CC BY
10
УДК 61:364.3:656.2 «313»
С. О. Мунтян, ПЕРСПЕКТИВИ ДОБРОВ1ЛЬНОГО
ОГ• Катиук, МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ НА
е. 1. Кишковський ЗАЛ1ЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТ1
Дорожна клтчна лжарня на ст. Дтпропетровськ ПриднЫровськоЧ зальзниц (гол. лкар - д. мед. н., проф. С. О. Мунтян)
Ключовi слова: добровшьне медичне страхування, державно -корпоративно- страхова модель, фтансування, незалежт джерела Key words: voluntary medical insurance, state-corporative insurance model, financing, independent sources
Резюме. Представлены результаты пятилетней работы по внедрению доброволъного медицинского страхования в лечебно-профилактических учреждениях железнодорожного транспорта. Опыт совместного со страховой компанией использования государственно-корпоративной модели добровольного медицинского страхования работающих и пенсионеров позволил привлечь независимые источники финансирования, что качественно улучшило медикаментозное обеспечение, питание и в целом оказание квалифицированной и специализированной медицинской помощи.
Summary. The results of five-year work on implementation of a voluntary medical insurance in treatment-preventive establishments of railway transport are presented. Experience of joint use in collaboration with the insurance company of state-corporative model of voluntary medical insurance of working people and retirees allowed to invoke independent sources of financing; this qualitatively perfected provision with medicaments, nutrition and as a whole, rendering of qualified and specialized medical help.
Проблеми, пов'язаш з фшансуванням охоро-ни здоров'я, щорiчно доводять необхщшсть пошуку додаткових джерел надходження кошта для яюсного та повноцшного функщонування лшарняно - профшактичних закладiв. Рефор-мування системи охорони здоров'я в цшому та системи затзнично! медицини зокрема призвело до розробки та втшення добровшьного медич-ного страхування працюючих на затзничному транспорт та пенсiонерiв-залiзничникiв.
Мета нашо! роботи полягае в розкритп можливостей та перспективи добровшьного медичного страхування (Д М С) на приклавд впровадження державно - корпоративно! моделi страхування затзничниюв у дiяльнiсть медичних заклащв "Укрзатзнищ ''.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
У зв'язку з недостатшм фшансуванням галузi охорони здоров'я з державного бюджету Укра!ни керiвництвом Державно! адмшютрацп затзнич-ного транспорту Укра!ни '' Укрзалiзниця '' (УЗ) було прийняте рiшення щодо реформування га-лузево! системи охорони здоров'я. Суть впровад-жено! реформи полягала в тому, що основнi статтi видаткiв на охорону здоров'я залiзнич-никiв були прив'язаш до рiзних незалежних джерел фшансування.
З метою вироблення едино! пол^ики при вирiшеннi соцiальних питань, бшьш повного за-безпечення потреб залiзничникiв в якiсному ме-дичному обслуговуваннi наказом по галузi була
створена робоча група. На не! покладалася розробка концепцп та плану поетапного впровадження програми медичного страхування на залiз-ницях Укра!ни. Робочою групою УЗ, на виконан-ня наказу, була розроблена i затверджена "Про-грама добровшьного медичного страхування на залiзничному транспорт^'. Для контролю за впровадженням ще! програми була створена Координацiйна рада, до складу яко! увiйшли представники адмiнiстрацi! залiзниць, страхово! компанi! ,Днтер-Транс-Полю" (СК), провiднi фа-хiвцi з економши та фiнансiв, медичнi пращвни-ки, юристи.
Перший етап цього експерименту з 1.01.2001 року розпочали на Львiвськiй залiзницi. З квiтня 2001 року до експерименту залучено Донецьку та Ивденно - Захщну залiзницi, а з 2002 року до програми приедналися Придншровська, Ивден-на та Одеська залiзницi. Таке поетапне залучення до ДМС пов'язане з особливостями кожно! з магiстралей: рiзними за економiчною потуж-нiстю регiонами, на територп яких проходять залiзницi, обсягом перевезень, доходами та ф> нансовими можливостями, рiзною кiлькiстю працюючих та пенсiонерiв, а також накопичен-ням досвiду та удосконаленням програми ДМС.
З 2002 року програма медичного страхування залiзничникiв i програма медичного страхування пенсiонерiв залiзничного транспорту здшсню-ються ЗАТ '' АСК Iнтер-Транс-Полiсм на основi розроблених галузевих медико - економiчних
стандарт, за якими здшснюються всi фiнансовi розрахунки. СК на групi окремих медичних за-кладiв вiдпрацьована ствпраця з асистуючими компанiями, на яю було покладено завдання централiзованого забезпечення лшарень медикаментами та виробами медичного призначення для задоволення потреб застрахованих осiб, унiфiкування номенклатури лшарських засобiв вiдповiдно до критерiю "цша - якiсть" та у вщ-повiдностi з дiючими наказами МОЗ Украши.
