CC BY
23
УДК 338.242.4:339.972:665.612 doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.03.029
Роман Сергшович Юхимець,
канд. екон. наук, науковий ствробтник ДУ «1нститут економiки та прогнозування НАН Укра!ни» вул. Панаса Мирного, 26, м. Ки!в, Укра!на, 01011 E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0001 -6610-9453
ПЕРСПЕКТИВНА РОЛЬ ПРИРОДНОГО ГАЗУ В РАМКАХ «ЗЕЛЕНОГО ПЕРЕХОДУ» СС: АНАЛ1ТИЧНИЙ ОГЛЯД
Розглянуто загальноевропейсью та нащональш програмш документи, що визначають цш1 розвитку европейсько! економши й енергетики. Мета дослщження обумовлена змшою у европейськш полчищ бачення майбутшх перспектив природного газу при встановленш жорстких кл1матичних вимог та прагненням досягти вуглецево-нейтрального р1вня розвитку економжи. Оч1кування «золото! доби» природного газу викликане устхами «сланцево! революци» у США, над1ями на повторення американського устху видобутку сланцевого газу в шших частинах св1ту, збшьшенням транспортування природного газу газопроводами та LNG-танкерами, зниженням темшв розвитку атомно! енергетики та подальшим змен-шенням соб1вартост1 видобутку сланцевого газу.
Змша европейсько! енергетично! пол1тики в напрям1 посилення вимог до еколопчнос-ri, зменшення викид1в парникових газ1в (ПГ), посилення рол1 Свропи у протиди змшам кл1мату спричиняе невизначешсть щодо перспектив природного газу як енергоресурсу. Укра!на, обравши европейський вектор розвитку, защкавлена в рамках сво!х м1жнародних зобов'язань та евроштеграцшних прагнень вщповщати вимогам европейсько! пол1тики. Це зумовлюе потребу в адаптаци нащональних програм i стратегш розвитку до нових умов та виклиюв, що виникають у Свропейському Союзi. Аналiз основних програмних документiв GC щодо перспектив розвитку природного газу та шших синтетичних газiв уможливлюе перегляд нацiональних плашв розвитку щодо адаптаци внутрiшньо!' розвинуто! газово! ш-фраструктури до нових можливостей на ринку задля того, щоб Укра!на в подальшому була конкурентоспроможною на европейському ринку газу, а споживачi могли одержувати ене-ргоресурси належно! якостi за конкурентними цiнами.
Комплекс проблем, якi виникають у кра!нах-членах GC щодо забезпечення стимулiв для впровадження синтетичних, «зелених» газiв, ухвалення вiдповiдних регуляторних i ф> нансових механiзмiв, що дозволять залучати iнвестицi! в розвиток ново! шфраструктури або розробку нових технологш, потребуе вiд уряду Укра!ни визначення прюритеив еконо-мiчного розвитку, формування дорожньо! карти трансформацi! енергетично! системи вщ-повiдно до нових мiжнародних вимог, внутрiшнiх потреб та економiчно! спроможностi ре-алiзувати тi чи iншi технологiчнi трансформацi!. Органи центрально! влади спшьно з учас-никами енергетичного ринку мають сформувати загальнодержавне бачення щодо вектора розвитку енергетичного сектору Укра!ни та мiсця природного газу в енергозабезпеченш Укра!ни до 2050 року.
Ключовг слова: енергетичш ринки, ринок природного газу, синтетичний газ, «зеле-ний» газ, енергетичш стратеги, енергетичш трансформаций Свропейська зелена угода.
JEL: K32, L51, L95
Укра!на, як держава, що обрала евро- вимушена iмпортувати близько 1/3 потреб пейський штеграцшний вектор розвитку та у природному газi з Свропи, в економiчно-
© Р. С. Юхимець, 2020
му та поличному планi зацiкавлена не вщставати вiд ринкових трансформацiй, що вiдбуваються на европейських ринках, задля подальшо! штеграцп у единий енер-гетичний европейський простiр.
Потреба у скороченш викидiв парни-кових г^в (ПГ) та забезпеченнi европейських споживачiв доступною, стiйкою та безпечною енергiею зумовлюе значнi тран-сформацп у сферi енергетики GC. Наднащ-ональнi органи GC формують i встанов-люють юридичнi зобов'язання для кра1'н-членiв щодо досягнення визначених зага-льноевропейських цiлей у сферi протидп змiнам клiмату (UN, 2015), упровадження вiдновлюваних джерел енерги (ВДЕ), досягнення певного рiвня енергоефективностг Кра1'ни-члени GC на основi створеного Енергетичного Союзу ухвалили законодав-чу базу до 2030 року з визначеними ^ма-тичними цшями та вщповщними заходами для 1'х досягнення. Подiбнi вимоги зумов-люють значнi виклики для нащонально! пол^ики кра1'н-члешв GC у виборi найкра-щих шляхiв реашзацп заходiв щодо декар-бошзацп. Амбiтнi цiлi досягнення вуглеце-во-нейтрально! европейсько! економiки до 2050 р. ставлять тд питання майбутнi пер-спективи природного газу в енергозабезпе-ченнi GC.
Проблеми, пов'язаш зi змiною ^ма-ту, активно вивчаються рiзними мiжнарод-ними оргашзащями (IPCC, 2019; UN, 2019; UN, 2016; IPCC, 2006). Паризька угода ак-туалiзувала проблему пошуку ефективних шляхiв протиди змiнам ^мату й обумови-ла необхiднiсть для держав при розробщ сво1х програм економiчного розвитку вра-ховувати скорочення обсягу викцщв ПГ. У науковш сферi в останне десятилiття дана проблема породила велику кiлькiсть досл> джень, що стосуються рiзних аспекив протиди змiнам клiмату. Так, колективами ав-торiв (Fawcett, Gokul, Iyer et al., 2015; Rogelj, den Elzen, Höhne et al., 2016) вико-нано оцiнку впливу заявлених нацiонально визначених внескiв (НВВ) на зменшення сукупних викидiв ПГ та 1'х наслiдкiв для
досягнення цшей Паризько! угоди. Першi заявлеш НВВ не дозволяли досягти загаль-них цiлей Паризько! угоди, однак НВВ вщ кожно! кра!ни переглядаються кожнi 5 ро-юв, а тому важливо, щоб кра!ни у подаль-шому подавали сво! НВВ бшьш амбiтними. Це потребуе вщповщного аналiзу впливу оновлених НВВ на глобальш викиди ПГ до 2030 р. й ощнки ризикiв невизначеност (Benveniste, Boucher, Guivarch et al., 2018). Викиди ПГ нащональними економшами свiту е нерiвномiрними. На кра!ни «Групи 20» (G-20) припадае переважна бшьшкть викидiв ПГ, а отже, важливi дослiдження, що оцiнюють потенщал скорочення вики-дiв ПГ i зменшення впливу даних кра!н на зм^ клiмату (Elzen, Admiraal, Roelfsema et al., 2016; Vandyck, Keramidas, Saveyn et al., 2016). У реалiзацi! полiтики протидп змiнам ^мату важливе мiсце посiдають рiзноманiтнi секторальш полiтики та заходи, що сприяють скороченню обсягу вики-дiв ПГ. Оскшьки чверть глобального вико-ристання енерги припадае на виробництво матерiалiв, то заходи, що зумовлюють бшьш ефективне використання цих матерь алiв, надають можливiсть зменшити викиди ПГ. Скорочення викцщв ПГ за допомо-гою впровадження стратегiй енергоефек-тивного використання матерiалiв у сферi транспорту, будiвництва та енергетики потребуе окремо! оцiнки подальших перспектив в енергоменеджмент (Hertwich, Ali, Ciacci et al., 2019; Rebolledo-Leiva, Angulo-Meza, Iriarte et al., 2017). Енергетичний сектор е безпосередньо великим джерелом значних викидiв ПГ, тому загальне скорочення !х обсягу неможливо здiйснити без вщповщних наукових дослiджень щодо зменшення св^ових викидiв ПГ у нафтога-зовому секторi та оцiнки необхщних швес-тицiй у нафтогазовий сектор задля цього (Burnham, Han, Clark et al., 2012).
В^чизняш науковщ не залишаються осторонь проблем протидп змiнам клiмату та скорочення викцщв ПГ в Укра!нi. Зо-крема, в 1нститут економiки та прогнозу-вання НАН Укра!ни активно дослщжують
питання скорочення викидiв ПГ шляхом ре^зацп заходiв щодо енергоефективностi в рiзних секторах нацiонально! економiки, оцiнки необхщних iнвестицiй для !х реал> заци (Diachuk, Podolets, Balyk et al., 2019; Лiр, Биконя, 2017), впровадження ВДЕ (Chepeliev, Podolets, Diachuk, 2019; Три-польська, Подолець, Дячук та ш, 2018). Фахiвцi 1нституту загально! енергетики НАН Укра!ни виконали ощнку потенцiалу скорочення викидiв ПГ у нафтогазовому секторi Укра!ни (Лещенко, Сгер, 2020). Трансформацiю нацiонально! промислово-ст в умовах «зеленого переходу» з метою декарбошзаци економiки активно дослщ-жують в Iнститутi економiки промисловос-тi НАН Укра!ни (Заниздра, 2018).
