CC BY
73
УДК 338.43:633/635
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ В1ДХОД1В РОСЛИНИЦТВА ДЛЯ ВИРОБЛЕННЯ БЮЕНЕРГП В УКРА1Н1
Н.Ш. Ресульева
ДБОУВО «К1ПУ», амферополь, АР Крим
Ресульева Н.Ш. Перспективи використання eidxodie рослинництва для вироблення бiоенергii в УкраМ
У статп наведеш результати оцшки енергетичного потенцiалу вiдходiв
сшьськогосподарсько! бiомаси в Украшг Розглянуто сучасний стан рослинництва та можливосп його використання у бюенергетицг Проаналiзовано питання щодо частки рослинних вiдходiв, яку можна використовувати для виробництва енерги. Наведено розрахунок енергетичного потенцiалу рослинних вiдходiв сiльськогосподарських культур в Украшт
Ключовi слова: енергетичний потенцiал, бюмаса, бiоенергетика, сiльське господарство, рослинництво
Ресульева Н.Ш. Перспективы использования отходов растениеводства для выработки биоэнергии в Украине
В статье приведены результаты оценки энергетического потенциала отходов
сельскохозяйственной биомассы в Украине. Рассмотрено современное состояние
растениеводства и возможности его использования в биоэнергетике.
Проанализированы вопросы относительно доли растительных отходов, которую можно использовать для производства энергии. Приведен расчет энергетического потенциала растительных отходов сельскохозяйственных культур в Украине.
Ключевые слова: энергетический потенциал, биомасса, биоэнергетика, сельское хозяйство, растениеводство
Resuleva N.Sh. Perspectives of using plant waste for generating bioenergy in Ukraine
The paper presents the results of the assessment of the energy potential of waste agricultural biomass in Ukraine. The paper considers present state of plant growing and the possibility of its use for bioenergy. Analyzed issues regarding the proportion of plant waste that can be used for energy production. Presents the calculation of the energy potential of waste of plant crops in Ukraine.
Keywords: energy potential, biomass, bioenergetics, agriculture, plant growing
Вумовах загострення проблеми енергозабезпечення Украши постае необхщнють переглянути структуру наявних джерел енерги на користь технологш, що використовують вщновлюваш енергоресурси [1]. Одним з перспективних напрямшв виршення проблеми е виробництво та використання бюпалива. Украша мае досить необхщних умов для розвитку цього напрямку вщновлювально! енергетики. По перше, в краiнi юнуе розвинутий сектор сiльського господарства, зокрема рослинництва, який е джерелом великого обсягу рiзноманiтних вiдходiв та залишкiв. Вони складають найбiльшу частину потенцiалу бюмаси, однак часто утилiзуються без принесення користi. Крiм того використання вщновлювальних джерел енергii сприятиме вирiшенню низки стратепчних завдань, таких як зниження залежностi вiд iмпорту енергоносiiв, розвиток агропромислового комплексу, створення нових робочих мюць i нарештi полiпшення екологiчноi ситуацii в крш'ш. На сьогодшшнш день в свiтi накопичений достатньо великий досвщ з використання рослинних вiдходiв сiльськогосподарського виробництва в енергетичних цiлях. Людство мае реальну перспективу поступово1' замiни викопних видiв палива бюпаливом у транспортi, в промисловосп та комунальному секторi. Все бшьше краш, органiзують виробництво бiопалива в промислових масштабах та розробляють нацюнальш програми розвитку бiоенергетики на державному рiвнi. Нажаль темпи розвитку бюенергетики в Украiнi сильно вiдстають вщ свiтових показникiв Великих успiхiв у цьому секторi досягла £вропа, досвщ яко1' е дуже цiнним для Укра1ни.
Аналiз останнiх дослiджень та публшацш
Вивченню проблеми актуальностi
використання альтернативних джерел енерги присвячена низка робгг вiтчизняних вчених, зокрема В.1. Гавриша, О.О. Gранкiна, Г.М. Калет-ника, 1.Г. Кириленко, Б.Й. Кириченко, 1.В. Куш-нiр, В.Я. Месель-Веселяка, Н.М. Мщенко., О.О. Митченка, С.А. Стасшевича, В.В. Лазня, Г.Г. Гелетухи, О.Г. Шайко, О.М. Шпичака та багатьох шших.
Однак не дивлячись на значну перспективнiсть дослiдження розвитку бюенергетики та
актуальшсть реал1зацп бюенергетичного потенщалу рослинництва в сучасних умовах бшьштсть вичизняних науковщв вщдае перевагу вивченню можливих обсяпв та р1зноман1ття в1дход1в рослинництва.
