських терито-рш. Для даних територiй властивим е полiфункщональ-ний характер. У першу чергу, щ територи е просторовою основою ведення скьськогосподарського виробництва, тобто вони продовжують виконувати виробничу функ-цiю. Також вони е мкцем проживання скьського насе-лення, виконуючи при цьому житлову функцiю. Проживання на скьських територiях буде бкьш комфортно за умови збереження природного середовища, що обумов-люе потребу дотримання еколопчно! функци скьських територiй. Суспкьство в УкраМ, як i в iнших державах, знаходиться на такому рiвнi, що необхцним уже е вра-хування сукупност факторiв прояву скьських терито-рш при формуваннi господарських програмних доку-ментiв. Уже недоцiльним е обгрунтування програм суто з економiчного боку, без урахування екологiчних або сощальних складових. Аналогiчно i в сощальних про-грамах - бкьш грунтовною буде !х пiдготовка за умови врахування економiчних складових функцiонування. Враховуючи полiфункцiональнiсть прояву скьських те-риторш для Укра'1ни, важливе теоретичне та практичне значення мае узагальнення пiдходiв до !х реформування та диференцшвання !х застосування при вирiшеннi рiз-них завдань розвитку при системному врахуванш еко-номiчних, екологiчних та сощальних аспекйв.
Питанням дослiдження закономiрностей розвитку скьських територiй придкяеться велика увага серед науковцiв багатьох кра!н. Так, серед вiтчизняних дослц-никiв можна вiдзначити: Булавка О. Г. [2], Залiзка В. Д. [1; 11], Лупенка Ю. О. [3], Малка М. Й. [4] та шших. Серед зарубiжних дослцниюв привертають на себе увагу роботи Мюллер-Армака А. [5], Шгу А. [6], Demsetz Н. [8], Dwyer I. [9], 6а880п И. [10] та iнших.
Проте диференцшвання застосування рiзних пiдходiв до системного виршення проблем скьських територiй при обгрунтуванш вiдповiдних програмних документiв потребуе ретельно'1 уваги й обумовлюе акту-альнiсть дослiдження в теоретичному та практичному вцношенш.
Мета статтi полягае в узагальненш свiтового до-свцу з використання рiзних пiдходiв до реформування розвитку скьських територiй та визначенш напрямiв його використання в УкраМ.
Вiдповiдно до зазначеного щлями стати е: + узагальнення свiтового досвiду щодо використання пiдходiв до реформування розвитку скьських територш; + установлення пiдходу або пiдходiв, що обранi прiоритетними при реформуванш розвитку скьських територiй Укра!ни; + визначення доцiльностi застосування iнших пiдходiв при продовженнi реформ у процей формування рiзнорiвневих програмних документ з розвитку скьських територiй.
Преамбулою проблеми обгрунтування бкьш до-цкьних пiдходiв до формування програмних докуменпв з розвитку скьських територiй е визначення само! скь-сько'1 територи та того, що вона являе собою в законодав-
чому та науковому полi держави. У спрощенш штерпре-тацп та на пiдставi узагальнення наукових праць Булавка О. Г. [2] та Залiзка В. Д. [1; 11] визначимо, що скьську територiю можна кентифкувати як територiю поза ме-жею мiст (обласних центрш, обласного шдпорядкуван-ня, районних центрiв, районного шдпорядкування).
Визначення пiдходу або пiдходiв до формування програмних докуменпв iз скьського розвитку та розвитку скьських територiй повинно грунтуватися на ди-ференцiйованих засадах з установленням випадюв до-цiльностi застосування або одного окремого тдходу до певного програмного документу з виршення конкретно! проблеми, або до комбшащ! пiдходiв з виршення бкьш комплексних проблем.