Разом з тим процес «зеленого переходу» нащональних економiк залишаеться малодослщженим. Так, дискусiйним е питання про перспективи використання природного газу як еколопчно чистого джере-ла енергi! у майбутньому. У практичному плаш недостатньо вивчено проблематику впровадження ново! моделi ринку «зелених газiв», зокрема оцiнку наслiдкiв вщ вщпо-вiдних змiн на ринку для розвитку галузi, конкуренцi! та захищеност кiнцевого спо-живача.
Метою статт е аналiз програмних докуменпв та енергетично! полiтики СС в умовах процесу трансформаци енергетично! европейсько! системи, орiентовано! на декарбошзацш та протидiю змiнам клiма-ту, для виявлення перспектив розвитку газового сектору, який е одним iз значущих чинникiв розробки стратегi! майбутнього розвитку Укра!ни.
Прийняття довгострокових стратегш мае вирiшальне значення у сприянш здшс-ненню необхiдних економiчних перетво-рень i розширенню цiлей сталого розвитку, а також у досягненш довгостроково! мети, встановлено! Паризькою угодою, - утри-мання зростання середньо! свiтово! темпе-ратури на рiвнi значно нижче +2 °C вщ до-iндустрiального рiвня та спрямування зу-силь на обмеження зростання температури
до +1,5 °C вщ доiндустрiального рiвня. Са-ме для цього у СС був ухвалений Регламент щодо управлшня Енергетичного Союзу та ^матичних заходiв СС/2018/1999 (European Parliament, 2018), який визначае процедуру та вимоги до кра!н-члешв СС у пщготовщ вщповщних стратегiй та !х по-дальших оновлень кожнi 10 рокiв. Водно-час довгостроковi стратегi! мають вщповь дати iнтегрованим нацiональним планам енергетики та ^мату кра!н-членiв на перь од 2021-2030 рр.
Основнi вимоги до нащональних довгострокових стратегш i стратегш СС поля-гають у такому:
термш охоплення стратегi! мае бути з перспективою не менше 30 роюв;
у стратеги мають зазначатися як за-гальш обсяги скорочення викидiв та !х уловлення, так i за окремими секторами, включаючи електроенергетику, промисло-вiсть, транспорт, сектор централiзованого опалення та охолодження, сектор будiвель, сшьське господарство, сектор вiдходiв, зе-млекористування, лiсове господарство (LULUCF);
стратегiя мае вщображати очiкуваний прогрес у переходi до низьковуглецево! економiки, включаючи зниження штенсив-ностi викидiв ПГ, зменшення питомо! ваги оксиду вуглецю (СО2) у виробництвi ВВП, у тому чи^ планування та оцiнку довгострокових швестицш у вiдповiднi сектори економши та науковi дослiдження, розробки та шноваци;
у стратеги мають бути зазначеш оцi-нки оч^ваного соцiально-економiчного ефекту вiд заходiв декарбонiзацi!, включаючи, зокрема, аспекти, пов'язаш з макро-економiчним та сощальним розвитком, ри-зиками та перевагами для здоров'я, охоро-ною довкшля;
стратегi! мають бути взаемоузгоджеш з iншими нацiональними довгостроковими цшями, планами, заходами та iншими вщ-повiдними аспектами нацiонально! полiти-ки.
У 2018 р. у £С було сформовано ев-ропейське стратепчне довгострокове баче-ння щодо досягнення вуглецево-нейт-рально! економiки GC та вщповщного впливу економiки на ^мат до 2050 року (The European Council, 2018). Свропарла-мент схвалив цiль нульових викидiв ПГ у сво!й резолюцп (European Parliament, 2019) про зм^ клiмату в березш 2019 р. та резолюцп про Свропейську зелену угоду у Ычш 2020 р. (European Parliament, 2020). У груд-нi 2019 р. Свропейська рада пiдтримала мету (The European Council, 2019) зробити ^мат вуглецево-нейтральним до 2050 року вщповщно до Паризько! угоди. У берез-нi 2020 р. Свропейська комiсiя представила свою довгострокову стратегiю (European Commission, 2020a) та пропозицп до евро-пейського закону про ^мат, щоб забезпе-чити виконання СС сво1'х цiлей вiдповiдно до Рамково! конвенцп ООН про змiну кл> мату (РКЗК ООН). Поточна пол^ика СС узгоджуеться з попередньою метою скоро-чення викидiв ПГ в СС у частиш протидп змшам клiмату. Вiдмiннiсть полягае лише в амб^ност ново! мети - досягнення цш-ковито вуглецево-нейтрально! економiки, а не лише зменшення обсягу викидiв ПГ на 80-90% порiвняно з 1990 р.
У СС юнують державш документи, у яких надано набiр iнструментiв впливу на зменшення викцщв ПГ, у тому чи^ для газового сектору:
Дорожня карта клiматичних цшей 2030 (The European Council, 2014) - вста-новлюе мету скорочення викцщв ПГ що-найменше на 40% до 2030 р. порiвняно з рiвнем викидiв у 1990 р. i досягнення рiвня 32% ВДЕ в енергобалансi;
Схема торгiвлi викидами (European Union Emission Trading Scheme, EU ETS) (European Commission, 2005) - охоплюе викиди у виробництвi електроенергп, про-мисловостi, авiацiйному транспорт та пе-редбачае, що до 2030 р. викиди в даних секторах економжи мають бути скорочеш на 43% порiвняно з рiвнем 2005 р.;
Нацiональнi цш щодо скорочення за секторами, яю перебувають поза схемою
торгiвлi викидами (транспорт, будiвництво, сiльське господарство). Краши-члени GC мають рiзнi цiлi в рамках сво1'х нащональ-них плашв;
програма щодо популяризацiï низь-ковуглецевих технологiй - у GC шнуе Фонд iнновацiй (European Commission, 2019a), дяльшсть якого зосереджена на до-слiдженнях iнновацiйних низьковуглеце-вих технологи в енергоемних секторах економiки, уловлюванш та зберiганнi вуг-лецю, повторного використання вуглецю для генерацп енергiï або тепла;
переглянута Директива з ВДЕ, яка набула чинност у грудш 2018 р., встанов-люе юридичну вiдповiдальнiсть щодо зо-бов'язання до 2030 р. досягти 32% ВДЕ в енергетичному баланс краïн-членiв GC, а також передбачае використання «зелених» газiв (бiогаз, енергетичш ресурси, отриманi з електрохiмiчних процеав або так званi синтетичнi гази). Краши-члени £С повиннi оцiнити потребу та потенщал у розширеннi газовоï iнфраструктури з урахуванням зро-стання ступеня використання бiогазу або синтетичних газiв. Використання мехашз-му «гарания походження енергiï» дозволить споживачам бути прошформованими про вiдсоток 1'хнього енергозабезпечення, який припадае на ВДЕ;
документи щодо адаптацп ринку еле-ктроенергiï для врахування зростаючо1' ролi ВДЕ.
У Зеленiй угодi £С надано детальну iнформацiю про те, як можна досягти вуг-лецево-нейтральних цiлей i зменшити викиди ПГ. Разом з тим цей документ бшь-шою мiрою являе собою заяву про намiри, а не всебiчну европейську стратегiю. Свропейська Комiсiя мае представити швести-цiйний план «Стала Свропа» з метою за-безпечення додаткових фшансових потреб для декарбонiзацiï, якi ощнюються в 260 млрд евро на рш (близько 1,5% ВВП СС), i в 2021 р. ухвалити план дш щодо протидiï забрудненню повiтря, води та грунту для захисту громадян СС й екосистеми (рис. 1).
Перегляд регламент1в (мережевих кодексгв)
Перегляд проект1в сильного iнтересу (PCIs)
/ \
Зменшення обсягу вики-д1в ПГ i де-карбошзащя економши
Поступове усунен-ня вугшля та шших вуглецевомютких вид1в палива
Нова промислова стратепя СС
Виробництво енергп мае бшьше акцентуватися на ВДЕ
Декарбошзащя \ газового сектору та шдтримка розвитку I газопод1бного палива J
Щдтримка комерцшного застосування шновацшних технологш (чистий во-день, накопичення енерги, технологш захоплення та збериання СО2 )
Реконструкц1я буд1вель i помешкань \ для зменшення обсягу викид1в ПГ у
Упровадження сталих альтернатив- \ них вид1в палива для транспорту J
Розвиток водневих мереж
Рисунок 1 - Оч1куван1 зм1ни в газовому сектор1 внасл1док реалпацп положень ЗеленоУ угоди (The European Green Deal)
Джерело: складено за Свропейською зеленою угодою (European Parliament, 2020).
