CC BY
30
5. Winston C. Aviation Infrastructure Performance: A Study in Comparative Political Economy / Clifford Winston, Gines de Rus. -Washington, DC: Brookings Institution Press, 2008. - 237 p.
6. Жаворонкова Г.В. Стратепчний менеджмент пщприемств aBia-цмного транспорту / Г.В. Жаворонкова, 1.П. Садловська. - К.: Кондор, 2012. - 676 с.
7. Кулаев Ю.Ф. Экономика гражданской авиации Украины / Ю.Ф. Кулаев. - К.: Феникс, 2004. - 667 с.
8. Ложачевська О. Збтьшення потужностей iнфрaструктури ае-ропортiв як зааб пiдвищення ефективностi fx дiяльностi / О. Ложачевська, К. Сидоренко // Maтерiaли наук.-практ. конф. «Реструкту-ризaцiя глобального простору: iсторичнi iмперaтиви та виклики». -К., 2013. - С. 69-71.
9. Ложачевська О.М. Формування стратег?! економпного розвит-ку пасажирського термЫалу аеропорту / О.М. Ложачевська, Ю.А. Паламарчук. - К.: Кондор, 2009. - 240 с.
10. Сидоренко К.В. Особливост формування виробничо''' ¡нфраструк-тури мжнародних аеропорту / К. Сидоренко // Стратепя розвитку Ук-ра'ни (економка, соцюлопя, право). - 2013. - №3. - С. 143-146.
11. Сидоренко К. Перспективы напрями розвитку виробничо''' ¡н-фраструктури м?жнародних аеропорт?в / К. Сидоренко // Материли XIII м?жнар. наук.-практ. конф. молодих учених ? студент?в «Пол?т. Сучасн проблеми науки». - К., 2013. - С. 478.
12. Сидоренко К. Формування конкурентно!' стратеги аеропорту / К. Сидоренко / / Материли VIII м?жнар. наук.-практ. конф. «Сучасн проблеми глобальних процесв у свгтовм економщго. - К., 2013. - С. 81 -82.
У.М. КОРОЛЬ,
аспирантка, 1нститут економки природокористування та сталого розвитку HAH Украни
Перспективи розвитку ринку туристичних послуг в УкраКш
У статт'1 проведено анал'з особливостей ринку туристичних послуг в УкраМ. Визначено проблеми розвитку ринку туристичних послуг Украни та шляхи !х розв'язан-ня. Придлено особливу увагу перспективам розвитку ту-ристично! дтльност! в УкраМ.
Ключовi слова: туризм, туристична дяльн'ють, ринок туристичних послуг, туристичний полк, туристичний продукт.
В статье проведен анализ особенностей рынка туристических услуг в Украине. Определены проблемы развития рынка туристических услуг Украины и пути их решения. Уделено особое внимание перспективам развития туристической деятельности в Украине.
Ключевые слова: туризм, туристическая деятельность, рынок туристических услуг, туристический поток, туристический продукт.
In the article analyzed the characteristics of the tourist market in Ukraine. The problems of the tourist market of Ukraine and solutions. Paid special attention to the prospects of tourism in Ukraine.
Keywords: tourism, tourism activities, tourism market, the flow of tourists, tourist product.
Постановка проблеми. Р?зноманггний за сво'ми р?зно-видами, туризм став невщ'емним явищем сучасного життя. В усьому свт в?н е визнаним i вагомим чинником економ?ч-ного розвитку. Феномен туризму постмно розвиваеться, адже вЫ е соц?альним за своею природою.
Серед европейських держав Укра'на визначаеться най-бтьшим розмаггтям ландшафтних комплекав, значним ¡с-торико-культурним, етычним та генетичним надбанням. В УкраУы остаными роками ринок туристичних послуг набув
значно'! динамки розвитку. Однак, за даними ВТО, частка туристично'! галуз? у ВВП крайни становить лише 2% [2], що свщчить про те, що туристичний потенц?ал крайни викори-стовуеться неповною м?рою, ринок туристичних послуг функцюнуе недостатньо ефективно.
Aналiз досл'!джень та публЫац/й з проблеми. Питан ням розвитку свггового та вггчизняного ринюв туристичних послуг присвячен науков? дослщження i публкацп багатьох вггчизняних та заруб?жних вчених, серед яких слщ видтити прац укра'нських автор?в: О. Бейдика, Л. ГонтаржевськоУ, Ю. ЗабалдЫоУ, Р. Заблоцько'!', В. Кифяка, О. ЛюбщевоУ, Г. Ми-хайл?ченко, Р. Росохи, А. Румянцева, Т. Сокол, С. Соколенка, Д. Стеченка, Т. Ткаченко та ¡н., роайських фах1вц1в - А. Алек-сандрово!', I. Балабанова, В. Гуляева, I. ЗорЫа, В. Квартально-ва, В. СенЫа, А. Чудновського та ¡н., а також захщних дослщ-ниюв - Р. Бартона, Д. Боуена, Р. Браймера, Г. Гана, Ф. Котле-ра, А. Маршала, Д. Мейкенза, М. Портера, Н. Реймерса, Ч. РобЫсона, В. Смгга, Д. Уокера, Г. Харрюа, Д. Холловея та ¡н.
Метою статт'1 е анал?з ринку туристичних послуг в УкраУы та перспективи розвитку.