Узагальнення робп Мюллер-Армака А. [5], Игу А. [6], Demsetz Н. [8], Dwyer I. [9], Саееоп И. [10] щодо пiдходiв до реформування довело кнування '!х чоти-рьох видiв: галузевого, мiжгалузевого, територкльного та мiсцевого. Особливiсть галузевого тдходу полягае в тому, що вцносно нього скьсью територй розглядають-ся як просторова база ведення скьськогосподарського виробництва. За таким шдходом скьське господарство виступае в ролi основного сектора, i його успк визна-чае продуктивнiсть мiсцево! економiки в цкому. Спад скьськогосподарського виробництва сприяе прояву депресивних процесiв на скьських територшх i скоро-ченню рiвня надання послуг у скьських районах. Таким чином, полп'ичш програмнi документи щодо стимулю-вання скьськогосподарського виробництва за такого шдходу не ткьки пiдтримують внутрiшне постачання продовольства, зайняткть та рiвень доходiв у галуз^ а й виступають суттевим стримуючим фактором щодо мь граци iз скьсько! мiсцевостi, бкьш пропорцiйного розвитку скьських райошв у плаш доходiв та соцiального й шфраструктурного забезпечення.
Починаючи з друго! половини ХХ столггтя, дина-мiчнiсть розвитку кра!н свiту обумовила вихiд на порядок денний виршення шших проблем поряд з господарсько-економiчними, зокрема сощаль-ними та еколопчними. У бкьшост кра!н свiту все бкь-шо! критики зазнавав пiдхiд та полпика, сконцентро-ванi суто на галузевому розвитку скьських територiй. Протягом друго! половини ХХ столптя вiдбулася сут-тева технiко-технологiчна змiна виробництва скьсько-господарсько! продукци. Застосування високопродук-тивно! технiки обумовило суттеве зменшення потреби у трудових ресурсах. Застосування високих технологiй з високим рiвнем хiмiзащl та застосування мiнеральних добрив спричинили прояв екологiчних екстерналiй на скьських територшх. Зазначене шдвищення шноващй-ного рiвня виробництва обумовило те, що значна части-на технiки та обладнання iмпортувалися з-за меж мкце-во! економiки, знижуючи таким чином вплив скьського господарства на мкцевому рiвнi. За минуле столiття в1д-значаеться комбiноване зменшення ролi скьськогосподарського сектора в економках держав i безпосередньо в мiсцевих економках. Якщо на початку ХХ столптя бiльшiсть держав були аграрними i частка валового на-цiонального продукту у ВНП кра!ни у них складала бкь-
ше за 50%, то в тепершнш час, наприклад у США, част-ка ВНП, що припадае на скьське господарство, складае менше 1%. Узагальнення вищезазначеного доводить, що формування програмних документiв мiсцевого розви-тку та розвитку скьських територiй виключно на галу-зевих позицшх не е виправданим, осккьки несе локаль-ну суть i не дае можливост бкьш широкого врахування особливостей взаемоди рiзних чинникiв на скьських територшх. При розглядi застосування галузевого шд-ходу слiд вiдзначити наявшсть суттево рiзних екстерна-цiй в бврош. Там акцент суто на галузевому розвитку призвiв до суттевих витрат, що були пов'язаш з необхц-нiстю зберiгання надлишкiв вироблено! скьськогоспо-дарсько! продукщ! та !! утилiзацi!. Це обернулося додат-ковими витратами суспкьства та загальним зниженням ефективност функцiонування всiе! економiки.