Декарбошзащя газового сектору ре-^зуеться в европейськш регуляторнiй по-лiтицi з використанням двох основних iн-струментiв. 1снуюче законодавство СС у сферi декарбошзаци включае систему тор-гiвлi викидами, що встановлюе цiну на СО2 для промисловостi, виробникiв електро-енергп та палива, та нацiональнi цш для iнших секторiв. Директива щодо ВДЕ за-безпечуе пiдтримку та встановлюе цш для СС у використанш бiометану, водню, рiз-номаштних синтетичних газiв i рiдин, що можуть вироблятися в тому чи^ з природного газу.
1снуе два протилежних сценарi! розвитку попиту на природний газ у найбшьш розвинутих регiонах СС - еволюцшний та революцiйний. Еволюцiйний сценарш зде-бiльшого орiентований на досягнення максимально! економiчно! вигоди, а револю-цiйний передбачае посилення ^матичного регулювання, просування ВДЕ та зниження обсяпв споживання традицiйних видiв вуг-
леводнiв. СС у сво!х енергетичних страте-гiях i прогнозах очжуе скорочення споживання природного газу до 2050 року за всь ма сценарiями розвитку. У бшьшоси ви-падкiв ключовим споживачем природного газу залишатиметься енергетичний сектор. Водночас у разi реалiзацi! активно! пол^и-ки декарбонiзацi! европейсько! економжи значна частина споживання природного газу буде пов'язана фактично з неенерге-тичними потребами (виробництво оргашч-но! хiмi! тощо). Згiдно з прогнозами до 2050 р. виробництво природного газу у кра!нах СС значно скоротиться та порiвня-но з 2015 р. зменшиться на 70-85%. Зменшення попиту на природний газ обумов-люе також зниження iмпортно! залежноси вщ зовшшшх джерел постачання внаслщок зменшення iмпорту природного газу до кра!н СС.
Реалiзацiя полiтики декарбонiзацi! надае значш перспективи для збiльшення ступеня використання бюгазу. Бiогаз е пов-
шстю взаемозамшним iз природним газом за сво!ми властивостями, а його спалюван-ня вважаеться безвуглецевим. Вiдповiдно до европейських прогнозiв, представлених у документ «Поглиблений аналiз на тд-тримку COM (2018) 773: Чиста планета для вах - Свропейське стратепчне довгостро-кове бачення процв^аючо!, сучасно!, кон-курентоспроможно! та клiматично нейтрально! економши» (European Commission, 2018), оч^еться, що споживання бiогазу збшьшиться з 16 млн т нафтового е^ва-ленту (н.е.) у 2015 р. до 30 млн т н.е. у 2030 р. та залежно вщ подальших заходiв, якi можуть реалiзовуватися у кра1'нах СС, може зрости до 45-79 млн т н.е. у 2050 р. i в основному використовуватиметься в ене-ргетичному та промисловому секторах. Подiбнi прогнози узгоджуються з шшими незалежними дослiдженнями, у яких також вщзначено значний потенцiал зростання частки споживання бюгазу в енергетично-му балансi кра1'н СС. Так, дослщження Green Gas Grids Project (Guidehouse, 2020) продемонструвало, що до 2030 р. вироб-ництво бiогазу може досягти 48-50 млрд м3, або приблизно 45 млн т н.е. (включаю-чи рiзнi види бiогазу та синтезований газ) з техшчного потенщалу в 151 млрд м3 (бли-зько 135 млн т н.е.). Це бшьш нiж утричi бшьше поточного рiвня. Очiкуеться, що у 2050 р. споживання бюгазу може досягти 98 млрд м3 (близько 88 млн т н.е.), або 2025% вщ поточного рiвня споживання природного газу.
Аналiз прогнозних сценарив споживання природного газу у СС свщчить, що за Базовим1 сценарiем у 2030 р. загальне споживання всiх типiв газу становитиме 320 млн т н.е. - це е незначним зниженням порiвняно з 2015 р. (370 млн т н.е.). За умов реалiзацil сценарпв, що передбачають активне впровадження пол^ики декарбош-зацп, загальне споживання коливатиметься
1 Базовий прогноз СС ввдображае поточну траекторш полггики декарбошзацп у СС, зде-
бшьшого засновану на узгоджених ршеннях СС
м1ж крашами-членами або полггищ, запропоно-ванш Свропейською Комю1ею.
мiж 150 та 300 млн т н.е. У сценарiях, що дозволяють досягти вищих рiвнiв скоро-чення викидiв ПГ, споживання природного газу визначено в межах даного дiапазону, оскшьки забезпечуються умови для помiр-ного замiщення природного газу синтезо-ваним i бiогазом з урахуванням реашзацл полiтики енергоефективностi. Зростання ступеня замiщення природного газу синте-тичним та бiогазом у реашзацл полiтики декарбошзацл вiдiграватиме ключову роль для найбшьш ефективного використання наявно! iнфраструктури природного газу
ее.
У формуванш низьковуглецево! еко-номiки еС важлива роль вiдводиться вико-ристанню водню у майбутнiй енергетичнiй система Незважаючи на те що протягом останнього десятил^тя жодних великих технолопчних проривiв у використаннi водневих технологш не вiдбулося, а реал> зовувалися лише окремi пiлотнi проекти iз застосуванням водню, у европейськiй енер-гетичнiй полiтицi в майбутньому водню вщводиться важливе мiсце. У европейських сценарiях роль водню варшеться вiд нiшевого додатку для автомобшьного транспорту до широкомасштабного викорис-тання у промисловостi. Водень розгляда-ють як перспективний напрям збер^ання електроенергл, що дозволятиме викорис-товувати електроенергiю вiд об'ектiв гене-рацл зi змiнним графiком виробництва. Водень можна використовувати у промис-ловоси, на транспортi - для великих ван-тажних автомобiлiв, як не мають можли-востi електрифшацл та призначенi для великих вщстаней, меншою мiрою - для опа-лення (разом iз природним газом). Вироб-ництво водню чи синтетичних газiв потре-буе в майбутньому формування техноло-гiчного та сировинного забезпечення, мо-дершзацл газово! iнфраструктури вщповщ-но до попиту. Деякi регiони еС можуть бути ефективними для виробництва водню або синтетичного газу завдяки близькому розташуванню до велико1 кiлькостi об'ек-ив генерацл ВДЕ, атомних електростанцiй або великих промислових споживачiв.
Водночас на повномасштабне використан-ня водневих технологш в енергетицi оч> кують не ранiше 2050 р., коли ввдповвдш технологи зможуть стати комерцшно до-ступними для кiнцевих споживачiв i бiльш конкурентними.
У дослщженш Trinomics (Trinomics, 2018), де проан^зовано роль европейсько1' газово1' iнфраструктури у полчищ декарбо-шзацп до 2050 р. прогнозуеться, що попит на газоподiбне паливо зменшиться порiв-няно i3 сьогоднiшнiм у разi сильное' елект-рифшаци, але стабiлiзуеться або навт спостерiгатиметься невелике зростання у разi значного використання газiв, яю не мiстять вуглець та водень1.
У майбутньому перспективним на-прямом в енергетицi е також використання рщких енергетичних видiв палива, якi е складними синтетичними вуглеводнями, що синтезують iз водню за прикладом синтетичного газу, використовуючи СО2 з нейтральних джерел вуглецю. Використання таких видiв палива е перспективним у транспортному сектор^ який особливо важко декарбошзувати.
Аналiз положень Зелено1' угоди £С та iнших нормативно-правових докуменив, що визначають европейську полiтику з пи-тань протиди змiнам ^мату та декарбош-зацп, свiдчить про розумшня потреби в адаптацп кнуючох' регуляторно1' бази до нових умов. Можливими iнструментами тако1' адаптаци можуть стати «перспективна модель конкурентного ринку низькову-глецевого газоподiбного палива» (European Commission, 2020b), перегляд регламент, що регулюють сферу газотранспортно1' ш-фраструктури (так званi мережевi кодекси) та проекпв спiльного iнтересу. Даш ш-струменти свого часу ввдграли ключову роль у становленнi та розвитку сучасного лiбералiзованого ринку природного газу. Свропейська Комiсiя також створила ме-
1 У дослвдженш виокремлено три аспекти: електрифжацш транспорту та опалення; декарбо-шзац1я газу через бюметан та синтетичш гази; декарбошзащя газу через «зелений» водень.
режу водневох' енергетики, яка е неофщш-ною групою експертiв мiнiстерств краш-членiв GC, що мае на мет розробку меха-нiзмiв сприяння розвитку водневих техно-логiй та водневох' iнфраструктури.