Виклад основного матерiалy. Статистика переконливо засвщчуе, що сьогодн туризм у всьому свт е одыею з най-бтьш високодохщних галузей господарювання, яка в суча-сних умовах постмно й динам?чно розвиваеться, сприяючи вир0енню цтого комплексу життево важливих соц?аль-но-економ?чних проблем. За даними ВсесвтьоУ туристич-но!' оргаызацп, щороку у свт здмснюеться близько 1 млрд. подорожей, понад 52 вщсотки з яких у межах кра'1'н Европи. В кра'нах ЕС туризм сприяе пщвищенню сукупного валового внутршнього продукту на 8 вщсотюв, економ?чному зро-станню на 11 вщсотюв, а ктькють робочих мюць в тури-
© У.М. КОРОЛЬ, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 3 (154)/2014 1 33
cтичнiй iндycтpiï cтaнoвить близькo 12 вiдcoткiв зaгaльнoï чиceльнocтi
Ще y минyлoмy cтoлiттi вiдбyлacя cпpaвжня тypиcтичнa peвoлюцiя, яга, нa думку фaxiвцiв, тaкoю ж мipoю е твopчa i вaжливa, як i iндycтpiaльнa peвoлюцiя, i^o пoчaлacя двoмa cтoлiттями paнiшe. Cпpaвжнiй вибyx тypизмy y cвiтi cпpичи-нили тpи глoбaльнi чинники: зpocтaння кyпiвeльнoï mpo-мoжнocтi, i зoкpeмa диcкpeцiйнoгo дoxoдy в ciм'яx бaгaтoчи-ceльнoгo cepeдньoгo клacy; пoбiльшaння вiльнoгo чacy зaв-дяки peгyлювaнню з 6o^ coцiaльнoгo зaкoнoдaвcтвa нa га-pиcть пpaцюючиx; шиpoкe poзпoвcюджeння пpивaтнoгo aв-тoтpaнcпopтy тa пoявa дeшeвиx aвiaпepeвeзeнь.
Toœ caмe тypизм чacтo е кaтaлiзaтopoм, щo cпpичиняe як aктивний poзвитoк oкpeмиx гaлyзeй eкoнoмiки, тaк i co-цiaльнo-eкoнoмiчний poзвитoк цiлиx кpaïн.
Typиcтичнa гaлyзь нaбyвae дeдaлi бiльшoгo знaчeння для poзвиткy eкoнoмiки тa coцiaльнoï cфepи i в Укpaïнi, cтpiмкo Ы-тeгpyeтьcя y ^тову тypиcтичнy iндycтpiю. Пpiopитeтний нa-пpям poзвиткy в'ïзнoгo тa внyтpiшньoгo тypизмy е вaжливим чинникoм пщвищення якocтi життя в Укpaïнi, yтвopeння дo-дaткoвиx poбoчиx мicць, пoпoвнeння вaлютниx зaпaciв дep-жaви тa пiдвищeння iï aвтopитeтy нa мiжнapoднiй apeнi [З].
Ця гaлyзь тaкoж пiдтpимye нaцioнaльнi тpaдицiï, cтимyлюe poзвитoк нapoдниx пpoмиcлiв, вiдpoджeння peцeптiв пpигo-тyвaння цiкaвиx i cмaчниx cтpaв, вимaгae збepeжeння пpи-poди i cтвopeння cпpиятливиx coцiaльниx yмoв для ^ora фyнкцioнyвaння.
Poзвитoк тypизмy в Укpaïнi icтoтнo впливae нa тaкi текто-pи eкoнoмiки, як тpaнcпopт, тopгiвля, зв'язoк, бyдiвництвo, ciльcькe гocпoдapcтвo, виpoбництвo тoвapiв шиpoкoгo вжитку, i е oдним з нaйбiльш пepcпeктивниx нaпpямiв CTpy^ тypнoï пepeбyдoви eкoнoмiки. Cвoeю чepгoю, вaжливими фaктopaми poзвиткy тypиcтичнoï гaлyзi е пpиpoдний тa ícto-pикo-кyльтypний пoтeнцiaл нaшoï дepжaви [З, 4].
Укpaïнa зaймae oднe з пpoвiдниx мicць в Eвpoпi зa piвнeм зa-бeзпeчeнocтi цнними пpиpoдними тa кyльтypними pecypcaми.
Згiднo зi cтaтиcтичними дaними зa 2O12 pk в Укpaïнi нa-лiчyeтьcя 5O17 oб'eктiв кyльтypнoï cпaдщини, зoкpeмa 891 oб'eкт нaцioнaльнoгo знaчeння тa 4126 oб'eктiв мicцeвoгo знaчeння. Укpaïнa мae великий пpиpoднo зaпoвiдний фoнд. Зaгaльнa кiлькicть oб'eктiв пpиpoднo-зaпoвiднoгo фoндy cтaнoвить 77З9 oдиниць, якi зaймaють плoщy З744,5 Ta, в тому чи^ 2З зaпoвiдники, 47 нaцioнaльниx пpиpoдниx пap-юв, 28 бoтaнiчниx caдiв, 12 зooлoгiчниx пapкiв.
Äo cпиcкy oб'eктiв Bcecвiтньoï cпaдщини ЮHЕCKO в Укpaïнi включeнo тaкi oб'eкти кyльтypнoï cпaдщини, як co6op Cвятoï ^фи тa пpилeглi мoнacтиpcькi cпopyди, Kиeвo-Пeчepcькa лaвpa y ^ев^ aнcaмбль icтopичнoгo цeнтpy Львoвa, пункти Гeoдeзичнoï дуги Cтpyвe (Хмельницьга тa Oдecькa oблacтi], peзидeнцiя митpoпoлитiв Бyкoвини тa Дaлмaцiï (Чepнiвцi], cтapoдaвнe мicтo Xepcoнec Taвpiйcький (Ceвacтoпoль], де-peв'янi цepкви Kapпaтcькoгo peгioнy ^лыщ тa Укpaïни (Ль-вiвcькa, Iвaнo-Фpaнкiвcькa тa Зaкapпaтcькa oблacтi].
