CC BY
19Ринок сортш
УДК 633.15:631.527
Перспективы новинки сортових ресурсов кукурудзи харчового призначення
Ю. В. Харченко, кандидат а'льськогосподарських наук Л. Я.Харченко
udsr@ukr.net
Устим1вська дослана станц1я рослинництва 1нституту рослинництва 1мен1 В. Я. Юр'ева НААН С. М. Тимчук, кандидат бюлог1чних наук
В. В. Поздняков, Н. В. Кузьмишина, кандидати а'льськогосподарських наук
1нститут рослинництва 1м. В.Я. Юр'ева НААН
yuriev1908@gmail.com
Мета. Висвгглити особливосп та перспективи використання у виробництв1 нових форм кукурудзи харчового призначення, створених стльно науковцями 1нституту рослинництва 1м. В. Я. Юр'ева НААН та Устим1всько'1 дослано!' станц1'1 рослинництва за допомогою еколопчно безпечного методу використання б1'ох1'м1'чного ефекту природних мутац'й структури ендосперму зерна кукурудзи. Методи. Польовий, лабораторний, математико-статистичний. Результати. Отримано сер1ю орип'нальних 1нбредних лтнтй, а також перспективт сорти та п'бриди цукрово!' й восковидно!' кукурудзи. Сорти та п'бриди мають ут'версальне призначення - як для отримання св1жо1, так 1 консервовано!' продукцИ, в1др1зняються добрими смаковими якостями, забезпечують урожай до 10 т/га товарно!' продукц11 та ор1ентоват для вирощування в р1'зних ^рунтово-кл1'матичних умовах. Наведено коротк господарськ1 й морфолопчт характеристики сорт1'в та г1брид1в кукурудзи, створених сп1'льно науковцями 1нституту рослинництва 1'м. В. Я. Юр'ева НААН та Устим1'всько1 достдно!' станц11 рослинництва. Висновки. Економ1'чно вип'дним 1 еколоп'чно безпечним методом ство-рення лтн1й, сорлв та пбрид1в кукурудзи для безпосереднього вживання в !'жу й переробки на продукти харчування е використання б1ох1м1чного ефекту природних мутац1й структури ендосперму. Створен за допомогою цього методу сорти 'БУлявка', 'Жка' та г1бриди 'Соло F1', 'Б1ном F1', 'Твктер F1' е перспективними для комерфйного використання.
Ключов1* слова: харчова кукурудза, крохмаль, цукрова кукурудза, нос11 ендоспермових мутац1й su1, se , sh2, wx, сорт, гтбрид.
Вступ. Харчова кукурудза е одн1ею з культур, як1 протягом останн1х рок1в отримали динам1чний розвиток. Зерно 11 м1стить вуг-леводи, жири, в1там1ни та м1неральн1 речо-вини. Воно е сировиною для консервно!, фар-мацевтично! та харчово! промисловост1. Ниш з кукурудзи виготовляють, за р1зними оц1н-ками, в1д 600 до 3500 харчових 1 технолог1ч-них продукт1в.
Така визначна роль кукурудзи як джерела харчових та технолог1чних вироб1в зумовлена можлив1стю 11 багатоц1льового використання, високою економ1чн1стю та еколог1чно чистим характером отримання к1нцево! продукци. Важливим е те, що отримання ц1е! продукци не потребуе формування спещально! 1нфра-структури й ц1лком може зд1йснюватися на наявних виробничих потужностях [1, 2]. Ни-н1шн1й р1вень виробництва харчових та тех-нолог1чних продукт1в з кукурудзи в УкраУш не можна вважати задов1льним. Адже для отримання товарно1 кукурудзи харчового
призначення можна результативно викорис-товувати лише спец1альн1 сорти та г1бриди, що мають специф1чн1, генетично забезпечеш сукупност1 показник1в якост1 зерна. Нараз1 частка таких сорт1в та г1брид1в у сортовому склад1 кукурудзи в Укра'ш1 дуже невелика, хоч 1х створення е доц1льним 1 вважаеться самост1йним напрямом у селекци.