Але при цьому недостатньо уваги придшено дослщженню питань, пов'язаних з розрахунком оптимально! частки в1дход1в рослинництва, яку доцшьно використовувати для виробництва енергп i яку необхщно залишати для шших потреб сшьського господарства. Зазначена проблема перешкоджае визначенню та ефективному використанню бiоенергетичного потенцiалу рослинництва в Укра!т, що зумовило необхiднiсть проведения дослщжень у цьому напрямку.
Метою cmammi е дослiдження та оцiнка енергетичного потенщалу вiдходiв рослинництва в Укра!ш.
Виклад основного матерiалу дослiдження
Завдяки сприятливим природнiм умовам та високш родючосп грунтiв Укра!на мае великий потенщал бiомаси, доступно! для енергетичного використання. За пiдрахунками спецiалiстiв шляхом використання цього потенщалу у виробництва енергп в найближчш перспективi можна задовольнити 13-15% потреби держави в первиннш енергi! [2]. Базовими складовими поте-
Таблиця 1. Виробництво сшьськогосподарських культур за регiонами Укра!ни, 2013 рж
Регiон Виробництво зернових i зернобобових культур, тис. т. Виробництво кукурудзи, тис. т. Виробництво цукрових буряюв, тис. т. Виробництво соняшнику, тис. т.
Автономна Республiка Крим 764,8 87,6 - 109,3
Вiнницька обл. 4852,3 2785,7 2562,3 507,4
Волинська обл. 902,0 174,8 580,0 1,8
Дншропетровська обл. 3710,3 1315,5 38,3 1172,8
Донецька обл. 2210,3 358,3 16,3 778,2
Житомирська обл. 2108,6 1567,1 424,5 104,1
Закарпатська обл. 325,0 187,8 - 9,7
Заж^зька обл. 2111,0 174,2 - 921,3
1вано-Франювська обл. 677,6 348,6 69,3 20,0
Ки1вська обл. 3343,0 2172,4 702,6 297,1
Кiровоградська обл. 3781,4 2153,3 284,3 1229,1
Луганська обл. 1292,9 345,5 0,8 639,5
Льв1вська обл. 1186,1 393,1 653,7 18,5
Микола1вська обл. 2803,8 733,5 146,3 939,9
Одеська обл. 3670,8 806,3 0,9 777,2
Полтавська обл. 5639,6 4081,3 1546,1 729,5
Рiвненська обл. 1108,6 514,7 531,4 4,1
Сумська обл. обл. 3588,1 2412,4 30,9 418,9
Тернопшьська обл. 2228,9 1206,4 1002,6 29,9
Харкiвська обл. 4201,5 1604,8 387,5 1117,8
Херсонська обл. 1686,4 375,8 - 356,9
Хмельницька обл. 3039,5 1825,2 1057,7 77,1
Черкаська обл. 4068,5 2662,7 481,8 487,2
Чертвецька обл. 625,5 407,1 9,3 16,8
Чернiгiвська обл. 3123,6 2255,5 262,8 286,4
нцiалу бiомаси е вшходи сiльського господарства та деревна бюмаса. Сiльськогосподарськi вiдходи в основному складаються з соломи зернових i залишк1в переробки соняшнику i кукурудзи. При ощнщ економiчно! доцiльностi виробництва енергп' з вiдходiв сiльського господарства важливу роль грае ступiнь зосередженостi вiдходiв в даному регiонi i наявш можливостi !х переробки поблизу репону [3].
Найбiльша к1льк1сть сiльськогосподарсько! бюмаси утворюеться в областях розташованих у центральних, пiвденно-схiдних та пiвденних областях кра!ни, тобто в мюцях найбiльш сприятливих для вирощування сшьськогосподарських культур. В цих областях щшьшсть розпод^ ресурсiв бiомаси найбiльша, тому вони мають найвищий рiвень економiчно! доцiльностi переробки вiдходiв первинно! обробки сiльськогосподарських культур (табл. 1). З метою уникнення високих транспортних витрат рекомендуеться розташову-вати енергетичш установки саме у областях з найбшьшою щiльнiстю ресурсiв бiомаси. За рекомендащями авторiв програми USELF така вщстань мае становите не бшьше нiж 100 кiлометрiв, оск1льки бшьшють областей Укра!ни вмiщають в себе територш радiусом до 100 кiлометрiв [4].
roTOBHHMH ^aKTopaMu mi BnnuBaroTb Ha o6caru ^opinHo yTBoproBaHux BigxogiB pocnuHHu^roa e nociBHi nno^i, BanoBi 36opu Ta Bpo^aHHicTb cinbCbKorocnogapcbKux KynbTyp.
