CC BY
9
УДК: 616.31-084:546.16
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.52178
ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ СТАБ1Л1ЗОВАНОГО ФТОРИДУ ОЛОВА У ПРОФ1ЛАКТИЦ1 ОСНОВНИХ СТОМАТОЛОГ1ЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
© Н. С. Марченко
Автором проаналгзовано та представлено огляд джерел лтератури в1дносно застосування стабтзовано-го фториду олова у складi засоб1в догляду за порожниною рота, ix оц1нка ефективност1 для профшактики та л^вання основних стоматологiчних захворювань. Висок показники поширеностi стоматологiчних хвороб серед молодi потребують розроблення та впровадження лжувально-профтактичних комплекав, що опрацьованi на моделi вивчення ix ефективностi
Ключовi слова: стабтзований фторид олова, зубт пасти, карieс зубiв, захворювання тканин пародонта
Author analyzed and presented the review of literature on using stabilized stannous fluoride in preparations for mouth cavity care and assessed its efficiency for prevention and treatment of the main dental diseases. The high rates of prevalence of dental diseases among the young people need elaboration and introduction medical and preventive complexes that are processed on the model of study of its efficiency.
Aim of the work - the search and selection of literature on assessment ofprevention and treatment of dental diseases by using tooth pastes that include stabilized stannous fluoride.
Materials and methods of research: There was carried out literature search in the library sources, search systems PubMed, Google Scholar, CyberLeninka, electronic archives of native and foreign medical publications. Results of research: In the article there were cited the data of efficiency of using preparations with stannous fluoride for prevention or treatment the main dental diseases especially prophylaxis of caries, surface enamel erosions, reduction of dental deposit, elimination of gingival hemorrhage, dentine hyperextension, prophylaxis ofparodon-tium tissues diseases and prevention of exogenous enamel coloration.
Conclusions: Taking into account multifunctional properties of etiopathogenetic influence of stabilized stannous fluoride in tooth pastes on development of the main dental diseases and intense clinical effect there are wide prospects of its use for prophylaxis of the main dental diseases among the young people Keywords: stabilized stannous fluoride, tooth pastes, caries, parodontium tissues disease
1. Вступ
Здоров'я порожнини рота е невщ'емною скла-довою здоров'я людини в цшому. Одшею з актуальних проблем сьогодення залишаеться збереження стоматолопчного здоров'я молод^ а саме збереження здоров'я 3y6ÍB дитячого i молодого населення, що визначае !х стан в наступних вшэвих перюдах [1, 2]. Карiес зyбiв залишаеться основною причиною зниження стоматолопчного здоров'я населення.
На даний час, за ступенем поширеносп карiес зyбiв та захворювання пародонта займають провщ-не мюце серед уах стоматолопчних хвороб, на них страждае близько 92-98 % населення Укра!ни [3].
ВООЗ у розпорядженш мае даш про ешдемю-лопю стоматолопчно! захворюваносп та оргашзацш стоматолопчно! служби у бшьшосп кра!н свггу та ви-дшено ключовi вiковi перюди (3, 6, 12, 15 рошв, 3544 роки, 65-74 роки), у як проводиться обстеження стоматолопчного статусу за спещальною програмою в рiзних кра!нах. За визначенням ООН, молодь являе собою вжову групу ввд 16-25 рошв. До ще! категори ввдноситься також i студентство. Зпдно ВООЗ вона не ввднесена до ключових груп ешдемюлопчного обстеження. За даним Кицул И. С. (2006), Casas M. J. (2003), у 15-35 рошв розвиваеться максимальна захворюва-шсть та втрата здоров'я зyбiв. Тому данш про пошире-
шсть та штенсившсть Kapiecy варто включити в групу значимих пapaметpiв для розробки методiв профшак-тики та оцiнки стану порожнини рота. Саме профшак-тика в умовах економiчних перетворень, залишаеться прюритетним та економiчно вигiдним способом збереження стоматолопчного здоров'я. Найбшьш при-йнятним вapiaнтом може бути рацюнальна гiгieнa порожнини рота з використанням зacобiв направлено! ди, що е одним iз масових та ефективних методiв шди-вщуально! профшактики кapiecy зyбiв.
2. Обгрунтування дослвдження
Оcновнi cтомaтологiчнi захворювання у оаб молодого вiкy мають виcокi показники поширеносп та штенсивносп, а тому потребують розроблення та впровадження ефективних л^вально-профшактич-них зaходiв. А тому головним залишаеться ппена порожнини рота, що спрямована на усунення причин розвитку та попередження стоматолопчно! захворюваносп. Велике значення мае не тшьки мехашчне очищення зyбiв вщ м'якого зубного нальоту, а й фактор мюцевого впливу бюлопчно активних речовин, що входять до складу зубних паст. Особливо! уваги привертае така сполука, як стабшзований фторид олова та його клжчна л^вально-профшактична ефективнicть.
3. Мета роботи
Вивчення даних лггератури, проведення пошу-ку та аналiзу джерел стосовно клшчно! ефективносп лiкування та профiлактики основних стоматолопчних захворювань шляхом застосування засобiв догляду за порожниною рота, а саме зубних паст, що у своему складi мiстять стабiлiзований фторид олова.
4. Матерiали та методи дослщження
Лiтературний пошук проведено в бiблiотеч-них джерелах, пошукових системах PubMed, Google Scholar, CyberLeninka, електронних архiвах вичизня-них та закордонних медичних публiкацiй.
5. Результата дослiдження
Карiес та хвороби пародонта залишаються най-бiльш поширеними стоматологiчними захворювання-ми сучасносп.
Вивченню причин високо! поширеносп стома-тологiчних захворювань присвячено багато робгт вь тчизняних i заруб1жних вчених [4]. Основними етю-лопчними факторами е: мiкрофлора порожнини рота, характер та режим харчування, вмют фтору у водi, шльшсний та яшсний склад слини, загальний стан ор-ганiзму, екстремальнi впливи на оргашзм [5].
