CC BY
7
УДК 628.931
DOI: 10.15587/2313-8416.2017.90401
ПЕРСПЕКТИВН1 Р1ШЕННЯ У ВИР1ШЕНН1 ПРОБЛЕМ ОСВ1ТЛЕННЯ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕНЕРГОЗБЕР1ГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГ1Й
© О. В. Бабiч, В. М. Москаленко
У cmami розглянута проблематика енергозберггаючих технологш у розр1з1 штучних джерел ви-промтювання видимого свтла при освiтленнi примiщень ргзних munie. Проведений icmopmHuû екскурс в розробку та розвиток електричних ламп, для розумтня nерсnекmuвносmi застосування та подальших розробок в галузi свimлодiдного освтлення. Проведений аналiз кнуючих електричних ламп. Вuзначенi оптимальш рШення для застосування та розвитку
Ключовi слова: свimло, лампа розжарювання, люмтесцентна, галогенна, свтлодюд, енергозбереження, освтлення, дiод, nоmужнiсmь, свтловий потт
1. Вступ
До того як електричне освилення стало зви-чайним явищем люди користувалися вогнем, свiчка-ми, гасовими та олшними лампами. Першi електрич-т джерела свила виникли бшьше 140 рошв тому.
Електрична лампа - пристрш, який генеруе видиме свило iз потоку електричного струму [1]. Це е найбшьш поширений спосiб формування штучного свiтла i е дуже важливим для сучасного суспiльства, забезпечуючи його свiтлом в серединi будиншв i зов-нiшнiм освiтленням для вечiрньоi i нiчноi дiяльностi. У техшчнш термшологп, змiнний компонент, який виробляе свiтло iз електрики називаеться лампою. Компактш лампи зазвичай називають лампочками. Лампи як правило мають основу виконану з керамь ки, металу, скла або пластику, що дозволяе безпечно помiстити ламку в патрон свиильника. Електричне з'еднання до патрону може виконуватись з гвинтовим рiзбленням, двома металевими штекерами, ковпач-ками або багнетною кришкою.
1снуе три основнi види електричних ламп: лампа розжарення, яка виробляе свило за допомогою нитки розжарення, спещального елементу розiгрiтого до бша електричним струмом, газорозряднi лампи, яш виробляють свiтло за допомогою дугового електричного розряду в газовому середовищ^ i дiоднi лампи, яка виробляе свило потоком електрошв в натвп-ровiднику.
Довгий час ми застосовували два види елект-ричних ламп - тепловi та на основi розрядiв газiв. А не так давно, напришнщ 20-го сторiччя, виник третiй вид електричних ламп - напiвпровiдниковi освилю-вальнi прилади або дiоди випромiнюючi свiтло.
В сучасному свiтi гостро стоiть питания генераций збереження та вшновлення джерел енергп, а також застосування енергозбержаючих технологий. В наслiдок чого постае актуальне питання оптимiзацii застосування ламп для штучного освилення, а саме енергозбержаючих ламп.
2. Лггературний огляд
Першу електричну лампочку винайшов Гемфрi Девi ще в 1802 [2]. Це була дугова електрична лампа. Майже одночасно явище електричноi дуги, що свь титься, дослщжував в 1812 р. англiйський учений Девi та академiк В. В. Петров.
Найрашша за часом лампа розжарювання була створена французьким вченим Деларю в 1820 р.
Удосконаленням ламп розжарювання займали-ся американський техшк-винахшник Т. Едисон та росшський винахiдник А. Н. Лодипна.
У сучаснiй лампi розжарення використовуеть-ся ефект нагрiвання провшника або нитки розжарювання при протжанш через нього електричного струму [3]. Нитка випромiнюе електромагнине випромь нювання. Для отримання видимого випромiнювання необхiдно, щоб температура була порядку декшькох тисяч градусiв. Чим менша температура, тим менша частка видимого свила i тим бшьше «червоним» зда-еться випромiнювання. Частину спожитоi електрич-но1' енергii лампа розжарення перетворюе у випромь нювання, частину - на видiлення тепла. Лише мала частка випромiнювання лежить в областi видимого свiтла, основна частка припадае на iнфрачервоне ви-промiнювання.