BHKopHCTaBmn CTaTHCTHHHi gaHi npoBegeMo gocnig^eHHa ochobhhx noKa3HHKiB, ^o xapaKTepu-3yroTb внpo6ннцтвo npogyKqii pocnuHHu^roa yKpai'HH b nepiog 1990-2013 pp.
nno^a 3eMenb yKpai'HH CTaHOBHTb 60,35 MnH. ra. BucoKa pogronicTb rpyHTiB go3Bonae Bupo^yBara
^,HHaMiKa nociBHux nno^ cinbCbKorocnogapcb-khx KynbTyp noKa3ye 3MeHmeHHa nacTKu 3eMni nig kopmobhmh Ky^bTypaMH 3 37% y 1990 po^ go 8,1% b 2013 p, b toh nac aK nacmHa 3eMenb nig TexHinHHMH Ky^bTypaMH 36inbmunaca 3 11,6% y 1990 p go 27,8% b 2013 p. (Ta6n. 3) [6].
y CTpyKTypi nociBHux nno^ b 2013 poцi goMiHyrony no3u^ro 3aHManu 3epHoBi KynbTypu, 3a hhmh cnigyBanu TexHinHi KynbTypu. 06ugBi 3ragaHi KaTeropii' geMoHCTpyBanu TeHgeH^ro 36inbmeHHa,
pi3Hi Bugu ci^bCbKorocnogapcbKux KynbTyp. 3a gaHHMH 3eMenbHoro o6niKy 3aranbHa nno^a ci^bCbKorocnogapcbKux yrigb Ha nonaTOK 2013 poKy CTaHoBuna 41,5 MnH. ra (69% TepHTopii' yKpai'HH), 3 aKux 32,5 MnH. ra. - nno^a pinni (Ta6n. 2) [5]. To6to 6inbma nacirca 3eMenbHoro $oHgy BHKopHCTOByeTbca gna внpo6ннцтвa
cinbCbKorocnogapcbKoi npogy^ii, a caMe gna Bupo^yBaHHa cinbcbKorocnogapcbKux KynbTyp.
npunoMy TexHinHi KynbTypu 3a paxyHoK 36inbmeHHa nociBiB coHamHHKy i pinaKy (puc. 1). TaKHM hhhom, CTaTHCTHHHi gaHHi BKa3yroTb Ha Te, ^o Han6inbmHH noTeH^an gna внpo6ннцтвa eHeprii MaraMyrb b nepmy nepry 3epHoBi Ta TexHinHi KynbTypu. Po3rnaHeMo ochobH noKa3HHKH ix внpo6ннцтвa Ha npuKnagi noTeH^HHux cinbcbKorocnogapcbKux KynbTyp, Bpo^aHHicTb 6ioMacu aKux e Han6inbmoro b Hamin KpaiHi, a caMe пmeннцi, ^KpoBoro 6ypaKa, coHamHuKy i KyKypyg3u.
Ta6nuua 3. nociBHi nno^i cinbcbKorocnogapcbKux KynbTyp b yKpaiHi
Poku 3epHoBi Ta 3epHo6o6oBi KyntTypu, tuc. ra TexHinHi KyntTypu, tuc. ra KopMoBi KyntTypu, tuc. ra
1990 14583,4 3751,3 11998,8
1995 14152,1 3748,2 10897,6
2000 13646,5 4186,8 7063,1
2005 15004,8 5260,1 3737,8
2006 14515,2 6104,8 3276,8
2007 15114,9 5919,8 3028,4
2008 15636,3 6777,9 2752,3
2009 15837,3 6545,0 2657,5
2010 15090,0 7295,8 2599,1
2011 15723,8 7441,1 2477,3
2012 15449,0 7854,1 2474,9
2013 16209,9 7869,4 2288,7
TexHinHi KynbTypu 12%
1990
2013
KopMoBi KynbTyp] 37%
3epHoBi KynbTypu
45%
TexHinHi KyntTypu 28%
KopMoBi KynbTypu
3epHoBi KynbTypu 57%
Ta6nuua 2. 3aranbHa 3eMenbHa nno^a i po3nogin cinbcbKorocnogapcbKux yrigb, 2013 piK
3arantHa 3eMenbHa nno^a, mjih. ra 60354,9
Bcboro cintctKorocnogapctKux yrigb, MnH. ra 41525.8
Pinna, MnH. ra 32525,5
CiHoKocu, MnH. ra 2408,8
nacoBu^a, MnH. ra 5446,8
Puc. 1 CrpyKTypa nociBHux nno^ ochobhux cinbcbKorocnogapcbKux KynbTyp
Завдяки високим енергоефективним можливо-стям цукровий буряк е ушверсальною бюенерге-тичною культурою. З нього можна отримувати як бюетанол, так i бюгаз, а також використовувати у поеднанш з гноем тварин. Як сввдчать данi табл. 4 площi тд посiвами цукрового буряка в 2013 року скоротилися порiвняно з 2012 р на 39,0% i склали 280 тис. га. Валовий збiр цукрових буряк1в, приз-начених для переробки, у порiвняннi з 2012 роком зменшився на 41,5% (10,8 млн. т.) переважно за рахунок скорочення площi збирання на 39,7%. Вщ усiх категорiй господарств аграрного сектора протягом 2013 року на переробш пiдприемства надiйшло 9,2 млн. т. цукрових буряшв (включаючи давальницьку сировину та власно вирощенi цукровими заводами буряки), що на 8,2 млн. т. (на 47%) менше, шж за 2012 р. [6]. На думку спещатспв 1нституту бюенергетичних культур найвигiднiше в Укра!ш виробляти бiопаливо з цукрових буряк1в. Укра!на мае
