CC BY
44
Страницы истории
Chapters of History
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 615.451:612.015(091)
ГАЛУШКО O.A., ПЕТРИЧЕНКО В.В., ПЕТРИЧЕНКО С.А.
Нацюнальна медична академ'т пюлядипломно! осв'пи ¡мен П.Л. Шупика, м. Ки!в
ПЕРШИМ ШПРИЦАМ — 350 POKÍB! !сторичш нотатки до ювшею
Резюме. Стаття присвячена ювыею появи перших шприщв. Перше noeidoMaeHHM про застосування пристрою для парентерального введения лжарських препаратiв — майбутшх шприщв — датовано 1665 роком. Bid того дня минуло вже 350 ротв, i з нагоди такого поважного ювлею автори зробили спробу простежити подальшу долю цього визначного винаходу.
Ключовi слова: парентеральне введення лжарських засобiв, шприц, iсторiя впровадження.
Iсторiя створення та удосконалення пристро!в для введення рщин та розчишв в оргашзм хворого шляхом ш'екцш бере свш початок за багато роюв до нашо! ери. Так, майже 2400 роюв тому батько ме-дицини давньогрецький лжар Гшпократ часто за-стосовував порожнисту металеву трубку, до одного кшця яко! був прикр1плений сечовий м1хур свиш. Такий прототип першого шприца бшьше нагадував кл1зму, нiж сучасний пристрш для введення л1к1в.
Незважаючи на щ досл1ди, основним шляхом введення лтв аж до Х1Х столггтя залишався перо-ральний — у вигляд1 пилюль та м1кстур. Але юторич-на справедлив1сть вимагае згадати, що перш1 важ-лив1 кроки в зародженш та становленн1 методики парентерального введення лжарських засоб1в були зроблеш ран1ше — у середиш XVII стол1ття.
У 1628 рощ англшський ф1з1олог та анатом-екс-периментатор Вшьям Гарвей створив учення про систему кровооб1гу. Опираючись на досягнення
Вльям Гарвей (1578-1657)
сво!х попередникiв — Галена та Везалiя, bíh мате-матично розрахував i експериментально обГрунту-вав теорiю KpoBoo6iry, вiдповiдно до яко! кров по-вертаеться до серця по замкненому колу. В. Гарвей з'ясував також питання про напрямок руху кpовi й призначення клапанiв серця, пояснив значення систоли й дiастоли, показав, що циркуляр кpовi за-безпечуе тканини необхщним живленням. Свою те-оpiю В. Гарвей виклав у ^roi «Exercitatio Anatómica De Motu Cordis Sanguinis in Animalibus», яка була опублжована в 1628 рощ. Однак у системi крово-обпу, що описав В. Гарвей, була вщсутня важлива ланка — капшяри. Пiзнiше !х вiдкpив у 1661 рощ гга-лiйський бiолог, лжар, лейб-медик папи Iнокентiя XII Марчелло Мальшп (1628-1694).
Вже через 20 роюв пiсля pобiт В. Гарвея (у 1648 рощ) французький фшософ, математик та фь зик Блез Паскаль створив конструкщю для вивчен-ня тиску piдин, яка складалася з преса та голки, що слугувала прообразом сучасного шприца. Серед винаходiв Паскаля слщ згадати й iншi корисш pечi: прес гiдpавлiчний, машину для ариф-метичних дiй та барометр. На жаль, його шприц защ-кавив оточуючих значно менше, н1ж iншi прилади.
У той же час вцжриття В. Гар- Блез Паскаль
© Галушко О.А., Петриченко В.В., Петриченко С.А., 2015 © «Медицина невщкладних сташв», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
№ 1 (64) • 2015
www.mif-ua.com
185
вея мало велике значения також 1 для д1яльност1 вчених з Оксфордського ушверситету, осиовиим иатхиеиииком яких був Роберт Бойль (1627—1691). До складу оксфордсько! групи входили багато ви-датних вчених, серед яких Крютофер Реи, Р1чард Ловер, Роберт Гук та шшь
Д1яльн1сть оксфордсько! групи й под1бно! !й лон-донсько! групи призвела до утворення в 1662 роц1 Лондонського корол1вського товариства, до якого входили найбшьш впливов1 вчен1 АнглП. На засдан-нях товариства демонструвалися видатн1 вщкриття: перш1 внутр1шньовенн1 1нфузГ1, перше переливання кров1, перш1 експерименти по дослщженню штучного дихання, повгтряно! та жирово! емболи й багато шшого [1].