Лише епiдемiологiчнi та саштарно-ппешчш дослвдження дозволяють оцiнити ризик впливу рiз-них факторiв на розвиток захворювань у певних груп населения. Ешдемюлопчш та клiнiчнi дослщження, проведенi в Украíнi у рiзнi перiоди, свiдчать, що по-ширення стоматологiчних хвороб на популяцiйному рiвнi залежать вiд багатьох чинникiв: сощальних, кль матичних, екологiчних, бiогеохiмiчних [6].
Полпун А. М. (1996), Кузьмша Е. М. (2001), Трошк1на Л. О. (2006), Степанова I. А. (2009) [2, 7] по-ширешсть стоматолопчних захворювань пов'язують iз шльшстю фтору у водi в рiзних мiсцевостях. За-хисну роль слини в запоб^анш карiесу ввдзначають Боровський £. В. (2006), Brand Н. (2009), Тереши-на Т. П., Новицька I. К. (2013) [8]. Вони вважають, що завдяки слиш здiйснюеться контроль над мiкрофло-рою порожнини рота, за допомогою видалення па-тогенних збуднишв як механiчним шляхом, так i за рахунок ферментних i буферних систем, а також анти-бактерiальних компонентiв (лiзоциму, лiпази, амшази, iмуноглобулiнiв та iн.) та властивютю слини активно гiдролiзувати вуглеводи [8].
Беручи до уваги, що основною причиною ви-никнення карiесу зубiв та хвороб тканин пародонта, е м'який зубний налiт - продукт життедiяльностi мiкрофлори порожнини, найбiльш ефективними е методи профшактики, як1 впливають на причину за-хворювання. Тому основна увага в iндивiдуальнiй профiлактицi мае бути направлена на ппену порожнини рота, що спрямована на усунення причин розвитку захворювань оргашв порожнини рота [7, 9].
Николаев А. I. (2007), Ainamo Р. (1998), Ajwani S. (2001), Pradhan А. (2009) [10] переконливо довели, що в процес чищення зубiв видаляеться зубний налiт i залишки !ж1, як1 е сприятливим середовищем для
розмноження бактерiй i сприяють розвитку стомато-логiчних захворювань. Sims W. (1990) [7] стверджуе, що при поганому ппетчному доглядi за порожниною рота карiес зубiв спостертаеться у два рази частiше, нгж при хорошому iндивiдуальному доглядi за зубами. Сараджев В. В. (2007), Lueza Н. (2004) [11] також вважають, що ураження карiесом i захворювання пародонта перебувають в прямiй залежностi ввд якосп та регулярностi iндивiдуальних гiгiенiчних заходiв, але при цьому вiдзначають, що лише 10-15 % людей правильно чистять зуби.
Регулярна iндивiдуальна ппена на 85-90 % за-безпечуе здоров'я порожнини рота та е важливим компонентом у профшактищ стоматологiчних захворювань [12]. 1ндив1дуальна гiгiена передбачае ретельне i регулярне видалення зубних вщкладень з поверхонь зубiв i ясен самим пащентом за допомогою рiзних за-собiв гiгiени (зубнi щггки, зубнi пасти i гелi, жувальт гумки, елiксири, ополiскувачi, iнтердентальнi засоби ппени порожнини рота). Пiсля огляду та визначення iндексу гiгiени, повинт бути внесенi корективи в ïï проведення, здiйснено додаткове навчання, рекомендовано конкретш пасти та проведено контроль.
На сьогодт зубнi пасти е найбшьш поширеними засобами по догляду за порожниною рота. Уа зубш пасти, за направлениям, подiляють на групи: ппетч-ш; лiкувально-профiлактичнi простi (протикарiеснi, протизапальнi, антисенсипвш, абразивнi); комплекснi протикарiеснi i протизапальт [8]. Асортимент даних паст для шдлгтав i молодих людей досить широкий (Colgate, Blend-a-med, Lacalut, AquaFresh, Paradontax, R. O. C. S., Splat, Sensodin, PRESIDENT) [11].
Особливо1 уваги заслуговують фтормiснi зубнi пасти, використання яких з 2000 р. зб№шилось у свiтi на 29,7 %. В Америщ використання фтормкних зубних паст досягае 95 % [13]. В деяких кранах (Голлан-дiя) навiть заборонено продавати пасти, що не мiстять фтор [7].
Зпдно за даними, при регулярному застосуван-нi фтормiсних зубних паст редукщя приросту карiесу зубiв складае 25-40 %. Фтор у склащ зубноï пасти реалiзуе свою дгю не тiльки через безпосереднш контакт з поверхнею зуба, але й накопичуеться в зубнш бляшцi, де як вiдомо акумулюеться Str. mutans, що таким чином компенсуе недостатне очищення по-верхш зуба вiд неï. Фтормiснi зубш пасти особливо ефективт для оаб iз декомпенсованою формою пе-реб^у карiесу, при наявностi вогнищ демiнералiза-цiю емалi та уражень твердих тканин некарюзного походження [7].
Комунальш програми профiлактики з викорис-танням методiв системного призначення фторидiв, а саме фторовано1' питноï води, харчово1' сол1 та iнших, не е протипоказанням для чищення зубiв фтормюни-ми зубними пастами з концентращею фтора в межах 500-1500 ppm. [14]. Це тiльки подвоюе виражений про-тикарiозний ефект фтору. Тим паче, загальна к1льк1сть фтору у центральному водогош мiста Киева складае 0,25-0,33 мг/л, при оптимальнш його шлькосп 0,6-0,81,2 мг/л, тому призначення фтормюних зубних паст е
невщ емною складовою в повсякденнш iндивlдуальнiи профiлактицi та ririeHi за порожниною рота [7].
