CC BY
27
ними належно! ocbíth. У вказаних навчальних закладах у цей перюд вчилися чимало вщомих д1яч1в вггчизняноК icTopii i культури, передуам педагопв i науковщв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бусел В. Т. Великий тлумачний словник сучасно1 украшсько! мови. - К., 1970. - 693 с.
2. Верига В. Там, де Дшстер круто в'еться: Хсторичний нарис виховио-ocBÍTHboi noniiHKH в I аличиш на приклад1 учительсько! сешнари та пмназп в Залщиках, 1899-1939. - 2-е вид., випр. - JIeeíe: Каменяр, 1993. -279 с.
3. Пмиази i лщи: минуле, сучасне, майбутне. Тези доповщей науково-практично! конференцп. -Тернопшь, 1991. -Ч. I. -113 с.
4. Городннськнй Л., Зшчншин I. Мандр1вка по Tepe6oani i Теребовлянщнш: 1сторнчннн нарие-nyTÍBHHK. — Льв1в, 1998. -293 с.
5. Гриценко М.С. Нариси з icTopi'i школи в Украшсьюй РСР. - К., 1966. -43 с.
6. IV. 3bít дирекцш Ц.К. Пмназш Франца Йосифа I в Терноиопи за piK шкшьний 1908/09. -Тернопшь, 1909. -35 с.
7. Кравець В. П. IcTopia украшсько! школн i педагопки. Курс .nemiiñ: Навч. поабннк для студенив пед. навч. заклад1в та ушверсите-пв. -Терногаль, 1994. -358 с.
8. 1льницький В. Стародавня Теребовля. - _Teeíe, 1862. - 5 б с.
9. Курляк I. е. Украшська riMHaaifma ocBÍTa у Галичиш (1864-1918 pp.): Монограф1я. - JIebíb, 1997. -222 с.
Ю.Смалига М., Мнханлюк М. Теребовлянськш пмнази 100 роив. - Вид. 2-е, доп. - Терногаль: Терн о-граф, 2007. -304 с.
11. СтупарикБ. М. Шкшьництво Галичини (1772-1939). - 1вано-Франивськ, 1994. -144 с.
12. Ф i пул и М. М. Педагопка: Навч. nod пни к дли студенпв вищих пед. заютад1в ocbíth. - К.: Академл я. 2001.-528 с.
13.Харламов И. Ф. Педагогика: Учеб. пособие. - 3-е изд., перераб. идоп. -М.: Юрнсть, 1997. -512 с.
14. Rozparzadzenie Pana Ministra Wyznan i Oswiaty z dnia 11.06.1908 r. w sprawie egzaminiwania i klasyfikowania w szkolach srednich (gimnazyach, gimnazyach i szkolach realnych). - Lwow, 1908. -12 s.
15. Ustawy i rozporzadzenia obowiazujace w galicijskich szkolach srednich. Zestawil H. Kopia. - Lwow, 1900.-213 s.
16. ДА TO. Ф. 38, on.l, cnp.l, арк. 1-188.
17. ДА TO. Ф. 38, on.l, спр.2, арк. 328.
18. ДА TO. Ф. 53, on.l, cnp.10, арк. 41.
Галина МАСА1Й
П1ДГОТОВКА ВЧИТЕА1В У Ж1НОЧИХ СЕРЕДН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ: ЗАХ1ДНОУКРА1НСЬКИЙ КОНТЕКСТ (ДРУГА ПОЛОВИНА XIX - ПОЧАТОК XX СТ.)
У cmammi розкриваютъся особливост1 становления та розвитку перших жшочих середтх навчальних закладгв з тдготовки вчитетв на захлдних землях Украши в склад1 Австро-Угорсъко! iмпери eid dpyzo'i половши 1870-х рокгв до початку ПершоТ ceimoeo'i вшни. Особлива увага зосереджена на 3Micmi наечання та виховання в цих украшських педагоггших ¿нститущях.
Со ш ал ьно - пол гаг ш i змши, яю вщбуваються у р1зних сффах сусгального життя в Украли, ставлять hobí вимоги до тдготовки в исо ко кв ал1ф i кое ai шх спещал1спв. Особливе мсце серед них поадають майбутш педагоги, вщ фахових знань яких залежить реформування ocbíth в сучаснш Украли.