Щодо пшеницi простежуеться чита тенденцiя до поступового скорочення поавних площ пiд озимою пшеницею, а також щорiчне зменшення врожайностi культури. В результатi чого динамiка валового збору пшенищ мае сгрибкоподiбну тенденщю розвитку. Лише в останнiй рж простежуеться незначне збiльшення посiвноi площi i вiдповiдно валового збору культури (табл. 5).
можливють виробляти 3-3,5 мшьйона тонн цукру. Внутрiшня потреба в цьому продукп становить вщ 1,8 до 2 мiльйонiв тонн. Тому е надлишки цукру, як можна використовувати для виробництва бюенергп [7].
Побiчним продуктом виробництва цукру е жом. При переробщ 1 тонни цукрових буряшв можна отримати 800 кг сирого жому або 238 кг пресованого. У 2013 рощ середньодобова переробка буряшв на 1 цукровий завод складала 3 866 т., це означае що за добу на заводi можна одержати 920,1 т. пресованого жому. Вихщ бю-газу (з вмютом метану 70%) з 1 т. пресованого жому дорiвнюе 100 м3. Отже, за добу бюгазова установка на базi цукрових заводiв здатна виробити 92 010 м3 бюгазу, а за рiк 33 583 650 м3. Так1 установки на базi цукрових заводiв можуть забезпечити потреби самого заводу у електроенер-гп чи використовуватись для мiсцевих тепломе-реж [8].
У 2013 року зiбраний найвищий за всi роки спостереження врожай соняшнику - 11,1 млн. т. (у вазi тсля доробки), або на 31,8% бшьше нiж у 2012 роцi, що обумовлено значним тдвищенням врожайностi культури (на 5,2 ц з 1 га, або на 31,5%). Виходячи з цього можна прогнозувати подальше збшьшення валового збору соняшнику, який е потенцшною сировиною для виробництва бiопалива (табл. 6) [6].
Таблиця 5. Виробництво пшеницi
Показник Роки
1990 1995 2000 2005 2010 2011 2012 2013
Посiвна площа, тис. Га 7568 5324 5316 6185 6137 6499 5534 6524,5
Виробництво,. тис. т. 30373,7 16273,3 10197,0 18699,2 16851,3 22323,6 15762,6 22279,3
Врожайшсть, ц/Га 40,2 29,7 19,8 28,5 26,8 33,5 28,0 33,9
Таблиця 6. Виробництво соняшнику
Показник Роки
1990 1995 2000 2005 2010 2011 2012 2013
Поавна площа, тис. Га 1636 2020 2943 3743 4572 4739 5194 5051,3
Виробництво, тис. т. 2570,8 2859,9 3457,4 4706,1 6771,5 8670,5 8387,1 11050,5
Врожайшсть, ц/Га 15,8 14,2 12,2 12,8 15,0 18,4 16,5 21,7
Таблиця 4. Виробництво цукрових буряшв
Показник Роки
1990 1995 2000 2005 2010 2011 2012 2013
Поавна площа, тис. Га 1607 1475 856 652 501 532 458 279,8
Виробництво, тис. т. 44264,5 29650,4 13198,8 15467,8 12749,2 18740,5 18438,9 10789,4
Врожайшсть, ц/Га 275,7 204,7 176,7 248,2 279,5 363,3 410,8 398,9
^epe3 BucoKy Bpo®aHHicTb Ta BigcyTHicTb npo6neM y Bupo^yBaHHi KyKypyg3a e noTeH^HHoro 6ioeHepreTunHoro KynbTyporo b yKpaiHi. 3a nepiog c 1990-2013 poKu npocre®yeTbca nocTynoBe 36inbmeHHa внpo6ннцтвa KyKypyg3u. y 2013 poKy BanoBuH 36ip KyKypyg3u CKnaB 30949,6 tuc. t., ^o
Buxig 6ioeTaHony i3 1 t KyKypyg3u CKnagae -400-450 n. OgHaK Buxig 6ioeTaHony i3 1 ra ^ei KynbTypu e 3HanHo hu®hum, Hi® y KpaiHax-nigepax 3 внpo6ннцтвa 6ioeTaHony. ypo®aHHicTb
KyKypyg3u b yKpaiHi y 2013 poцi CTaHoBuna 62,2 ц/ra, to y toh caMuH nac ypo®aHHicTb KyKypyg3u y CfflA CTaHoBuTb 90-100 ц/ra [9].