Кожного року СК розширюе i пристосовуе до умов сьогодення програми ДМС як для працю-ючих, так i для пенсiонерiв. До програми ДМС пенсiонерiв послщовно i поетапно додатково включенi випадки лiкування наступних захво-рювань: доброякюш онкологiчнi захворювання, катаракти, якi потребують операци з проте-зуванням штучного кришталика в умовах ль карняних закладiв „Укрзалiзницi", злоякiснi пухлини до встановлення остаточного дiагнозу, виплати страхового вщшкодування у випадках оргашзаци стацюнару на дому.
У березнi 2003 року СК додатково розширила програму ДМС для пенсiонерiв транспорту за рахунок включення до страхових видатюв лшу-вання вперше виявлених злояюсних онколо-гiчних захворювань, госmталiзацil онколопчного хворого при необхiдностi ургентного лшування за життевими показниками, госппатзаци онколопчного хворого у вщдшення терапевтичного профшю при загостреннi хрошчно1 та супутньо! патологи, госпiталiзацil застрахованого пенсю-нера з приводу протезування штучного кришталика ока до медичних закладiв, яю не вщно-сяться до системи залiзничноl медицини.
Протягом 2004 року СК було введено новий профшь лiжка - реашмаци та штенсивно1 терапи, а також вщшкодування витрат вiддiленнями анестезюлогп.
Таким чином, зпдно з впровадженою системою страхування на консолщований, тобто дер-жавний бюджет покладено фшансування зароб№ но! плати медичних пращвниюв та комунальних платежiв. Фiнансування шших видаткiв переда-еться на корпоративний рiвень.
Видатки на обладнання тривалого викорис-тання, основнi фонди, будiвництво, капiтальний ремонт покладено на тдприемства залiзничного транспорту. Вiд органiв управлшня залiзничним транспортом залежало збiльшення вщрахувань у сферу залiзничноl медицини, оптишзацш витрат на утримання територiальноl мереж ЛПЗ тощо.
Видатки на медикаменти, перев'язувальш матерiали, продукти харчування, м'який швентар та обмундирування сплачуються пращвниками
за солiдарним принципом через мехашзм медич-ного страхування, який реалiзуеться шляхом цiльового страхового медичного збору. Зiбранi кошти цiльовим чином використовуються на рiвнi регiональних медичних закладiв.
Таким чином, у галузевiй системi охорони здоров'я була створена державно - корпоративно - страхова модель фшансування.
У наш час середньомюячна кшьюсть застрахованих осiб становить: пращвниюв залiзниць -326399 осiб, пенсiонерiв залiзниць - 300598 осiб, а також працюючi на заводах залiзничноl галузi i медичнi працiвники.
Страховi вiдшкодування медичним закладам вiдповiдно до умов Генеральних договорiв медичного страхування сплачуються цшьовими поставками медикаментiв та ш. Аналiз фшан-сово! дiяльностi за п'ять рокiв ( з 2001 по 2005 рр.) показуе , що сума страхових вщшкодувань, сплачених СК у грошовш формi медичним закладам УЗ, зросла у порiвняннi з роком початку роботи в цьому напрямку в 28 разiв. Разом (грошовi кошти та вартють поставлених медикамент) медичним закладам УЗ перераховано кошти в сум^ яка перевищуе сто мшьйошв гривень. Безпосередньо застрахованим особам по страхових випадках, надання допомоги при яких здшснювалось у медичних закладах, що не вщносяться до системи медичних закладiв УЗ, було сплачено близько трьох мшьйошв грн. Кшьюсть врегульованих страхових випадкiв за 5 роюв становить 22 669 900.
Таким чином, загальна сума страхових вщ-шкодувань, сплачених СК як медичним закладам УЗ, так i безпосередньо застрахованим особам, становила майже 120 млн. грн. Крiм того, СК взяла на себе функщю сощального захисту тяжко-хворих залiзничникiв. З щею метою СК утримуеться штат у кшькост 130 медичних сестер по догляду за сощально неспроможними хворими, середня заробiтна плата яких становить близько 400 грн.
Контроль за надходженням, розподiлом та використанням кош^в здiйснюеться Наглядовою радою УЗ, експертами СК, уповноваженими фшансово - правових органiв згiдно з чинним законодавством Украши.
Вся дiяльнiсть по ДМС автоматизована, в лшарнях працюють i впроваджуються в роботу програмно - обчислювальнi комплекси, яю об'ед-нують в один ланцюг приймальне та лiкувальнi вiддiлення, аптеку, лаборатори, вiддiлення статистики, бухгалтера, вiддiл кадрiв i адмш-стращю та iн. Наприклад, Приднiпровська залiз-ниця надала Дорожнiй клiнiчнiй ткарш в без-
07/ Том XII/ 2
153
оплатну оренду програмно-обчислювальш ком-плекси, на яких було встановлено програмне забезпечення, що дозволило привести до порядку технолопю медично1 складово1 програми ДМС та полегшило труд медперсоналу, що в кш-цевому рахунку тдвищило якiсть лiкувального процесу. Програмне забезпечення дозволяе: виз-начити страховий статус i програму страхування пацiентiв вже у приймальному вiддiленнi; об-числювати витрати на лшування хворого у вщдшенш та структурних пiдроздiлах лшарш; формувати заявку на медикаменти i вести облiк приходу та витрат медикамент в аптецi; формувати зв^и до СК та вищих оргашзацш; вести адмiнiстративний контроль за яюстю лiкувального процесу i аналiзувати стан медикаментозного забезпечення.