Для пiдвищення ККД лампи та отримання «найбшшого» свiтла необхвдно пiдвищувати температуру нитки розжарювання, яка у свою чергу обме-жена властивостями матерiалу нитки - температурою плавлення. 1деальна температура (6000 К) недосяж-на, оскшьки при такiй температурi будь-який матерь ал плавиться, руйнуеться i перестае проводити елект-ричний струм. У сучасних лампах розжарювання за-стосовують матерiали з найвищими температурами плавлення - вольфрам (3410 С) ^ дуже ршко, осмiй (3045 С) [4, 5].
Лампи розжарювання випускають свило, яке здаеться бшьш «жовто-червоним», шж денне свiтло. У звичайному пови^ при таких температурах вольфрам миттево перетворився б на оксид. З ще1" причини вольфрамова нитка захищена скляною колбою, заповненою нейтральним газом (найчастiше аргоном). Першi лампочки робилися з вакуумованими колбами. Проте у вакуумi при високих температурах вольфрам швидко випаровуеться, роблячи нитку то-ншою i затемнюючи скляну колбу осадом. Пiзнiше, для запоб^ання випаровування, колбу стали запов-нювати хiмiчно нейтральними газами. Так виникли галогенновi лампи - лампи розжарення, в балон яко1' додавався буферний газ: пару галогешв (брому або йоду). Це шдвищило тривалiсть життя лампи до 2000-4000 годин, i дозволило пiдвищити температу-
ру страт. При цьому робоча температура спiралi становить приблизно 3000 K [6, 7].
Бшьш досконалими та економiчними е люмь несцентш лампи або лампи денного свила.
Першим предком лампи денного свила були газорозряднi лампи. Вважаеться, що перша газороз-рядна лампа винайдена в 1856 роцi. Генрiх Гайсслер отримав сине свiчення вiд заповнено! газом трубки, яка була збуджена за допомогою солено!да. 23 черв-ня 1891 року Микола Тесла запатентував систему електричного освiтлення газорозрядними лампами, яка складалася з джерела високо! напруги високо! частоти i газорозрядних аргонових ламп запатенто-ваних ним ранiше. Аргоновi лампи використовують-ся i нинi. У 1893 рощ на всесвинш виставцi в Чикаго, Томас Едюон показав люмшесцентне свiчення. У 1894 роцi М. Ф. Моор створив лампу, в якш викорис-товував азот i вуглекислий газ, що випромiнюе роже-во-бiле свiтло. Ця лампа мала помiрний успiх. У 1901, Пиер Купер Хью!тт демонстрував ртутну лампу, яка випромшювала свiтло синьо-зеленого кольо-ру, i таким чином була непридатна в практичних щ-лях. Проте, ii конструкцiя була дуже близька до су-часно!, i мала набагато вищу ефектившсть, нiж лампи Гайсслера i Едюона. У 1926 роцi Едмунд Гермер i його спiвробiтники запропонували збшьшити опера-цiйний тиск в межах колби i покривати колби флуо-ресцентним порошком, який перетворюе ультрафю-летове свiтло, що випромiнюеться збудженою плазмою в однорщшше бшо-кольорове свiтло. Е. Гермер в даний час визнаний як винахiдник лампи денного свила. General Electric шзшше купила патент Герме-ра, i пiд керiвництвом Джорджа Е. 1нмана довела лампи денного свила до широкого комерщйного вико-ристання до 1938 року [7].