AHani3 Bpo®aHHocri, guHaMiKu nociBHux nno^, внpo6ннцтвa cinbCbKorocnogapcbKux KynbTyp Ta po3paxyHoK o6cariB cinbCbKorocnogapcbKux pocnuHHux BigxogiB, aKi Mo®Ha oTpuMaTu y neBHoMy perioHi Mae Ba®nuBe 3HaneHHa gna noganbmoro nporHo3yBaHHa Heo6xigHoi KinbKocTi cupoBuHu, ^o 3Mo®e 3a6e3nenmu 6e3nepe6iHHy po6oTy ycTaHoBoK 3 внpo6ннцтвa 6ionanuBa.
EkohomMho go^nbHun eHepreTunHuH noтeнцian 6ioMacu b yKpaiHi CTaHoBuTb 6nu3bKo 20-25 MnH. t. y.n. /piK. Ochobhumu CKnagoBuMu noTeH^any e Bigxogu cinbCbKorocnogapcbKoro внpo6ннцтвa -6inbme 11 MnH. T.y.n./piK (3a gaHuMu 2013 poKy) [10]. 3rigHo 3aKoHy «npo Bigxogu» go BigxogiB BigHocaTbca 6ygb-aKi penoBuHu, MaTepianu i npegMeTu, ^o yTBopunuca y npo^ci внpo6ннцтвa nu cno®uBaHHa, a TaKo® TOBapu (npogyKqia), ^o noBHicTro a6o nacTKoBo BTpaTunu cboi cno®uBni BnacTuBocTi i He MaroTb noganbmoro BuKopucTaHHa 3a мiсцeм ix yTBopeHHa nu BuaBneHHa i Big aKux ix BnacHuK no36yBaeTbca, Mae HaMip a6o noBuHeH no36yTuca mnaxoM yrani3a^i nu BuganeHHa [11]. TaK ochobhumu BigxogaMu poсnннннцтвa Ha CborogHi e conoMa 3epHoBux, conoMa coHamHuKa, CTe6na KyKypyg3u, CTe6na coHamHuKy, MaKyxa HaciHHa coHamHuKy, runKa 6ypaKy цyкpoвoro, nymnuHHa rpenKu, pucy i T.g.
Bigxogu arponpoMucnoBoro KoMnneKcy Mo®Ha po3ginuTu Ha gBi ocHoBHi rpynu: nepBuHHi Ta BTopuHHi Bigxogu. ,3,o nepBuHHux BigxogiB BigHocaTbca no6inHi npogyKTu Bupo^yBaHHa ^nboBoi cupoBuHu, eKCKpeMeHTu TBapuH, a TaKo® HeKoHgu^HHa nacruHa ^nboBoi cupoBuHu; go BTopuHHux - Bigxogu i no6inHi npogyKTu, ^o reHepyroTbca b pe3ynbTaTi TexHonorinHux npoцeсiв nepeTBopeHHa ^nboBoi cupoBuHu, a TaKo® HeKoHgu^HHa npogyкцia nepepo6Ku [12].
Ha 47,6% 6inbme Hi® y 2012 po^. Цe o6yMoBneHo 3HanHuM nigBu^eHHaM Bpo®aHHocri KynbTypu - Ha 33.8% nopiBHaHo 3 2012 pokom, a TaKo® ^opinHuM 36inbmeHHaM nociBHux nno^ nig KyKypyg3oro (Ta6n. 7) [6].