ВеликиИ штерес як з науково!, так i з практично! точки зору, з ycix сполук фтору, привертае фторид олова. Фторид олова е джерелом фторидiв, схваленим Американським Комитетом з харчових продyктiв i Ме-дичних препаратiв (US Food and Drug Administration, FDA). SnF2 - единий фтормiсниИ засiб, якиИ мае про-тикарiознi, антибактерiальнi, гiпосенситивнi власти-востi та здатний боротись iз зубним нальотом, захво-рюваннями тканин пародонта та карiесом емалi зyбiв [15]. Форми перших продyктiв, яш мiстили у своему складi SnF2, мали ряд недолiкiв - зумовлювали у па-цiентiв в'яжyчi ввдчуття у порожнинi рота та забарв-лювали емаль зyбiв у коричневий або навiть чорний колiр, оскшьки фтористе олово вiдрiзняеться низькою стабшьнютю та легко гiдролiзyеться. Вказанi недолши обмежували широке застосування фториду олова про-тягом десятков рокiв. З появою нових технологш та систем, заснованих на безводному гiдролiзi, з'явилась спроможнють стабiлiзацi! двовалентного фториду олова (II) у складi засобiв гiгiенiчного догляду за порожниною рота шляхом попередження його гiдролiзy, окислення та уникнення втрати бiологiчно!' доступности за допомогою додавання ефiрy оргашчно! кислоти. У 2004р. компанiя Procter & Gamble отримала патент на стабшзацш фториду олова у пасп за рахунок додавання гексаметафосфату натрiю. У 2005 роцi фторид олова гексаметафосфат натрiИ (SFSH), було введено у склад зубних паст, як самостшний iнгредiент для боротьби з поверхневим фарбуванням та зниженням утворення бактерiального зубного нальоту [10, 16].
Фторид олова (II) у взаемоди з пдроксиапати-том емалi Ca5(PO4)3OH, утворюе бiльш стiИкиИ до кислого середовища фторапатит за рахунок швидко-го ввдкладання олова в емалi Sn2(PO4)OH, що iнгiбyе поверхневу демiнералiзацiю та сприяе ремiнералiзацi! пошкоджених структур дмнок емалi. Окрiм цього, фтористе олово мае здатнють iнгiбyвати актившсть карiоесогенного мiкроорганiзмy Streptococcus Mutans. До введення фториду олова гексаметафосфату натрш (SFSH) у склад зубно! пасти, було проведено бага-то клшчних дослщжень, що пвдтверджують високу ефективнють фториду олова у боротьбi з карiесом зyбiв. Stookey G.K. iз спiвавт.(2004) [10] провiв вели-ке клшчне дослвдження 955 осiб при вивченш про-тикарiозного ефекту у порiвняннi з раннiм прототипом зубно! пасти двовалентного SFSH з позитивним контролем стандартно! пасти фтористого натрш з ви-соким вмютом фтору (2800 ррт F) та низьким вмiстом (500 ррт F). За допомогою клшчних та рентгеноло-гiчних методiв дослiдження на початку, шсля 12 та 24 мюяшв використання було встановлено знижен-ня карiесy при використаннi зубно! пасти iз SFSH на 17 % та 25 % ввдповщно, та зубно! пасти iз високим вмютом фтору на 13 % та 23 %, в порiвняннi з групою контролю з низьким вмютом фтору.
У дослвдженш in-situ мiнералiзацi!' та демшера-лiзацi! Wefel J. S. (2002) [17] визначае, що двовалент-ний фторид олова/гексаметафосфат натрш у зубнш
nacTi мае вщмшну протикарieсну активнiсть, а включений до його складу гексаметафосфат натрш, не зни-жуе aнтикaрiеcну актившсть фториду олову.
Серiя дослвджень Pfarrer A. M. (2005) [18] in-vitro стверджуе про aнтикaрiеcний потеншал фториду олова обумовлений поглинанням та накопиченням його у демiнерaлiзовaнiй емaлi. При експеримен-тaльно-клiнiчному дослвдженш рН-циклу, складники зубних паст фторид олова/гексаметафосфат натрш мають виражену комплексну протекторну дiю проти початкових демiнерaлiзовaних уражень емaлi та по-дальшого !х прогресування.
Зaрубiжнi дослвдження Arhilla L. (2005), Man-kodi S. (2005), Makin S. A. (2013) [19] доводять про-тимiкробну властивють фториду олова та здaтнicть пригшчувати метaболiзм мiкрооргaнiзмiв зубного нальоту, як вщносно кaрiеcогенно!, так i пародонтопато-генно! мiкрофлори порожнини рота.
Антибaктерiaльний ефект фтормicних сполук реaлiзуетьcя за допомогою зниження кiлькоcтi утворення оргашчних кислот мiкрооргaнiзмaми, за рахунок перешкоджання регуляцй' внутршньоклггинного обмiну та порушення мембранного транспорту i адге-зп мiкрооргaнiзмiв на поверхш зубiв. Антимiкробну ефективнicть зубно! пасти з фторидом олова досль дили за й! впливом на життедiяльнicть мжрооргашз-мiв за допомогою конфокально! скануючо! лазерно! мшроскопп (CSLM). За даними Busscher (2008) [10], загальна шлькють нежиттездатного зубного нальоту шсля користування зубною пастою з SnF2 (0,454 %), складае 71 %.
У доcлiдженнi Bellamy (2008, 2014) [16] проведено порiвняльне вивчення aнтибaктерiaльно!' дп зубно! пасти з SnF2 i пасти з вмютом хлоргексидину. За допомогою сучасного методу цифрового aнaлiзу зубного нальоту (DPIA), який використовуеться для кшькюно! оцiнки утворення зубного нальоту in vivo, доведено, що зменшення площi зубного нальоту при кориcтувaннi пастою з SnF2 на 25,6 % б№ш вираже-но, н1ж при використанш пасти з хлоргексидином. Тим паче вщомо, про зниження або зникнення анти-мiкробно!' дп хлоргекседину у cклaдi зубно! пасти, що мютить поверхнево-активну речовину - лаурилусуль-фат натрш [20] .