Люмшесцентна лампа - газорозрядне джере-ло свила, в якому видиме свило випромшюеться в основному люмiнофором, який, в свою чергу, свь титься шд впливом ультрафiолетового випромшю-вання розряду; сам розряд також випромшюе видиме свiтло, але в значно меншш мiрi. Свiтлова вщдача люмшесцентно! лампи у декiлька разiв бь льше, нiж ламп розжарювання аналопчно! потуж-ностi. Термiн служби люмiнесцентних ламп може в 10 разiв перевищувати термiн служби ламп розжарювання за умови забезпечення достатньо! якост електроживлення, баласту i дотримання обмежень по числу включень i виключень.
Найбiльш поширенi газорозрядш ртутнi лампи високого i низького тиску. Лампи високого тиску застосовують в основному у вуличному освiтленнi i в освилювальних установках велико! потужностi, тодi як лампи низького тиску застосовують для освилен-ня житлових i виробничих примiщень.
Найбiльш сучасними е свилодюдш лампи. Почалося все в далекому 1907 рощ, коли англшський iнженер Генрi Раунд, вимкнувши освилення в лабораторий, випадково помнив сяйво навколо дiодного контакту, що знаходився тд напругою. Вiн виршив, що свiтiння викликано якоюсь помилкою в розрахун-ках i не надав цьому особливо! уваги, хоча й зазначив цей факт у звт [8, 9].
Через 16 рошв тсля цieï поди радянський фь зик Олег Лосев зайнявся дослiдженням дивного свила, що виникае в мющ пайки контакив дiода з карбь ду кремшю (карборунда). Лосев так i не з'ясував природу свтння, зазначивши, що на^ву до високих температур при цьому не було - причина свтння та'лась в якомусь електронному процесi, не вiдомий нaуцi тих рошв. Результати дослiджень Лосева особливого штересу не викликали. Звичш лампи з ниткою розжарювання на початку XX столлтя вважалися щл-ком достaтнiми i незaмiнними - винаходити щось нове не було потреби.
В другш половинi минулого столiття, коли американський iнженер Рубiн Браунштейн заявив про свое ввдкриття - дiоди з арсешду гaлiю (GaAs) при шдключенш живлення випромiнюють iнфрaчер-вонi промеш. Точно таке ж випромiнювaння було помiчено у дiодiв з фосфвду iндiю (InP), aнтимонiду гaлiю (GaSb) i складаються з кремнево-гермaнiевого сплаву.
Перший шфрачервоний дiод був запатентова-ний в 1961 рощ - американськими дослщниками Гaрi Питманом i Робертом Б'ярдом. Але використовувати таю дюди для освгглення примiщень було неможли-во, оскiльки iнфрaчервонi променi знаходяться за межами спектру, видимого людським оком [10].
«Батьком» свiтлодiодних ламп вважаеться Шк Холоньяк - молодший, який створив в 1962 рощ повнощнний LED-свiтлодiод, який випромiнюе видиме червоне свило. Через 10 рошв його учень Джордж Крафорд створив перший свилодюд, який випромшюе жовте свило, а також десятикратно по-силив яскравють червоних i помаранчево-червоних свiтлодiодiв.
Впровадженням в електрошку свiтлодiоди зо-бов'язaнi компaнiï «Hewlett-Packard», першоï яка оцi-нила значення свiтлодiодiв для електроприлaдiв i активно закупляла ï^ у «Монсанто» [11].
У 1970 рощ монополiя «Монсанто» на ринку свiтлодiодiв була припинена - використовуючи нaпi-впровiдниковi чши доктора Жана Ернi, американська компашя «Fairchild Semiconductor^» налагодила ви-пуск дешевих свiтлодiодiв вaртiстю в п'ять ценив кожен [8].
Десятилiття свилодюди активно використову-валися в побутовш та промисловiй електронiцi, але шяк не для освiтлення примiщень. 1дея створення повноцiнних свiтлодiодних ламп, здатних висвилю-вати нaшi будинки краще, нiж будь-якi стaрi лампи, виникла у Сюдзi Накамура, який працював на япон-ську компaнiю «Nichia Corporations» - саме пiд його керiвництвом iнженери компан^ створили в 1993 ро-цi перший синш свiтлодiод високоï яскрaвостi.