OgHuM i3 Ba®nuBux nuraHb 3anumaeTbca, Te, aKy nacTKy pocnuHHux BigxogiB cinbCbKoro rocnogapc-TBa go^nbHo BuKopucToByBaTu gna внpo6ннцтвa eHeprii, BpaxoByronu npu цboмy noTpe6u pocnuH-Hu^TBa Ta твapннннцтвa. 3a pe3ynbTaTaMu nucneHHux gocnig®eHb HanpuKnag y GBponi Ha eHepreTunHi noTpe6u Mo®Ha BuKopucToByBaTu 2550% Bpo®aro conoMu i no®HuBHux 3anumKiB KyKy-pyg3u Ha 3epHo, 30-50% BigxogiB внpo6ннцтвa coHamHuKy, a iHma 6ioMaca noBuHHa 3anumaTuca Ha nonax [13].
Ochobhum no6inHuM npogyKToM poсnннннцтвa e conoMa. ^.opinHo b yKpaiHi, 3ane®Ho Big norogHux yMoB i Bpo®aro, Bupo6naeTbca Big 45 go 70 MnH. t. conoMu. ConoMa mupoKo BuKopucroByeTbca b pocnuHHu^rai gna nig®uBneHHa rpyHTiB, a TaKo® b aKocTi KopMy i nigcTunKu gna TBapuH Tum nacoM ^h Bigxig cinbCbKorocnogapcbKoro внpo6ннцтвa e npupogHuM BucoKoKanopiHHuM g®epenoM eHeprii: npu cnanroBaHHi ogHiei tohhu conoMu BuginaeTbca 6nu3bKo 3 MBt TennoBoi eHeprii. y cynacHoMy твapннннцтвi 3aMicTb conoMu Mo®yTb bukopucto-ByBaTuca cucTeMu rigpo3MuBy b xniBax i KoM6iKopMu gna rogiBni TBapuH [14]. Цe o3Hanae, ^o 3 noninmeHHaM npaKTuKu BegeHHa TBapuHHu^rea Mo®Ha BuKopucToByBaTu MeHmy KinbKicTb conoMu.
BpaxoByronu pi3Hi nornagu ^ogo BuKopucTaHHa conoMu gna rogiBni Ta nigcTunKu TBapuH, i gna nigTpuMKu pogronocTi rpyHTiB, mupoKo nomupeHuM e BigHomeHHa Bpo®aro conoMu i Bpo®aro 3epHa aK 1:1. BBa®aeTbca, ^o Ha ogHy ToHHy 3i6paHoro 3epHa npunagae npu6nu3Ho ogHa ToHHa conoMu. Ua npocTa oцiнкa npuHHaTHa, ocKinbKu gy®e CKnagHo oцiннтн KinbKicTb conoMu, aKa 6yna BuKopucTaHa b Ko®HoMy perioHi, BpaxoByronu 3acTocyBaHHa pi3Hux MeTogiB BegeHHa rocnogapcTBa, Bupo^yBaHHa pi3Hux copTiB 3epHoBux Ta oTpuMaHHa pi3Hoi Bpo®aHHocTi. 3acTocoByronu BigHomeHHa 1:1, nepeg6anaeTbca, ^o 80 % Big KinbKocTi цiei conoMu BuKopucToByeTbca i 20 % 3anumaeTbca, i, TaKuM huhom, gocTynHi gna anbTepHaTuBHoro BuKopucTaHHa (Ta6n. 8) [15,16].
3 gaHux тa6nнцi 5 BugHo, ^o 3aranbHun o6car conoMu, aKKH Mo®Ha BuKopucToByBaTu gna oTpuMaHHa eHeprii CTaHoBuTb 15699,62 tuc. t., a b
Ta6nuua 7. Bнpo6ннцтвo KyKypyg3u
noKa3HuK Poku
1990 1995 2000 2005 2010 2011 2012 2013
nociBHa nno^a, tuc. ra 1234 1174 1364 1711 2709 3620 4625 4893
Bнpo6ннцтвo, tuc. T. 4736,8 3391,8 3848,1 7166,6 11953,0 22837,8 20961,3 30949,6
Bpo®anmcTL, ц/Гa 38,7 29,2 30,1 43,2 45,1 64,4 47,9 64,1
перерахунку на умовне паливо - 7715,84 тис. т.у.п. Таким чином, енергетичний потенщал соломи основних видiв сiльськогосподарських культур становить майже третину загального енергетич-ного потенщалу бiомаси в Укра'ш. Однак серед спецiалiстiв iснують i багато iнших поглядiв щодо
Величина енергетичного потенцiалу бiомаси в Укра'ш коливаеться по роках i залежить не тiльки вiд урожайностi основних сшьськогосподарських культур, а й вш технологii збору вiдповiдних вш-ходiв. Крiм того, одним з факторiв, що впливае на застосування рослинних вiдходiв для отримання бiопалива е сезоншсть 1'х утворення. Для забезпе-чення рiвномiрного використання 1'х протягом усього року необхiдно дотримуватися спещальних умов зберiгання, що тягне за собою певш витрати.