Сучасна цукрова кукурудза мае поеднува-ти високу та стаб1льну за роками продуктив-н1сть, еколог1чну пластичн1сть, оптимальну арх1тектон1ку рослини, ст1йк1сть до основних захворювань, високу масу товарного качана, крупнонас1нн1сть та високу як1сть товарно! продукци. Для реал1заци тако! модел1 кукурудзи було вивчено та виконано багатовим1р-н1 оц1нки близько 300 колекц1йних сорт1в та самозапильних л1н1й цукрово! кукурудзи р1зного еколого-географ1чного походження. В традиц1йн1й селекци цукрово! кукурудзи ви-користовують б1ох1м1чний ефект мутантного гена sugary-1 ^и), який полягае у зниженш
активност1 крохмаль-дерозгалужуючих фер-мент1в i шдвищенш вмгсту в зерш водороз-чинних фракцiй вуглеводiв [1]. Саме така модифiкацiя вуглеводного комплексу зерна забезпечуе формування м'якого й шжного ендосперму з високими смаковими власти-востями та пiдвищеною якГстю товарно! продукций Поряд з цим, у кукурудзи ГдентифГ-ковано й rnmi мутантнi гени, ефект яких результативно використовують для полшшен-ня вуглеводного складу зерна [3, 4], що зумо-вило появу «суперцукрово!» кукурудзи. До !х числа належать, зокрема, мутантнi гени shrunken-1 (sh) та shrunken-2 (sh2). П1д !хшм впливом на момент техшчно! стиглостi зерна завдяки сповшьненню первинно! полГмериза-ци вуглеводiв активiзуeться накопичення са-харози й блокуеться синтез декстринiв, завдяки чому вони практично в1дсутш у цих форм, та значно депресуеться вмгст крохма-лю. Ендосперм зерна на початку та в середи-ш споживчо! фази у цього генотипу кукурудзи е водянистим та дуже солодким, а в ii кшщ - борошнистим.
Використання гена sugary enhancer 1 (se) у генотипах su1, завдяки неалельнiй взаемо-дГ! яких в1дбуваеться рiзке та одночасне збшьшення сахарози й декстринiв, дае мож-ливГсть забезпечити високГ смаковi й техно-логГчнГ якостГ зерна за рахунок збалансуван-ня його вуглеводного складу в техшчнш стиг-лостГ За вмГстом водорозчинних полщукри-дГв зерно ще! генетично! комбшаци е близь-ким до мутацГ! sh2 i за вмГстом сахарози пере-важае su1 генотипи. Важливою особливГстю мутантних форм sh2 i su1 se1 e сповГльнена трансформацГя цукрГв у крохмаль пГд час формування зерна, що продовжуе тривалГсть споживання до 9-11 дГб на ыдмГну вГд 4-5 у su1 генотишв, а також сповГльнене його окрох-малення у пГслязбиральний перГод [5]. Остан-нГм часом пГдвищуеться споживацький попит не лише на кукурудзу цукрового шдвиду, а й на восковидну та mmi шдвиди з полшше-ною якГстю бюхГмГчного складу зерна.
Зерновий крохмаль широко використовують у харчовш промисловостГ, його найпо-ширенГшим джерелом е кукурудза [6, 7]. Од-нак яксть кукурудзяного крохмалю далеко не завжди задовольняе вимоги промислових виробництв i тому потребуе полГпшення, ос-новним методом якого вважають перерозпо-дГл спГввГдношення мГж частками амГлози та амГлопектину [8]. КрохмалГ з високим вмГстом як амГлози, так i амГлопектину вГдрГзня-ються вГд звичайних крохмалГв значно кра-щими технологГчними властивостями, однак е принципово вГдмГнними за цими власти-
востями мГж собою [9]. ОскГльки сфери практичного використання кожного з цих видГв крохмалГв е специфГчними, то практичну цГннГсть кукурудзяних крохмалГв як амГ-лозного, так i амГлопектинового типГв слГд визнати рГвнозначною.
НайрезультативнГшим, економГчно вигГд-ним i екологГчно безпечним методом полГпшення якостГ кукурудзяного крохмалю вважають використання бюхГмГчного ефекту природних мутацш структури ендосперму [10]. НаразГ у кукурудзи вГдомо близько 20 моногенних крохмаль-модифшуючих мута-цГй [11], але нашстотшший ефект перероз-подГлу фракцГйного складу крохмалю спри-чинюють мутантнГ гени wx, ae та su2, при-чому носи мутантного гена wx утворюють крохмалГ, що майже повшстю складаються з амГлопектину, а носи мутантних гешв ae та su2 - крохмалГ зГ значно збГльшеною част-кою амГлози [12].