На початку
1660-х роюв Крю-тофер Рен (1632— 1723), арх1тектор, л1кар, один 1з член1в оксфордсько! групи, першим у св1т1 ви-конав експерименти з внутршньовен-ного введення настойки оп1ю, вина, пива, елю, молока та ш. В якост1 голки для ш'екцп К. Рен використав пташи-не перо, а замють шприца — м1хури
Крстофер Рен (1632-1723)
тр1шньовенно1 ih екци та переливання кров1 вщ люди-ни до людини за допомогою 1н'екц1йного пристрою, по-д1бного до стволу пташиного пера. На гравюр^ датован1й 1667 роком, зображен1 до-сл1ди доктора Ельсгольца по проведенню внутршньовен-них 1н'екц1й.
1стор1я знае ще одного по-передника сучасного шприца, в1домого як «стшет», автором якого е А. Heyner. 1люстрац1я ще! конструкций була надрукована у журна-л1 Journal der Chirurgie by the Chief Physician of Darmstadt у 1827 рощ. Конструкцiя шприца типу «стшет» була металевою i складалася з ци-лшдра i поршня 3i штоком, вихiдним отвором служила вузька трубка. Через всю цю конструкцго проходила зви-чайна голка з захватом, за допомогою якого вона виш-малася з iн'ектора тсля про-колювання шкiри [4].
Стлет Heyner, 1827р.
риб i тварин [2]. По-вiдомлеиия про його експерименти було опублжо-вано в 1665 рощ в «Фшософських працях Лондонського королiвського товариства» [3]. Таким чином, 1665 рж можна вважати датою першого повщо-млення про застосування шприцiв — пристро!в для парентерального введення лжар-ських препаратiв. Вiд того дня минуло вже 350 роюв, i з нагоди такого поважного ювшею цiкаво простежи-ти подальшу долю цього визначного винаходу.
Приблизно в той же час шмець Йоган Сигiзмуид Ельсгольц (1623— 1688) працював iз людьми, викорис-товуючи присто-сування, яке вщ-далено нагадувало голку Рена. У 1664 рощ Ельсгольц зробив спробу вну-
Йоган Сипзмунд Ельсгольц. Гравюра. 1667
Та незважаючи на те, що першi ш'екцп проводилися ще в середиш XVII сто-лiття, другим днем народженням шприца як медичного ш-струменту вважають 1853 рiк. Двi людини, яю працювали неза-лежно один вщ одного, майже одночасно створили пристрiй для введення рiдии в орга-иiзм. Це були шотлан-дець Олександр Вуд та француз Шарль Габрь ель Правац. 1сторики не дiйшли остаточного висно-вку щодо того, кого з них слщ називати винахщни-ком сучасного шприца, проте вважаеться, що саме Шарль Габрiель Правац винайшов шприц та по-рожню голку, а Олександр Вуд запропонував метод 1х використання. На тдтвердження наведемо думку Р. Коберта, оприлюднену в россiйському журиалi «Терапевтичний огляд» у 1914 роцi: «Вприскуван-ня в пiдшкiриу клiтковииу придумано у 1853 р. О. Вудом в Единбурзi i застосовуеться в Шмеччиш з 1860 р. Для цього використовуеться той же шприц, що i для ш'екцш у судини. Правац винайшов цей шприц власне для хiрургiчиих цшей; Вуду ж нале-жить заслуга застосування цього шприца для шд-шкiриих iи'екцiй» [5].