Однак використання похщних синте-тичних газiв або водню, вироблених iз природного газу, залишае невирiшеною проблему, пов'язану з наявною методоло-гiею оцiнки екологiчних викидiв, змен-шення викидiв метану та несумюшстю таких типiв газоподiбного палива до заявле-них еколопчних цiлей. Тим не менш Свропейська Комiсiя визнае, що газоподiбне паливо з низьким вмiстом вуглецю ввдгра-ватиме значну роль у майбутньому, i це обумовлюе велию можливостi як для транс-формаци поточно1' газовое' iнфраструктури, так i для використання природного газу як вихвдно1" сировини для синтетичних газiв.
Стратегiя СС щодо штеграци енергетичних систем (European Commission, 2020d) мае на метi досягнення галузево1' штеграци рiзних видiв енергоносив один з одним та з кшцевим сектором споживання. Це дозволить оптимiзувати енергетичну систему загалом, а не тдвищити ефектив-нiсть, незалежно декарбонiзувавши лише якийсь окремий сектор. Нова стратепя пе-редбачае використання юнуючих та нових технологiй, процеав i бiзнес-моделей, таких як шформацшш технологи, цифровiза-цiя, «розумш» мережi та системи облiку тощо.
У звт «Потенцiал мiжсекторних вза-емозв'язюв та декарбонiзацiя: оцiнка регу-ляторних бар'ерiв у взаемозв'язку газового та електроенергетичного секторiв в СС» (European Commission, 2019b) визначено 5 перешкод для взаемозв'язку газового й енергетичного секторiв, яю породжують ризики для поеднання ВДЕ та низьковуг-лецевих газоподiбних типiв палива (рис. 2).
У звт Свропейського агентства зi сшвроб^ництва регуляторiв енергетики (ACER) (ACER, 2019) зазначено, що пла-нування iнфраструктури, нормативно-пра-вово1' бази та пол^ики щодо природного
Перешкоди
Незршсть вщповвдних технологiй
Невщповщ-шсть техно-логiй i галузе-вих норм
Невизначешсть стан-дартiв якосп газу, що створюють проблеми для доступу до нових титв газоподiбного палива
"Tv
Неузгодже-нiсть плану-вання ново!
газово!' iнфраструк-тури
Вiдсутнiсть узгоджено! транскордонно!' швес-
тицшно!' полiтики щодо виведення з експ-луатаци застарiлих га-зотранспортних мереж
\
PiuieHHR та рекомендаци
V
\
\
Реалiзацiя цiлей ктматично! по-лiтики / сприян-ня розвитку ВДЕ та тдтримка iнновацiй
Набiр регулятор-них механiзмiв для вирiшення проблем, пов'я-заних iз ввдшко-дуванням витрат
Формування ць льового ринку та узгодження пи-тань щодо оплати за рiзноманiтнi послуги
Ухвалення чггких регла-ментiв доступу до шфра-структури
Узгоджене пла-нування iнфра-структури та виведення з експлуатацп
Рисунок 2 - Пропознцп та рекомендащ1 щодо подолання iснуючих перешкод подаль-шiй штеграци газового та електроенергетичного секторiв
Джерело: складено за звгтом Свропейсько!' Комюи «Потентал мгжсекторних взаемозв'язшв та декарбо-нiзацiя: оцiнка регуляторних бар'eрiв у взаемозв'язку газового та електроенергетичного секторiв в £С» (European Commission, 2019b).
газу необхщно оновити задля сприяння де-карбошзаци, забезпечення надшного по-стачання та зростання конкурентоспро-можносп. Основ! висновки ACER поляга-ють у такому:
необхщно оцшити еколопчш переваги низьковуглецевого газопод1бного пали-ва та в подальшому його штегрувати в ю-нуюч1 енергетичш ринки;
у законодавств! GC мае бути ч1тко визначено, що можна вважати низьковуг-лецевим газопод1бним паливом;
зм1шування низьковуглецевих титв газопод1бного палива мае бути полегше-ним, а законодавство - сприяти появ1 нових титв низьковуглецевого газопод1бного палива i технологи його виробництва;
необхщно сформувати нову модель регулювання на основ! мошторингу й ана-л1зу ACER. Показники мошторингу мають не фшсуватися в законодавств!, а прозоро встановлюватися регуляторами;
забезпечити р1вш умови та економ1ч-но обгрунтоваш мережев! витрати на пе-ретворення, транспортування, збер1гання енерги з урахуванням дотримання норм безпеки постачання й еколопчних переваг;
сприяти формуванню ново! шфра-структури з дотриманням принцитв доб-росовюно! конкуренци та не допускати зловживання монопольним становищем;
мапстральш та розподшьч! операто-ри не можуть допускатися до конкурентно! д1яльност1, окр1м як при дотриманш жорст-ких правил, що регулюють д!яльшсть при-родних монополш;
окремого визначення потребуе пи-тання доступу трет1х сторш до водневих мереж;
необхщно сформувати окрему орга-шзацшну структуру, що вщповщатиме за планування ново! шфраструктури на р!вш GC, оскшьки ¿снуючих оператор1в мереж не можна вважати нейтральними i вони стикатимуться з проблемами децентрал1зо-
ваних ршень у рамках сво1'х нацюнальних економщ
HOBi швестици в активи природного газу мають бути nepeBipem на вщповвд-шсть новим цшям щодо декарбошзаци.
Зумовлений дeкарбонiзацieю перехщ вiд природного газу до низьковуглецевого газоподiбного палива матиме фiнансовi наслщки для домогосподарств, тому в ощ-нцi нeобхiдних iнвeстицiй слiд ураховувати витрати на замiну газотранспортних при-ладiв i приладiв облiку. Декарбошзащя газового сектору мае базуватися на ефектив-них eкономiчних принципах, а збшьшення конкуренци в газовому сeкторi - сприяти
пiдвищeнню рiвня якостi обслуговування та подоланню енергетично! бiдностi.
У Дорожнiй картi розвитку газових мереж Свропейсько! мeрeжi опeраторiв газотранспортних систем (ENTSOG) до 2050 р. (ENTSOG, 2019) надано рекомен-даци щодо ефективного поеднання ринкiв газоподiбних типiв палива з дотриманням принцитв безпеки постачання газу за умов декарбошзаци сектору. Так, у ENTSOG вважають, що рiзнi бiзнeс-модeлi та ринки газоподiбного палива можуть спiвiснувати, взаемодiяти та доповнювати один одного на певних тeриторiях (рис. 3).
Р1вень розвитку енергетично! шфраструктури
Ор1ентащя на мюцевий вироб-ничий потенщал В ДЕ (6io-метан або «зелений» во день)
Наявний локальний попит i доступшсть технологш для споживач1в
Можлив1 нацюнальш субсиди для виробництва низько-вуглецевих титв газопо-д1бного палива
Доступшсть до вщновлю-ваних або низьковуглецевих джерел 1мпорту газу
Нацюнальш плани щодо декарбошзаци
Потенщал до зберпання i техн1чш можливосп для р1зномаштних титв низьковуглецевого ппо под io но го палива або водню
Доступшсть до наземних та морських сховищ СО2
Наявшсть i доступшсть до технологш захоплення та зберпання СО2
Можливють виробництва водню з природного газу або шших джерел
Рисунок 3 - Чинники, як1 зумовлюють виб1р найбшьш ефективних технолог1й форму-вання ново!" модел1 газового ринку
Джерело: складено за Дорожньою картою розвитку газових мереж Свропейсько! мереж1 оператор1в газотранспортних систем (ENTSOG, 2019).
У 1980-х роках мотивами початку реформування регулювання ринку природного газу виступали формування та забез-печення конкурентного середовища, недо-пущення зловживання монопольним становищем на ринку. Незважаючи на те що кра'нами £С протягом багатьох роюв було лiбeралiзовано нацiональнi газовi ринки, значною мiрою сформовано единий штег-
рований газовий ринок, умов для декарбо-шзаци газового сектору досi не кнуе. На-разi GC змшюе та адаптуе свою енергетич-ну полiтику до нових умов i цiлeй европей-ського розвитку задля того, щоб регулю-вання могло забезпечувати дeкарбонiзацiю газового сектору, а зменшення викцщв ПГ узгоджувалося зi стратeгiею штеграци на-явно1' газово! iнфраструктури та виробниц-
твoм ВДВ. £вpoпейськa Koмiсiя, ENTSOG тa ACER визнaють неoбxiднiсть aдaптaцiï pегyлювaння pинкy гaзy дo нoвиx yмoв тa цiлей poзвиткy GC, oднaк пpoпoзицiï щoдo змiн y pегyлятopнiй пoлiтицi, фopмyвaннi нoвoгo iнститyцiйнoгo зaбезпечення дoсi пеpебyвaють нa piвнi oбгoвopень чеpез piз-нi бaчення шляxy poзвиткy гaзoвoгo секто-
py.