Ha cьoгoднi в Укpaïнi фyнкцioнye шicть ^pop™ дepжaв-нoгo знaчeння, пoнaд двaдцять пpиpoдниx кypopтниx тepи-тopiй зa нaявнocтi yнiкaльниx пpиpoдниx pecypciв мaють пщ-cтaви для oгoлoшeння ïx вiдпoвiднo дo Зaкoнy Укpaïни «^o кypopти» кypopтaми дepжaвнoгo знaчeння.
Укpaïнa зaвдячyючи пpoвeдeнню фiнaльнoï чacтини чeмпioнaтy Eвpoпи 2O12 po^ з фyтбoлy мae cyчacнy poз-винуту гoтeльнy iнфpacтpyктypy.
Cтaнoм нa кiнeць 2O12 poкy в Укpaïнi фyнкцioнye пoнaд 3800 гoтeлiв тa iншиx aнaлoгiчниx зacoбiв poзмiщeння. Pa-зoм iз тим кiлькicть вiтчизняниx гoтeлiв, щo oтpимaли œi-дoцтвa пpo вcтaнoвлeння кaтeгopiй «oднa зipкa» - «п'ять зЬ poк», cтaнoвить 181 oдиницю.
Ha cьoгoднi юнуе пpoблeмa нeдocтyпнocтi гoтeлiв тa Ыии aнaлoгiчниx зacoбiв poзмiщeння для ocí6 з iнвaлiднicтю, в тoмy чи^ з вaдaми зopy, cлyxy i пopyшeннями oпopнo-py-xoвoгo aпapaтy, тa iншиx, пoв'язaниx з iнвaлiднicтю фуп нa-ceлeння, вiдcyтнocтi y ниx дocтaтньoï кiлькocтi пpиcтocoвa-ниx для тaкиx ocí6 нoмepiв.
Cтaнoм нa кiнeць 2012 poкy в Укpaïнi видaнo 2З85 лщен-зiй нa пpoвaджeння тypoпepaтopcькoï дiяльнocтi, з якиx З72 лщензп - нa пpoвaджeння тypoпepaтopcькoï дiяльнocтi тть-ки з внyтpiшньoгo тa в'ïзнoгo тypизмy.
Зa ocтaннi тpи poки y poзвиткy тypизмy в Укpaïнi cфopмy-вaлacя пoзитивнa тeндeнцiя. У 2012 po^ Укpaïнy вiдвiдaли 24,6 млн. iнoзeмниx тypиcтiв (y 2011 poцi - 2З,5 млн.]. ^a-тeжi дo дepжбюджeтy, зa дaними Miнicтepcтвa дoxoдiв i збo-piв, вiд тypиcтичнoï дiяльнocтi y 2012 po^ cтaнoвили бiльшe 1,5 млpд. фа, щo нa 19,5% бiльшe, ыж y 2011 poцi. У ми-нyлoмy poцi oбcяг пocлyг, нaдaниx вiтчизняними тypиcтич-ними oпepaтopaми, збiльшивcя нa 21% пopiвнянo з 2011 poкoм i cтaнoвив 11,9 млpд. фа
Hapaзi вiдпoвiднo дo peйтингy Bcecвiтньoï paди з тypизмy i пoдopoжeй внecoктypизмy y BBП Укpaïни в 2012 poцi CTa-нoвив $З,6 млpд. (aбo 2,2% вщ BBП], зaвдяки цьoмy Укpaï-нa пociлa 60-те мicцe y cвiтoвoмy peйтингy зa внecкoм ту-pизмy y BBП. Згiднo з дaними Дepжaвнoï cлyжби cтaтиcтики i Дepжпpикopдoнcлyжби Укpaïни, зoкpeмa, кiлькicть ^зем-ниx тypиcтiв, якi в'ïxaли дo Укpaïни, cкopoтилacя нa 2З% - дo 940 тиc. oc i б. Юлькють iнoзeмцiв, якi в^ли дo Укpaïни зi cлyжбoвoю, дiлoвoю aбo диплoмaтичнoю мeтoю, cкopoтилa-cя нa 45,7% - дo 644,992 тиc. ocí6.
Boднoчac кiлькicть iнoзeмниx гpoмaдян, якi в'ïxaли дo Ук-païни зi cпopтивнoю, кyльтypнoю aбo peлiгiйнoю мeтoю, зpo-cлa бтьш нiж y 21 paз - дo 4,854 млн. ocí6.
Haйбiльшa кiлькicть iнoзeмцiв y 2012 po^ пpибyлa в Укpa-¿ну з Pociï - 9,527 млн. ocí6, Moлдoви - 4,849 млн. ocí6, з Ái-лopyci - З,092 млн. ocí6, з ^лы^ - 1,404 млн. ocí6. ^бл. 1].