Також за спостереженнями Gunsolley J.C. (2006) [21] штенсившсть впливу фториду олова на метабо-лiзм бaктерiй вище, н1ж у NaF. Bellamy P. J. з сшвавт. (2014) [16] у рaндомiзовaному клiнiчному доcлiдженнi порiвняльно! оцiнки ефективноcтi iнгiбiрувaння зубного нальоту при використанш зубно! пасти з фторидом натрш/нпратом калш та пасти зi cтaбiлiзовaним фторидом олова/гексаметофосфату нaтрiю, довiв, що при використанш пасти з SnF2/SHMP площа покриття емaлi зубним нальотом на 23,0 % менша, чим при чи-щеннi зубiв пастою з NaF/KNO3.
Eversole S. L. з сшвавт. (2014) [22] порiвнювa-ли сучасш засоби для чищення зубiв зi cтaбiлiзовaним фторидом олова, натрш фтором та монофторфосфатом натрш, у запобтанш виникнення ерозiй на поверхш емал^ створених у лабораторних умовах при кислот
ному травленш 1 % лимонною кислотою, потенцш-но небезпечною кислотою, що метиться у бiльшостi продукпв харчування та напо!в. Автори встановили, що засоби 3i стабiлiзованим фторидом олова забезпе-чують пщвищений захист емалi зубiв у порiвняннi з шшими зубними пастами.
Petersson L. G. (2013) [23] довiв високу актив-нiсть зубно! пасти з фторидом олова шпбувати демь нералiзацiю кореня зуба. Крiм цього SnF2 попереджуе виникнення та збiльшення клиноподiбних дефектiв емалi шийки зуба, при чищенш демiнералiзованих по-верхонь дентину.
Клiнiчнi дослщження Archilla L. (2005), Boyd R. L. (1994), Beiswanger B. B. (1995), Ciancio S. G. (1992), Chitke U. M. (1991), Mallat M. (2007), Manko-di S. (2005), Perlich M. A. (1995), Tinanoff N. (1989), Williams C. (1997) [10] оцшили вплив 0,454 % фториду олова на редукцш зубного нальоту, пнпвггу i кро-воточивостi ясен показали, що протягом трьох, шести, дванадцяти та вiсiмнадцяти мiсяцiв використання зубних паст з фторидом олова редукщя пнпвпу складае вщ 20,5 % до 54 %, зубного нальоту вщ 3 % до55 %, кровоточивостi ясен складала вщ 27,4 % до 57 %, за дослщженнями рiзних авторiв.
Papas A. (2007) у дворiчних рандомiзованих дослщженнях оцiнила високу ефективнiсть фториду олова у профшактищ основних стоматолопчних хвороб серед 330 оаб, що страждають на ксеростомш або мають пщвищену сухiсть у порожниш рота з рiзних причин (медикаментозна ксеростомiя), а також його спроможшсть у ремiнералiзацi! карiесу кореня. Результата дослщження показали, що щоденне використання двiчi на день засобiв зi стабiлiзованим фторидом оло-ва/гексаметофочфатом натрш, демонструе преваги в редукцп глибини пародонтальних карманiв, рецесп та кровоточивосп ясен, а також кращ показники ремше-ралiзцil карiесу корення в порiвняннi з фтор/триклоза-новою зубною пастою. Оскшьки змiна шлькюного та як1сного складу слини за рахунок пщвищення кислот-ностi у ротовш порожнинi, провокуе бiльший ризик виникнення карiесу зубiв та призводить до кандидозу ротово! порожнини у пащенпв, що страждають на ксеростомш [24]. Villa A. та Abati S. (2011) ксеростомш визначили у 19,6 % (117 оаб) серед 601 обстежених, що у бшьшосп клшчних випадшв проявляеться сухь стю слизово! оболонки порожнини рота, губ, шкiрi та очей. Встановили що клшчний прояв симптомiв зб№-шуеться з вiком, при прийомi медичних препаратiв та використаннi зшмних протезiв [25].
Дослiдження пщ растровим електронним мь кроскопом показали, що в результат реакци SnF2 з по-верхнею дентину утворюються вщкладення в дентин-них канальцях. White D. J. (2007) стверджуе, що SnF2 мае здатнiсть обтурувати вщкрип дентиннi канальцi шляхом хiмiчноi прециштацп, яка перешкоджае його розкриттю при кислотному травленш в дослщженш in vitro [26]. Таким чином мехашзм протибольово! дii SnF2 пов'язаний з обтуращею дентинних канальцiв, що виключае можливiсть подразнення механорецеп-торiв, яш провокують бiль при гiперестезii. Зубна пас-
та з SnF2 попереджуе оголення дентинних канальцiв у мажучому шарi дентину i його розм'якшення пiд дiею харчового кислотного фактору. Schiff T. (2006), зазначив, що для досягнення ктшчного покращення при гшерчутливосп зубiв достатньо кiлькох тижшв користування зубною пастою з SnF2. Не Т. (2011) у рандомiзованому дослiдженнi проведеному у Кита!, довiв швидку ефективнiсть гшосенсабшзуючо! дп зубно! пасти з фторидом олова шсля трьох днiв використання [27]. Qaqish J. та Sharma N. (2014) за допо-могою ощнки тактильно! чутливостi (Yeaple Probe) та температурно! чутливостi дентину (Schiff Air Index), при двох та восьми-тижневому використанш зубних паст з 0,454 % SnF2 та 0,32 % NaF/триклозан, у 97 оаб. Засоби з 0,454 % SnF2 пщтвердили високу клiнiчну ефективнiсть зниження тактильно! (184 %) та температурно! (68 %) чутливосп дентину з статистичною достовiрнiстю (p<0,0001), в порiвняннi з засобами з NaF/триклозан [28].