Другим за еволющею та значущiстю е мiжгалузе-вий пiдхiд, що застосовувався при обгрунтуванш захо-дiв економiчноl та господарсько! полiтики. Зниження вцносно! важливостi скьського господарства в скь-ськiй мiсцевостi обумовило зменшення його впливу на мiсцеву економiку в цкому. Це наводить на думку щодо доцкьност застосування багатосекторального шдходу. Вiдносно невеликий внесок скьського господарства в багатьох скьських районах означае, що iншi сектори економiки стали вщгравати все бiльш зростаючу роль у скьському господарствi. Вiдпочинок i туризм, i в бкьш загальному планi сектора послуг i промисловосп, стали домiнуючими. Заходи полпики були акдентованi на диверсифiкацi! доходiв фермерiв. Фермери були за-охочеш шукати альтернативнi джерела доходу шляхом збкьшення вартостi скьськогосподарсько! продукци; використання скьськогосподарських активiв, зокрема земельних дкянок та будiвель, для нескьськогосподар-ських цкей; проведення скьськогосподарських робiт на шших фермах. Вони залучалися до нескьськогосподар-сько! економiчно! дiяльностi на сво!х фермах. Акцент на диверсифкащю скьськогосподарського бiзнесу згодом був розширений для бкьш широкого аналiзу фермер-ських господарств та !х можливостей щодо розширення джерел доходiв як стратеги !х довгострокового вижи-вання. Зазначаеться, що в той перюд цш розвитку скь-ських райошв коригувалися в бiк бкьшого заохочення зайнятосп, абсолютно не пов'язано! iз скьським госпо-дарством. За цим шдходом акцент полiтики пiдтримки доходiв фермерських господарств змiстився суто з скь-ськогосподарсько! пiдтримки на багатофункщональну.
Eкономiчнi змiни в процесi трансформаци в рiз-них кра!нах грунтувалися на рiзних пiдходах до реформування. Сл1д вiдзначити, що вiдносно скьських територiй у бiльшостi кра!н традицшною мо-деллю реформування вважалася така, що базувалася на-вколо розвитку скьськогосподарського та пов'язаного з ним виробництва. Слц також вцзначити, що сощально-економiчнi змiни в сiльськiй мiсцевостi супроводжува-лися трансформацiею багаторiчних зв'язкiв, пов'язаних з поставками скьськогосподарських ресурсiв i збутом скьськогосподарсько! продукци.
Упроцесi ринково! трансформащ! в окремих с1ль-ських районах вiдзначаеться факт зростання ролi несiльськогосподарсько! дiяльностi. Це прояв-ляеться у рiвнi працевлаштування людей в iншi види виробництв та внеску шших суб'екпв господарюван-ня в мiсцевi бюджети. Даний факт обумовлюе потребу перемщення аналiзу особливостей розвитку скьських районiв в бiк територiального тдходу, осккьки тери-тор1я вже виступае штегрованою одиницею аналiзу - не ткьки с1льськогосподарського виробництва, але й про-мислового та шшого. Данi тенденцЦ в iнших кра!нах свi-ту слiд враховувати при формуванш полiтики розвитку с1льських райошв на рiвнi держави та на мкцевому рiв-нi. Акцент при цьому може бути змщений на розвиток шфраструктурних складових територiй. Це буде фактором привабливосп територш для вкладення iнвестицiй потенцiйних iнвесторiв у розвиток як с1льськогоспо-дарських, так i iнших видiв дшльностЬ Факторами, що обумовлюють привабливiсть територш, е таю: менший рiвень орендно! плати за оренду землi та промислових площ у с1льських районах порiвняно з мiськими, прива-бливкть життя в сiльськiй мiсцевостi.
Сьогодш саме поняття «с1льський район» вцнос-но певних с1льських територiй стае умовним внаслцок пiдвищення впливу на суспкьне життя в таких районах промислових виробництв. Цей факт означае, що скьсью райони в рiзноманiтних умовах стикаються з абсолютно рiзними типами проблем. У зв'язку з цим виходить, що з огляду на рiзноманiтнiсть обставин, виявлених у скь-ськiй мiсцевостi, бiльшiсть узагальнень про характер «с1льських» районiв буде неправильним.