Зважаючи на те, що ДМС динамiчно роз-виваеться (збшьшуеться кiлькiсть СК, якi бажа-ють сшвпрацювати з лiкарнею, i кшьюсть страхових програм), необхiдно постiйно оновлю-вати i доповнювати iснуюче програмне забез-печення.
У найближчий час маемо намiр ввести в лiкарнi програму короткострокового медичного страхування, яка дозволить стацюнарно i амбула-торно обслуговувати неприписш контингенти населення i надасть лiкарнi додаткове позабюд-жетне джерело фшансування для змiцнення матерiальноl бази i заохочення персоналу.
У подальшому АСК „ 1нтер- Транс- Полю" та лшарняно - профiлактичнi заклади УЗ працюва-тимуть на перспективу. Розроблено та подано на розгляд адмшютрацп УЗ змши та доповнення до Програми медичного страхування залiзничникiв. Вiдповiдно до них: збшьшено страхову суму з 2452 грн. до 12000 грн., майже в 2,5 раза збшьшеш граничнi страховi вiдшкодування за один лiжко-день по кожному профiлю. Програма ДМС залiзничникiв вiдтепер передбачае забезпечення застраховано1 особи лiкарськими
засобами та виробами медичного призначення, продуктами харчування, м'яким iнвентарем з урахуванням видаткiв медичного закладу на ведення справи, оплату комунальних послуг, видатюв на енергоноси, ремонт та придбання медичного обладнання тощо. Крiм того, перед-бачаеться максимальна кiлькiсть оплачуваних лiжко - днiв по одиничному випадку гостта-тзацп, приведена у вщповщнють до середньо-статистичних даних головного управлшня медичними закладами УЗ. Розробляеться найоп-тимальнiший варiант змш до програми ДМС пенсiонерiв залiзничного транспорту згiдно з побажаннями адмшютрацп кожно1 залiзницi Ук-ра1ни.
Розроблена програма медичного страхування пращвниюв медичних закладiв УЗ iз мюячним страховим платежем у розмiрi 8-10 грн., по-годжено також страхування члешв сiмей медичних пращвниюв. На початковiй стади - робота над програмою по амбулаторно- полшлшчному обслуговуванню застрахованих осiб.
Найближчим часом плануеться вщкриття регiональних представництв для впровадження ДМС членiв сiмей залiзничникiв та бажаючих застрахуватися.
Сподiваемося, що наш незначний досвщ ро-боти по втшенню експерименту ДМС знайде пiдтримку серед керiвникiв органiв охорони здо-ров'я i набуде подальшого розвитку.
П1ДСУМОК
Впровадження системи добровшьного медичного страхування дозволяе залучити незалежнi джерела фiнансування для покращення роботи лiкувально-профiлактичних закладiв. Створена в медичних закладах УЗ державно-корпоративно-страхова модель фшансування охорони здоров'я сприяе покращенню надання якiсноl медично1 допомоги.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Василишин Р.Й. Експертш оц1нки якост1 1 ме-дичн1 стандарти - головний важ1ль реформування охорони здоров'я сьогодн1 // В1сн. соц. г1г1ени та ор-ган1зацИ охорони здоров'я Укра1ни.-2001.-№1.-С.19-32.
2. Дергаусов М.М., Ханько Н.В. Додатков1 джерела фшансування в робот1 бюджетного л1кувально-проф1лактичного закладу // Медицина транспорту Ук-ра1ни.- 2006.-№2.- С.86-88.
3. Задачи по достижению здоровья для всех // Политика здравоохранения для Европы.- Копенгаген: ВОЗ ЕРБ,1993.-322 с.
4. Кондратюк С.Я. Шляхи пвдвищення ефектив-ност1 використання ф1нансових ресурс1в в галуз1 охо-
рони здоров'я // Фшанси Украши. - 1998.-№ 7. - С. 67-70.
5. Лехан В., Гук А. Методичш п;дходи до роз-робки медичних стандарт1в.- К.: Асоц1ац1я псих1атр1в, 2000.-23с.
6. Максимова Т.М. Современные проблемы и перспективные оценки здоровья населения как основа реформирования здравоохранения // Пробл. соц. гигиены, здравоохранения и история медицины.-2000.-№5.-С. 9 -15.
7. Стратег1чн1 напрямки розвитку охорони здоров'я в Украш1 / В. М. Лехан, Н.М. Лашза -Сарчук, В.М. Войцеховський та 1н.- К: Сфера,2001.-176с.