Поряд з цим, тГльки високо! якостГ товарно! продукцП' ще не досить для забезпечення практично! цшностГ гГбридГв кукурудзи на основГ крохмаль-модифГкуючих мутацГй. Вони повинш поеднувати якГсть крохмалю з ви-сокими рГвнями шших господарських ознак, насамперед, зерново! продуктивностГ, яка за-лежить не тГльки вГд специфГки гГбридно! комбГнацГ!, а й в1д ^рунтово-клГматичних умов конкретно! зони вирощування [13, 14]. У результата дослГджень встановлено, що лши та гГбриди на основГ крохмаль-модифГкуючих мутацш, як правило, вГдрГзняються б1льш низькою зерновою продуктивнГстю, нГж лши та гГбриди кукурудзи звичайного типу. Най-менша депресГя зерново! продуктивностГ властива носГям мутацГ! wx, тодГ як у носГ!в високоамГлозних мутацш su2 та ae спостерГ-гаеться значне зниження рГвня цГе! ознаки.
Зростаючий попит на харчову кукурудзу мобГлГзуе на створення високопродуктивних гГбридГв з високими смаковими та технологГчними якостями зерна як форм, найпри-датшших для комерцшного використання.
Мета дослщжень - висвГтлення особливос-тей та перспективи використання у виробниц-твГ нових форм кукурудзи харчового призна-чення, створених спГльно науковцями 1нсти-туту рослинництва (IP) Гм. В. Я. Юр'ева НААН та УстимГвсько! дослГдно! станцГ! рослинництва (ДСР) за допомогою екологГчно безпечного методу використання бюхГмГчного ефекту природних мутацш структури ен-досперму зерна кукурудзи.
Матер1али та методика дослщжень. П1д час виконання роботи були використаш мето-дичнГ напрацювання з формування та веден-
ня колекц!! кукурудзи, методична л!тература з вивчення колекц!! кукурудзи за селекц!й-ними, господарсько-ц!нними, б!охш!чними по-казниками. Були застосован! методи систематизации та анал!зу отриманих даних з вико-ристанням пакет!в комп'ютерних програм.
Матер!алом для наших досл!джень у 2009-2015 рр. слугував широкий генофонд сорт!в та !нбредних л!н!й, що належать до основних п!двид!в кукурудзи, джерела р!з-них ендоспермових мутацш та сер!я неспо-р!днених за походженням !нбредних л!н!й цукрово! кукурудзи, нос!!в ендоспермових мутацш su1, se та sh2, а також отриман! внасл!-док !х д!алельних схрещувань прост! г!бри-ди, створен! в 1нститут! рослинництва (IP) !м. В. Я. Юр'ева НААН. Вивчали лши та г!бриди на Устим!вськ!й досл!дн!й станц!! рослинництва, яка розташована в зон! Поденного Л!состепу, та в Досл!дному господарств! «Ел!тне» IP !м. В. Я. Юр'ева НААН у зон! Сх!дного Л!состепу Укра!ни.
Польов! досл!ди проводили в!дпов!дно до загальноприйнято1 методики, з урахуванням зональних особливостей вирощування куку-рудзи. Б!ох!м!чн! досл!дження проводили в лаборатор!1 генетики, б!отехнолог!1 та якост! б!осировинних ресурс!в IP !м. В. Я. Юр'ева НААН. Для анал!зу використовували матер!-ал виключно в!д контрольованого запилення.
Результати дослщжень. Внасл!док проведе-них досл!джень отримано сер!ю ориг!наль-них !нбредних л!н!й, а також перспективн! сорти та г!бриди цукрово! й восковидно! ку-курудзи. Сорти та г!бриди мають ун!вер-сальне призначення, можуть застосовувати-ся для отримання як св!жо!, так ! консерво-вано! продукц!!, в!др!зняються добрими сма-ковими якостями, забезпечують урожай до 10 т/га товарно! продукц!! та ор!ентован! для вирощування в р!зних ^рунтово-кл!матич-них умовах. Пропонуемо ваш!й уваз! корот-к! господарськ! й морфолог!чн! характеристики сорт!в ! г!брид!в кукурудзи, створених сп!льно науковцями IP !м. В. Я. Юр'ева НААН та Устим!всько! ДСР. До Державного реестру сорт!в рослин, придатних для поши-рення в Укра!н! (дал! - Державний реестр), за останн! роки занесено сорт цукрово! кукурудзи 'Б!лявка' та г!брид 'Соло F1', а та-кож п!дготовлено до передач! на сортовипро-бування сорт цукрово! кукурудзи 'Н!ка'.
'Ылявка' - сорт цукрово! кукурудзи занесено в 2013 роц! до Державного реестру. Рекомендован! зони вирощування: Л!состеп, Степ, Пол!сся.