Висновки
На сьогодшшнш день Укра'на може забезпе-чити сво' потреби в паливi за рахунок власних ресурсiв менше шж на половину. Перспективним напрямком вирiшення цiеi проблеми е використання нетрадицшних видiв енергii. В краш iснуе великий потенцiал бюмаси, а саме вiдходiв сiльського господарства, яш е дешевою i доступною сировиною для виробництва енергii. Нажаль бшьшють з вiдходiв рослинництва залишаеться у полях чи спалюеться не приносячи жодно' користi. В Gвропi з подiбних вiдходiв вже тривалий час виробляють паливнi брикети (пелети) з подальшим використанням цього еко-логiчно чистого палива з високою тепловщдачею для котелень i великих ТЕС. Аналiз статистичних даних свiдчить про те, що враховуючи сприятливi грунтово-клiматичнi умови сшьське господарство Укра'ни мае потужну сировинну базу для виробництва бюенергп, яка включае в себе перспективш сiльськогосподарськi культури (зерновi, кукуру-дза, соняшник, цукровi буряки). Головним за-
оцiнки кiлькостi соломи, яка може використовува-тись для виробництва енергп i яка повинна зали-шитись для шших потреб сiльського господарства. Це лише один з методiв оцшки, який на наш погляд е цiлком реальним для впровадження на практицi.
вдання сiльського господарства Укра'ни е тдви-щення врожайносп цих культур, проведення науково-дослiдноi та селекцшно' роботи для створення стабшьно' та надiйноi основи для виробництва як продукпв харчування, так i енергii.
Основним побiчним продуктом рослинництва е солома, надлишок яко' можна залучити до пали-вно-енергетичного балансу. Питания оцшки потенщалу соломи стало актуальним з появою попиту на не'. Однак юнуе багато рiзних методологш оцшки енергетичного потенщалу соломи. З урахуванням проведених розрахуншв, для Укра'ни можна рекомендувати для виробництва енергп до 20% теоретичного потенщалу соломи сшьського-сподарських культур. З урахуванням цих рекомендацш енергетичний потенщал вшповшних видiв бiомаси ощнюеться в 7715,84 млн. т. у. п. (за даними 2013 року). На наш погляд така оцшка е цшком реальною i може використовуватись на практищ в першу чергу для забезпечення енерге-тичних потреб самого сiльського господарства.
Збшьшення потенцiалу виробництва бiоенергii з рослинних вiдходiв дасть можливiсть не тшьки частково замiстити споживання викопних енерго-носiiв, але i дозволить збшьшити експорт бiопа-лива в кра'ни £С. Таким чином енергетичне використання рослинних вiдходiв е додатковою мож-ливiстю iнтенсифiкацii сiльського господарства i збiльшення його прибутковостi, а також одним з шляхiв зменшення енергетично' залежностi кра'ни.
Таблиця 8. Енергетичний потенщал соломи основних видiв сшьськогосподарських культур
в Украш (2013 рш) [17]
Назва культури Обсяг зерна, тис. т. Передбачуваний обсяг соломи для використання в енергетичних цшях, тис. т. Енергетичний потенщал, тис. т.у.п.
Пшениця 22279,3 4455,86 2189,91
Жито 637,7 127,54 62,68
Ячмiнь 7561,6 1512,32 743,26
Овес 467,3 93,46 45,93
Кукурудза 30949,6 6189,92 3042,14
Просо 102,0 20,4 10,03
Гречка 179,0 35,8 17,59
Рис 145,1 29,02 14,26
Соняшник 11050,5 2210,1 1086,19
Соя 2774,3 54,86 272,69
Ршак 2351,7 470,34 231,16
Всього 78498,1 15699,62 7715,84
Список л^ератури:
1. Смолш Л.В. Оцiнка альтернативних можливостей швестування виробництва бiопалива в аграрно-промислових формуваннях цукробурякового пiдкомплексy / Смолш Л.В., Борейко 1.П. / / Збiрник наукових праць Вiнницького нацюнального аграрного yнiверситетy. - Вiнниця , 2010. -Випуск 42. - Т.1. - С. 175-179.
2. Енергетичний потенщал бiомаси в Укра'ш / Лакида П.1., Гелетуха Г.Г., Василишин Р.Д. та iн., вщповщ. наук. ред. д.с.г.н., проф. Лакида П.1.; Навчально-науковий iнститyт лiсового i садово-паркового господарства НУБШ Украши. - К.: Видавничий центр НУБШ Украши, 2011. - 28с.