Укpaïнa зaймae пepшi пoзицiï y peйтингax мicць, якi пpo-вiднi eкcпepти пpoпoнyють вiдвiдaти. kmi^ - нa пepшoмy мic-^ в Eвpoпi i тpeтьoмy y ^rri в 2012 poцi (пopтaл Tripadvisor]. Львiв - дpyгe мюце в Eвpoпi - peйтинг видaння Lonely Planet «кpaщиx мют для у1к-енду в Eвpoпi». ^им, зa вepcieю
Taблиця 1. B'1'зд iнoзeмниx гpoмaдян в y^arny sa кpaïнaми, з яких вoни пpибyли, y 2012 poцi
Kiлькicть iнoзeмниx гpoмaдян, як в'^ли в y^arny - ycьoгo 1з ниx - aa мeтoю пoïздки
cлyжбoвa, дiлoвa, диплoмa-тичнa тypизм пpивaтнa нaв-чaння пpaцe-влaштy-вaння iммiгpaцiя ^oCT^e мюде пpo-живaння) кyльтypний тa ^op-тивний o6-мш, peлi-гiйнa, rnrna
Aзepбaйджaн 101229 2222 4291 52312 1529 123 894 39858
Apгeнтинa 1986 109 373 545 14 6 15 924
Aвcтpaлiя 5880 311 1321 1026 58 40 79 3045
Aвcтpiя 30032 3019 4978 8143 64 144 181 13503
Bipмeнiя 68087 1364 2431 50253 47 28 814 13150
Бeльгiя 16407 1058 2624 5059 5 74 91 7496
Бocнiя i Гepцeгoвинa 2976 249 66 561 1 13 11 2075
Бpaзилiя 4494 235 1099 951 8 83 65 2053
Бoлгapiя 45964 4139 1721 28134 133 124 291 11422
Бiлopycь 3091780 16954 234022 2324489 310 769 1178 514058
Kaнaдa 30945 1001 5443 11489 52 71 257 12632
Kитaй 19718 5300 2761 2657 4030 238 1515 3217
Kiпp 3992 430 1035 1315 32 9 33 1138
Чexiя 51955 4129 5824 19632 53 110 93 22114
Дaнiя 20498 1484 3728 9031 22 51 84 6098
Ecтoнiя 19812 1403 2587 8232 23 40 136 7391
Фiнляндiя 10832 794 2770 2887 11 22 37 4311
Фpaнцiя 64804 3792 12904 16393 52 431 386 30846
Гpyзiя 40799 5585 1234 11939 328 125 991 20597
Пaлecтинcькa тepитopiя 1596 40 60 976 22 ? 42 456
Hiмeччинa 274073 10582 55804 116319 141 449 640 90138
Гpeцiя 22760 1516 2603 9943 30 83 139 8446
Угopщинa 742445 13195 4342 295016 391 79 58 429364
Iндiя 10264 1177 538 1344 251 154 495 6305
Ipa^ 6816 1178 935 582 392 13 393 3323
Icлaмcькa Pecпyблiкa
Ipaк 5266 266 316 959 643 6 55 3021
Ipлaндiя 6318 306 1022 1922 8 22 26 3012
tapait 107141 1289 9646 27649 278 48 941 67290
Iтaлiя 89081 4071 12973 24122 32 241 335 47307
Япoнiя 8528 1157 2015 2306 31 65 71 2883
Kaзaxcтaн 70784 4642 9497 37945 248 66 367 18019
Йopдaнiя 5254 170 356 401 232 5 170 3920
Kopeя, Pecпyблiкa 6912 1634 1320 1632 46 76 106 2098
Kиpгизcтaн 19441 516 699 15343 53 19 99 2712
Лiвaн 4180 158 593 566 215 18 215 2415
Лaтвiя 39840 3311 5451 19832 34 137 430 10645
Лiвiя 2085 73 120 414 77 3 25 1373
Литвa 54636 5103 4198 32988 24 123 546 11654
Meкcикa 1681 118 545 222 14 11 5 766
Moнгoлiя 1053 286 70 399 52 - 38 208
Moлдoвa Pecпyблiкa 4849115 32158 3866 4339244 400 246 5861 467340
Чopнoгopiя 1197 39 52 211 3 5 3 884
Mapoккo 2767 55 130 486 423 13 86 1574
Hiдepлaнди 52417 2141 6083 24123 13 82 121 19854
Hiгepiя 3338 97 97 550 441 31 101 2021
Hopвeгiя 13486 524 3161 3157 9 3 23 6609
Пaкиcтaн 1103 133 64 149 62 9 114 572
Пoльщa 1404086 47913 56476 904313 1552 706 862 392264
Пopтyгaлiя 18883 353 1156 10016 24 13 26 7295
Pyмyнiя 791281 6790 2390 537848 27 102 273 243851
PocMcN<a Фeдepaцiя 9526695 106314 343435 7325901 6195 482 12473 1731895
Cayдiвcькa Apaвiя 1375 138 292 140 38 - 3 764
Cepбiя 29607 2179 977 6916 31 180 160 19164
Cлoвaччинa 476574 7038 1448 186249 58 81 57 281643
B'eтнaм 4856 362 334 856 208 23 1932 1141
Словеыя 9160 892 849 2412 7 11 19 4970
П1вденна Африка 1330 158 285 114 4 12 13 744
1спан1я 20628 711 3720 6033 25 32 51 10056
Швец1я 40777 1735 10235 12771 18 35 96 15887
Швейцар1я 18677 956 3721 4192 7 22 87 9692
Сирмська Арабська Республка 3528 288 580 796 117 13 333 1401
Таджикистан 42834 212 445 33584 28 35 56 8474
Туню 1462 39 137 246 112 12 36 880
Туреччина 117152 19414 35282 33407 925 1629 2551 23944
Туркменютан 19647 691 3090 1477 1743 22 142 12482
Колишня Югославська Республ1ка Македоыя 3466 235 116 1203 2 31 24 1855
бгипет 3015 383 554 438 51 14 65 1510
Велика Британ1я 81183 3896 18175 20907 288 282 363 37272
США 134128 5863 27452 45626 151 263 776 53997
Узбекистан 185518 918 6597 134988 170 324 591 41930
1н1±л краУни 1998 225 189 316 54 13 38 1163
Усього 22973627 347216 935703 16784597 23172 8845 39683 4834411
журналу National ЭеодгарЫс, посщае перше мюце у свт в рейтингу «20 мюць, яю потр1бно побачити в 2013 роцЬ>. ПЬ сля проведення Евро-2012 бтьше 70% в1дв1дувач1в чем-пюнату з футболу оцЫили свое перебування в Укра'У як «добре» i «дуже добре». Бтьше половини опитаних висло-вили бажання ще раз вщвщати Укра'ну (за даними ымець-кого агентства 917]. По рейтингу Всесвггнього економ1чного форуму, за конкурентоспроможнютю в галуз1 туризму кра'-на пщнялася з 85 на 76-те мюце.