Детальне вивчення й анал1з педагопчних процсав. яы вщбуваються в Hauiiñ дсржав1 на початку XXI ст., вказують на особливе мсце i роль жшок-учител1в в тдготовщ осрпченопг морального, национально свщомого гадростаючого поко.тння. Тож науково варпсним е дослщження процеав зародження i розвитку жшочо! педагопчжн ocbíth на захi д ноу крaiнських землях.
Проблеми професшно! пщготовки жшок-учител1в у Захщному perioHi Украши в XIX - на початку XX ст. стали предметом вивчення у контекст! анализу розвитку украшсько! школи i педагопчно! думки цього пер i оду таких науковц1в, як Д. Герцюк, С. 1вах, А. 1гнат, М. Кляп, 3. Нагачевська, Д. Пешшкевич, Г. Субтельна, Б. Ступарик, Л. Шологан й íh.
Проте окремого комплексного дослщження щс! проблемы до сьогодга не ддшснено, тому метою нашо! науково! стати е висв1тлення особливостей становления та розвитку перших ж1ночих навчальних заклад1в з ищготовки вчител1в на украшських землях у склад1 Австро-Угорсько! ¡мпфи в юнщ XIX - на початку XX ст. й анашз змшту íx навчально-виховно!
д1яльносп.
Виявлеш та проанал1зовага документа i матер1али засвщчують, що першу спробу законодавчого виршення проблемы гадготовкн шюльних учител1в у держав i Габсбурпв було зроблено в 1805 р. Так, роздш VIII австршсько! «Полггачжи шкшьно! устави» передбачав, що на 6a3i головннх шюл кожного з П адмшктративних кра1в мають щор1чно вщбуватася иедагопчш курен (препарандн), метою яких внзначалася пщготовка вчител1в ¡з представниюв чолов1чо1 craii. Кандидата на вчительсью посади у реальних школах могли пройти сиещальш шестшшсячш, а майбутш вчигаи трив1альних шюл - тримкячш иедагопчш курен. Шсля заюнчення навчання кандидата на вчительсью посади складали теоретичний i практачний екзамени у присутаост1 окружного шильного шепектора. Однак таи курен не могли забезпечити належного piara ocbíth майбутшх учител1в, осюльки працювали без навчального плану, тдручниив i навчальних поабниив; окр1м того, не було р, i д пор, i дно шдготовленого викладацького пфеоналу. На навчання препарандиспв видшялися mí з ерш кошта. Теоретичний курс навчання становив лише 5 годин у таждень; практичне «вправляння» вщбувалося в народних школах i тривало 5 годин утиждень [7, 19-20].
5Kího4Í преиаранди з о д н opÍ4 ним тер mí но м навчання було вщкрито на ochobí щсарського розиорядження в 1815 р. Пер mi шмецькомовш заклади цього типу в Галичиш були засноваш на кошта шкшьних фонд1в у Львов i при шко.ш сестер-бенидиктанок в1рменських, у Перемипш i Станятках - при школах сестф-бенидиктанок латанських [5, 166]. На Еуковиш до 1869 р. д1яв окремий од нор ¡ч ни й курс для жшок при римо-католицьий 40.n0BÍ4Ífi ирепаращц [3, 75]. У Закарпахп перни в кра! педагопчш курен вщкрилися в 1793 р. при Ужгородськш нормальнш школ1. Як правило, частана кращих випускниив цього закладу, kotpi виявили бажання гати на вчительську роботу, проходили nÍBpÍ4Hy практику при цш nnmni, складали ¡спита й одфжували право працювати вчителями [1, 61].
Дфжавний австршський шкшьний закон 1869 р. bhíc cyrreBi smíhh у процес ищготовки вчителш: заметь ¡снуючих учительських препаранд заироваджувались hobí навчальш заклади -40.h0bí4í та жшоч1 вчительсьи ceMÍHapii'. 5KÍH04Í заклади ocbíth цього типу створювалися в Австро-Угорсьюй ¡миери для забезпечення народних (початков их) шкш учителями та з метою дати жшщ профеаю, найбшьш властаву ÍÍ природ i - enpaßi виховання дп~ей.