Олександр Вуд
Шарль Габр1ель Правац
Дослщи доктора Вуда по застосуванню шприца були обумовлеш його бажанням позбавити пащен-т1в болю. На той момент вже використовували еф1р та хлороформ для загального знеболювання, але застосування цих засоб1в часто супроводжувалося поб1чними ефектами та передозуванням. 1нший вь домий на той час зас1б для знеболювання — морф1н майже не всмоктувався при пероральному прийомь I тут О. Вуд виршив спробувати вводити анестезую-чий препарат прямо пщ шк1ру.
У 1853 рощ О. Вуд ув1в у практику ш'екщйний метод введения морфшу (пщшюрно). У наступному роц1 почався новий перюд европейських в1йн (вщ Кримсько! до Франко-прусько!), 1 пропозицiя всти-гла саме до тка попиту на наркотичн1 засоби. Це сприяло швидкому поширенню 1н'екц1йного (тод1 ще лише п1дшк1рного) способу введення не тшьки наркотик1в, але й шших препарат1в.
Наприк1нц1 XIX столггтя, у 1894 роц1, завдяки склодуву Фурнье був створений перший шприц з1
скла. Цю ¡дею швидко пщ-хопила компанiя «Луер», яка почала виготовляти щльш склян1 шприци, введен1 в практику, як1 можна було використо-вувати багаторазово. Ко-н1чне з'еднання, яке за-пропонував н1мецький дослщник Герман Вуль-ф1нг Луер, швидко стало мiжнародним стандартом
1 найпоширен1шим типом кршлення голки до цилш-дра шприца.
Так, у 1894-1897 роках були введет в практику скляш шприци багато-разового використання. Скляш шприци випуска-лися р1зного розм1ру — вщ
2 до 100 мл. Хоча конструк-цiя шприц1в була довол1
Шприц виробництва простою, вони виявилися к0мпанп вельми вдалими, тому що
«Луер» виготовлялися з терм1чно
та хшшно ст1йкого скла, 1з легюстю витримували стерил1зац1ю у пов1тряному стерил1затор1 при тем-ператур1 до 200 °С. Стерильн1 шприци запаковува-лися в патр коричневого кольору — крафт-пакет та доукомплектовувалися багаторазовими зал1зними голками.
У 1906 роц1 був сконструйований багаторазо-вий шприц типу «рекорд» з1 скляним цил1ндром, металевим поршнем 1 металевою голкою. До набору входили також спещальш контейнери для зберпання простерил1зованого шприца, у яких знаходилась спещальна п1дставка для шприца та пенал для двох ш'екцшних голок. Переважним методом стерил1зацп шприц1в та голок у т1 часи було кип'ят1ння. В1д часто! та тривало! термообробки голки притуплялися, 1 тому процедура ш'екцп су-проводжувалася суттевими больовими вщчуттями у хворого.
Шприц «рекорд» з контейнером
У 1949-1950 роках Артур Смгг отримав патенти США на одноразов! шприци з! скла. Але нову рево-лющю у використанш засоб!в для !н'екц!й прин!с 1956 рж. Саме тод! шприц набувае нових якостей, на зм!ну склянш багаторазов!й конструкц!! приходить одноразовий пластиковий шприц, який був створений новозеландським ветеринарним лжарем Кол!ном Мердоком.
Як ветеринар, вш намагався спростити ! приско-рити вакцинац!ю тварин — лжи потр!бно було запа-ювати в шприц заздалег!дь. 1дея прийшла до Мер-дока в л!гаку в 1956 роц!, у той момент винахщнику було 27 роюв. У тому ж роц! Мердок запатентував у Новш Зеландп винай-дений ним одноразовий шприц. Шзшше йому прийшла в голову також !дея, що шприц можна використовувати ! в ль карськ!й практиц!, тим самим ризик передач! ш-фекцГ! вщ одного пац!ен-та до шшого був зведений до м!н!муму.
