CC BY
11
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет Украши
2. ЕКОЛОГШ ТА ДОВК1ЛЛЯ
УДК 639.1.07 Проф. П.Б. Хоецький, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львт; пров. наук. ствроб. Б.1. Бтяк - Ужанський НПП, с.м.т. Великий Березний
ПЕРСПЕКТИВИ В1ДТВОРЕННЯ АЗ1АТСЬКОГО БУЙВОЛА (BUBALUS BUBALIS У КАРПАТАХ
Проаналiзовано сучасний стан i поширення БиЪаЫя ЪиЪаИн у Карпатському реп-ош. У 80-х роках ХХ ст. у селах Закарпатсько! обл. утримували сотш тварин. Встанов-лено зменшення чисельностi виду в Закарпатськш обл. Причинами зменшення чисель-ност е: нерентабельнiсть утримання тварин, низька генетична рiзноманiтнiсть та iн. Станом на 2013 р. в област облжовано 57 голiв. Тут утримують тварин у семи населе-них пунктах трьох районiв: Хустському, Тячiвському i Рахiвському. Спiввiдношення статей становить 1: 1,2. Проведено SWOT-аналiз перспектив вщтворення поголiв'я Би-ЪаЫя ЪиЪаИ5 у Карпатах.
Ключовг слова: буйвол, Карпати, вщтворення поголiв'я, SWOT-аналiз.
Аз1атський буйвол (БиЪа\т ЪиЪаЫ Ь.) належить до родини бичач1 (Боуг-dае) ряду оленепод1бш (СвгУ1/огтв5). Його предком вважають викопного буйвола (БиЪа\т triqueyricornis). У минулому ареал буйвола охоплював Швденно-Схщну Аз1ю, 1нд1ю, на заход1 був поширений до 1раку, на твноч1 - до Кавказу. Зараз вш перебувае шд загрозою зникнення. Його охороняють у Буташ, Непалу 1нд11, Ташанда. Сучасна чисельнють диких тварин не перевищуе 4 тис. особин. Причини зменшення погол1в'я буйвола полягають у добуванш зв1р1в, деградацп середовища юнування, конкуренцп за бютопи юнування 1з свшськими буйволами, пбридизацп з одомашненими породами.
Буйвол - масивна тварина, висота у холщ становить вщ 1,5 до 1,9 м. Вага самця у дикш природ! сягае до 1200 кг, самки - до 800 кг. Вага одомашнених тварин змшюеться в середньому в межах 250-550 кг. Забарвлення шерсп вщ попе-лясто-шрого до чорно-арого. Роги притаманш самцям 1 самкам. У самок вони меншг Роги ребрисп, у поперечному перер1з1 трикутнопод1бно1 форми. На вщмь ну вщ африканських буйвол1в, в яких основи ропв на лоб1 майже стикаються, в аз1атських вони розташоваш далеко один вщ одного. Тривалють юнування буйвола в дикш природ! зазвичай становить 15-25 роюв, у невол1 - понад 35 роюв [1].
Аз1атський буйвол був одомашнений в 1ндп приблизно 5 тис. роюв, а в Кита1 - 4 тис. до н.е. 1снують р1зш версп появи виду в Сврот. Згщно з одшею 1з них, вперше вш у Свропу потрапив у XV ст., за шшою - в IV ст. до н. е. тсля за-войовницького походу Олександра Македонського [2]. За чашв Римсько1 1мперп набув поширення не тшьки у твденних кра1нах Свропи, але й в шших частинах континенту, зокрема 1 в Укра1нських Карпатах. Його акшматизащя в Карпатах вщбувалася протягом стол1ть, що призвело до деяких вщмшностей вщ свого предка, якого було завезено. Карпатсью буйволи - твшчна популящя у свт.
Кр1м Свропи, у XIX ст. його завезли в Австрал1ю 1 Швденну Америку. Понад 50 % всього погол1в'я буйвола знаходиться в 1ндп, понад 20 % - у Кита1. Загалом в Азп поширеш понад 98 % свггово1 популяцп виду. За даними ООН, 1з
176
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2014. - Вип. 24.4
европейських кра'н найбiльшi надо! зареестровано в Ггали, щорiчно тут вiд усього поголiв,я буйволiв надоюють 200 тис. т молока. Протягом року надо! вщ одно! буйволиц становлять 1000-1300 л, що е менше, нiж вщ корови. Однак молоко, на вщмшу вiд коров'ячого, мае багато бюлопчно активних речовин. Воно характеризуеться великим вмктом бiлкiв, жирнiстю 8-12 % i не потребуе кип'ятшня, адже буйвол стiйкий до традицшних для корiв хвороб [2]. Найбшь-шими виробниками молока е Iндiя та Пакистан (рис. 1). 1з молока виготовляють сири моцарелу, бринзу. Крiм молока, сиру, високими харчовими якостями характеризуеться м'ясо буйвола. Вихщ м'яса вiд одно! тварини становить 55-65 %, субпродукпв - 7-8 % [2]. У минулому в Карпатах буйволiв утримували не тшь-ки заради м'яса, сиру, молока. Тварини характеризуются ютотною силою. М1с-цеве населення використовувало !х як тяглову силу для перевезення вантажiв, а також тд час оранки.