Перший свилодюд, що випускае яскраве бiле свило, був створений не так давно - в 1997 рощ, його творцем став американський iнженер Фред Шуберт.
3. Мета та задачi дослщження
Мета дослщження - шляхом aнaлiзу юнуючих електричних ламп знайти перспективi рiшення у ви-ршення проблем освiтлення iз застосуванням енер-гозберiгaючих технологiй
Для досягнення поставлено1 мети були вирь шенi наступнi задача
1. Проведений aнaлiз iснуючих видiв електричних ламп.
2. На основi загальних технiчних та економiч-них характеристик зроблеш висновки щодо перспек-тивностi розвитку та застосування енергозбержаючих електричних ламп.
4. Енергозберiгаючi лампи: типи i особливостi
Енергозберiгaючi лампи вiдрiзняються вш звичайних з вольфрамово1 ниткою зниженим енерго-споживанням (про що говорить сама 1х назва), великим термшом служби i гaрaнтiï.
Коштують вони, зрозумiло, дорожче, але щ витрати окупаються в рази.
Головне - робити вибiр з урахуванням перед-бачуваних умов експлуатацп. В iншому випадку мо-жливi розчарування.
Енергозберiгaючi лампи краще для примщень, де щодня потрiбно штучне свiтло протягом трьох безперервних годин мшмум. Тiльки тодi вони оку-паються i призводять до помггно1 економiï.
1ншими словами, якщо у вас немаленька родина, а свило вечорами горить майже в кожнш кiмнaтi по дек1лька годин, якщо це офюне чи виробниче примiщення що потребуе штучного освилення на протязi робочого дня - без сучасних економiчних ламп не обштися.
В даний час юнують нaступнi види енергоефе-ктивних джерел свила:
- люмшесцентш;
- свилодюдш (LED);
- гaлогеннi.
Розглянемо 1х окремо.
Гaлогеннi лампи в два рази економiчнiшi, н1ж лампи розжарювання та вiдрiзняються ввд них вдвiчi бiльшим термiном служби.
Витратити грошi на гaлогеннi лампи буде до-цiльно при оргaнiзaцiï локaльноï пiдсвiчувaння i реа-лiзaцiï цiкaвих дизайнерських рiшень.
Подiбнi вироби не мютять шквдливих речовин (як наприклад ртуть у люмшесцентних лампах), у них компактш розмiри i висока яшсть свiтло переда-чi. Вони забезпечують яскравий вузькоспрямований свiтловий потiк.
При необхшносп гaлогеннi лампи можуть ви-користовуватися на пару з диммером. Правда, в да-ному випадку термiн 1'х експлуатацп скорочуеться i прирiвнюеться до працездатносп простих лампочок.
Люмiнесцентнa лампа споживае в 5 рaзiв мен-ше енергiï, нiж звичайна, ïï робочий ресурс розрахо-ваний на 10000-15000 годин (4-7 рошв).
Через принцип до (при подaчi напруги мiж електродами утворюеться електрозаряд) лампа заго-ряеться з 0,5-1,5-секундною затримкою, поступово нарощуючи яскрaвiсть.
За характером освилення 100-ватно1' стандартно!' лaмпi вшповвдае 20-ватна люмiнесцентнa лампочка (в 5 рaзiв менше за потужшстю). Якщо ж потрiб-но збшьшити освiтленiсть в примiщеннi, потрiбно вибирати товар з бiльшою потужнiстю.
Але люмшесцентш лампи мають сутгевi не-долiки:
- через вмiст ртуп потрiбно дбайливе пово-дження i утилiзацiя в спецiальних мiсцях;
- термш служби скорочують перепади напруги в мереж!, часп включення-виключення i пвдвищена вологiсть, наприклад, у ванних;
- до к1нця термiну служби яскравють зменшу-еться приблизно на 25%;
- внаслшок виходу назовш невелико!' кшькосп ультрафiолетового випромiнювання, яке шидливо для зору, под!бн лампи краще не вкручувати в шч-ники i настiльнi лампи.