Предметом аналiзу с1льських районш лишаеться проблема низько! заробiтно! плати та неповно! зайня-тостi. У районах з низьким рiвнем активносй та високим рiвнем безробiття поява будь-якого нового виду дшль-носп може мати мультиплiкативний ефект, який спра-цьовуе за рахунок шших секторiв i може, своею чергою, сприяти новим можливостям для диверсифкаци аграр-них видiв дiяльностi, шдтримуючи тим самим населення, ранiше задшне в с1льськогосподарському виробництвi.
Певна частка скьських районiв мае значнi порiв-няльнi переваги, що обумовлюють економiчний усп1х i зростання добробуту населення. Це включае в себе без-лн процесiв рiзно! важливостi на мкцях. Основною ру-шiйною силою зазначеного виступае той факт, що скьсью райони пропонують бкьш привабливi умови для життя та пращ. При цьому вдосконалення транспортно! шфраструктури знижуе обмеження на вибiр мiсця про-живання або роботи. Поширеною в розвинутих кра!нах також е тенденцш перемiщення людей шсля виходу на пенсiю для проживання в скьську мiсцевiсть, що вима-гае розвитку вiдповiдних iнфраструктурних складових.
Розгляд будь-яких проблем розвитку скьських територш необхцно здiйснювати на комплекснш осно-вi як з точки зору загальнодержавних проблем, так i з точки зору можливостi даних територш сприяти вирь шенню потреб конкретних людей. Зокрема, при аналiзi ринку працi проблема безробiття може означати вцсут-нiсть можливостей для працевлаштування на мкцевому ринку пращ. Акцент з виршення дано! проблеми буде
полягати в створенш нових робочих мкць. Проте iснуe цГлий ряд факторiв, якi можуть запобiгти шдивГдуаль-ному доступу до робочих вакансш, що включае в себе вiдсутнiсть транспорту, дитячих установ або невГдпо-вГдшсть мiж типами робочих мiсць i навичок тих, хто не мае роботи. Обгрунтування вирiшення такого зрiзу проблем обумовлюе доцiльнiсть !х розгляду саме з точки зору конкретних територш. В1дпов1дно до зазначено-го у процесi реформування розвитку рiзних сГльських районiв за територiальним принципом необхiдне враху-вання галузево! структури району, структури зайнятостi населення та структури населення за вжовим складом. Зазначеш фактори будуть характеризувати дохГдну та витратну частини модел1 Таким чином, сiльськi райони часто йдуть рiзними шляхами, деякi в довгостроковш перспективi - до поглиблення розвитку за сГльськогос-подарським напрямом, що в науковш лiтературi характеризуемся як традицiйний шлях. Своею чергою, деякi йдуть шляхом диверсифжаци господарсько! дiяльностi та через додаткове залучення населення до проживання в сiльськiй мкщевосп за рахунок розвитку шфраструк-тури та сфери послуг.
У практищ реформування слГд враховувати чин-ники, пов'язаш з рiвнем надання послуг як з точки зору пропозицГ!, так i з точки зору попиту: економш за рахунок збГльшення обсягу i централГзацГ! в наданш послуг, пiдвищення особисто! мобiльностi, приватизацш постачальникiв послуг, а також змши у структурi попиту е важливими складовими для формалГзацГ! у про-цесi здшснення реформ. Цi питання припускають деяю обмеження щодо загального територiальному шдходу, особливо вiдмiнностi мiж умовно «промисловими» та «сГльськими» районами в сГльськш мiсцевостi. Фор-мування моделi розвитку та вГдповГдно! програми з и реалГзацГ! повинно враховувати конкретнi можливостi районiв, що залежать вiд мкцевих особливостей, ландшафту, природного середовища, рiки або водоймища, топографГ!, наявност природних ресурсiв, шфраструк-турних об'екпв.