Перnii на захщиих землях Украши дфжавга жшо1п вчительсью ceMÍHapii з трир1чним термшом навчання постали згщно з розпорядженням галицько! Ради шильно! вщ 25 лютого 1871 р., виданим на гадстав1 рескрипту MiHicrpa в1росповщань i ocbíth Австри вщ 20 жовтая 1870 р., у KpaKOBi, JIbBOBi та Пфемиши. Дфжавна жшоча вчительська семшар1я у Львов1 вщкрилася 26 травня 1871 р. на 6a3Í вище згадувано! препаранди, з учениць яко1 були утвореш neprai два курси ceMÍHapii гад новою управою та з новим учительським «гроном» (складом). Першим директором закладу був А. Люцкевич, а вчителями - Ю. Абрагович, Ю. Аксентович, Ф. Василевська, С. Вехслф, Е. Гашпкшська, Ю. Левицька, П. Ледер, А. Майхер, О. Партацький, П. Петрашевська, В. Тинецький [10, 59].
Жшоча вчительська семшар1я у Перемишл1 була заснована в жовтш 1871р. II очолив Т. Лекавський, кер1вник колишньо! ж1ночо! педагопчно! препаранди. У 1871/72 н. р. ce mí нар ¡я нараховувала два курси. На першому Kypci навчалися «новозаписаш» д1вчата, що стали и ученицами на гадстав1 вступних íoihtíb, другий курс складався ¡з недавгах «ирепарандисток» [9, 16]. Кшьюсть учениць, прийнятих на навчання ифшого року функщонування учительських ccMiHapiñ у Галичиш, обмежувалося 59 д1вчатами. У 1875/76 и. р. було вже 552 ученищ. Проте в Ж1 ночпх сем1нар1ях Кракова та Пфемигаля д1вчат-украшок не було взагал1, у Львов1 - лише 5. «Викладовою» мовою в ж1ночих семшар1ях у Краков! та Пфемшши була польська, у Львов i навчання велося двома мовами - польською та украшською. При кожнш з учительських семшарш для «практичного вправляння» майбутшх педагопв засновувались народш двокласш школи (так 3B3HÍ «школи вирав») [7, 68].
Мпнстфське розпорядження 1870 р. визначало також пер ел ¡к предмет для вивчення в цих закладах (див. табл. 10.).
Таблиця 1
Перешк навчалънихпредмет!вi тижнееий «ешшр» годину державних жточихучителъсъких
сешнаргях початку 1870-хроках [10, 68]
Навчальний предмет Роки навчання
I II III IV
Рел1пя 2 2 1 1
Педагопка 1 дидактика - 3 5 9
Викладова мов а 4 4 4 4
Геофаф1я 2 2 2 1
1стор1я [ знания констатущ1 дфжави 2 2 2 1
Арифметика 1 наука про геометричш форми 4 3 2 1
1стор1я натуральна 2 2 2 1
Ф1зика 2 2 3 2
Письмо 1 - - -
Рисунки вщ руки 2 2 2 1
Сп1в 2 2 2 2
Пмнастика 2 2 1 1
Ж1ноч1 ручш робота 2 2 2 2
Всього 27 28 28 26
Галицька Рада шкшьна внесла до цього плану корективи, яи стосувалися вивчення ученицями JlbBiBCbKoi' державно! учительсько! жшичо! ceMiHapii польсько!, шмецько! й украшсько! мов: якщо на першу та другу вщводилося щотижня по 14 годин уиродовж усього пер ¡оду навчання, то нарщну для них мову- 12 годин [10, 69].
У 1872/73 н. р. започатковуеться навчання д1вчат на окремому вщдш при дфжавнш no.noBinift учительсьюй семшари в Чершвцях. Цей заклад був шмецькомовним, однак деяю предмета в ньому внкладалнсь уфашською мовою. Серед його учениць украшки були найменш чисельними. Так, у 1894/95 н. р. на двох курсах ЧершвецькоГ жшочо1 семшари навчалися: шмкень - 52, румунок- 21, польок-21, украшок - лише 11 [8, 1-2].
Офшшним пщгрунтям для вщкриття учительських семшарш в Захарnarri став угорський шкшьний закон 1868 р. (так званий закон Й. Етвеша). Однак перший заклад цього типу з трир1чним термшом навчання було вщкрито лише в 1872 р. За даними А. 1гната, спочатку викладання в ньому зд1йснювалося украГнською мовою, однак у 1879 р. вш був перетворений на вчительську ceviiHapiR) з угорською мовою навчання. У 1902 р. в Ужгород! була вщкрита угорськомовна ж1ноча учительська с ем нар ¡я, Ha6ip до яко1 аж до 1913 р. проводився раз у два роки. В щй ceMiHapii навчалися здебшьшого дочки феко-католицьких священиыв i дяюв. У 1914 р. постала державна вчительська семшар1я з угорською мовою викладання в Мукачевп в яий навчалися хлоищ й д1вчата [1, 61-61].