3. Сидорук Б. Бiоенергетичне землеробство та його перспективи в Укра'ш [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http:/ /sophus.at.ua/publ/2014_05_22_23_kampodilsk/sekcija_3_2014_05_22_23/ bioenergetichne_zemlerobstvo_ta_jogo_perespektivi_v_ukrajini/61-1-0-1034.
4. Технiчний звгг з оцiнки потенцiалy вiдновлюваноi енергетики в Украiнi: енергiя бiомаси [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:/ /www.uself.com.ua/fileadmin/documents/U-Biomass_Technical_Report.pdf.
5. Сiльське господарство Украши: статистичний збiрник за 2013 рш [Електронний ресурс] /за ред. Власенко Н.С. - К.: Державна служба статистики Украши, 2014. - С. 400. - Режим доступу: http:/ /www.ukrstat.gov.ua.
6. Рослинництво Украши: статистичний збiрник за 2013 рш [Електронний ресурс] /за ред. Власенко Н.С. - К.: Державна служба статистики Украши, 2014. - С. 180. - Режим доступу: http:/ /www.ukrstat.gov.ua.
7. «Зелена енергетика» обвде Укра'ш неабиякий прибуток [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:/ /vkurse.ua/ua/business/sulit-ukraine-neshutochnuyu-pribyl.html.
8. Бондар В.С. Цyкровi буряки, як вщновлювальне джерело бюенергетики / Бондар В.С. / / Бюенергетика. - 2013. - № 1. - С. 17-21.
9. Пришляк Н.В. Бюетанол з цукрових буряшв та ефективнiсть його виробництва в Укрш'ш / / Вiсник Харшвського нацiонального аграрного yнiверситетy iм. В.В. Докучаева. Сер.: Економiчнi науки. - 2014. - № 7. - С. 280-288.
10. Гелетуха Г.Г., Железная Т.А., Кучерук П.П., Олейник Е.Н., Трибой А.В. Бюенергетика в УкраМ: сучасний стан та перспективи розвитку. Частина 1 Промислова теплотехшка. - 2015. - Т. 37, № 2. - С. 68-76.
11. Закон Украши «Про вщходи» [Електронний ресурс] // Вщомосп Верховно)! Ради Украши. -1998. - №36-37. - С. 242. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/187/98-вр.
12. Гелетуха Г.Г. Розвиток бюгазових технологш в Укра'ш та Германп: нормативно-правове поле, стан i перспективи / Гелетуха Г., Кучерук П., Матвеев Ю.- Ки1в-Гюльцов: Спещальне агентство з вщновлюваних ресyрсiв (FNR), 2013. - 71с.
13. Гелетуха Г., Свгговий досвщ використання вiдходiв сiльського господарства для виробництва енергп / Гелетуха Г., Железная Т. / / Еколопя тдприемства. - 2014. - № 3. - С. 56-57, 63-65
14. Гелетуха Г., Перспективи використання вiдходiв сшьського господарства для виробництва енергп в УкраМ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:/ /www.uabio.org/img/files/docs/ Position-paper-uabio-7-ru.pdf.
15. Використання соломи в УкраМ - можливосп та перспективи. Сергя консультативних роби [AgPP №.31]. [Електронний ресурс] / Кузнецова А. / / 1нститут економiчних дослщжень та полiтичних консyльтацiй - 2010. - С. 9-11. - Режим доступу: http:/ /www.ier.com.ua/files/publications Policy__papers/Agriculture_dialogue/2010/AgPP_31_ukr.pdf.
16. Крайсвггаш П.А. Оцшка енергетичного потенщалу соломи зернових та головнi аспекти використання i'i у бiоенергетицi. /Палш М.В., Рiй О.В. // Збiрник наукових праць ВНАУ. -2012. -№1. Том 2 - С. 193-200.
17. Звгт про дослщження соломи як твердого бюпалива. Завдання 2 [Електронний ресурс]. / / 1нститут мiсцевого розвитку - 2014. - С. 13. - Режим доступу: http:/ /myrgorod.pl.ua/files /images/Madem/2.pdf.
Надано до редакцп 28.05.2015
Ресульева Нурiе Шавкетiвна / Nurie Sh. Resuleva
Nurie. 05@gmail.com
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Перспективи використання BidxodiB рослинництва для вироблення бюенергп в Украш [Електронний ресурс] / Н. Ш. Ресульева. // Економiка: реалН часу. Науковий журнал. — 2015. — № 4 (20). — С. 179-185. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2015/n4. html