УспГх реформ у державi значною мiрою залежить вiд вирiшення конкретних проблем шдивГдуально побу-тового або дГлового характеру на мiсцевому рiвнi. Саме
Об'ект реформування
Аспекти реформування
на виршення цих проблем повинш бути спрямованi на-явнi ресурси. Зазначена обставина обумовлюе виокрем-лення особливого шдходу до розвитку сГльських територш та вцповцного йому шдходу до складання моделi розвитку - мкцевого тдходу. УсвГдомлення конкретних проблем на мкцях не шд силу центральним органам влади, але повнiстю можливо для мiсцевих. Це вказуе на необхцшсть децентралГзацГ! процесу прийняття ршень. Разом з тим, у державi слiд дотримуватися певного паритету у процей виршення проблем нацюнального та мiсцевого рiвнiв. Це передбачае визначення загально-державних та мiсцевих прiоритетiв у економiчнiй та со-цiальнiй полiтицi та обгрунтування механiзмiв розподГ-лу ресурйв для '1х розв'язання.
У межах зазначеного шдходу бГльш важлива роль належить 1нформацГ1, особливо при порiвняннi витрати ресурйв та результатiв при виршенш проблем нацiонального та мiсцевого рГвшв. Для дер-жави все одно важливим е пошук шляхГв рацюнально-го використання обмежених ресурсiв. Це обумовлюе потребу в шформацГйнГй систем^ за допомогою яко! можна б було оцшити мiсцевi умови з урахуванням на-цiональних прiоритетiв. У цьому вГдношенш важливою е шформацш, яка розповсюджуються з окремих домашни господарств г пiдприемств про можливост та ресурси, яю можуть бути наданГ на шдтримку досягнення загальнонацГональних Г мГсцевих цГлей.
Застосування секторального пГдходу обумовлюе незначш вимоги до ГнституцГйного забезпечення проце-сГв реформування на мГсцевому та регюнальному рГвнях. Проте у випадку, коли для виршення проблем застосо-вуеться територГальний або локальний тдходи, для забезпечення ефективностГ використання ресурсГв у межах всГе! держави важливим е створення шститупв з Гн-формацГйного забезпечення та мкцевого реформування оргашв влади, здатних здГйснити ефективнГ реформи.
Узагальнення вищезазначеного дае нам пГдстави структуризувати шдходи до реформування розвитку сГльських територш за аспектами та рГвнями реформування, що представлено на рис. 1.
Стьська територт
Економтний
Еколопчний
Р1вш Галузь
реформування >
^ >
Дектька галузей
Територт
Соц1альний
Локальна територт
Шдходи до реформування
Галузевий
Ммгалузевий
Територ1альний
Мкцевий
Рис. 1. Структуризащя пiдходiв з реформування розвитку сiльських територiй за аспектами та рiвнями реформування
1= <
<
т I—
о
<С
о 1= о о
о
_а о _а
о <
о
<
о
Ш
Узагальнення наукових праць вiтчизняних дослц-ниюв довело переважання в них акценпв на засто-суваннi мiжгалузевого та територiального шдхо-дiв до реформування, що, зокрема, вцзначаеться у працях Булавка О. Г. [2], Замзка В. Д. [1; 11], Лупенка Ю. О. [3], Малка М. Й. [4] тощо. В УкраМ важливим е диференщю-вання пiдходiв до реформування розвитку скьських територiй та гнучке використання рiзних пiдходiв до формування програм та в1дпов1дних моделей !х розвитку. У цьому вцношенш важливим е усвцомлення за-тверджених iнституцiйних рамок з реформування та !х коригування в разi потреби. Розпорядженням Кабшету Мiнiстрiв № 995-р вiд 23.09.2016 р. прийнята «Концеп-цш розвитку скьських територiй» [7], якою окреслю-ються головнi прiоритети розвитку скьських територiй та механiзм пiдготовки аграрного та скьського секторiв держави до функщонування в умовах зони вкьно! тор-гiвлi з 6С. Метою дано! Концепци е створення необхц-них органiзацiйних, правових та фшансових передумов для скьського розвитку.