G шдвидом цукрово! кукурудзи (ssp. sac-charata Korn.). Кол!р зерна та стрижня кача-
на - б!лий. Сорт е нос!ем комб!нац!! рецесив-них мутац!й кукурудзи sugary-1 (s^) ! sugary enhancer (se).
Висота рослини - 160-170 см. Висота при-кр!плення верхнього качана - 60-80 см. К!льк!сть качан!в на головному стебл! -1-1,1. Середня маса качана техн!чно! стиг-лост! - 190 г, довжина - 18-20 см. Вих!д техн!чно стиглого зерна з качана - 63%. Маса 1000 зерен - 210 г.
Група стиглост! - середньорання (ФАО 220). Холодост!йк!сть - висока. Засухостш-к!сть - перевищуе середню. Ст!йк!сть до ос-новних захворювань - на р!вн! стандарту.
Урожай качан!в техн!чно! стиглост! без об-горток - 8-9 т/га, кондиц!йних качан!в -
7-8 т/га. Вм!ст цукр!в у зерн! техн!чно! стиглост! - 7,1-7,3%, вм!ст водорозчинних пол!са-харид!в - 4,8-5,0%. Дегустац!йна оц!нка св!-жозварених качан!в (за п'ятибальною шкалою) - 5,0. Дегустац!йна оц!нка консервовано-го зерна (за п'ятибальною шкалою) - 5,0.
Придатний для отримання св!жо! та кон-сервовано! продукц!!.
Рекомендована густота стеблостою у фаз! техн!чно! стиглост! в умовах Л!состепу та Пол!сся - 65 тис. рослин/га, в умовах Степу - 60 тис. рослин/га.
'Соло Fj' - простий м!жл!н!йний г!брид цукрово! кукурудзи. Занесено в 2014 роц! до Державного реестру. Рекомендован! зони вирощування: Л!состеп, Степ, Пол!сся.
Належить до п!двиду цукрово! кукурудзи (ssp. saccharata Korn.). Кол!р зерна - жовтий, стрижня качана - б!лий. Г!брид е нос!ем ре-цесивних мутац!! кукурудзи sugary-1 (su).
Висота рослини - 160-170 см. Висота при-кр!плення верхнього качана - 60-70 см. К!льк!сть качан!в на головному стебл! -1-1,4. Середня маса качана техн!чно! стиглос-т! - 220 г, довжина - 21-24 см. Вих!д тех-н!чно стиглого зерна з качана - 64%. Маса 1000 зерен - 220 г.
Група стиглост! - середньорання (ФАО 250). Холодост!йк!сть - висока. Посухост!й-к!сть - перевищуе середню. Ст!йк!сть до ви-лягання - вища за середню. Ст!йк!сть до основних захворювань - на р!вн! стандарту.
Урожай качан!в техн!чно! стиглост! без об-горток - 9-10 т/га, кондиц!йних качан!в -
8-9 т/га. Вм!ст цукр!в у зерн! техн!чно! сти-глост! - 6,1-6,3%, вм!ст водорозчинних пол!-сахарид!в - 5,3-5,5%. Дегустац!йна оц!нка св!жозварених качан!в (за п'ятибальною шкалою) - 4,9. Дегустац!йна оц!нка консервовано-го зерна (за п'ятибальною шкалою) - 4,8.
Придатний для отримання св!жо! та консер-вовано! овочево! продукц!!.
Рекомендована густота стеблостою у фаз! техшчно! стиглосп в умовах Лгсостепу та Полгсся - 60 тис. рослин/га, в умовах Степу
- 55 тис. рослин/га.
'Hina' - перспективний сорт цукрово! ку-курудзи. Рекомендован! зони вирощування: Лкостеп, Степ, Полгсся.
Належить до шдвиду цукрово! кукурудзи (ssp. saccharata Korn.). Кол1р зерна - жовтий, стрижня качана - б1лий. Сорт е носем ком-бшаци рецесивних мутацш кукурудзи sugary-1 (ssu) i sugary enhancer (se).
Висота рослини - 190 см. Висота прикрш-лення верхнього качана - 70-80 см. Шль-ксть качашв на головному стебл! - 1-1,3. Середня маса качана техшчно! стиглосп -210 г, довжина - 20-22 см. Вихвд техшчно стиглого зерна з качана - 63%. Маса 1000 зерен - 260 г.