1щця, 66,7 Пакистан, 25,2 Китай, 3,4 Египет, 2,7 Непал, 1,1 шип, 0,9
Рис. 1. Виробництво молока у кратах свту, %
Протягом 2007-2008 рр. укра'нськ науковщ провели облш буйволiв в Укра'ш, вiдiбрали бiопроби для дослщження ДНК. Встановлено зникнення буйвола в Криму. Невелике поголiв'я збереглося лише в Закарпатськш, Львiвсь-кш, Херсонськiй та Ки'вськш областях. Найбшьше поголiв'я було зареестровано в Ки'вськш обл. (40 голiв) та Закарпатт (41 особина) [3]. У минулому на За-карпаттi буйволiв утримували майже в кожному селянському господарствь У 80-х роках ХХ ст. у селах Закарпатсько! обл. утримували сотш цих унiкальних тварин, зараз !х поголiв'я стрiмко зменшуеться. У 2009 р. на Закарпатт залиши-лося 34 буйволи. Станом на 2013 р. в област облжовано 57 голiв. Вони зосере-дженi у трьох районах: Хустському, Тячiвському i Рахiвському. Найбiльше (48 голiв) !х утримують у населених пунктах Хустського району. Найбшьше стадо знаходиться у с. Стеблiвка - 30 голiв. Наприкшщ ХХ ст. тут на колгос-пнiй фермi утримували 300 буйволiв. У Тячiвському районi буйволiв чисельшс-тю 7 голiв утримують у двох селах. Найменше у Рахiвському районi. Тут двох буйволiв утримують у с.м.т. В. Бичюв. Загалом на Закарпатл буйволiв утримують у семи населених пунктах. Стввщношення статей становить 1: 1,2 (рис. 2).
Самщв, 45,6 Самок, 54,4
Рис. 2. Статева структура поголiв'я буйвола у Закарпатськш обл., %
2. Еколопя та довкшля
177
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
Крiм Закарпаття, буйволи поширеш й в шших карпатських областях. Зокрема, у Л^вськш обл. у с. Розгiрче утримують 7 особин. Сучасна чисель-нють тварин в Укра!ш становить понад 60 голiв.
Ми провели SWOT-аналiз перспектив вiдтворення буйвола у Карпатсь-кому регiонi, проаналiзували переваги i можливостi, недолiки та загрози (табл.).
Табл. SWOT-аналiз перспектив в1дтворення поготв'я аз1атського буйвола
патах
Переваги Недолжи
Зручне географ1чне розташування Карпат. Традицшне заняття населення. Висока яюсть молока. Стшкий проти захворювань. Невимогливий до кл1матичних умов. Невибагливий у кормах. Нерентабельнiсть утримання буйвола. Статева зрЫсть на 3-5 рощ юнування. Добова потреба буйвола в кормах бшьша, шж для корови. 1стотна вартiсть кормiв. Менший надш молока, нiж у ВРХ.
Можливосл Загрози
Збереження б1ор1зноман1ття Карпат. Проведення рекреацшного туризму. Залучення 1нвестиц1йних кошт1в. Внесення карпатського буйвола у державний реестр ВРХ. Зменшення чисельностi поголiв'я. Зменшення площi пасовищ. Низька генетична рiзноманiтнiсть.
Буйвол невимогливий до кшматичних умов, може юнувати в прських умовах до 2000 м н.р.м та переносити суворi зими. BiH не вибагливий до корму, по!дае траву, листя дерев, а також грубi корми, споживае болотш види рослин (осока, очерет), сшьськогосподарсью культури (кукурудза, буряк), бур'яни (борщiвник, амброзiя) та iн. Однак добова потреба в кормах у буйвола бшьша, шж у корови, що призводить до пiдвищення вартосп молока. Однiею i3 ютот-них загроз е низька генетична рiзноманiтнiсть, що зумовлюе необхiднiсть обмь ну племiнним матерiалом. Зокрема племiннi ферми з розведення буйвола е в Азербайджан^ Росп. Залежно вiд формування стад буйвола молочного або м'яс-ного напряму доцiльно iмпортувати тварин iз Румунп, Угорщини або 1талп.
Статево! зрiлостi буйволи, залежно вщ умов утримання, досягають у вщ: самцi - 2,5-3 роки, самки - 1,5-5 роюв. Bагiтнiсть самки тривае 11 мюящв, маса теляти при народженш становить 25-40 кг. Зазвичай народжуеться одне теля.
Отже, населення Закарпаття набуло досвщу з утримання буйвола, який необхвдно поширити в Карпатському регiонi з метою проведення рекреацшного туризму, збереження бiорiзноманiття, залучаючи iнвестицiйнi кошти.