Haпpиклaд, y сценapiяx poзвиткy ra-зoвoгo сектopy Gвpoпейськoï Koмiсiï ви-ключaeться викopистaння вoдню, щo фop-мyeться з пpиpoднoгo гaзy, пiсля 2030 p. тa зaпpoпoнoвaнo opieнтyвaтися та викopис-тaння aльтеpнaтивниx вapiaнтiв синтезу-вaння вoдню з вiднoвлювaниx джеpел, якi нapaзi не мoжyть 6ути кoмеpцiйнo дoстyп-ними. Paзoм з тим ACER тa ENTSOG таго-лoшyють нa неoбxiднoстi дoтpимaння теx-нoлoгiчнoгo нейтpaльнoгo пiдxoдy з нaдaн-ням piвниx мoжливoстей yсiм титам низь-кoвyглецевoгo гaзoпoдiбнoгo пaливa. У ACER вбaчaють знaчнi pизики в paзi госи-лення poлi тpaнспopтниx oпеpaтopiв y ви-poбництвi вoдню, тoдi як ENTSOG пщ-тpимyють мoжливiсть тpaнспopтниx oropa-тopiв тaкoж виpoбляти вoдень, ypaxoвyючи piзнi пеpевaги тa недoлiки iнтегpoвaниx мoделей виpoбництвa вoдню i вiдoкpемле-нoгo виpoбництвa. Poзpoбкa yзгoдженoï тa ефективнoï pегyлятopнoï системи пoтpебy-вaтиме в мaйбyтньoмy склaдниx кoмпpoмi-сiв мiж пoтpебaми тa oчiкyвaннями ^arn-членiв, шституив GC й екoнoмiчниx секто-piв y дoсягненнi цiлей декapбoнiзaцiï тa збiльшення eвpoпейськoï кoнкypентoспpo-мoжнoстi.
Вжновки. Aнaлiз eвpoпейськoï енеp-гетичнoï гол^ики декapбoнiзaцiï свiдчить npo невизнaченiсть poлi гaзy в дoвгoстpo-кoвiй пеpспективi, якa e знaчним викликoм для плaнyвaння енеpгетичнoгo пеpеxoдy, зoкpемa мaйбyтньoгo гaзoвoï iнфpaстpyк-тypи. У бaгaтьox pегioнax GC пpиpoдний гaз, зaмiнюючи iншi види пaливa з вищим piвнем вуглецю, дoсi мoже зaбезпечити швидку декapбoнiзaцiю. Це дoзвoлить GC дo 2030 p. пеpевищити мету щoдo œopo-чення oбсягy викидiв ПГ щoнaйменше нa
40%. У дoвгoстpoкoвiй пеpспективi викиди ПГ, с^ичинет викopистaнням пpиpoднoгo гaзy в кoлишнix мaсштaбax, e все бiльше несумшними з клiмaтичними цiлями. Дo-сягнення aмбiтниx цiлей GC щoдo вуглеце-вo-нейтpaльнoï екoнoмiки дo 2050 p. o6-yмoвлюe пoтpебy в кapдинaльнiй тpaнс-фopмaцiï eвpoпейськoï енеpгетичнoï системи. Зaбезпечення вищoгo piвня екoлoгiч-нoстi тa стaлoстi пoтpебye пoдaльшoï штег-paцiï мiж гaзoвим й електpoенеpгетичним pинкaми тa iншими сектopaми екoнoмiки. Зaлежнo вiд сектopiв е^^м^и пpиpoдний гaз мoже бути зaмiщений iншими вуглеце-вo-нейтpaльними фopмaми гaзy aбo вoд-нем, який мoже зaмiнити в деякиx сфеpax тpaдицiйне викopистaння гaзy.
GC yxвaлив зaкoнoдaвчy бaзy щoдo «зеле^го пеpеxoдy» е^^мши дo piвня вyглецевo-нейтpaльнoï з визтаченими кл> мaтичними цiлями тa вщговщними для ïx дoсягнення зaxoдaми. №ве нopмaтивнo-пpaвoве зaбезпечення визнaчae aктyaльний пopядoк денний для кpaïн-членiв GC щoдo iнвестицiй y фopмyвaння нoвoï iнфpaстpyк-тypи з екoлoгiчнo чистое' енеpгiï, ствopення нoвиx poбoчиx мшць, збiльшення тонку-pентoспpoмoжнoстi екoнoмiки. 3a циx yмoв Gвpoпейськa зеленa yгoдa e дopoжньoю кapтoю, якa normara пеpетвopити клiмa-тичнi й екoлoгiчнi виклики нa мoжливoстi y всix сфеpax екoнoмiки тa пoлiтки. Одтак iснyюче iнститyцiйне сеpедoвище GC не здaтне зaбезпечити декapбoнiзaцiю гaзoвo-ro сектopy дo 2050 p. У Gвpoпейськiй зеле-нiй yгoдi таведето лише пеpелiк дoкyмен-тiв, яю в пoдaльшoмy визнaчaтимyть yмoви тa зaсoби тpaнсфopмaцiï eвpoпейськoï енеp-гетичнoï системи.
Дoсягнення вyглецевo-нейтpaльнoгo piвня е^шм^^ зoкpемa декapбoнiзaцiя гaзoвoгo сектopy, пoтpебye фopмyвaння вiдпoвiднoï pегyлятopнoï пoлiтики, яга б зaбезпечилa пеpеxiд дo низькoвyглецевoгo гaзoпoдiбнoгo пaливa; ствopення yмoв сти-мyлювaння пoпитy тa пpoпoзицiï та низь-кoвyглецеве гaзoпoдiбне пaливo; ^mpani-зoвaнoï кoopдинaцiï знaчниx iнвестицiй y виpoбництвo; здiйснення вiдпoвiдниx iн-
^pacTpyKiypHHx 3MiH. GC Mae 3a6e3neHHTH piBHi yMOBH Mi® eneKTpoeHepriero, ra30M, noganbmy irnerpa^ro Mi® цнмн puHKaMH, a TaKo® cnpuaTH n0CTyn0B0My nepexogy go BogHro, 6ioMeTaHy, cuHTeTHHHoro ra3y.
y 3B'a3Ky 3 noganbmoro TpaHc^opMa-mero eBponeficbKHx eHepreTHHHHx pHHKiB 3rigHo i3 3ageK^apoBaHHMH mnaMH nepeg yKpai'Horo nocTaroTb cepfio3Hi bhkhhkh. B yKpaiHi HenoBHoro Miporo npuHHaTo Bci ho-pMH TpeTboro Ta HeTBepToro eHepreTHHHHx naKeTiB, a GBponeHcbKa 3eneHa yroga po3no-HHHae hobhh eTan TpaHc^opMa^i eHepreTHH-hoi CHCTeMH 3 6inbm ®opctkhmh Ta cKnag-hhmh BHMoraMH. yxBaneHHa ,flpyroro Ha^o-Ha^bHo-BH3HaneHoro BHecKy yKpaiHH (go 2030 p.) BignoBigHo go napu3bKoi KniMaTHH-hoi yrogu Ta gpyroro HamoHanbHoro nnaHy gin 3 eHeproe^eKTHBHocTi Ha nepiog go 2030 p. Hapa®aeTbca Ha 3HaHHi nepemKogu gna y3rog®eHHa Mi®HapogHHx 3o6oB'a3aHb Ta piBHa eKoHoMiHHoro po3BHTKy yKpaiHH. B yKpaiHi BigcyTHa aK eKoHoMiHHa CTpaTeria po3BHTKy, TaK i goBrocTpoKoBa CTpaTeria po3-BHTKy eHepreTHKH go 2050 p., ^o nume no-cunroe HeBH3HaneHicTb i HenporHo3oBaHicTb. Heo6xigHa He nume TpaHc^opMa^a eHepre-thhhoi CHCTeMH, ane i nepe6ygoBa iH^pa-CTpyKTypHoro 3a6e3neneHHa, BenHKi iHBec-th^I y npoMHcnoBicTb h eHepreTHKy, 3MiHH phhkobhx nigxogiB Ha pi3HHx cerMeHTax eHepreTHHHHx puHKiB. OKpeMoro aHani3y noTpe6yroTb nHTaHHa MexaHi3MiB perynro-BaHHa npu nepexogi go HH3bKoByrne^Boi eKoHoMiKH, aKi 6 3a6e3neHHnu KoHKypeHTHi yMoBH Mi® ra3onogi6HHM nanuBoM i3 HH3b-khm BMicTOM вyгneцro, Mi® ra3oBHMH Ta ene-ktphhhhmh Mepe®aMH. Cnig TaKo® o^hhth o6car iHBecTH^H y ^opMyBaHHa hobhx g®e-pen reHepauji ra3onogi6Horo nanuBa 3 HH3b-khm BMicToM вyгneцro Ta BapTicTb TpaHc^op-Mamfi b eHepreTHHHoMy Ta mmux ceKTopax eKoHoMiKH b Me®ax «3eneHoro nepexogy».