Дана Концепцш побудована на диференцiйованiй основi з прорахунком трьох найбкьш iмовiрних варiантiв та наслiдкiв розвитку скьських територiй. При цьому ба-зовим обрано третш варiант, що передбачае ращональне формування конкурентоспроможного багатогалузевого та багатоукладного скьського господарства, диверси-фiковано! скьсько! економiки, сприятливого середови-ща проживання на основi нарощування людського i со-щального капiталу та розвитку партнерства держави та бiзнесу. Наведене надасть можлишсть реформувати систему управлiння розвитком скьських територiй, активь зувати шщктившсть та вiдповiдальнiсть територiальних громад ск, селищ, розширити сферу прикладання пращ, збкьшити доходи скьського населення i доступнiсть базових послуг, нормалiзувати демографiчну ситуацiю на переважнiй частинi скьських територiй.
Досягнення зазначених цкей потребуе реформування системи управлшня на основк 1) законодавчого та нормативно-правового забезпечення розвитку скь-ських територш; 2) посилення ролi територiальних громад ск, селищ у плануванш та впровадженнi заходiв з розвитку скьських територiй; 3) сприяння розвитку державно-приватного партнерства для реалшаци про-ектiв розвитку скьських територiй та залучення швес-тицiй; 4) створення фонду розвитку скьських територш; 5) створення реестру непродуктивных земель, яю можуть бути використаш для вирощування енергетич-них культур рослин.
При цьому базовим щодо реформування в державi обрано мiжсекторальний шдхц.
ВИСНОВКИ
Qльськi територи держави характеризуеться рiз-номанiтнiстю умов та факторiв територiального, еконо-мiчного та сощального розвитку. Первинними одиниця-ми скьських територш е адмiнiстративно-територiальнi одиницi подку: сiльськi ради, сiльськi райони, села тощо. Не ставлячи шд сумшв доцiльнiсть застосування секторального тдходу як базового, вважаемо за доцкьне для
певних раион1в застосування територюльного та локального п1дход1в. Сл1д в1дзначити, що для окремих скьських райошв Укра!ни д1евим буде застосування i галузевого п1дходу. У будь-якому випадку в процей реформування слд творчо використовувати шструменти реформування з урахуванням мiсцевих особливостей розвитку.
Перспективи подальших дослiджень полягають у визначенш випадкiв б!льш доц!льного застосування кожного з шдх^в - галузевого, мiжгалузевого, терито-рiального, мiсцевого, а також механiзмiв реформування за кожним з них. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Залiзко В. Д. Сiльськi територГГ УкраТни: CTpaTeriMHi npiopMTeTM розвитку в контексп змiцнення eKOHOMiMHoi безпе-ки: монографiя. IpniHb: Видавництво НУДПСУ, 2014. 502 с.
2. Булавка О. Г. Со^альш проблеми розвитку стьських територш // Соцiально-економiчнi засади розвитку стьських територш (економка, пiдпри£Mництво i менеджмент): моно-графiя/Малiк М. Й., Кропивко М. Ф., Булавка О. Г. та ш. КиТв: ННЦ 1АЕ, 2012. Розд. VIII. С. 502-549.
3. Лупенко Ю. О. Добробут стьського населення в по-реформений перiод. Економка АПК. 2007. № 3. С. 133-137.
4. Малт М. Й., Хвесик М. А. Сталий розвиток сiльських територш на засадах рацюнального природокористування та екологобезпечного агропромислового виробництва. Економ'!-ка АПК. 2010. № 5. С. 3-12.
5. Мюллер-Армак А. Принципы социального рыночного хозяйства. // Социальное рыночное хозяйство: концепция, практический опыт и перспективы применения в России/под общ. ред. Р. М. Нуреева. М.: Издательский дом ГУ-ВШЭ, 2007. С. 40-54.
6. Пигу А. Экономическая теория благосостояния/пер. с англ. М.: Прогресс, 1985. 512 с.