Маючи широкий спектр антибактерiально! дй', SnF2 допомагае знизити чисельшсть бактерiй по-рожнини рота, що викликають неприемний запах з порожнини рота. Появу галiтозу, пов'язують з дiею грамнегативних анаеробних бактерш порожнини рота, що переважно знаходяться на язицi. У процеа розщеплення бактер!ями амiнокислот mi, утворюються рiзнi леткi сполуки сiрки. Van den Broek A. M. (2007), Farrell S. (2007), Zhang Y. (2008), He T. (2010), Nachnani S. (2008) пщтвердили, що шпбування цих бактерiй стабшзованим фторидом олова призводить до мшмального утворення летких сполук сiрки, що сприяе покращенню свiжостi подиху [29].
З розвитком часу, серед населения зрю попит на засоби для вiдбiлювания зубiв, i стабiлiзований фторид олова гексаметафосфат натрш (SFSH) мае переваги не пльки у боротьбi з основними стоматолопч-ними хворобами, але й ще ефективний у вщбшюванш поверхневих плям при зовшшньому забарвленнi емалi та тривалому iнгiбiруваннi ново! хромогенно! адсорб-цй [30]. Ефекгивнiсть видалення забарвлених плям на поверхш емалi сягае 96,6 % у дослщженш вестибуляр-них та оральних поверхонь 12-ти фронтальних зубiв, пiсля двотижневого використання зубно! пасти з стабшзованим фторидом олова, за допомогою ктшчно! ощнки в модифтацп Loben.
6. Обговорення результат дослщження
За рахунок стабшзацп фториду олова полшь рофосфатами досягаеться виражена клiнiчна дiя та антибактерiальнi властивостi, а саме комбшащя фi-зико-хiмiчних i антимiкробних ефекпв стабiлiзова-ного фториду олова складае основу шдивщуально! профiлактики та лшування основних стоматологiчних захворювань. У сукупносп дослiдження показують, що олова гексаметафосфат фторид/натрш для гiгiени порожнини рота мае переваги не тшьки у збережен-нi здоров'я порожнини рота, але й вщповщае косме-тичним потребам пацiентiв. У зв'язку з цим в останш роки вщкрились широкi перспективи впровадження дано! сполуки у клшчну практику.
7. Висновки
Враховуючи особливосп етюпатогенетичного впливу зубних паст з стабшзованим фторидом олова на розвиток основних стоматолопчних захворювань та виражений клшчний ефект, проглядаються широк! перспективи !х застосування для профiлактики карie-су та хвороб пародонта зубiв серед молодо
Лiтература
1. Канюра, О. А. Оргашзацш профiлактики стоматолопчних захворювань у дiтей [Текст] / О. А. Канюра, Р. В. Маляр, О. Ю. Панчук // Вюник вшницького нацiонального ме-дичного унiверситету. - 2008. - № 12 (2). - С. 285-288.
2. Хоменко, Л. О. Етдемюлопя карieсу постiйних зубш у дней в районах з низьким вмютом фтору у питнш водi [Текст] / Л. О. Хоменко, В. I. Левицью // Вюник стоматологи. - 2009. - № 4. - С. 52.
3. Проект «Концепцп реформування стоматолопчно! служби Укра!ни (основнi засади)» [Текст]. - Офщшний сайт МОЗ Укра!ни. - Режим доступу: http://moz.gov.ua/ua/portal/ dn_20080609_0.html
4. Gordon, S. Summary of workshop on drinking water fluoride influence on facture on bone health [Text] / S. Gordon, S. Corbin // Osteoporosis international. - 1992. - Vol. 2, Issue 3. -P. 109-117. doi: 10.1007/bf01623816
5. Улитовский, С. Б. Прикладная гигиена полости рта [Текст] / С. Б. Улитовский // Новое в стоматологии. - 2000. -№ 6. - С. 25-26.
6. Косенко, К. М. Етдемюлопя основних стоматолопчних захворювань у населення Укра!ни i шляхи !! профшактики [Текст]: автореф. дис. ... мед. наук. / К. М. Косенко. - К., 1994. - 45 с.
7. Хоменко, Л. О. Терапевтическая стоматология детского возраста [Текст] / Л. О. Хоменко, Ю. Б. Чайковский, А. В. Савичук, Н. О. Савичук и др. - Киев: Книга плюс, 2007. - 816 с.
8. Новицкая, И. К. Роль слюны в обеспечении процессов минерализации зубов (Обзор) [Текст] / И. К. Новицкая, Т. П. Терешина // 1нновацп в стоматологи. - 2013. -№ 2. - С. 37-41.
9. Гаранта, Т. С. Клшчна ефектнвтсть зубно! пасти «Blend-A-Med Complate 7 pH-balance +кора дуба» та зубно! щггки «Oral-b Exceed» у профшактит та лшуванш запаль-них захворювань тканин пародонта [Текст] / Т. С. Гаранта, О. М. Кавчук, I. П. Краснюк, В. I. Рожко // Буковинський медичний вюник. - 2013. - T. 17, № 1. - С. 27-30.
10. Sensabaugh, C. Stannous fluoride dentifrice with sodium hexametaphosphate: review of laboratory, clinical and practice-based data [Text] / C. Sensabaugh, M. E. Sagel. - Deng tal tribune middle east and Africa edition, 2015. - P. 1-4.
11. Савичук, Н. О. Профилактика и лечение начального кариеса зубов у детей [Текст] / Н. О. Савичук, А. В. Савичук // Therapia. - 2008. - № 12. - С. 53-56.
12. Сидельникова, Л. Ф. Эффективная гигиена полости рта - важный этап профилактики стоматологических заболеваний [Текст] / Л. Ф. Сидельникова, И. Г. Дикова, С. М. Захарова, Н. Н. Могилевская // Современная стоматология. - 2014. - № 1. - С. 66-69.
13. Zero, D. T. Dentifrices, mouthwashes, and rem-ineralization/caries arrestment strategies [Text] / D. T. Zero //
BMC Oral Health. - 2006. - Vol. 6. - P. S9. doi: 10.1186/1472-6831-6-s1-s9
14. Леус, П. А. Реализация массовых программ профилактики кариеса зубов и болезней периодонта с использованием научных факторов доказательной медицины и стоматологии [Текст] / П. А. Леус // Вюник стоматологи. -2010. - № 3. - С. 91-96.