Л1тература
1. Агебайли А. А. Буйволы / А.А. Агебайли. - М. : Изд-во "Колос", 1967. - 295 с.
2. Гузеев Ю.В. Сохранится ли род буйволов на украинских землях? / Ю.В. Гузеев, Н.П. Демчук. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.zerno_ua.com/wp-content/uploads / zer-no_vestka_04_09. pdf.
3. Гузеев Ю.В. Генофонд буйвол1в Укра!ни / Ю.В. Гузеев, О.1. Сокуренко, М.П. Демчук // Науковий вюник НУБШ Укра!ни : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБШ Укра!ни. - 2011. - № 160, ч 1. - С. 291-294.
4. Стекленев Е.П. Отдаленная гибридизация животных / Е.П. Стекленев. - К. : Вид-во "Аг-рарна наука", 2001. - 232 с.
178
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкник Н. 1ТУ Укра'1'ни. - 2014. - Вип. 24.4
Хоецкий П.Б., Биляк Б.И. Перспективы воспроизводства азиатского буйвола (Bubalus bubalis L.) в Карпатах
Проанализировано современное состояние и распространение Bubalus bubalis в Карпатском регионе. В 80-х годах ХХ ст. в селах Закарпатской области удерживали сотни животных. Установлено уменьшение численности вида в Закарпатской области. Причинами уменьшения численности являются: нерентабельность содержания животных, низкое генетическое разнообразие и др. Состоянием на 2013 г. в области учтено 57 голов. Здесь удерживают животных в семи населенных пунктах трех районов: Хустском, Тячивском и Рахивском. Соотношение статей представляет 1: 1,2. Проведено SWOT-анализ перспектив воссоздания поголовья Bubalus bubalis в Карпатах.
Ключевые слова: буйвол, Карпаты, воспроизводство поголовья, SWOT-анализ.
Khoyetskyy P.B., Biljak B.I. Some Perspectives for Restoration of the Asian Buffalo (Bubalus bubalis L.) in the Carpathians
The current state and distribution of Bubalus bubalis in the Carpathian region is analysed. In 1980 s, hundreds of this species animals were kept and raised in villages of Transcarpathian region. At present, the species number in Transcarpathian region is found to have declined. The explanation for this is as follows: low profitability of the animal raising, low genetic diversity and others. As of 2013, fifty seven individuals of the species animals are kept in 7 settlements of 3 districts: Khust-, Tiachiv-, and Rakhiv districts. The sex ratio is 1:1.2. SWOT-analysis (an analysis of perspectives for the Bubalus bubalis population size restoration in the Carpathians) has been conducted.
Key words: buffalo, the Carpathians, restoration of population size, SWOT-analysis.
УДК630*174.754:579.62 Доц. С.Я. Волошанська, канд. бюл. наук;
доц. Г.М. Коссак, канд. пед. наук; доц. Т.Б. Скробач, канд. с.-г. наук -
Дрогобицький ДПУ iM. 1вана Франка; доц. Т.1. Харачко, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
ФАРМАКОЛОГ1ЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 ЯЛ1ВЦЮ ЗВИЧАЙНОГО (JUNIPERUS COMMUNIS L.) ТА ЕКОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ЙОГО ПОШИРЕННЯ НА ДРОГОБИЧЧИН1
Наведено даш щодо вмюту бюлопчно активних речовин у сировиш ялiвцю зви-чайного та впливу 1х на живi оргашзми. Способи застосування препарапв з ялiвцю ма-ють аматорський характер, лжувальш засоби не стшга, не стандартизован^ що потребуе подальших дослщжень у напрямку створення офщшальних препарапв. Подано низку вщомостей щодо поширення насаджень за участю ялiвцю звичайного на землях люфон-ду Дрогобиччини та сусщшх райошв. Розпочат дослщження з особливостей поширення виду на нелюових землях мають на мет отримання ведомостей для розрахунгав мож-ливих обсяпв заготiвлi сировини ялiвцю звичайного в межах регюну дослщжень.
Ключовг слова: ялiвець звичайний, ефiрнi оли, рослинна сировина, шишкоягоди, насшненошення.
Ял1вець звичайний (Juniperus communis L.) - хвойна фггонцидна, еф1ро-олшна, лжарська, харчова, смолоносна, декоративна i фггомелюративна росли-на. Цей вид зростае переважно у тдлюку хвойних, рщше мшаних лiсiв у Карпатах, Прикарпатп i на Полюс в Украш. Його культивують також у садах i парках як декоративну рослину. Ялiвцi видшяють значну кшькють ефiрноl олп, очищаючи повiтря. Одного гектара ялiвцевого насадження вистачило б для очи-щення повпря великого мiста. Власне ялiвець звичайний здатний успiшно вит-римувати умови мiського середовища [3].
2. Еколопя та довкiлля
179