Свилодюди - справжнiй прорив в обласл освiтлення. Популяршсть свилодюдних ламп стр!м-ко зростае з кожним роком.
св!тлод!одн! лампи характеризуються надзви-чайно високою енергетичною ефектившстю (спожи-вають в 8-10 разiв менше енерги, нж звичайнi лампи), розраховаш служити 30 000-50 000 годин, що в середньому прирiвнюеться до 20 рошв експлуатацп
Незважаючи на те, що свилодюди з'явилися на вичизняному ринку пор!вняно недавно, вони вже встигли завоювати свою шшу шанувальнишв i в щ-лому е дуже перспективним вар!антом для домаш-нього застосування.
Свило вштворюеться нашвпровшниками при вплив! електроструму. Ртуп та шяких шших небез-печних речовин не мютиться, забезпечують досить хороший свиловий попк.
Незаперечн «плюси» свилодюдних ламп:
- абсолютно нешшдливц
- не нагр!ваються;
- можуть бути викинул шсля зак1нчення тер-мшу служби в смитевий бак;
- миттево включаються ! вщразу ж горять на повну, на вшм!ну вш люмшесцентних.
З недолМв можна зазначити !х бшьшу вар-тють у пор!внянш з шшими енергозбериаючими лампами (що з часом буде нивелюватися) ! несумь сшсть з! звичайними диммерами. Для регулювання яскравост знадобляться спещальш пристро! бшь-шо! вартосп.
Правильний виб!р енергозбер!гаючих ламп неможливий без розумшня тех^чних характеристик.
Тому коротко розберемо техшчш характеристики.
Потужшсть.
У р!зних моделей цей показник варшеться в межах в!д 1 до 125 Вт.
Для спрощення можна скористуватися наступ-ним математичним прийомом: потр!бну потужшсть лампи розжарювання роздшть на 5 (для люмшесцентних) або 10 (для свилодюдних).
Яскравкть (свiтловий потiк).
Цей параметр враховуеться в першу чергу, по-ряд з потужшстю. Вим!рюеться в люменах (Ьш), без-посередньо впливае на штенсившсть освилення. Чим вище потужшсть лампи, тим вище значення свило-вого потоку, тим бшьше свила видае лампочка.
Колiрна температура вимiрюeться в кельвь нах (К). Чим вище значения, тим бшьш холодний вiдтiнок набувае видаеться лампою свiтло.
Для спальш i кухнi iдеальнi зразки з колiрною температурою 2700 К. Ввд них виходить приемний для ока теплий бший свiт, дуже схожий на той, що створюе звичайна лампа. У вiтальнi можна встанови-ти модель на 4200 К (нейтральний бiлий, близький до природного). В офга, кабiнетах, торгових примщен-нях та салонах знадобляться лампочки з холодним бiлим свiтлом з домiшкою блакип (6000-6500 К).
Кут розсiювания свила (для свiтлодiодних ламп) також бувае рiзним.
Маленький кут говорить про те, що лампочка буде свпити пучком в одне мюце. Таке ршення оптимально для пiдсвiчувания картин i невеликих деко-ративних елемеипв.
150 градусiв пiдiйде для "закритих" свиильни-кiв, а якщо лампа в свiтильнику "вiдкрита", потрiбно орiентуватися на показники не менше 270 градуав. Така лампа дае найб№ш вiдповiдне освiтления в шмнатг
Тип цоколя.
Основна частина енергоефективних ламп проводиться зi стандартним цоколем Е27 (дiаметр цоколя - 27 мм). Вони шдходять для бшьшосп сучасних свiтильникiв та люстр.
Для бра i торшерiв з патроном меншого дiаме-тра знадобляться джерела свiтла з цоколем Е14. При виборi продукцii для габаритних освплювальних приладiв орiентуйтеся на маркування Е40.