15. Guarnelli, M. E. Evaluation of additional amine fluoride / stannous fluoride-containing mouthrinse during supportive therapy in patients with generalized aggressive periodontitis. A randomized, crossover, double-blind, controlled trial [Text] / M. E. Guarnelli, F. Zangari, R. Manfrini, C. Scapoli, L. Trom-belli // Journal of Clinical Periodontology. - 2004. - Vol. 31, Issue 9. - P. 742-748. doi: 10.1111/j.1600-051x.2004.00552.x
16. Bellamy, P. G. Рандомизированное клиническое исследование эффективности ингибирования зубного налета [Текст] / P. G. Bellamy, N. Khera, T. N. Day et. al // Дент Арт. - 2009. - № 3. - С. 24-28.
17. Wefel, J. S. In-situ evaluation of sodium hexameta-phosphate-containing dentifrices [Text] / S. Wefel, C. M. Stanr ford, D. K. Ament, M. M. Hogan, J. D. Harless, A. M. Pfarrer et. al // Caries Research. - 2002. - Vol. 36, Issue 2. - P. 122-128. doi: 10.1159/000057870
18. Pfarrer, A. M. Anticaries potential of a stabilized stannous fluoride/sodium hexametaphosphate dentifrice [Text] / A. M. Pfarrer, C. M. McQueen, M. A. Lawless et. al // Compend. Cont. Educ. Dent. - 2005. - Vol. 26. - P. 41-46.
19. Makin, S. A. Stannous fluoride dentifrices [Text] / S. A. Makin // Am. J. Dent. - 2013. - Vol. 26. - P. 3A-9A.
20. Boneta, A. E. Comparative investigation of the efficacy of triclosan/copolymer/sodium fluoride and stannous fluoride/sodium hexametaphosphate/zinc lactate dentifrices for the control of established supragingival plaque and gingivitis in a six month clinical stady [Text] / A. E. Boneta, M. M. Aguilar // J. Clin. Dent. - 2010. - Vol. 21. - P. 117-123.
21. Gunsolley, J. C. A meta-analysis of six-month studies of antiplaque and antigingivitis agents [Text] / J. C. Gunsol-ley // The Journal of the American Dental Association. - 2006. -Vol. 137, Issue 12. - P. 1649-1657. doi: 10.14219/jada.ar-chive.2006.0110
22. Eversole, S. L. Erosion protection comparison of stabilised SnF2, mixed fluoride active and SMFP/arginine-contain-ing dentifrices [Text] / S. L. Eversole, K. Saunders-Burkhardt, R. V. Faller // International Dental Journal. - 2014. - Vol. 64. -P. 22-28. doi: 10.1111/idj.12099
23. Papas, A. Comparative efficacy of stabilized stannous fluoride/sodium hexametaphosphate dentifrice and sodium flu-oride/triclosan/copolymer dentifrice for the prevention of peri-odontitis in xerostomic patients: a 2-year randomized clinical trial. [Text] /A. Papas, T. He, G. Martuscelli, M. Singh, R. D. Bar-tizek, A. R. Biesbrock // Journal of Periodontology. - 2007. -Vol. 78, Issue 8. - P. 1505-1514. doi: 10.1902/jop.2007.060479
24. Slim, H. L. Xerostomia: A Continuing Challenge for Oral Healthcare Professionals [Text] / H. L. Slim, T. Cheryl // Crest Oral-B at dentalcare.com Continuing Education Course. - 2012. - Available at: http://www.dentalcare.com/en-US/ dental-education/continuing-education/ce96/ce96.aspx?Modu-leName=additionalreference&PartID=-1&SectionID=-1
25. Villa, A. Dental patients' self-reports of xerostomia and associated risk factors [Text] / A. Villa, A. Polimeni, L. Stroh-
menger, D. Cicciu, E. Gherlone, S. Abati // The Journal of the American Dental Association. - 2011. - Vol. 142, Issue 7. -P. 811-816. doi: 10.14219/jada.archive.2011.0269
26. White, D. J. Stannous fluoride/sodium hexameta-phosphate dentifrice increases dentin resistance to tubule exposure in vitro [Text] / D. J. White, M. A. Lawless, A. Fatade, A. Baig, von R. Koppenfels, H. Duschner, H. Götz // J. Clin. Dent. - 2007. - Vol. 18, Issue 2. - P. 55-59.
27. He, T. Fast onset sensitivity relief of a 0.454% stannous fluoride dentifrice [Text] / T. He, M. L. Barker, J. Qaqish, N. Sharma // J. Clin Dent. - 2011. - Vol. 22, Issue 2. - P. 46-50.
28. Qaqish, J. A clinical study to assess the effect of stabilized stannous fluoride dentifrice on hypersensitivity relative to a marketed sodium fluoride/triclosan control [Text] / J. Qaqish, N. Sharma // The Journal Clinical Dentistry. - 2014. -Vol. 25, Issue 2. - P. 13-18.
29. Zhang, Y. The Oral Malodour Efficacy of a 0,454 % Stannous Fluoride Dentifrice [Text] / Y. Zhang et. al // J. Dent. Res. - 2008. - Vol. 87. -P. 1539.
30. Terezhalmy, G. T. Tooth whitening through the removal of extrinsic stain with two sodium hexametaphos-phate-containing whitening dentifrices [Text] / G. T. Terezhalmy, A. R. Biesbrock, S. Farrell et. al. // Am. J. Dent. - 2007. -Vol. 20, Issue 5. - P. 309-314.
References
1. Kanyura, O. A., Malar, R. V., Panchyc, O. U. (2008). Organizatsiya profilaktiki stomatologichnih zahvoryuvan y ditey [Organization of prevention of dental diseases in children]. Journal of Vinnitsa National Medical University, 12 (2), 285-288.