Потк туриста пюля Евро-2012 зрю на 20%. Зростання ¡н-тересу ¡ноземц\в до Укра'ни можна пщтвердити цифрами. Удругм половин 2012 року в пор\внянн\ з тим самим пер\о-дом 2011-го в'Узний туризм зрю на 15-20%, сягнувши, за приблизними оц\нками, 4 млн. ос\б. Головне, що приваблюе ¡н-туриста в Укра'ну, - це пам'ятки св\тового р\вня в Киев\, Одеа, Львов\ та Криму, а також захщноукра'Унсьй водн\ оздоровниц\.
1ноземних туриста в УкраУ приваблюють не т\льки пам'ятки, а й санаторн вщпочинки. Одним з таких оздоровчих курорта е Трускавець. До 1939 року Трускавець входив до складу Польщ\ \ вважався курортом европейського значення, а пот\м, за час\в СРСР, - всесоюзного. Пюля розпаду Союзу центр во-дол\кування втратив св\й статус, а сьогодн надолужуе його.
1з серпня по грудень 2012 року Трускавець вщвщало на 22% бтьше ¡ноземц\в, н\ж за той самий пер\од 2011-го. А загалом за минулий р\к тут побували 50 тис. вщпочиваль-ник\в з-за кордону
Курортний потенц\ал Укра'ни досить високий, це прське повггря, м\неральн\ \ термальн води, гряз\, море ¡, вщповщно, пляжний вщпочинок. Таке р\зноман\ття на одн\й територп р\дко де зустр\неш: культурна спадщина, як собор Свято' Софи та прилегл\ монастирськ\ споруди, Киево-Печерська лавра в Киев\, ансамбль ¡сторичного центру Львова, пункти Геодезично' дуги Струве (Хмельницька та Одеська област\], резиденц\я митрополита Буковини та Далмацп (Черн\вц\], стародавне м\сто Херсонес Тавр\йський (Севастополь], де-
рев'ян\ церкви Карпатського репону, незайман л\си Карпат, столиця Кримського ханства Бахчисарай.
На сьогодн найбтьш вщвщуваними укра'нськими туристами кра'нами е Туреччина, Рос\я, Бторуая, Египет, Польща, Румун\я, Португал\я, ОАЕ, Грец\я, Н\меччина, 1зраТль, Чех\я.
Для ефективного функцюнування ринку туристичних послуг необхщним е забезпечення якост\ нацюнального тури-стичного продукту. Зокрема, особливо'уваги потребуе вир\-шення питання належного пристосування природних тери-тор\й, об'екта культурно' спадщини для вщвщування туристами, забезпечення 'х вщповщного ¡нфраструктурного облаштування та ¡нформац\йного забезпечення.