Крiм нарiзного цоколя Едюона "Е", також ю-нують лампи зi «штирьковим» цоколем (в), цоколем з утопленими контактами (Я) та iншi.
Напруга.
Одш лампи працюють вiд 220В, iншi - ввд 12В. Другi видiляють мЫмум тепла, призначенi для вбудо-ваних в стелю i меблi освплювальних приладш.
Зовшшнш вигляд.
Сьогоднi випускають енергозберiгаючi джерела свiтла наступних форм: класична груша, U-подiбна/ лотос, сшраль, гриб, свiчка, куля/сфера, лшш-на/трубка, точка/фара; iншi.
Форма лампи, так само як i ii' розмiри, нiяк не впливае на роботу i характер освiтления. Вибiр зов-нiшнiх параметрiв здiйснюеться, виходячи з естетич-них мiркувань i особливостей дизайну штер'еру.
Колiр колби впливае на ввдпнок вихiдного свь тла i зоровi ввдчуття. Зв'язки з яшстю освiтления тут нiякоi немае.
Матовi лампи мають велику площу випромь нення свiтла, видають бшьш м'який i рiвномiрне свь тло, який не рiже око. Подiбнi моделi добре пвдхо-дять для установки в дитячш i спальш, зокрема у вщ-критих светильниках.
Прозорi моделi пiдiйдуть для кришталевих люстр з безлiччю пiдвiсок i свiтильникiв з закритими плафонами.
Для досягнення потрiбного естетичного ефек-ту можливо придбати енергозберiгаючi джерела свп-ла з колбою шших кольорiв: зеленого, червоного, жовтого та ш.
Не завадить також знати
Серед величезного асортименту зустрiчаються i такi моделi ламп: рефлекторнi, акумуляторнi, фша-ментш, диско-лампи.
Енергоефективнi лампочки рефлекторного типу вiдрiзняються наявнiстю дзеркального покриття всерединi колби, внаслiдок чого характеризуються зб№шеною свiтловiддачею, забезпечують спрямова-ний потж свiтла. Вони вважаються вдеальними для декоративних пiдвiсних стель, застосовуються для освплення торгових та виставкових залiв.
Акумуляторнi лампи стануть незамшними при аварiйному вiдключеннi свiтла, також можуть бути використанi в якосл ручного переносного лiхтарика. Час iх автономноi роботи може досягати 6 годин.
Фшаментш лампочки - новий напрямок в об-ластi свилодюдного освiтлення. Зовнi вони нагаду-ють звичайш лампи розжарювання, але при цьому вдесятеро економiчнiше 1'х. 1люзш вольфрамово1' нитки створюе фшаментна свiтлодiодна нитка. Дану iнновацiю в першу чергу оцiнять консерватори, яким важко переходити на щось нове.
Свилодюдш диско-лампи допоможуть створи-ти в примщенш особливу святкову атмосферу i просто пiднiмуть настрш. За рахунок невеликого двигу-на можуть обертатися навколо свое1' оа, опромiню-ють кiмнату рiзнокольоровими вогниками або образами. Любителi вечiрок оцiнять такий пристрiй гiдно.
Ряд енергозбер^аючих лампочок передбачае наступнi можливостг
- бездротове управлiння через ПДУ або смартфон, планшет за допомогою спещальних додатшв (розумний будинок);
- автоматичне включення/вимикання при ви-явленнi/вiдсутностi руху в певнiй зош (наявнiсть спецiального датчика призводить до ще бiльшоi економii);
- змша колiрноi температури;
- плавне регулювання рiвня освiтленостi.
5. Результати дослвдження
Сучаснi свiтлодiоднi лампи впевнено завойо-вують визнання споживачiв. Фактор щни вiдходить на другий план. Т^ хто пiдходить до вибору товарiв рацi-онально, вiддають перевагу свплодюдним лампам через реальну економii енерги за рахунок мiнiмiзацii рiвня електроспоживання, вiдсутностi УФ-випромi-нювання, екологiчноi безпеки i пiдвищеного термiну експлуатацii. До переваг свiтлодiодних лампочок також варто вiднести миттевий розiгрiв (до 1 секунди), високу мiцнiсть i незначне видiлення тепла.