Оф1щйна педагопчна осв1та на зах1дних землях Украши mдпорядковувапася загальнодфжавним нам1рам «в инародоЕлення» украшсько! нацюнально1 меншини. За таких умов захщноукра]'нська ирофесивна фомадсьисть зосфедилася на заснув анш приватних Ж1Н0Ч1Г\' учительських семшарш для гадготовки вчител1в для украшських шил. Пфший такий заклад заснувало Руське товариство педагопчне (РТП) у Львов1 в 1903 р. Вш вщкрився на 6a3i д1вочо1 видшовоГ школи ¡меш Т. Шевченка. В першому навчальному poui на навчання до нього записалися 17 д1вчат [6, 1]. Пфшим директором ceMiHapii став знаний у кра! педагог М. Коцюба. А. Алиськевич навчав шмецько! мови, I. Боберський - пмнастаки, П. Гриньовський - украшсько! мови, В. Левицький - фгзики, Ю. Левицький - геофаф11 та icTopii, Т. Лежогубський - pe.nirii, М. Мороз - арифметики i геометрп, С. Озаркевнч -соматолоп!, О. Прокеш - рисунив i кашфафп, Г. Сляв1чек - cniBy, К. Ц1ммерман - иольсько! мови [6, 2]. Можна стверджувати, що в пфшш у 3axiflHift УiqiaiHi приватшй ж1ноч1й
украшсьюй вчительсьый ceiviiiiapii згуртувався викладацький склад, який забезпечував належний р1вень фахово! гадготовки педагопв та формування в них нащ о нал ь но - патр i отич но i свщомосп i життевoi позици.
Такий же приватний навчальний заклад для д ¡вч ат-у кр а!н о к перед Першою свгговою вшною заснувала фшя РТП у Коломи!. Спочатку тут було створено трир1чт тдготовч! курен до семшарно! «матури» (1906 р.) з метою гадготовки кандидат на навчання в державних учительських семшар1ях, слухачами яких стали 47 учшв i 26 учениць. Курен для д1вчат проводнлися в nepuiift половиш дня, для хлопщв - теля общу [2, 3]. Поспине зростання кшькосп cnyxaniB KypciB заевщчуе важлив1сть ще! шетитуцп для украшсько! сусшльносп: в 1907/08 и. р. тут иал1чувалося 65 д1вчат, у 190S/09 и. р. - 71, ав останшй piK ¡снуваиня KypciB -93.1з 1907/08 и. р. курси працювали за навчальним планом дфжавних учительських семшарш. В юнщ 1908/09 и. р. 17 учениць Коломийських семшарних KypciB складали ¡спити в державнш учительськш семшарп е Залщиках. 14 з них отримали евщоцтво зршосп [2, 8].
Зростання вщвщуваносп закладу й уешхи учениць у навчанш змусили кср1вннцтво фиш РТП звернутися до австршського MHicrcpcTEa оевгги i в1росповщань з проханням дозволити вщкрнти приватну жшочу семшартт. Мшстерський рескрипт вщ 9 жовтня 1910 р. задовольнив це прохання педагопчно! громадськосп, передбачивши поступове вщкриття чотирьох KypciB приватно! жшочо! учительсько! семшарп з украшською мовою викладання з початком 1910/11 н. р. [2, 10]. Того ж року до першого класу цього навчального закладу вступили 33 д1вчини: 26 - греко-католицького, 3 - римо-католицького, 4 - ¡удейського в1росповщань. У 1913/14 и. р. ж1ноча семшар1я осягнула Bei чотири класи, в Hill навчалися 123 ученищ [2, 12].