2. Khomenko, L. O., Levitski, V. I. (2009). Epidemiologiya kariesu postiynih zubiv y ditey v paionah z nizkim vmistom fto-ry y pitniy vodi [Epidemiology of caries in permanent teeth of children in areas with low fluoride in drinking water]. Journal of dentistry, 4, 52.
3. Proect "Kontseptsii reformuvannya stomatologichnoi slyjbi Ukraiini (osnovni zasadi)" [Concept of Reform of Dental Service of Ukraine (basic principles)]. Ofitsiyny site MOZ Ukrainy. Available at: http://moz.gov.ua/ua/portal/dn_20080609_0.html
4. Gordon, S. L., Corbin, S. B. (1992). Summary of workshop on drinking water fluoride influence on hip fracture on bone health. Osteoporosis International, 2 (3), 109-117. doi: 10.1007/bf01623816
5. Ulytovskyy, S. B. (2000). Prycladnaya hyhyena polo-sti rta [Applied oral hygiene]. New in Stomatology, 6, 25-26.
6. Kosenko, K. M. (1994). Epidemiologiya osnovnih stomatologichnih zahvoryuvan naselennya Ukraiini i shlyahi ii profilaktiki [Epidemiology of major dental diseases in the population of Ukraine and ways of its prevention]. Kyiv, 45.
7. Khomenko, L. O., Tchaikovsky, Y. B., Savichuk, A. V., Savichuk, N. O. (2007). Terapevtycheskaya stomatolohyya dets-kogo vozrasta [Therapeutic dentistry Childhood]. Kiev: Book plus, 816.
8. Novytskaya, I. K., Tereshyna, T. P. (2013). Rol' sluni v obespecgenii processov maneralizacii zybov (Obzor) [The role of saliva in ensuring the processes of mineralization of teeth (Review)]. Innovations in dentistry, 2, 37-41.
9. Garanina, T. S., Kavchuk, O. M., Krasnyuk, I. P., Roj-co, V. I. (2013). Klinichna efektivnist zubnoi pasti «Blend-A-Med Complate 7 pH-balance + kora dyba" ta zubnoy schitki «Oral-b
Exceed» v profilaktitsi ta likuvanni zapalnih zahvoryuvan tkanin paradonta [Clinical efficacy of toothpaste «Blend-A-Med Complate 7 pH-balance + oak bark" and toothbrush «Oral-b Exceed» in the prevention and treatment of inflammatory diseases periodontal tissues]. Medical Journal of Bukovina 17 (1), 27-30.
10. Sensabaugh, C., Sagel, M. E. (2015). Stannous fluoride dentifrice with sodium hexametaphosphate: review of laboratory, clinical and practice-based data. Dental tribune middle east and Africa edition, 1-4.
11. Savichuk, N. O., Savichuk, A. V. (2008). Profilactica I lechenie nachalnogo cariesa zybov y detei [Prevention and treatment of initial caries in children]. Therapia, 12, 53-56.
12. Sidelnikova, L. F., Dickova, I. G., Zakharova, S. M., Mohylevskaya, N. N. (2014). Effectivnaya hyhyena polosti rta -vajnii etap profilactiki stomatologacheskih zabolevanii [Good oral hygiene - important stage of dental disease prevention]. Modern dentistry, 1, 66-69.
13. Zero, D. T. (2006). Dentifrices, mouthwashes, and remineralization/caries arrestment strategies. BMC Oral Health, 6, S9. doi: 10.1186/1472-6831-6-s1-s9
14. Leus, P. A. (2010). Realizacia massovih program profilactici cariesa zybov I boleznei parodonta s ispolzovaniem naychnix factorov docazatelnoi medicani I stomatologii [Implementation of mass programs of prevention of dental caries and periodontal disease using scientific factors, evidence-based medicine and dentistry]. Journal of Dentistry, 3, 91-96.
15. Guarnelli, M. E., Zangari, F., Manfrini, R., Scapoli, C., Trombelli, L. (2004). Evaluation of additional amine fluoride/ stannous fluoride-containing mouthrinse during supportive therapy in patients with generalized aggressive periodontitis. A randomized, crossover, double-blind, controlled trial. Journal of Clinical Periodontology, 31 (9), 742-748. doi: 10.1111/j.1600-051x.2004.00552.x
16. Bellamy, P. G., Khera, N., Day, T. N. (2009). Ran-domizarovannoe clinichescoe issledovanie effectivnosti ingi-birovania zybnogo neleta [A randomized clinical study of the efficacy of inhibiting dental plaque]. Dent. Art., 3, 24-28.
17. Wefel, J. S., Stanford, C. M., Ament, D. K., Ho-gan, M. M., Harless, J. D., Pfarrer, A. M. et. al. (2002). In situ Evaluation of Sodium Hexametaphosphate-Containing Dentifrices. Caries Research, 36 (2), 122-128. doi: 10.1159/000057870
18. Pfarrer, A. M., McQueen, C. M., Lawless, M. A., Pfarrer, A. M., (2005). Anticaries potential of a stabilized stan-nous fluoride/sodium hexametaphosphate dentifrice. Compend. Cont. Educ. Dent, 26, 41-46.
19. Makin, S. A. (2013). Stannous fluoride dentifrices. Am. J. Dent, 26, 3A-9A.
20. Boneta, A. E., Aguilar, M. M. (2010). Comparative investigation of the efficacy of triclosan/copolymer/sodium fluoride and stannous fluoride/sodium hexametaphosphate/zinc lactate dentifrices for the control of established supragingival plaque and gingivitis in a six month clinical stady. J. Clin. Dent., 21, 117-123.