Ще одна перевага вибору або причина викорис-товувати свилодюдних ламп - це 1'хня безпека i еколо-пчна чистота. Такий фактор пояснюеться тим, що природа свтння свiтлодiоду полягае в природному властивосп переходу катод - натвпроввдник, з'една-ний з анодом. Тому свилодюдш лампочки працюють як простий напiвпровiдник що випромшюе свiтловий поттк. Завдяки такiй будов^ конструкцiя джерела свiт-ла може витримувати важкi умови експлуатацii. А са-ме вiбрацii, попадання вологи, невелиш удари, низькi температури, а також тдвищення тиску. Простота
конструкци дозволяе використовувати св^тло^одн лампи, без будь-якого додаткового обладнання або приладав перетворення електричноi енерги, як це необидно в раз! застосування ламп денного свила.
6. Висновок
Проведений анал!з юнуючих на тепершнш момент електричних ламп показав, що найбшьш
функцiональними е свiтлодiоднi лампи. За ними, за словами експерпв, майбутне. Сукупшсть загальних технiчних та економiчних характеристик дае змогу говорити про те що, прорив свилодюдно! технологii в даний час, можливо, найбiльша подiя в технологи освилення за багато десятилиъ, отже е найперспек-тивнiшiм рiшенням у освиленш i3 застосуванням енергозберiгаючих технологiй.
Лиература
1. Електрична лампа [Електронний ресурс]. - Вшпедш. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/ wiki/ Електрич-на_лампа
2. Freeberg, E. The Age of Edison:Electric Light and the Invention of Modern America [Text] / E. Freeberg. - New York: The Penguin Press, 2013. - P. 187-214.
3. How Light Bulbs Work [Electronic resource]. - Available at: http://home.howstuffworks.com/light-bulb2.htm
4. Лампа розжарення [Електронний ресурс]. - Вiкiпедiя. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Лам-па_розжарення
5. Osram Airfield Lamps, Philips Airfield Lamps, Thorn Airfield Lamps [Electronic resource]. - Airfield Ground Lighting. -Available at: http://www.airfieldgroundlighting.com/airfieldlamps.html
6. Галогенова лампа [Електронний ресурс]. - Вiкiпедiя. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Галоген-ная_лампа
7. Люмшесцентна лампа [Електронний ресурс]. - Вiкiпедiя. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Люминес-центная_лампа
8. 1стор1я свилодюдних ламп [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.cre8tivez.org/ uncategorized/svitlodiodni-energozberigayuchi-lampi/
9. Корпуси для свгглодюдш мало! та велико! потужносп [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://eprints. kname.edu.ua/25946/5/%D0%A7%D0%90%D0%A1%D0%A2%D0%AC10-11.pdf
10. Шуберт, Ф. Светодиоды [Текст] / Ф. Шуберт; под ред. А. Э. Юновича. - М.: Физматлит, 2008. - C. 335-357.
11. Zukauskas, A. Introduction to solid-state ligthing [Text] / A. Zukauskas, M. S. Shur, R. Caska. - NY: John Willey & Sohn, 2002. - P. 14-16.
Рекомендовано до публжацп д-р техн. наук Гуць В. С.
Дата надходження рукопису 26.12.2016
Бабiч Оксана BiKTopiBHa, кандидат техшчних наук, доцент, кафедра технологи харчування та ресторанного бiзнесу, Нацюнальний ушверситет харчових технологий, вул. Володимирська, 68, м. Ки!в, Укра!на, 01601
Е-mail: [email protected]
Москаленко Biктopiя МиколаТвна, кафедра технологи харчування та ресторанного бiзнесу, Нацюнальний ушверситет харчових технологш, вул. Володимирська, 68, м. Ки!в, Укра!на, 01601 Е-mail [email protected]