На початку 1908/09 н. р. перша приватна украшська шетитущя под1бного типу («курс для дальшого образування украшсько! молодю) була вщкрита в Чершвцях. Бона перебувала шд откою мкцево! фЬп товарисгва «Руська школа» (згодом «Украшська школа») i мала 4 класи: два для хлопчиыв i два для д1вчаток. И метою була шдгоговка учшв для вступу на укра!нський вщдш McucEoi державно! учительсько! семшарп. 30 сфпня 1909 р. центральний видш товарисгва i йога фшя в Чфгавцях прийняли piraeraw про заснування вщ 1909/10 н. р. приватно! украшсько! вчительсько! ceMiHapii для д1вчат. Того ж року було вщкрито два шдготоеч1 курси i перший клас, ученицами яких стали 89 д1вчат. Пфший навчальний piK д1вчата закончили дуже добре: лише одназ них не склала ¡сгагпв. На початку 1910 р. товаристао «Украшська школа» отримало офщшний дозвш на функцюиуваиня приватно! учительсько! ceMiHapii', а в 1912/13 н. р. в она вже мала чотири класи з двома гадготовчими курсами. До школи «вчагцали» 210 учениць. 8 бфезня 1913 р. заклад отримав право прилюдносп, внаслщок чого його виховаики отримали право на повнощнга ¡спити зршосп [4, 715].
Пщтвердженням poni жшочнх учительських семшарп! заснованих украшською педагопчною фомадсьюстю, в нацюнальному оевггаьому nocryni Захщного репону Украши в дослщжуваний пертд i пщготовщ нащонально евщомих учнтслщ можуть бути слова М. JTaBpiea, автора розвщки про початки д1яльносп такого навчального закладу в Коломи!, про те, що д¡вчата-ученищ «дали ... доказ, що будяться та кршшають в них почуте обов'язку, любов1 рщного краю та его icropii, ...замиловане до пращ над осьвщомленем себе, а в будучности молодих поколшь укра!'нського народу» [2, 12].
Аналгз особливостей формування та розвитку пфших ж1ночих навчальних заклад1в з гадготовки е чите л ¡в на захщноукрашських землях дае пщетави ствфджувати, що до початку XX ст. в perioHi склалася система жшочоГ педагопчно! oceltii, представлена як дфжавними навчальними закладами, так i приватними шетитущями цього типу, що оргашзовувалися й утримувалися нащонально евщомою частиною украшського сусшльова та забезпечували гадготовку жшок-учител1в для навчання i виховання д1тей у школах.
Л1ТЕРАТУРА
1. 1гнат А. Загальноосв1тня школа на Закарпатп в XIX - поч. XX ст. (Конспект лекцш) / А. 1гнат. -Ужгород, 1971. - 69 с.
2. 1сторична доещкэ про приватну жшочу учительську ceiiiHapiio «Украшського педагопчного товарнства»в м. Коломи! // ЦД1А Украши у Львова Ф. 17В, оп. 2,спр. 5125,13 арк.
3. Карбулицький I. Розвш народного шыльництва на Буковиш /1. Карбулицький. - Вашгавш: Руска Рада, 1905. -148 с.
4. Keí тк ое ськнй Д. Буковина, íi минул е i суча сне / Д. Квггковський, Т. Бриндзан, А. Жуковський. -Париж-Ф 1ттадельфiя-Дпройт: Зелена Буковина, 1956.-965 с.
5. Нагачевська 3. Педагопчна думка i проскпництко в жшочому pyci Заядно? Украшн (друга половина XIX сг. -1939 р.) / 3. Нагачевська. -1вано-Франювськ, 2007. -764 с.
6. Приватна женська семшария учнтельська з рускнм язнком внкладовим «Руского товарисгва педагог!чного»у JIlbobí. 3bít Дирекци за роки шкшьм 1903/4 i 1904/5 // Руслан. - 1905 . -Ч. 161. -С. 1-2.
7. Ступарик Б. Шгальництво Галичини (1772-1939 рр.) / Б. Ступарик. -1вано-Франивськ, 1994. - 144 с.
8. Учительсью сешнарп в Чершвцях // Буковнна. - 1903. -Ч. 120. - С. 1-2.
9. 3bíth про д1яльмсгь вчнтельськнх семшарш в м.м. JlbBOBi, Перемишл1, Ряшев1, Сташслав1 (1870-1875 рр.) //ЦД1А Украшн у JlbBOBi. Ф. 178, оп. 2, спр. 104, 92 арк.
10. С. К. Seminarya nauczycielskie m^slde i zeriskie Królestwa Galicji i W. Ks. Krakowskiego w okresie 1871-1896 /Red. M. В aran o w ski. -Lwów: Dyr. Semin. naucz. galic., 1897. -567 s.