Група стиглосп - середньорання (ФАО 290). Холодостшшсть - висока (7 бал!в). Посухос-тшшсть - вища за середню. Стшшсть до основних захворювань - на р!вн! стандарту.
Урожай качашв техшчно! стиглосп без об-горток - 8-9 т/га. Вм!ст цукр!в у зерн! техн!ч-но! стиглост! - 7,4%, водорозчинних полгсаха-рид!в - 5,0-6,2%. Дегустацшна оцшка св:жоз-варених качашв (за п'ятибальною шкалою) -5,0. Дегустацшна оцшка консервованого зерна (за п'ятибальною шкалою) - 4,9.
Придатний для отримання св!жо! та кон-сервовано! продукци.
Рекомендована густота стеблостою у фаз! техн!чно! стиглост! в умовах Л!состепу та Пол!сся - 65 тис. рослин/га, в умовах Степу
- 60 тис. рослин/га.
Результатом проведено! роботи е також ство-рений та занесений до Державного реестру в 2013 рощ гбрид восковидно! кукурудзи 'Bi-ном F1', призначений для отримання крохма-л!в амшопектинового типу та харчово! оли. Крохмаль восковидно! кукурудзи майже по-вшстю складаеться з амшопектину, мае дуже специф!чш технолоичш властивосп, його вважають одним з найперспектившших ви-д!в високояк!сно! рослинно! сировини. Поряд з цим, технолог!! промислового вид!лення крохмалю !з зерна кукурудзи дають можли-вгсть отримувати й шш! цшш продукти пе-реробки зерна, насамперед ол!ю [7, 8].
'Ыном F1' - простий м!жлшшний ибрид. Належить до п!двиду восковидно! кукуру-дзи (ssp. ceratina Kulesh., Zhuk.). Кол!р зерна
- жовтий, стрижня качана - червоний. Гб-рид е ноием рецесивно! мутаци кукурудзи waxy.
Висота рослини - 230-240 см. Висота при-кр!плення верхнього качана - 90-100 см.
КГлькГсть качанГв на головному стеблГ - 1,2. Середня маса качана - 240 г. ВихГд зерна з качана - 84%. Маса 1000 зерен - 320 г.
Група стиглостГ - середньостигла (ФАО 320). ХолодостГйкГсть - вища за середню. Посухо-стГйкГсть - перевищуе середню. СтГйкГсть до вилягання - вища за середню. СтГйкГсть до основних захворювань - на рГвнГ стандарту.
Урожай зерна - 7,1-7,4 т/га. ВмГст бГлка в зернГ - 10-11%, крохмалю в зернГ - 66-68, амГлози в крохмалГ - не перевищуе 1%. ВмГст олГ! в зернГ - 5,2-5,4%, глГцеридГв лГ-нолево! кислоти в оли - 54-57%.
Рекомендована густота стеблостою у фазГ бГологГчно! стиглостГ в умовах ЛГсостепу -55 тис. рослин/га, в умовах Степу - 50 тис. рослин/га. Вирощування гГбриду потребуе просторово! ГзоляцГ! вГд посГвГв будь-якого Гншого типу кукурудзи.
Перспективним е також простий мГжлГ-нГйний гГбрид 'ТвГстер F1', придатний для отримання кормГв та харчових продуктГв з полГпшеною бГологГчною цГннГстю бГлка.
'Teicmep F¡ - належить до шдвиду зубопо-дГбно! кукурудзи. КолГр зерна - жовтий, стрижня качана - червоний. ГГбрид е носГем рецесивно! мутаци кукурудзи opaque-2 (o2).
Висота рослини становить 220-230 см. Ви-сота прикрГплення качана - 80-90 см. КГль-кГсть качанГв на головному стеблГ - 1,1. Середня маса качана - 210 г. ВихГд зерна з качана - 82%. Маса 1000 зерен - 290 г.
Середньостиглий гГбрид (ФАО 300). Холо-достГйкГсть перевищуе середню. СтГйкГсть до полягання - вища за середню. СтГйкГсть до основних шкГдникГв та хвороб - на рГвш стандарту.
Урожай зерна - 6,2-6,5 т/га. ВмГст бГлка в зернГ - 10-11%, лГзину в бГлку - 4,2-4,4%, триптофану в бГлку - 0,7-0,8%. ВмГст крохмалю в зернГ - 68-69%, вмГст олГ! - 4,8-5,0%.