Ос нов ни ми при чи на ми ви ни кнен ня про бле ми ро звит ку ринку туристичних послуг Укра'У е:
- вщсутнють скоординованих д\й та системного пщходу до розроблення та виконання державно', репональних \ м\сце-вих програм розвитку туризму та курорта, зокрема сприят-ливих умов для розвитку внутр\шнього та в'Узного туризму;
- недосконалють системи ведення статистичного обл\ку у сфер\ туризму та курорта, а також зд\йснення заход\в, спря-мованих на комплексне освоення та розвиток туристичних ресурс\в;
- низький р\вень безпеки на туристичних об'ектах \ маршрутах, несвоечасне надання невщкладно' допомоги туристам, як\ постраждали п\д час подорож\;
- недосконалють техн\чного регулювання та стандартизации що призводить до в\дсутност\ належного ¡нфраструктурного облаштування та ¡нформац\йного забезпечення туристичних об'екта \ маршрута;
- недостатнють критерив, на п\дстав\ яких здйснюеться кате-горизац\я об'екта туристично' ¡нфраструктури, зокрема готел\в та ¡нших аналопчних засоб\в розмщення, та 'х неузгодженють ¡з сучасними стандартами розвинутих туристичних кра'н;
- вщсутнють механiзму акредитаци та сертифiкацií об'ек-тiв туристично' ¡нфраструктури;
Taблиця 2. Вшзд гpoмaдян Y^ai^ 8a кopдoн 8a кpaïнaми, дo якиx вoни виïжджaли, y 2012 poцi
Kpa'rna Юлькють гpoмaдян Укpaï-ни, якi виïжджaли зa rap-дoн - y^oro 1з ниx - зa мeтoю пoïздки
cлyжбoвa пoïздкa opгaнiзoвaний тypизм пpивaтнa пoïздкa
Aзepбaйджaн 16424 297 434 15693
Aвcтpiя 103207 2446 7843 92918
Bipмeнiя 18222 895 3043 14284
Бeльгiя 12713 - 12713
Бoлгapiя 48594 1302 8374 38918
Бiлopycь 1673717 44965 96275 1532477
Kaнaдa 5503 2 5501
Шpi-Лaнкa 2971 - 2971
Kитaй 18122 165 344 17613
Xopвaтiя 27087 21 351 26715
Kiпp 26775 321 538 25916
Чexiя 299444 2799 32656 263989
Дaнiя 10117 - - 10117
Ecтoнiя 6136 - - 6136
Фiнляндiя 11217 - - 11217
Фpaнцiя 75396 18 48 75330
Гpyзiя 50170 1680 3269 45221
Hiмeччинa 380554 3816 15063 361675
Гpeцiя 121536 1663 11011 108862
Угopщинa 1759986 5465 8307 1746214
Iндiя 7505 - - 7505
Ipa^ Icлaмcькa Pecпyблiкa 1799 10 - 1789
IзpaÏль 141319 2732 12159 126428
Iтaлiя 152709 927 4599 147183
Kaзaxcтaн 23521 23521
Йopдaнiя 7586 - - 7586
Kиpгизcтaн 1251 - - 1251
Лiвaн 4508 - - 4508
Лaтвiя 22895 - 33 22862
Лiвiйcькa Apaбcькa Джaмaxipiя 23226 - - 23226
Литвa 8079 - - 8079
Maльтa 1073 - 1 1072
Moлдoвa, Pecпyблiкa 2174173 4220 419 2169534
Чopнoгopiя 39349 53 4078 35218
Hiдepлaнди 73069 29 1 73039
Hopвeгiя 2775 - - 2775
Пoльщa 5765184 173978 69578 5521628
Пopтyгaлiя 11847 - - 11847
Pyмyнiя 549966 3810 22389 523767
Pociйcькa Фeдepaцiя 5941305 93074 187732 5660499
Cлoвaччинa 508008 3898 8256 495854
B'eтнaм 2569 - - 2569
Icпaнiя 92939 10 909 92020
Швeцiя 10571 - - 10571
Швeйцapiя 33840 - - 33840
Cip^^ra Apaбcькa Pecпyблiкa 2868 251 1674 943
TaÏлaнд 23288 - - 23288
Oб'eднaнi Apaбcькi Eмipaти 151181 273 6575 144333
Typeччинa 563184 11039 91462 460683
Typкмeнicтaн 6812 667 766 5379
6гипeт 297267 950 37892 258425
Beликa Бpитaнiя 85047 95 4258 80694
C0A 23090 219 592 22279
Узбeкиcтaн 7998 313 425 7260
Bcьoгo 21429692 362401 641356 20425935
89,0%
100%
50%
0%
10,6%
залшичний автомобшьний
Структура пасажирських перевезень
0,2%
0,2%
воднии
ав1ацшнии
- вiдcyтнicть nлaнiв кoмnлeкcнoгo poзвиткy npиpoдниx ку-popтниx тepитopiй;
- нeдocкoнaлicть cиcтeми oблiкy тa oxopoни лiкyвaль-нo-oздopoвчиx тepитopiй;
- нeдocтaтнiй piвeнь poзвиткy тypиcтичнoï iнфpacтpyктypи
Якщo гoвopити npo нaявнicть тypиcтичниx pecypciв як oд-
ну з ocнoвниx nepeдyмoв для poзвиткy тypизмy, нaшa кpaïнa мae вci шaнcи для iнтeнcивнoгo poзвиткy нe тiльки внyтpiш-ньoгo, a й iнoзeмнoгo тypизмy. Укpaïнa вoлoдie вeликим ту-pиcтичнo-peкpeaцiйним noтeнцiaлoм, cnpиятливим клiмa-тoм, бaгaтoю флopoю i фayнoю, кyльтypнo-icтopичними naм'яткaми cвiтoвoгo piвня. Oднaк cлiд зaзнaчити, i^o знaч-нa чacтинa тypиcтичниx oб'eктiв noтpeбye вnopядкyвaння тa вiднoвлeння, нeдocтaтня yвaгa npидiляeтьcя збepeжeнню дoвкiлля. Питaння зaxиcтy дoвкiлля е ocoбливo aктyaльним в тoмy кoнтeкcтi, щo Укpaïнa дoci acoцiюeтьcя з eкoлoгiчнoю кaтacтpoфoю в peзyльтaтi aвapiï нa ЧAEC. Kpiм тoгo, для зa-лyчeння як iнoзeмниx, тaк i внyтpiшнix тypиcтiв нeoбxiднo зa-бeзneчити npoвeдeння peклaмнo-iнфopмaцiйнoï кaмnaнiï з викopиcтaнням зacoбiв мacoвoï iнфopмaцiï в Укpaïнi тa зa кopдoнoм, npoвeдeння npeзeнтaцiй, opгaнiзaцiï мepeжi Ы-фopмaцiйниx цeнтpiв для iнoзeмниx тypиcтiв.