7. Розпорядження Кабшету МУс^в «Про схвален-ня Концепци розвитку стьських територш» вщ 23.09.2015 р. № 995-р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995-2015-p
8. Demsetz H. Industry Structure, Market Rivalry, and Public Policy. The Journal of Law and Economics. 1973. Vol. 16, No. 1. P. 1-9.
9. Dwyer J., Ward N., Lowe P., Baldock D. European rural development under the Common Agricultural Policy's "Second Pillar": Institutional conservatism and innovation. Regional Studies. 2007. Vol. 41, No. 7. Р. 873-887.
10. Gasson R. Farm diversification and rural development. Journal of Agricultural Economics. 1988. Vol. 39, No. 2. Р. 175-182.
11. Zalizko V. D. Methodology of creating an innovative platform for cooperation between scientists, government officials and business // Konferencja Mi^dzynarodowa pod Honorowym Patronatem Marszatka Wojewodztwa Lubelskiego "Biogospodarka w rolnictwie" (21-22 Czerwca 2016, Putawy), 2016. S. 77-80.
Науковий кер1вник - Лковий А. В., доктор економiчних наук, професор, завщувач кафедри аудиту та економiчного аналiзу Ушверситету державно! фккальноТ служби УкраТни (м. 1рпшь)
REFERENCES
Bulavka, O. H. "Sotsialni problemy rozvytku silskykh teryto-rii" [Social problems of rural territories development]. In Sotsialno-ekonomichni zasady rozvytku silskykh terytorii (ekonomika, pidpryi-emnytstvo i menedzhment), 502-549. Kyiv: NNTs IAE, 2012.
Demsetz, H. "Industry Structure, Market Rivalry, and Public Policy". The Journal of Law and Economics. Vol. 16, no. 1 (1973): 1-9.
Dwyer, J. et al. "European rural development under the Common Agricultural Policy's "Second Pillar": Institutional conservatism and innovation". Regional Studies. Vol. 41, no. 7 (2007): 873-887.
Gasson, R. "Farm diversification and rural development". Journal of Agricultural Economics. Vol. 39, no. 2 (1988): 175-182.
[Legal Act of Ukraine] (2015). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/995-2015-p
Lupenko, Yu. O. "Dobrobut silskoho naselennia v poreforme-nyi period" [The welfare of the rural population in the post-reform period]. EkonomikaAPK, no. 3 (2007): 133-137.
Myuller-Armak, A. "Printsipy sotsialnogo rynochnogo khozyaystva" [The principles of social market economy]. In Sotsial-noye rynochnoye khozyaystvo: kontseptsiya, prakticheskiy opyt i pers-pektivy primeneniya v Rossii, 40-54. Moscow: ID GU-VShE, 2007.
Malik, M. I., and Khvesyk, M. A. "Stalyi rozvytok silskykh tery-torii na zasadakh ratsionalnoho pryrodokorystuvannia ta ekolo-hobezpechnoho ahropromyslovoho vyrobnytstva" [Sustainable development of rural territories on the principles of environmental management and environmentally friendly agricultural production]. Ekonomika APK, no. 5 (2010): 3-12.
Pigu, A. Ekonomicheskaya teoriya blagosostoyaniya [The economic theory of well-being]. Moscow: Progress, 1985.
Zalizko, V. D. Silski terytorii Ukrainy: stratehichni priorytety rozvytku v konteksti zmitsnennia ekonomichnoi bezpeky [Rural areas of Ukraine: strategic development priorities in the context of strengthening economic security]. Irpin: Vyd-vo NUDPSU, 2014.
Zalizko, V. D. "Methodology of creating an innovative platform for cooperation between scientists, government officials and business". Biogospodarka wrolnictwie. Pulawy, 2016.77-80.
1= <C
<C
QQ I— O CL
<c
o 1= o o
o
_Q O _Q
o <C
o
<
o
u
BI3HECIHQOPM № 2 '2017 157
www.business-inform.net