У разГ створення оптимальних умов для росту й розвитку рослин цГ гГбриди та сорти за рГвнем урожайностГ, смаковими та техно-логГчними властивостями не поступаються Гмпортним. Вони пристосованГ до екстре-мальних умов довкГлля та реагують пГдви-щенням урожайностГ на полГпшення умов вирощування. 1х можна рекомендувати для широкого використання в господарствах рГз-них форм власностГ в зонах ПолГсся, ЛГсо-степу й Степу для одержання високо! харчо-во! та технГчно! продукцГ!.
УстимГвська ДСР розпочала насГнництво зазначених гГбридГв та сортГв кукурудзи.
Висновки. Серед наявних в Укра!нГ сорто-вих ресурсГв кукурудзи недостатньо пред-ставленГ форми харчового призначення, хоч
створення таких сортГв i гГбридГв е дощль-ним i мае пГдвищений споживчий попит.
Однак споживачГ обережно i з недовГрою ставляться до генетично модифГкованих форм кукурудзи, особливо якщо вони призначеш для харчового використання. Тому нараз1 найрезультатившшим, економГчно вигГдним i екологГчно безпечним методом створення лшш, сортГв та гГбридГв кукурудзи для без-посереднього вживання в !жу й переробки в продукти харчування е використання бюхГмГчного ефекту природних мутацш структури ендосперму. Створеш за допомогою цього методу сорти 'Б1лявка', 'Шка' та гГбриди 'Соло F1', 'Бшом F1', 'ТвГстер F1' мають значн1 перспективи для комерцГйного використання.
Використана литература
1. Тимчук С. М. Селекция пбридпв кукурудзи харчового та техничного призначення / С. М. Тимчук // Наукови основи стабилизации виробництва продукции рослинництва : матер. М1Ж-нар. конф., присвяченои 90-риччю втд заснування 1н-ту рослинництва 1'м. В. Я. Юр'ева / Укр. акад. аграр. наук, 1н-т рослинництва 1'м. В. Я. Юр'ева. - Харм'в : 1н-т рослинництва, 2001. - С. 171-181.
2. Цукрова кукурудза - багате джерело м1'кроелеменп'в та витаминов / М. I. Загинайло, А. А Ливандовський., М. М Таганцо-ва, В. М. Гаврилюк // Насинництво. - 2014. - № 5. - С. 11.
3. Collection of maize endosperm structure mutante: working out evaluation and utilization in breeding / S. M. Tymchuk, V. K. Ryabchun, R. L. Boguslavsky [et al.] // Genetic collections, isogenic and alloplastic lines : materials of Int. Conf. -Novosibirsk, 2001. - P. 240-242.
4. James M. G. Characterization of the maize gene sugary1, a determinant of starch composition in kernels / M. G. James, D. S. Robertson, A. M. Myers // Plant Cell. - 1995. - Vol. 7. -P. 417-429.
5. Кли'мова 0. £. Науково-практични" засади селекци'йного поли'п-шення цукровои кукурудзи / 0. £. Кли'мова // Поси'бник укра-инського хлп'бороба : наук.-практ. зб. - К., 2015. - Т. 1. -С. 94-98.
6. Вмкт i жирнокислотний склад ол11 у линий та гибрида воско-виднои кукурудзи / С. М. Тимчук, 0. Г. Супрун, В. П. Хрякова [та ин.] // Химия и технология жиров. Перспективы развития масложировой отрасли : матер. IV Междунар. науч.-техн. конф. (25-26 мая 2011 г., г. Алушта, АР Крым). - Алушта, 2011.
- С. 38.
7. Вивчення вихидного материалу для селекции кукурудзи харчового та техничного призначення на Устими^сьюй дослан™ станцИ рослинництва / Ю. В. Харченко, Л. Я. Харченко, С. М. Тимчук [та ин.] // Вкник Полтавськои держ. аграр. академии'.
- 2014. - № 2 - С. 40-44.
8. White P. J. Properties of Corn Starch / P. J. White // Specialty Corns / A. Hallauer (Ed.). - 2nd ed. - Boca Raton, FL. USA : CRC Press, 1994. - P. 33-62.
9. Functional properties of starch from normal and mutant corn genotypes / A. Tziotis, K. Seetharaman, J. D. Klucinec [et al.] // Carbohydrate Polymers. - 2005. - Vol. 61. - P. 238-247.
10. Pollak L. M. Breeding for grain quality traits / L. M. Pollak, M. P. Scott // Maydica. - 1995. - Vol. 50. - P. 247-257.
11. Genetic diversity and selection in the maize starch pathway / S. R. Whitt, L. M. Wilson, M. I. Tenaillon [et al.] // Proc. Nat. Acad. Sci. USA. - 2002. - Vol. 99. - P. 12959-12962.