21. Gunsolley, J. C. (2006). A meta-analysis of six-month studies of antiplaque and antigingivitis agents. The Journal of the American Dental Association, 137 (12), 1649-1657. doi: 10.14219/jada.archive.2006.0110
22. Eversole, S. L., Saunders-Burkhardt, K., Faller, R. V. (2014). Erosion protection comparison of stabilised SnF2, mixed fluoride active and SMFP/arginine-containing dentifrices. International Dental Journal, 64, 22-28. doi: 10.1111/idj.12099
23. Papas, A., He, T., Martuscelli, G., Singh, M., Bar-tizek, R. D., Biesbrock, A. R. (2007). Comparative Efficacy of Stabilized Stannous Fluoride/Sodium Hexametaphosphate Dentifrice and Sodium Fluoride/Triclosan/Copolymer Dentifrice for the Prevention of Periodontitis in Xerostomic Patients: A 2-Year Randomized Clinical Trial. Journal of Periodontology, 78 (8), 1505-1514. doi: 10.1902/jop.2007.060479
24. Slim, H. L., Cheryl, T. (2012). Xerostomia: A Continuing Challenge for Oral Healthcare Professionals. Crest Oral-B at dentalcare.com Continuing Education Course. Available at: http://www.dentalcare.com/en-US/dental-education/con-tinuing-education/ce96/ce96.aspx?ModuleName=additionalref-erence&PartID=-1&SectionID=-1
25. Villa, A., Polimeni, A., Strohmenger, L., Cicciù, D., Gherlone, E., Abati, S. (2011). Dental patients' self-reports of xerostomia and associated risk factors. The Journal of the American Dental Association, 142 (7), 811-816. doi: 10.14219/jada. archive.2011.0269
26. White, D. J. Lawless, M. A. Fatade, A., Baig, A., Koppenfels, von R., Duschner, H., Götz, H. (2007). Stannous fluoride/sodium hexametaphosphate dentifrice increases dentin resistance to tubule exposure in vitro. J. Clin. Dent., 18 (2), 55-59.
27. He, T., Barker, M. L., Qaqish, J., Sharma, N. (2011). Fast onset sensitivity relief of a 0.454 % stannous fluoride dentifrice. J. Clin. Dent., 22 (2), 46-50.
28. Qaqish, J., Sharma, N. (2014). A clinical study to assess the effect of stabilized stannous fluoride dentifrice on hy-persensitivity relative to a marketed sodium fluoride/triclosan control. The Journal Clinical Dentistry, 25 (2), 13-18.
29. Zhang, Y. (2008). The Oral Malodour Efficacy of a 0,454 % Stannous Fluoride Dentifrice. J. Dent. Res., 87, 1539.
30. Terezhalmy, G. T., Biesbrock, A. R., Farrell, S. (2007). Tooth whitening through the removal of extrinsic stain with two sodium hexametaphosphate-containing whitening dentifrices. Am. J. Dent., 20 (5), 309-314.
Рекомендовано до публгкацИ' д-р мед. наук, професор Полтун А. М.
Дата надходження рукопису 21.09.2015
Марченко Наталiя Сергй'вна, асшрант, кафедра терапевгично! стоматологи, ПВНЗ «Кшвський медичний ушверситет Украшсько! асошацп народно! медицини», вул. Л. Толстого, 9, м. Кшв, Украша, 01004 E-mail: natasha_email@ukr.net
УДК 616.329 - 002 + 616 - 005.4] - 06:616.8:159.963.27 DOI: 10.15587/2313-8416.2015.52184
ОСОБЕННОСТИ НАРУШЕНИЙ СНА И ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА У ПАЦИЕНТОВ С ИЗОЛИРОВАННОЙ ГАСТРОЭЗОФАГЕАЛЬНОЙ РЕФЛЮКСНОЙ БОЛЕЗНЬЮ И В СОЧЕТАНИИ С ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА
© Г. Д. Фадеенко, Е. В. Измайлова, Е. О. Крахмалова
Изучены нарушения сна и тяжесть депрессии у больных гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью (ГЭРБ) и ишемической болезнью сердца (ИБС) (группа 1) и ГЭРБ (группа 2). В группе 1 нарушения сна диагностированы в 61,54 % случаев, в группе 2 - в 44,83 %. Тяжесть инсомнии и депрессии были более выражены в группе коморбидной патологии и коррелировали с тяжестью ГЭРБ, давностью ИБС, возрастом и массой тела пациента
Ключевые слова: гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, ишемическая болезнь сердца, коморбидность, нарушения сна, депрессия
Aim - to study the special features of sleep disorders and depression intensity in patients with gastroesophageal reflux disease (GERD) and GERD in conjunction with coronary artery disease (CAD) by the method of questionnaire and to compare results with clinical and functional manifestations of comorbidity.
Methods. There were examined 65 patients with GERD and CAD (group 1) and 29 patients with GERD (group 2). Sleep disorders and depression were studied using questionnaires: subjective sleep characteristics (SSC), (Epworth Sleepiness Scale (ESS),Beck scale for depression (BSD).
Results. Sleep disorders took place in 41 (61,54 %) patients from group 1 and 13 (44,83 %) patients from group 2. The mean point of SSC was 17,75±1,98 in group 1 opposite to18,59±1,12 in group 2 (p= 0,043). The mean point of ESS was 9,75±1,59 in group 1opposite to 9,24±1,18 in group 2, p=0,103. The mean point of BDS was 11,89±4,38 in group Opposite to 8,86±1,30 in group 2, p=0,004. In the group 1 it was established a correlation between SSC and patient's age (r=-0320; p=0,0075), BSD and age (r=0,371; p=0,0024), ESS and body mass index(r=0,291; p=0,0188). There were established correlations between duration of CAD and SSC (r=-0,315; p=0,011), CAD and ESS (r=0,273; p=0,0280), CAD and BSD (r=0,379; p=0,0018), GERD heaviness and SSC (p=0,0498), BSD and SSC (r=-0,676; p=0,000) and between BSD and ESS (r=0,583; p=0,000) in group 1. In group 2 ESS correlated with age (r=0,379; p=0,0426). Conclusions. The conjunction of GERD and CAD can be considered as two mutually potential pathological processes that have a negative effect on such indicators as sleep and psycho-emotional status of patient Keywords: gastroesophageal reflux disease, coronary artery disease, comorbidity, sleep disorders, depression