Протягом наступних 15 роюв в!н займався роз-витком свою винаходу, створенням пол!пшених Кол'1н Мердок
№ 1(64) • 2015
www.mif-ua.com
187
моделей, патен-туванням в шших крашах свгту. На початку 70-х роюв XX столiття патент на винахщ одноразового шприца був зареестрований за
К. Мердоком в ycix Шприци, що змнюють колр кращах свiтy. Ви-
пуск пластмасових одноразових шприщв у промислових масштабах налагодився в 1961 рощ. Цей патент зробив вина-хщника мyльтимiлiонером, а свгтовш медицинi дав можливiсть зменшити кшьюсть побiчних ефектiв при парентеральному введенш препаратiв.
На сьогоднi шприц постшно вдосконалюеться та набувае нових форм, якостей та функщональность Зважаючи на те, що для багатьох держав третього свгту повторне використання одноразових шприщв для економи бюджету е звичною справою, для за-хисту пащента та доведено одноразового використання шприца Марк Коска у 2009 рощ конструюе та демонструе шприц, який тсля розкриття упаковки змшюе свiй колiр з прозорого на яскраво-червоний, чим попереджае пащента про його нестерильнють або повторне використання. Ще одним винаходом Марка Коски е шприци, що самоблокуються (само-
руйнуються). Цi шприци сконструйоваш таким чином, що ix повторне використання неможливе. Це i е ix головна вщмшнють вщ звичайних одноразових шприцiв, яю теxнiчно можуть бути використанi ба-гаторазово. Такi шприци можуть виготовлятися на тому ж обладнанш, що й звичайш шприци, лише з невеликими змшами. Шприци, що самоблокуються, не можуть бути використаш повторно, i кожен наступний пащент може бути впевнений у стериль-ностi i безпецi ш'екцп.
Сьогодш теxнологiчний прогрес зробив процедуру ш'екцп максимально безболiсною, а використання одноразових шприщв звело до мшмуму ри-зик передачi шфекцй вщ одного пацiента до шшого.
Список л1тератури
1. Гуменюк Н.И., Киркилевский С.И. Инфузионная терапия. Теория и практика. — К.: Книга плюс, 2004. — 208 с.
2. Зильбер А.П. Основоположники интенсивной терапии и анестезии, прославившиеся вне медицины//Вестник интенсивной терапии. — 2012. — 2. — 72-84.
3. Галушко О.А. 1сторы шфузтноt терапИ: вiд Вшьяма Гарвея до наших дтв//Внутршня медицина. — 2011. — 2. — С. 56-60.
4. Hoffmann-Axthelm W. Historical development of oral, mandibular and facial surgery [Article in German]// Fortschr Kiefer Gesichtschir. — 1976. — 21. — 1-8.
5. Коберт Р. Учение о назначении лекарств для студентов, врачей и фармацевтов. — Одесса; М.: Издание журнала «Терапевтическое обозрение», 1914. — 384 с.
Отримано 15.01.15 ■
Галушко A.A., Петриченко В.В., Петриченко С.А. Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Ё. Шупика, г. Киев
ПЕРВЫМ ШПРИЦАМ — 350 ЛЕТ!
Исторические заметки к юбилею
Резюме. Статья посвящена юбилею появления первых шприцев. Первое сообщение о применении устройств для парентерального введения лекарственных препаратов — будущих шприцев — датировано 1665 годом. С того дня прошло уже 350 лет, и по случаю такого важного юбилея авторы сделали попытку проследить дальнейшую судьбу этого выдающегося изобретения.
Ключевые слова: парентеральное введение лекарственных средств, шприц, история внедрения.
Halushko O.A., Petrychenko V.V., Petrychenko S.A. National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupyk, Kyiv, Ukraine
FIRST SYRINGES ARE 350 YEARS!
Historical Notes on the Anniversary
Summary. Article deals with the anniversary of the appearance of the first syringes. The first report on the use of devices for parenteral administration of drugs — the future of syringes — dated 1665. From that day 350 years have passed, and on the occasion of this important anniversary the authors have attempted to trace what happened to this remarkable invention.
Key words: parenteral administration of drugs, syringe, history of introduction.