12. Nelson O. E. Starch synthesis in maize endosperm / 0. E. Nelson, D. Pan // Ann. Rev. Plant Physiol. Plant Mol. Biol. -1995. - Vol. 46. - P. 475-496.
13. Roper H. Starch: present use and future utilization / H. Roper // Carbohydrates as organic raw material / H. Roper, F. Voragen (Eds.) - Wageningen : Carbohydr. Res. Assoc., 1996. - P. 17-35.
14. Starch production and industrial use / R. P. Ellis, M. P. Cochrane, M. F. B. Dale [et al.] // J. Sci. Food. Agr. - 1998. -Vol. 77, Iss. 3. - P. 289-311.
References
1. Tymchuk, S. M. (2001). Selektsiia hibrydiv kukurudzy kharcho-voho ta tekhnichnoho pryznachennia [Maize hybrids breeding for food and technological purposes]. In Naukovi osnovy stabilizatsii vyrobnytstva produktsii roslynnytstva: mater. Mizhnar. konf., prysviachenoi 90-richchiu vid zasnuvannia Instytutu roslynnytstva im. V. Ya. Yurieva [Science-based stabilization of crop production: Materials of the Int. conf. marking the 90th anniversary of establishing the Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuryev]. (pp. 171-181). Kharkiv, Ukraine: N.p. [in Ukrainian]
2. Zagynailo, M. I. Livandovskyi, A. A., Tagantsova, M. M., & Gavryliuk, V. M. (2014). Tsukrova kukurudza - bahate dzherelo mikroelementiv ta vitaminiv [Sweet corn is a rich source of micronutrients and vitamins]. Nasinnitstvo [Seed Industry], 5, 11. [in Ukrainian]
3. Tymchuk, S. M., Ryabchun, V. K., Boguslavsky, R. L., Didenko, S. Yu., & Gerasimov, N. V. (2001). Collection of maize endosperm structure mutants: working out, evaluation and utilization in breeding. In Materials of Int. Conf. "Genetic collections, isogenic and alloplastic lines". (pp. 240-242). Novosibirsk, Russia: N.p.
4. James, M. G., Robertson, D. S., & Myers, A. M. (1995). Characterization of the maize gene sugary1, a determinant of starch composition in kernels. Plant Cell., 7, 417-429.
5. Klimova, 0. Ye. (2015). Naukovo-praktychni zasady selektsii-noho polipshennia tsukrovoi kukurudzy [Scientific and practical basis to improve sweet corn by breeding]. Posibnyk ukrainskoho khliboroba [Ukrainian Farmer Manual], 1, 94-98. [in Russian]
6. Tymchuk, S. M., Suprun, 0. H., Khriakova, V. P., Pozdniakov, V. V., Tymchuk, V. M., Martyniuk, M. M., ... Kharchenko, L. Ya. (2011). Vmist i zhyrnokyslotnyi sklad olii u linii ta hibrydiv voskovydnoi kukurudzy [The content and fatty acid composition of oil in lines and hybrids of waxy corn]. Khimiya i tekhnologiya zhirov. Perspektivy razvitiya maslozhirovoy otryasli: mater. IV Mezhdunar. nauch.-tekhn. konf. [Chemistry and technology of fats. Perspectives of oil and fat production development: Proc. 5th Int. Sci. Conf.]. (p. 38). May 25-26, 2011, Alushta, Crimea, Ukraine: N.p. [in Ukrainian]
7. Kharchenko, Yu. V., Kharchenko, L. Ya., Tymchuk, S. M., Pozdniakov, V. V., & Suprun, 0. H. (2014). Vyvchennia vykhidnoho materialu dlia selektsii kukurudzy kharchovoho ta tekhnichnoho pryznachennia na Ustymivskii doslidnii stantsii roslynnytstva [Study of the parent material for maize breeding for food and technological purposes at Ustymivka Experimental Station of Plant Production]. Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoiakademii [Bulletin of Poltava State Agrarian Academy], 2, 40-44. [in Ukrainian]
8. White, P. J. (2001). Properties of Corn Starch. In A. R. Hallauer (Ed.) Specialty corns. (2nd ed.). (pp. 33-62). Boca Raton, FL, USA: CRC Press.
9. Tziotis, A., Seetharaman, K., Klucinec, J. D., Keeling, P., & White, P. J. (2005). Functional properties of starch from normal and mutant corn genotypes. Carbohydrate Polymers, 61, 238-247.