^rrepaTypa
3aHH3gpa MM. (2018). KoH^myanbHbie nono®eHHa "3eneHofi CMapT" npoMum-neHHocTH. EKOHOMiKa npoMUcnoeocmi.
№ 1 (80). C. 61-85. doi: http://doi.org/10. 15407/10.15407/econindustry2018.01.061 .He^eHKo I.H., Grep ^.0. (2020). 3aranbHa oцiнкa noTeH^any cKopoHeHHa BHKHgiB napHHKoBHx ra3iB y Ha$TOra3oBifi rany3i yKpaiHH Ha nepiog go 2040 poKy. npo6-neMU 3asanbHoi eHepsemuKU. № 1 (60), C. 55-65. doi: http://doi.org/10.15407/pge 2020.01.055 .ip. B.E., EuKoHa O.C. (2017). iHcTHTy^HHe 3a6e3neHeHHa eBpoiHTerpa^i yKpaiHH y c^epi eHepreTHKH Ta eHeproe^eKTHBHoc-Ti. EKOHOMiKa ma npaeo. № 1 (46). C. 92104.
TpunonbcbKa r.C., Пogoneцb P.3., ^,HHyK O.A., HeneneB M.r. (2018). Eiora3oBi npoeKTH b yKpaiHi: nepcneKTHBH, HacnigKH Ta perynaTopHa noniTHKa. EKOHOMiKa i np0SH03yeaHHM. № 2. C. 111-134. doi: https://doi.org/10.15407/eip2018.02.111 ACER (2019). The Bridge Beyond 2025 Conclusions Paper. URL: https://www.acer. europa.eu/Official_documents/Acts_of_ the_Agency/SD_The%20Bridge%20beyo nd%202025/The%20Bridge%20Beyond% 2020 25_Conclusion%20Paper.pdf (gaTa 3BepHeHHa: 07.07.2020). Benveniste H., Boucher O.,Guivarch C., Treut H., Criqui P. (2018). Impacts of nationally determined contributions on 2030 global greenhouse gas emissions: uncertainty analysis and distribution of emissions. Environmental Research Letters. Vol. 13. P. 1-10. doi: http://doi.org/10.1088/1748-9326/aaa0b9 Burnham A., Han J., Clark C., Wang M., Dunn J., Palou-Rivera I. (2012). Life-Cycle Greenhouse Gas Emissions of Shale Gas, Natural Gas, Coal, and Petroleum. Environ. Sci. Technol. Vol. 46. P. 619-627 doi: http://doi.org/10.1021/es201942m Chepeliev M., Podolets R., Diachuk O. (2019). Economic and Environmental Assessment of Ukraine's Transition to Renewable Energy by 2050: Linking Top-down and Bottom-up. Presented at the 22nd Annual Conference on Global Economic Analysis, Warsaw, Poland. URL: https://www.gtap. agecon.purdue.edu/resources/res_display.
asp?RecordID=5727 (gaTa 3BepHeHHa: 07.07.2020).
Diachuk O., Podolets R, Balyk O., Yukhymets R, Pekkoiev V., Simonsen, Bosack M. (2019). Long-term Energy Modelling and Forecasting in Ukraine: Scenarios for the Action Plan of Energy Strategy of Ukraine until 2035. DTYLibrart. URL: https://bac kend.orbit.dtu.dk/ws/portalfiles/portal/190 787097/long_term_energy_modelling_and_ forecasting_in_ukraine_english.pdf (gaTa 3BepHeHHa: 07.07.2020).
Elzen M., Admiraal A., Roelfsema M., Soest H., Hof A., Forsell N. (2016). Contribution of the G20 economies to the global impact of the Paris agreement climate proposals. Climatic Change. Vol. 137. P. 655665. doi:10.1007/s10584-016-1700-7
The European Network of Transmission System Operators for Gas (2019). 2050 Roadmap for Gas Grids. Executive Summary. URL: https://entsog.eu/sites/default/ files/2019- 12/ENTSOG%20Roadmap%20 2050%20for%20Gas%20Grids_Executive %20Summary.pdf (gaTa 3BepHeHHa: 10.07.2020).
European Commission (2005). EU Emissions Trading System (EU ETS). Official Journal of the European Union. URL: https://ec.euro pa.eu/clima/policies/ets_en (gaTa 3BepHeHHa: 07.07.2020).
European Commission (2018). In-depth analysis in support on the COM(2018) 773: A Clean Planet for all - A European strategic long-term vision for a prosperous, modern, competitive and climate neutral economy. Official Journal of the European Union. URL: https://ec.europa.eu/knowledge4po licy/publication/depth-analysis-support-com2018-773 -clean-planet-all-european-strategic-long-term-vision_en (gaTa 3Bep-HeHHa: 01.07.2020).
European Commission (2019a). Innovation Fund. Official Journal of the European Union. URL: https://ec.europa.eu/clima/ policies/innovation-fund_en (gaTa 3Bep-HeHHa: 07.07.2020).
European Commission (2019b). Potentials of sector coupling for decarbonisation: As-
sessing regulatory barriers in linking the gas and electricity sectors in the EU. Official Journal of the European Union. URL: https://ec.europa.eu/energy/studies/ potentials-sector-coupling-decarbonisation-assessing-regulatory-barriers_en (gaTa 3Bep-HeHHa: 07.07.2020).
European Commission (2020a). Long-term low greenhouse gas emission development strategy of the EU and its Member States. Official Journal of the European Union. URL: https://unfccc.int/documents/210328 (gaTa 3BepHeHHa: 27.06.2020).
European Commission (2020b). New studies on upgrading the gas market in the context of the European Green Deal. Official Journal of the European Union. URL: https://ec.europa.eu/info/news/new-studies-upgrading-gas-market-context-european-green-deal-2020-jun-05_en (gaTa 3Bep-HeHH* 07.07.2020).
European Commission (2020d). EU strategy on energy system integration. Official Journal of the European Union. URL: https://ec.europa.eu/energy/topics/energy-sys tem-integration/eu-strategy-energy-system-integration_en (gaTa 3BepHeHHa: 30.06. 2020).
European Parliament (2018). Regulation on the governance of the energy union and climate action (EU/2018/1999). URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ TXT/?uri=uriserv:OJ.L_.2018.328.01.000 1.01.ENG &toc=OJ:L:2018:328:FULL (gaTa 3BepHeHHa: 10.07.2020).
European Parliament (2019). European Parliament resolution of 14 March 2019 on climate change - a European strategic long-term vision for a prosperous, modern, competitive and climate neutral economy in accordance with the Paris Agreement. Official Journal of the European Union. URL: https://www.europarl.europa.eu/do ceo/document/TA-8-2019-0217_EN.html (gaTa 3BepHeHHa: 11.07.2020).
European Parliament (2020). The European Green Deal. Official Journal of the European Union. URL: https://eur-lex.europa. eu/legal-content/EN/TXT/?qid=15885807
74040&uri=CELEX:52019DC0640 (дата звернення: 09.07.2020).
Fawcett A., Iyer C., Clarke L., Edmonds J., Hultman N., McJeon H., Rogelj J., Schule R et al. (2015). Can Paris pledges avert severe climate change? Climate policy. Vol. 350, P. 1168-1169. doi: 10.1126/scien ce.aad5761
Guidehouse (2020). Gas Decarbonisation Pathways 2020-2050. Gas for Climate. URL: https://www.europeanbiogas.eu/wp-content/uploads/2020/04/Gas-for-Climate-Gas-Decarbonisation-Pathways-2020-2050.pdf (дата звернення: 03.07.2020).
Hertwich E., Ali S., Ciacci L., Fishman T., Heeren N., Masanet E., Asghari F., Olivetti E., Pauliuk S., Tu Q. (2019). Material efficiency strategies to reducing greenhouse gas emissions associated with buildings, vehicles, and electronics — a review. Environmental Research Letters. Vol. 14, P. 1-20. doi: http://doi.org/10. 1088/1748-9326/ab0fe3
Rebolledo-Leiva R., Angulo-Meza L., Iriarte A., Gonzalez-Araya M. (2017). Joint carbon footprint assessment and data envelopment analysis for the reduction of greenhouse gas emissions in agriculture production. Science of The Total Environment. Vol. 593-594. P. 36-46. doi: http://doi.org/ 10.1016/j.scitotenv.2017.03.147
Rogelj J., Elzen M., Höhne N., Fransen T., Fekete H., Winkler H., Schaeffer R., Sha F., Riahi K., Meinshausen M. (2015). Paris Agreement Climate Proposals Need a Boost to Keep Warming Well Below 2°C. A Nature Research Journal Search. Vol. 534. P. 631-639. doi: 10.1038/nature 18307
The European Council (2014). The 2030 climate and energy framework. Official Journal of the European Union. URL: https://www.consilium.europa.eu/en/poli cies/climate-change/2030-climate-and-energy-framework/ (дата звернення: 10.07.2020).