Poзв'язaння npoблeм y гaлyзi тypизмy noтpiбнo зд^ню-вaти шляxoм:
- зaбeзneчeння дepeгyляцiï тypиcтичнoï дiяльнocтi тa cтвopeння yмoв для дepжaвнo-npивaтнoгo napтнepcтвa;
- npiopитeтнoгo poзвиткy тypизмy, зoкpeмa Kapnaтcькoгo peгioнy, Пpиaзoв'я, Чopнoмopcькoгo yзбepeжжя;
- зaбeзneчeння paцioнaльнoгo викopиcтaння тepитopiй кypopтiв, yдocкoнaлeння caнaтopнo-кypopтнoгo вyвaння i дiяльнocтi caнaтopнo-кypopтниx i oздopoвчиx зaклaдiв;
- взaeмoдiï opгaнiв викoнaвчoï влaди, opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння, cyб'eктiв тypиcтичнoï дiяльнocтi для зaбeз-neчeння гapмoнiйнoгo poзвиткy npiopитeтниx видiв тypизмy нa yмoвax дepжaвнo-npивaтнoгo napтнepcтвa;
- зaбeзneчeння кoмnлeкcнoгo poзвиткy тepитopiй, зoкpe-мa cтвopeння yмoв для зaлyчeння iнвecтицiй y poзбyдoвy ту-pиcтичнoï iнфpacтpyктypи;
- зaбeзneчeння noшиpeння iнфopмaцiï npo Укpaïнy тa iï тypиcтичнi мoжливocтi нa мiжнapoднoмy тypиcтичнoмy pин-ку, здiйcнeння зaxoдiв для фopмyвaння noзитивнoгo iмiджy дepжaви нa мiжнapoднoмy тypиcтичнoмy pинкy;
- aктивiзaцiï poзвиткy npiopитeтниx видiв внyтpiшньoгo тypизмy;
- poзpoблeння тa вnpoвaджeння cтaндapтiв y cфepi тypизмy тa кypopтiв, ix гapмoнiзaцiï з мiжнapoдними тa eвponeйcькими cтaндapтaми, здiйcнeння кoнтpoлю зa ïx дoтpимaнням;
- зaбeзneчeння npocyвaння нa мiжнapoднoмy тypиcтич-нoмy pинкy нaцioнaльнoгo тypиcтичнoгo npoдyктy нacaмne-peд шляxoм npoвeдeння oбoв'язкoвoï кaтeгopизaцiï oб'eктiв тypиcтичнoï iнфpacтpyктypи, зoкpeмa гoтeлiв тa Ыии aнa-лoгiчниx зacoбiв poзмiщeння, caнaтopнo-кypopтниx i oздo-poвчиx зaклaдiв, oб'eктiв гpoмaдcькoгo xapчyвaння;
- niдвищeння piвня кoнкypeнтocnpoмoжнocтi вiтчизняниx cyб'eктiв тypиcтичнoï дiяльнocтi нa мiжнapoднoмy тypиcтич-нoмy pинкy;
- вдocкoнaлeння cиcтeми нaдaння nocлyг iз caнaтop-нo-кypopтнoгo лiкyвaння;
- здiйcнeння кoнтpoлю зa збepeжeнням тa paцioнaльним викopиcтaнням npиpoдниx тepитopiй ^pop™;
- niдвищeння piвня бeзneки тypиcтiв;
- зaбeзneчeння дocтynнocтi тypиcтичниx nocлyг для ocí6 з iнвaлiднicтю, y тому чи^ з вaдaми зopy, cлyxy i nopyшeння-ми onopнo-pyxoвoгo anapaтy, тa iншиx, noв'язaниx з iнвaлiд-нicтю гpyn нaceлeння [9].
Baжливим фaктopoм y poзвиткy pинкy тypиcтичниx nocлyг е poзвитoк тpaнcnopтнoгo cnoлyчeння тa зaбeзneчeння нeoбxiд-нoгo piвня бeзneки noдopoжeй. Cepeдтpaнcnopтниx зacoбiв нaй-бiльшoю nonyляpнicтю кopиcтyeтьcя aвтoмoбiльнe cnoлyчeння (див. pиc.] [S]. Oднaк цeй вид тpaнcnopтy е нaйбiльш нeбeзneч-ним чepeз вкpaй низьку якicть aвтoмoбiльниx дopiг Укpaïни.
У paмкax niдгoтoвки дo Eвpo-2Q12 бyлo npoвeдeнo низку зaxoдiв iз noкpaщeння тpaнcnopтнoï iнфpacтpyктypи, зoкpeмa npoвeдeнo peкoнcтpyкцiю тa мoдepнiзaцiю aeponopтiв y Киев^ Xapкoвi, Дoнeцькy тa Львoвi, збyдoвaнo тa вiдpeмoнтoвaнo noнaд 2 тиа км aвтoдopiг, зanpoвaджeнo нa oкpeмиx нanpям-кax швидкicний pyx nacaжиpcькиx noïздiв дo 2QQ км/гoд. [S].