10. Pollak, L. M., & Scott, M. P. (1995). Breeding for grain quality traits. Maydica, 50, 247-257.
11. Whitt, S. R., Wilson, L. M., Tenaillon, M. I., Gaut, B. S., Buckler, E. S. 4th. (2002). Genetic diversity and selection in the maize starch. Proc. Nat. Acad. Sci. USA, 99, 12959-12962.
12. Nelson, 0. E., & Pan, D. (1995). Starch synthesis in maize endosperm. Ann. Rev. Plant Physiol. Plant Mol. Biol., 46, 475496.
13. Roper H. (1996). Starch: present use and future utilization. In H. Roper, & F. Voragen (Eds.) Carbohydrates as organic raw material. (pp. 17-35). Wageningen: Carbohydr. Res. Assoc.
14. Ellis, R. P., Cochrane, M. P., Dale, M. F. B., Duffus, C. M., Lynn, A., Morrison, I. M., ... Tiller, S. A. (1998). Starch production and industrial use. J. Sci. Food. Agr., 77(3), 289-311.
УДК 633.15:631.527
Ю. В. Харченко, Л. Я. Харченко, С. М. Тымчук, В. В. Поздняков, Н. В. Кузьмишина. Перспективные новинки сортовых ресурсов кукурузы пищевого назначения
Цель. Осветить особенности, и перспективы использования в производстве новых форм кукурузы пищевого назначения, созданных совместно учеными Института растениеводства им. В. Я. Юрьева НААН и Устимовской опытной станции растениеводства с помощью экологически безопасного способа использования биохимического эффекта естественных мутаций структуры эндосперма зерна кукурузы. Методы. Полевой, лабораторный, ма-тематико-статистический. Результаты. Получена серия оригинальных инбредных линий, а также перспективные сорта и гибриды сахарной и восковидной кукурузы. Сорта и гибриды имеют универсальное назначение - как для получения свежей, так и консервированной продукции, отличаются хорошими вкусовыми качествами, обеспечивают урожаи до 10 т/га товарной продукции и ориентированы для выращивания в различных почвенно-клима-
тических условиях. Приведены краткие хозяйственные и морфологические характеристики сортов и гибридов кукурузы, созданных совместно учеными Института растениеводства им. В. Я. Юрьева НААН и Устимовской опытной станции растениеводства. Выводы. Экономически выгодным и экологически безопасным методом создания линий, сортов и гибридов кукурузы для непосредственного употребления в пищу и переработки на продукты питания является использование биохимического эффекта естественных мутаций структуры эндосперма. Созданные с помощью этого способа сорта 'Билявка', 'Ника' и гибриды 'Соло F1', 'Бином F1', 'Твистер F1' являются перспективными для коммерческого использования.
Ключевые слова: пищевая кукуруза, крахмал, сахарная кукуруза, носители ендоспермовых мутаций su, se, sh2, wx, сорт, гибрид.
UDC 633.15:631.527
Yu. V. Kharchenko, L. Ya. Kharchenko, S. M. Tymchuk, V. V. Pozdniakov, N. V. Kuzmyshyna. Promising new varieties in food corn assortment
Purpose. Reporting peculiarities of new forms of edible corn and prospects for their use in food production that have been created jointly by scientists from the Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuryev of NAAS and Ustymivka Experimental Station for Plant Production on the base of the environmentally friendly method that uses biochemical effects of natural mutations of corn grain endosperm structure. Methods. Field study, laboratory analysis, mathematical and statistical evaluation. Results. Original series of inbred lines as well as promising varieties and hybrids of sugar and waxy corns were obtained. Varieties and hybrids are universally usable for obtaining both fresh and canned products, characterized by good taste, provide yields of up to 10 tons per hectare of commercial products and aimed to grow in various soil and climatic
conditions. Brief economic and morphological characteristics of corn varieties and hybrids created jointly by scientists from the Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuryev of NAAS and Ustymivka Experimental Station for Plant Production were given. Conclusions. The use of biochemical effect of natural mutations of endosperm structure is cost-effective and environmentally friendly method for creating lines, varieties and hybrids of corn for direct consumption and processing into food products. 'Biliavka', 'Nika' varieties and 'Binom F', 'Solo F', 'Twister Fj' hybrids created with the help of this method are promising for commercial use.
Keywords: food corn, starch, sweet corn, carriers of en-dospermic mutations su,, se, sh2, wx, variety, hybrid.
Hadiuuina 24.02.2016