The European Council (2018). 2050 long-term strategy. Official Journal of the European Union. URL: https://eur-lex.europa.eu/le
gal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:52018 DC0773 (дата звернення: 07.07.2020).
The European Council (2019). On 12 December 2019 the European Council adopted conclusions on climate change. Official Journal of the European Union. URL: https://www.consilium.europa.eu/en/press/ press-releases/2019/12/12/european-coun cil-conclusions- 12-december-2019/ (дата звернення: 05.07.2020).
The Intergovernmental Panel on Climate Change (2006). Guidelines for National Greenhouse Gas Inventories. IPCC. URL: https://www.ipcc-nggip.iges.or.jp/public/ 2006gl/ (дата звернення: 07.07.2020).
The Intergovernmental Panel on Climate Change (2019). Global warming of 1.5°C. IPCC. URL: https://www.ipcc.ch/site/ assets/uploads/sites/2/2019/06/SR15_Full_ Report_High_Res.pdf (дата звернення: 30.06.2020).
Trinomics (2018). The role of Trans-European gas infrastructure in the light of the 2050 decarbonisation targets. URL: http://trinomics.eu/wp-content/uploads/ 2018/11/Final-gas-infrastructure.pdf (дата звернення: 11.07.2020).
United Nations (2015). Paris agreement. United Nations. URL: https://unfccc.int/ resource/docs/2015/cop21/eng/l09.pdf (дата звернення: 07.07.2020).
United Nations (2016). Aggregate effect of the intended nationally determined contri-buteons. United Nations. URL: https://unfccc.int/resource/docs/2016/cop22 /eng/02.pdf (дата звернення: 07.07.2020).
United Nations (2019). Report of the Secretary-General on the 2019 climate action summit and the way forward in 2020. UnitedNations. URL: https://www.un.org/ en/climatechange/assets/pdf/cas_report_ 11_dec.pdf (дата звернення: 11.07.2020).
Vandycka T., Keramidas K., Saveyn B., Kitousa A., Vrontisib Z. (2016). A global stocktake of the Paris pledges: Implications for energy systems and economy. Global Environmental Change. Vol. 41. P. 63-47. doi: http://doi.org/10.1016/j. gloenvcha.2016.08.006
References
Zanizdra, M.Y. (2018). Green smart" industry conceptual provisions. Econ. promisl., 1 (80), pp. 61-85 [in Russian]. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2018. 01.061
Leshchenko, I.Ch., & Yeger, D O. (2020). Overall assessment of the potential for reducing greenhouse gas emissions in the oil and gas industry of Ukraine for the period up to 2040. Probl. zagal'n. energy., 1 (60), pp. 55-65 [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.15407/pge2020.01.055 Lir, V.E., & Bykonia, O.S. (2017). Institutional provision of European integration of Ukraine in the field of energy and energy efficiency. Economics and Law, 1 (46), pp. 92-104 [in Ukrainian]. Trypolska, H., Podolets, R, Diachuk, O., & Chepeliev, M. (2018). Biogas projects in Ukraine: prospects, consequences and regulatory policy. Economy and forecastting, 2, pp. 111-134 [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.15407/eip2018.02.111 ACER (2019). The Bridge Beyond 2025 Conclusions Paper. Retrieved from https://www. acer. europa. eu/Official_docum ents/Acts_of_the_Agency/SD_The%20Bri dge%20beyond%202025/The%20Bridge %20Beyond%202025_Conclusion%20Pa per.pdf
Benveniste, H., Boucher, O., Guivarch, C., Treut, H., & Criqui, P. (2018). Impacts of nationally determined contributions on 2030 global greenhouse gas emissions: uncertainty analysis and distribution of emissions. Environmental Research Letters, 13, pp. 1-10. doi: https://doi.org/10. 1088/1748-9326/aaa0b9 Burnham, A., Han, J., Clark, C., Wang, M., Dunn, J., & Palou-Rivera, I. (2012). Life-Cycle Greenhouse Gas Emissions of Shale Gas, Natural Gas, Coal, and Petroleum. Environ. Sci. Technol., 46, pp. 619-627. doi: https://doi.org/10.1021/es201942m Chepeliev, M., Podolets, R., & Diachuk, O. (2019). Economic and Environmental Assessment of Ukraine's Transition to Re-
newable Energy by 2050: Linking Top-down and Bottom-up. Presented at the 22nd Annual Conference on Global Economic Analysis, Warsaw, Poland. Retrieved from https://www.gtap.agecon.pur due.edu/resources/res_display.asp?Record ID=5727
Diachuk, O., Podolets, R., Balyk, O., Yukhy-mets, R., Pekkoiev, V., & Simonsen, Bosack M. (2019). Long-term Energy Modelling and Forecasting in Ukraine: Scenarios for the Action Plan of Energy Strategy of Ukraine until 2035. DTY Li-brart. Retrieved from https://backend.or bit.dtu.dk/ws/portalfiles/portal/190787097/ long_term_energy_modelling_and_forecas ting_in_ukraine_english.pdf
Elzen, M., Admiraal, A., Roelfsema, M., Soest, H., Hof, A., & Forsell, N. (2016). Contribution of the G20 economies to the global impact of the Paris agreement climate proposals. Climatic Change, 137, pp. 655665. doi: 10.1007/s10584-016-1700-7
The European Network of Transmission System Operators for Gas (2019). 2050 Roadmap for Gas Grids. Executive Summary. Retrieved from https://entsog.eu/ sites/default/files/2019- 12/ENTSOG%20 Roadmap%202050%20for%20Gas%20Gri ds_Executive%20Summary.pdf
European Commission (2005). EU Emissions Trading System (EU ETS). Official Journal of the European Union. Retrieved from https://ec.europa.eu/clima/policies/ ets_en
European Commission (2018). In-depth analysis in support on the COM(2018) 773: A Clean Planet for all - A European strategic long-term vision for a prosperous, modern, competitive and climate neutral economy. Official Journal of the European Union. Retrieved from https://ec.europa.eu/know ledge4policy/publication/depth-analysis-support-com2018-773-clean-planet-all-european-strategic-long-term-vision_en
European Commission (2019a). Innovation Fund. Official Journal of the European
Union. Retrieved from https://ec.europa. eu/clima/policies/innovation-fund_en European Commission (2019b). Potentials of sector coupling for decarbonisation: Assessing regulatory barriers in linking the gas and electricity sectors in the EU. Official Journal of the European Union. Retrieved from https://ec.europa.eu/energy/ studies/potentials-sector-coupling-decarbo nisation-assessing-regulatory-barriers_en European Commission (2020a). Long-term low greenhouse gas emission development strategy of the EU and its Member States. Official Journal of the European Union. Retrieved from https://unfccc.int/docu ments/210328 European Commission (2020b). New studies on upgrading the gas market in the context of the European Green Deal. Official Journal of the European Union. Retrieved from https://ec.europa. eu/info/news/new-studies-upgrading-gas-market-context-european-green-deal-2020-jun-05_en European Commission (2020d). EU strategy on energy system integration. Official Journal of the European Union. Retrieved from http s://ec.europa.eu/ energy/topics/ energy-system-integration/eu-strategy-energy-system-integration_en European Parliament (2018). Regulation on the governance of the energy union and climate action (EU/2018/1999). Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-conte nt/EN/TXT/?uri=uriserv: OJ.L_.2018.328.01. 0001.01.ENG&toc=0J:L:2018:328:FULL European Parliament (2019). European Parliament resolution of 14 March 2019 on climate change - a European strategic long-term vision for a prosperous, modern, competitive and climate neutral economy in accordance with the Paris Agreement. Official Journal of the European Union. Retrieved from https://www.europarl. eu-ropa.eu/doceo/document/TA-8-2019-021 7_EN.html
European Parliament (2020). The European Green Deal. Official Journal of the European Union. Retrieved from https://eur-
lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?qid =1588580774040&uri=CELEX:52019DC 0640
Fawcett, A., Iyer, C., Clarke, L., Edmonds, J., Hultman, N., McJeon, H., Rogelj, J., Schule, R. et al. (2015). Can Paris pledges avert severe climate change? Climate policy, Vol. 350, pp. 1168-1169. doi: 10.1126/ science.aad5761 Guidehouse (2020). Gas Decarbonisation Pathways 2020-2050 Gas for Climate. Retrieved from https://www.european bio-gas.eu/wp-content/uploads/2020/04/Gas--for-Climate-Gas-Decarbonisation-Path ways-2020-2050.pdf Hertwich, E., Ali, S., Ciacci, L., Fishman, T., Heeren, N., Masanet, E., Asghari, F., Olivetti, E., Pauliuk, S., & Tu, Q. (2019). Material efficiency strategies to reducing greenhouse gas emissions associated with buildings, vehicles, and electronics—a review. Environmental Research Letters, 14, pp. 1-20. doi: https://doi.org/10.1088/17 48-9326/ab0fe3 Rebolledo-Leiva, R., Angulo-Meza, L., Iriar-te, A., & Gonzalez-Araya, M. (2017). Joint carbon footprint assessment and data envelopment analysis for the reduction of greenhouse gas emissions in agriculture production. Science of The Total Environment, Vol. 593-594, pp. 36-46. doi: https://doi.org/1016/j. scitotenv. 2017.03.147 Rogelj, J., Elzen, M., Höhne, N., Fransen, T., Fekete, H., Winkler, H., Schaeffer, R., Sha, F., Riahi, K., & Meinshausen, M. (2015). Paris Agreement Climate Proposals Need a Boost to Keep Warming Well Below 2 °C. A Nature Research Journal Search, 534, pp. 631-639. doi: 10.1038/ nature18307 The European Council (2014). The 2030 climate and energy framework. Official Journal of the European Union. Retrieved from https://www.consilium.europa.eu/en/ policies/climate-change/2030-climate-and-energy-framework/ The European Council (2018). 2050 long-term strategy. Official Journal of the European