Висновки
Taким чинoм, нeзвaжaючи нa знaчнi noзитивнi тeндeнцiï, pи-нoк тypиcтичниx nocлyг в Укpaïнi y cвoeмy poзвиткy щe нe нa-був piвня, дocтaтньoгo для peaлiзaцiï тypиcтичнoгo noтeнцiaлy кpaïни, мexaнiзм йoгo фyнкцioнyвaння noтpeбye вдocкoнaлeн-ня. Cepeд ocнoвниx npичин гaльмyвaння poзвиткy pинкy тypи-cтичниx nocлyг cлiд вiдзнaчити: нeдocкoнaлicть cиcтeми дep-
жавного регулювання туристичноУ д1яльност1; високий р1вень податюв; низький р1вень ¡нвестиц1й у розвиток матер1альноУ бази туризму; невщповщнють туристичних заклад1в м1жнарод-ним стандартам; недостатне забезпечення туристичноУ галуз1 квал1ф1кованими спе^алютами; вкрай незадовтьний стан транспортноУ ¡нфраструктури; низька поЫформованють по-тенцмних споживач1в туристичного продукту. Для забезпечення д1евост1 ринку туристичних послуг необхщно здмснити низку заход1в щодо розвитку туристичноУ ¡ндустр1У: удосконалення ¡с-нуючоУ законодавчоУ бази та механiзмiв УУ реалiзаци; розвиток та впровадження фiнансово-економiчних механiзмiв для сти-мулювання туристичноУ дiяльностi та залучення Ывестицм; пщ-готовка квалiфiкованих спецiалiстiв; розвиток iнфраструктури, в тому чи^ транспортного забезпечення; створення та реалЬ зацiя програм ¡з захисту довкiлля та культурноУ спадщини; ре-кламноЧнформацмна пiдтримка.
Список використаних джерел
1. Дядечко Л.П. Економка туристичного б1знесу / Л.П. Дядечко. -К.: Центр учбовоУ л1тератури, 2007. - 224 с.
2. Туристичний сектор економки УкраТни: реали та перспективи / М.П. Бондаренко // Eкономiкa i прогнозування. - 2011. - №1. -С. 104-119.
3. Любщева 0.0. Ринок туристичних послуг. - К.: Альтерпрес, 2006. - 436 с.
4. Гонтаржевська Л.1. Ринок туристичних послуг в УкраТн / Л.1. Гонтаржевська. - Донецьк: Схiдний видавничий äiM, 2008. -180 с.
5. Закон УкраГни вiд 15.09.95 №324/95-ВР «Про туризм» // Вщомост ВерховноТ Ради УкраТни. - 2004. - №13. - С. 180.
6. Туризм в УкраТн [Електрон. ресурс] / Держкомстат УкраТни, 2011. - Режим доступу: <http://www.ukrstat.gov.ua>.
7. Витрати та ресурси домогосподарств [Електрон. ресурс] / Держкомстат УкраТни, 2011. - Режим доступу: <http://www.ukr-stat.gov.ua>.
8. Транспорт i зв'язок [Електрон. ресурс] / Держкомстат УкраТни, 2011. - Режим доступу: <http://www.ukrstat.gov.ua>.
9. «Про схвалення Концепцн ДержавноТ цтьовоТ програми розвитку туризму та курорлв на перюд до 2022 року» <http://zakon2.rada.gov.ua>.
A.B. ЗАКРЕПА,
acnipaHT, Академ'т финансового управления MiiicrepcTBa ф1нанс1в Украни
Д1яльшсть банку в контекст забезпечення економ1чно1 безпеки
У статт'1 на принципах системност'1 i комплексност'1 розглянуто взаемозалежност eKOHOMiHHO'i безпеки дер-жави та бан^всько! дяльносл, понялйний i науковий апарат та Ыдходи iнтегрально'í о^нки стану, проблеми та напрями ¡'хньо'1' реал'зацп, регулятивну роль держави та нормативи впливу, залучення економ'<чного кап'палу банюв у соцiально-економiчний розвиток кран.
Ключов1 слова: економiчна безпека держави, еконо-м'чний каптал банку, економ'<чна безпека банку, методи о^нки, нтегральний показник, державне регулювання.
В статье на принципах системности и комплексности рассмотрены взаимозависимости экономической безопасности государства и банковской деятельности, понятийный и научный аппарат, подходы интегральной оценки состояния, проблемы и направления их реализации, регулирующая роль государства и нормативы влияния, привлечение экономического капитала банков в социально-экономическое развитие страны.
Ключевые слова: экономическая безопасность государства, экономический капитал банка, экономическая безопасность банка, методы оценки, интегральный показатель, государственное регулирование.
The article on the principles of consistency and comprehensiveness of economic interdependence are conside-
red security and banking, conceptual and scientific apparatus and integrated assessment of the approaches, problems and ways of their implementation, the regulatory role of the state and norms influence the involvement of banks in the economic capital of socio-economic development.
Keywords: economic security of the state, the economic capital of the bank, the bank's economic security, evaluation methods, integral index, and regulation.
Постановка проблеми. Перюдичы прояви економiчноУ i фЫансово'У кризи, сусптьно'У напруги, недостатност фЫан-сових ресурсiв обумовлюють необхщнють перегляду обгрунтувань прюритетност та першочерговост реалiзацiУ проблем на принципах системност та комплексности ieрар-хи стратепй та визначення якюно новоУ стратеги управлЫня нацюнальною економкою, яка е основною функ^ею держави i обумовлена Конститу^ею УкраУни (стаття 92, пункт 17) [1, ст. 92, п. 17] та Законом УкраУни «Про основи нацюналь-ноУ безпеки УкраУни» [2].
Ыцмована Президентом УкраУни Програма економiчних реформ «Заможне сусптьство, конкурентоспроможна еко-номка, ефективна держава» на 2010-2014 роки практично е реальним кроком по систематизацп проблем розвитку держави та визначення мети, основних завдань та необхщ-них кроюв по подоланню цих проблем. Науково обгрунтоваы
© А.В. ЗАКРЕПА, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 3 (154)/2014 1 39