Union. Retrieved from https://eur-lex.euro pa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX: 52018DC0773 The European Council (2019). On 12 December 2019 the European Council adopted conclusions on climate change. Official Journal of the European Union. Retrieved from https://www.consilium.europa.eu/ en/press/press-releases/2019/12/12/europe an-council-conclusions- 12-december-2019/ The Intergovernmental Panel on Climate Change (2006). Guidelines for National Greenhouse Gas Inventories. IPCC. Retrieved from https://www.ipcc-nggip.iges.or. jp/public/2006gl/ The Intergovernmental Panel on Climate Change (2019). Global warming of 1.5°C. IPCC. Retrieved from https://www.ipcc. ch/site/assets/uploads/sites/2/2019/06/SR1 5_Full_ Report_High_Res.pdf Trinomics (2018). The role of Trans-European gas infrastructure in the light of the 2050 decarbonisation targets. Retrieved
from http://trinomics.eu/wp-content/up loads/2018/11/Final-gas-infrastructure.pdf United Nations (2015). Paris agreement. United Nations. Retrieved from https://unf ccc.int/resource/docs/2015/cop21/eng/l09. pdf
United Nations (2016). Aggregate effect of the intended nationally determined contributions. United Nations. Retrieved from https://unfccc.int/resource/docs/2016/cop2 2/eng/ 02.pdf United Nations (2019). Report of the Secretary-General on the 2019 climate action summit and the way forward in 2020. United Nations. Retrieved from https://www.un. org/en/climatechange/assets/pdf/cas_report_ 11_dec.pdf
Vandycka, T., Keramidas, K., Saveyn, B., Kitousa, A., & Vrontisib, Z. (2016). A global stocktake of the Paris pledges: Implications for energy systems and economy. Global Environmental Change, 41, pp. 63-47. doi: https://doi.org/10.1016/]. gloenvcha.2016. 08.006
Роман Сергеевич Юхимец,
канд. экон. наук, научный сотрудник ГУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины» ул. Панаса Мирного, 26, г. Киев, Украина, 01011 E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0001 -6610-9453
ПЕРСПЕКТИВНАЯ РОЛЬ ПРИРОДНОГО ГАЗА В РАМКАХ «ЗЕЛЕНОГО ПЕРЕХОДА» ЕС: АНАЛИТИЧЕСКИЙ ОБЗОР
Рассмотрены общеевропейские и национальные программные документы, определяющие цели развития европейской экономики и энергетики. Цель статьи обусловлена изменениями в европейской политике видения будущих перспектив природного газа при принятии жестких климатических требований и стремлением достичь углеродно-нейтрального уровня развития экономики. Ожидание «золотого века» природного газа вызвано успехами «сланцевой революции» в США, надеждами на повторение американского успеха добычи сланцевого газа в других частях света, увеличением транспортировки природного газа газопроводами и LNG-танкерами, уменьшением темпов роста атомной энергетики и последующим снижением себестоимости добычи сланцевого газа.
Изменение европейской энергетической политики в направлении ужесточения требований к экологичности, уменьшения выбросов парниковых газов, усиления роли Европы в противодействии изменениям климата приводит к неопределенности относительно перспектив природного газа как энергоресурса. Украина, выбрав европейский вектор развития, заинтересована в рамках своих международных обязательств и евроинтеграционных
стремлений отвечать требованиям европейской политики. Это обусловливает необходимость адаптации национальных программ и стратегий развития к новым условиям и вызовам, которые возникают в ЕС. Анализ программных документов ЕС относительно перспектив развития природного газа и других синтетических газов позволяет пересмотреть национальные планы развития в части адаптации внутренней газовой инфраструктуры к новым возможностям на рынке, что позволит в дальнейшем Украине увеличить свою конкурентоспособность на газовом рынке, а потребители смогут получать энергоресурсы надлежащего качества по конкурентным ценам.
Комплекс проблем, возникающих в странах-членах ЕС по формированию стимулов для внедрения синтетических, «зеленых» газов, необходимости принятия соответствующих регуляторных и финансовых механизмов, которые позволят привлекать инвестиции в развитие новой инфраструктуры или разработку новых технологий, требует от правительства Украины определения приоритетов экономического развития, формирования дорожной карты трансформации энергетической системы в соответствии с новыми международными требованиями, внутренними потребностями и экономическими возможностями реализовать те или иные технологические трансформации. Органы центральной власти совместно с участниками энергетического рынка должны сформировать общегосударственное видение вектора развития энергетического сектора Украины и места природного газа в энергообеспечении Украины до 2050 года.
Ключевые слова: энергетический рынок, рынок природного газа, синтетический газ, «зеленый» газ, энергетические стратегии, энергетические трансформации, Европейское зеленое соглашение.
JEL: K32, L51, L95
Roman S. Yukhymets,
PhD in Economics, Researcher, State Organization «Institute of the Economy and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine» 26, Panas Myrnyi Str., Kyiv, Ukraine, 01011 E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0001 -6610-9453
LONG-RANGE ROLE OF NATURAL GAS IN THE EU GREEN TRANSITION: ANALYTICAL OVERVIEW
Pan-European and national policy documents were reviewed that set the goals for the development of the European economy and energy. The objective of this paper is due to changes in European policy vision of the natural gas's future prospects of in the context of establishing strict climatic requirements and the desire to achieve a carbon-neutral level of the European economy development. In previous periods, it was believed that until the 2040s-2050s we can expect the "Golden Age" of natural gas, which was due to the success of the "shale revolution" in the United States, significant expectations of a repeat of the US success of shale gas production in other parts of the world, increased transportation of natural gas by pipelines and LNG tankers; decreased growth rate of a nuclear energy and further cost reduction of a shale gas production.
A change in the European energy policy towards the strengthening of environmental requirements, reduction of greenhouse gas emissions and emerging of EU's role in combating climate change causes uncertainties regarding prospects of natural gas as an energy resource in Europe. By choosing the European vector of development, Ukraine is interested in meeting requirements of EU policy within the framework of its international obligations and European integration
ambitions. This makes it necessary to adapt national development programs and strategies to new conditions and challenges that arise in the EU. The analysis of the main EU policy documents on prospects for the natural and other synthetic gases development allows us to begin to reassess national development plans for adapting the internal developed gas infrastructure to new market opportunities, which will permit Ukraine to increase its competitiveness in the gas market further, and consumers will be able to receive energy resources at more competitive prices and an appropriate quality of service.
The complex of problematic issues that arise in the EU member states regarding the formation of incentives for the introduction of synthetic, "green" gases, adoption of appropriate regulatory mechanisms, formation of effective financial mechanisms that would attract investment in the development of a new infrastructure or development of new technologies requires from Ukraine to define priorities of its economic development, to form a roadmap for the energy system transformation in accordance with new international requirements, internal needs and economic opportunities to implement corresponding technological transformations. The central government after consultations with interested participants in the energy market should form a nationwide vision of the vector for the energy sector development in Ukraine and the place of natural gas in the energy supply of Ukraine until 2050.
Keywords: energy markets, natural gas market, synthetic gas, green gas, energy strategies, energy transformations, European Green Deal.
JEL: K32, L51, L95
Формат цитування:
Юхимець Р. С. (2020). Перспективна роль природного газу в рамках «зеленого переходу» £С: анал^ичний огляд. Економжа промисловост1. № 3 (91). С. 29-46. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry 2020.03.029
Yukhymets, R. (2020). Long-range role of natural gas in the EU green transition: analytical overview. Econ. promisl., 3 (91), рр. 29-46. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.03.029
Надшшла до редакцИ 14.07.2020р.
